Suchergebnisse

Each person has individual voice characteristics, which are determined by the characteristics of the structure of his vocal organs. In the process of communication, people are able to discern the voices of other people on a subconscious level, but for computing technology this task is non-trivial and requires focused research.The purpose of the article is to analyze the existing methods of recognition of speech information, to identify their weak and strong points in order to justify the choice of the most receptive regarding the recognition of the speaker by voice.The growth of the global market for voice recognition devices depends on many factors. One of the main factors is the increase in demand for voice biometrics services. With the increasing complexity and frequency of security breaches, the latter continues to be one of the main requirements for the Armed Forces of Ukraine. The high demand for voice biometrics, which is unique to any person, is crucial in determining a person's identity.Military departments in most countries use extremely restricted areas to prevent intruders from entering. To ensure secrecy and security in this area, the military uses voice recognition systems.Any recognition system works in two modes: in the registration mode and the identification mode. In other words, you need to have an example voice.Currently, there are a number of methods that allow solving problems of text-independent speaker identification by voice, and each of these methods has its own advantages and disadvantages. However, the most common method is the Gaussian Mixture Model. Models of Gaussian mixtures have proven themselves as a stochastic model for building recognition systems. They are convenient not only for modeling the characteristics of the speaker's voice, but also for the recording channel and the environment.An effective speech recognition system should include the following steps in processing the input signal: noise removal, segmentation, selection of voiced sections, parameterization, recognition, and correction with a feedback dictionary. ; Каждый человек имеет индивидуальные голосовые характеристики, которые определяются особенностями строения его голосовых органов. В процессе общения люди способны на подсознательном уровне различать голоса других людей, однако для вычислительной техники эта задача является нетривиальной и требует целенаправленных исследований.Цель статьи ‑ анализ существующих методов распознавания речевой информации, определение их слабых и сильных сторон для обоснования выбора наиболее восприимчивого относительно распознавания диктора по голосу.Рост мирового рынка устройств распознавания голоса зависит от множества факторов. Одним из основных факторов является увеличение спроса на услуги голосовой биометрии. С увеличением сложности и частоты нарушений безопасности, последняя продолжает оставаться одним из основных требований для Вооруженных Сил Украины. Высокий спрос голосовой биометрии, которая является уникальной для любого человека, имеет решающее значение в установлении личности человека.Военные ведомства в большинстве стран используют крайне ограниченные зоны для того, чтобы предотвратить проникновение злоумышленников. Для обеспечения секретности и безопасности в этой зоне, военные используют системы распознавания голоса.Любая система распознавания работает в двух режимах: в режиме регистрации и режиме идентификации. Другими словами, необходимо иметь пример голоса.В настоящее время существует определенное количество методов, позволяющих решать задачи текстонезависимой идентификации диктора по голосу, причем каждый из указанных методов имеет свои преимущества и недостатки. Однако, наиболее распространенным методом является Gaussian Mixture Model. Модели гауссовых смесей хорошо себя зарекомендовали в качестве стохастической модели для построения систем распознавания. Они удобны не только для моделирования характеристик голоса диктора, но и канала звукозаписи, окружающей среды.Эффективная система распознавания речи должна предусматривать следующие этапы обработки входного сигнала: удаление шума, сегментация, выделение вокализованных участков, параметризация, распознавание, корректировка по словарю с обратной связью. ; Кожна людина має індивідуальні голосові характеристики, які визначаються особливостями будови його голосових органів. У процесі спілкування люди здатні на підсвідомому рівні розрізняти голоси інших людей, однак для обчислювальної техніки ця задача є нетривіальною і вимагає цілеспрямованих досліджень.Мета статті ‑ аналіз існуючих методів розпізнавання мовної інформації, визначення їх слабких і сильних сторін для обгрунтування вибору найбільш сприйнятливого стосовно розпізнавання диктора за голосом.Зростання світового ринку пристроїв розпізнавання голосу залежить від множини факторів. Одним з основних факторів є збільшення попиту на послуги голосової біометрії. Зі збільшенням складності і частоти порушень безпеки, остання продовжує залишатися одним з основних вимог для Збройних Сил України. Високий попит голосової біометрії, яка є унікальною для будь-якої людини, має вирішальне значення у встановленні особи людини.Військові відомства в більшості країн використовують вкрай обмежені зони для того, щоб запобігти проникненню зловмисників. Для забезпечення секретності і безпеки в цій зоні, військові використовують системи розпізнавання голосу.Будь-яка система розпізнавання працює в двох режимах: в режимі реєстрації та режимі ідентифікації. Іншими словами, необхідно мати приклад голосу.На даний час існує певна кількість методів, що дають змогу вирішувати завдання текстонезалежної ідентифікації диктора за голосом, причому кожен із наведених методів має свої переваги та недоліки. Проте, найбільш поширеним методом є Gaussian Mixture Model. Моделі гаусових сумішей добре себе зарекомендували в якості стохастичної моделі для побудови систем розпізнавання. Вони зручні не тільки для моделювання характеристик голосу диктора, але і каналу звукозапису, навколишнього середовища.Ефективна система розпізнавання мови має враховувати такі етапи обробки вхідного сигналу, як видалення шуму, сегментація, виділення вокалізованих ділянок, параметризація, розпізнавання, коригування за словником з оберненим зв'язком.

Each person has individual voice characteristics, which are determined by the characteristics of the structure of his vocal organs. In the process of communication, people are able to discern the voices of other people on a subconscious level, but for computing technology this task is non-trivial and requires focused research.The purpose of the article is to analyze the existing methods of recognition of speech information, to identify their weak and strong points in order to justify the choice of the most receptive regarding the recognition of the speaker by voice.The growth of the global market for voice recognition devices depends on many factors. One of the main factors is the increase in demand for voice biometrics services. With the increasing complexity and frequency of security breaches, the latter continues to be one of the main requirements for the Armed Forces of Ukraine. The high demand for voice biometrics, which is unique to any person, is crucial in determining a person's identity.Military departments in most countries use extremely restricted areas to prevent intruders from entering. To ensure secrecy and security in this area, the military uses voice recognition systems.Any recognition system works in two modes: in the registration mode and the identification mode. In other words, you need to have an example voice.Currently, there are a number of methods that allow solving problems of text-independent speaker identification by voice, and each of these methods has its own advantages and disadvantages. However, the most common method is the Gaussian Mixture Model. Models of Gaussian mixtures have proven themselves as a stochastic model for building recognition systems. They are convenient not only for modeling the characteristics of the speaker's voice, but also for the recording channel and the environment.An effective speech recognition system should include the following steps in processing the input signal: noise removal, segmentation, selection of voiced sections, parameterization, recognition, and correction with a feedback dictionary. ; Каждый человек имеет индивидуальные голосовые характеристики, которые определяются особенностями строения его голосовых органов. В процессе общения люди способны на подсознательном уровне различать голоса других людей, однако для вычислительной техники эта задача является нетривиальной и требует целенаправленных исследований.Цель статьи ‑ анализ существующих методов распознавания речевой информации, определение их слабых и сильных сторон для обоснования выбора наиболее восприимчивого относительно распознавания диктора по голосу.Рост мирового рынка устройств распознавания голоса зависит от множества факторов. Одним из основных факторов является увеличение спроса на услуги голосовой биометрии. С увеличением сложности и частоты нарушений безопасности, последняя продолжает оставаться одним из основных требований для Вооруженных Сил Украины. Высокий спрос голосовой биометрии, которая является уникальной для любого человека, имеет решающее значение в установлении личности человека.Военные ведомства в большинстве стран используют крайне ограниченные зоны для того, чтобы предотвратить проникновение злоумышленников. Для обеспечения секретности и безопасности в этой зоне, военные используют системы распознавания голоса.Любая система распознавания работает в двух режимах: в режиме регистрации и режиме идентификации. Другими словами, необходимо иметь пример голоса.В настоящее время существует определенное количество методов, позволяющих решать задачи текстонезависимой идентификации диктора по голосу, причем каждый из указанных методов имеет свои преимущества и недостатки. Однако, наиболее распространенным методом является Gaussian Mixture Model. Модели гауссовых смесей хорошо себя зарекомендовали в качестве стохастической модели для построения систем распознавания. Они удобны не только для моделирования характеристик голоса диктора, но и канала звукозаписи, окружающей среды.Эффективная система распознавания речи должна предусматривать следующие этапы обработки входного сигнала: удаление шума, сегментация, выделение вокализованных участков, параметризация, распознавание, корректировка по словарю с обратной связью. ; Кожна людина має індивідуальні голосові характеристики, які визначаються особливостями будови його голосових органів. У процесі спілкування люди здатні на підсвідомому рівні розрізняти голоси інших людей, однак для обчислювальної техніки ця задача є нетривіальною і вимагає цілеспрямованих досліджень.Мета статті ‑ аналіз існуючих методів розпізнавання мовної інформації, визначення їх слабких і сильних сторін для обгрунтування вибору найбільш сприйнятливого стосовно розпізнавання диктора за голосом.Зростання світового ринку пристроїв розпізнавання голосу залежить від множини факторів. Одним з основних факторів є збільшення попиту на послуги голосової біометрії. Зі збільшенням складності і частоти порушень безпеки, остання продовжує залишатися одним з основних вимог для Збройних Сил України. Високий попит голосової біометрії, яка є унікальною для будь-якої людини, має вирішальне значення у встановленні особи людини.Військові відомства в більшості країн використовують вкрай обмежені зони для того, щоб запобігти проникненню зловмисників. Для забезпечення секретності і безпеки в цій зоні, військові використовують системи розпізнавання голосу.Будь-яка система розпізнавання працює в двох режимах: в режимі реєстрації та режимі ідентифікації. Іншими словами, необхідно мати приклад голосу.На даний час існує певна кількість методів, що дають змогу вирішувати завдання текстонезалежної ідентифікації диктора за голосом, причому кожен із наведених методів має свої переваги та недоліки. Проте, найбільш поширеним методом є Gaussian Mixture Model. Моделі гаусових сумішей добре себе зарекомендували в якості стохастичної моделі для побудови систем розпізнавання. Вони зручні не тільки для моделювання характеристик голосу диктора, але і каналу звукозапису, навколишнього середовища.Ефективна система розпізнавання мови має враховувати такі етапи обробки вхідного сигналу, як видалення шуму, сегментація, виділення вокалізованих ділянок, параметризація, розпізнавання, коригування за словником з оберненим зв'язком.

The article is devoted to the problem of identifying gifted children and youth in the secondary schools of the United States. The essence of the fundamental concept of the study – gifted children and youth – in American public legislative documents with reflection of state specifics is clarified and the components of giftedness are outlined. The methods and stages of identification of gifted students in American schools are described. ; Статья посвящена освещению проблемы идентификации одаренных детей и молодежи в общеобразовательных школах США. Выяснена сущность основополагающего понятия исследования – одаренные дети и молодежь – в американских законодательных документах с отражением штатовой специфики и очерчены составляющие одаренности. Охарактеризованы методы и этапы идентификации одаренных школьников в американских общеобразовательных учебных заведениях. ; Статтю присвячено висвітленню проблеми ідентифікації обдарованих дітей та молоді у загальноосвітніх школах США. З'ясовано сутність основоположного поняття дослідження – обдаровані діти та молодь – в американських законодавчих документах із відображенням штатової специфіки й окреслено складові обдарованості. Схарактеризовано методи та етапи ідентифікації обдарованих школярів в американських загально-освітніх навчальних закладах.

The article is devoted to the problem of identifying gifted children and youth in the secondary schools of the United States. The essence of the fundamental concept of the study – gifted children and youth – in American public legislative documents with reflection of state specifics is clarified and the components of giftedness are outlined. The methods and stages of identification of gifted students in American schools are described. ; Статья посвящена освещению проблемы идентификации одаренных детей и молодежи в общеобразовательных школах США. Выяснена сущность основополагающего понятия исследования – одаренные дети и молодежь – в американских законодательных документах с отражением штатовой специфики и очерчены составляющие одаренности. Охарактеризованы методы и этапы идентификации одаренных школьников в американских общеобразовательных учебных заведениях. ; Статтю присвячено висвітленню проблеми ідентифікації обдарованих дітей та молоді у загальноосвітніх школах США. З'ясовано сутність основоположного поняття дослідження – обдаровані діти та молодь – в американських законодавчих документах із відображенням штатової специфіки й окреслено складові обдарованості. Схарактеризовано методи та етапи ідентифікації обдарованих школярів в американських загально-освітніх навчальних закладах.

The article is devoted to the problem of identifying gifted children and youth in the secondary schools of the United States. The essence of the fundamental concept of the study – gifted children and youth – in American public legislative documents with reflection of state specifics is clarified and the components of giftedness are outlined. The methods and stages of identification of gifted students in American schools are described. ; Статья посвящена освещению проблемы идентификации одаренных детей и молодежи в общеобразовательных школах США. Выяснена сущность основополагающего понятия исследования – одаренные дети и молодежь – в американских законодательных документах с отражением штатовой специфики и очерчены составляющие одаренности. Охарактеризованы методы и этапы идентификации одаренных школьников в американских общеобразовательных учебных заведениях. ; Статтю присвячено висвітленню проблеми ідентифікації обдарованих дітей та молоді у загальноосвітніх школах США. З'ясовано сутність основоположного поняття дослідження – обдаровані діти та молодь – в американських законодавчих документах із відображенням штатової специфіки й окреслено складові обдарованості. Схарактеризовано методи та етапи ідентифікації обдарованих школярів в американських загально-освітніх навчальних закладах.

The article attempts to outline the framework of the new institutional theory in political science. In particular, based on the brief description of this approach, possible options for defining neoinstitutionalism as an independent and authentic research paradigm are analyzed. The chronological, substantive and methodological criteria of identification are considered, on the basis of which it is argued that the new institutional theory is most relevant to be regarded as a method, rather than the complex of modern studies of social institutions. ; В статье сделана попытка очертить рамки новой институциональной теории в политологии. В частности, на основе краткой характеристики данного подхода проанализированы возможные варианты определения неоинституционализма как самостоятельной и аутентичной исследовательской парадигмы. Рассмотрены хронологический, предметный и методологический критерии идентификации, на основе чего утверждается, что новую институциональную теорию наиболее уместно рассматривать как метод, а не совокупность современных исследований общественных институтов. ; У статті зроблено спробу окреслити рамки нової інституціональної теорії в політології. Зокрема, на основі короткої характеристики даного підходу проаналізовано можливі варіанти виокремлення неоінституціоналізму як самостійної та автентичної дослідницької парадигми. Розглянуто хронологічний, предметний та методологічний критерії ідентифікації, на основі чого стверджується, що нову інституціональну теорію найбільш доречно розглядати як метод, а не сукупність сучасних досліджень суспільних інститутів.

The article attempts to outline the framework of the new institutional theory in political science. In particular, based on the brief description of this approach, possible options for defining neoinstitutionalism as an independent and authentic research paradigm are analyzed. The chronological, substantive and methodological criteria of identification are considered, on the basis of which it is argued that the new institutional theory is most relevant to be regarded as a method, rather than the complex of modern studies of social institutions. ; В статье сделана попытка очертить рамки новой институциональной теории в политологии. В частности, на основе краткой характеристики данного подхода проанализированы возможные варианты определения неоинституционализма как самостоятельной и аутентичной исследовательской парадигмы. Рассмотрены хронологический, предметный и методологический критерии идентификации, на основе чего утверждается, что новую институциональную теорию наиболее уместно рассматривать как метод, а не совокупность современных исследований общественных институтов. ; У статті зроблено спробу окреслити рамки нової інституціональної теорії в політології. Зокрема, на основі короткої характеристики даного підходу проаналізовано можливі варіанти виокремлення неоінституціоналізму як самостійної та автентичної дослідницької парадигми. Розглянуто хронологічний, предметний та методологічний критерії ідентифікації, на основі чого стверджується, що нову інституціональну теорію найбільш доречно розглядати як метод, а не сукупність сучасних досліджень суспільних інститутів.

UK: У статті обґрунтовується необхідність використання не тільки традиційних методів навчання, але і нових, які відповідали б запитам сучасного покоління студентства. Зроблено наголос, що в умовах глобалізації виникають зовсім нові типи комунікацій, способів збереження й передачі інформації, зв'язків і взаємин у людських співтовариствах, інші форми взаємодії різних культурних традицій. Висвітлюються зв'язки між гастрономічною культурою та процесами громадянської ідентифікації і формуванням ключових компетентностей: політично-соціальних, полікультурних, комунікативних, інформаційних, самоосвітніх. Авторами підкреслюється, що для фахівців сфери гостинності володіння саме такими компетентностями стане визначальним в успішній професійній реалізації. Визначено, що найважливішими компетентностями для студентів Мелітополя як міста етнокультурного розмаїття є полікультурність і комунікативність. Отже, на думку авторів, ефективним способом для розвитку цих компетентностей є залучення студентів до роботи в громадських організаціях за професійним спрямуванням. Саме з цією метою була створена громадська організація «Інтеркультурне гастрономічне коло». На прикладі проведення різноманітних гастрокультурних заходів, показано, що відродження традицій, а також безпосереднє спілкування студентів з носіями національної культури сприятиме кращій самореалізації студентів спеціальності «Готельнуресторанна справа» в професійній діяльності. EN: The article substantiates the need to use not only traditional teaching methods, but also new ones that would meet the needs of the modern students generation. It is emphasized that in the conditions of globalization, completely new types of communication, ways of storing and transmitting information, connections and relationships in human communities, other forms of interaction of different cultural traditions are emerging. The links between gastronomic culture and processes of civic identification and the formation of key competences: political, social, multicultural, communicative, informational, self-educational are highlighted. The authors emphasize that for specialists in the hospitality field, possession of such competencies will be crucial in successful professional realization. It is determined that the most important competences for students of Melitopol as a city of ethno-cultural diversity are multiculturalism and communication. Therefore, according to the authors, an effective way to develop these competencies is to involve students in working in public organizations by a professional direction. It was for this purpose that the public organization "Intercultural Gastronomic Circle" was created. On the example of various gastronomic events, it is shown that the revival of traditions, as well as the direct communication of students with carriers of national culture will contribute to better self-realization in professional activity of students of the specialty "Hotel and Restaurant business".

Interoperability is one of the key characteristics of the national geospatial data infrastructure (NSDI), on which depends the effectiveness of the interaction of holders, producers and users of geospatial data in the network of geoportals. The article substantiates the methods and means of achieving a high level of interoperability of the components of the Ukraine NSDI on the basis of ensuring the consistency of geospatial data supplied by different data producers, standardization of metadata and interfaces of geoinformation services. It is established that the bases of the legislative and organizational level of interoperability are defined in the Law of Ukraine "On the national geospatial data infrastructure " and in the "Procedure for the operation of NSDI". To ensure the interoperability of the components of the Ukraine NSDI at the semantic and technical levels, it is necessary to develop a set of technical regulations that define common requirements for: composition and structure of metadata, interfaces and functions of geographic information services, compatibility of geospatial data sets, classification systems, coding and unique identification of geospatial objects, open data exchange formats. These technical regulations should be based on the consistent and comprehensive implementation of the methodology of the basic international standards of the ISO 19100 Geographic Information / Geomatics series, the effectiveness of which has been confirmed by the successful implementation of NSDI in many countries of the world. ; Інтероперабельність належить до ключових характеристик національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД), від якої залежить ефективність взаємодіє держателів, виробників та користувачів геопросторових даних в мережі геопорталів НІГД. В статті обґрунтовано методи та засоби досягнення високого рівня інтероперабельності компонентів НІГД України на основі забезпечення узгодженості геопросторових даних, що постачаються різними виробниками даних, стандартизації метаданих та інтерфейсів геоінформаційних сервісів. Встановлено, що основи законодавчого та організаційного рівнів інтероперабельності визначено в Законі Україні «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» та в «Порядку функціонування НІГД». Для нормативного забезпечення інтероперабельності компонентів НІГД України на семантичному і технічному рівнях необхідно розробити комплекс технічних регламентів, в яких визначаються єдині вимоги щодо: складу та структури метаданих, інтерфейсів та функцій геоінформаційних сервісів, сумісності наборів геопросторових даних, систем класифікації, кодування та унікальної ідентифікації геопросторових об'єктів, відкритих форматів обміну даних. Ці технічні регламенти повинні ґрунтуватися на послідовному і комплексному запровадженні методології базових міжнародних стандартів серії ISO 19100 Географічна інформація/геоматика, ефективність використання яких підтверджено успішною реалізацією НІГД в багатьох країнах світу.

Interoperability is one of the key characteristics of the national geospatial data infrastructure (NSDI), on which depends the effectiveness of the interaction of holders, producers and users of geospatial data in the network of geoportals. The article substantiates the methods and means of achieving a high level of interoperability of the components of the Ukraine NSDI on the basis of ensuring the consistency of geospatial data supplied by different data producers, standardization of metadata and interfaces of geoinformation services. It is established that the bases of the legislative and organizational level of interoperability are defined in the Law of Ukraine "On the national geospatial data infrastructure " and in the "Procedure for the operation of NSDI". To ensure the interoperability of the components of the Ukraine NSDI at the semantic and technical levels, it is necessary to develop a set of technical regulations that define common requirements for: composition and structure of metadata, interfaces and functions of geographic information services, compatibility of geospatial data sets, classification systems, coding and unique identification of geospatial objects, open data exchange formats. These technical regulations should be based on the consistent and comprehensive implementation of the methodology of the basic international standards of the ISO 19100 Geographic Information / Geomatics series, the effectiveness of which has been confirmed by the successful implementation of NSDI in many countries of the world. ; Інтероперабельність належить до ключових характеристик національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД), від якої залежить ефективність взаємодіє держателів, виробників та користувачів геопросторових даних в мережі геопорталів НІГД. В статті обґрунтовано методи та засоби досягнення високого рівня інтероперабельності компонентів НІГД України на основі забезпечення узгодженості геопросторових даних, що постачаються різними виробниками даних, стандартизації метаданих та інтерфейсів геоінформаційних сервісів. Встановлено, що основи законодавчого та організаційного рівнів інтероперабельності визначено в Законі Україні «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» та в «Порядку функціонування НІГД». Для нормативного забезпечення інтероперабельності компонентів НІГД України на семантичному і технічному рівнях необхідно розробити комплекс технічних регламентів, в яких визначаються єдині вимоги щодо: складу та структури метаданих, інтерфейсів та функцій геоінформаційних сервісів, сумісності наборів геопросторових даних, систем класифікації, кодування та унікальної ідентифікації геопросторових об'єктів, відкритих форматів обміну даних. Ці технічні регламенти повинні ґрунтуватися на послідовному і комплексному запровадженні методології базових міжнародних стандартів серії ISO 19100 Географічна інформація/геоматика, ефективність використання яких підтверджено успішною реалізацією НІГД в багатьох країнах світу.

Interoperability is one of the key characteristics of the national geospatial data infrastructure (NSDI), on which depends the effectiveness of the interaction of holders, producers and users of geospatial data in the network of geoportals. The article substantiates the methods and means of achieving a high level of interoperability of the components of the Ukraine NSDI on the basis of ensuring the consistency of geospatial data supplied by different data producers, standardization of metadata and interfaces of geoinformation services. It is established that the bases of the legislative and organizational level of interoperability are defined in the Law of Ukraine "On the national geospatial data infrastructure " and in the "Procedure for the operation of NSDI". To ensure the interoperability of the components of the Ukraine NSDI at the semantic and technical levels, it is necessary to develop a set of technical regulations that define common requirements for: composition and structure of metadata, interfaces and functions of geographic information services, compatibility of geospatial data sets, classification systems, coding and unique identification of geospatial objects, open data exchange formats. These technical regulations should be based on the consistent and comprehensive implementation of the methodology of the basic international standards of the ISO 19100 Geographic Information / Geomatics series, the effectiveness of which has been confirmed by the successful implementation of NSDI in many countries of the world. ; Інтероперабельність належить до ключових характеристик національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД), від якої залежить ефективність взаємодіє держателів, виробників та користувачів геопросторових даних в мережі геопорталів НІГД. В статті обґрунтовано методи та засоби досягнення високого рівня інтероперабельності компонентів НІГД України на основі забезпечення узгодженості геопросторових даних, що постачаються різними виробниками даних, стандартизації метаданих та інтерфейсів геоінформаційних сервісів. Встановлено, що основи законодавчого та організаційного рівнів інтероперабельності визначено в Законі Україні «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» та в «Порядку функціонування НІГД». Для нормативного забезпечення інтероперабельності компонентів НІГД України на семантичному і технічному рівнях необхідно розробити комплекс технічних регламентів, в яких визначаються єдині вимоги щодо: складу та структури метаданих, інтерфейсів та функцій геоінформаційних сервісів, сумісності наборів геопросторових даних, систем класифікації, кодування та унікальної ідентифікації геопросторових об'єктів, відкритих форматів обміну даних. Ці технічні регламенти повинні ґрунтуватися на послідовному і комплексному запровадженні методології базових міжнародних стандартів серії ISO 19100 Географічна інформація/геоматика, ефективність використання яких підтверджено успішною реалізацією НІГД в багатьох країнах світу.

At the present stage, the development of production technology, and thus the emissions of products of the process, has grown to such a level that affects the state of ecological systems, both local global. This leads to climate change, causing environmental disasters with serious consequences for the social infrastructure. Therefore, the problem of identifying and diagnosing pollution sources of different physical, chemical and energy structure is further urgent. The analysis of the literature, in which the problem of environmental monitoring for the period of 1980-2017years and presented the results of studies and the history of disasters for the last 100years. The authors have justified laboratory techniques, measuring tools and instruments, government regulations, international environmental safety program, also confirms the relevance of the study. We formulated objectives of the study, grounded methods of creating complex systems of environmental monitoring based on information technologies and systems, information and resource management concepts and decision making to minimize harmful emissions. We analysed the structure of pollution sources, which are generated by active energy technological systems with hierarchical organization of the process. The structure of the active energy technological system for the example of a power unit of thermal energy systems is described. We held mode analysis of functioning an energetically active object on a technological level thermodynamic energy transformation, defined its critical condition as well. Based on the literature and technical data, we built tables showing properties of the fuel (coal), the chemical structure of the combustion products and their emissions, and the ecological environment (water, soil). ; На сучасному етапі розвиток технологій виробництва, а відповідно і шкідливі викиди продуктів технологічного процесу, зріс до такого рівня, що впливає на стан екосистем як локального, так глобального характеру, що призводить до зміни клімату, породження екологічних катастроф із тяжкими наслідками для соціальної інфраструктури. Відповідно, проблема ідентифікації та діагностики джерел забруднень різної фізико-хімічної та енергетичної структури є надалі актуальною. Проведено аналіз літературних джерел, у яких розглянуто проблему екомоніторингу за період 1980-2017рр. і викладено результати досліджень та історію катастроф за останні 100років. Обґрунтовано методи лабораторних досліджень, вимірювальні засоби та інструментарій, державні нормативи, міжнародні програми екологічної безпеки, що підтверджує актуальність дослідження. Сформульовано завдання дослідження, обґрунтовано методи створення комплексних систем екомоніторингу на підставі інформаційних і системних технологій і інформаційно-ресурсної концепції управління та прийняття рішень для мінімізації шкідливих викидів в атмосферу. Проведено аналіз структури джерел забруднень, які породжуються енергоактивними техногенними системами з ієрархічною структурою організації технологічного процесу. Розглянуто структуру енергоактивної техногенної системи на прикладі енергоблоку ТЕС. Проведено аналіз режимів функціонування енергоактивного об'єкта на технологічному рівні термодинамічних енергетичних перетворень, визначено критичні стани. На підставі літературних і технічних даних побудовано таблиці, які характеризують властивості палива (вугілля), хімічну структуру продуктів згорання і їх викиди в атмосферу й екосередовище (воду і ґрунти).

Мета роботи: аналіз системи управління оборонними ресурсами окремих країн світу для ідентифікації кращих практик, які можуть бути використані для удосконалення предметного процесу в Силах оборони України.
Метод дослідження: основними методами дослідження є методи: аналізу, порівняння, синтезу та узагальнення.
Результати дослідження: ідентифіковано кращі практики окремих країн світу, які можуть бути використані для удосконалення процесу з управління оборонними ресурсами в Силах оборони України.
Теоретична цінність дослідження: доповнено теоретичну базу для подальшого удосконалення механізмів управління оборонними ресурсами в Силах оборони України.
Тип статті: описовий та аналітичний.

Теорія гендеру як складова програми статевого виховання активно пропагується в освітніх закладах різного рівня в Україні. Успіх поширення цієї теорії пов'язаний, з одного боку, з маскуванням гендерних ідей під поняттями «гідності кожної людини» та «рівноправ'я чоловіків і жінок», а з іншого боку, з пропозицією цілковитого емотивізму та суб'єктивізму у питаннях ідентифікації та моралі, що легко сприймається в сучасну епоху. Саме у стрімкому просуванні теорії гендеру в українському та світовому контексті розкривається актуальність теми цього дослідження. Метою статті є критична оцінка теорії гендеру з точки зору антропології, зокрема оцінка сумісності теорії гендеру з поняттям гідності людини. Методи дослідження – аналітичний, синтетичний, узагальнення, дедукція. Результатом дослідження є виявлення несумісності конструктивістської теорії гендеру (найпоширенішого виду цієї теорії) з поняттям гідності людини. Така несумісність пов'язана з фактом відкидання згаданою теорією об'єктивної природи людини, яка у свою чергу є основою поняття людської гідності. Стверджуючи про нормальність суб'єктивної статевої ідентифікації всупереч об'єктивній біологічній статі, конструктивістська теорія гендеру підважує та знецінює поняття природи людини. Натомість людська гідність базується саме на об'єктивній унікальності природи людини посеред інших форм живого буття. Будь-яка спроба заперечити вагомість та об'єктивність людської природи загрожує поняттю людської гідності, так як остання втрачає своє обґрунтування. Водночас конструктивістська теорія гендеру розмиває поняття об'єктивної природи людини на користь довільного самовизначення. Заперечуючи вагомість виміру природи в ідентифікації людини, теорія гендеру з необхідністю заперечує гідність людини та права, які випливають з цієї гідності. Як висновок, поширення теорії гендеру в освітніх середовищах сприяє знеціненню людської гідності, а не навпаки.

Метою статті є висвітлення суспільно-культурного середовища русинів, лемків та руснаків в історичному контексті. У дослідженні використано методи аналізу історичних джерел, що відображають основні тенденції розвитку та функціонування суспільно- культурного життя етнічних груп українців. Соціокультурний метод дозволив розглянути русинську, руснацьку та лемківську культуру як складову частину національних традицій українського народу крізь призму детермінуючого фактора культури. Для одержання всебічної інформації щодо висвітлення загальної характеристики суспільно-культурного життя етнічних груп було використано ряд теоретичних методів: оглядово-аналітичний аналіз наукової, фольклористичної, історичної, етнографічної, культурологічної та мистецтвознавчої літератури в межах досліджуваної тематики; історичний метод, завдяки якому прослідковано історичні етапи руснаків, русинів та лемків; а також феноменологічний метод для осмислення вагомості культури етнічних груп українців у контексті культуротворчих проявів ідентифікації. Наукова новизна роботи полягає у комплексному висвітленні суспільно-культурного середовища в контексті історії. Висновки. Отже, східнослов'янська група Карпатського регіону, зокрема України, яку становлять закарпатські русини-українці та русини Сербії, протягом століть зазнавала впливу тих народів, які її оточували (поляків, словаків, угорців, румунів, німців, сербів, хорватів), однак вони також збагачували культуру цих народів, зокрема, Бачки, Керестура та інших місць. Та, незважаючи на такі обставини, у своїй основі русини-переселенці та українці- переселенці не втратили своєї національної ідентифікації. Культурні зв'язки між русинами Бачки та населенням Карпат ніколи не переривалися. Можемо говорити про єдність лемків і руснаків Бачки у національній свідомості, культурі та мові, їх взаємодію у культурній та етнічній площині усіх русько-лемківських діаспор ще на початку ХІХ століття, перед проголошенням політизації лемківського та русинського питання. Свідченням спорідненості руснаків Бачки з усім русько-українським етнокультурним простором є поширення жанру коломийки, традицію ж шкільництва русини принесли з собою до Бачки із Закарпаття. Тож можемо стверджувати про спорідненість українського етносу на території Сербії і Хорватії. Проте русинська ідентичність може зміцнюватися лише тоді, коли буде орієнтуватися на українську націю. Доведено, що вивчення історії, особливостей визначення ідентифікації українського населення на різних теренах є одним із головних питань сьогодення. Народна культура етнічних груп русинів, лемків та руснаків має ознаки загальноукраїнської культури. Незважаючи на складні історичні події, у своїй основі лемки, русини та руснаки-переселенці зберегли свою національну, зокрема українську, специфіку ідентифікації.