Suchergebnisse

The article is devoted to the study of the peculiarities of the proceedings for consideration and resolution of ad­ministrative cases concerning the exercise of the right to peaceful assembly, administrative and legal support of the right to peaceful assembly. The study emphasizes the importance of enforcement of court decisions that have entered into force. The changes taking place in Ukrainian society arouse high activity and the desire of people to take a direct part in solving problems that concern their common inter­ests, including the use of the right to peaceful assembly. However, despite the importance of this type of political rights, the constitutional provisions on freedom of as­sembly, assembly, street demonstrations and demonstra­tions, which are still not properly specified in the current legislation, are often limited or even violated. Based on the international experience of regulating the right to peaceful assembly, ways to increase the effectiveness of the mechanism of administrative and legal support of the right to peaceful assembly are proposed, which are to create a domestic mechanism to monitor compliance with international standards of human rights and freedoms. human being, if this or that problem is not solved at the national level. It is proved that even a rather small range of current norms enshrined in legislative acts of various levels, which guarantee the right to peaceful assembly, often show some inconsistency in the content of the out­lined rights, especially from the standpoint of the right to freedom of peaceful assembly. the subject is called a citizen, and civil law - an individual. The necessity of introduction of international standards of ensuring the right to peaceful assembly, first of all the standards of the European community, which is connected with the European integration aspirations of Ukraine, is proved. After all, the implementation of European standards and their observance by the subjects of public administration is one of the preconditions for Ukraine's integration into the European legal space. Since the right to freedom of peaceful assembly cannot be exercised in the absence of corresponding responsibilities imposed on the state by its authorized bodies, the analysis of the Constitution and laws of Ukraine allowed to separate such bodies into the category of subjects of power to ensure the right to peace­ful assembly. In order to improve the situation in the studied area, it is advisable to review the current legislation, which en­sures the implementation of court decisions, to continue reforming public authorities for the effective operation of the judiciary and the protection of citizens' rights. ; Статтю присвячено дослідженню особливостей провадження щодо розгляду та вирішення адміністра­тивних справ щодо реалізації права на мирні зібрання, адміністративно-правового забезпечення права на мир­ні зібрання. Проілюстровано аналіз судових рішень, оскільки законодавець наділив повноваженнями встановлюва­ти обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання тільки суд, який може скористатися ними відповідно до Конституції України лише в інтересах національної безпеки і публічного порядку. У дослідженні наголошено на важливості забез­печення права на мирні зібрання та актуальності пи­тання виконання судових рішень у разі відкриття проваджень щодо обмеження права на мирні зібрання, розгляд яких зараховано до компетенції суду. Географічно-політичне місце України у двигу­ні європейських перегонів великої політики диктує не зовсім простий (а подеколи й трагічний) шлях со­ціально-політичного руху соціуму громадян - брати безпосередню участь у вирішенні економічних та соці­альних програм. Ураховуючи процеси становлення держави та три­валого реформування різних державних інституцій, свобода та право громадян на мирні зібрання ставить перед органами влади питання відповідності актив­ності громадян у вирішенні своєї участі на держав­ному та регіональному рівнях, відстоювання своїх інтересів шляхом вираження та донесення поглядів та незгоди до державних та місцевих структур влади. Постає питання законодавчого та практичного регу­лювання такого болісного питання, як відносини вла­ди та суспільства, шляхом урегулювання проведення мирних зібрань та активних («без зброї») акцій впливу на державні установи різного рівня. Спираючись на міжнародний досвід урегулювання права на мирні зібрання, запропоновано шляхи підви­щення ефективності механізму адміністративно-пра­вового забезпечення права на мирні зібрання, які по­лягають у створенні внутрішньодержавного механізму контролю над дотриманням міжнародних стандартів прав та свобод людини, а також розвитку можливо­стей звернення до Європейського суду з прав людини, якщо та чи інша проблема не вирішена на національ­ному рівні. Доведено, що навіть досить невелике коло чинних норм, що закріплені у законодавчих актах різного рівня, які гарантують забезпечення права на мир­ні зібрання, часто виявляють певну неузгодженість у змісті окреслених прав, особливо з позицій суб'єктів права на свободу мирних зібрань: Конституція Укра­їни таким суб'єктом називає громадянина, а цивіль­не законодавство - фізичну особу. Доведено потребу у впровадженні міжнародних стандартів забезпечен­ня права на мирні зібрання, насамперед стандартів європейської спільноти, що пов'язано з євроінтегра- ційними прагненнями України. Адже впровадження європейських стандартів і дотримання їх суб'єктами публічної адміністрації є однією з передумов інтеграції України в європейський правовий простір.

The article is devoted to the study of the peculiarities of the proceedings for consideration and resolution of ad­ministrative cases concerning the exercise of the right to peaceful assembly, administrative and legal support of the right to peaceful assembly. The study emphasizes the importance of enforcement of court decisions that have entered into force. The changes taking place in Ukrainian society arouse high activity and the desire of people to take a direct part in solving problems that concern their common inter­ests, including the use of the right to peaceful assembly. However, despite the importance of this type of political rights, the constitutional provisions on freedom of as­sembly, assembly, street demonstrations and demonstra­tions, which are still not properly specified in the current legislation, are often limited or even violated. Based on the international experience of regulating the right to peaceful assembly, ways to increase the effectiveness of the mechanism of administrative and legal support of the right to peaceful assembly are proposed, which are to create a domestic mechanism to monitor compliance with international standards of human rights and freedoms. human being, if this or that problem is not solved at the national level. It is proved that even a rather small range of current norms enshrined in legislative acts of various levels, which guarantee the right to peaceful assembly, often show some inconsistency in the content of the out­lined rights, especially from the standpoint of the right to freedom of peaceful assembly. the subject is called a citizen, and civil law - an individual. The necessity of introduction of international standards of ensuring the right to peaceful assembly, first of all the standards of the European community, which is connected with the European integration aspirations of Ukraine, is proved. After all, the implementation of European standards and their observance by the subjects of public administration is one of the preconditions for Ukraine's integration into the European legal space. Since the right to freedom of peaceful assembly cannot be exercised in the absence of corresponding responsibilities imposed on the state by its authorized bodies, the analysis of the Constitution and laws of Ukraine allowed to separate such bodies into the category of subjects of power to ensure the right to peace­ful assembly. In order to improve the situation in the studied area, it is advisable to review the current legislation, which en­sures the implementation of court decisions, to continue reforming public authorities for the effective operation of the judiciary and the protection of citizens' rights. ; Статтю присвячено дослідженню особливостей провадження щодо розгляду та вирішення адміністра­тивних справ щодо реалізації права на мирні зібрання, адміністративно-правового забезпечення права на мир­ні зібрання. Проілюстровано аналіз судових рішень, оскільки законодавець наділив повноваженнями встановлюва­ти обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання тільки суд, який може скористатися ними відповідно до Конституції України лише в інтересах національної безпеки і публічного порядку. У дослідженні наголошено на важливості забез­печення права на мирні зібрання та актуальності пи­тання виконання судових рішень у разі відкриття проваджень щодо обмеження права на мирні зібрання, розгляд яких зараховано до компетенції суду. Географічно-політичне місце України у двигу­ні європейських перегонів великої політики диктує не зовсім простий (а подеколи й трагічний) шлях со­ціально-політичного руху соціуму громадян - брати безпосередню участь у вирішенні економічних та соці­альних програм. Ураховуючи процеси становлення держави та три­валого реформування різних державних інституцій, свобода та право громадян на мирні зібрання ставить перед органами влади питання відповідності актив­ності громадян у вирішенні своєї участі на держав­ному та регіональному рівнях, відстоювання своїх інтересів шляхом вираження та донесення поглядів та незгоди до державних та місцевих структур влади. Постає питання законодавчого та практичного регу­лювання такого болісного питання, як відносини вла­ди та суспільства, шляхом урегулювання проведення мирних зібрань та активних («без зброї») акцій впливу на державні установи різного рівня. Спираючись на міжнародний досвід урегулювання права на мирні зібрання, запропоновано шляхи підви­щення ефективності механізму адміністративно-пра­вового забезпечення права на мирні зібрання, які по­лягають у створенні внутрішньодержавного механізму контролю над дотриманням міжнародних стандартів прав та свобод людини, а також розвитку можливо­стей звернення до Європейського суду з прав людини, якщо та чи інша проблема не вирішена на національ­ному рівні. Доведено, що навіть досить невелике коло чинних норм, що закріплені у законодавчих актах різ­ ного рівня, які гарантують забезпечення права на мир­ні зібрання, часто виявляють певну неузгодженість у змісті окреслених прав, особливо з позицій суб'єктів права на свободу мирних зібрань: Конституція Укра­їни таким суб'єктом називає громадянина, а цивіль­не законодавство - фізичну особу. Доведено потребу у впровадженні міжнародних стандартів забезпечен­ня права на мирні зібрання, насамперед стандартів європейської спільноти, що пов'язано з євроінтегра- ційними прагненнями України. Адже впровадження європейських стандартів і дотримання їх суб'єктами публічної адміністрації є однією з передумов інтеграції України в європейський правовий простір.

Freedom of peaceful assembly is one of the fundamental political rights, without the effective implementation of which the full development of democracy and civil society institutions is impossible. The right to assemble peacefully and unarmed to express one's views and to discuss issues important to society is a fundamental right guaranteed by the Constitution of Ukraine, the International Covenant on Civil and Political Rights, the Universal Declaration of Human Rights and the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. Peaceful assemblies can be held for various purposes. Among them are the expression of views, the protection of common interests, the expression of protest, and so on. The right to peaceful assembly is one of the foundations of democracy. It should be noted that this right is complemented by other rights and freedoms that are fundamental to the development of personality, dignity and self-realization. The main criteria of these events are the peaceful nature of their holding and voluntary participation in public meetings. The right of citizens to assemble peacefully, without weapons and to hold meetings, rallies, marches and demonstrations, enshrined in Article 39 of the Constitution of Ukraine, is their inalienable and inviolable right, guaranteed by the Basic Law of Ukraine. Freedom of peaceful assembly is a fundamental human right, but it is not an absolute right. It is subject to restrictions, but in clearly defined cases. Restrictions on this right can only be imposed by a court to prevent and further prevent riots and violations by protesters. In case of violation of the above right, citizens or citizens who are the organizers of the rally or meeting apply to the court and then the proceedings are opened to consider and resolve administrative cases on the exercise of the right to peaceful assembly. Alternatively, executive or local governments apply to the courts to restrict in some respects the above-mentioned right to peaceful assembly in order to ensure public order and national security. ; Свобода мирних зібрань надає собою одне з основоположних політичних прав, без ефективної реалізації якого неможливий повноцінний розвиток демократії та інститутів громадянського суспільства. Право збиратися мирно і без зброї для висловлення своєї думки, а також обговорення питань, важливих для суспільства є фундаментальним правом, гарантується Конституцією України, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, Загальною декларацією прав людини та Конвенцією про захист прав людини і основних свобод. Мирні зібрання можуть проводитися в різних цілях. Серед них вираз поглядів, захист спільних інтересів, вираз протесту, і так далі. Право на мирні зібрання є одним з основ демократії. Варто відзначити, що дане право доповнюють і інші права і свободи, які мають основоположне значення для розвитку особистості, гідності та самореалізації. Основні критерії даних заходів – мирний характер їх проведення і добровільну участь у публічних зборах. Право громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, закріплене в статті 39 Конституції України, - їх невідчужуване і непорушне право, гарантоване Основним Законом України. Свобода мирних зібрань є основоположним правом людини, але не належить до абсолютних прав. Воно підлягає обмеженням, однак в чітко визначених випадках.Обмеження цього права можуть встановлюватися тільки судом для попередження і подальшого запобігання заворушенням і порушень з боку мітингувальників. У випадку ж порушення вищевказаного права, громадяни чи громадянин, які є організаторами мітингу чи зібрання звертаються до суду з позовом і тоді відкривається провадження щодо розгляду та вирішення адміністративних справ щодо реалізації права на мирні зібрання. Або ж ограни виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування звертаються до суду аби обмежити в деяких аспектах вищевказане право на мирні зібрання задля забезпечення громадського порядку та національної безпеки.

У статті висвітлені нормативно-правові особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання та у справах за адміністративними позовами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання. Представлені законотворчі, правозастосовчі підходи та наукові погляди на проблемні питання, пов'язані із провадженням у цих категоріях адміністративних справ. Запропоновано авторське бачення шляхів їх вирішення.

Problem settings. The right to peaceful assembly is a basic system of political rights of citizens of Ukraine as a means, and, unfortunately, sometimes, and the last real opportunity to convey their views or influence the activities of the public authorities, the judicial protection in practice it turns out one of the main guarantees of their implementation. Recent research and publications analysis. To the analysis judicial guarantees the right to peaceful assembly, in particular, such researchers applied as Barabash Y., Shevchuk S., Severin S.Paper main body. In the article the problem of protecting the right to peaceful assembly by means of constitutional justice, courts of law and practice of the European Court of Human Rights on the implementation of this law. The conclusion is that since this right is a basic system of political rights of citizens of Ukraine as a means, and, unfortunately, sometimes, and the last real opportunity to convey their views or influence the activities of the public authorities, the judicial protection in practice it turns out one of the main guarantees of their implementation. It is reported that currently in Ukraine a special law that regulates social relations in the field of freedom of assembly in our legislation today is not that the main obstacle to the free exercise their right to peaceful assembly in practice and the existence of controversial judicial practice protection of constitutional law. It is in this legal act must be resolved problems in terms of notification of peaceful assembly, their shape, mass, time and place of the meeting. Conclusions of the research. The main problem that must be solved by law - it dates subject of the public authorities to hold a peaceful assembly. Another problem in the regulation of relations in the sphere of peaceful assembly is a clear definition of grounds and rules limiting the realization of political freedom. ; В статье рассмотрены проблемы защиты права на мирные собрания средствами конституционного судопроизводства, судами общей юрисдикции, а также практика Европейского суда по правам человека по реализации этого права. Отмечается, что судебная защита на практике оказывается одной из основных гарантий его реализации. Специального закона, регулирующего общественные отношения в сфере свободы мирных собраний в Украине, сегодня нет, что является главным препятствием к свободной реализации гражданами права на проведение мирных собраний на практике и делает возможным существование неоднозначной судебной практики защиты этого конституционного права. ; У статті розглянуто проблеми захисту права на мирні зібрання засобами конституцій- ного судочинства, судами загальної юрисдикції, а також практика Європейського суду з прав людини щодо реалізації цього права. Доведено, що судовий захист на практиці виявляється однією з основних гарантій його реалізації. Спеціального закону, що регулює суспільні відносини щодо сво- боди мирних зібрань в Україні, досі немає, що є головною перешкодою до вільної реалізації грома- дянами права на проведення мирних зібрань на практиці та уможливлює існування неоднозначної судової практики захисту цього конституційного права.

У статті розглянуто проблеми захисту права на мирні зібрання засобами конституцій- ного судочинства, судами загальної юрисдикції, а також практика Європейського суду з прав людини щодо реалізації цього права. Доведено, що судовий захист на практиці виявляється однією з основних гарантій його реалізації. Спеціального закону, що регулює суспільні відносини щодо сво- боди мирних зібрань в Україні, досі немає, що є головною перешкодою до вільної реалізації грома- дянами права на проведення мирних зібрань на практиці та уможливлює існування неоднозначної судової практики захисту цього конституційного права. ; Problem settings. The right to peaceful assembly is a basic system of political rights of citizens of Ukraine as a means, and, unfortunately, sometimes, and the last real opportunity to convey their views or influence the activities of the public authorities, the judicial protection in practice it turns out one of the main guarantees of their implementation. Recent research and publications analysis. To the analysis judicial guarantees the right to peaceful assembly, in particular, such researchers applied as Barabash Y., Shevchuk S., Severin S.Paper main body. In the article the problem of protecting the right to peaceful assembly by means of constitutional justice, courts of law and practice of the European Court of Human Rights on the implementation of this law. The conclusion is that since this right is a basic system of political rights of citizens of Ukraine as a means, and, unfortunately, sometimes, and the last real opportunity to convey their views or influence the activities of the public authorities, the judicial protection in practice it turns out one of the main guarantees of their implementation. It is reported that currently in Ukraine a special law that regulates social relations in the field of freedom of assembly in our legislation today is not that the main obstacle to the free exercise their right to peaceful assembly in practice and the existence of controversial judicial practice protection of constitutional law. It is in this legal act must be resolved problems in terms of notification of peaceful assembly, their shape, mass, time and place of the meeting. Conclusions of the research. The main problem that must be solved by law - it dates subject of the public authorities to hold a peaceful assembly. Another problem in the regulation of relations in the sphere of peaceful assembly is a clear definition of grounds and rules limiting the realization of political freedom. ; В статье рассмотрены проблемы защиты права на мирные собрания средствами конституционного судопроизводства, судами общей юрисдикции, а также практика Европейского суда по правам человека по реализации этого права. Отмечается, что судебная защита на практике оказывается одной из основных гарантий его реализации. Специального закона, регулирующего общественные отношения в сфере свободы мирных собраний в Украине, сегодня нет, что является главным препятствием к свободной реализации гражданами права на проведение мирных собраний на практике и делает возможным существование неоднозначной судебной практики защиты этого конституционного права.

The article studies the origin and essence of the right to peaceful assemblies and analyzes the historical development of the contents of the right to peaceful assemblies. Several possible definitions are given, in particular in the international law and national legislation. Examples of definitions derived by philosophers and lawyers are also given. The paper outlines historical experience of Ukraine on the issue of the protection of peaceful gatherings, as well as the current situation, both in the legislative aspect and in the aspect of legal proceedings. The factors limiting the right to peaceful assemblies, namely place, time and method, are analyzed. The details of such components of the place factor as private property and public institutions are disclosed. As an example, the paper addresses the cases of British and American Supreme Courts, as well as the cases of ECHR. In addition, the article seeks to establish a reasonable timeframe, illustrating, as an example, the cases of the ECHR and the British Supreme Court. The latter factor determines the factor of the method, substantiating its theoretical aspects by judicial practice. In a separate section, the article deduces a three-component test, emphasizing the importance of the three-component test as the only effective mechanism for setting the framework for the regulation of peaceful assembly. At the same time, possible shortcomings of each link of the three-component test are presented separately. The paper concludes that the establishment of specific general restrictions on peaceful assembly is not possible either in terms of place, or in terms of time or method. Therefore, it is important to remember the need for individual consideration of each case and the application of a three-component test in order to balance the right to peaceful assembly.Article received 26.02.2019 ; Статтю присвячено дослідженню питань обмеження права на мирні зібрання. Розглянуто історичний ізагальнотеоретичний аспекти права на мирні зібрання в Україні та світі. Опрацьовано статистичні дані щодо судових рішень про заборону мирних зібрань в Україні. Проаналізовано фактори обмеження, як-от: час, місце, спосіб проведення мирних зібрань. Виділено ключові складники факторів обмеження мирних зібрань, зокрема приватну власність та публічні установи, до питання місця проведення зібрання. Здійснено огляд судової практики ЄСПЛ та Верховних судів США і Великої Британії. Проаналізовано елементи трискладового тесту: законність, легітимна мета, необхідність у демократичному суспільстві. Описано переваги та недоліки їх використання щодо оцінювання законності обмеження права на мирні зібрання.Матеріал надійшов 26.02.2019

The article studies the origin and essence of the right to peaceful assemblies and analyzes the historical development of the contents of the right to peaceful assemblies. Several possible definitions are given, in particular in the international law and national legislation. Examples of definitions derived by philosophers and lawyers are also given. The paper outlines historical experience of Ukraine on the issue of the protection of peaceful gatherings, as well as the current situation, both in the legislative aspect and in the aspect of legal proceedings. The factors limiting the right to peaceful assemblies, namely place, time and method, are analyzed. The details of such components of the place factor as private property and public institutions are disclosed. As an example, the paper addresses the cases of British and American Supreme Courts, as well as the cases of ECHR. In addition, the article seeks to establish a reasonable timeframe, illustrating, as an example, the cases of the ECHR and the British Supreme Court. The latter factor determines the factor of the method, substantiating its theoretical aspects by judicial practice. In a separate section, the article deduces a three-component test, emphasizing the importance of the three-component test as the only effective mechanism for setting the framework for the regulation of peaceful assembly. At the same time, possible shortcomings of each link of the three-component test are presented separately. The paper concludes that the establishment of specific general restrictions on peaceful assembly is not possible either in terms of place, or in terms of time or method. Therefore, it is important to remember the need for individual consideration of each case and the application of a three-component test in order to balance the right to peaceful assembly.Article received 26.02.2019 ; Статтю присвячено дослідженню питань обмеження права на мирні зібрання. Розглянуто історичний ізагальнотеоретичний аспекти права на мирні зібрання в Україні та світі. Опрацьовано статистичні дані щодо судових рішень про заборону мирних зібрань в Україні. Проаналізовано фактори обмеження, як-от: час, місце, спосіб проведення мирних зібрань. Виділено ключові складники факторів обмеження мирних зібрань, зокрема приватну власність та публічні установи, до питання місця проведення зібрання. Здійснено огляд судової практики ЄСПЛ та Верховних судів США і Великої Британії. Проаналізовано елементи трискладового тесту: законність, легітимна мета, необхідність у демократичному суспільстві. Описано переваги та недоліки їх використання щодо оцінювання законності обмеження права на мирні зібрання.Матеріал надійшов 26.02.2019

The article studies the origin and essence of the right to peaceful assemblies and analyzes the historical development of the contents of the right to peaceful assemblies. Several possible definitions are given, in particular in the international law and national legislation. Examples of definitions derived by philosophers and lawyers are also given. The paper outlines historical experience of Ukraine on the issue of the protection of peaceful gatherings, as well as the current situation, both in the legislative aspect and in the aspect of legal proceedings. The factors limiting the right to peaceful assemblies, namely place, time and method, are analyzed. The details of such components of the place factor as private property and public institutions are disclosed. As an example, the paper addresses the cases of British and American Supreme Courts, as well as the cases of ECHR. In addition, the article seeks to establish a reasonable timeframe, illustrating, as an example, the cases of the ECHR and the British Supreme Court. The latter factor determines the factor of the method, substantiating its theoretical aspects by judicial practice. In a separate section, the article deduces a three-component test, emphasizing the importance of the three-component test as the only effective mechanism for setting the framework for the regulation of peaceful assembly. At the same time, possible shortcomings of each link of the three-component test are presented separately. The paper concludes that the establishment of specific general restrictions on peaceful assembly is not possible either in terms of place, or in terms of time or method. Therefore, it is important to remember the need for individual consideration of each case and the application of a three-component test in order to balance the right to peaceful assembly.Article received 26.02.2019 ; Статтю присвячено дослідженню питань обмеження права на мирні зібрання. Розглянуто історичний ізагальнотеоретичний аспекти права на мирні зібрання в Україні та світі. Опрацьовано статистичні дані щодо судових рішень про заборону мирних зібрань в Україні. Проаналізовано фактори обмеження, як-от: час, місце, спосіб проведення мирних зібрань. Виділено ключові складники факторів обмеження мирних зібрань, зокрема приватну власність та публічні установи, до питання місця проведення зібрання. Здійснено огляд судової практики ЄСПЛ та Верховних судів США і Великої Британії. Проаналізовано елементи трискладового тесту: законність, легітимна мета, необхідність у демократичному суспільстві. Описано переваги та недоліки їх використання щодо оцінювання законності обмеження права на мирні зібрання.Матеріал надійшов 26.02.2019

The right of citizens to meet peacefully and to hold meetings, rallies, marches and demonstrations is prescribed by Art. 39 of the Constitution of Ukraine. Participation in such public activities could be regarded as a form of direct and independent expression of the people's will, as well as the reaction of a society to the actions of the state. In order to prevent a conflict between the society and state, as well as disunity between them, the state should not ignore above-mentioned people's activities. The specified right belongs to the subjective person' srights, the principal purpose of which is to influence the state bodies for solving the most important society-state issues by coordinating and forming the citizens' opinion and the way of its expression, as well as an element of democracy, a mode of participation in the management of state and local affairs. At the same time, it should be noted that such meetings may not always have the nature of political events, and the mentioned right is not always the political one.The vast majority of specialists in the field of law, in particular, the constitutional law, regards the aforementioned right as a type of citizens' political rights that belong exclusively to Ukrainian citizens who have reached 18 years of age and have acquired full legal personality (with some exceptions concerning the right to association in public (non-political) organizations and the right to individual and collective appeals), and express the content of legal relationship between the individual and the state.However, not all scientists agree with the fact that mentioned right belongs exclusively to citizens of a certain state.The right to peaceful assembly is one of the inalienable, inherent rights in a democratic world. It should be noted that resembling rules are accommodated in the acts of international law, as the part of national legislation, in particular, the Universal Declaration of Human Rights, the International Covenant on Civil and Political Rights. Furthermore, the international documents establish it as the right of any person, not only the citizen's one. This right is an inalienable one of every person that is provided for both foreigners and stateless persons, hence the subject matter should be considered not as political rights of citizens, but as civil rights of people. Therefore, the appropriate amendments should be made to the current legislation of Ukraine and, primarily, to the Constitution of Ukraine. ; Статтю присвячено визначенню місця права на мирні зібрання в системі конституційних прав і свобод людини і громадянина.На основі проведеного аналізу думок фахівців з питань конституційного права, конституційних положень та міжнародних документів щодо місця права на мирні зібрання в системі конституційних прав і свобод людини і громадянина наголошується, що вказане право варто розглядати не як політичне право громадян, а як одне з особистих, громадянських прав людини.Запропоновано внесення відповідних змін до статті 39 Конституції України.

The article examines peaceful assemblies as one of the tools of environmental political parties and NGOs in the context of their impact on political processes in Ukraine. It is established that the specifics of organizational aspects, slogans and other features of peaceful assemblies of Ukrainian environmental parties and NGOs have changed since the late 1980s and during the years of the independence of Ukraine. In particular, the 1986 Chernobyl disaster was a powerful stimulus for their intensification and peaceful protest rallies. As of 2021, the range of issues that are the cause and reason for peaceful assemblies is very wide. One of the most pressing is the problem of mitigating the effects of negative climate change and adapting to them. The study does not reveal any significant differences between the specifics of the use of peaceful assemblies by environmental parties and environmental NGOs. All significant differences are related to the different status of these organizations and their connection to the electoral process. Instead, the scenarios of peaceful protest-type gatherings (demonstrations, marches, pickets), as well as positive actions (cleaning, landscaping, planting trees, etc.) for environmental parties and NGOs are identical in their characteristics. On the eve and during the election campaigns, there is an intensification of environmental parties and NGOs in holding peaceful assemblies. Their specificity depends on the type of elections: during national elections, such actions are both local and national. During local elections, peaceful assemblies are predominantly local and address local issues. Popular types of actions during the election period are protests with slogans and demands to the government, as in the vast majority of cases environmental parties in Ukraine are in opposition or critically evaluate actions of the government: both at the central and local levels. Environmental NGOs, in accordance with their status, provide advice and formulate requirements to election participants and encourage them to include environmental aspects and commitments in their programs, in particular in the form of an «environmental agenda». ; У статті досліджено мирні зібрання як один із інструментів екологічних політичних партій та громадських організацій в контексті їх впливу на політичні процеси в Україні. Встановлено, що специфіка організаційних особливостей, гасел та інших особливостей мирних зібрань українських екологічних партій та громадських організацій змінювалися з кінця 1980-х років та в роки незалежності. Зокрема потужним стимулом для їх активізації та проведення протестних мирних зібрань стала Чорнобильська катастрофа 1986 року. Станом на 2021 рік спектр проблем, які стають причиною та приводом для мирних зібрань, дуже широкий. Однією із найбільш актуальних стає проблема пом'якшення наслідків негативних змін клімату та адаптації до них. В рамках дослідження не виявлено суттєвих відмінностей між специфікою використання мирних зібрань екологічними партіями та екологічними громадськими організаціями. Всі суттєві відмінності пов'язані із різним статусом цих організацій та їх відношенням до виборчого процесу. Натомість сценарії мирних зібрання протестного типу (демонстрації, марші, пікетування), а також акції позитивного спрямування (прибирання, благоустрій, садіння дерев тощо) для екологічних партій та громадських організацій в своїх характерних рисах є однаковими. Напередодні та під час виборчих кампаній спостерігається активізація екологічних партій та громадських організацій у проведенні мирних зібрань. Їх специфіка залежить від типу виборів: під час загальнодержавних такі акції бувають як локальними, так і загальнодержавними. Під час місцевих виборів мирні зібрання мають переважно локальний характер та присвячені локальним проблемам. Популярними типами акцій у виборчий період є акції протесту із гаслами та вимогами до влади, оскільки у переважній більшості випадків екологічні партії в Україні знаходяться в опозиції або критично оцінюють дії влади: як на центральному, так і локальному рівні. Екологічні громадські організації відповідно до свого статусу дають поради та формулюють вимоги до учасників виборів та закликають їх включити екологічні програми та зобов'язання у свої програми, зокрема у формі «екологічного порядку денного».

The article examines peaceful assemblies as one of the tools of environmental political parties and NGOs in the context of their impact on political processes in Ukraine. It is established that the specifics of organizational aspects, slogans and other features of peaceful assemblies of Ukrainian environmental parties and NGOs have changed since the late 1980s and during the years of the independence of Ukraine. In particular, the 1986 Chernobyl disaster was a powerful stimulus for their intensification and peaceful protest rallies. As of 2021, the range of issues that are the cause and reason for peaceful assemblies is very wide. One of the most pressing is the problem of mitigating the effects of negative climate change and adapting to them. The study does not reveal any significant differences between the specifics of the use of peaceful assemblies by environmental parties and environmental NGOs. All significant differences are related to the different status of these organizations and their connection to the electoral process. Instead, the scenarios of peaceful protest-type gatherings (demonstrations, marches, pickets), as well as positive actions (cleaning, landscaping, planting trees, etc.) for environmental parties and NGOs are identical in their characteristics. On the eve and during the election campaigns, there is an intensification of environmental parties and NGOs in holding peaceful assemblies. Their specificity depends on the type of elections: during national elections, such actions are both local and national. During local elections, peaceful assemblies are predominantly local and address local issues. Popular types of actions during the election period are protests with slogans and demands to the government, as in the vast majority of cases environmental parties in Ukraine are in opposition or critically evaluate actions of the government: both at the central and local levels. Environmental NGOs, in accordance with their status, provide advice and formulate requirements to election participants and encourage them to include environmental aspects and commitments in their programs, in particular in the form of an «environmental agenda». ; У статті досліджено мирні зібрання як один із інструментів екологічних політичних партій та громадських організацій в контексті їх впливу на політичні процеси в Україні. Встановлено, що специфіка організаційних особливостей, гасел та інших особливостей мирних зібрань українських екологічних партій та громадських організацій змінювалися з кінця 1980-х років та в роки незалежності. Зокрема потужним стимулом для їх активізації та проведення протестних мирних зібрань стала Чорнобильська катастрофа 1986 року. Станом на 2021 рік спектр проблем, які стають причиною та приводом для мирних зібрань, дуже широкий. Однією із найбільш актуальних стає проблема пом'якшення наслідків негативних змін клімату та адаптації до них. В рамках дослідження не виявлено суттєвих відмінностей між специфікою використання мирних зібрань екологічними партіями та екологічними громадськими організаціями. Всі суттєві відмінності пов'язані із різним статусом цих організацій та їх відношенням до виборчого процесу. Натомість сценарії мирних зібрання протестного типу (демонстрації, марші, пікетування), а також акції позитивного спрямування (прибирання, благоустрій, садіння дерев тощо) для екологічних партій та громадських організацій в своїх характерних рисах є однаковими. Напередодні та під час виборчих кампаній спостерігається активізація екологічних партій та громадських організацій у проведенні мирних зібрань. Їх специфіка залежить від типу виборів: під час загальнодержавних такі акції бувають як локальними, так і загальнодержавними. Під час місцевих виборів мирні зібрання мають переважно локальний характер та присвячені локальним проблемам. Популярними типами акцій у виборчий період є акції протесту із гаслами та вимогами до влади, оскільки у переважній більшості випадків екологічні партії в Україні знаходяться в опозиції або критично оцінюють дії влади: як на центральному, так і локальному рівні. Екологічні громадські організації відповідно до свого статусу дають поради та формулюють вимоги до учасників виборів та закликають їх включити екологічні програми та зобов'язання у свої програми, зокрема у формі «екологічного порядку денного».

Метою даною статті є дослідження змісту поняття «мирність», його складових, як обов'язкової ознаки права на свободу мирних зібрань.
Наукова новизна. У статті окреслено лінгвістичне, юридичне, літературне розуміння поняття «мир», «мирність», що забезпечує всебічне, об'єктивне розуміння даного поняття та якісне використання даних понять у правовій науці. У вітчизняній юридичній науці відсутні наукові дослідження ознак права на свободу мирних зібрань, а саме ключової ознаки – мирності, що породжує прогалину теоретичної науки, яка позначається на практиці застосування норм позитивного права. Як наслідок, проведено теоретико-методологічне дослідження поняття «мирності», що усуває наявну прогалину у праві. Адже для громадянського суспільства та демократичної держави надзвичайно актуальним є підтримання миру та безпеки під час проведення мирних зібрань.
Висновки. Мирність, як ознака права на свободу мирних зібрань має включати в себе мирну мету, повагу до людини, її честі та гідності, прав, свобод та інтересів, повагу до суспільного устрою, конституційного ладу, дотримання принципів верховенства права і законності, відсутність зброї, військового однострою, відсутність засобів приховування індивідуальності (маски), відсутність закликів до насильства, повалення влади у неконституційний спосіб. Озвучені нами ознаки є ключовими, що впливають на стан законності і правопорядку у суспільстві, а також на забезпечення прав, свобод та інтересів людини і громадянина, як організатора та учасника таких зібрань, так і сторонніх осіб, які не мають жодного відношення до такого зібрання, у тому числі й тих, котрі не розділяють поглядів організаторів та учасників мирних зібрань, які реалізують своє право на мирні зібрання. Мирність, як ознака, гарантує можливість досягнення компромісу шляхом взаємних поступок суб'єктів здійснення права на мирні зібрання та прибічників інших поглядів.

In the article the specifics of the development of Ukrainian legislation onpicketing are analyzed. The periodization of the genesis of this legal phenomenonis determined. The features of each of the stages are described, and the content ofeach of them is disclosed. ; У статті проаналізовано специфіку розвитку українськогозаконодавства по пікетуванню. Визначено періодизацію генезису даногоправового явища. Охарактеризовано особливості кожного з етапів, а такожрозкрито зміст кожної із них.