Suchergebnisse

The article deals with the changes of Ukrainians' linguistic picture of the world in connection with the COVID-19 pandemic. The peculiarities of the linguistic picture of the world and the national linguistic picture of the world are determined. Neologisms, phraseological modifications and some samples of modern folklore are analyzed. It was found that the peculiarity of COVID neologisms is the adaptation of foreign borrowings and the use of typical Ukrainian means of word formation. COVID phraseologisms are modifications of phrases already existing in the mind of the Ukrainian speaker. As for folklore, modern Christmas and New Year folklore under conditions ofCOVID-19 is a kind of transformation of traditional carols and congratulations. Anecdotes about the pandemic stand apart from previous folklore samples and reflect not only Ukrainian modern realities but also its past. Memes also serve as a source of traditions, history, culture of Ukrainian people. Understanding the verbalized picture of the COVID world is impossible without knowledge of these aspects of the nonverbal world, as well as previous experience of verbalization.

Statement of the problem. Political will as extralinguistic factor, which is embodied in language policy could destroy linguistic unity when it becomes an obstacle to national self–determination is contrary to the interests of the new communities and their ruling elites. The current language situation in Ukraine is the result of a long war against the national identity and nationhood. It happened on the territory of Yugoslavia, where former Serbo–Croatian linguistic unity evolved towards disintegration, ie the formation of two separate languages. If there is no clear policy choices, the language itself as a communication tool and a form of culture can be a factor of national unity. The aim of the paper is identify ways to overcome the language problem, given the linguistic and conceptual world view.Conclusions. Currently, modern society is multi–ethnic and is creating multilingual requires dialogue. If the majority guarantees the rights and freedoms of minorities, including the right to meet their linguistic and cultural interests and the minority in turn respect the right of the majority to conduct their own cultural and linguistic policy, then there is harmony in the society. If tolerance to the needs of each level of government may build a civil society. ; Сделана попытка выявить возможности решения языковых проблем, учитывая языковую и концептуальную картины мира. ; Зроблено спробу виявити шляхи подолання мовної проблеми, враховуючи мовну та концептуальну картини світу.

Statement of the problem. Political will as extralinguistic factor, which is embodied in language policy could destroy linguistic unity when it becomes an obstacle to national self–determination is contrary to the interests of the new communities and their ruling elites. The current language situation in Ukraine is the result of a long war against the national identity and nationhood. It happened on the territory of Yugoslavia, where former Serbo–Croatian linguistic unity evolved towards disintegration, ie the formation of two separate languages. If there is no clear policy choices, the language itself as a communication tool and a form of culture can be a factor of national unity. The aim of the paper is identify ways to overcome the language problem, given the linguistic and conceptual world view.Conclusions. Currently, modern society is multi–ethnic and is creating multilingual requires dialogue. If the majority guarantees the rights and freedoms of minorities, including the right to meet their linguistic and cultural interests and the minority in turn respect the right of the majority to conduct their own cultural and linguistic policy, then there is harmony in the society. If tolerance to the needs of each level of government may build a civil society. ; Сделана попытка выявить возможности решения языковых проблем, учитывая языковую и концептуальную картины мира. ; Зроблено спробу виявити шляхи подолання мовної проблеми, враховуючи мовну та концептуальну картини світу.

Сделана попытка выявить возможности решения языковых проблем, учитывая языковую и концептуальную картины мира. ; Statement of the problem. Political will as extralinguistic factor, which is embodied in language policy could destroy linguistic unity when it becomes an obstacle to national self-determination is contrary to the interests of the new communities and their ruling elites. The current language situation in Ukraine is the result of a long war against the national identity and nationhood. It happened on the territory of Yugoslavia, where former Serbo-Croatian linguistic unity evolved towards disintegration, ie the formation of two separate languages. If there is no clear policy choices, the language itself as a communication tool and a form of culture can be a factor of national unity. The aim of the paper is identify ways to overcome the language problem, given the linguistic and conceptual world view. Conclusions. Currently, modern society is multi-ethnic and is creating multilingual requires dialogue. If the majority guarantees the rights and freedoms of minorities, including the right to meet their linguistic and cultural interests and the minority in turn respect the right of the majority to conduct their own cultural and linguistic policy, then there is harmony in the society. If tolerance to the needs of each level of government may build a civil society.

У статті досліджується мовна картина світу В. Г. Короленка на матеріалі його творів. Автор показує національну своєрідність мовної картини, світобачення письменника, яке змінюється залежно від зображуваної дійсності. У дослідженні простежується зв'язок культури народу з мовою, установлюється світобачення письменника через її призму. Доводиться, що мовна картина світу, як і мова, і мислення, має національний зміст. У роботі представлений новий погляд на твори Короленка, поетику його оповідань і повістей. У статті роб-ляться висновки про те, що мова – це складник культури народу, її знаряддя, а культура вербалізується в мові. Кожна мова – це код, він несе в собі інформацію, характерну тільки для конкретного народу. ; The research deals with the concept of «world view». The subject matter of this paper is the Russian language picture of the world presented in the V. G. Korolenko's stories, or more specifically, the study investigates basic peculiarities of the language picture of the world in two stories by V. G. Korolenko, the «Makar's Dream» and «Without a Language». The article studies the linguistic worldview of the V. G. Korolenko in the context of the evident changing the realities, which are described in his stories. The author shows how the writer's worldview changed influenced by the political, historic and cultural events of those days. He shows the Siberian land with its vast expanses, fierce winter, its own unique traditions and laws in the short story «Makar's Dream». We can clearly see and feel this picture of the world thought the language prism, particularly in its bilingualism, in the lifestyle description, customs, characters of the heroes, etc. Another story «Without a Language» offers us an invaluable opportunity to compare Russian and American language picture of the world. The first one was shown by V. G. Korolenko as the homeland with its well-established, traditional way of life and old religion. And at the same time, the author has depicted America with its specific features, which differs ...

The research deals with the concept of «world view». The subject matter of this paper is the Russian language picture of the world presented in the V. G. Korolenko's stories, or more specifically, the study investigates basic peculiarities of the language picture of the world in two stories by V. G. Korolenko, the «Makar's Dream» and «Without a Language». The article studies the linguistic worldview of the V. G. Korolenko in the context of the evident changing the realities, which are described in his stories. The author shows how the writer's worldview changed influenced by the political, historic and cultural events of those days.He shows the Siberian land with its vast expanses, fierce winter, its own unique traditions and laws in the short story «Makar's Dream». We can clearly see and feel this picture of the world thought the language prism, particularly in its bilingualism, in the lifestyle description, customs, characters of the heroes, etc.Another story «Without a Language» offers us an invaluable opportunity to compare Russian and American language picture of the world. The first one was shown by V. G. Korolenko as the homeland with its well-established, traditional way of life and old religion. And at the same time, the author has depicted America with its specific features, which differs from the Russian language picture of the world. According to his point of view, an American language picture of the world has a range of characteristic that differentiates it from the Russian. It has freedom, civilization, faith, and morals. V. G. Korolenko has skillfully used dialogues, descriptions, analyzes of the main characters, the Ukrainian-Russian bilingualism, foreign language inclusions in Russian speech, etc. In addition to this, some typical structures for both languages were found out which show national identity.It has been appealed to special linguistic methods and techniques, including the comparative historical method for comparing the facts of the modern language and the language of V. G. Korolenko, as well as the comparative method for comparing the Russian, Ukrainian, Yakut and English languages.The paper concludes that language is an integral part of the culture of the people, its basic tool of communication and socialization. It must be noted, that the culture is verbalized in the language. Each language is a unique code, which contains culturally marked information.This study proves the idea of the unbreakable link between language and culture. This is, in our opinion, the main value of the given research. ; У статті досліджується мовна картина світу В. Г. Короленка на матеріалі його творів. Автор показує національну своєрідність мовної картини, світобачення письменника, яке змінюється залежно від зображуваної дійсності. У дослідженні простежується зв'язок культури народу з мовою, установлюється світобачення письменника через її призму. Доводиться, що мовна картина світу, як і мова, і мислення, має національний зміст. У роботі представлений новий погляд на твори Короленка, поетику його оповідань і повістей. У статті робляться висновки про те, що мова – це складник культури народу, її знаряддя, а культура вербалізується в мові. Кожна мова – це код, він несе в собі інформацію, характерну тільки для конкретного народу. ; У статті досліджується мовна картина світу В. Г. Короленка на матеріалі його творів. Автор показує національну своєрідність мовної картини, світобачення письменника, яке змінюється залежно від зображуваної дійсності. У дослідженні простежується зв'язок культури народу з мовою, установлюється світобачення письменника через її призму. Доводиться, що мовна картина світу, як і мова, і мислення, має національний зміст. У роботі представлений новий погляд на твори Короленка, поетику його оповідань і повістей. У статті робляться висновки про те, що мова – це складник культури народу, її знаряддя, а культура вербалізується в мові. Кожна мова – це код, він несе в собі інформацію, характерну тільки для конкретного народу.

The research deals with the concept of «world view». The subject matter of this paper is the Russian language picture of the world presented in the V. G. Korolenko's stories, or more specifically, the study investigates basic peculiarities of the language picture of the world in two stories by V. G. Korolenko, the «Makar's Dream» and «Without a Language». The article studies the linguistic worldview of the V. G. Korolenko in the context of the evident changing the realities, which are described in his stories. The author shows how the writer's worldview changed influenced by the political, historic and cultural events of those days.He shows the Siberian land with its vast expanses, fierce winter, its own unique traditions and laws in the short story «Makar's Dream». We can clearly see and feel this picture of the world thought the language prism, particularly in its bilingualism, in the lifestyle description, customs, characters of the heroes, etc.Another story «Without a Language» offers us an invaluable opportunity to compare Russian and American language picture of the world. The first one was shown by V. G. Korolenko as the homeland with its well-established, traditional way of life and old religion. And at the same time, the author has depicted America with its specific features, which differs from the Russian language picture of the world. According to his point of view, an American language picture of the world has a range of characteristic that differentiates it from the Russian. It has freedom, civilization, faith, and morals. V. G. Korolenko has skillfully used dialogues, descriptions, analyzes of the main characters, the Ukrainian-Russian bilingualism, foreign language inclusions in Russian speech, etc. In addition to this, some typical structures for both languages were found out which show national identity.It has been appealed to special linguistic methods and techniques, including the comparative historical method for comparing the facts of the modern language and the language of V. G. Korolenko, as well as the comparative method for comparing the Russian, Ukrainian, Yakut and English languages.The paper concludes that language is an integral part of the culture of the people, its basic tool of communication and socialization. It must be noted, that the culture is verbalized in the language. Each language is a unique code, which contains culturally marked information.This study proves the idea of the unbreakable link between language and culture. This is, in our opinion, the main value of the given research. ; У статті досліджується мовна картина світу В. Г. Короленка на матеріалі його творів. Автор показує національну своєрідність мовної картини, світобачення письменника, яке змінюється залежно від зображуваної дійсності. У дослідженні простежується зв'язок культури народу з мовою, установлюється світобачення письменника через її призму. Доводиться, що мовна картина світу, як і мова, і мислення, має національний зміст. У роботі представлений новий погляд на твори Короленка, поетику його оповідань і повістей. У статті робляться висновки про те, що мова – це складник культури народу, її знаряддя, а культура вербалізується в мові. Кожна мова – це код, він несе в собі інформацію, характерну тільки для конкретного народу. ; У статті досліджується мовна картина світу В. Г. Короленка на матеріалі його творів. Автор показує національну своєрідність мовної картини, світобачення письменника, яке змінюється залежно від зображуваної дійсності. У дослідженні простежується зв'язок культури народу з мовою, установлюється світобачення письменника через її призму. Доводиться, що мовна картина світу, як і мова, і мислення, має національний зміст. У роботі представлений новий погляд на твори Короленка, поетику його оповідань і повістей. У статті робляться висновки про те, що мова – це складник культури народу, її знаряддя, а культура вербалізується в мові. Кожна мова – це код, він несе в собі інформацію, характерну тільки для конкретного народу.

the articlereveals the cultural specificity of the concept of TOLERANCE in the English language worldview. The author states that theconcept of TOLERANCE is a culturally depended concept that considers as important part of social interaction – both within oneculture and intercultural communication. That's why tolerance in the English language worldview is considered as the regulativesystem of values which depends on the norms of society. The aim of the article is to study the dynamics of changes in theassociative field of the concept of TOLERANCE on the associative thesaurus data. Concepts are constantly balancing betweenthe preservation of stable features and the dynamics of development, which is due to changes in our attitude and knowledge aboutthe world. The analysis of such changes is relevant for modern cognitive studies, as it will contribute to the understanding of thefeatures of categorization and conceptualization in a particular lingiaculture. To divide all association into thematic groups themethod of cognitive interpretation was used. The emotional and axiological characteristics of the concept was identified. Themost important for ordinary native speaker features was investigated. The results are as follows: the cognitive characteristics ofthe concept of TOLERANCE could be found in other cultures, but there are also specific for English linguaculture features.Tolerance circulated into all spheres of public life, particularly in the religious, political and educational spheres. The dynamics ofchanges showed that the religious related associations melted. In the political sphere, tolerance appears not as an authoritarian, butas an egalitarian system of interaction within society. Associations that pointed to the medical sense of tolerance, almost nevermet in the data of the ХХ century, but became growing in numbers in the XXI century. The scale of the tolerance in associativethesaurus ranges from polite indifference to full acceptance. And yet, in the English linguаculture the concept of TOLERANCEis associated with reason, rationality, gentle and peaceful coexistence. At the same time, the semantic relations of the conceptreveal many evaluative and emotional meanings. An additional means of verification were the stimuli that got responses"tolerance". That allowed to establish a network of close concepts, which corresponds with the tolerance. In conclusion, theauthor summarizes the preliminary results and outlines ways to further study of this problem. References1. Batsevych, Floriy. 2012. Tolerantnist yak sotsialno-kulturnyi fenomen: svitohliadno-metodolohichnyi aspect: kol.monohr. Lviv, LNU imeni IvanaFranka.2. Barsalou, Lawrence W. 1992b. "Frames, concepts, and conceptual fields". Frames, fields, and contrasts: Newessays in semantic and lexical organization. Hillsdale, NJ: Lawrence Erlbaum 21–74.3. Forst, Rainer. 2010. Two stories about toleration. Recon Online Working Paper 2010/15. Accessed March 22,2019. http://www.reconproject.eu/projectweb/portalproject/AbstractRECONwp1015.html4. Heyd, David. 2008. "Is Toleration a Political Virtue?" Toleration and its Limits. New York: New York University Press.5. Kiss, George Armstrong, Christine Milroy, Robert Piper, J.R.I. 1972. An associative thesaurus of English.Edinburgh: University of Edinburgh, MRC Speech and Communication Unit6. The "Small World of Words" English word association norms. Accessed March 20, 2019.https://smallworldofwords.org/ru/project/explore7. Williams, Melissa S. Waldron, Jeremy. 2008. Toleration and its Limits. New York: New York University Press ; Стаття спрямована на встановлення культурної специфіки концепту TOLERANCE в англійській мовнійкартині світу. Толерантність розглянуто як культурно зумовлений концепт, який відіграє важливу роль у соціальнійвзаємодії і усередині однієї культури, і в міжкультурної комунікації. Метою статті є вивчення структуриасоціативного поля концепту TOLERANCE та динаміки змін когнітивних ознак концепту. Концепти постійнобалансують між збереженням стабільних ознак і динамікою розвитку, зумовлено зміною наших знань і ставлення донавколишнього світу. Вивчення таких змін актуально для сучасних когнітивних досліджень, оскільки сприятимерозумінню особливостей категоризації та концептуалізації в певній лінгвокультурі. Матеріалом слугували даніасоціативних словників, що фіксують часовий зріз мовної свідомості. У роботі використано метод когнітивноїінтерпретації, за допомогою якого всі асоціації були розділені на тематичні групи, виокремлено емоційні йаксіологічні характеристики концепту, а також ознаки, які є найбільш значущими для пересічного носія мови. Отже,концепт TOLERANCE має універсальні характеристики, які трапляються і в інших культурах, але також демонструєриси, властиві лише англійській лінгвокультурі. Толерантність в англійській мовній картині світу розглядається якрегулятивна система оцінних значень, яка залежить від прийнятих у суспільстві норм. Толерантність проникає в усісфери суспільного життя, особливо яскраво вона проявляється в релігійній, політичній, навчальній сферах. Динаміказмін показала, що асоціації, пов'язані з релігійною сферою, отримали низьку частотність. У політичному середовищітолерантність постає в мовній свідомості не як авторитарна, а егалітарна система взаємодії всередині суспільства.Асоціації, які вказували на медичне значення толерантності, майже не траплялися в даних ХХ ст., але їх сталонабагато більше в ХХІ ст. Шкала толерантності в асоціативних тезаурусах коливається від ввічливої байдужості доповного прийняття. І все ж в англійській лінгвокультурі толерантність асоціюється з розумом, раціональністю,доброзичливим і спокійним співіснуванням. Водночас в семантичних зв'язках концепту виявляється багато оціннихта емоційних значень. Додатковим засобом верифікації стали стимули, на які були отримані реакції «толерантність».Це дало змогу створити мережу близьких концептів, які співвідносяться з поняттям «толерантність». На завершенняавтор підбиває підсумки і визначає шляхи подальшого дослідження цієї проблематики.

У статті виокремлені основні етапи становлення концептосфери політики як складової концептуальної картини світу українців в різні історичні періоди. Методологічною базою для розгляду основного теоретичного матеріалу слугував підхід, згідно з яким концептуальна картина світу (ККС) складається з концептосфер як способу організації концептів, а мовна картина світу містить у собі різні ККС. Основними запропонованими етапами розвитку концептосфери політики ідентифіковані періоди перебування українців під пануванням Австро-Угорської та Російської імперії і цей період відзначається як особливо цікавим для компаративних студій; нетривалий період української державності на початку ХХ ст. і формування радянсько-імперського дискурсу, в якому на особливу увагу заслуговує поновлення колоніального панування російського дискурсу над українським; українська діаспорська мовна картина світу, яка лишається все ще недостатньо дослідженою і яка може бути порівнена з формуванням українськими дисидентами дискурсу, альтернативного до панівного радянського; встановлено, що (пост)радянська спадщина все ще впливає на сучасну українську ККС, а відтак і на концептосферу політики в Україні, на якій також відображається тиск російської пропаганди і сучасна російська неоімперська ідеологія, що намагається зберегти тяглість з радянським минулим і при цьому є засадничо антиукраїнською. У статті встановлено, що перспективними для подальших досліджень виглядають розвідки, в яких на основі міждисциплінарного політико-лінгвістичного підходу можна буде виокремити конкретні констеляції політичних концептів, з яких складається концептосфера сучасної української політичної науки.

The contrastive semasiological analyses of the terminological vocabulary in the cross between sociolinguistical, cognitive and linguistical measuring of the three components "reality – thinking – language" opens new borders in the characteristics of this or that language picture of the world. Key words: termsystem, politonym, language picture of the world, the contrastive analysis. ; Контрастивний аналіз політичної термінолексики у перетині соціолінгвістичного, когнітивного і власне лінгвістичного вимірів відкриває нові грані у характеристиці тої чи тої мовної картини світу. Ключові слова: терміносистема, політонім, мовна картина світу, контраcтивний аналіз.

(uk) Стаття присвячена засобам вербалізації концепту ECOLOGICAL GLOBALIZATION в англомовній картині світу на матеріалі сучасних суспільно-політичних текстів. Описується і систематизується лексико-семантичний матеріал, що вербалізує концепт ECOLOGICAL GLOBALIZATION, наведено тлумачення понять «концепт» і «екологічна глобалізація». ; (en) The article deals with the means of verbalization of concept ECOLOGICAL GLOBALIZATION in the English language mapping of theworld based on the contemporary social and political texts. Lexico-semantic material has been presented and systematically analysed. The definitions of "concept" and "ecological globalization" have been given.

The article is devoted to the presentation of individual author's language worldview based on the poetic speech material of I.Kotlyarevsky and A.Pushkin. The thematic field "Food" is presented in ten lexical and semantic groups in the poem "Eneida": "Meat meal", "Fish dishes", "First Course", "Main courses", "Pastry products", "Dairy foods", "Sweet dishes", "Drinks", "Vegetables, berries, plant products", "Dish ingredients". The majority of thematic field "Food" vocabulary belongs to a national Ukrainian Cossack cuisine. Culinary habits are almost the same as among the Gods of Olympus and members of royal families, and as well as among ordinary people. Most of the food is preserved in modern cuisine. Some notions require additional explanation due to their historical status. These terms include teterya, ryabko, lemishka, putra, salamakha (salamat), potaptsi etc. despite the remained recipes of cooking. Among the variety of alcoholic products, mainly of domestic production, some drinks are imported from Germany, including Rhine wine with cardamon. Overseas wine with its rare for the modern reader name is nothing but a Cossack cordials, liqueurs, homemade wine containing fruits from Ukraine and distant countries. Thematic field "Food" is represented by such lexical and semantic groups in the novel in verse "Eugene Onegin". They are "Meat meal", "Dairy foods", "Vegetable dishes", "Baking", "Sweet dishes", "Beverages". All borrowed from other countries recipes are the part of restaurant menus among St. Petersburg wealthy families. Traditional dishes are more democratic and familiar for squireen and peasants. Some courses are relevant to the modern cuisine. For example, roast, fat, cream, mushrooms, pies, pancakes, bread, berries, fruit liqueurs, roast-beef, beef-steaks, cutlets, truffles, tea, coffee, rum, bacon, pineapples. Exotic to the early nineteenth century dishes are included both in home and restaurant menus. Brew, "Bordeaux", "Veuve Clicquot", "Champagne" technology of cooking has been changed over the years. Some of the dishes are retreated into the history of culinary art, such as Strasbourg pie, Lymburhsky cheese. Thematic field "Food" takes the reader to the masters' works of stylistic expression cultural cognitive mapping. It gives the idea of the gastronomic preferences and habits of the people at those times and the national specifics of the cuisine. It also covers economic, commercial, culinary folk connections, social stratification of society and reveals dishes that changed their recipe in cooking or even became historical. ; В статье говорится о презентации с помощью лексических средств языковой картины мира в поэме И.Котляревского «Энеида» и романе в стихах А.Пушкина «Евгений Онегин», которые представляют собой энциклопедии культурной жизни украинского и русского народов конца ХVІІІ – первой половины ХІХ столетий. Тематическое поле «Еда» подает читателю произведений мастеров художественного слова культурный срез эпохи, формирует представление о гастрономических предпочтениях и привычках людей того времени, национальной специфике кухни, освещает экономические, торговые, кулинарные связи народов, социальное расслоение общества, выявляет блюда, которые изменили свою рецептуру приготовления или вообще стали историческими. ; У статті йдеться про презентацію за допомогою лексичних засобів мовної картини світу у поемі І.Котляревського «Енеїда» та романі у віршах О.Пушкіна «Євгеній Онєгін», що являють собою енциклопедії культурного життя українського та російського народів кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століть. Тематичне поле «Їжа» подає читачеві поетичних творів майстрів художнього слова культурний зріз епохи, формує уявлення про гастрономічні вподобання та звички людей того часу, національну специфіку кухні, висвітлює економічні, торговельні, кулінарні зв'язки народів, соціальне розшарування суспільства, виявляє страви, що змінили рецептуру приготування або взагалі стали історичними.

This article presents a theoretical analysis of potential further scientific inquiries into the sources of knowledge about the political concepts that constitute the sphere of concepts of Ukrainian political science. It is done based on the methodological premises that single out a clear structure of organization of concepts, according to which there is a language picture of the world on a more general level that is composed of conceptual picture of the world, which, in turn, consists of spheres of concepts, including both the general concepts of politics and more specifics concepts of political science. This approach allowed for a deeper look into the historical experience of how the Ukrainian language of politics have evolved over time. Two chronological extremes were taken out from analysis: the very modern political trends and the political language of the Kievan Rus'. The first period that is suggested for comparative studies into the differences and similarities of Ukrainian language pictures of the world in the realm of politics is the period of Austro-Hungarian and Russian empires. This period is followed by the early decades of the XX centuries with a short but bright period of Ukrainian statehood, after which the Soviet Union as a new form of Russian Empire renewed its imperial domination over Ukraine. During the Soviet era, an alternative political discourse in Ukrainian language emerged in Ukrainian diaspora and, unfortunately, it is still not well researched. Ukrainian dissidents in the Soviet Union also developed and alternative discourse that later on impacted the creation of a modern Ukrainian independent state. The current Ukrainian political concepts' sphere is heavily impacted by the (post)soviet legacy and the neoimperial Russian foreign policy and Russian propaganda that is anti-Ukrainian in its essence. It is suggested in this article that further interdisciplinary studies based on a synthesis between political science and linguistic can enable scholars to find out how political concepts and in what combination create the contemporary Ukrainian political sciences concepts' sphere. ; У статті виокремлені основні етапи становлення концептосфери політики як складової концептуальної картини світу українців в різні історичні періоди. Методологічною базою для розгляду основного теоретичного матеріалу слугував підхід, згідно з яким концептуальна картина світу (ККС) складається з концептосфер як способу організації концептів, а мовна картина світу містить у собі різні ККС. Основними запропонованими етапами розвитку концептосфери політики ідентифіковані періоди перебування українців під пануванням Австро-Угорської та Російської імперії і цей період відзначається як особливо цікавим для компаративних студій; нетривалий період української державності на початку ХХ ст. і формування радянсько-імперського дискурсу, в якому на особливу увагу заслуговує поновлення колоніального панування російського дискурсу над українським; українська діаспорська мовна картина світу, яка лишається все ще недостатньо дослідженою і яка може бути порівнена з формуванням українськими дисидентами дискурсу, альтернативного до панівного радянського; встановлено, що (пост)радянська спадщина все ще впливає на сучасну українську ККС, а відтак і на концептосферу політики в Україні, на якій також відображається тиск російської пропаганди і сучасна російська неоімперська ідеологія, що намагається зберегти тяглість з радянським минулим і при цьому є засадничо антиукраїнською. У статті встановлено, що перспективними для подальших досліджень виглядають розвідки, в яких на основі міждисциплінарного політико-лінгвістичного підходу можна буде виокремити конкретні констеляції політичних концептів, з яких складається концептосфера сучасної української політичної науки. ; У статті виокремлені основні етапи становлення концептосфери політики як складової концептуальної картини світу українців в різні історичні періоди. Методологічною базою для розгляду основного теоретичного матеріалу слугував підхід, згідно з яким концептуальна картина світу (ККС) складається з концептосфер як способу організації концептів, а мовна картина світу містить у собі різні ККС. Основними запропонованими етапами розвитку концептосфери політики ідентифіковані періоди перебування українців під пануванням Австро-Угорської та Російської імперії і цей період відзначається як особливо цікавим для компаративних студій; нетривалий період української державності на початку ХХ ст. і формування радянсько-імперського дискурсу, в якому на особливу увагу заслуговує поновлення колоніального панування російського дискурсу над українським; українська діаспорська мовна картина світу, яка лишається все ще недостатньо дослідженою і яка може бути порівнена з формуванням українськими дисидентами дискурсу, альтернативного до панівного радянського; встановлено, що (пост)радянська спадщина все ще впливає на сучасну українську ККС, а відтак і на концептосферу політики в Україні, на якій також відображається тиск російської пропаганди і сучасна російська неоімперська ідеологія, що намагається зберегти тяглість з радянським минулим і при цьому є засадничо антиукраїнською. У статті встановлено, що перспективними для подальших досліджень виглядають розвідки, в яких на основі міждисциплінарного політико-лінгвістичного підходу можна буде виокремити конкретні констеляції політичних концептів, з яких складається концептосфера сучасної української політичної науки.

Статья посвящена исследованию особенностей индивидуально-авторской интерпретации вербализованного субконцепта ОСЕНЬ/AUTUMN в романе «Осень» Али Смит. В работе были определены основные семантические признаки рассматриваемого слова-репрезентанта - ОСЕНЬ. Али Смит в своем произведении использовала и другие слова-репрезентанты, которые можно отнести к концепту ВРЕМЕНА ГОДА/SEASONS. Было обнаружено, что реализация данных слов в тексте превысила семантический объем их словарных дефиниций. В художественной картине мира Али Смит проявляется индивидуально-авторская оценка, что позволяет читателю почувствовать предпочтения писательницы. Автор выражает свое отношение к временам года и конкретно к ОСЕНИ. ОСЕНЬ имеет в романе символический смысл, который отображен в нескольких направлениях. Это и время «пожинать плоды» политических трансформаций - роман посвящен результатам и вопросам, которые возникли после принятия судьбоносного решения. По результатам подсчета голосов на референдуме 23 июня 2016 года жители Великобритании проголосовали за выход из Евросоюза. В случае выхода из союза придется изменить множество законов и регуляций, принятых на основе европейских. Для жителей Соединенного Королевства это будет тяжелый и переломный момент, который поставит разнообразные юридические, политические и экономические задачи. Кроме этого, в романе описывается и трагедия старения, так как жизнь одного из главных героев подходит к концу (Дэниэла Глюка). К тому же ОСЕНЬ - это и одно из звеньев годового цикла, что подчеркивает природу времени – его цикличность. Роман Али Смит показывает, что субконцепт ОСЕНЬ очень многогранен и объемен. Выявляя языковые средства, объективирующие исследуемый нами концепт, и описывая семантику этих единиц, моделируем содержание субконцепта ОСЕНЬ/AUTUMN как глобальную мыслительную единицу в ее национальном, социальном и индивидуальном своеобразии. Эти особенности исследуемого субконцепта используются автором для изображения событий, культуры и образа жизни не только определенных героев романа, но и страны в целом, таким образом создавая фрагмент этнокультурной картины мира. ; Стаття присвячена дослідженню особливостей індивідуально-авторської інтерпретації вербализованого субконцепту ОСІНЬ/AUTUMN в романі "Осінь" Алі Сміт. У роботі були визначені основні семантичні ознаки основного слова-репрезентанта - ОСІНЬ. Алі Сміт у своєму творі використала і інші слова-репрезентанти, які можна віднести до концепту ПОРИ РОКУ/SEASONS. Було виявлено, що реалізація цих слів у тексті перевищила семантичний обсяг їх словникових дефініцій. У художній картині світу Алі Сміт проявляється індивідуально-авторська оцінка, що дозволяє читачеві відчути вподобання і бачкення письменниці. Автор виражає своє відношення до пір року і конкретно до ОСЕНІ. ОСІНЬ має в романі символічний сенс, який відображений у декількох напрямах. Це і час "пожинати плоди" політичних трансформацій - роман присвячений результатам і питанням, які виникли після ухвалення доленосного рішення: за результатами підрахунку голосів на референдумі 23 червня 2016 роки жителі Великобританії проголосували за вихід з Євросоюзу. У разі виходу з союзу доведеться змінити безліч законів і регуляцій, прийнятих на основі європейських. Для жителів Сполученого Королівства це буде важкий і переломний момент, який поставить різноманітні юридичні, політичні і економічні завдання. Окрім цього, в романі описується і трагедія старіння, оскільки життя одного з головних героїв добігає кінця (Дэниела Глюка). До того ж ОСІНЬ - це і одна з ланок річного циклу, що підкреслює природу часу - його циклічність. Роман Алі Сміт показує, що субконцепт ОСІНЬ дуже багатогранний і об'ємний. Виявляючи мовні засоби, що об'єктивують досліджуваний нами концепт, і описуючи семантику цих одиниць, моделюємо зміст субконцепту ОСІНЬ/AUTUMN як глобальну розумову одиницю в її національній, соціальній і індивідуальній своєрідності. Ці особливості досліджуваного субконцепту використовуються автором для зображення подій, культури і способу життя не лише певних героїв роману, але і країни в цілому, таким чином створюючи фрагмент етнокультурної картини світу. ; The article is dedicated to the research of the peculiarities of an individual author's interpretation of the subconcept verbalized - AUTUMN in the novel "Autumn" by Ali Smith. The basic semantic features of the examined word-representative – AUTUMN were defined. Ali Smith used other wordрrepresentatives in her work that can be attributed to concept SEASONS. It was discovered that the realization of the given words in the text exceeded the semantic scope of their dictionary definitions. In Ali Smith's artistic picture of the world an individually-authorial estimation is manifested that allows the reader to feel the preferences of the author. The writer expresses her attitude towards seasons and in particular to AUTUMN. In the work AUTUMN has a symbolic meaning that is displayed in several directions. Autumn is the time "to reap the benefits" of political transformations: the novel is devoted to the results and issues that arose after the fateful decision was made: according to the results of the voting in referendum on June, 23 2016 the residents of Great Britain decided to leave the European Union. In case of the exit the great number of the laws and regulations accepted on the basis of European ones are to be changed. For the people of the United Kingdom this would be a difficult and crucial moment, one that will pose a variety of legal, political and economic challenges. In addition, the novel also describes the tragedy of aging, as the life of one of the protagonists is coming to an end (Daniel Gluck). Besides AUTUMN is one of the links of an annual cycle, that fact underlines the nature of time – its cyclical essence. Ali Smith's novel shows that the subconcept AUTUMN is very multifaceted and voluminous. By identifying language means objectifying the subconcept and exploring and describing the semantics of these units, we model the content of the linguistic cultural subconcept AUTUN as a global cognitive unit in its national, social and individual identity. These features of the investigated phenomenon are used by the author to depict the events, culture and lifestyle of not only certain characters of the novel but also the country as a whole, thus creating the fragment of the ethnocultural picture of the world.