Вивчення досвіду країн, що досягли успіхів у сфері міжнародної інформаційної безпеки, є важливим етапом для нашої держави. Продовження реформ та модернізації інформаційної безпеки українського суспільства буде сприяти створенню ефективної системи захисту від кібератак та інших загроз, забезпеченню правового підґрунтя для інформаційної безпеки та для підвищення готовності нашої держави до інформаційної війни.Врахування та впровадження досвіду США у сфері інформаційної безпеки, може стати ключовим фактором у підвищенні рівня інформаційної безпеки в Україні, забезпечити захист від кібератак та негативних впливів інформаційної війни, сприяти розвитку національної інформаційної безпеки та захисту критичної інфраструктури України. Метою дослідження є визначення на основі аналізу системи національної безпеки США пріоритетів міжнародної інформаційної політики, США в сучасних умовах.Міжнародна інформаційна безпека є важливим питанням для США, оскільки залежність від інформаційних технологій та відкритість публічного простору робить їх уразливими перед кібернетичними загрозами з боку іноземних держав і недобросовісних суб'єктів. США сприяє укріпленню кібербезпеки та обміну інформацією між країнами для забезпечення світової стабільності та безпеки. Сполучені штати активно працюють над заходами з попередження кібератак, виявлення та припинення кіберзлочинів, посилення кіберзахисту критичних інфраструктур. Основні пріоритети міжнародної інформаційної політики, США у сучасних умовах включають: створення сильного кіберзахисту; забезпечення інформаційної безпеки; підвищення кваліфікації фахівців, що працюють у сфері кібербезпеки США; боротьба з кіберзлочинністю; виявлення та реагування на кіберзагрози.
A lot of scientific papers are devoted to the issue of international security. At the same time, there are almost no works devoted precisely to the tools of the methodology of studying the concept of international security at the present stage of evolution in the scientific discussions, that greatly reduces the effectiveness of the research process. The subject matter of the article is selection of the main theoretical approaches to the study of the evolution of the concept of 'international security'. The goal is to analyze the latest approaches to the evolution of the concept of 'international security' and the methodology of its study in the modern international political science. The objective is to study the main stages of the evolution of the flagship theoretical approaches to the definition of international security and the methodology of its study. Common scientific methods are used: the historical approach – in identifying the main stages of the development of the concept of 'international security' in the political science, generalization and retrospective analysis – in the study of the methodology of this concept in modern political science.The following results are obtained: general methodological approaches to the definition and study of international security are summarized, the main principles of its system formation, models and mechanisms of provision are outlined. The newest methodical approaches to the scientific analysis of this concept are analyzed. The author specifically discloses the modern threats that have arisen in the conditions of security at global and regional levels and that are caused by the planetary problems of the international political process, such as globalization processes, global humanity problems, transnational terrorism, etc.Conclusions: there is a large number of new theoretical trends that enter into controversy with the classical ones concerning the possibilities and methodology of knowledge of contemporary challenges of international security in modern political science of international relations. At the same time, the analyzed approaches determine the current understanding, the content and essence of international security in all its manifestations from the formation of the national interests of individual states in this area to the practical mechanisms of the functioning of the global system of international security. The effective functioning of the collective security mechanism is an integral part of international security. This problem is extremely relevant and can become the subject of separate expert discussions and studies in the field of international relations. ; Вопросу международной безопасности посвящены многие научные труды. В то же время в научных дискуссиях почти нет работ, посвященных инструментам методологии изучения концепции международной безопасности на современном этапе эволюции, что значительно снижает эффективность исследовательского процесса. Предметом исследования в статье является выделение основных теоретических подходов к изучению эволюции понятия «международная безопасность». Цель состоит в том, чтобы проанализировать последние подходы к эволюции концепции «международной безопасности» и методологии ее изучения в современной международной политической науке. Заданием является изучение основных этапов эволюции ведущих теоретических подходов к определению международной безопасности и методологии ее исследования. Используются общенаучные методы: исторический подход к определению основных этапов развития концепции международной безопасности в политической науке, обобщение и ретроспективный анализ при изучении методологии этой концепции в современной политической науке. Получены следующие результаты: обобщены методологические подходы к определению и изучению международной безопасности, изложены основные принципы формирования системы, модели и механизмы обеспечения. Анализируются новейшие методические подходы к научному анализу этой концепции. Отдельно автор раскрывает современные угрозы, которые возникли в условиях безопасности на глобальном и региональном уровнях и вызваны планетарными проблемами международного политического процесса, такими как процессы глобализации, глобальные проблемы человечества, транснациональный терроризм и т. д.Выводы: в современной политологии международных отношений, существует множество новых теоретических течений, которые вступают в противоречие с классическими в отношении возможностей и методологии познания современных проблем международной безопасности. В то же время анализируемые подходы определяют нынешнее понимание, содержание и сущность международной безопасности во всех ее проявлениях от формирования национальных интересов отдельных государств в этой области до практических механизмов функционирования глобальной системы международной безопасности. Эффективное функционирование механизма коллективной безопасности является неотъемлемой частью международной безопасности. Эта проблема чрезвычайно актуальна и может стать предметом отдельных экспертных дискуссий и исследований в области международных отношений. ; Питанню міжнародної безпеки присвячено багато наукових праць. У той же час в наукових дискусіях майже немає робіт, присвячених інструментам методології вивчення концепції міжнародної безпеки на сучасному етапі еволюції, що значно знижує ефективність дослідного процесу. Предметом дослідження в статті є виділення основних теоретичних підходів до вивчення еволюції поняття «міжнародна безпека». Мета полягає в тому, щоб проаналізувати останні підходи до еволюції концепції «міжнародної безпеки» і методології її вивчення в сучасній міжнародній політичній науці. Завданням є вивчення основних етапів еволюції провідних теоретичних підходів до визначення міжнародної безпеки та методології її дослідження. Використовуються загальнонаукові методи: історичний підхід до визначення основних етапів розвитку концепції міжнародної безпеки в політичній науці, узагальнення та ретроспективний аналіз при вивченні методології цієї концепції в сучасній політичній науці. Отримані наступні результати: узагальнено методологічні підходи до визначення і вивчення міжнародної безпеки, викладені основні принципи формування системи, моделі та механізми її забезпечення. Аналізуються новітні методичні підходи до наукового аналізу цієї концепції. Окремо автор розкриває сучасні загрози, які виникли в умовах безпеки на глобальному і регіональному рівнях і викликані планетарними проблемами міжнародного політичного процесу, такими як процеси глобалізації, глобальні проблеми людства, транснаціональний тероризм і т. д.Висновки: в сучасній політології міжнародних відносин, існує безліч нових теоретичних течій, які вступають в протиріччя з класичними щодо можливостей і методології пізнання сучасних проблем міжнародної безпеки. У той же час аналізовані підходи визначають нинішнє розуміння, зміст і сутність міжнародної безпеки в усіх її проявах від формування національних інтересів окремих держав в цій галузі до практичних механізмів функціонування глобальної системи міжнародної безпеки. Ефективне функціонування механізму колективної безпеки є невід'ємною частиною міжнародної безпеки. Ця проблема надзвичайно актуальна і може стати предметом окремих експертних дискусій і досліджень в галузі міжнародних відносин.
Сучасний світовий розвиток рухається шляхом глобалізації всіх сфер суспільного життя, який виділяється високим динамізмом, взаємозалежністю подій, загостренням суперечностей між країнами, поглибленням розриву між рівнями добробуту країн, появою нових центрів економічного зростання і політичного впливу, збільшенням вразливості всіх членів міжнародного співтовариства до нових викликів і загроз. Крім того, неспроможність існуючої глобальної та регіональної структур, недосконалість правових, політичних та економічних інструментів і механізмів ще більше нагнітають загрозу забезпечення міжнародної безпеки. Все це викликає інтерес до вивчення проблем міжнародної безпеки. Саме розуміння всеосяжної системи міжнародної безпеки дозволить майбутнім фахівцям професійно грамотно зміцнити безпеку України, зберегти її суверенітет і територіальну цілісність та здобути авторитетні позиції в глобальному безпековому середовищі. Modern world development is moving through the globalization of all spheres of social life, which is highlighted by high dynamism, interdependence of events, aggravation of contradictions between countries, deepening of the gap between the levels of welfare of the countries, the emergence of new centers of economic growth and political influence, increasing the vulnerability of all members of the international community to new challenges and threats. In addition, the failure of the existing global and regional structures, the imperfection of legal, political and economic instruments and mechanisms further threaten the security of international security. All this is of interest to the study of international security issues. It is the understanding of the comprehensive system of international security that will enable future professionals to professionally competently strengthen Ukraine's security, preserve its sovereignty and territorial integrity and gain credible positions in the global security environment
В статті розглянуто теоретичні підходи до понять «безпека» та «міжнаро-дна безпека», які використовуються в західній політичній науці. Визначено особливо-сті сучасних підходів до безпекової складової європейських міжнародних відносин. В статье рассмотрено теоретические подходы к понятиям «безопасность» и «международная безопасность», которые используются в западной политической науке. Определены особенности современных подходов к составляющей безопаснос-ти европейских международных отношений. In the article it is considered theoretical going near concepts «safety» and «international safety», which are used in western political science. The features of the modern going are certain near the constituent of safety of the European international relations.
The analysis of modern threats to international security is made in the qualification work. The preconditions and content of the transformation of international security after the end of the Cold War are shown. The characteristics of political, economic, military, informational, demographic and ecological threats are given. The analysis of internal and external threats to modern international security and national security strategy of Ukraine is made. ; У кваліфікаційній роботі зроблено аналіз сучасних загроз міжнародній безпеці. Показано передумови та зміст трансформації міжнародної безпеки після закінчення холодної війни. Подано характеристику політичних, економічних, військових, інформаційних, демографічних та екологічних загроз. Зроблено аналіз внутрішніх та зовнішніх загроз сучасній міжнародній безпеці та стратегії національної безпеки України.
The main purpose of this paper is to study the conceptual features of the strategic dialogue of the actors of world politics in the context of globalization the field of international security interactions ; Основной целью данной работы является изучение концептуальных особенностей стратегического диалога субъектов мировой политики в контексте глобализации взаимодействий в сфере международной безопасности ; Основною метою даної роботи є дослідження концептуальних особливостейстратегічного діалогу акторів світової політики у контексті глобалізації сфериміжнародно-безпекових взаємодій
The article deals with researches of the SCO's activities in the area of international information security and analysis of the legislative initiatives of the Russian Federation as a member country of the SCO in the historical retrospective.The resource base of the article is the official documents posted on the Shanghai Cooperation Organization web site (https://rus.sectsco.org/), the Ministry of Foreign Affairs of the Russian Federation (https: // www.mid.ru) and other web sites of member countries of organization.The article is based on the problematic-chronological principle.It was determined that the cooperation of the SCO's member countries in the area of information security de facto began on June 16, 2009 by signing the Yekaterinburg Declaration of cooperation in information security providing. According to paragraph 7 of this document, the relevance of international information security providing is identified as an important element of the overall international security system.The Russian Federation's initiatives in the area of international information security were continued in Yekaterinburg (September 2011). The Russian experts presented a draft concept of the IIB Collaboration Convention as an alternative to the 2001 Budapest Council of Europe Convention concerning cybercrime.On September 12, 2011 United Nations Permanent Representatives of Russia, China,Tajikistan and Uzbekistan sent a joint letter to UN Secretary General with a request to extend the draft «Rules of Conduct in the Field of International Information Security" adopted at the Shanghai Cooperation Organization Summit in Astana on June 2011 as an official document of the United Nations General Assembly. The main task of the Rules» was to develop a code of responsible behavior of countries in the international information security, taking into account military-political, criminal and terrorist challenges and threats.However, due to discrepancies in terms of terminology and models of international information security between the Russian Federation and Western countries, the document was not adopted until present. One of the document provisions is the prohibition – «to use ICT and information and communication networks for interference in the internal affairs of other countries with purpose to undermine their political, economic and social stability».The author concludes that Russia plays a dominant role in the field of international information security within the framework of the SCO, which promotes the name of this regional organization of legislative initiatives related to its national interests. The development of draft international legal documents concerning international information security is carried out by powerful research organizations and institutions of the Russian Federation and, on some issues, duplicates Russian doctrinal documents.In further research, the author is going to consider the historical process of creating national information security systems in the countries of the Central Asian region - the republics of the former USSR - and to analyze the content of information campaigns conducted by the Russian Federation in these countries. ; У статті розглянуто основні напрямки діяльності ШОС щодо забезпечення міжнародної інформаційної безпеки в історичній ретроспективі, досліджено діяльність та законодавчі ініціативи Російської Федерації як учасниці ШОС з питання, що вивчається.Встановлено, що концептуальні документи з інформаційної безпеки, які поширюються на міжнародному рівні від імені ШОС, відповідають національним інтересам Російської Федерації та містять окремі положення російських доктринальних документів з інформаційної безпеки.
The article deals with researches of the SCO's activities in the area of international information security and analysis of the legislative initiatives of the Russian Federation as a member country of the SCO in the historical retrospective.The resource base of the article is the official documents posted on the Shanghai Cooperation Organization web site (https://rus.sectsco.org/), the Ministry of Foreign Affairs of the Russian Federation (https: // www.mid.ru) and other web sites of member countries of organization.The article is based on the problematic-chronological principle.It was determined that the cooperation of the SCO's member countries in the area of information security de facto began on June 16, 2009 by signing the Yekaterinburg Declaration of cooperation in information security providing. According to paragraph 7 of this document, the relevance of international information security providing is identified as an important element of the overall international security system.The Russian Federation's initiatives in the area of international information security were continued in Yekaterinburg (September 2011). The Russian experts presented a draft concept of the IIB Collaboration Convention as an alternative to the 2001 Budapest Council of Europe Convention concerning cybercrime.On September 12, 2011 United Nations Permanent Representatives of Russia, China,Tajikistan and Uzbekistan sent a joint letter to UN Secretary General with a request to extend the draft «Rules of Conduct in the Field of International Information Security" adopted at the Shanghai Cooperation Organization Summit in Astana on June 2011 as an official document of the United Nations General Assembly. The main task of the Rules» was to develop a code of responsible behavior of countries in the international information security, taking into account military-political, criminal and terrorist challenges and threats.However, due to discrepancies in terms of terminology and models of international information security between the Russian Federation and Western countries, the document was not adopted until present. One of the document provisions is the prohibition – «to use ICT and information and communication networks for interference in the internal affairs of other countries with purpose to undermine their political, economic and social stability».The author concludes that Russia plays a dominant role in the field of international information security within the framework of the SCO, which promotes the name of this regional organization of legislative initiatives related to its national interests. The development of draft international legal documents concerning international information security is carried out by powerful research organizations and institutions of the Russian Federation and, on some issues, duplicates Russian doctrinal documents.In further research, the author is going to consider the historical process of creating national information security systems in the countries of the Central Asian region - the republics of the former USSR - and to analyze the content of information campaigns conducted by the Russian Federation in these countries. ; У статті розглянуто основні напрямки діяльності ШОС щодо забезпечення міжнародної інформаційної безпеки в історичній ретроспективі, досліджено діяльність та законодавчі ініціативи Російської Федерації як учасниці ШОС з питання, що вивчається.Встановлено, що концептуальні документи з інформаційної безпеки, які поширюються на міжнародному рівні від імені ШОС, відповідають національним інтересам Російської Федерації та містять окремі положення російських доктринальних документів з інформаційної безпеки.
Ukrainian security studies cannot go beyond the pan-European and Euro-Atlantic contexts. The article deals with the processes of deep transformation of the modern system of international security. There were evaluated the prospects of the international security development in the context of epochal changes in international relations taking place in our time. The significance of political trust in transatlantic cooperation as the basis of the international security system is proved. Security studies in Ukraine emphasize that security is possible only in a context of sustainable development, in which meeting the current needs of mankind is not sacrificed to the ability of future generations to meet them. To achieve this goal, international cooperation is required. At the same time, many important issues of sustainable development can be viewed not only from a global but also from a local point of view. They require decentralized cooperation and local actions, supported simultaneously by the governments and civil society. The realization of these goals is possible with the involvement of local, national and international resources and institutions.It is proved that under the conditions of Russian expansion, along with the revision of the strategy, NATO's armed forcestransformation is the most urgent task of the Alliance. Anti-Western anti-globalist nationalism and religious extremism are also threats. Threats to the societysecurity are also considered the threats to individual existence. On the other hand, such issues as, for example, the waiver of their own monetary unit in favour of the monetary union with neighbouring countries are not considered as threats to the security of society, since they, as a rule, do not threaten the lifestyle of individuals in the society and the state. Vertical interstate competition comes from integration into a wider cultural community or breakup into smaller cultural unions. This process can be observed in the current expansion of the European Union into a number of societies that express their fear of being integrated into a wider European identity. Some of these societies responded by rejecting the introduction of the European currency and impeding the transfer of powers to the European institutions. ; У статті розглянуто процеси глибокої трансформації сучасної системи міжнародної безпеки. Здійснено оцінку перспектив розвитку міжнародної безпеки в контексті епохальних змін у міжнародних відносинах, що відбуваються в наш час. Доведено значення політичної довіри до трансатлантичної співпраці як до основи міжнародної системи безпеки. Безпекові студії в Україні засвідчують, що безпека можлива лише в умовах сталого розвитку, за якого задоволення нинішніх потреб людства не здійснюється за рахунок майбутніх поколінь. Для досягнення цієї мети необхідно міжнародне співробітництво. У той же час багато важливих питань сталого розвитку можуть розглядатися не тільки з глобальної, але й з локальної точки зору. Вони вимагають децентралізованого співробітництва і дій на місцях, що підтримуються одночасно урядами і громадянським суспільством. Реалізація цих цілей можлива за умов залучення місцевих, національних і міжнародних ресурсів та інститутів. Доведено, що в умовах російської експансії, одночасно з переглядом стратегії, трансформація збройних сил НАТО є найбільш терміновим завданням Альянсу.
The activity of institutions of multilateral cooperation in the security sphere is a hot issue of modern international relations within the rapid changes in the development of bilateral and multilateral cooperation between states. Changing priorities and tasks shape the new quality of interstate cooperation and the emergence of «new» geopolitical aspirations of states in the international stage. The issue of reforming and adapting international organizations is becoming one of the most important for maintaining the presence of international organizations as institutions and mechanisms for regulating cooperation regimes. Nowadays the system of international relations as a complex multicomponent macrosystem is undergoing drastic changes due to growing regional confrontation and rivalry, escalation of the conflict on regional and global levels, increasing problems of global and regional scale in different areas of interstate cooperation. Thus, it is possible to make assumptions about the aggravation of effective functioning of the international security system, ensuring the stability and peace in interstate cooperation due to various mechanisms of bilateral and multilateral cooperation. Hence, it can be argued that security international organizations remains one of the effective mechanisms of the international security system and are mechanisms of collective activity. The analysis of the activity of organizations testifies to the urgency of the issue of adaptation to new challenges and threats and the need to develop effective mechanisms for reforming the activities of such institutions to the modern system of interstate cooperation in the security sphere. The current state of development of international cooperation in general and international institutions of multilateral cooperation shows inconsistency with the existing international order. Recent trends in geopolitical confrontation in the international stage, attempts to restore hegemony through regional confrontation and global rivalry have led to an inconsistency in the structure and mechanisms of reconciling the interests and sovereign rights of states in the international arena. Thus, the growing threat to world peace necessitates further scientific analysis of ways to resolve conflicts and the need to reform approaches to the activities and functioning of international organizations and international regimes in accordance with the new order. At the same time, the issue of reforming international organizations, both structurally and in essence, remains an important element of development and rethinking for international political science. ; Діяльність інститутів багатостороннього співробітництва у безпековій сфері є доволі актуальним питанням сучасних міжнародних відносин з огляду на стрімкі зміни у розвитку як двостороннього, так і багатостороннього співробітництва між державами. Зміна пріоритетів та завдань формують як нову якість міждержавного співробітництва, так і появу «нових» геополітичних устремлінь держав на міжнародній арені. Питання реформування та адаптації міжнародних організацій стає одним з важливих для збереження присутності міжнародних організацій як інституцій та механізму регулювання режимів співпраці. Сьогодні система міжнародних відносин як складна багатокомпонентна макросистема переживає кардинальні зміни з огляду на наростання як регіонального протистояння, так і регіонального суперництва, підвищення рівня конфліктогенності як на регіональному, так на глобальному рівні, наростанню проблем як глобального, так і регіонального масштабу в різних сферах міждержавного співробітництва. Відтак, можна висловити припущення про загострення (актуалізацію) питання ефективного функціонування міжнародної системи безпеки, покликаної гарантувати стабільність та мирний характер міждержавного співробітництва із застосуванням різних механізмів як двостороннього, так і багатостороннього співробітництва. Звідси можна стверджувати, що одним з дієвих механізмів системи міжнародної безпеки як механізм колективної дії залишаються міжнародні організації, котрі працюють у сфері безпеки. Аналіз діяльності організацій засвідчує актуальність питання адаптації організацій до нових викликів та загроз, а також необхідність розробки дієвих механізмів реформування діяльності таких інституцій до сучасної системи міждержавного співробітництва у безпековій сфері. Сучасний стан розвитку міжнародної співробітництва загалом та міжнародних інституцій багатостороннього співробітництва засвідчує невідповідність існуючому міжнародному порядку. Новітні тенденції геополітичного протистояння на міжнародній арені, спроба відновлення гегемонії через регіональне протистояння та глобальне суперництво спричинило створення ситуації невідповідності структури та механізмів узгодження інтересів та суверенних прав держав на міжнародній арені. Відтак, наростаюча загроза миру у світі зумовлює необхідність подальшого глибокого аналізу шляхів врегулювання протиріч та необхідність адаптації (реформування) як підходів до діяльності, так і функціонування міжнародних організацій та міжнародних режимів у відповідності з новими умовами. Водночас питання реформування міжнародних організацій як структурно, так і по суті, залишається важливим елементом розробки та переосмислення для міжнародно-політичної науки.
Розглянуто міжнародно-політичні наслідки агресії Російської Федерації проти України, що спричинили анексію частини української території і розгортання збройного конфлікту в двох східних областях України. Проаналізовано взаємозв'язок системних змін у сучасних міжнародних відносинах і викликів новітнього типу та тенденції, що загрожують стабільності і миру у сучасному світі.Ключові слова: конфлікт; агресія; врегулювання конфліктів; міжнародна безпека; транснаціоналізація. The article deals with the international political consequences of the Russian Federation aggression against Ukraine, which brought to the annexation of the part of sovereign Ukrainian territory and eruption of the conflict in two Eastern regions of Ukraine. The author analyzes the interconnection between the changes in modern international relations system, challenges of a new type and tendencies that endanger international stability and peace in the context of the Russian-Ukrainian conflict.Key word: conflict; aggression; conflict settlement; international security.
The article analyzes the peculiarities of the conflict in Ukraine, its preconditions and geopolitical consequences. It provides the examples and numbers, which show the low level of trust to government institutions, law enforcement agencies, judicial system and a much higher level of trust to non-governmental organizations. It covers the issue of democracy condition or, to be more precise, the lack of democracy, which causes the society's tendency to protest. It is stated that the public's discontent was with the oligarchs' influence on the country, with the corruption on all the levels of social relations, with the pressure on small and medium enterprises, and ambiguity about the strategic course of the state's development (European Union, Customs Union). The article defines the issues connected with the beginning and reasons, which made the people go out to the Maidan. The most prevailing causes include the severe beating of the demonstrators on the Maidan overnight into November 30, repressions, Viktor Yanukovych's refusal to sign an EU association agreement, and the desire to change life in Ukraine. There was also a great wish to change the authorities in Ukraine. The article analyzes the Russian Federation's armed aggression against Ukraine, which became a long-term factor of influence on the Ukrainian political, economical, military and social reality. It is stated that due to the RF actions within 2014-2015, the system of global and regional security and the current system of international law have been deformed. Almost all international security assurances for Ukraine (the Budapest Memorandum, in particular) proved to be deprived of legal capacity in conditions when the aggressor is one of the guarantors – Russian Federation. It is demonstrated that the Russian invasion and seizure of the part of the Eastern-Ukrainian region, the Crimea became a direct challenge both to the European system of security and Ukraine. ; W artykule przeanalizowano сechy konfliktu na Ukrainie, jego uwarunkowania oraz konsekwencje geopolityczne. Autor podaje przykłady, dane, które wskazują na niski poziom zaufania do instytucji rządowych, sił bezpieczeństwa, wymiaru sprawiedliwości i znacznie wyższy poziom zaufania do instytucji pozarządowych. Rozważane jest pytanie o stan demokracji, a raczej jej braku, co tworzy w społeczeństwie tendencję do protestu. Powszechne niezadowolenie ludności skierowane było przeciwko rosnącemu wpływowi oligarchów w kraju, korupcji na wszystkich poziomach relacji społecznych, naciskowi na małe i średnie przedsiębiorstwa, niepewności kursu strategicznego państwa (Unia Europejska, Euroazjatycka Unia Celna). Autor określa zagadnienia związane z początkiem i motywami, które doprowadziły ludzi do Rewolucji godności. Główne przyczyny niezadowolenia: ciężkie pobicie demonstrantów na Placu Niepodległości w noc na 30 listopada, represje, odmowa Wiktora Janukowycza podpisania umowy stowarzyszeniowej z UE oraz pragnienie zmiany stanu życia na Ukrainie.Również dość wyraźne było pragnienie zmiany władzy na Ukrainie. Przeanalizowano zbrojną agresję Rosji przeciwko Ukrainie, która stała się długoterminowym czynnikiem wpływającym na rzeczywistość polityczną, gospodarczą, wojskową i społeczną. Z powodu działań Federacji Rosyjskiej w latach 2014–2015 był zniekształcony system globalnego i regionalnego bezpieczeństwa oraz obecny system prawa międzynarodowego. Prawie wszystkie międzynarodowe gwarancje bezpieczeństwa dla Ukrainy (w tym w ramach Memorandum Budapesztańskiego) okazały się niezdolne w sytuacji, gdy agresorem został jeden z gwarantów – Federacja Rosyjska. Udowodniono, że rosyjska inwazja i zajęcie części wschodniego regionu Ukrainy oraz Krymu było bezpośrednim wyzwaniem dla bezpieczeństwa europejskiego i państwa ukraińskiego. ; Проаналізовано особливості конфлікту в Україні, його передумови та геополітичні наслідки. Наводяться приклади, цифри, які свідчать про низький рівень довіри до інститутів влади, силових структур, судової системи і значно вищий рівень довіри до недержавних інституцій. Розглядаються питання стану демократії, а точніше її відсутність, що породжує у суспільстві схильність до протестних акцій. Стверджується, що невдоволення населення було спрямоване проти посилення впливу олігархів у країні, корупції на всіх рівнях суспільних взаємовідносин, тиск на малий і середній бізнес, невизначеність із стратегічним курсом розвитку держави (Європейський Союз, Митний Союз). Окреслюються питання, пов'язані з початком і мотивами, що спонукали людей вийти на Майдан, серед яких найбільш поширеними виявилися: жорстоке побиття демонстрантів на Майдані у ніч на 30 листопада, репресії, відмова Віктора Януковича від підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом та прагнення змінити життя в Україні. Достатньо вираженими виявилися також прагнення змінити владу в Україні. Здійснено аналіз збройної агресії Російської Федерації проти України, яка стала довгостроковим чинником впливу на українську політичну, економічну, військову та соціальну реальність. Зазначено, що внаслідок дій РФ впродовж 2014–2015 рр. було деформовано систему глобальної та регіональної безпеки, а також чинну систему міжнародного права. Майже всі міжнародні гарантії безпеки для України (зокрема в межах Будапештського меморандуму) виявилися недієздатними в умовах, коли агресором виступив один із гарантів — Російська Федерація. Доведено, що російське вторгнення Ціна свободи: конфлікт в Україні та його геополітичні наслідки 99 та захоплення частини Східноукраїнського регіону, Криму, стало безпосереднім викликом і європейській системі безпеки, і українській державі.
The purpose of this article is the main historical stages of the formation and development of the Ukrainian nuclear missile program. The aim of the article is to analyze the main factors and reasons that led to the nuclear disarmament of Ukraine and the curtailment of the national nuclear missile program as a whole. The research used methods of historical reconstruction and analytical interpretation, methods of deduction and induction, methods of expert assessment and other scientific tools. The research focuses on the analysis of the scientific thought of scientists and experts who provide an interpretation of the process of denuclearization of the Ukrainian nuclear missile program. The reasons for the nuclear disarmament of Ukraine are highlighted as the reasons for the violation of international security in Eastern Europe at the current stage of development of international relations. The article presents a historical reconstruction of the formation of nuclear missile programs on the basis of the scientific and industrial potential of Ukraine. An analytical interpretation of the transformation of the Ukrainian nuclear missile program into the concept of a nuclear-free status of Ukraine is presented. It has been proved that the systematic formation of the scientific, technical and industrial potential of Ukraine in the 1950s - 1991 period indicates the existence of a strategic prospect for the restoration of nuclear missile programs in the event of further political leveling of Ukrainian sovereignty. The features of the political influence of the United States and the Russian Federation on the process of denuclearization of Ukraine are investigated. At the same time, it was proved that effective political and international legal mechanisms to ensure the sovereignty and territorial integrity of Ukraine could be an effective international legal factor in confirming the feasibility of the concept of a nuclear-free policy of Ukraine in the context of proper international security of support for Ukraine. ; Метою дослідження даної статті стали основні історичні етапи становлення і розвитку української ракетно-ядерної програми. Завданням статті є аналіз основних факторів і причин, що призвели до ядерного роззброєння України та згортання національної ракетно-ядерної програми загалом. Під час дослідження використовувалися методи історичної реконструкції та аналітичної інтерпретації, методи дедукції та індукції, методи експертних оцінок та інші наукові інструменти. Основна увага у дослідженні зосереджена на аналізі наукової думки вчених та експертів, які надають інтерпретацію процесу денуклеаризації української ракетно-ядерної програми. Причини ядерного роззброєння України висвітлено як причини порушення міжнародної безпеки у Східній Європі на сьогоднішньому етапі розвитку міжнародних відносин. У статті здійснено історичну реконструкцію формування ракетно-ядерних програм на базі науково-промислового потенціалу України. Представлена аналітична інтерпретація процесу перетворення української ракетно-ядерної програми у концепцію без'ядерного статусу України. Доведено, що системне формування науково-технічного і промислового потенціалу України у період 1950-х – 1991 років засвідчує наявність стратегічної перспективи відновлення ракетно-ядерних програм у разі подальшого політичного нівелювання українського суверенітету. Досліджено особливості політичного впливу США і Російської Федерації на процес денуклеаризації України. Водночас доведено, що дієві політичні і міжнародно-правові механізми забезпечення суверенітету і територіальної цілісності України могли бути ефективним міжнародно-правовим фактором підтвердження доцільності концепції без'ядерної політики України в умовах належної міжнародно-безпекової підтримки України. ; Метою дослідження даної статті стали основні історичні етапи становлення і розвитку української ракетно-ядерної програми. Завданням статті є аналіз основних факторів і причин, що призвели до ядерного роззброєння України та згортання національної ракетно-ядерної програми загалом. Під час дослідження використовувалися методи історичної реконструкції та аналітичної інтерпретації, методи дедукції та індукції, методи експертних оцінок та інші наукові інструменти. Основна увага у дослідженні зосереджена на аналізі наукової думки вчених та експертів, які надають інтерпретацію процесу денуклеаризації української ракетно-ядерної програми. Причини ядерного роззброєння України висвітлено як причини порушення міжнародної безпеки у Східній Європі на сьогоднішньому етапі розвитку міжнародних відносин. У статті здійснено історичну реконструкцію формування ракетно-ядерних програм на базі науково-промислового потенціалу України. Представлена аналітична інтерпретація процесу перетворення української ракетно-ядерної програми у концепцію без'ядерного статусу України. Доведено, що системне формування науково-технічного і промислового потенціалу України у період 1950-х – 1991 років засвідчує наявність стратегічної перспективи відновлення ракетно-ядерних програм у разі подальшого політичного нівелювання українського суверенітету. Досліджено особливості політичного впливу США і Російської Федерації на процес денуклеаризації України. Водночас доведено, що дієві політичні і міжнародно-правові механізми забезпечення суверенітету і територіальної цілісності України могли бути ефективним міжнародно-правовим фактором підтвердження доцільності концепції без'ядерної політики України в умовах належної міжнародно-безпекової підтримки України.
The article argues that the task of preserving peace, preventing armed conflict, and preventing the destruction of people during military and ethnic conflicts requires the combined efforts of the world community. The issue of the role of UN peacekeeping activities, participation of individual states in it, including Ukraine, is considered. It has been proven that the war in Ukraine, caused by Russia's military aggression, has shown that the world has not become stable, as conflicts are erupting in many countries, as in previous years. The current war in Ukraine, caused by Russia, has shown the inadequacy and ineffectiveness of UN support for ending the war and ensuring international security. It has been established that, historically, NATO's main role has been to ensure the freedom and security of its member countries through political and military means. NATO adheres to the values of democracy, individual freedom, the rule of law and the peaceful settlement of disputes. World experience shows that neutrality today is economically, politically and securely disadvantageous. It is substantiated that new unforeseen threats and security challenges pose a problem of choice for every civilized country: military neutrality or participation in the system of collective security. Joint action is needed against a common threat. The nature of the threat has changed, the means to combat it have changed - too, but the principle has remained the same - the collective defense of countries united by common values. Emphasis is placed on the fact that today Ukrainians are learning a lesson: peace agreements signed by governments that participate in or encourage mass violations of human rights have no value and cannot be implemented in practice. It has been proved that in such a situation it is not expedient to maintain peace by mutual consent, it must be resolved by joint action. In the course of the research the authors used the methods of historical approach, comparison, theoretical generalization of description, ...
Стаття присвячена вивченню спільної зовнішньої політики та політики безпеки на сучасному етапі розвитку Європейського Союзу. У статті проаналізовано ініціативи, направлені на посилення цієї політики останніми роками, а також основні напрямки розвитку цієї політики з точки зору необхідності для ЄС реагувати на сучасні безпекові виклики як глобального, так і регіонального характеру. Основним висновком аналізу є твердження про необхідність трансформації СЗППБ, що включає в себе формування синергії з іншими політиками в рамках спільної зовнішньої політики ЄС та поширення на СЗППБ загальних принципів та підходів, що існують у конституційному порядку ЄС. Зазначений процес розпочався, незважаючи на існуючі обмеження, встановлені правилами Лісабонського договору. ; The article is dedicated to the study of Common Foreign and Security Policy at the contemporary stage of the EU evolution. The article provides the analysis of both initiatives aimed at enhancing this policy, which have already been initiated in recent years and the major directions of the transformation of this policy from the perspective of the necessity for the EU to face the contemporary security challenges at the global and regional level. The article refers to the fact that the European integration process has always had the security dimension as the entire project was started to prevent another war between France and Germany, which had previously been the major reason for two world wars. The EU's enlargement after the end of the Cold war also had the security dimension as this process reconnected the European continent previously divided by the «iron curtain». The fact that the new EU members from the Central and Eastern Europe simultaneously became members of NATO only stresses this approach. Thus, security has been among the major issue in the EU relations with its neighbouring countries and primarily within the framework of the EU's Neighbourhood Policy and Eastern Partnership.However, new security challenges for the EU which appeared in the connection with its attempts to enhance its relations with the neighbouring countries emphasized the need to modernize its common and security policy (CFSP), which remains a separate policy area with its special rules and procedures as provided for by the Lisbon Treaty.The aim of the article is to analyze its Common Foreign and Security Policy at the contemporary stage of the evolution of the European Union. The article focuses on the recent initiatives in terms of the reformation and enhancement of this policy area and on the major directions for the implementation of this policy in the context of the existing global and regional challenges. The task of the article is to provide the insight into the evolution of the CFSP from the perspective of both the initiatives for the reformation of this policy area and the EU's reaction on the faced security challenges of the global and regional scale.The major conclusion of the offered analysis is the thesis about the need for further transformation of CFSP, which includes the formation of the synergy with other policies within EU common foreign policy and the spread for CFSP of the common principles and approaches existing in the constitutional order of the EU. Moreover, the article emphasizes the fact that the mentioned process has already been started, despite the existing limitations set by the rules of the Lisbon Treaty.The Russian aggression in Ukraine, the war in Syria as well as a number of armed conflicts in Northern Africa stressed the growing importance of the security dimension for the EU's future. At the same time, this has led to the enhanced demands of the EU member states for a more energetic EU policy in terms of ensuring international peace and security. Moreover, the enhancement of the CFSP is nowadays considered to be not only as one of the means to promote and protect the EU's values on the international arena but also as an instrument for ensuring strategic autonomy of the EU against the background of the escalating regional and global instability. It should be noted that the enhancement of the CFSP was backed by the European Commission, which should have had other priorities due to the institutional reasons. Among the major initiatives aimed at the enhancement of the CFSP one should stress the start of Permanent Structured Cooperation (PESCO), and the creation of the European Defence Fund. By forming PESCO the EU member-states agreed for the enhanced military cooperation. The goals of this cooperation include the development of the common military capacities, investments in the common defence projects and the readiness to participate in common military operations initiated by decisions of the EU's Council. The article consists of two parts. The first one concentrates on the analysis of the evolution of the CFSP after the Lisbon treaty and on the initiatives aimed at enhancing this policy articulated and debated in the recent years. The second part focuses on the major direction of the evolution of this policy in the context of the EU's practical reaction on the contemporary challenges.
