Suchergebnisse

Вивчення досвіду країн, що досягли успіхів у сфері міжнародної інформаційної безпеки, є важливим етапом для нашої держави. Продовження реформ та модернізації інформаційної безпеки українського суспільства буде сприяти створенню ефективної системи захисту від кібератак та інших загроз, забезпеченню правового підґрунтя для інформаційної безпеки та для підвищення готовності нашої держави до інформаційної війни.Врахування та впровадження досвіду США у сфері інформаційної безпеки, може стати ключовим фактором у підвищенні рівня інформаційної безпеки в Україні, забезпечити захист від кібератак та негативних впливів інформаційної війни, сприяти розвитку національної інформаційної безпеки та захисту критичної інфраструктури України. Метою дослідження є визначення на основі аналізу системи національної безпеки США пріоритетів міжнародної інформаційної політики, США в сучасних умовах.Міжнародна інформаційна безпека є важливим питанням для США, оскільки залежність від інформаційних технологій та відкритість публічного простору робить їх уразливими перед кібернетичними загрозами з боку іноземних держав і недобросовісних суб'єктів. США сприяє укріпленню кібербезпеки та обміну інформацією між країнами для забезпечення світової стабільності та безпеки. Сполучені штати активно працюють над заходами з попередження кібератак, виявлення та припинення кіберзлочинів, посилення кіберзахисту критичних інфраструктур. Основні пріоритети міжнародної інформаційної політики, США у сучасних умовах включають: створення сильного кіберзахисту; забезпечення інформаційної безпеки; підвищення кваліфікації фахівців, що працюють у сфері кібербезпеки США; боротьба з кіберзлочинністю; виявлення та реагування на кіберзагрози.

The paper deals with the analysis of the Hague Convention on the Recognition of Divorces and Legal Separations, 01.06.1970, with a view to studying the issue on advisability of the Ukraine's accession to the Convention and the implementation of its provisions into the Ukrainian legislation. ; В статье анализируются основные положения Гаагской Конвенции о признании разводов и решений о раздельном жительстве супругов, 01.06.1970 г., с целью изучения вопроса о целесообразности присоединения Украины к Конвенции и имплементации ее положений в законодательство Украины. ; Стаття присвячена аналізу основних положень Гаазької Конвенції про визнання розлучень та рішень про окреме проживання подружжя, 01.06.1970 р., із метою вивчення питання доцільності приєднання України до Конвенції та імплементації її положень у законодавство України.

Міжнародна економічна інтеграція України є вкрай актуальною для стабільності та підвищення рівня економічного розвитку. Наразі - це один з пріоритетних напрямів зовнішньоекономічної політики країни. Навіть сьогодні, зі значними зруйнованими потужностями, Україна має потенціал для інтеграції у глобальну економіку. Розташування країни в центрі Європи, її природний і людський капітал, а також геополітичне значення створюють сприятливі умови для розвитку міжнародної співпраці. У статті аналізуються основні угоди про вільну торгівлю, укладені Україною з іншими країнами. Розглядається динаміка показників експорту та імпорту як результат роботи зон вільної торгівлі. Зони вільної торгівлі відіграють важливу роль у сприянні експорту та імпорту, що розширює можливості та потенціал для бізнесу. Зростання обсягів експорту та імпорту демонструє здатність України бути конкурентоспроможною на міжнародних ринках, а також забезпечує різноманітність вибору товарів та послуг. Умови теперішнього стану економіки України під час повномасштабного вторгнення Росії викликають складнощі в утриманні темпу розвитку економічної співпраці з країнами-партнерами в обсягах до лютого 2022 року. Враховуючи складність сучасних глобальних викликів, міжнародна економічна інтеграція є ключовим інструментом для забезпечення стабільності та розвитку України, сприяє покращенню її позицій на світовій арені.Ключові слова: міжнародна економічна інтеграція, зона вільної торгівлі, експорт, імпорт, розвиток, економіка, кризовий період.

The objective of this paper is to present the regulation of insolvency of banks and other financial institutions in some West Balkans countries (Serbia, Montenegro and FYROM) candidates for the EU membership and its development under the influence of the EU regulations. This question has become particularly interesting since the onset of the world financial crisis of 2008. Banks and financial institutions from the EU countries are among major players in financial markets. The crisis has shown that the models that have previously existed were not sufficient and did not enable an adequate level of cooperation between member states, in order to minimize the spreading of negative effects of individual insolvencies and problems of individual financial institutions across the EU and all over the world. Therefore, changes were needed in the regulations, and indeed, certain changes have been made. This paper tries to see and evaluate the enlargement of the EU which is currently not on top of the EU political and economic agenda, the candidate countries are in the process of adjusting their legislation and practices in order to be better prepared for negotiating with the EU, but also in order to make their respective economic conditions and markets more harmonized with the EU countries, therefore making them more attractive to potential foreign investors. We shall attempt to give a brief analysis of how several West Balkans EU candidate countries have reacted to the described changes in the EU regulations regarding financial institutions and handling their financial difficulties.

Abstract. Competition characterizes the relationships between entities and occurs in the field of economic, social, cultural and artistic relations, and of course sports. Nowadays, competition is most often understood as competition and rivalry between entities striving to achieve the same goal and the same benefits on a global scale. International (global) competition is commonly understood as competition between companies or countries on a global scale and is the most visible dimension of globalization. The emergence of global competition is mainly associated with changes that have taken place in the external environment of enterprises. Success in global competition can only be ensured by an action strategy that is focused on innovation, creates a system of rapid response to emerging opportunities and threats, enables active impact on factors shaping production and demand in the sector, on competitors, and related and supporting sectors. An effective strategy should also take into account the directions of internationalization or globalization of the company's operations, possible strategic alliances and the right location supporting competitive advantage. The globalization of knowledge and technology includes the intensification of international integration in the sphere of research and development and in the sphere of technology implementation, expanding international cooperation between companies from different countries sharing know how, as well as cooperation between governments and academic institutions, and an increase in the use of innovation on a global scale. In the conditions of global competition, people and their knowledge have become a strategic resource. The increase in intellectual capital efficiency depends on the ability and ability to associate it with abundant, and therefore cheap, factors located on the global market. Globalization, leading to the free possibility of production factors across borders, creates such possibilities. External and internal factors (determinants) of the international competitiveness of the enterprise are considered. The most important determinants of the so-called the company's closer environment is found out. These determinants remain in close dependence and interactive relationship with elements of the macroeconomic environment, primarily with economic, social, legal and political factors. They are independent of the enterprise, as they largely depend on the state policy, the degree of market regulation and, in general, the economic situation in a given country and in the global economy. In turn, internal factors determining the competitiveness of an enterprise in an ideal perspective depend on the enterprise itself, its resources and activities. However, one should remember about the interactivity highlighted above for all the determinants of competitiveness. The company has an impact on all of these factors, but their positive impact on improving competitiveness, competitive position and finally achieving the desired competitive advantage is also conditioned by external determinants of competitiveness. ; Конкуренція характеризує відносини між суб'єктами господарювання та виникає у сфері економічних, соціальних, культурних та мистецьких відносин, і, звичайно, спорту. У наш час конкуренція найчастіше розуміється як конкуренція та суперництво між суб'єктами, які прагнуть досягти тієї самої мети та однакових переваг у глобальному масштабі. Міжнародна (глобальна) конкуренція зазвичай розуміється як конкуренція між компаніями чи країнами у глобальному масштабі і є найбільш помітним виміром глобалізації. Виникнення глобальної конкуренції в основному пов'язане зі змінами, що відбулися у зовнішньому середовищі підприємств.Успіх у глобальній конкуренції може бути забезпечений лише стратегією дій, яка орієнтована на інновації, створює систему швидкого реагування на нові можливості та загрози, забезпечує активний вплив на фактори, що формують виробництво та попит у цьому секторі, на конкурентів, а також пов'язані та підтримують секторів. Ефективна стратегія також повинна враховувати напрямки інтернаціоналізації або глобалізації діяльності компанії, можливі стратегічні альянси та правильне розташування, що підтримує конкурентні переваги.Глобалізація знань та технологій включає активізацію міжнародної інтеграції у сфері досліджень та розробок та у сфері впровадження технологій, розширення міжнародної співпраці між компаніями з різних країн, що обмінюються ноу-хау, а також співпраця між урядами та науковими установами, і збільшення використання інновацій у світовому масштабі. В умовах глобальної конкуренції люди та їх знання стали стратегічним ресурсом. Збільшення ефективності інтелектуального капіталу залежить від здатності та здатності пов'язувати його з великими, а отже, і дешевими факторами, розташованими на світовому ринку. Глобалізація, що веде до вільної можливості виробничих факторів за кордоном, створює такі можливості.Розглянуто зовнішні та внутрішні фактори (детермінанти) міжнародної конкурентоспроможності підприємства. З'ясовано найважливіші детермінанти так званого більш близького оточення компанії. Ці детермінанти залишаються у тісній залежності та інтерактивному взаємозв'язку з елементами макроекономічного середовища, насамперед з економічними, соціальними, правовими та політичними чинниками. Вони незалежні від підприємства, оскільки значною мірою залежать від державної політики, ступеня регулювання ринку та, загалом, економічної ситуації в тій чи іншій країні та світової економіки. У свою чергу, внутрішні фактори, що визначають конкурентоспроможність підприємства в ідеальній перспективі, залежать від самого підприємства, його ресурсів та діяльності. Однак слід пам'ятати про інтерактивність, виділену вище для всіх чинників конкурентоспроможності. Компанія впливає на всі ці фактори, але їх позитивний вплив на підвищення конкурентоспроможності, конкурентних позицій і, нарешті, досягнення бажаної конкурентної переваги також зумовлений зовнішніми детермінантами конкурентоспроможності.

The article is focused on the analysis of the state of caselaw on implementing administrative proceedings for electoral disputes. The scientific achievements of scholars and the caselaw of the Constitutional Court of Ukraine, the Supreme Court, courts of the I and II instances, as well as administrative legislation have been studied. It has been found out that elections have social value, so they are an important part of society, characterize the degree of democratization of the state and are aimed at implementing the constituent power of the people, ensuring active participation of citizens in political life of the state, creating conditions for bringing citizens closer to power. The authors have revealed the mechanism, which assists citizens to exercise their right to administer public affairs, to form the system of state authorities. It has been emphasized that it can be realized only if there is an effective electoral system and democratic principles and procedures for the formation of representative agencies of state power and local self-government agencies, proper legislative regulation of the status of all subjects of the electoral process. The authors have offered to consider the activity of administrative courts on ensuring judicial protection of election participants as a guarantee of observance of their constitutional rights, since administrative courts both resolve public disputes related to the election process and reduce social tensions in the state. It has been established that the scientific and practical elaboration of caselaw on the implementation of administrative proceedings for election disputes becomes especially relevant given the modernization of the electoral legislation of Ukraine. Problematic issues of caselaw on the implementation of administrative proceedings for election disputes have been revealed. ; Стаття присвячена аналізу стану судової практики щодо здійснення адміністративного судочинства з розгляду виборчих спорів. Досліджено наукові доробки вчених та практику Конституційного Суду України, Верховного Суду, судів І і ІІ інстанцій, а також адміністративне законодавство. З'ясовано, що вибори мають соціальну цінність, тому вони виступають важливою частиною життя суспільства, характеризують ступінь демократизації держави та спрямовані на реалізацію установчої влади народу, забезпечення активної участі громадян у політичному житті держави, створення умов для наближення громадян до влади. Розкрито механізм, за допомогою якого громадяни можуть реалізувати своє право на адміністрування державних справ, на формування системи органів влади. Наголошено, що вказане може бути реалізовано лише за умови існування ефективної виборчої системи та демократичних принципів і процедур формування представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування, належного законодавчого врегулювання статусу всіх суб'єктів виборчого процесу. Запропоновано діяльність адміністративних судів щодо забезпечення судового захисту учасників виборчого процесу розглядати як гарантію дотримання їх конституційних прав, адже фактично адміністративні суди не лише розв'язують публічно-правові спори, пов'язані з виборчим процесом, але й знижують суспільну напругу в державі. Встановлено, що науково-практичне опрацювання судової практики щодо здійснення адміністративного судочинства з розгляду виборчих спорів набуває особливої актуальності з огляду на модернізацію виборчого законодавства України. Розкрито проблемні питання судової практики щодо здійснення адміністративного судочинства з розгляду виборчих спорів.

Метою дослідження є вивчення та аналіз іміджу України після повномасштабного вторгнення росії. Адже, коли держава стикається з військовим конфліктом і потребує допомоги, її імідж на світовій арені стає особливо важливим.
Актуальність дослідження у вивченні цього напрямку охарактеризовано закономірністю залучення міжнародної політичної підтримки під час війни та розбудовою українського суспільства після перемоги України.
З'ясовано, що правильне формування іміджу України може мати велике значення для подовження отримання допомоги, залучення інвестицій та розвитку різних галузей економіки. Країна використовує комунікаційні засоби, дипломатичні канали та інші інструменти для підтримки свого позитивного образу, висвітлення важливості своїх цілей та досягнень, а також для привертання уваги до гуманітарної ситуації, що склалася.
Доведено, що рівень підтримки з боку міжнародних партнерів пов'язаний з іміджем країни та її лідера. Виявлено, що залучення союзників та партнерів у вирішенні конфлікту, підтримка на міжнародних форумах та в організаціях, а також санкції проти агресора сприяють політичному становленню України.
Висновки. Тема іміджу України та міжнародної політичної підтримки в умовах війни є важливою й актуальною у складних умовах. Сьогодні ворог намагається штучно знижувати імідж України через вплив зі свого боку брехливої пропаганди та дезінформації. Однак, вже доведено, що весь цивілізований світ бачить справжню картину, і тому надає допомогу нашій країні, що є дуже важливим фактором. Багато різних країн і міжнародних організацій осуджують агресію росії та підтримують суверенітет і територіальну цілісність України. У своїх зусиллях покращити імідж країни в умовах війни, уряд та президент України широко залучають різні засоби комунікації та інформаційні кампанії.

The article is devoted to the study of the types of international judicial institutions and their role in ensuring theright to judicial protection. It is noted that the Manila Declaration provides for a judicial settlement of disputes andarbitration. The International Court of Justice is the principal judicial organ of the United Nations. The InternationalCriminal Court is the permanent body with jurisdiction over persons responsible for particularly serious crimes, inaddition to national criminal jurisdictions. The Inter-American Court of Human Rights is an independent, conven-tional body whose function is to protect human rights in the states of North and South America. The Arab Court ofHuman Rights has not yet begun its work, although the Court's mandate allows States parties to lodge complaints.The African Court of Human and Peoples' Rights is an independent body whose purpose is to protect human rightsin African countries. The jurisdiction of the European Court of Human Rights extends to all matters of interpretationand application of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and its protocols.The Court of Justice of the European Union interprets EU law and provides for the settlement of disputes by the EU'snational government-institutions. It is emphasized that regional judicial institutions are designed to protect the rightsand freedoms of man and citizen. They are part of a subsidiary human rights protection mechanism that can be applied once all national remedies have been exhausted. Recourse to the International Court of Justice or arbitration isnot an unfriendly act in relations between states, but on the contrary indicates the use of peaceful means of dispute settlement. Unlike other international courts, only international criminal tribunals can be joined in a single proceeding. ; Статтю присвячено дослідженню питання видів міжнародних судових установ та їх ролі в забезпеченні права на судовий захист. Зазначено, що Манільською декларацією передбачено судовий спосіб врегулю-вання спорів та арбітраж. Міжнародний Суд є головним судовим органом Організації Об'єднаних Націй. Постійним органом, який має повноваження здійснювати юрисдикцію стосовно осіб, відповідальних за осо-бливо тяжкі злочини, доповнює національні органи кримінальної юрисдикції є Міжнародний кримінальний суд. Міжамериканський суд з прав людини – є самостійним, конвенційним органом, функція якого полягає у захисті прав людини в державах Північної та Південної Америки. Арабський суд з прав людини так і не розпочав свою діяльність, хоча, мандат Суду дозволяє державам-учасникам подавати скарги. Африканський суд з прав людини і народів – є самостійним органом призначення якого полягає у захисті прав людини в державах Африки. Юрисдикція Європейського суду з прав людини поширюється на всі питання тлума-чення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї. Суд Європейського Союзу здійснює тлумачення законодавства ЄС та здійснює судове врегулювання спорів національний уряд-інститути ЄС. Акцентовано, що регіональні судові установи покликані захищати права і свободи людини і громадянина. Вони є елементом субсидіарного механізму захисту прав людини, який може бути застосований після вичерпання всіх національних засобів юридичного захисту.Звернення до Міжнародного Суду ООН або арбітражу не є недружнім актом у відносинах між держа-вами, а навпаки свідчить про застосування мирних засобів вирішення спорів. На відміну від інших міжна-родних судових установ лише міжнародні кримінальні трибунали можуть бути об'єднані в рамках одного судочинства.

The article is devoted to the study of the types of international judicial institutions and their role in ensuring theright to judicial protection. It is noted that the Manila Declaration provides for a judicial settlement of disputes andarbitration. The International Court of Justice is the principal judicial organ of the United Nations. The InternationalCriminal Court is the permanent body with jurisdiction over persons responsible for particularly serious crimes, inaddition to national criminal jurisdictions. The Inter-American Court of Human Rights is an independent, conven-tional body whose function is to protect human rights in the states of North and South America. The Arab Court ofHuman Rights has not yet begun its work, although the Court's mandate allows States parties to lodge complaints.The African Court of Human and Peoples' Rights is an independent body whose purpose is to protect human rightsin African countries. The jurisdiction of the European Court of Human Rights extends to all matters of interpretationand application of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and its protocols.The Court of Justice of the European Union interprets EU law and provides for the settlement of disputes by the EU'snational government-institutions. It is emphasized that regional judicial institutions are designed to protect the rightsand freedoms of man and citizen. They are part of a subsidiary human rights protection mechanism that can be applied once all national remedies have been exhausted. Recourse to the International Court of Justice or arbitration isnot an unfriendly act in relations between states, but on the contrary indicates the use of peaceful means of dispute settlement. Unlike other international courts, only international criminal tribunals can be joined in a single proceeding. ; Статтю присвячено дослідженню питання видів міжнародних судових установ та їх ролі в забезпеченні права на судовий захист. Зазначено, що Манільською декларацією передбачено судовий спосіб врегулю-вання спорів та арбітраж. Міжнародний Суд є головним судовим органом Організації Об'єднаних Націй. Постійним органом, який має повноваження здійснювати юрисдикцію стосовно осіб, відповідальних за осо-бливо тяжкі злочини, доповнює національні органи кримінальної юрисдикції є Міжнародний кримінальний суд. Міжамериканський суд з прав людини – є самостійним, конвенційним органом, функція якого полягає у захисті прав людини в державах Північної та Південної Америки. Арабський суд з прав людини так і не розпочав свою діяльність, хоча, мандат Суду дозволяє державам-учасникам подавати скарги. Африканський суд з прав людини і народів – є самостійним органом призначення якого полягає у захисті прав людини в державах Африки. Юрисдикція Європейського суду з прав людини поширюється на всі питання тлума-чення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї. Суд Європейського Союзу здійснює тлумачення законодавства ЄС та здійснює судове врегулювання спорів національний уряд-інститути ЄС. Акцентовано, що регіональні судові установи покликані захищати права і свободи людини і громадянина. Вони є елементом субсидіарного механізму захисту прав людини, який може бути застосований після вичерпання всіх національних засобів юридичного захисту.Звернення до Міжнародного Суду ООН або арбітражу не є недружнім актом у відносинах між держа-вами, а навпаки свідчить про застосування мирних засобів вирішення спорів. На відміну від інших міжна-родних судових установ лише міжнародні кримінальні трибунали можуть бути об'єднані в рамках одного судочинства.

Мета дослідження полягає передовсім у аналізі публікацій журналу «Київська старовина» щодо оприлюднення міжнародної тематики на його сторінках на рубежі ХІХ–ХХ століть і можливості її використання у науковому та навчальному процесах вже у сучасних умовах. Це був перший український науковий журнал, в котрому підіймалися питання міжнародних відносин політичного, економічного та культурного характеру в історичному і тогочасному контексті. Авторами у цьому часописі виступали переважно українські дослідники, серед яких можемо назвати Ореста Левицького, Петра Орловського, Євгена Чикаленка, Володимира Щербину та ін. Публікації спиралися на виявлену дослідниками джерельну базу, котра на сьогодні є частково втраченою, а частково – важкодоступною. Основна увага в публікаціях журналу була зосереджена насамперед на подіях і процесах, що охоплювали територію Східної Європи і відбувалися у зв'язку з участю в них українських історичних діячів чи соціальних структур. Хронологічно інформація, оприлюднена в статтях, переважно зосереджується в рамках подій ХVІІ – початку ХХ століття. Територіально вона охоплює зв'язки українського суспільства із землями Австрії, Англії, Італії, Молдови, Німеччини, Османської імперії, Угорщини, Чехії, Франції, Швеції. Методологія дослідження базується на системному підході з використанням логічного та порівняльного методів. Завдяки цьому вдалося проаналізувати зміст публікацій, їх появу у відповідний історичний період та зв'язок із поточною суспільною ситуацією. Висновки дослідження вказують на системність публікацій у «Київській старовині» матеріалів із міжнародної тематики, їх різноманітність та можливість вивчення уявлень українських науковців кінця ХІХ – початку ХХ ст. щодо міжнародних відносин.

Trotska V. Copyright and fundamental rights to freedom of the information, the press: EU judicial practice. The author in the article explores the issue of practical application of legal norms that cross two rights: copyright and the right to freedom of information, and press. The court decisions were analyzed in detail:«Spiegel Online GmbH v. Volker Bec» and others. Disputes were heard by German courts as well as by the Court of Justice of the EU (decision of July 29, 2019). The court's explanation of the application of European and German copyright law in the context of exceptions and limitations to these rights for informational purposes has been researched.The main questions were answered by the Court of Justice of the EU and the German Court has been considered:Was the use of the work a notification of current events?What is a citation of the work?Is a hyperlink to his work considered as citation? How to find a balance between copyright and fundamental rights to freedom of the information and the press?Attention is drawn to the recommendations of the Court of Justice of the EU to the national court in finding a balance between the exclusive rights of the copyright subject, on the one hand, and the rights of users, on the other hand; taking into account all the circumstances of the case, based on fundamental rights are provided in the Charter of Fundamental Rights of the European Union, and the norms of copyright law.Resolving such disputes requires: take into account the character of the information; to decide whether the information is a notification of current events, even in cases where the event occurred much earlier, but at the time of the dispute considered as public interest; establish the purpose and scope of citation of the work, whether the citation goes beyond what is necessary to achieve the information goal; consider thatcitations can be made, via hyperlinking to the work.A comparison is made between the norms of the legislation of Ukraine on copyright about the free use of works and the corresponding the norms of the European and German legislation.Judicial decisions are interesting, and their consideration is useful, for several reasons.Firstly, the court provided detailed explanations on the conditions of free use of the works of the Media for information purposes.Secondly, recommendations are provided to ensure the balance of these rights.Third, the conditions under which the use of the works (their fragments) will be considered a citation by means of a hyperlink, are determined.Fourth, explanations of the norms of Directive 2001/29/EU of the European Parliament and of the Council on the harmonization of certain aspects of copyright and related rights in the information society, are provided.Therefore, familiarization with these cases and their analysis conducted by the author in the article will be useful for judges, lawyers, jurists, scholars and other stakeholders. ; У статті висвітлено питання практичного застосування норм законодавства, шо перебувають на перетині двох прав: авторського права та права на свободу інформації, преси. Здійснено аналіз судових рішень справ Spiegel Online GmbH v. Volker Bec тощо, які розглядалися судами Німеччини, а також Європейським судом (рішення від 29 липня 2019 року). Детально досліджено роз'яснення суду щодо застосування норм європейського та німецького законодавства про авторське право в частині винятків та обмежень цих прав з інформаційною метою. Проаналізовано рекомендації Європейського суду про допустимість вільного цитування за допомогою гіперпосилання. Здійснено порівняння норм європейського, німецького та українського законодавства у сфері авторського права в контексті обмежень майнових авторських прав, спрямованих на недопущення бар'єрів у свободі інформації, що висвітлюється ЗМІ.Ключові слова: авторське право, свобода інформації, ЗМІ, винятки та обмеження прав, вільне використання творів з інформаційною метою, цитування, гіперпосилання

Trotska V. Copyright and fundamental rights to freedom of the information, the press: EU judicial practice. The author in the article explores the issue of practical application of legal norms that cross two rights: copyright and the right to freedom of information, and press. The court decisions were analyzed in detail:«Spiegel Online GmbH v. Volker Bec» and others. Disputes were heard by German courts as well as by the Court of Justice of the EU (decision of July 29, 2019). The court's explanation of the application of European and German copyright law in the context of exceptions and limitations to these rights for informational purposes has been researched.The main questions were answered by the Court of Justice of the EU and the German Court has been considered:Was the use of the work a notification of current events?What is a citation of the work?Is a hyperlink to his work considered as citation? How to find a balance between copyright and fundamental rights to freedom of the information and the press?Attention is drawn to the recommendations of the Court of Justice of the EU to the national court in finding a balance between the exclusive rights of the copyright subject, on the one hand, and the rights of users, on the other hand; taking into account all the circumstances of the case, based on fundamental rights are provided in the Charter of Fundamental Rights of the European Union, and the norms of copyright law.Resolving such disputes requires: take into account the character of the information; to decide whether the information is a notification of current events, even in cases where the event occurred much earlier, but at the time of the dispute considered as public interest; establish the purpose and scope of citation of the work, whether the citation goes beyond what is necessary to achieve the information goal; consider thatcitations can be made, via hyperlinking to the work.A comparison is made between the norms of the legislation of Ukraine on copyright about the free use of works and the corresponding the norms of the European and German legislation.Judicial decisions are interesting, and their consideration is useful, for several reasons.Firstly, the court provided detailed explanations on the conditions of free use of the works of the Media for information purposes.Secondly, recommendations are provided to ensure the balance of these rights.Third, the conditions under which the use of the works (their fragments) will be considered a citation by means of a hyperlink, are determined.Fourth, explanations of the norms of Directive 2001/29/EU of the European Parliament and of the Council on the harmonization of certain aspects of copyright and related rights in the information society, are provided.Therefore, familiarization with these cases and their analysis conducted by the author in the article will be useful for judges, lawyers, jurists, scholars and other stakeholders. ; У статті висвітлено питання практичного застосування норм законодавства, шо перебувають на перетині двох прав: авторського права та права на свободу інформації, преси. Здійснено аналіз судових рішень справ Spiegel Online GmbH v. Volker Bec тощо, які розглядалися судами Німеччини, а також Європейським судом (рішення від 29 липня 2019 року). Детально досліджено роз'яснення суду щодо застосування норм європейського та німецького законодавства про авторське право в частині винятків та обмежень цих прав з інформаційною метою. Проаналізовано рекомендації Європейського суду про допустимість вільного цитування за допомогою гіперпосилання. Здійснено порівняння норм європейського, німецького та українського законодавства у сфері авторського права в контексті обмежень майнових авторських прав, спрямованих на недопущення бар'єрів у свободі інформації, що висвітлюється ЗМІ.Ключові слова: авторське право, свобода інформації, ЗМІ, винятки та обмеження прав, вільне використання творів з інформаційною метою, цитування, гіперпосилання

The author analyzes the influence of the type of process on the procedure of involving a forensic expert in criminal proceedings on the example of Italy, which in its historical development has made the transition from the inquisitorial to the adversarial type of process. The main advantages and disadvantages of the type of process in involving a forensic expert in criminal proceedings are proposed. The "investigative" powers of the parties regarding the right to collect evidence in the process of establishing the facts of the case as a result of the Italian criminal procedure reform has been researched. The compliance with the same human rights standards, in particular in the context of ensuring the right to a fair trial in the procedure of involving a forensic expert in criminal proceedings is identified as necessary. The organization of forensic examination in Italy is analyzed, in particular the legislative regulation of the status of the subject authorized to carry out the forensic examination; the general procedure of involving a forensic expert at the stages of pre-trial investigation and during the trial, the possibility of conducting forensic examinations in criminal proceedings by experts, involved by the parties. Attention is paid to the procedure of organization of the Register of forensic experts in criminal cases in Italy. The rights and responsibilities of a forensic expert, the rules of use in proving the expert's opinion are considered. It is determined that the distinction between an "officially appointed forensic expert" and a "technical consultant" depends on the entity that engages the expert in the criminal proceedings. The peculiarities of involving an expert by a judge - "officially appointed forensic expert", as well as the procedural status of experts involved by the parties -"technical consultants" are analyzed. Particular attention is paid to the form of registration by a forensic expert of the results of an expert examination in the criminal process in Italy. The liability of a forensic expert in case of improper performance of his professional duties has been considered. ; У статті показано вплив типу процесу, який домінує в державі, на порядок залучення судового експерта у кримінальне провадження на прикладі Італії, яка в своєму історичному розвитку здійснила перехід від інквізиційного до змагального типу процесу. Виявлено основні переваги та недоліки типу процесу під час залучення судового експерта у кримінальне провадження. Досліджено «слідчі» повноваження сторін щодо самостійного права збирати докази в процесі встановлення фактичних обставин справи внаслідок реформування кримінально-процесуального законодавства Італії. Визначено необхідність дотримання однакових стандартів прав людини, зокрема в контексті забезпечення кожному реального права на справедливий суд у разі залучення судового експерта у кримінальне провадження. Здійснено аналіз організації проведення судової експертизи в Італії, зокрема, досліджено законодавчу регламентацію статусу суб'єкта, уповноваженого виконувати судові експертизи; загальний порядок залучення судового експерта на стадіях досудового розслідування та під час судового розгляду; можливість проведення судових експертиз у кримінальному провадженні експертами, залученими сторонами. Приділена увага порядку упорядкування та ведення Реєстру судових експертів у кримінальних справах в Італії. Розглянуто права і обов'язки судового експерта, правила використання в доказуванні висновку експерта. Встановлено, що відмінність між «офіційно призначеним судовим експертом» та «технічним консультантом» залежить від суб'єкта, який залучає експерта у кримінальне провадження. Охарактеризовано особливості залучення експерта суддею - «офіційно призначеного судового експерта», а також процесуальний статус експертів, залучених сторонами - «технічних консультантів». Окрема увага приділена оформленню судовим експертом результатів проведеного експертного дослідження в кримінальному процесі Італії. Проаналізовано відповідальність судового експерта у разі неналежного виконання своїх професійних обов'язків.

In the article are considered the origin of marriage diplomacy, which began from Kievan Rus', when international agreements and unions refreshed by dynastic copulas. Interdynastic marriages of Rus dukes were the prime examples of political and cultural orientation of Kievan Rus' of that epoch. Attention is paid to the changes of character of marriage diplomacy in the middle ages of Polish Crow, activity of which was determined by interests of military-landowning magnates. Therefore it was mainly headed for the settlement of disputes between the separate landowners, who on the whole defended the right to conduct «private wars», in the period between which conducted «private marriage negotiations». The important attribute of interdynastic marriage diplomacy were nobility coats of arms. Were analyzed source materials, which serve to the certificate of interdynastic marriage diplomacy of Herburts, that during two hundred fifty years period of staying in the Rus', resulted in the bring together of family with the most mighty genus of Polish Crown and Polish-Lithuanian Commonwealth.Key words: Kievan Rus'; middle ages Polish Crown; interdynastic marriage diplomacy; nobility coats of arms; visits of politeness; kind services; dynastic marriages. ; Розглянуто зародження шлюбної дипломатії, початки якої сягають часів Київської Русі, коли міжнародні договори та союзи підкріплювали династичні зв'язки. Міждинастійні шлюби руських князів – яскравий приклад політичної та культурної орієнтації Київської Русі. Акцентовано увагу на зміні характеру шлюбної дипломатії у середньовічній Короні Польській, діяльність якої визначали інтереси військово-землевласницьких магнатів. Тому шлюбна дипломатія, переважно, була спрямована на врегулювання суперечок між окремими землевласниками, які загалом обстоювали своє право на «приватні війни», в період між якими вели «приватні шлюбні переговори». Важливим атрибутом міжродової шлюбної дипломатії були шляхетські герби. Проаналізовано джерельні матеріали, що слугують свідченням міжродової шлюбної дипломатії Гербуртів, яка за двохсотп'ятдесятирічний період їхнього перебування на Русі призвела до споріднення роду з наймогутнішими родами Корони Польської та Речі Посполитої.Ключові слова: Київська Русь; середньовічна Корона Польська; міжродова шлюбна дипломатія; шляхетські герби; візити ввічливості; добрі послуги; династичні шлюби.