Suchergebnisse

Стаття присвячена аналізу ціннісних засад глобалізації, а саме толерантності як необхідної умови прогресивного поступу людства у ХХІ столітті. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному використанні загальнонаукових та конкретно наукових методів: аналітичний, історичний, концептуальний. Базуючись на доробку С. Федюніної, описано іпостасі толерантності у глобальному просторі: інтеграція життєвих можливостей, культурна інтеграція; політична інтеграція. Науковий досвід М. Уолцера дозволив обґрунтувати п'ять «режимів толерантності» відповідно до суспільно-державного устрою. Показано відмінність цього феномену в умовах багатонаціональної імперії, національної держави та суспільства іммігрантів. Розмежовано поняття толерантності з поняттями терпимості. В результаті дослідження показано труднощі в реалізації абсолютної толерантності, яка не передбачає взагалі жодних стандартів, адже частиною політичної системи визнається будь-яке культурне співтовариство або традиція. Показано необхідність подолання психологічних стереотипів які заважають толерантному ставленню до іншого. Обґрунтовано потребу взаємодії колективного і особистісного аспектів формування соціокультурного контексту толерантності у міжнародних відносинах. Для провадження цього потрібно більше уваги приділяти концептуалізації не лише теоретичних, але й практичних моделей удосконалення міжнародної політики, які враховуватимуть як національні, так і міжнаціональні процеси інтеграції та дезінтеграції, будуть брати до уваги історію конкретної країни, її народів та різних соціальних груп.

Охарактеризовано вплив результатів діяльності Отто фон Бісмарка на міжнародні відносини другої половини XIX ст. та використані дипломатичні засоби Бісмарка в створенні об'єднаної Німеччини. Висвітлено передумови появи дипломатії real politic, створеної Бісмарком. Охарактеризовано кризу європейського концерту та війни, які призвели до великих змін на карті Європи. Виявлено участь Бісмарка як посередника у мирних переговорах кінця другої половини XIX ст.

Мета статті є висвітлення сучасного стану та шляхів розвитку міжнародних відносин Україна – НАТО на основі динаміки розвитку співробітництва за 1991–2023 рр.
Результати. У статті детально досліджено динаміку відносин Україна – НАТО за період 1991–2023 рр. на основі вивчення основних договорів про співпрацю, стратегії та політики Альянсу щодо України та Стратегій національної безпеки, воєнної безпеки України 2021 р. Авторами виділено ключові ознаки та етапи відносин Україна – НАТО. Серед ключових ознак – розвиток інституційно-правових засад взаємодії держав з початку 1991 р. до 2010-х рр. для забезпечення співпраці у різних сферах: у сфері регіональної євроатлантичної безпеки, у врегулюванні конфліктів та виконанні операцій, у політичній, економічній, правовій та оборонній сферах. З початку ескалації конфлікту на сході України та анексії Криму у 2014 р. розпочався новий етап відносин, посилюється прагнення до членства в НАТО. Проте ключова перешкода набуття статусу члена – корупційні ризики в політичній сфері. Із початком повномасштабної війни у 2022 р. співпраця між Україною – НАТО посилюється, зокрема в інституційному вимірі. Аналіз ключових стратегічних документів доводить узгодженість стратегічних орієнтирів НАТО та України відповідно з політикою сприяння безпеці. Стратегічна концепція НАТО акцентує увагу на найбільш надійному, інтегрованому та узгодженому підході до створення національної, регіональної стійкості проти військових і невійськових загроз і викликів безпеці, зокрема РФ як ключовій загрозі міжнародної безпеки. У Стратегіях національної та воєнної безпеки України РФ також визнано ключовою загрозою національним інтересам, а головною метою визначено всебічну всеохоплюючу оборону України на засадах стійкості, інтеграцію України в євроатлантичний безпековий простір і набуття членства в НАТО. Стратегії передбачають, що майбутні відносини України та держав Альянсу будуть базуватися на узгодженні заходів у межах стратегії всеохоплюючої оборони, стійкості для сприяння регіональній безпеці та миру.
Наукова новизна полягає в практичному аналізі стратегічного партнерства Україна – НАТО та політики держав-членів Альянсу щодо України. Авторами здійснено порівняльний аналіз стратегічних орієнтирів Організації Північноатлантичного договору та Стратегій національної та воєнної безпеки України для виділення перспектив розвитку відносин у контексті забезпечення регіональної стабільності.
Практична цінність полягає в детальному аналізі основних договорів про співпрацю, стратегії та політики Альянсу відносно України у 2022 р. та Стратегій національної безпеки, воєнної безпеки України 2021 р.

The qualification (bachelor's) work examines the fashion industry and international relations, the main directions of international information activities in the field of fashion, and the factors influencing the modern fashion industry. In the work, the influence of political communication and art cinematography on international relations was revealed, and the analysis of the current state of the fashion industry in the world was carried out. ; У кваліфікаційній (бакалаврській) роботі досліджено індустрію моди та міжнародні відносини, основні напрямки міжнародної інформаційної діяльності в сфері моди, фактори, що впливають на сучасну індустрію моди. В процесі роботи було виявлено вплив політичної комунікації і художньої кінематографії на міжнародні відносини та здійснено аналіз сучасного стану індустрії моди в світі. Досліджено ключових гравців індустрій моди - модні будинки, масові виробники, рітейлери, модні стартапи - та їх участь у міжнародних відносинах.

Канада та Україна мають багаторічне стратегічне партнерство в контексті безпеки та оборони. Канада надає фінансову, військову та гуманітарну допомогу та підтримує Україну в боротьбі з агресією росії. Аналіз відносин між Канадою та Україною може допомогти визначити ефективність цього партнерства та знайти способи для його подальшого розвитку. Дослідження україно-канадських міжнародних відносин може допомогти краще зрозуміти глобальний контекст воєнного конфлікту в Україні.Отже, дослідження україно-канадських міжнародних відносин в умовах воєнного конфлікту в Україні має важливе політичне значення для розуміння та вирішення кризової ситуації в нашій державі. Крім того, укріплення україно-канадських міжнародних відносин в умовах воєнного конфлікту в Україні може сприяти розвитку подальшого стратегічного партнерства між цими двома країнами та допомогти знайти шляхи вплинути на вирішення воєнного конфлікту.Метою дослідження є з'ясування напрямків подальшого стратегічного партнерства між Україною та Канадою Проведений аналіз міжнародних україно-канадських показав, що Україна і Канада мають довгу історію співпраці, що почалася ще у першій половині XIX століття. Протягом останніх років, ця співпраця значно зміцнилась, особливо після революції гідності в Україні у 2014 році та під час воєнного конфлікту в Україні.Україна та Канада мають багато спільних ініціатив у таких сферах, як торгівля, освіта, наука, культура тощо. Подальшими стратегічними напрямками співпраці між Україною та Канадою в умовах воєнного конфлікту в Україні є:політична підтримка: гуманітарна допомога, військова та економічна співпраця, культурний обмін.Важливо враховувати, що це лише кілька можливих напрямків співпраці, і вони можуть у майбутньому бути розширені або змінені в залежності від конкретної політичної ситуації або за окремих економічних умов.

Незважаючи на численні дослідження, історія світу, і в першу чергу Європа, все ще перебуває у сфері досліджень учених у різних галузях. Питання, пов'язані з «холодною війною», досліджуються істориками, політологами, військовими психологами, стратегами тощо. Через постійне значення предмету та його великого інтересу було вирішено підготувати цю публікацію. Мета і завдання наукового завдання полягає в поширенні знань про події від кінця Другої світової війни до розпаду соціалістичної системи. Здається, що існує замало коротких наукових праць, які надають читачеві базові знання з цього питання.

Статтю присвячено проблематиці дослідження соціал-конструктивістської концептуалізації співвідношення «актор-структура». Визначено основні постулати та особливості соціал-конструктивістського теоретизування взаємовідношення структурного та суб'єктного рівнів системи міжнародних відносин, суб'єктності акторів та сутності структур, проілюстровано відмінності від класичної концептуалізації. Оцінено вплив соціальних та інтерсуб'єктивних чинників, зокрема колективних знань (ідей), правил і норм, а також інтересів на становлення взаємозалежності акторів і структур у міжнародному середовищі. З'ясовано співвідношення колективних та іманентних ідентичностей агентів і їх значення для перебігу процесу реципрокності акторів і структур. Охарактеризовано форми, механізми, особливості та наслідки соціалізації акторів у рамках міжнародних структур. Встановлено, що у межах соціал-конструктивістських досліджень вперше агенти і структури розглядаються як онтологічно рівні та взаємозалежні об'єкти.

The article considers some aspects of the coronavirus pandemic impact on international relations. In particular, the main directions of such influences are reviewed in detail, the essence of the world politics transformations in the virtual dimension is determined, Russia's aggressive policy in the context of a pandemic is shown, prospects of the international relations development under modern conditions are outlined. One of the main features of international relations is their relative anarchy. There is a constant perception that the status quo after the corona crisis is impossible, that international relations will no longer be the same as before the pandemic. This thesis has already become banal today. However, we can argue about the depth of the changes to come, the speed and cardinal character of world order transformations. Perhaps after the pandemic, a new situation may arise that will generate a discussion about the inadequacy of international institutions. In such circumstances, it will be possible to find more arguments for reloading the UN. Under the right conditions and political will, a pandemic can give Ukraine a chance to get out of the «gray zone» of European security and turn from a problem into a partner. If we really want to become an integral part of a «real» Europe with the EU and NATO, we need our own project of this Europe. It must be based on a realistic vision of international political reality, not an imitation of a movement for peace without a vision of the future. ; У статті розглянуто деякі аспекти впливу пандемії коронавірусу на міжнародні відносин. Здійснено огляд основних напрямів таких впливів, визначено сутність трансформацій світової політики у віртуальному вимірі, показано російську агресивну політику в контексті пандемії, окреслено перспективи розвитку міжнародних відносин у сучасних умовах. Однією з головних особливостей міжнародних відносин є їх певна анархічність. Склалося уявлення, що статус-кво після корона-кризи неможливий, що міжнародні відносини вже не будуть такими, як до пандемії. Ця теза сьогодні вже стала банальною. Проте можна сперечатися про глибину змін, про швидкість і кардинальність трансформацій світопорядку.

The article considers some aspects of the coronavirus pandemic impact on international relations. In particular, the main directions of such influences are reviewed in detail, the essence of the world politics transformations in the virtual dimension is determined, Russia's aggressive policy in the context of a pandemic is shown, prospects of the international relations development under modern conditions are outlined. One of the main features of international relations is their relative anarchy. There is a constant perception that the status quo after the corona crisis is impossible, that international relations will no longer be the same as before the pandemic. This thesis has already become banal today. However, we can argue about the depth of the changes to come, the speed and cardinal character of world order transformations. Perhaps after the pandemic, a new situation may arise that will generate a discussion about the inadequacy of international institutions. In such circumstances, it will be possible to find more arguments for reloading the UN. Under the right conditions and political will, a pandemic can give Ukraine a chance to get out of the «gray zone» of European security and turn from a problem into a partner. If we really want to become an integral part of a «real» Europe with the EU and NATO, we need our own project of this Europe. It must be based on a realistic vision of international political reality, not an imitation of a movement for peace without a vision of the future. ; У статті розглянуто деякі аспекти впливу пандемії коронавірусу на міжнародні відносин. Здійснено огляд основних напрямів таких впливів, визначено сутність трансформацій світової політики у віртуальному вимірі, показано російську агресивну політику в контексті пандемії, окреслено перспективи розвитку міжнародних відносин у сучасних умовах. Однією з головних особливостей міжнародних відносин є їх певна анархічність. Склалося уявлення, що статус-кво після корона-кризи неможливий, що міжнародні відносини вже не будуть такими, як до пандемії. Ця теза сьогодні вже стала банальною. Проте можна сперечатися про глибину змін, про швидкість і кардинальність трансформацій світопорядку.

Теорія та історія міжнародних відносин як науковий напрям потребує більшого звернення до джерел, пов'язаних з українською історичною спадщиною. Зокрема, мало уваги звертається на ті пам'ятки минулого, котрі містять у собі як історичну інформацію, так і теоретичні уявлення про міжнародні процеси. До них, зокрема, відносяться Літопис Самовидця, Літопис Григорія Грабянки та Літопис Самійла Величка, створені на початку ХVІІІ століття. Головним чином вони використовуються в суто історичних дослідженнях, але не в працях, пов'язаних із теорією та історією міжнародних відносин. Наукова новизна дослідження визначається необхідністю актуалізації для дослідників теорії та історії міжнародних відносин історичних джерел українського походження і їх більшого залучення до наукових розвідок. У статті розглядається інформаційний потенціал українських літописів початку ХVІІІ ст. та звертається увага на особливості викладення в них історичних фактів, що стосуються міжнародних відносин. Увага акцентується на відображенні в літописах питань війни, миру і дипломатії на теренах Центрально-Східноєвропейського регіону. Слід зважати, що виклад їх текстів є україноцентричним та базується навколо подій, пов'язаних із міжнародними процесами др. пол. ХVІІ – поч. ХVІІІ ст. Підкреслюється поєднання в поглядах літописців їх ідеалістичних та реалістичних уявлень. Важливим є також розуміння практичної діяльності авторів відповідних творів, що теж знайшло відображення у їх текстах. Методологія дослідження побудована на загальнонауковому логічному методі, принципах історизму та порівняльному аналізі джерел.

Інтерактивний навчально-методичний комплекс спрямований на полегшення освоєння студентами курсу "Міжнародні відносини та світова політика". Складається з кількох структурних елементів: 1. Робоча навчальна програма в яку включено тематику лекцій з їх короткими анотаціями, теми та завдання семінарських занять, список рекомендованої літератури, критерії оцінювання та ін. 2. Цикл лекцій з курсу у вигляді електронних презентацій представлених у форматі Power Point з коротким викладом фактичного матеріалу, ілюстраціями у вигляді схем, таблиць, рисунків, історичних карт, відеофрагментів тощо. Навігація і запуск лекцій здійснюється безпосередньо з робочої навчальної програми через виділені у вигляді гіперпосилань назви тем лекцій (шляхом натискання їх курсором мишки із нажатою клавішею Ctrl). 3. Тестові завдання забезпечують здійснення контролю над рівнем засвоєння знань. Розміщені в кінці робочої навчальної програми.

The article examines the specifics of a systematic approach to the analysis of international relations, which is important for understanding the basic patterns of their development. A brief description of the different approaches to the definition of «system», «systematics in international relations», «international relations» is given. Systematic analysis of international relations is usually applied to a certain period in history, when the most pronounced tendency to self-organization of international life. It is noted that differences in understanding the specifics of international relations and, accordingly, the peculiarities of international systems contribute to the emergence of different approaches to their study. The article, in particular, analyzes the typology of international systems according to M. Kaplan. The scientist singled out different types of political behavior of states in the field of international relations: balance of power system, loose bipolar system, tight bipolar system, universal system, hierarchical system, unit veto system. Thanks to the work "System and Process in International Politics" M. Kaplan became one of the first scientists who drew attention to the importance and necessity of a systematic approach to the study of international relations. Because a systematic approach allows us to study the history of international relations as a single process, which is characterized by specific features, patterns, internal logic. In addition, the article presents the classifications of international systems and the criteria for distinguishing their main stages, proposed by other researchers. ; У статті досліджується специфіка системного підходу до аналізу міжнародних відносин, що є важливим для розуміння основних закономірностей їх розвитку. Дається коротка характеристика різноманітним підходам щодо визначення понять «система», «системність у міжнародних відносинах», «міжнародні відносини». Зазначається, що відмінності в розумінні специфіки міжнародних відносин і, відповідно, особливостей міжнародних систем сприяють появі різноманітних підходів до їх вивчення. Аналізується типологія міжнародних систем за М. Капланом. Наводяться класифікації міжнародних систем та критерії виокремлення їхніх основних етапів.

The main propositions of such schools of thought in international relations theory as realism, liberalism, and constructivism, which are used by researchers in these areas in the analysis of the political significance of epidemics and pandemics for international relations are highlighted and analyzed in the article. The author places special emphasis on the ongoing global pandemic of coronavirus disease 2019 (COVID-19) and identifies its main issues that are the focus of attention in the scientific works of political scientists. The author concludes that none of the three analyzed theories provide a comprehensive explanation of all the socio-political processes and transformations that have resulted from the spread of the COVID-19 pandemic on a global scale. The main research methods were analytical-synthetic and descriptive-narrative. ; У статті виокремлено та проаналізовано головні положення теорії реалізму, лібералізму й конструктивізму в міжнародних відносинах, які використовуються дослідниками зазначених напрямів при аналізі політичного значення епідемій та пандемій для міжнародних відносин. Автором зроблено особливий акцент на поточній пандемії коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19) та визначено її основні питання, що перебувають у фокусі уваги в наукових роботах представників політичних наук. Автор дійшов висновку про те, що жодна із трьох проаналізованих теорій не надає всеосяжного пояснення усім суспільно-політичним процесам та соціальним трансформаціям, що виникли внаслідок поширення пандемії COVID-19 в глобальних масштабах. Основними методами досліджень стали аналітико-синтетичний та описово-розповідний.