Suchergebnisse

У статті визначено витоки сокільської ідеології та її особливості в Західній Україні, розкрито організаційну структуру українського сокільського руху. Проаналізовано основні напрями діяльності сокільських гнізд, показано вплив товариства на формування світогляду українців Галичини. Відзначено, що на ідеологію сокільських товариств мали значний вплив ідеї засновників чеського сокільства - М. Тирша та І. Фігнера. Констатовано, що ідеологи українського сокільства, відкинувши ідеї панславізму, адаптували діяльність "Сокола-Батька" до потреб національно-визвольного руху українців у межах політичної системи Австро-Угорщини та Другої Речі Посполитої. ; В статье проанализирована деятельность сокольских обществ в контексте общественно-культурных и политических процессов в Галичине. Охарактеризована организационная структура украинского сокольского движения, определены основные направления деятельности сокольских гнезд, на конкретных примерах показано сотрудничество "Сокола" с другими национально-культурными организациями, а также выявлено влияние сокольства на формирование мировоззрения украинцев Галичины. Доказано, что спортивная, национально-культурная деятельность сокольских обществ в Галичине имела важное значение для повышения уровня национального сознания, сохранения национальной памяти и консолидации украинцев. ; The paper analyzes the development of the Sokol movement in Galicia in the late 19th century - the first third of the 20th century in the context of social and cultural processes. It is proved by actual examples that Sokol societies played an important part in the moulding process of national consciousness and consolidation of the Ukrainians over the period under research against the background of anti-Ukrainian policy of Austria-Hungary and the Second Polish-Lithuanian Commonwealth. It is stated that by combining the sports and national components in their activities, Sokol clubs became one of the centers round which Ukrainian youth were united.It is indicated that under the conditions of the lack of statehood Sokol organizations of Galicia, together with other national-cultural and sports societies, de facto performed a state function of physical training of the Ukrainians of the region. By uniting different social groups of the population through physical culture, the Sokols fostered patriotism, social activity and discipline, civic responsibility and morality, which doubtlessly promoted the rise of the national-cultural level of the Ukrainians, invigoration of the struggle for their rights in the context of the Austrian-Hungarian and Polish autocratic regime.It is proved that after the resolution of the Council of Ambassadors of the Entente states on the transfer of Eastern Galicia to Poland (1923), the Polish authorities and community tried to hinder the dissemination of Ukrainian Sokol ideas in the region, which manifested itself in prohibition of registration of Sokol clubs and their statutes etc. It is stated that the attitude of the Polish authorities to the Sokols became most apparent when the Ukrainian community celebrated the tenth anniversary of the Western Ukrainian People's Republic (1928) and when the Polish government conducted a 'pacification' campaign in Galicia (1930). In the meantime a great number of Sokol societies were liquidated.The paper places a high emphasis on Sokol ideology. It is mentioned that ideologists of the Ukrainian Sokol movement, having dismissed the idea of Pan-Slavism, adapted the activities of Sokil-Batko ('Sokil-Father') to the needs of the national liberation movement of the Ukrainians within the framework of the political system of Austria-Hungary and the Second Polish-Lithuanian Commonwealth. It is pointed out that the Sokols, as opposed to other national-cultural organizations, declared nonpartisanship and promoted the inter-confessional consent in Galicia. At the same time, the Sokols popularized sport in every way since they believed that "the spirit of man is hardened together with the physical strength, national consciousness growing".

У статті визначено витоки сокільської ідеології та її особливості в Західній Україні, розкрито організаційну структуру українського сокільського руху. Проаналізовано основні напрями діяльності сокільських гнізд, показано вплив товариства на формування світогляду українців Галичини. Відзначено, що на ідеологію сокільських товариств мали значний вплив ідеї засновників чеського сокільства - М. Тирша та І. Фігнера. Констатовано, що ідеологи українського сокільства, відкинувши ідеї панславізму, адаптували діяльність "Сокола-Батька" до потреб національно-визвольного руху українців у межах політичної системи Австро-Угорщини та Другої Речі Посполитої. ; В статье проанализирована деятельность сокольских обществ в контексте общественно-культурных и политических процессов в Галичине. Охарактеризована организационная структура украинского сокольского движения, определены основные направления деятельности сокольских гнезд, на конкретных примерах показано сотрудничество "Сокола" с другими национально-культурными организациями, а также выявлено влияние сокольства на формирование мировоззрения украинцев Галичины. Доказано, что спортивная, национально-культурная деятельность сокольских обществ в Галичине имела важное значение для повышения уровня национального сознания, сохранения национальной памяти и консолидации украинцев. ; The paper analyzes the development of the Sokol movement in Galicia in the late 19th century - the first third of the 20th century in the context of social and cultural processes. It is proved by actual examples that Sokol societies played an important part in the moulding process of national consciousness and consolidation of the Ukrainians over the period under research against the background of anti-Ukrainian policy of Austria-Hungary and the Second Polish-Lithuanian Commonwealth. It is stated that by combining the sports and national components in their activities, Sokol clubs became one of the centers round which Ukrainian youth were united.It is indicated that under the conditions of the lack of statehood Sokol organizations of Galicia, together with other national-cultural and sports societies, de facto performed a state function of physical training of the Ukrainians of the region. By uniting different social groups of the population through physical culture, the Sokols fostered patriotism, social activity and discipline, civic responsibility and morality, which doubtlessly promoted the rise of the national-cultural level of the Ukrainians, invigoration of the struggle for their rights in the context of the Austrian-Hungarian and Polish autocratic regime.It is proved that after the resolution of the Council of Ambassadors of the Entente states on the transfer of Eastern Galicia to Poland (1923), the Polish authorities and community tried to hinder the dissemination of Ukrainian Sokol ideas in the region, which manifested itself in prohibition of registration of Sokol clubs and their statutes etc. It is stated that the attitude of the Polish authorities to the Sokols became most apparent when the Ukrainian community celebrated the tenth anniversary of the Western Ukrainian People's Republic (1928) and when the Polish government conducted a 'pacification' campaign in Galicia (1930). In the meantime a great number of Sokol societies were liquidated.The paper places a high emphasis on Sokol ideology. It is mentioned that ideologists of the Ukrainian Sokol movement, having dismissed the idea of Pan-Slavism, adapted the activities of Sokil-Batko ('Sokil-Father') to the needs of the national liberation movement of the Ukrainians within the framework of the political system of Austria-Hungary and the Second Polish-Lithuanian Commonwealth. It is pointed out that the Sokols, as opposed to other national-cultural organizations, declared nonpartisanship and promoted the inter-confessional consent in Galicia. At the same time, the Sokols popularized sport in every way since they believed that "the spirit of man is hardened together with the physical strength, national consciousness growing".

Статья посвящена анализу идейно-символической составляющей политической мысли М. Н. Эпштейна. Рассматривается влияние интерпретации прошлого Америки и России на его политическое мировоззрение. Приводится краткий сравнительный анализ взглядов М. Н. Эпштейна и М. К. Мамардашвили на проблему соотношения категорий«национального» и «универсального» в политической философии. ; This article analyzes ideological and symbolic components of political thought of M. N. Epstein. It considers the influence of the representations of American and Russian past on his political outlook, as well as the brief comparative analysis of political philosophy of M. N. Epstein and M. K. Mamardashvili regarding the categories of 'national' and 'universal'.

This study, which deals with the author, is the manifestation of scientific and methodological criteria on which formed Ukrainian legal culture. The methodological base regarding the study of philosophy, legal political ideological and theoretical positions were the subject of modern scientific research in the field of philosophy, political science and cultural studies that formed the scientific categories and methods of philosophical and legal analysis. Categorical principle that was the basis for this study is historical - cultural analysis, which specifies the topic of spiritual research side, maturing Ukrainian culture right in the historic plane and using philosophical and methodological apparatus. It was drawn to the factor that the members of the Cyril and Methodius laid the principles of legal culture in Ukraine. Indicated that they perceived critically civilization and its pryvady who poured on people's minds and changed their culture. The forms of social life are the basic features of social and collective coexistence, rationality in household and personal culture of Ukrainian as the root principles of democratic governance, with the right people had a higher law than the decisions of the individual leader, in this world, the person is a civil person who is the political basis for the rule of law. Ukrainian Legal awareness is a hot topic of modern philosophical studies in crisis social and political phenomena. ; Тема данного исследования заключается в проявлении характерных факторов, на основе которых формируется правосознание украинских людей со стороны приобщения методологических, средств в рассмотрении данной темы. Методологической основой изучения философских, юридических политических, исторических принципиально идейно-теоретических положений этой тематики стали труды современных исследователей отечественной философии и культуры, которые формировали научные категории и методики историко-философского и юридического анализа. Методологический принцип, который лег в основу данного исследования, называется логико-исторический анализ, который характеризует рассмотрение темы исследования с позиции духовно-культурного взгляда формирования правосознания украинцев в историко-культурной плоскости и с использованием философско-методологического аппарата. Была обоснована инновационная идея о том, что члены Кирило-Мефодиевского общества создавали теоретическую основу гражданского общества в Украине из элементами форм духовно-моральных стоимостей. Формы общественного сознания имеют элементарные черты общественно-коллективной жизни, рациональности в бытовой и личной культуре среди украинцев, которые обозначились в принципах демократического управления. При этом право народа должно быть высшим законом, чем решения отдельной руководящей личности, ведь личность есть гражданским лицом для создания правового государства. Правосознание украинцев есть актуальной темой философских исследований в условиях кризисных социально-политических условиях. ; Дане дослідження, яким займається автор, полягає у вияві науково-методичних критеріїв, на основі яких формується правова культура українців. Методологічною базою, стосовно вивчення філософських, юридичних політичних ідейно-теоретичних положень цієї тематики стали наукові роботи сучасних дослідників у сфері філософії, політології та культурології, які формували наукові категорії та методики філософського і юридичного аналізу. Категоріальний принцип, який був покладений в основу даного дослідження, є історико - культурологічний аналіз, який конкретизує дану тему дослідження з духовного боку, визрівання правової культури українців в історичній площині та з використанням філософсько-методологічного апарату. Було звернуто увагу на той фактор, що члени Кирило-Мефодіївського товариства заклали принципи правової культури в Україні. Зазначено, що вони критично сприймали цивілізацію та її принади, які впливали на свідомість людей та міняли їх культурне життя. Форми суспільного буття мають елементарні ознаки суспільно-колективного співжиття, раціональності в побутовій та особистій культурі серед українців як укорінення принципів демократичного управління, при цьому право народу повинно бути вищим законом ніж рішення окремої людини-лідера, при цьому, особистість є громадянською людиною, що є політичною базою для створення правової держави. Правосвідомість українців є актуальною темою сучасних філософських досліджень в умовах кризових соціально-політичних явищ.

В статье освещаются особенности культурно-просветительского движения в Азербайджане в начале XX века. Автор подчеркивает, что с развитием капиталистических взаимоотношений Баку превратился в культурный центр Кавказского региона. С развитием прогрессивно настроенных общественных сил развивается и духовное мировоззрение народа. Отмечается, что в истории Азербайджана этот период ознаменован подъемом национально-демократической мысли, развившей национальную литературу по реалистическому пути. Так, вопросы современности, народности, идейно-художественных особенностей литературного наследия, типизации, проблемы развития творческих методов, художественного языка и мастерства занимали ключевую позицию в литературной критике начала ХХ века. В статье особое внимание уделяется значению передовой прессы того времени, распространившей идеи всеобщего просвещения и укрепившей национальное самосознание народа. Отмечается, что с помощью журнала «Мола Насреддин», наряду с другими изданиями, национальная идеология получила мощный импульс развития, став одним из основополагающих факторов в сознании людей. ; The article highlights the features of cultural and educational movement in Azerbaijan in the early twentieth century. The author emphasizes that the development of capitalist relations Baku became the cultural center of the Caucasus region. With the development of progressive social forces develops and spiritual Outlook of the people. It is noted that in the history of Azerbaijan this period marked the rise of the national-democratic thought have developed national literature in a realistic way. Thus, questions of modernity, ethnic, ideological and artistic features of the literary heritage, typing, problems of development of creative methods, artistic language and skill held a key position in the literary criticism of the early twentieth century. In the article special attention to the value of good press at that time, the extension of the idea of universal education and strengthened the national consciousness of the people. It is noted that using the magazine "Molla Nasreddin", along with other publications, the national ideology has received a powerful impetus for development, becoming one of the fundamental factors in the minds of people. The author emphasizes that the beginning of the twentieth century was a crucial step in the formation of public consciousness of wide layers of the masses, the establishment and development of democratic national media, literature, theatre and the visual arts.

Purpose of Article. The purpose of the research is to reveal the role and significance of libraries as the social institutions in the Ukrainian society of the Khrushchev "thaw" period (1953 - 1964) on the basis of analysis of the State Archives of the Poltava Region materials. Methodology of the research includes logical, institutional, analytical, problematic, chronological, historical-genetic, and historical-systemic methods, methods of comparison, analogy, synthesis, and analysis. Scientific novelty of the work is a claim that state ideological control limited the activity of libraries as well as formed the appropriate world view and stereotypes of Ukrainians' critical thinking. At the same time, the weakening of ideological pressure led to the expansion of the accessible information boundaries, contributed to the loosening of the communist system as well as the establishment of new thinking. Conclusions. The processes of de-Stalinization had both positive and negative consequences. The libraries possessed a significant role in the powerful ideological system of the Soviet state, formed people with a corresponding stereotype of reality perception, did not contribute to the popularization of Ukrainian culture, and the development of national identity. Moreover, modernization, democratization, and thinking humanization phenomena were developed with the help of libraries. ; Цель исследования – раскрыть роль и значение библиотек как социальных институтов в украинском обществе периода хрущевской "оттепели" (1953 - 1964) на основании анализа материалов Государственного архива Полтавской области. Методология исследования основывается на таких методах, как логический, институциональный, аналитический, проблемный, хронологический, историко-генетический, историко-системный, методах сравнения, аналогии, синтеза и анализа, которые позволяют раскрыть значение библиотек в украинском обществе. Научная новизна работы состоит в определении того, что государственный идеологический контроль ограничивав деятельность библиотек, через эти учреждения формировал соответствующее мировоззрение украинских граждан, распространял определенные стереотипы мышления. В то же время ослабление идеологического давления позволило расширить границы доступной информации, способствовало утверждению нового мышления. Выводы. Процессы десталинизации имели как позитивные, так и негативные последствия. Библиотеки играли значительную роль в мощной идеологической системе советского государства, формировали человека с соответствующим стереотипом восприятия действительности, не способствовали популяризации украинской культуры и развитию национального самосознания. В то же время имеет место появление некоторых новационных явлений и процессов в культуре населения с помощью библиотек, модернизация, демократизация и гуманизация мышления. ; Мета роботи. Дослідження має на меті проаналізувати роль і значення бібліотек як соціальних інститутів в українському суспільстві періоду хрущовської "відлиги" (1953 – 1964) на підставі аналізу матеріалів Державного архіву Полтавської області. Методологія дослідження полягає в застосуванні таких методів, як логічний, інституціональний, аналітичний, проблемний, хронологічний, історико-порівняльний, історико-генетичний та історико-системний, методів аналогії, синтезу й аналізу, які дають змогу розкрити значення і місце бібліотек в українському суспільстві. Наукова новизна роботи полягає у визначенні, що державний ідеологічний контроль обмежував діяльність бібліотек, через ці установи формував відповідний світогляд українських громадян, прищеплював певні стереотипи мислення. Деяке послаблення ідеологічного тиску спричинило розширення меж доступної інформації, утвердженню нового мислення та бачення дійсності. Висновки. Процеси десталінізації мали як негативні, так і позитивні результати в розвитку бібліотек. Бібліотеки займали провідне місце у потужній ідеологічній системі радянської держави, допомагали формувати людину з відповідними світоглядними установками, не сприяли популяризації української культури й розвитку національної самосвідомості. Водночас лібералізація уможливила поширення завдяки діяльності бібліотек деяких новаційних явищ і процесів у культурі, модернізацію, демократизацію й гуманізацію мислення.

Purpose of Article. The purpose of the research is to reveal the role and significance of libraries as the social institutions in the Ukrainian society of the Khrushchev "thaw" period (1953 - 1964) on the basis of analysis of the State Archives of the Poltava Region materials. Methodology of the research includes logical, institutional, analytical, problematic, chronological, historical-genetic, and historical-systemic methods, methods of comparison, analogy, synthesis, and analysis. Scientific novelty of the work is a claim that state ideological control limited the activity of libraries as well as formed the appropriate world view and stereotypes of Ukrainians' critical thinking. At the same time, the weakening of ideological pressure led to the expansion of the accessible information boundaries, contributed to the loosening of the communist system as well as the establishment of new thinking. Conclusions. The processes of de-Stalinization had both positive and negative consequences. The libraries possessed a significant role in the powerful ideological system of the Soviet state, formed people with a corresponding stereotype of reality perception, did not contribute to the popularization of Ukrainian culture, and the development of national identity. Moreover, modernization, democratization, and thinking humanization phenomena were developed with the help of libraries. ; Цель исследования – раскрыть роль и значение библиотек как социальных институтов в украинском обществе периода хрущевской "оттепели" (1953 - 1964) на основании анализа материалов Государственного архива Полтавской области. Методология исследования основывается на таких методах, как логический, институциональный, аналитический, проблемный, хронологический, историко-генетический, историко-системный, методах сравнения, аналогии, синтеза и анализа, которые позволяют раскрыть значение библиотек в украинском обществе. Научная новизна работы состоит в определении того, что государственный идеологический контроль ограничивав деятельность библиотек, через эти учреждения формировал соответствующее мировоззрение украинских граждан, распространял определенные стереотипы мышления. В то же время ослабление идеологического давления позволило расширить границы доступной информации, способствовало утверждению нового мышления. Выводы. Процессы десталинизации имели как позитивные, так и негативные последствия. Библиотеки играли значительную роль в мощной идеологической системе советского государства, формировали человека с соответствующим стереотипом восприятия действительности, не способствовали популяризации украинской культуры и развитию национального самосознания. В то же время имеет место появление некоторых новационных явлений и процессов в культуре населения с помощью библиотек, модернизация, демократизация и гуманизация мышления. ; Мета роботи. Дослідження має на меті проаналізувати роль і значення бібліотек як соціальних інститутів в українському суспільстві періоду хрущовської "відлиги" (1953 – 1964) на підставі аналізу матеріалів Державного архіву Полтавської області. Методологія дослідження полягає в застосуванні таких методів, як логічний, інституціональний, аналітичний, проблемний, хронологічний, історико-порівняльний, історико-генетичний та історико-системний, методів аналогії, синтезу й аналізу, які дають змогу розкрити значення і місце бібліотек в українському суспільстві. Наукова новизна роботи полягає у визначенні, що державний ідеологічний контроль обмежував діяльність бібліотек, через ці установи формував відповідний світогляд українських громадян, прищеплював певні стереотипи мислення. Деяке послаблення ідеологічного тиску спричинило розширення меж доступної інформації, утвердженню нового мислення та бачення дійсності. Висновки. Процеси десталінізації мали як негативні, так і позитивні результати в розвитку бібліотек. Бібліотеки займали провідне місце у потужній ідеологічній системі радянської держави, допомагали формувати людину з відповідними світоглядними установками, не сприяли популяризації української культури й розвитку національної самосвідомості. Водночас лібералізація уможливила поширення завдяки діяльності бібліотек деяких новаційних явищ і процесів у культурі, модернізацію, демократизацію й гуманізацію мислення.

В статье авторы рассматривают итоги Года культуры, анализируя моменты упущенного, возможного, они связывают это и с рисками социокультурного развития. Предпринята попытка выявления некоторых пробелов в культурном процессе. В статье сосредоточено внимание на необходимости достижения единства экономического, социального, политического и духовного развития общества, в котором культура играет ключевую роль, обеспечивая готовность людей к социальной созидательной практике, активно формируя их миропонимание, мировоззрение, установки, мнения, состояния. Авторы отмечают недостатки валового подхода к результатам культурной работы, останавливаясь на анализе «болевых точек» современной России, обозначают проблему обеспечения социально-культурного единства, этнокультурной сплочённости, личностной патриотической ориентации; национальной и цивилизационной идентичности. В данном контексте обращается внимание на недостаточное развёртывание культурных практик в свете последних рекомендаций, разработок и документов Правительства, Министерства культуры РФ. В статье анализируется ситуация с межкультурным взаимодействием народов России. В связи с этим поднимается вопрос о языковой культуре, о конституционном положении соотношения культурно-национальной автономии и единого культурного пространства. Значительное место в статье занимают вопросы культуры СМИ в современной России. Анализируются создавшиеся противоречия между государственной позицией и позицией СМИ, выраженной в телеи радиопродукции последнего времени. Обращается внимание на необходимость расширения программ СМИ, направленных на формирование уважения к своей истории, к своим героям разных эпох развития Отечества, на популяризацию традиций, особенно героических страниц, связанных с 70-летием Победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 годов. ; This article analyzes the problems associated with the completion of Russia's Year of Culture. The author considers the results of the Year of Culture in terms of the things completed, missed, and those that are possible in the future and links them with the risks of social and cultural development. This article attempts to identify the causes of some of the omissions in the cultural process. It will focus on the assurance of social, economic, political and spiritual development of society in which culture plays a key role by ensuring the readiness of people to create social practice, actively shaping their world outlook, attitudes, opinions and being. The author points out the shortcomings of the gross results of the cultural approach to work, focusing on the "painful aspects" of modern Russia. The problems that are highlighted include social and cultural unity, ethno-cultural cohesion, personal patriotic orientation, national and civilizational identity. In this context, the article draws attention to the lack of cultural deployment of recommendations, designs, and documents of the Government, the Ministry of Culture. The article analyzes the cultural situation of intercultural interaction with the peoples of Russia. In this regard, the question is raised about the culture of language, the constitutional position of the relation between cultural-national autonomy and a common cultural space. A significant part of the article deals with issues of cultural media in 'perfect' Russia. Furthermore, it analyses the existing contradiction between the state position and that of the media, as expressed in the TV/radio products of recent times. It calls for the need for increased media programs aimed at forming respect for their history and national heroes at different times of the development of the Fatherland, alongside promotion of traditions, especially those linked to the 70th anniversary of the Victory in the Great Patriotic War of 1941-1945.

The article characterizes theoretical-methodological foundations of investigation of political discourse as an instrument of formation of the worldview component of the mentality of the aggregate linguistic personality of the multi-national society from the positions of the Sochi linguorhetorical scientific school. This factor also facilitated the phenomenon of the "Velvet Revolution" in Armenia in 2018. The results of learning the Armenian language as a reflection of the ethnos's mentality in terms of representation of the microconceptosphere "Russia, Russians" are included in the article as illustrative materia. ; В статье рассматривается политический дискурс как инструмент формирования мировоззренческих оснований менталитета совокупной языковой личности этносоциума.