Suchergebnisse

Aim of the article is to spotlight the problem of Korean ethno-national artistic Traditions preservation and development in the context of Korean ethnic group residence outside the ethnic homeland, in Ukraine. The methodology of the article consists of a set of basic research principles such as: the art analysis has been used for the "Toradi" Kyiv dance group creative activity characterization; the historical analysis has been used for the Korean art traditions comprehension; the descriptive analysis has been used for the sequence of events representation; logical and analytical analyses have been used for the Kyiv Korean music collective art and creative activities meaningful aspects detections an example of the cultural traditions and art preservation by the Korean ethnic community in Ukraine.Scientific novelty of the article. The Korean artistic traditions influence in Ukraine among the Korean ethnic community has been first traced.Conclusions. Features of traditional Korean national dance — an important achievement of world choreography — as a reflection of the Korean nation musical and choreographic art peculiarities, its historical development, traditional ideas about beauty, ethnic mentality, etc. have been analyzed. The "Toradi" Korean choreographic group creative work, its connection with the art of Korea, realized through the "Toradi" group visits to Seoul and the invitations of South Korean choreographers to Kyiv, which have significantly enriched and complemented the creative palette of the dance group and enlarged national colorings creative work of the dance group, have been examined. The deep connection between the ethno-national artistic traditions of Korea and the art of Korean ethnic group in Ukraine has been proven; the peculiarities of this phenomenon as the model of ethno-national artistic traditions preservation in the era of Ukrainian society democratization have been revealed. ; Охарактеризована деятельность хореографического ансамбля «Торади», раскрыта его роль в развитии национальных культурных традиций корейского этноса в Украине. Рассмотрена проблема сохранения этнонациональных традиций в условиях проживания корейского этноса за пределами его этнической родины. В апреле 2007 года в Киеве создан Корейский культурный центр, цель которого — налаживание связей между представителями корейской нации в Украине и популяризация национальной культуры корейцев. Его деятельность направлена на создание нового имиджа страны — представительницы Востока, на распространение информации о культуре, мало известной европейцам. Важные вопросы жизнедеятельности корейской диаспоры в Украине и в мире освещает всеукраинское периодическое издание — журнал «Мугунхва». Корейский культурный центр сотрудничает с региональными представительствами корейских национальных обществ в Украине, налаживает контакты с зарубежными организациями, также популяризирующими корейскую культуру в странах своего пребывания. Методологию исследования составляют: искусствоведческий анализ — для характеристики деятельности киевского ансамбля танца «Торади», исторический — для освещения корейских культурных традиций, описательный — для воспроизведения развития событий, логико-аналитический — для раскрытия содержания деятельности киевского хореографического коллектива по сохранению в Украине корейской культуры. Научная новизна работы состоит в том, что впервые освещены проявления и популяризация в Украине культурных традиций Кореи. Корейский национальный танец рассмотрен как органическая составляющая мировой хореографии. Раскрыты особенности музыкального и хореографического искусства корейского народа. Творческие контакты и сотрудничество ансамбля «Торади» с известными южнокорейскими хореографами обогащают художественный потенциал коллектива новыми образами и многогранной танцевальной лексикой. Деятельность хореографического ансамбля «Торади» является образцом того, как в условиях активизации глобализационных процессов в мире можно сохранять и обогащать этнонациональные культурные традиции. ; Охарактеризовано діяльність хореографічного ансамблю «Тораді», розкрито його роль у розвитку мистецьких традицій корейського етносу в Україні. Розглянуто проблему збереження етнонаціональних традицій в умовах проживання корейського етносу за межами його етнічної батьківщини. У квітні 2007 року в Києві утворено Корейський культурний центр, мета якого — налагоджувати зв'язки між представниками корейської нації в Україні та популяризувати національну культури корейців. Його діяльність спрямована на створення нового іміджу країни — представниці Сходу, на поширення інформації про маловідому для європейців культуру. Важливі питання життєдіяльності корейської діаспори в Україні й у світі висвітлюються у всеукраїнському періодичному виданні — журналі «Мугунхва». Корейський культурний центр співпрацює з регіональними представництвами корейських національних товариств в Україні, налагоджує контакти із закордонними організаціями, які також поширюють корейську культуру у країнах свого перебування. Методологію дослідження становлять: мистецтвознавчий аналіз — для характеристики діяльності київського ансамблю танцю «Тораді», історичний — для висвітлення корейських мистецьких традицій, описовий — для відтворення розвитку подій, логіко-аналітичний — для розкриття змісту діяльності київського хореографічного колективу зі збереження в Україні корейської культури. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше висвітлено вияв і популяризацію в Україні мистецьких традицій Кореї. Корейський національний танець розглянуто як органічну складову світової хореографії. Розкрито особливості музичного й хореографічного мистецтва корейського народу. Творчі контакти і співпраця ансамблю «Тораді» з відомими південнокорейськими хореографами збагачують мистецький потенціал колективу новими образами й багатогранною танцювальною лексикою. Діяльність хореографічного колективу «Тораді» є зразком того, як в умовах активізації глобалізаційних процесів у світі можна зберігати й збагачувати етнонаціональні культурно-мистецькі традиції.

Aim of the article is to spotlight the problem of Korean ethno-national artistic Traditions preservation and development in the context of Korean ethnic group residence outside the ethnic homeland, in Ukraine. The methodology of the article consists of a set of basic research principles such as: the art analysis has been used for the "Toradi" Kyiv dance group creative activity characterization; the historical analysis has been used for the Korean art traditions comprehension; the descriptive analysis has been used for the sequence of events representation; logical and analytical analyses have been used for the Kyiv Korean music collective art and creative activities meaningful aspects detections an example of the cultural traditions and art preservation by the Korean ethnic community in Ukraine.Scientific novelty of the article. The Korean artistic traditions influence in Ukraine among the Korean ethnic community has been first traced.Conclusions. Features of traditional Korean national dance — an important achievement of world choreography — as a reflection of the Korean nation musical and choreographic art peculiarities, its historical development, traditional ideas about beauty, ethnic mentality, etc. have been analyzed. The "Toradi" Korean choreographic group creative work, its connection with the art of Korea, realized through the "Toradi" group visits to Seoul and the invitations of South Korean choreographers to Kyiv, which have significantly enriched and complemented the creative palette of the dance group and enlarged national colorings creative work of the dance group, have been examined. The deep connection between the ethno-national artistic traditions of Korea and the art of Korean ethnic group in Ukraine has been proven; the peculiarities of this phenomenon as the model of ethno-national artistic traditions preservation in the era of Ukrainian society democratization have been revealed. ; Охарактеризована деятельность хореографического ансамбля «Торади», раскрыта его роль в развитии национальных культурных традиций корейского этноса в Украине. Рассмотрена проблема сохранения этнонациональных традиций в условиях проживания корейского этноса за пределами его этнической родины. В апреле 2007 года в Киеве создан Корейский культурный центр, цель которого — налаживание связей между представителями корейской нации в Украине и популяризация национальной культуры корейцев. Его деятельность направлена на создание нового имиджа страны — представительницы Востока, на распространение информации о культуре, мало известной европейцам. Важные вопросы жизнедеятельности корейской диаспоры в Украине и в мире освещает всеукраинское периодическое издание — журнал «Мугунхва». Корейский культурный центр сотрудничает с региональными представительствами корейских национальных обществ в Украине, налаживает контакты с зарубежными организациями, также популяризирующими корейскую культуру в странах своего пребывания. Методологию исследования составляют: искусствоведческий анализ — для характеристики деятельности киевского ансамбля танца «Торади», исторический — для освещения корейских культурных традиций, описательный — для воспроизведения развития событий, логико-аналитический — для раскрытия содержания деятельности киевского хореографического коллектива по сохранению в Украине корейской культуры. Научная новизна работы состоит в том, что впервые освещены проявления и популяризация в Украине культурных традиций Кореи. Корейский национальный танец рассмотрен как органическая составляющая мировой хореографии. Раскрыты особенности музыкального и хореографического искусства корейского народа. Творческие контакты и сотрудничество ансамбля «Торади» с известными южнокорейскими хореографами обогащают художественный потенциал коллектива новыми образами и многогранной танцевальной лексикой. Деятельность хореографического ансамбля «Торади» является образцом того, как в условиях активизации глобализационных процессов в мире можно сохранять и обогащать этнонациональные культурные традиции. ; Охарактеризовано діяльність хореографічного ансамблю «Тораді», розкрито його роль у розвитку мистецьких традицій корейського етносу в Україні. Розглянуто проблему збереження етнонаціональних традицій в умовах проживання корейського етносу за межами його етнічної батьківщини. У квітні 2007 року в Києві утворено Корейський культурний центр, мета якого — налагоджувати зв'язки між представниками корейської нації в Україні та популяризувати національну культури корейців. Його діяльність спрямована на створення нового іміджу країни — представниці Сходу, на поширення інформації про маловідому для європейців культуру. Важливі питання життєдіяльності корейської діаспори в Україні й у світі висвітлюються у всеукраїнському періодичному виданні — журналі «Мугунхва». Корейський культурний центр співпрацює з регіональними представництвами корейських національних товариств в Україні, налагоджує контакти із закордонними організаціями, які також поширюють корейську культуру у країнах свого перебування. Методологію дослідження становлять: мистецтвознавчий аналіз — для характеристики діяльності київського ансамблю танцю «Тораді», історичний — для висвітлення корейських мистецьких традицій, описовий — для відтворення розвитку подій, логіко-аналітичний — для розкриття змісту діяльності київського хореографічного колективу зі збереження в Україні корейської культури. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше висвітлено вияв і популяризацію в Україні мистецьких традицій Кореї. Корейський національний танець розглянуто як органічну складову світової хореографії. Розкрито особливості музичного й хореографічного мистецтва корейського народу. Творчі контакти і співпраця ансамблю «Тораді» з відомими південнокорейськими хореографами збагачують мистецький потенціал колективу новими образами й багатогранною танцювальною лексикою. Діяльність хореографічного колективу «Тораді» є зразком того, як в умовах активізації глобалізаційних процесів у світі можна зберігати й збагачувати етнонаціональні культурно-мистецькі традиції.

The article analyses the role and significance of the Zhytomyr period of V. Kosenko's activity for the whole composer's creative path. The research objective is to outline the general features of the significance of the Zhytomyr period of V. Kosenko's creative work for the whole master's creative path. The master's performing and creative activity during the 1920's is considered. The author studied the Cello and Piano Sonata, created in 1923. Peculiarities of V. Kosenko's author's concerts are revealed. The significance of the composer's work for Ukrainian piano music is studied. It was found that V. Kosenko's piano works are rich in many different pianistic techniques. The research methodology involves the application of the historico-logical method. This methodological approach allows revealing and analysing the origin and formation of Ukrainian Soviet musical culture of the 1920's. The scientific novelty of the work is to establish that Kosenko's romances are perfect in form and texture, easy to understand, are melodious, marked by emotionally excited character. V. Kosenko's concert and propaganda activity deserves special attention, as its focus was conditioned by the tasks set before the intelligentsia of that time related to radical transformations in the field of education and culture (to help different segments of the population to acquire knowledge, understand the values of literature and art). Conclusions. The article notes that it was during the Zhytomyr period of creativity (during 1918-1929) that the talent of V. Kosenko as a performer-pianist and composer-lyricist was formed. It is proved that in a difficult period V. Kosenko created highly artistic pieces of chamber vocal and instrumental music, a number of songs, choirs and solo songs, as well as several symphonic works, which testified to the composer's high professionalism, the democratic focus of his music, and received wide public recognition. It was found out that in the years of origin and formation of Ukrainian music of the Soviet period V. Kosenko did not set himself cardinal tasks of the formation of the national musical language, the search for new means of expression. Instead, he was very active in defending the classical style, actively implementing its forms and methods. The composer constantly sought to raise national art to high professionalism, to the top of world classics. ; Мета дослідження – окреслення загальних рис значення житомирського періоду творчості В.Косенка для усього творчого шляху митця. У статті проаналізовані роль і значення житомирського періоду діяльності В.Косенка для усього творчого шляху композитора. Розглянута виконавська і творча діяльність майстра упродовж 1920-х років. Досліджена створена в 1923 році Соната для віолончелі й фортепіано. Виявлені особливості авторських концертів В.Косенка. Вивчене значення творчості композитора для української фортепіанної музики. З'ясовано, що фортепіанні твори В.Косенка насичені багатьма різноманітними піаністичними прийомами. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико - логічного методу. Зазначений методологічний підхід дозволяє розкрити та піддати аналізу зародження й становлення української радянської музичної культури 1920-х рр. Наукова новизна роботи полягає у встановленні, що романси В. Косенка досконалі за формою й текстурою, легко засвоюються, відзначаються наспівною мелодикою й емоційно-схвильованим характером. Велику увагу заслуговує концертно-пропагандистська діяльність В. Косенка, оскільки її спрямованість була зумовлена поставленими перед тодішньою інтелігенцією завданнями, пов'язаними з корінними перетвореннями в галузі освіти й культури (допомогти різним верствам населення оволодіти знаннями, осягнути цінності літератури й мистецтва). Висновки. У статті зазначається, що у ході житомирського періоду творчості (протягом 1918-1929 рр.) сформувався талант В. Косенка як виконавця-піаніста і композитора-лірика. Доведено, що у складний період В. Косенко створив високохудожні зразки камерної вокальної та інструментальної музики, ряд пісень, хорів і солоспівів та кілька симфонічних творів, що свідчили про високу професіональну майстерність композитора, демократичне спрямування його музики і дістали тоді широке громадське визнання. З'ясовано, що у роки зародження й становлення української музики радянського періоду В. Косенко не ставив перед собою кардинальних завдань щодо формування національної музичної мови, пошуків нових засобів виразності. Натомість він вельми активно відстоював класичний стиль, активно впроваджував його форми й методи. Композитор постійно прагнув підносити національне мистецтво до високого професіоналізму, до вершин світової класики.

The article analyses the role and significance of the Zhytomyr period of V. Kosenko's activity for the whole composer's creative path. The research objective is to outline the general features of the significance of the Zhytomyr period of V. Kosenko's creative work for the whole master's creative path. The master's performing and creative activity during the 1920's is considered. The author studied the Cello and Piano Sonata, created in 1923. Peculiarities of V. Kosenko's author's concerts are revealed. The significance of the composer's work for Ukrainian piano music is studied. It was found that V. Kosenko's piano works are rich in many different pianistic techniques. The research methodology involves the application of the historico-logical method. This methodological approach allows revealing and analysing the origin and formation of Ukrainian Soviet musical culture of the 1920's. The scientific novelty of the work is to establish that Kosenko's romances are perfect in form and texture, easy to understand, are melodious, marked by emotionally excited character. V. Kosenko's concert and propaganda activity deserves special attention, as its focus was conditioned by the tasks set before the intelligentsia of that time related to radical transformations in the field of education and culture (to help different segments of the population to acquire knowledge, understand the values of literature and art). Conclusions. The article notes that it was during the Zhytomyr period of creativity (during 1918-1929) that the talent of V. Kosenko as a performer-pianist and composer-lyricist was formed. It is proved that in a difficult period V. Kosenko created highly artistic pieces of chamber vocal and instrumental music, a number of songs, choirs and solo songs, as well as several symphonic works, which testified to the composer's high professionalism, the democratic focus of his music, and received wide public recognition. It was found out that in the years of origin and formation of Ukrainian music of the Soviet period V. Kosenko did not set himself cardinal tasks of the formation of the national musical language, the search for new means of expression. Instead, he was very active in defending the classical style, actively implementing its forms and methods. The composer constantly sought to raise national art to high professionalism, to the top of world classics. ; Мета дослідження – окреслення загальних рис значення житомирського періоду творчості В.Косенка для усього творчого шляху митця. У статті проаналізовані роль і значення житомирського періоду діяльності В.Косенка для усього творчого шляху композитора. Розглянута виконавська і творча діяльність майстра упродовж 1920-х років. Досліджена створена в 1923 році Соната для віолончелі й фортепіано. Виявлені особливості авторських концертів В.Косенка. Вивчене значення творчості композитора для української фортепіанної музики. З'ясовано, що фортепіанні твори В.Косенка насичені багатьма різноманітними піаністичними прийомами. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико - логічного методу. Зазначений методологічний підхід дозволяє розкрити та піддати аналізу зародження й становлення української радянської музичної культури 1920-х рр. Наукова новизна роботи полягає у встановленні, що романси В. Косенка досконалі за формою й текстурою, легко засвоюються, відзначаються наспівною мелодикою й емоційно-схвильованим характером. Велику увагу заслуговує концертно-пропагандистська діяльність В. Косенка, оскільки її спрямованість була зумовлена поставленими перед тодішньою інтелігенцією завданнями, пов'язаними з корінними перетвореннями в галузі освіти й культури (допомогти різним верствам населення оволодіти знаннями, осягнути цінності літератури й мистецтва). Висновки. У статті зазначається, що у ході житомирського періоду творчості (протягом 1918-1929 рр.) сформувався талант В. Косенка як виконавця-піаніста і композитора-лірика. Доведено, що у складний період В. Косенко створив високохудожні зразки камерної вокальної та інструментальної музики, ряд пісень, хорів і солоспівів та кілька симфонічних творів, що свідчили про високу професіональну майстерність композитора, демократичне спрямування його музики і дістали тоді широке громадське визнання. З'ясовано, що у роки зародження й становлення української музики радянського періоду В. Косенко не ставив перед собою кардинальних завдань щодо формування національної музичної мови, пошуків нових засобів виразності. Натомість він вельми активно відстоював класичний стиль, активно впроваджував його форми й методи. Композитор постійно прагнув підносити національне мистецтво до високого професіоналізму, до вершин світової класики.

The article reveals the topicality of the formation of national consciousness of higher education students in specialty "Choreography" and emphasizes the need to consider this process in the context of national education by means of art including choreography. Folk choreography and dance are actively used as a powerful lever of national, patriotic, moral education of youth in many countries. The peculiarities of the national mentality and consciousness are emphasized. Based on previous research, it has been established that Chinese units of government pay much attention to the study of Chinese folk dances as a means of forming a conscious citizen. Worldviews laid in folk dance during its historical formation, their development, knowledge, creative rethinking will allow future teachers to carry out educational work at a high level in educational institutions of various types and forms of ownership. The peculiarities of the formation of the national consciousness of higher education students by means of Chinese folk choreography, which are considered in unity with the study, mastery of its traditions, mentality, distinctive features, have been revealed. The authors highlight main stages of studying dance tradition in the context of professional training of future dance teachers, namely primary, cognitive, analytical, and creative. The information about the development of dance tradition according to the formulated stages has been proved on the example of studying the Chinese folk dance "Sinema". The opinion of experts on the national consciousness as one of the important indicators of spirituality, education, high culture and integrity of the personality of the future art teacher has been confirmed. Theoretical and practical results of the study can be used as an algorithm for the formation of value orientations of higher education students by means of folk dance as a translator of cultural and spiritual heritage of native people. Further research can be carried out in the direction of developing ways to form intercultural competence of future dance teachers on the basis of studying the dances of different countries and the implementation of their value orientations in modern choreographic art. ; У статті розкрито актуальність формування національної свідомості здобувачів вищої освіти спеціальності «Хореографія» та зроблено акцент на необхідності розгляду цього процесу в контексті національного виховання засобами мистецтва, зокрема хореографічного. Народна хореографія й танець в багатьох країнах світу активно використовуються як потужний важіль національного, патріотичного, морального виховання молоді, акцентуючи увагу на особливостях національної ментальності та свідомості. На основі даних попередніх досліджень встановлено, що в КНР з боку державних установ багато уваги приділяється вивченню китайських народних танців як одного з засобів формування свідомого громадянина. Світоглядні орієнтири, закладені в народний танець упродовж його історичного розвитку, їх освоєння, пізнання, творче переосмислення дозволять майбутнім вчителям на високому рівні здійснювати виховну роботу у закладах освіти різних типів та форм власності. Висвітлено особливості формування національної свідомості здобувачів вищої освіти засобами китайської народної хореографії, що розглядаються у єдності з вивченням, оволодінням її традицій, ментальності, самобутніх рис. Авторами виокремлено основні етапи вивчення танцювальної традиції в контексті професійної підготовки майбутніх вчителів хореографії, а саме: початковий, пізнавальний, аналітичний, творчий. На прикладі вивчення китайського народного танцю «Сінема» доведено формування відомостей про танцювальну традицію згідно сформульованих етапів. Підтверджується думка фахівців про національну свідомість як одного з важливих показників духовності, вихованості, високої культури та цілісності особистості майбутнього вчителя мистецтв. Теоретичні та практичні результати дослідження можуть бути використані в якості алгоритму формування ціннісних орієнтацій здобувачів вищої освіти засобами народного танцю як транслятора культурних та духовних надбань народу. Подальші дослідження можуть бути здійснені у напрямку розробки шляхів формування міжкультурної компетентності майбутніх вчителів хореографії на засадах вивчення танців різних країн та втілення їх ціннісних орієнтацій в сучасне хореографічне мистецтво.

One of the latest trends in modern domestic historical science is the further regionalization of research, in-depth attention of scientists to the cultural and artistic life of the regions of Ukraine, which has its own specifics. Traditionally, the study of the postwar period covered issues of reconstruction, economic development, and cultural development remained on the periphery of research preferences. Izmail is no exception here. The specifics of the cultural life of this region have not received proper coverage in Ukrainian historiography. At the present stage, it distorts the understanding of values and worldviews of the population of the region, leaves the possibility of various kinds of propaganda influences. Taking this into consideration, the analysis of the cultural and artistic life of the Izmail region in 1945-1953 becomes especially relevant.Since cultural life is an extremely complex and diverse process of creative activity in all spheres of human existence and consciousness, the author considers in the article only theatrical and musical art and partly amateur art, analyzes the work of cultural and artistic institutions of Izmail region in the postwar period.The study comes to the conclusion that cultural life in the analyzed period in the region was contradictory. It was characterized by extremely weak material and technical base, lack of adequate funding and related problems, was under constant control of party and Soviet government, which considered it as a tool for forming a new Soviet identity, gradually eroding and devaluing the national culture of the region. Despite the socialist content of cultural processes, centralization and ideological pressure, the network of cultural and artistic institutions in the region was restored and significantly expanded, which allowed to raise the cultural level of the population, to acquaint it with the works of Soviet and foreign artists. The analysis of the publications of the regional newspaper «Prydunayska Pravda» made it possible to supplement the archival materials for a fuller reproduction of cultural processes in the region.The author of the article points out that such components of the cultural process as education, science, literature, cinema, fine and applied arts, the specifics of urban and rural cultural life, etc. need further in-depth study. ; Однією із новітніх тенденцій сучасної вітчизняної історичної науки є подальша регіоналізація досліджень, поглиблена увага вчених до культурно-мистецького життя регіонів України, яке має свою специфіку. Традиційно під час вивчення післявоєнного періоду висвітлювалися питання відбудови, економічного розвитку, а культурний розвиток залишався на периферії дослідницьких уподобань. Ізмаїльщина не стала винятком. Специфіка культурного життя цього регіону належного висвітлення в українській історіографії не набула. На сучасному етапі це деформує розуміння ціннісних і світоглядних принципів населення регіону, залишає можливість різного роду пропагандистських впливів. Зважаючи на це, аналіз культурно-мистецького життя Ізмаїльської області у 1945-1953 рр. набуває особливої актуальності.Оскільки культурне життя – це надзвичайно складний і різноплановий процес творчої діяльності в усіх сферах людського буття й свідомості, то авторка розглянула у статті лише театральне і музичне мистецтво та частково художню самодіяльність, проаналізувала роботу культурно-мистецьких закладів Ізмаїльської області у повоєнний період.Проведене дослідження дозволило дійти висновку, що культурне життя в аналізований період у регіоні мало суперечливий характер. Воно вирізнялося надзвичайно слабкою матеріально-технічною базою, відсутністю належного фінансування і проблемами, що з цим пов'язані, перебувало під постійним контролем партійних і радянських органів, які розглядали їх як інструмент формування нової радянської ідентичності, поступово розмиваючи і знецінюючи національне забарвлення культури етносів регіону. Незважаючи на соціалістичний зміст культурних процесів, централізацію та ідеологічний тиск, у регіоні було відновлено й значно розширено мережу культурно-мистецьких установ, що дозволило підняти культурний рівень населення, ознайомити його з творами радянських і зарубіжних митців. Аналіз публікацій обласної газети «Придунайська правда» надав змогу доповнити архівні матеріали для повнішого відтворення культурних процесів у регіоні.Авторка статті зазначила, що подальшого поглибленого вивчення потребують такі складові культурного процесу, як освіта, наука, література, кіно, образотворче й прикладне мистецтво, специфіка міського й сільського культурного життя тощо

КОБРІЙ Ольга – доктор педагогічних наук, професор, кафедра загальної педагогіки та дошкільної освіти, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, вул. Івана Франка, 24, Дрогобич, 82100, УкраїнаE-mail address: olha_kobriy@ukr.netorcid:0000-0003-3098-5878 ResearcherID: https://publons.com/researcher/1967189/olha-kobrii/ ЯЦІВ Оксана – здобувач кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, вул. Івана Франка, 24, Дрогобич, 82100, УкраїнаE-mail address: 30x05x@gmail.com orcid:0000-0002-9537-398X Бібліографічний опис статті: Кобрій, О., & Яців, О. (2019). Pedagogical conditions for young people's consciousness formation in the creative heritage of M. Shlemkevych. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка», 9/41, 38–49. doi:10.24919/2413-2039.9/41.175695.Історія статтіОдержано: 24 квітня 2019Прорецензовано: 7 червня 2019 Подано до редакції: 20 липня 2019Доступ он-лайн: 24 вересня 2019 Journal homepage:http://lssp.dspu.edu.ua/p-ISSN 2313-2094e-ISSN 2413-2039© 2019 The Authors. Human studies. Series of «Pedagogy» published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).У статті виявлено впливи різноманітних спільнот на становлення світогляду молодих людей і педагогічні умови розвитку духовної сфери українців у спадщині Миколи Шлемкевича, які стосуються використання таких методів самовиховання, як самопізнання, самоспостереження, самооцінка, самоаналіз. Це означає, що зроблено акцент на участі самої людини у своєму вихованні, отже – проведений пошук демократичних шляхів формування світогляду кожної молодої людини та розширення її духовного світу. Обґрунтовано висновок, що шляхи утвердження духовних цінностей та інших ідеалів добра, пошук засобів формування людяності, тобто її гуманізації, є основою для розширення і збагачення внутрішнього світу людини, її змужніння, глибокого проникнення у світ моральних цінностей, саморозвитку. Охарактеризовано важливі педагогічні умови становлення світогляду українців, виявлені у творчій спадщині М. Шлемкевича, – пошук способів досягти правди, щастя, гармонії в житті суспільства та кожного українця, повернути їх до духовності, відбудувати довіру один до одного, захищати свої переконання, свобода вибору, віра, праця особистості, яка полягає у застосуванні її здібностей та можливостей для вдосконалення суспільства, є засобом перетворення світу і водночас служінням одне одному, ближньому, сім'ї, народові, та праця над собою. Акцентовано на їхньому практичному значенні для розвитку духовності особистості й удосконалення українського суспільства, їхній ролі у формуванні свідомості української молодої людини. Розкрито значення віри для процесу становлення світогляду молодої людини та її роль у формуванні її свідомості й духовному оздоровленні українського суспільства. Досягти високого рівня удосконалення моральності людини можна через виявлення християнського світогляду, відомі способи практикування у чеснотах (смирення, прощення, покаяння, молитву, сповідь тощо). Уявлення про віру як потужний стимул для розвитку духовних сил людини та людської творчості дають підстави для пошуку механізмів утвердження віри у свідомості молодих людей. Дієві способи морального вдосконалення українців для М. Шлемкевича пов'язані з їхньою діяльністю, пошуком правди й справедливості в житті і передбачають страждання, долання перешкод, забезпечення стану спокою, покаяння, прощення, випробовування себе у вірі. Одночасно для пошуку правди М. Шлемкевич рекомендував також оптимізм, побудову довір'я до українців, віру в ідеали добра, краще майбутнє. Під час реалізації педагогічних умов становлення світогляду українців важливо подбати про створення національного культурно-просвітницького середовища, коли мають враховуватися звичаї, обряди, традиції, особливості національного спілкування, менталітет, мова, національна символіка, історія, релігія, фольклор, етикет, національне мистецтво, побут. ; KOBRII Olha – Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, General Pedagogics and Preschool Education Department, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, Ivan Franko Str., 24, Drohobych, 82100, UkraineE-mail address: olha_kobriy@ukr.netorcid:0000-0003-3098-5878 ResearcherID: https://publons.com/researcher/1967189/olha-kobrii/ YATSIV Oksana – PhD Student at the Department of General Pedagogy and Preschool Education, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, Ivan Franko Str., 24, Drohobych, 82100, Ukraine E-mail address: 30x05x@gmail.com orcid:0000-0002-9537-398X To cite this article: Kobrii, O., & Yatsiv, O. (2019). Pedagogical conditions for young people's consciousness formation in the creative heritage of M. Shlemkevych. Liudynoznavchi studii. Seriia «Pedahohika» – Human Studies. Series of «Pedagogy», 9/41, 38–49. doi:10.24919/2413-2039.9/41.175695.Article historyReceived: April 24, 2019Received in revised form: June 7, 2019 Accepted: July 20, 2019Available online: September 24, 2019 Journal homepage:http://lssp.dspu.edu.ua/p-ISSN 2313-2094e-ISSN 2413-2039© 2019 The Authors. Human studies. Series of «Pedagogy» published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).The article reveals the influence of various communities on the world outlook formation in young people and pedagogical conditions for the spiritual development of Ukrainians based on the heritage of Mykola Shlemkevych, which concern the use of such methods for self-education as self-cognition, self-observation, self-assessment, self-analysis. This means that the emphasis has been placed on the person's own participation in his/her education, thus – the research has been done on the democratic ways for the world outlook formation in every young person and expansion of his/her spiritual world.It is substantiated that the ways of establishing spiritual values and other ideals of the good, search for means of forming humanity, that is, humanization, are the basis for expanding and enriching the inner world of man, his maturing, deep penetration into the world of moral values, self-development. There have been characterized important pedagogical conditions for the world outlook formation in Ukrainians, that have been discovered in the creative heritage of M. Shlemkevych, they are – search for ways to achieve truth, happiness, harmony in the life of society and every Ukrainian, to bring them back to spirituality, to rebuild trust in one another, to defend one's convictions, freedom of choice, faith, work of personality, which insists in applying one's abilities and opportunities for the perfection of society and is a means of transforming the world and, at the same time, serving one another, one's neighbour, the family, the people, and work over oneself. It is emphasized on their practical significance for the development of personality's spirituality and improvement of Ukrainian society and their role in shaping the consciousness of the Ukrainian young man.There have been revealed the significance of faith for the process of young person's world outlook formation and its role in consciousness formation and spiritual recovery of the Ukrainian society. A high level of perfection of human morality can be achieved through discovery of a Christian outlook, known ways of practicing in virtues (humility, forgiveness, repentance, prayer, confession, etc.). The idea of faith as a powerful incentive for the development of spiritual powers of man and human creativity provides grounds for seeking mechanisms to establish faith in the minds of young people.Effective ways of moral improvement of Ukrainians, according to M. Shlemkevych, are connected with their activity, search for truth and justice in life, and presuppose suffering, overcoming obstacles, providing a state of peace, repentance, forgiveness, and testing oneself in faith. At the same time, in order to search for truth M. Shlemkevych also recommended optimism, building up trust in Ukrainians, faith in the ideals of the good, and a better future. During the implementation of the pedagogical conditions for the world outlook formation in the Ukrainians, it is important to create the national cultural and educational environment taking into account customs and traditions, peculiarities of national communication, mentality, language, national symbols, history, religion, folklore, way of life, national art.Acknowledgments. Sincere thanks to the head of the General Pedagogy and Preschool Education Department, Drohobych Ivan Fanko State Pedagogical University, Prof. Chepil Mariya.Funding. The authors received no financial support for the research, authorship, and/or publication of this article.No potential conflict of interest was reported by the authors.

КОБРІЙ Ольга – доктор педагогічних наук, професор, кафедра загальної педагогіки та дошкільної освіти, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, вул. Івана Франка, 24, Дрогобич, 82100, УкраїнаE-mail address: olha_kobriy@ukr.netorcid:0000-0003-3098-5878 ResearcherID: https://publons.com/researcher/1967189/olha-kobrii/ ЯЦІВ Оксана – здобувач кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, вул. Івана Франка, 24, Дрогобич, 82100, УкраїнаE-mail address: 30x05x@gmail.com orcid:0000-0002-9537-398X Бібліографічний опис статті: Кобрій, О., & Яців, О. (2019). Pedagogical conditions for young people's consciousness formation in the creative heritage of M. Shlemkevych. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка», 9/41, 38–49. doi:10.24919/2413-2039.9/41.175695.Історія статтіОдержано: 24 квітня 2019Прорецензовано: 7 червня 2019 Подано до редакції: 20 липня 2019Доступ он-лайн: 24 вересня 2019 Journal homepage:http://lssp.dspu.edu.ua/p-ISSN 2313-2094e-ISSN 2413-2039© 2019 The Authors. Human studies. Series of «Pedagogy» published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).У статті виявлено впливи різноманітних спільнот на становлення світогляду молодих людей і педагогічні умови розвитку духовної сфери українців у спадщині Миколи Шлемкевича, які стосуються використання таких методів самовиховання, як самопізнання, самоспостереження, самооцінка, самоаналіз. Це означає, що зроблено акцент на участі самої людини у своєму вихованні, отже – проведений пошук демократичних шляхів формування світогляду кожної молодої людини та розширення її духовного світу. Обґрунтовано висновок, що шляхи утвердження духовних цінностей та інших ідеалів добра, пошук засобів формування людяності, тобто її гуманізації, є основою для розширення і збагачення внутрішнього світу людини, її змужніння, глибокого проникнення у світ моральних цінностей, саморозвитку. Охарактеризовано важливі педагогічні умови становлення світогляду українців, виявлені у творчій спадщині М. Шлемкевича, – пошук способів досягти правди, щастя, гармонії в житті суспільства та кожного українця, повернути їх до духовності, відбудувати довіру один до одного, захищати свої переконання, свобода вибору, віра, праця особистості, яка полягає у застосуванні її здібностей та можливостей для вдосконалення суспільства, є засобом перетворення світу і водночас служінням одне одному, ближньому, сім'ї, народові, та праця над собою. Акцентовано на їхньому практичному значенні для розвитку духовності особистості й удосконалення українського суспільства, їхній ролі у формуванні свідомості української молодої людини. Розкрито значення віри для процесу становлення світогляду молодої людини та її роль у формуванні її свідомості й духовному оздоровленні українського суспільства. Досягти високого рівня удосконалення моральності людини можна через виявлення християнського світогляду, відомі способи практикування у чеснотах (смирення, прощення, покаяння, молитву, сповідь тощо). Уявлення про віру як потужний стимул для розвитку духовних сил людини та людської творчості дають підстави для пошуку механізмів утвердження віри у свідомості молодих людей. Дієві способи морального вдосконалення українців для М. Шлемкевича пов'язані з їхньою діяльністю, пошуком правди й справедливості в житті і передбачають страждання, долання перешкод, забезпечення стану спокою, покаяння, прощення, випробовування себе у вірі. Одночасно для пошуку правди М. Шлемкевич рекомендував також оптимізм, побудову довір'я до українців, віру в ідеали добра, краще майбутнє. Під час реалізації педагогічних умов становлення світогляду українців важливо подбати про створення національного культурно-просвітницького середовища, коли мають враховуватися звичаї, обряди, традиції, особливості національного спілкування, менталітет, мова, національна символіка, історія, релігія, фольклор, етикет, національне мистецтво, побут. ; KOBRII Olha – Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, General Pedagogics and Preschool Education Department, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, Ivan Franko Str., 24, Drohobych, 82100, UkraineE-mail address: olha_kobriy@ukr.netorcid:0000-0003-3098-5878 ResearcherID: https://publons.com/researcher/1967189/olha-kobrii/ YATSIV Oksana – PhD Student at the Department of General Pedagogy and Preschool Education, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, Ivan Franko Str., 24, Drohobych, 82100, Ukraine E-mail address: 30x05x@gmail.com orcid:0000-0002-9537-398X To cite this article: Kobrii, O., & Yatsiv, O. (2019). Pedagogical conditions for young people's consciousness formation in the creative heritage of M. Shlemkevych. Liudynoznavchi studii. Seriia «Pedahohika» – Human Studies. Series of «Pedagogy», 9/41, 38–49. doi:10.24919/2413-2039.9/41.175695.Article historyReceived: April 24, 2019Received in revised form: June 7, 2019 Accepted: July 20, 2019Available online: September 24, 2019 Journal homepage:http://lssp.dspu.edu.ua/p-ISSN 2313-2094e-ISSN 2413-2039© 2019 The Authors. Human studies. Series of «Pedagogy» published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).The article reveals the influence of various communities on the world outlook formation in young people and pedagogical conditions for the spiritual development of Ukrainians based on the heritage of Mykola Shlemkevych, which concern the use of such methods for self-education as self-cognition, self-observation, self-assessment, self-analysis. This means that the emphasis has been placed on the person's own participation in his/her education, thus – the research has been done on the democratic ways for the world outlook formation in every young person and expansion of his/her spiritual world.It is substantiated that the ways of establishing spiritual values and other ideals of the good, search for means of forming humanity, that is, humanization, are the basis for expanding and enriching the inner world of man, his maturing, deep penetration into the world of moral values, self-development. There have been characterized important pedagogical conditions for the world outlook formation in Ukrainians, that have been discovered in the creative heritage of M. Shlemkevych, they are – search for ways to achieve truth, happiness, harmony in the life of society and every Ukrainian, to bring them back to spirituality, to rebuild trust in one another, to defend one's convictions, freedom of choice, faith, work of personality, which insists in applying one's abilities and opportunities for the perfection of society and is a means of transforming the world and, at the same time, serving one another, one's neighbour, the family, the people, and work over oneself. It is emphasized on their practical significance for the development of personality's spirituality and improvement of Ukrainian society and their role in shaping the consciousness of the Ukrainian young man.There have been revealed the significance of faith for the process of young person's world outlook formation and its role in consciousness formation and spiritual recovery of the Ukrainian society. A high level of perfection of human morality can be achieved through discovery of a Christian outlook, known ways of practicing in virtues (humility, forgiveness, repentance, prayer, confession, etc.). The idea of faith as a powerful incentive for the development of spiritual powers of man and human creativity provides grounds for seeking mechanisms to establish faith in the minds of young people.Effective ways of moral improvement of Ukrainians, according to M. Shlemkevych, are connected with their activity, search for truth and justice in life, and presuppose suffering, overcoming obstacles, providing a state of peace, repentance, forgiveness, and testing oneself in faith. At the same time, in order to search for truth M. Shlemkevych also recommended optimism, building up trust in Ukrainians, faith in the ideals of the good, and a better future. During the implementation of the pedagogical conditions for the world outlook formation in the Ukrainians, it is important to create the national cultural and educational environment taking into account customs and traditions, peculiarities of national communication, mentality, language, national symbols, history, religion, folklore, way of life, national art.Acknowledgments. Sincere thanks to the head of the General Pedagogy and Preschool Education Department, Drohobych Ivan Fanko State Pedagogical University, Prof. Chepil Mariya.Funding. The authors received no financial support for the research, authorship, and/or publication of this article.No potential conflict of interest was reported by the authors.

The protection of the National interests of Ukraine is the main task before the military-political leaders of the country. An important place in the defense of the country is the development of forms and methods of use of the Armed Forces to repel armed aggression in modern conditions. Contemporary military conflicts are increasingly gaining a "hybrid" character.The purpose of the article is to present views on the development of forms and methods of use of the Armed Forces of Ukraine to repel armed aggression in the present conditions (based on the analysis of the domestic legislation, the governing documents of the Ministry of Defense of Ukraine, the Armed Forces of Ukraine, publications on the issue, the experience of conducting an anti-terrorist operation (Joint Operations) in the east of Ukraine).In 2018, the Supreme Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine approved the Doctrine of Use of the State Defense Forces (hereinafter the Doctrine).Scientific research has shown that the Doctrine in its essence, theoretical provisions, content is an important step forward in the further development of national martial arts. Undoubtedly that national military art in the face of Russian aggression needs its further and continuous development and improvement. The Doctrine mainly provides the forms and methods of use of troops (forces) of the Armed Forces of Ukraine, their peculiarities inherent in the conditions in Ukraine in connection with the armed aggression of the Russian Federation.At the same time, the Doctrine contains provisions that contradict certain norms of domestic law, other normative legal acts and the theory of martial arts. Today it is necessary to continue to work on its improvement and development taking into account the available analytical material. ; Перед военно-политическим руководством государства проблема вооруженной защиты национальных интересов остается актуальной. Важное место в вопросе вооруженной защиты государства приобретает развитие форм и способов применения Вооруженных Сил Украины для отпора вооруженной агрессии в современных условиях. Проблема осложняется еще и тем, что современным военным конфликтам присущи черты "гибридного" характера.Цель статьи ‑ на основе анализа положений отечественного законодательства, руководящих документов Министерства обороны, Вооруженных Сил Украины, публикаций по данной проблеме, опыта проведения АТО, ООС на Востоке нашего государства изложить взгляды на развитие форм и способов применения Вооруженных Сил Украины для отпора вооруженной агрессии в современных условиях.В 2018 году Верховным Главнокомандующим Вооруженных Сил Украины утверждена Доктрина применения сил обороны государства (далее - Доктрина).Проведенное научное исследование показало, что Доктрина по своей сути, теоретическими положениями, содержанием является важным шагом вперед на пути дальнейшего развития национального военного искусства для обеспечения выполнения задач обороны государства силами обороны и их важнейшей составляющей ‑ Вооруженными Силами Украины. Национальное военное искусство в условиях российской агрессии требует своего дальнейшего и постоянного развития и совершенствования. В Доктрине в основном предоставлены формы и способы применения войск (сил) Вооруженных Сил Украины, их особенности, характерные для условий, которые сложились в Украине, в связи с вооруженной агрессией РФ.В то же время, Доктрина содержит положения, противоречащие определенным нормам отечественного законодательства, других нормативно-правовых актов и теории военного искусства.Сегодня необходимо и дальше работать над ее совершенствованием и развитием, в том числе и с учетом предоставленного аналитического материала. ; Перед воєнно-політичним керівництвом держави проблема збройного захисту національних інтересів залишається нагальною. Важливе місце у питанні збройного захисту держави набуває розвиток форм і способів застосування Збройних Сил України для відсічі збройної агресії в сучасних умовах. Проблема ускладнюється ще й тим, що сучасні воєнні конфлікти все більше набирають "гібридного" характеру.Метою статті є: на основі проведеного аналізу положень вітчизняного законодавства, керівних документів Міністерства оборони, Збройних Сил України, публікацій з даної проблеми, досвіду проведення АТО, ООС на Сході нашої держави викласти погляди на розвиток форм і способів застосування Збройних Сил України для відсічі збройної агресії в сучасних умовах.У 2018 році Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України затверджена Доктрина застосування сил оборони держави (далі – Доктрина).Проведене наукове дослідження показало, що Доктрина за своєю сутністю, теоретичними положеннями, змістом є важливим кроком вперед на шляху подальшого розвитку національного воєнного мистецтва для забезпечення виконання завдань оборони держави силами оборони та їх найважливішою складовою – Збройними Силами України. Звісно, що національне воєнне мистецтво в умовах російської агресії потребує свого подальшого і постійного розвитку та вдосконалення. У Доктрині в основному надані форми і способи застосування військ (сил) Збройних Сил України, їх особливості, притаманні для умов, що склались в Україні, у зв'язку зі збройною агресією РФ.Водночас, Доктрина містить положення, які суперечать певним нормам вітчизняного законодавства, інших нормативно-правових актів та теорії воєнного мистецтва.Сьогодні необхідно й надалі працювати над її удосконаленням і розвитком, у тому числі і з урахуванням наданого аналітичного матеріалу.

The protection of the National interests of Ukraine is the main task before the military-political leaders of the country. An important place in the defense of the country is the development of forms and methods of use of the Armed Forces to repel armed aggression in modern conditions. Contemporary military conflicts are increasingly gaining a "hybrid" character.The purpose of the article is to present views on the development of forms and methods of use of the Armed Forces of Ukraine to repel armed aggression in the present conditions (based on the analysis of the domestic legislation, the governing documents of the Ministry of Defense of Ukraine, the Armed Forces of Ukraine, publications on the issue, the experience of conducting an anti-terrorist operation (Joint Operations) in the east of Ukraine).In 2018, the Supreme Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine approved the Doctrine of Use of the State Defense Forces (hereinafter the Doctrine).Scientific research has shown that the Doctrine in its essence, theoretical provisions, content is an important step forward in the further development of national martial arts. Undoubtedly that national military art in the face of Russian aggression needs its further and continuous development and improvement. The Doctrine mainly provides the forms and methods of use of troops (forces) of the Armed Forces of Ukraine, their peculiarities inherent in the conditions in Ukraine in connection with the armed aggression of the Russian Federation.At the same time, the Doctrine contains provisions that contradict certain norms of domestic law, other normative legal acts and the theory of martial arts. Today it is necessary to continue to work on its improvement and development taking into account the available analytical material. ; Перед военно-политическим руководством государства проблема вооруженной защиты национальных интересов остается актуальной. Важное место в вопросе вооруженной защиты государства приобретает развитие форм и способов применения Вооруженных Сил Украины для отпора вооруженной агрессии в современных условиях. Проблема осложняется еще и тем, что современным военным конфликтам присущи черты "гибридного" характера.Цель статьи ‑ на основе анализа положений отечественного законодательства, руководящих документов Министерства обороны, Вооруженных Сил Украины, публикаций по данной проблеме, опыта проведения АТО, ООС на Востоке нашего государства изложить взгляды на развитие форм и способов применения Вооруженных Сил Украины для отпора вооруженной агрессии в современных условиях.В 2018 году Верховным Главнокомандующим Вооруженных Сил Украины утверждена Доктрина применения сил обороны государства (далее - Доктрина).Проведенное научное исследование показало, что Доктрина по своей сути, теоретическими положениями, содержанием является важным шагом вперед на пути дальнейшего развития национального военного искусства для обеспечения выполнения задач обороны государства силами обороны и их важнейшей составляющей ‑ Вооруженными Силами Украины. Национальное военное искусство в условиях российской агрессии требует своего дальнейшего и постоянного развития и совершенствования. В Доктрине в основном предоставлены формы и способы применения войск (сил) Вооруженных Сил Украины, их особенности, характерные для условий, которые сложились в Украине, в связи с вооруженной агрессией РФ.В то же время, Доктрина содержит положения, противоречащие определенным нормам отечественного законодательства, других нормативно-правовых актов и теории военного искусства.Сегодня необходимо и дальше работать над ее совершенствованием и развитием, в том числе и с учетом предоставленного аналитического материала. ; Перед воєнно-політичним керівництвом держави проблема збройного захисту національних інтересів залишається нагальною. Важливе місце у питанні збройного захисту держави набуває розвиток форм і способів застосування Збройних Сил України для відсічі збройної агресії в сучасних умовах. Проблема ускладнюється ще й тим, що сучасні воєнні конфлікти все більше набирають "гібридного" характеру.Метою статті є: на основі проведеного аналізу положень вітчизняного законодавства, керівних документів Міністерства оборони, Збройних Сил України, публікацій з даної проблеми, досвіду проведення АТО, ООС на Сході нашої держави викласти погляди на розвиток форм і способів застосування Збройних Сил України для відсічі збройної агресії в сучасних умовах.У 2018 році Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України затверджена Доктрина застосування сил оборони держави (далі – Доктрина).Проведене наукове дослідження показало, що Доктрина за своєю сутністю, теоретичними положеннями, змістом є важливим кроком вперед на шляху подальшого розвитку національного воєнного мистецтва для забезпечення виконання завдань оборони держави силами оборони та їх найважливішою складовою – Збройними Силами України. Звісно, що національне воєнне мистецтво в умовах російської агресії потребує свого подальшого і постійного розвитку та вдосконалення. У Доктрині в основному надані форми і способи застосування військ (сил) Збройних Сил України, їх особливості, притаманні для умов, що склались в Україні, у зв'язку зі збройною агресією РФ.Водночас, Доктрина містить положення, які суперечать певним нормам вітчизняного законодавства, інших нормативно-правових актів та теорії воєнного мистецтва.Сьогодні необхідно й надалі працювати над її удосконаленням і розвитком, у тому числі і з урахуванням наданого аналітичного матеріалу.