Analysed previously singled components of the system of public views of Ukrainian journalist of the sixties V. Moroz. Established their national and ideological significance. Key words: Nations playback, levels of government, subject of state-building, national outlook. ; Проаналізовано попередньо виокремлені складові системи державотворчих поглядів українського публіциста-шістдесятника В. Мороза. Встановлено їхнє на-ціонально-світоглядне значення. Ключові слова: націєвідтворенння, рівні державного будівництва, суб'єкт державотворення, національний світогляд.
The current conditions of decolonization of scientific discourse, in particular, linguistic personology, require the analysis of significant literary figures in a sociolingual context. Lesia Ukrainka as an outstanding writer, translator and polyglot, socio-political figure in the revealing of this issue occupies a decisive place. ; У статті розкрито мовно-національний світогляд Лесі Українки в соціолінгвальному контексті. Матеріал структуровано за основною проблематикою: мовно-національне виховання, мова як філологія, мова як політика. Проаналізовано ставлення письменниці до зовнішньої суспільно-політичної історії мови та її внутрішнього розвитку. Проведено паралелі з формуванням сучасного мовно-національного світогляду, що мав би ґрунтуватися на мовних стратегіях Лесі Українки.
In the article features of formation of ideological orientations ukrainian Transcarpathia. Affected by the comparison is considered in the context of archetypes in Ukraine. Comparative Philosophy leads to the conclusion that the local ideological features ukrainianruthenian, despite some nuances fit into the allethnopsychological portrait. It is necessary to distinguish humanistychnist (not militant, compassion, sincerity, hospitality, democracy (equality and a high degree of freedom traditionally high role of women in Ukrainian life, family matriarchy) cordocentrism and idealism, which means the advantage of spiritual development, superficial understanding of reality, isolation from reality. These features are common to all ukrainian, but make generalizations regarding ethnopsychological characteristics rather difficult and problematic task. Local differences in regions nakladayut mark on the mentality of their inhabitants. Common features are evidence and result of ethnic and cultural unity of Ukrainian, while local differences caused by the peculiarities of the geographical position and historical conditions of Transcarpathian composed of foreign states. Overall, despite the different nuances researchers identify positive and negative aspects of ethnicity, which are common and typical for all ukrainian. ; У статті проаналізовано особливості формування світоглядних орієнтацій українців Закарпаття. Порушена проблема розглядається у контексті порівняння архетипів населення України. Філософська компаративістика приводить до висновку, що локальні світоглядні особливості українціврусинів, незважаючи на деякі нюанси, вписуються в загальноукраїнський етнопсихологічний портрет. Варто виділити гуманістичність (не войовничість, милосердя, щирість, гостинність; демократизм (рівноправність та високий ступінь свободи, традиційно висока роль жінки в житті українців, родинний матріархат); кордоцентризм та ідеалізм, що означає перевагу духовного розвитку, поверхневе розуміння дійсності, відірваність від реальності. Згадані риси характерні для всіх українців, хоча робити узагальнення стосовно етнопсихологічних особливостей доволі складне та проблематичне завдання. Локальні відмінності регіонів країни накладають відбиток на менталітет їх мешканців. Спільні риси є свідченням та результатом етнокультурної єдності українців, тоді як локальні відмінності викликані особливостями економікогеографічного становища та умовами історичного розвитку закарпатців у складі іноземних держав. У цілому, незважаючи на різні нюанси, дослідники виділяють позитивні та негативні риси етнічного світогляду, які є спільними та типовими для всіх українців. ; У статті проаналізовано особливості формування світоглядних орієнтацій українців Закарпаття. Порушена проблема розглядається у контексті порівняння архетипів населення України. Філософська компаративістика приводить до висновку, що локальні світоглядні особливості українціврусинів, незважаючи на деякі нюанси, вписуються в загальноукраїнський етнопсихологічний портрет. Варто виділити гуманістичність (не войовничість, милосердя, щирість, гостинність; демократизм (рівноправність та високий ступінь свободи, традиційно висока роль жінки в житті українців, родинний матріархат); кордоцентризм та ідеалізм, що означає перевагу духовного розвитку, поверхневе розуміння дійсності, відірваність від реальності. Згадані риси характерні для всіх українців, хоча робити узагальнення стосовно етнопсихологічних особливостей доволі складне та проблематичне завдання. Локальні відмінності регіонів країни накладають відбиток на менталітет їх мешканців. Спільні риси є свідченням та результатом етнокультурної єдності українців, тоді як локальні відмінності викликані особливостями економікогеографічного становища та умовами історичного розвитку закарпатців у складі іноземних держав. У цілому, незважаючи на різні нюанси, дослідники виділяють позитивні та негативні риси етнічного світогляду, які є спільними та типовими для всіх українців.
In the article features of formation of ideological orientations Ukrainian Transcarpathia. Affected by the comparison is considered in the context of archetypes in Ukraine. Comparative Philosophy leads to the conclusion that the local ideological features ukrainian-ruthenian, despite some nuances fit into the all-ethno-psychological portrait. It is necessary to distinguish humanistychnist (not militant, compassion, sincerity, hospitality, democracy (equality and a high degree of freedom traditionally high role of women in Ukrainian life, family matriarchy) cordocentrism and idealism, which means the advantage of spiritual development, superficial understanding of reality, isolation from reality. These features are common to all Ukrainian, but make generalizations regarding ethno-psychological characteristics rather difficult and problematic task. Local differences in regions mark on the mentality of their inhabitants. We emphasize that traditional respect for Ukraine was written people, but education, with few exceptions, been uniform in their levels throughout the ethnic Ukrainian lands. That is familiar to most people was to get primary education (1-3 years) and further education acquired features folk wisdom, traditions intervening years, experience, and consistent introvertyvnyh Ukrainian domestic needs. Naturally Ukrainian prefer this method of cognition as contemplation. Not surprisingly, the need to actively learn the purpose of the study did not find a broad response. Is it because we actually do not have Nobel laureates in various fields of science? Total history includes six people from Ukraine (four of them Jewish) who received this award, but note that they all lived and worked abroad. As a result - local versions of Ukrainian ethnicity often contradict stereotypes about Ukrainian mentality. Many uncertainties and concerns arising from a false interpretation of certain archetypes. A lot of discussion is the fact that indicate the presence of features that, in theory, mutually exclusive. In particular, the Ukrainian think sincere, friendly, hospitable. However, the "real Ukrainian" and know that he thinks one thing, says Second, as does the third. This feature, like the majority of others, goes back to the times when Ukraine was the boundary of European civilization, bordering with Paul Wild (after Ukrainian otherwise would not have survived in the conditions of daily uncertainty of the border). Is often say it is the careful deliberation prudence Ukrainian peasant, but researchers also noted about the lack of logical thinking. There are other contradictions, but they are actually quite logical and natural things and are two sides of the same coin. For example, Cossack courage, uncompromising (hit or miss) as a result of constant wars and extermination most enterprising personalities led to its opposite − provincialism when a person tends to sit, to wait out the period of social storm, but does not interfere with the course of events, not to be in the spotlight. But this does not mean that the spirit of the Cossacks completely exhausted Ukrainian people's souls − it is just dormant for a time. Common features are evidence and result of ethnic and cultural unity of Ukrainian, while local differences caused by the peculiarities of the geographical position and historical conditions of Transcarpathian composed of foreign states. Overall, despite the different nuances researchers identify positive and negative aspects of ethnicity, which are common and typical for all Ukrainian. Even outside Ukraine Ukrainian ethnic lands on the local population still keeps mental features that are specific to Ukrainian. We emphasize that the national ideological maxims total yield of animism, which occupies an important place in the outlook Transcarpathian Ukrainian, as considered F. Potushnyak. The researcher argued that the world of physical phenomena through such causality rare and limited things purely real. ; В статье проанализированы особенности формирования мировоззренческих ориентаций украинцев Закарпатья. Затронута проблема рассматривается в контексте сравнения архетипов населения Украины. Философская компаративистика приводит к выводу, что локальные мировоззренческие особенности украинцев-русинов, несмотря на некоторые нюансы вписываются в общеукраинский этнопсихологический портрет. Стоит выделить гуманистичнисть, демократизм, кордоцентризм и идеализм, означает превосходство духовного развития, поверхностное понимание действительности, оторванность от реальности. В целом, несмотря на различные нюансы, исследователи выделяют положительные и отрицательные черты этнического мировоззрения, которые являются общими и типичными для всех украинцев ; У статті проаналізовано особливості формування світоглядних орієнтацій українців Закарпаття. Порушена проблема розглядається у контексті порівняння архетипів населення України. Філософська компаративістика приводить до висновку, що локальні світоглядні особливості українців-русинів, незважаючи на деякі нюанси вписуються в загальноукраїнський етнопсихологічний портрет. Варто виділити гуманістичність, демократизм кордоцентризм та ідеалізм, що означає перевагу духовного розвитку, поверхневе розуміння дійсності, відірваність від реальності. У цілому, незважаючи на різні нюанси, дослідники виділяють позитивні та негативні риси етнічного світогляду, які є спільними та типовими для всіх українців.
Among the set of problems in the history of Ukrainian philosophy that require indepth study, one of the key, in my opinion, is the study of the value system of the Ukrainian people. One of the issues the subject of this article, which studied the aesthetic values of the Ukrainian national ideology in the philosophy of the first half of the twentieth century, particularly its main aesthetic value Beauty category. Analyzed the work of prominent Ukrainian scientists, philosophers and public figures who, referring to human nature, to the aesthetic properties of human life, from different angles studied Ukrainian national philosophy, which expresses the values, attitudes and beliefs of most of the Ukrainian people. Prominent thinkers, studying and exploring the political, moral, religious, aesthetic ideals and values, looking at the world from a position of Ukrainian human axiological its entirety. They tried to understand the nature, causes and existence of different cultural processes occurring within the Ukrainian people, to grasp how the idea of beauty through people realizing their desire for beauty. Taking into account that the Ukrainian philosophy study period is poorly understood, poring over the source of modern philosophical thought in Ukraine, the author concludes that the life of the Ukrainian people most subordinated pursuit of beauty, which covers all spheres of Ukrainian man as in material and spiritual dimensions of life. ; Серед множини проблем історії української філософії, що потребують поглибленого вивчення, однією з основних, на думку автора, є дослідження системи цінностей українського народу. Одному з таких питань і присвячена ця стаття, в якій проведено дослідження естетичних цінностей українського національного світогляду в філософії першої половини ХХ століття, зокрема, головної його естетичної цінності – категорії краси. Проаналізовано творчість визначних українських вчених, філософів і суспільних діячів, що, звертаючись до людської природи, властивості людини до естетизації життя, з різних сторін досліджували український національний світогляд, який виражає цінності, погляди та переконання більшості представників українського народу. Видатні мислителі, вивчаючи та досліджуючи політичні, моральні, релігійні, естетичні ідеали та цінності, дивились на світ української людини з позиції його аксіологічної цілісності. Вони намагалися зрозуміти сутність, причини виникнення та існування різноманітних культурних процесів, що відбувалися в межах українського етносу, осягнути, яким чином через уявлення про красу народ реалізовує своє прагнення до прекрасного. Беручи до уваги, що українська філософія досліджуваного періоду ще недостатньо вивчена, заглибившись у джерела сучасної філософської думки в Україні, автором зроблено висновок, що життя українського народу найбільшою мірою підпорядковувалося прагненню до прекрасного, яке охоплює всі сфери життєдіяльності української людини як у матеріальному, так і в духовному вимірах буття. ; Серед множини проблем історії української філософії, що потребують поглибленого вивчення, однією з основних, на думку автора, є дослідження системи цінностей українського народу. Одному з таких питань і присвячена ця стаття, в якій проведено дослідження естетичних цінностей українського національного світогляду в філософії першої половини ХХ століття, зокрема, головної його естетичної цінності – категорії краси. Проаналізовано творчість визначних українських вчених, філософів і суспільних діячів, що, звертаючись до людської природи, властивості людини до естетизації життя, з різних сторін досліджували український національний світогляд, який виражає цінності, погляди та переконання більшості представників українського народу. Видатні мислителі, вивчаючи та досліджуючи політичні, моральні, релігійні, естетичні ідеали та цінності, дивились на світ української людини з позиції його аксіологічної цілісності. Вони намагалися зрозуміти сутність, причини виникнення та існування різноманітних культурних процесів, що відбувалися в межах українського етносу, осягнути, яким чином через уявлення про красу народ реалізовує своє прагнення до прекрасного. Беручи до уваги, що українська філософія досліджуваного періоду ще недостатньо вивчена, заглибившись у джерела сучасної філософської думки в Україні, автором зроблено висновок, що життя українського народу найбільшою мірою підпорядковувалося прагненню до прекрасного, яке охоплює всі сфери життєдіяльності української людини як у матеріальному, так і в духовному вимірах буття.
У статті визначено витоки сокільської ідеології та її особливості в Західній Україні, розкрито організаційну структуру українського сокільського руху. Проаналізовано основні напрями діяльності сокільських гнізд, показано вплив товариства на формування світогляду українців Галичини. Відзначено, що на ідеологію сокільських товариств мали значний вплив ідеї засновників чеського сокільства - М. Тирша та І. Фігнера. Констатовано, що ідеологи українського сокільства, відкинувши ідеї панславізму, адаптували діяльність "Сокола-Батька" до потреб національно-визвольного руху українців у межах політичної системи Австро-Угорщини та Другої Речі Посполитої. ; В статье проанализирована деятельность сокольских обществ в контексте общественно-культурных и политических процессов в Галичине. Охарактеризована организационная структура украинского сокольского движения, определены основные направления деятельности сокольских гнезд, на конкретных примерах показано сотрудничество "Сокола" с другими национально-культурными организациями, а также выявлено влияние сокольства на формирование мировоззрения украинцев Галичины. Доказано, что спортивная, национально-культурная деятельность сокольских обществ в Галичине имела важное значение для повышения уровня национального сознания, сохранения национальной памяти и консолидации украинцев. ; The paper analyzes the development of the Sokol movement in Galicia in the late 19th century - the first third of the 20th century in the context of social and cultural processes. It is proved by actual examples that Sokol societies played an important part in the moulding process of national consciousness and consolidation of the Ukrainians over the period under research against the background of anti-Ukrainian policy of Austria-Hungary and the Second Polish-Lithuanian Commonwealth. It is stated that by combining the sports and national components in their activities, Sokol clubs became one of the centers round which Ukrainian youth were united.It is indicated that under the conditions of the lack of statehood Sokol organizations of Galicia, together with other national-cultural and sports societies, de facto performed a state function of physical training of the Ukrainians of the region. By uniting different social groups of the population through physical culture, the Sokols fostered patriotism, social activity and discipline, civic responsibility and morality, which doubtlessly promoted the rise of the national-cultural level of the Ukrainians, invigoration of the struggle for their rights in the context of the Austrian-Hungarian and Polish autocratic regime.It is proved that after the resolution of the Council of Ambassadors of the Entente states on the transfer of Eastern Galicia to Poland (1923), the Polish authorities and community tried to hinder the dissemination of Ukrainian Sokol ideas in the region, which manifested itself in prohibition of registration of Sokol clubs and their statutes etc. It is stated that the attitude of the Polish authorities to the Sokols became most apparent when the Ukrainian community celebrated the tenth anniversary of the Western Ukrainian People's Republic (1928) and when the Polish government conducted a 'pacification' campaign in Galicia (1930). In the meantime a great number of Sokol societies were liquidated.The paper places a high emphasis on Sokol ideology. It is mentioned that ideologists of the Ukrainian Sokol movement, having dismissed the idea of Pan-Slavism, adapted the activities of Sokil-Batko ('Sokil-Father') to the needs of the national liberation movement of the Ukrainians within the framework of the political system of Austria-Hungary and the Second Polish-Lithuanian Commonwealth. It is pointed out that the Sokols, as opposed to other national-cultural organizations, declared nonpartisanship and promoted the inter-confessional consent in Galicia. At the same time, the Sokols popularized sport in every way since they believed that "the spirit of man is hardened together with the physical strength, national consciousness growing".
У статті визначено витоки сокільської ідеології та її особливості в Західній Україні, розкрито організаційну структуру українського сокільського руху. Проаналізовано основні напрями діяльності сокільських гнізд, показано вплив товариства на формування світогляду українців Галичини. Відзначено, що на ідеологію сокільських товариств мали значний вплив ідеї засновників чеського сокільства - М. Тирша та І. Фігнера. Констатовано, що ідеологи українського сокільства, відкинувши ідеї панславізму, адаптували діяльність "Сокола-Батька" до потреб національно-визвольного руху українців у межах політичної системи Австро-Угорщини та Другої Речі Посполитої. ; В статье проанализирована деятельность сокольских обществ в контексте общественно-культурных и политических процессов в Галичине. Охарактеризована организационная структура украинского сокольского движения, определены основные направления деятельности сокольских гнезд, на конкретных примерах показано сотрудничество "Сокола" с другими национально-культурными организациями, а также выявлено влияние сокольства на формирование мировоззрения украинцев Галичины. Доказано, что спортивная, национально-культурная деятельность сокольских обществ в Галичине имела важное значение для повышения уровня национального сознания, сохранения национальной памяти и консолидации украинцев. ; The paper analyzes the development of the Sokol movement in Galicia in the late 19th century - the first third of the 20th century in the context of social and cultural processes. It is proved by actual examples that Sokol societies played an important part in the moulding process of national consciousness and consolidation of the Ukrainians over the period under research against the background of anti-Ukrainian policy of Austria-Hungary and the Second Polish-Lithuanian Commonwealth. It is stated that by combining the sports and national components in their activities, Sokol clubs became one of the centers round which Ukrainian youth were united.It is indicated that under the conditions of the lack of statehood Sokol organizations of Galicia, together with other national-cultural and sports societies, de facto performed a state function of physical training of the Ukrainians of the region. By uniting different social groups of the population through physical culture, the Sokols fostered patriotism, social activity and discipline, civic responsibility and morality, which doubtlessly promoted the rise of the national-cultural level of the Ukrainians, invigoration of the struggle for their rights in the context of the Austrian-Hungarian and Polish autocratic regime.It is proved that after the resolution of the Council of Ambassadors of the Entente states on the transfer of Eastern Galicia to Poland (1923), the Polish authorities and community tried to hinder the dissemination of Ukrainian Sokol ideas in the region, which manifested itself in prohibition of registration of Sokol clubs and their statutes etc. It is stated that the attitude of the Polish authorities to the Sokols became most apparent when the Ukrainian community celebrated the tenth anniversary of the Western Ukrainian People's Republic (1928) and when the Polish government conducted a 'pacification' campaign in Galicia (1930). In the meantime a great number of Sokol societies were liquidated.The paper places a high emphasis on Sokol ideology. It is mentioned that ideologists of the Ukrainian Sokol movement, having dismissed the idea of Pan-Slavism, adapted the activities of Sokil-Batko ('Sokil-Father') to the needs of the national liberation movement of the Ukrainians within the framework of the political system of Austria-Hungary and the Second Polish-Lithuanian Commonwealth. It is pointed out that the Sokols, as opposed to other national-cultural organizations, declared nonpartisanship and promoted the inter-confessional consent in Galicia. At the same time, the Sokols popularized sport in every way since they believed that "the spirit of man is hardened together with the physical strength, national consciousness growing".
Серед множини проблем історії української філософії, що потребують поглибленого вивчення, однією з основних, на думку автора, є дослідження системи цінностей українського народу. Одному з таких питань і присвячена ця стаття, в якій проведено дослідження естетичних цінностей українського національного світогляду в філософії першої половини ХХ століття, зокрема, головної його естетичної цінності – категорії краси. Проаналізовано творчість визначних українських вчених, філософів і суспільних діячів, що, звертаючись до людської природи, властивості людини до естетизації життя, з різних сторін досліджували український національний світогляд, який виражає цінності, погляди та переконання більшості представників українського народу. Видатні мислителі, вивчаючи та досліджуючи політичні, моральні, релігійні, естетичні ідеали та цінності, дивились на світ української людини з позиції його аксіологічної цілісності. Вони намагалися зрозуміти сутність, причини виникнення та існування різноманітних культурних процесів, що відбувалися в межах українського етносу, осягнути, яким чином через уявлення про красу народ реалізовує своє прагнення до прекрасного. Беручи до уваги, що українська філософія досліджуваного періоду ще недостатньо вивчена, заглибившись у джерела сучасної філософської думки в Україні, автором зроблено висновок, що життя українського народу найбільшою мірою підпорядковувалося прагненню до прекрасного, яке охоплює всі сфери життєдіяльності української людини як у матеріальному, так і в духовному вимірах буття.
The phenomenon of the Kosach-Dragomanov family is considered in this article as a national archetype of the Ukrainian mentality, the influence of this family on the formation of such an aristocratic personality as Lesіa Ukrainka during difficult times of socio-political life. Special attention has been paid to the creative and human relationships between Lesia and her uncle Mykhailo Drahomanov whose influence on her was undeniable and extremely beneficial. Her pedigree in particular has been traced. Heredity of generations, the appearance of ingenious personalities is always the subject of special attention. The decisive moment in defining these processes is the appearance of new people, more precisely people of new formation, people of progressive thinking, who are the driving force and foundation of historical change. New generations should not be indifferent to their great predecessors. Lesіa Ukrainka as a creative nature could not be indifferent to the talents and skills of talented people, the circle of her friends, acquaintances and supporters was extremely wide as well as the measurement of her interests. The subject of this article is to highlight the important role of the family and the environment in general in forming a young person as a personality. The challenges of the modern times, in particular, in the field of humanistic educational tendencies, require an appeal to moral authorities in the history of the development of the Ukrainian nation. Keywords: apriori fantasies; bourgeois liberal; positivist scientist; state terrorism; amateurism; ethnography; "Europeanism"; national consciousness; political leader; socio-political thought. ; Приводом для написання статті є звертання до витоків та джерел, що вплинули на зростання, сформували світогляд непересічної геніальної жінки – поетеси Лесі Українки. Виклики сучасної доби, зокрема, в сфері гуманітарних освітніх тенденцій потребують звернення до моральних авторитетів в історії розбудови української держави. В складну добу культурного відродження кінця ...
The phenomenon of the Kosach-Dragomanov family is considered in this article as a national archetype of the Ukrainian mentality, the influence of this family on the formation of such an aristocratic personality as Lesіa Ukrainka during difficult times of socio-political life. Special attention has been paid to the creative and human relationships between Lesia and her uncle Mykhailo Drahomanov whose influence on her was undeniable and extremely beneficial. Her pedigree in particular has been traced. Heredity of generations, the appearance of ingenious personalities is always the subject of special attention. The decisive moment in defining these processes is the appearance of new people, more precisely people of new formation, people of progressive thinking, who are the driving force and foundation of historical change. New generations should not be indifferent to their great predecessors. Lesіa Ukrainka as a creative nature could not be indifferent to the talents and skills of talented people, the circle of her friends, acquaintances and supporters was extremely wide as well as the measurement of her interests. The subject of this article is to highlight the important role of the family and the environment in general in forming a young person as a personality. The challenges of the modern times, in particular, in the field of humanistic educational tendencies, require an appeal to moral authorities in the history of the development of the Ukrainian nation. Keywords: apriori fantasies; bourgeois liberal; positivist scientist; state terrorism; amateurism; ethnography; "Europeanism"; national consciousness; political leader; socio-political thought. ; Приводом для написання статті є звертання до витоків та джерел, що вплинули на зростання, сформували світогляд непересічної геніальної жінки – поетеси Лесі Українки. Виклики сучасної доби, зокрема, в сфері гуманітарних освітніх тенденцій потребують звернення до моральних авторитетів в історії розбудови української держави. В складну добу культурного відродження кінця 19-го початку 20-го сторіччя одним з найінтелектуальніших осередків доби була родина Драгоманових-Косачів, що згуртувала навколо себе плеяду видатних діячів з України. Особливу увагу приділено творчим, людським стосункам Лесі та її дядька Михайла, вплив якого на неї був беззаперечним та надзвичайно благотворним. Такий екскурс у взаємини цих особистостей дає розуміння того, яку важливу роль відіграє у становленні молодої людини сім'я, родина та оточення загалом. Ключові слова: апріорні фантазування; буржуазний ліберал; вчений-позитивіст; державний тероризм; дилетантизм; етнографія; «європеїзм»; національна свідомість; політичний лідер; суспільно-політична думка.
The phenomenon of the Kosach-Dragomanov family is considered in this article as a national archetype of the Ukrainian mentality, the influence of this family on the formation of such an aristocratic personality as Lesіa Ukrainka during difficult times of socio-political life. Special attention has been paid to the creative and human relationships between Lesia and her uncle Mykhailo Drahomanov whose influence on her was undeniable and extremely beneficial. Her pedigree in particular has been traced. Heredity of generations, the appearance of ingenious personalities is always the subject of special attention. The decisive moment in defining these processes is the appearance of new people, more precisely people of new formation, people of progressive thinking, who are the driving force and foundation of historical change. New generations should not be indifferent to their great predecessors. Lesіa Ukrainka as a creative nature could not be indifferent to the talents and skills of talented people, the circle of her friends, acquaintances and supporters was extremely wide as well as the measurement of her interests. The subject of this article is to highlight the important role of the family and the environment in general in forming a young person as a personality. The challenges of the modern times, in particular, in the field of humanistic educational tendencies, require an appeal to moral authorities in the history of the development of the Ukrainian nation. Keywords: apriori fantasies; bourgeois liberal; positivist scientist; state terrorism; amateurism; ethnography; "Europeanism"; national consciousness; political leader; socio-political thought. ; Приводом для написання статті є звертання до витоків та джерел, що вплинули на зростання, сформували світогляд непересічної геніальної жінки – поетеси Лесі Українки. Виклики сучасної доби, зокрема, в сфері гуманітарних освітніх тенденцій потребують звернення до моральних авторитетів в історії розбудови української держави. В складну добу культурного відродження кінця 19-го початку 20-го сторіччя одним з найінтелектуальніших осередків доби була родина Драгоманових-Косачів, що згуртувала навколо себе плеяду видатних діячів з України. Особливу увагу приділено творчим, людським стосункам Лесі та її дядька Михайла, вплив якого на неї був беззаперечним та надзвичайно благотворним. Такий екскурс у взаємини цих особистостей дає розуміння того, яку важливу роль відіграє у становленні молодої людини сім'я, родина та оточення загалом. Ключові слова: апріорні фантазування; буржуазний ліберал; вчений-позитивіст; державний тероризм; дилетантизм; етнографія; «європеїзм»; національна свідомість; політичний лідер; суспільно-політична думка.
The article demonstrates an attempt to make the collective biography of leading members of the Kyiv Old Hromada. By applying the prosopography method, some common features of the everyday life, curriculum vitae and professional activity, which brought together the Ukrainian political and cultural figures of the late 19 c., were revealed. As it is known, the Kyiv Old Hromada was an unofficial association of intellectuals who popularized and promoted the Ukrainian language, history and culture both in Russian empire and Europefrom 1860s. While the whole Kyiv Old Hromada comprised from 70 to 100 members, only a small part of them were deeply involved in the decision-making process. The were involved in the so-called "The Committee of 12". As far as membership in the Committee was informal, it is rather hard to establish precise list of its members. At different times the Committee included V. Antonovych, V. Berenshtam, F. Vovk, M. Dragomanov, P. Zhytetskiy, M. Ziber, M. Kovalevskiy, M. Lysenko, O. Lonachevskiy, K. Mykhalchuk, V. Naumenko, F. Panchenko, I. Rudchenko, O. Rusov, M. Starytskiy, E. Tregubiv, Ju. Tsvitkivskiy, P. Chubynskiy, J. Shulgin. Most of them belonged to the generation of those born during 1830-40s and descended from the families of commoners, Orthodox clergymen, teachers, civil servants etc. Almost all of them studied at the Historical and Philological department of St. Vladimir's Universityof Kyiv, which determined their future careers as researchers and teachers. Some of the Kyiv Old Hromada members became known as prominent Ukrainian historians, linguists and publicists; others achieved significant success in the field of music and theater. Thus, during their lifetime most of them had to work hard as teachers. Members of Kyiv Old Hromada from their own funds sponsored numerous artistic events for the promotion of Ukrainian culture, published a scientific journal "Kievskaya Starina", supported publishing of books in Ukrainian language etc. In 1876 the repression campaign against the Kyiv Old Hromada had started in the Russian empire and most of "The Committee of 12"were either exiled or forced to leave their positions in the education sphere. However, the key figures of the Kyiv Old Hromada continued their public activity until the early 20th century. ; L'article est une tentative de construire une biographie collective des principaux représentants de la vieille Hromada Kiev, qui faisaient partie de la soi-disant « Comité des 12 ». Avec la méthode de prosopographie caractéristiques communes identifiées de la vie quotidienne, les étapes de carrière et de l'activité professionnelle, qui unissaient les personnalités politiques et culturelles ukrainiennes de la seconde moitié du XIXe siècle. origine Analysé, la propriété, l'attitude du public, vision du monde et des activités culturelles et éducatives des membres du Kiev Hromada. ; В статье представлена попытка построения коллективной биографии ведущих представителей Киевской Старой Громады, которые входили в так называемый "Комитет 12". С помощью метода просопографии выявлены общие черты повседневной жизни, этапов карьеры и профессиональной деятельности, которые объединяли украинских политических и культурных деятелей второй половины ХIХ века. Проанализировано происхождение, имущественное положение, общественные взгляды, мировозрение и культурно-просветительская деятельность членов Киевской Громады. ; У статті представлена спроба побудови колективної біографії провідних представників Київської Старої Громади, які входили в так званий "Комітет 12". За допомогою методу просопографія виявлені загальні риси повсякденному житті, етапів кар'єри і професійної діяльності, які об'єднували українських політичних і культурних діячів другої половини ХІХ століття. Проаналізовано походження, майновий стан, громадські погляди, світогляд і культурно-просвітницька діяльність членів Київської Громади.
The article demonstrates an attempt to make the collective biography of leading members of the Kyiv Old Hromada. By applying the prosopography method, some common features of the everyday life, curriculum vitae and professional activity, which brought together the Ukrainian political and cultural figures of the late 19 c., were revealed. As it is known, the Kyiv Old Hromada was an unofficial association of intellectuals who popularized and promoted the Ukrainian language, history and culture both in Russian empire and Europefrom 1860s. While the whole Kyiv Old Hromada comprised from 70 to 100 members, only a small part of them were deeply involved in the decision-making process. The were involved in the so-called "The Committee of 12". As far as membership in the Committee was informal, it is rather hard to establish precise list of its members. At different times the Committee included V. Antonovych, V. Berenshtam, F. Vovk, M. Dragomanov, P. Zhytetskiy, M. Ziber, M. Kovalevskiy, M. Lysenko, O. Lonachevskiy, K. Mykhalchuk, V. Naumenko, F. Panchenko, I. Rudchenko, O. Rusov, M. Starytskiy, E. Tregubiv, Ju. Tsvitkivskiy, P. Chubynskiy, J. Shulgin. Most of them belonged to the generation of those born during 1830-40s and descended from the families of commoners, Orthodox clergymen, teachers, civil servants etc. Almost all of them studied at the Historical and Philological department of St. Vladimir's Universityof Kyiv, which determined their future careers as researchers and teachers. Some of the Kyiv Old Hromada members became known as prominent Ukrainian historians, linguists and publicists; others achieved significant success in the field of music and theater. Thus, during their lifetime most of them had to work hard as teachers. Members of Kyiv Old Hromada from their own funds sponsored numerous artistic events for the promotion of Ukrainian culture, published a scientific journal "Kievskaya Starina", supported publishing of books in Ukrainian language etc. In 1876 the repression campaign against the Kyiv Old Hromada had started in the Russian empire and most of "The Committee of 12"were either exiled or forced to leave their positions in the education sphere. However, the key figures of the Kyiv Old Hromada continued their public activity until the early 20th century. ; L'article est une tentative de construire une biographie collective des principaux représentants de la vieille Hromada Kiev, qui faisaient partie de la soi-disant « Comité des 12 ». Avec la méthode de prosopographie caractéristiques communes identifiées de la vie quotidienne, les étapes de carrière et de l'activité professionnelle, qui unissaient les personnalités politiques et culturelles ukrainiennes de la seconde moitié du XIXe siècle. origine Analysé, la propriété, l'attitude du public, vision du monde et des activités culturelles et éducatives des membres du Kiev Hromada. ; В статье представлена попытка построения коллективной биографии ведущих представителей Киевской Старой Громады, которые входили в так называемый "Комитет 12". С помощью метода просопографии выявлены общие черты повседневной жизни, этапов карьеры и профессиональной деятельности, которые объединяли украинских политических и культурных деятелей второй половины ХIХ века. Проанализировано происхождение, имущественное положение, общественные взгляды, мировозрение и культурно-просветительская деятельность членов Киевской Громады. ; У статті представлена спроба побудови колективної біографії провідних представників Київської Старої Громади, які входили в так званий "Комітет 12". За допомогою методу просопографія виявлені загальні риси повсякденному житті, етапів кар'єри і професійної діяльності, які об'єднували українських політичних і культурних діячів другої половини ХІХ століття. Проаналізовано походження, майновий стан, громадські погляди, світогляд і культурно-просвітницька діяльність членів Київської Громади.
The article examines the imperial myth as a special worldview code structure. Technological imperial and natural national myths (as embodiments at the code level of absolutely opposite worldview structures) are struggling for a world-prevailing. On the example of Ukraine, this ideological conflict can be analyzed as best as possible. The imperial myth is a world-view construct that evolved from the Russian Empire to the Soviet Union, and is now being updated in the Russian Federation. The key imperial mythologem is defined by the «idea of mission», which justifies any acts of authorities and works to expand the space, legitimizes conquests. Topical is the mythologem of the «Third Rome» as the last legitimate state formation in the World. There was a sacralization of undeniable state power in the person of the ruler (mythologemes of the «Tsar» and «False King») and those who are near him. The «mythologem of the Land» (which is considered exclusively as a territory) has been transformed and in this outlook also gave the right to territorial conquests. Russian imperial myth has several important features. His codes are mostly actualized through stereotypes, not through of archetypes (by K.G. Jung). At the code level, the power of the church and state structures is combined, that is more important than nationality. The imperial myth is characterized by deeply rooted in it carnival and game-based beginning (in the sense of virtualization of reality). Association to the imperial myth is carried out through the code system of the Russian language, which became the main factor of self-identification. All spheres of life are clearly regulated, stereotyped, and people are constantly struggling for their place in the formal social hierarchy. The imperial myth is unfavorable to the development of the national and the actualization of natural life-affirming structures. It combats them in every way, reducing the level of creative energy and the value of a developed individual. As a result, national worldview structures are infected with a complex of inferiority. All this can be seen in the historical retrospect of the Ukraine and the Russian Federation and in modern political confrontations. Key words: worldview, imperial myth, national, worldview code, information influences, «hybrid wars». ; У статті досліджений імперський міф як особлива світоглядна кодова структура. Технологічний імперський і природний національний міфи, як втілення на кодовому рівні абсолютно протилежних світоглядних структур, борються за світоглядну домінанту у сучасному світі. На прикладі України цей світоглядний конфлікт може бути проаналізований якнайкраще. Імперський міф є світоглядною конструкцією, яка за кілька століть еволюціонувала від Російської імперії до Радянського союзу, а нині актуалізована у Російській Федерації. Ключовою імперською міфологемою визначено «ідею місійності», яка виправдовує будь-які вчинки легітимної влади і працює на розширення простору, легітимує завоювання. Актуальною є міфологема «Третього Риму» як останнє легітимне державне утворення у світі. Відбувалася сакралізація незаперечної державної влади в особі правителя (міфологеми «Царя» і «лже-царя») і тих, хто знаходиться поряд із ним. Трансформувалася «міфологема землі», яка розглядається виключно як територія, що у цьому світогляді також дає право на територіальні завоювання. Ключові слова: світогляд, імперський міф, національне, світоглядний код, інформаційні впливи, «гібридні війни».
The article considers the concept of political culture as a determining factor in the socio-cultural life of Ukrainian society in the late nineteenth and early twentieth centuries, proposed to define the unity of values and interests of the Ukrainian ethnic group as a guarantee for the formation of a political nation and state. These profound socio-cultural changes have markedly influenced the thinking of most people, and in fact the traditional positivist worldview of the New Age is changing the values and ideals of the modernist period. It should be understood that the level of political culture of society and certain groups and individuals is determined by the degree of transformation of ideological and value attitudes into a specific political action, and an indicator of the level of political culture is the degree of its institutionalization. This is a normatively organized political relationship, which includes all the diversity of socio-political organizations that form the social interest. It was the beginning of the politicization of Ukrainian society on the basis of the national idea that began in the second half of the XIX century in the Austro-Hungarian and Russian empires. This is a defining period for Europe, when the main subjects of the New Age - political nations and their political associations - come to the fore in industrial, socio-cultural development. All these processes influenced the formation of the political culture of the Ukrainian people. They were especially large-scale during the First World War, when all the signs and structural elements of the political culture of our people in this period, the strengths and weaknesses of its mentality were determined. The war was accompanied by a marked acceleration of the process of transformation of the Ukrainian ethnos in the eastern and western lands into a modern nation, whose political culture is becoming more and more modern. In general, socio-cultural and political changes in Europe, and, accordingly, in Ukraine in the future significantly changed the cultural and spiritual life of all parts of Ukraine and the political activities of parties and groups. Thus, the Ukrainian national movement is increasingly in this period acquires a national character and evolves from cultural and educational to national liberation with a political orientation. ; У статті розглянуто поняття політичної культури як визначального чинника в соціокультурному житті українського суспільства кінця ХІХ - початку ХХ століття, запропоновано визначити єдність цінностей та інтересів українського етносу як запоруки для формування політичної нації і власної держави. Ці глибокі соціокультурні зміни помітно впливали на характер мислення більшості людей, по суті традиційний позитивістський світогляд Нового часу змінюється на цінності й ідеали періоду модернізму. Варто розуміти, що рівень політичної культури суспільства, як і окремих груп, індивідів,визначається мірою перетворення ідейно-ціннісних настанов на конкретну політичну дію, а показником рівня політичної культури стає ступінь її інстатущонатзацїї. Це нормативно організоване політичне відношення, що включає всю багатоманітність суспільно-політичних організацій, які формують соціальний інтерес. Поттизащя українського соціуму на базі національної ідеї розпочинається із другої половини ХІХ століття в Австро-Угорській та Російській імперіях. Це період для Європи визначальний, коли на перший план в індустріальному, соціально-культурному розвитку виступають головні суб'єкти Нового часу - політичні нації та їх політичні об'єднання. Усі ці процеси впливали і на становлення політичної культури українського народу. Особливо масштабно вони проявилися під час Першої світової війни, коли визначились всі ознаки і структурні елементи політичної культури нашого народу в даний період, сильні і слабкі сторони його менталітету. Війна супроводжувалася помітним прискоренням процесу трансформації українського етносу східних і західних землях у модерну націю, політична культура якої набуває все більш сучасного вигляду. Загалом, соціокультурні та політичні зміни в Європі, отже, і в Україні, у подальшому суттєво змінили культурно-духовне життя всіх частин України і політичну діяльність партій та груп. Так, український національний рух усе більше в даний період набуває загальнонаціонального характеру й еволюціонує з культурно-просвітницького до національно-визвольного з політичним спрямуванням.
