Suchergebnisse

Розглянуто питання врахування національних інтересів України в умовах фрагментації світової економіки. Показано, що фрагментація є одним з наслідків російської збройної агресії проти України і здатна призвести до поділу світу на геополітичні блоки з відповідними технічними стандартами, системами платежів і резервними валютами.
Визначено актуальні напрями подальшого розвитку держави в умовах фрагментації, з-поміж яких виокремлено такі: орієнтація України на оптимальну модель розвитку провідних країн світу; підтримка України з боку урядів країн світу і міжнародних фінансових організацій; санкційна політика проти країни-агресорки та інші обмежувальні заходи в повоєнний період; різного роду ризики світової економіки тощо.
Фрагментація світової економіки дозволяє визначити групи країн світу, здатних слугувати орієнтиром для подальшого економічного і політичного розвитку України. Ідеться як про перспективи членства в ЄС, так і про більш широкі напрями партнерства з США, Великою Британією та іншими країнами світу. Наголошено, що фрагментація фактично відсікла окремі країни, у першу чергу ті, що пов'язані з країною-агресоркою.
Крім чинника орієнтованості на ЄС критерії вибору моделі розвитку України, з урахуванням її національних інтересів, повинні полягати в стійкості й перспективності розвитку.
Зроблено висновки стосовно врахування національних інтересів України в умовах фрагментації світової економіки. Так, взаємовідносини України з урядами іноземних країн і міжнародними фінансовими організаціями слід вибудовувати на поточних реаліях національної економіки. Для цього потрібна більш широка визначеність, яка б включала середньо- і довгострокові перспективи, а співпраця в цьому напрямі має базуватися на адекватному розумінні розвитку країни. Необхідність проведення реформ в Україні одночасно з процесом повоєнної відбудови розцінюється як важлива запорука успішності реформ та їх адекватності вимогам сучасного світу.

У статті розглядаються альтернативні до ЄС інтеграційні проєкти в державах Вишеградської групи. Увага акцентована на взаємодії національних інтересів вірогідних учасників та ініціаторів нового інтеграційного утворення. Окремо розглянута кореляція між регіональною європейською інтеграцією та альтернативними субрегіональними інтеграційними концепціями. В роботі виділяються теоретичні основи та практичне політичне втілення інтеграційних проєктів вироблених на просторах Центрального субрегіону Європи. Зокрема в державах Вишеградської групи: Польщі, Угорщині, Чехії та Словаччини. Пояснюються історичні причини виникнення певної геополітичної концепції, або ж відсутності такої в сучасній міжнародній політиці держав.
Досліджено недоліки та переваги для втілення у субрегіоні Центральної Європи проєктів Інтермарії, Ініціативи трьох морів, Великої Угорщини. Детально проаналізований генезис цих інтеграційних ініціатив, їх сучасний стан в теоретичній політичній науці та практичне втілення на міждержавній арені. Проаналізовано національні інтереси Угорщини, Чехії, Польщі та Словаччини у втіленні цих субрегіональх інтеграційних концепцій та взаємодія у їх впровадженні із регіональною європейською інтеграцією.
Висновки пропонують розглянути авторський погляд на реалістичність втілення тих чи інших альтернативних до європейської інтеграції геополітичних концептів. Прогнози сформовані на основі аналізу національних інтересів, в рамках заявлених інтеграційних проєктів, держав Вишеградської групи та відповідності траєкторії розвитку геополітичних концептів сучасному руху регіональної євроінтеграції.
Дані виявлені в ході дослідження можуть бути використані при подальшому вивченню проблематики європейської інтеграції в державах ЦЄ, аналізі міжнародної політичної ситуації в Центральній Європі, виявленні та дослідженні національних інтересів держав Вишеградської групи. А також при розробці та моделюванні прогностичних сценаріїв розвитку міждержавної політики в Центральній Європі та Євросоюзі загалом.

The article deals with the problem of categorical definition of the concept of «national interests» in the context of national security of Ukraine. The essence of this category in foreign and domestic scientific literature, as well as in the legislation of Ukraine is analyzed.It is noted that in foreign literature the concept of «national interests» is in fact associated with the geopolitical interests of the state, the representation of the interests of the nation at the international level. This state of affairs is a consequence of the formation in these countries of nations, civil societies, rule of law.In Ukraine, which has virtually no tradition of developing its own statehood for centuries, the category of national interests has a different meaning. In particular, their essence is largely determined, in our time, by the need to improve the process of state formation, consolidation of statehood, its self-preservation, formation of the Ukrainian nation, patriotic education of citizens.It is suggested, under the category of «national interests», to understand the set of common interests and needs common to the nation, the satisfaction and protection of which is a prerequisite for its existence as a subject of history.It is in the national interest to express the need for a nation to occupy a place in the world community that fully meets its cultural, historical, and spiritual traditions, and that maximizes its potential. And under the term «Ukrainian nation» – both representatives of the Ukrainian ethnic group and national minorities who are citizens of Ukraine.The article also assumes the most optimal subjectivity of national interests, namely: nation – civil society – state.The author concludes that under the conditions of the transitional state of our country, where many aspects of political and economic transformation remain unresolved, national interests should become a fundamental basis for Ukraine's national security.The national interests of Ukraine, as a basis for the safe existence of our state, should not only be proclaimed in political programs, but also enshrined in national legislation, be correlated with the legal values of a democratic society.Key words: national interests, nation, civil society, state, national security, identity, marginality. ; У статті розглянуто проблему категоріального визначення поняття «національні інтереси» у контексті національної безпеки України. Проаналізовано сутність даної категорії у зарубіжній та вітчизняній науковій літературі, а також у законодавстві України. Визначено власне розуміння поняття «національні інтереси». Висловлено припущення щодо найоптимальнішої суб'єктності національних інтересів, а саме – нація – громадянське суспільство – держава.Ключові слова: національні інтереси, нація, громадянське суспільство, держава, національна безпека, ідентичність, маргінальність. В статье рассмотрена проблема категориального определения понятия «национальные интересы» в контексте национальной безопасности Украины. Проанализировано сущность данной категории в зарубежной и отечественной научной литературе, а также в законодательстве Украины. Определено собственное понимание понятия «национальные интересы». Высказано предположение касательно оптимальной субъектности национальных интересов, а именно – нация – гражданское общество – государство.Ключевые слова: национальные интересы, нация, гражданское общество, государство, национальная безопасность, идентичность, маргинальность. The article deals with the problem of categorical definition of the concept of «national interests» in the context of national security of Ukraine. The essence of this category in foreign and domestic scientific literature, as well as in the legislation of Ukraine is analyzed.It is noted that in foreign literature the concept of «national interests» is in fact associated with the geopolitical interests of the state, the representation of the interests of the nation at the international level. This state of affairs is a consequence of the formation in these countries of nations, civil societies, rule of law.In Ukraine, which has virtually no tradition of developing its own statehood for centuries, the category of national interests has a different meaning. In particular, their essence is largely determined, in our time, by the need to improve the process of state formation, consolidation of statehood, its self-preservation, formation of the Ukrainian nation, patriotic education of citizens.It is suggested, under the category of «national interests», to understand the set of common interests and needs common to the nation, the satisfaction and protection of which is a prerequisite for its existence as a subject of history.It is in the national interest to express the need for a nation to occupy a place in the world community that fully meets its cultural, historical, and spiritual traditions, and that maximizes its potential. And under the term «Ukrainian nation» – both representatives of the Ukrainian ethnic group and national minorities who are citizens of Ukraine.The article also assumes the most optimal subjectivity of national interests, namely: nation – civil society – state.The author concludes that under the conditions of the transitional state of our country, where many aspects of political and economic transformation remain unresolved, national interests should become a fundamental basis for Ukraine's national security.The national interests of Ukraine, as a basis for the safe existence of our state, should not only be proclaimed in political programs, but also enshrined in national legislation, be correlated with the legal values of a democratic society.Key words: national interests, nation, civil society, state, national security, identity, marginality.

Эскалация военных действий в Мали выходит за рамки регионального конфликта, что предстаёт прямой угрозой для государств Южной Европы и Средиземноморья. Основываясь на уникальной космополитической, геополитической и энергетической роли Испании между Европой и странами Магриба, сделана попытка системного анализа влияния войны в Мали на национальные интересы Королевства. ; The theme of this research is updated by the escalation of theconflict in the Maghreb - the war in Mali. Progressive militaryaction in the North African state are aggravated by religiousaspect, as well as the participation of the armed terrorist groups,which in their totality exacerbates geopolitical instability in theregion. In the context of the above situation remains urgentsearch for solutions to this problem for Spain, for which theMaghreb and sub-Saharan Africa region is an area of vital andstrategic interests.The purpose of the study - to analyze the features of thecurrent war in Mali, to determine its impact on Spain's nationalinterests in the region and explore the religious dimension of theconflict.Based on an analysis of theoretical studies on the problemsof the article and the practical steps, based on the unique andsubjective subtleties of Spanish politics, we can say that Spain'skey interests is recorded in the Southern Mediterranean - azone of absolute strategic interests of national significance, asevidenced by the current National Defense Strategy of Spain,as well as practical steps foreign policy officials of the state.Here are concentrated very close economic, trade, political andhumanitarian ties, and at the same time, a painful problem forthe country.The war in Mali appeared a serious threat to the nationalinterests of Spain in the sub-Saharan region, and it should becharacterized as a local hot spot of intercontinental values, withthe participation of radical Islamist groups, whose developmentin the future could lead to an escalation of the asymmetricconflict between civilizations. Malian war affects many aspectsthat in the near future may develop into more serious conflicts,including: international, energy, faith. ; Ескалація військових дій в Малі виходить за рамкирегіонального конфлікту, що постає прямою загрозоюдля держав Південної Європи та Середземномор'я.Ґрунтуючись на унікальній космополітичній, геополітичнійта енергетичній ролі Іспанії між Європою і країнамиМагрибу, зроблено спробу системного аналізу впливу війнив Малі на національні інтереси Королівства.

The article considers the alternative to the EU integration projects in the Visegrad Group countries. Attention is focused on the interaction of national interests of probable participants and initiators of the new integration. The correlation between regional European integration and alternative subregional integration concepts is considered on a separate basis. The paper highlights the theoretical foundations and practical political implementation of integration projects developed in the subregion of Central Europe, in particular, in the Visegrad Group: Poland, Hungary, the Czech Republic and Slovakia. The historical reasons for the emergence of a certain geopolitical concept, or the absence of such concept in modern international politics of the states, are explained. This study (research) aims to investigate the faults and advantages for the implementation of the Intermaria, Three Seas Initiative, and the Greater Hungary projects in the subregion of Central Europe. The genesis of these integration initiatives, their current state in theoretical political science and practical implementation in the interstate arena are analyzed in detail. The national interests of Hungary, the Czech Republic, Poland and Slovakia in the implementation of these subregional integration concepts and the interaction in their implementation with regional European integration are analyzed. The conclusions suggest to consider the author's view on the realism of the implementation of certain alternatives to European integration geopolitical concepts. The forecasts are formed on the basis of the analysis of national interests, within the limits of the declared integration projects, the Visegrad Group and conformity of the trajectory of development of geopolitical concepts to the modern movement of regional European integration. The data identified during the study can be used in further study of European integration in the countries of Central Europe, analysis of the international political situation in Central Europe, identification and study of national interests of the Visegrad Group, and also in the development and modeling of forecast scenarios for the development of interstate politics in Central Europe and the European Union as a whole. ; У статті розглядаються альтернативні до ЄС інтеграційні проєкти в державах Вишеградської групи. Увага акцентована на взаємодії національних інтересів вірогідних учасників та ініціаторів нового інтеграційного утворення. Окремо розглянута кореляція між регіональною європейською інтеграцією та альтернативними субрегіональними інтеграційними концепціями. В роботі виділяються теоретичні основи та практичне політичне втілення інтеграційних проєктів вироблених на просторах Центрального субрегіону Європи. Зокрема в державах Вишеградської групи: Польщі, Угорщині, Чехії та Словаччини. Пояснюються історичні причини виникнення певної геополітичної концепції, або ж відсутності такої в сучасній міжнародній політиці держав. Досліджено недоліки та переваги для втілення у субрегіоні Центральної Європи проєктів Інтермарії, Ініціативи трьох морів, Великої Угорщини. Детально проаналізований генезис цих інтеграційних ініціатив, їх сучасний стан в теоретичній політичній науці та практичне втілення на міждержавній арені. Проаналізовано національні інтереси Угорщини, Чехії, Польщі та Словаччини у втіленні цих субрегіональх інтеграційних концепцій та взаємодія у їх впровадженні із регіональною європейською інтеграцією. Висновки пропонують розглянути авторський погляд на реалістичність втілення тих чи інших альтернативних до європейської інтеграції геополітичних концептів. Прогнози сформовані на основі аналізу національних інтересів, в рамках заявлених інтеграційних проєктів, держав Вишеградської групи та відповідності траєкторії розвитку геополітичних концептів сучасному руху регіональної євроінтеграції. Дані виявлені в ході дослідження можуть бути використані при подальшому вивченню проблематики європейської інтеграції в державах ЦЄ, аналізі міжнародної політичної ситуації в Центральній Європі, виявленні та дослідженні національних інтересів держав Вишеградської групи. А також при розробці та моделюванні прогностичних сценаріїв розвитку міждержавної політики в Центральній Європі та Євросоюзі загалом. ; У статті розглядаються альтернативні до ЄС інтеграційні проєкти в державах Вишеградської групи. Увага акцентована на взаємодії національних інтересів вірогідних учасників та ініціаторів нового інтеграційного утворення. Окремо розглянута кореляція між регіональною європейською інтеграцією та альтернативними субрегіональними інтеграційними концепціями. В роботі виділяються теоретичні основи та практичне політичне втілення інтеграційних проєктів вироблених на просторах Центрального субрегіону Європи. Зокрема в державах Вишеградської групи: Польщі, Угорщині, Чехії та Словаччини. Пояснюються історичні причини виникнення певної геополітичної концепції, або ж відсутності такої в сучасній міжнародній політиці держав. Досліджено недоліки та переваги для втілення у субрегіоні Центральної Європи проєктів Інтермарії, Ініціативи трьох морів, Великої Угорщини. Детально проаналізований генезис цих інтеграційних ініціатив, їх сучасний стан в теоретичній політичній науці та практичне втілення на міждержавній арені. Проаналізовано національні інтереси Угорщини, Чехії, Польщі та Словаччини у втіленні цих субрегіональх інтеграційних концепцій та взаємодія у їх впровадженні із регіональною європейською інтеграцією. Висновки пропонують розглянути авторський погляд на реалістичність втілення тих чи інших альтернативних до європейської інтеграції геополітичних концептів. Прогнози сформовані на основі аналізу національних інтересів, в рамках заявлених інтеграційних проєктів, держав Вишеградської групи та відповідності траєкторії розвитку геополітичних концептів сучасному руху регіональної євроінтеграції. Дані виявлені в ході дослідження можуть бути використані при подальшому вивченню проблематики європейської інтеграції в державах ЦЄ, аналізі міжнародної політичної ситуації в Центральній Європі, виявленні та дослідженні національних інтересів держав Вишеградської групи. А також при розробці та моделюванні прогностичних сценаріїв розвитку міждержавної політики в Центральній Європі та Євросоюзі загалом.

In article on the basis of results of the analysis of the theoretical and methodologicalfoundations of national and economic security it is defined the essence of national interestsin the economic sphere, and on this basis it is proposed definition «national interestsin the economic sphere» and the approach to the building of their hierarchy, accordingto which these interests are proposed to be divided into two types: external and internal,and within each species - into three groups, namely: the implementation of which hasthe highest, medium and low importance for economic security. It is shown that requiredprecondition for the efficient functioning of the system of public administration for economicsecurity is to find the optimal (rational) value of interests in the economic spherein the triangle: human (individual) - society - state. A number of factors have led to a deep economic crisis in Ukraine. Among them, in particular: the oligarchic model of Ukraine's economic development, ineffective economic policy, is actually aimed at appropriating public resources, as well as the excessive dependence of the national economy on the external market. At the same time, there are socio-economic upheavals as a result of hostilities in the south-east of Ukraine, the annexation of the Crimea by the Russian Federation and the conduct of its aggressive policy towards Ukraine. This led to an intensification of efforts of scientists and practitioners to find ways and mechanisms for guaranteeing economic security.On the other hand, under the influence of economic, political and other factors that create threats to national interests in the economic sphere, there is a process of further differentiation of public administration in the areas of development and adoption of appropriate government-management decisions regarding the provision of economic security, which necessitates the definition of a system of public administration economic safety as an object of independent scientific research. The solution of this task, first of ...

Стаття присвячена дослідженню практики Суду ЄС щодо інтерпретації національних інтересів держав – членів Європейського Союзу при вирішенні спорів, віднесених до його юрисдикції. Проаналізовано рішення Суду ЄС, які дозволяють простежити його позицію у цьому питанні та еволюцію практики щодо знаходження балансу між різними колами інтересів – інтересами Союзу та держав-членів. Побіжно висвітлено окремі актуальні аспекти сучасного права Європейського Союзу (права людини, свобода підприємництва тощо), його інституційної системи та функціонування судової влади у ЄС в цілому. ; Статья посвящена исследованию практики Суда ЕС относительно интерпретации национальных интересов государств – членов Европейского Союза при разрешении споров, отнесенных к его юрисдикции. Проанализированы решения Суда ЕС, которые позволяют проследить его позицию по этому вопросу и выявить эволюцию практики относительно баланса между разными кругами интересов – интересами Союза и государств-членов. При этом раскрыты актуальные аспекты современного права Европейского Союза (в частности, права человека, свобода предпринимательской деятельности), его институциональной системы и функционирования судебной власти в ЕС в целом. ; The article is devoted to the research of CJEU's practice concerning the interpretation of national interests of the European Union's Member States in resolving disputes submitted for its consideration. Analyzed decisions of the CJEU allows to trace its position on the matter and the evolution of practices regarding the balance between different interests – the interests of the Union and the States. Also in article there are analyzed actual problems of the modern European Union law (human rights, free enterprise, etc.), its institutional system and direct the judicial authorities in the EU.For modern evolution of the EU it is highly important to have orientation not only on common interests of the EU but on interests of members states. In the late jurisprudence of the Court of Justice of the European Union there is a tendency of retreating from strict practice of favoring only to interests of the EU and interpreting interests of members states in order to find the balance between two types of interest especially after amendments of Lisbon treaty. In the context of this research it should be noted that the Court of Justice of the European Union during interpretation of national interests of member states uses the principle of self-restriction in interpretation of law. Herewith the Court quite flexible uses this principle and this leads to appearance of new highly important precedents. It should be underlined that the Court has a negative to the application of acte claire doctrine because of some risk of been bound to act only in one direction without taking into consideration any possible changes of judicial practice in future. The conclusion is made that for the strengthening of European integration it is highly important not only the jurisprudence of the Court, but the activity of constitutional courts of member states and also their parliaments, which under Lisbon treaty got a lot of democratic competences. Exactly the cooperation of these key subjects of European integration will help in future to avoid the collisions of interests of member-states and of the EU.

The article is devoted to the research of CJEU's practice concerning the interpretation of national interests of the European Union's Member States in resolving disputes submitted for its consideration. Analyzed decisions of the CJEU allows to trace its position on the matter and the evolution of practices regarding the balance between different interests – the interests of the Union and the States. Also in article there are analyzed actual problems of the modern European Union law (human rights, free enterprise, etc.), its institutional system and direct the judicial authorities in the EU.For modern evolution of the EU it is highly important to have orientation not only on common interests of the EU but on interests of members states. In the late jurisprudence of the Court of Justice of the European Union there is a tendency of retreating from strict practice of favoring only to interests of the EU and interpreting interests of members states in order to find the balance between two types of interest especially after amendments of Lisbon treaty. In the context of this research it should be noted that the Court of Justice of the European Union during interpretation of national interests of member states uses the principle of self-restriction in interpretation of law. Herewith the Court quite flexible uses this principle and this leads to appearance of new highly important precedents. It should be underlined that the Court has a negative to the application of acte claire doctrine because of some risk of been bound to act only in one direction without taking into consideration any possible changes of judicial practice in future. The conclusion is made that for the strengthening of European integration it is highly important not only the jurisprudence of the Court, but the activity of constitutional courts of member states and also their parliaments, which under Lisbon treaty got a lot of democratic competences. Exactly the cooperation of these key subjects of European integration will help in future to avoid the collisions of interests of member-states and of the EU. ; Статья посвящена исследованию практики Суда ЕС относительно интерпретации национальных интересов государств – членов Европейского Союза при разрешении споров, отнесенных к его юрисдикции. Проанализированы решения Суда ЕС, которые позволяют проследить его позицию по этому вопросу и выявить эволюцию практики относительно баланса между разными кругами интересов – интересами Союза и государств-членов. При этом раскрыты актуальные аспекты современного права Европейского Союза (в частности, права человека, свобода предпринимательской деятельности), его институциональной системы и функционирования судебной власти в ЕС в целом. ; Стаття присвячена дослідженню практики Суду ЄС щодо інтерпретації національних інтересів держав – членів Європейського Союзу при вирішенні спорів, віднесених до його юрисдикції. Проаналізовано рішення Суду ЄС, які дозволяють простежити його позицію у цьому питанні та еволюцію практики щодо знаходження балансу між різними колами інтересів – інтересами Союзу та держав-членів. Побіжно висвітлено окремі актуальні аспекти сучасного права Європейського Союзу (права людини, свобода підприємництва тощо), його інституційної системи та функціонування судової влади у ЄС в цілому.

Recently the Arctic becomes an important strategic region, through which lie important sea routes, as well as the Arctic shelf was discovered signifiant deposits of energy resources. The distribution of spheres of inflence in the Arctic region between Canada, USA, Russia, Norway and Denmark is an actual problem of modern international relations.The peculiarity of the Arctic as a region - is that it consists mainly of segments of national states and political centers of which most are located far to the south. At the beginning of the XXI century the strategic importance of the North grows and comes the most important in geopolitics and economics as Arctic states and leading countries outside the region. Canada and Russia have the best starting position in the upcoming «battle for the Arctic» They not only have the lingering Arctic coast line and operates under the Northern Sea Route and the Northwest passage, but also have the largest icebreaker flet and the unique experience of actions Navy in the Arctic Circle.Sectoral allocation as one of the Arctic division variants - in which the territory is divided along the lines of the meridians that converge at the intersection on the Pole, and the distribution of the median line at equal distances from the coast.International opposition to the division of the Arctic territory and its many resources is beginning to strengthen and supplemented with new threats to the Arctic states. But despite this, some regions of the Arctic states have an independent political line and position themselves as full actors in the international arena.The struggle for control of the Arctic is still in the initial stage and does not worsen, turned around primarily in the legal and diplomatic fild. All sides have enough time to create the initial position for future strategic rivalry. ; Анализируются современные вызовы в Арктическом регионе. Автор рассматривает международное противостояние государств за раздел территории Арктики.В последнее время Арктика является важным стратегическим регионом, через который проходят важные морские пути, а также в арктическом шельфе было открыто значительные месторождения энергетических ресурсов. Распределение сфер влияния в арктическом регионе между Канадой, США, Россией, Норвегией и Данией является актуальной проблемой современных международных отношений. ; Аналізуються сучасні виклики в Арктичному регіоні. Автор розглядає міжнародне протистояння держав за поділ території Арктики. Останнім часом Арктика є важливим стратегічним регіоном, через який проходять важливі морські шляхи, а також в арктичному шельфі було відкрито значні родовища енергетичних ресурсів. Розподілення сфер впливу в арктичному регіоні між Канадою, США, Росією, Норвегією та Данією є актуальною проблемою сучасних міжнародних відносин

The article examines the possibility of restricting the right to freedom of speech in order to protect the national interests of the state. An analysis of normative legal acts prohibiting the dissemination of destructive information, such as calls for a violent change in the constitutional order of Ukraine, the outbreak of aggressive war, incitement to national, racial or religious hatred, etc. The right to freedom of expression is not absolute and may be limited. The article substantiates the criteria for state intervention in the information sphere, which allow limiting the dissemination of destructive information and preserving democratic values. Such criteria include the legality of the procedure, the legality of the purpose and the minimum amount of intervention. The article considers the existing mechanisms in Ukraine to respond to harmful informational influences. The law provides for liability for disseminating false information at several levels: civil, administrative and criminal. At the same time, these mechanisms are insufficient, as the concepts of «misinformation», «fake», etc. are not normatively defined. The article describes the state policy to combat destructive information influence. The bases of activity of state bodies created for the purpose of counteraction to dissemination of misinformation and propaganda are considered, namely the Center of counteraction of misinformation at Council of National Security and Defense of Ukraine and the Center of Strategic Communications and Information Security at the Ministry of Culture and Information Policy. The strategies of the state on counteraction to harmful information influence are analyzed. The Doctrine of Information Security of Ukraine is considered, which clarifies the basics of the state information policy in the direction of counteracting the destructive information influence of the Russian Federation in the conditions of the hybrid war unleashed by it. The main provisions of the Information Security Strategy, which defines the general principles of information security, are also considered. The strategies of the state on counteraction to harmful information influence are analyzed. The Doctrine of Information Security of Ukraine is considered, which clarifies the basics of the state information policy in the direction of counteracting the destructive information influence of the Russian Federation in the conditions of the hybrid war unleashed by it. The main provisions of the Information Security Strategy, which defines the general principles of information security, are also considered. ; В статье исследованы возможности ограничения права на свободу слова с целью защиты национальных интересов государства. Проанализированы нормативно-правовые акты, запрещающие распространение информации вредного содержания. Обобщено условия, при которых возможно ограничение свободы слова в демократическом обществе. Охарактеризовано государственную политику по противодействию вредному информационному воздействию. Сосредоточено внимание на работе органов государственной власти, которые созданы для противодействия распространению дезинформации и пропаганды, а именно Центра противодействия дезинформации и Центра стратегических коммуникаций и информационной безопасности. Проанализированы стратегии государства по противодействию вредному информационному воздействию. ; У статті досліджено можливості обмеження права на свободу слова з метою захисту національних інтересів держави. Проаналізовано нормативно-правові акти, що забороняють поширення інформації шкідливого змісту. Узагальнено умови, за яких є можливим обмеження свободи слова у демократичному суспільстві. Охарактеризовано державну політику з протидії шкідливому інформаційному впливу. Зосереджено увагу на роботі органів державної влади, що створені для протидії поширенню дезінформації і пропаганди, а саме Центру протидії дезінформації та Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Проаналізовано стратегії держави з протидії шкідливому інформаційному впливу.

У статті висвітлено проблеми взаємозв'язку між політичними інтересами великих держав та конфліктами в конкретному регіоні, зосереджуючись на темах геополітики, економіки та внутрішньої політики. Розглядаючи політичні аспекти, стаття визначає, які конкретні стратегії великих держав впливають на ситуацію в регіоні та як ці стратегії відображають їхні національні інтереси. Методологія ретельно досліджує офіційні документи, економічні показники та академічні джерела, щоб виокремити ключові фактори впливу великих держав. Результати підкреслюють, що політичні інтереси є суттєвим детермінантом конфліктів у регіоні, а їхній вплив може виявитися як позитивним, сприяючи розв'язанню конфліктів, так і негативним, що призводить до їхнього збільшення та ескалації. Стаття аналізує, як провідні держави використовують свої політичні ресурси для досягнення стратегічних цілей та як це впливає на глобальну безпеку. Зокрема, розглядаються приклади втручання та підтримки конфліктів, що виникають внаслідок поглиблення політичних інтересів держав у регіоні. Особлива увага приділяється взаємодії політичних та економічних факторів у формуванні стратегій великих держав. Автори аналізують, як економічні інтереси впливають на політичні рішення, а також як це впливає на стабільність та безпеку регіону через висвітлення різних сценаріїв розвитку подій.Теоретичне значення дослідження полягає в глибшому розумінні механізмів впливу великих держав на конфліктну динаміку, а практичне значення виявляється у можливості розробки стратегій для прогнозування та управління конфліктами в регіоні. Робота також ставить під сумнів стереотипи та пропонує нові підходи до розуміння взаємодії великих держав у контексті конфліктів. Нарешті, стаття визначає перспективи подальших досліджень у цій області та надає читачам стійкі підстави для подальших рефлексій та обговорень.

Introduction. Maritime economy is one of the most important factors of economic growth and national security. Prior to the post-Soviet stage of development, a high level of "maritime maturity" was achieved in Ukraine. Well-developed and diversified maritime economic complex of Ukraine included maritime transport, fisheries, shipbuilding and ship repair, marine engineering, offshore gas industry, seaports, sea recreation with cruise fleet of international standards, etc. During the last years Ukraine has lost most of its maritime potential. The renewal of maritime economy and recovery of the maritime complex became one of the most important national interests of Ukraine. Aim and tasks. The paper aims to analyse the problems of maritime complex of Ukraine and formulate national maritime interests of Ukraine under new geopolitical and economic conditions in the Black Sea region. Research results. In order to discuss the maritime interests of Ukraine was proposed a fractal model which considers maritime interests in the following dimensions: economy, geopolitics, environment, military-defence. As the strategic economic interests of Ukraine are considered: useofmarine natural resourcesthat can contribute toeconomicgrowth; development of transport and communication in the Black Sea-Azov basin and other areas of the World Ocean; development of recreational and tourism potential of Ukrainian Black Sea coast; marine energy development. Considering the geopolitical aspects, national interests include maintenance of the territorial integrity of Ukraine, development of a system of sustainable strategic, political and economic cooperation. Environmental aspect of maritime interests of Ukraine includes rational use of natural resources, greening of economic activities in costal areas, environmental management, reproduction of biological resources and protection of biodiversity of the Black and Azov Seas. In recent years the military-defence aspect of national interests takes on special significance. It includes, first of all, the effective realization of the defence strategy at the southern borders and development of the Naval Forces of Ukraine. Conclusions. National maritime interests of Ukraine were discussed from economic, geopolitical, environmental and military-defence points of view. One of important strategic interests of Ukraine is to ensure stability and protection of the regional security in the Black Sea-Azov region, which has become an arena of complex geopolitical and geoeconomic contradictions in the context of growing economic development trends in the region, transboundary and international problems.

The article provides a theoretical and methodological generalization and proposes a new solution to the current scientific problem, which is to substantiate practical recommendations for the formation and development of the scientific direction of the cluster economy and expand the use of modern environmental management. A number of literary sources and characteristics of the process of development of scientific thought on the formation of a modern system of knowledge of cluster economics and cluster policy, environmental management and circular economy are presented and systematized. The cluster economy, its theoretical and methodological content as system knowledge and reflection in the newest generalized provisions - social and ecological management are substantiated. The theoretical and genetic development of integration processes in modern regional management is determined taking into account the vectors of social progress, combination of knowledge of economics, innovation, sociology, market theory and entrepreneurship. It is emphasized that integration processes always have general or local action impact on the phenomena and processes of human activity, provide positive or negative dynamics of individual socio-economic phenomena and processes. It is integration as a driving force that shapes the potential of society and the economy of the state and its territories. The key factors of social progress that led to the study of the process of integration in the economy and management are identified: the accelerated formation of the world market and its impact on national economies, changing the borders of regions; consolidation, centralization and diversification of capital, accelerated diversification of production and services; mass production and its dependence on scientific and technological progress, environmental and social standards; territorial redistribution of the world, zones of economic influence and the latest formats of regionalization. The focus is on the fact that the cluster, as a manifestation of economic integration in modern activities, sectoral and regional authorities, is the primary tool for stimulating markets, business, qualitative and quantitative improvement of the business environment, attracting investment, a tool for balancing government and business. It is noted that clusters become the center of industrial policy, balance regional interest groups, stimulate and adjust regional development, accelerate the commercialization of national scientific heritage. Such components of the potential of cluster formation of regions as: science and education are determined; resource base; savings of enterprises and the population; small and medium business and infrastructure to support small and medium business. The realization of the potential of clustering should be based on a system of security against existing risks, the construction of which can quickly form a platform for mutual action, collective decision-making, organizational and control measures. The managerial vision of formation of the strategic purpose of cluster formation taking into account the principles of consolidation and harmonization of key interests is substantiated. The author 's vision of modern tendencies of economic progress, which form the latest vision of economic, ecological, social interests as an integrated manifestation, combination of social, economic and cultural spheres of mankind, is substantiated. The thesis of need and relevance by involving transdisciplinary knowledge and methods of regulating the processes of regional reproduction is presented and substantiated; integration and differentiation of management knowledge; anthropogenic security of human development; systemic socialization on the platform of cluster and circular economies. It is proved that integration as a tool for combining the system of modern knowledge of management and economics forms the potential of society and directs the vectors of economic activity to the standards of trust and socialization. The knowledge of management in the formation of cluster economy of Ukraine on the basis of system integration and balance of national interests is considered and systematically analyzed with recommendations for further study of the existing specifics of social progress, knowledge management and practice of improving the effectiveness of government and business. The author's vision of classification of interests in stimulating cluster formation of enterprises and measures of regional cluster policy on the platforms of action of principles - trust, knowledge-intensive measures, targeted information support, compliance with European integration values is substantiated and given. The obtained conclusions and recommendations on regional cluster policy confirm the prospects of the movement of the regions of Ukraine to the most progressive forms of environmental management with the involvement of regional, sectoral cluster projects and EU programs. The effectiveness and fundamental vectors of the EU regional policy, aimed at building a new model of cluster economy on the basis of trust and balance of interests of business entities, government and the population, are specified. ; У статті здійснено теоретико-методичне узагальнення та запропоновано нове розв'язання актуальної наукової проблеми, що полягає в обґрунтуванні практичних рекомендацій щодо формування тарозвитку наукового напряму кластерної економіки та розширення використання сучасних положень екологічного менеджменту. Наведено та систематизовано низку літературних джерел та характеристик процесу розвитку наукової думки щодо формування сучасної системи знань кластерної економіки та кластерної політики, екологічного менеджменту та циркулярної економіки. Обґрунтовано кластерну економіку, її теоретичне та методологічне наповнення як системного знання та відображення в новітніх узагальнених положеннях – соціального та екологічного менеджменту. Обґрунтовано авторське бачення сучасних тенденції економічного прогресу, що формують новітнє бачення економічних, екологічних, соціальних інтересів як інтегрованого прояву, поєднання соціальної, економічної та культурної сфер людства. Наведено та обґрунтовано тезу потреби та актуальності залученням трансдисциплінарних знань і методів регулювання процесів регіонального відтворення; інтеграція та диференціація знань менеджменту; антропогенного безпекового розвитку людини; системної соціалізація на платформі кластерної та циркулярної економік. Доведено, що інтеграція як інструмент поєднання системи сучасних знань менеджменту та економіки формує потенціал суспільства й спрямовує вектори руху господарської діяльності до стандартів довіри та соціалізації. Розглянуто та системно проаналізовано знання менеджменту в питаннях формування кластерної економіки України на основі системної інтеграції та балансу національних інтересів з рекомендаціями щодо подальшого дослідження існуючої специфіки суспільного прогресу, управління знаннями та практики удосконалення дієвості заходів влади та бізнесу. Обґрунтовано та наведено авторське бачення класифікація інтересів у стимулюванні кластероутворення підприємств та заходах регіональної кластерної політики на платформах дії принципів – довіри, наукоємності заходів, цільового інформаційного забезпечення, відповідності євроінтеграційним цінностям. Отримані висновки та рекомендації щодо регіональної кластерної політики підтверджують перспективність руху регіонів України до найпрогресивніших форм екологічного менеджменту із залученням регіональних, галузевих кластерних проєктів і програм ЄС. Конкретизовано дієвість і фундаментальні вектори регіональної політики ЄС, спрямовані на побудову нової моделі кластерної економіки на засадах довіри та балансу інтересів суб'єктів господарювання, влади і населення.

The article provides a theoretical and methodological generalization and proposes a new solution to the current scientific problem, which is to substantiate practical recommendations for the formation and development of the scientific direction of the cluster economy and expand the use of modern environmental management. A number of literary sources and characteristics of the process of development of scientific thought on the formation of a modern system of knowledge of cluster economics and cluster policy, environmental management and circular economy are presented and systematized. The cluster economy, its theoretical and methodological content as system knowledge and reflection in the newest generalized provisions - social and ecological management are substantiated. The theoretical and genetic development of integration processes in modern regional management is determined taking into account the vectors of social progress, combination of knowledge of economics, innovation, sociology, market theory and entrepreneurship. It is emphasized that integration processes always have general or local action impact on the phenomena and processes of human activity, provide positive or negative dynamics of individual socio-economic phenomena and processes. It is integration as a driving force that shapes the potential of society and the economy of the state and its territories. The key factors of social progress that led to the study of the process of integration in the economy and management are identified: the accelerated formation of the world market and its impact on national economies, changing the borders of regions; consolidation, centralization and diversification of capital, accelerated diversification of production and services; mass production and its dependence on scientific and technological progress, environmental and social standards; territorial redistribution of the world, zones of economic influence and the latest formats of regionalization. The focus is on the fact that the cluster, as a manifestation of economic integration in modern activities, sectoral and regional authorities, is the primary tool for stimulating markets, business, qualitative and quantitative improvement of the business environment, attracting investment, a tool for balancing government and business. It is noted that clusters become the center of industrial policy, balance regional interest groups, stimulate and adjust regional development, accelerate the commercialization of national scientific heritage. Such components of the potential of cluster formation of regions as: science and education are determined; resource base; savings of enterprises and the population; small and medium business and infrastructure to support small and medium business. The realization of the potential of clustering should be based on a system of security against existing risks, the construction of which can quickly form a platform for mutual action, collective decision-making, organizational and control measures. The managerial vision of formation of the strategic purpose of cluster formation taking into account the principles of consolidation and harmonization of key interests is substantiated. The author 's vision of modern tendencies of economic progress, which form the latest vision of economic, ecological, social interests as an integrated manifestation, combination of social, economic and cultural spheres of mankind, is substantiated. The thesis of need and relevance by involving transdisciplinary knowledge and methods of regulating the processes of regional reproduction is presented and substantiated; integration and differentiation of management knowledge; anthropogenic security of human development; systemic socialization on the platform of cluster and circular economies. It is proved that integration as a tool for combining the system of modern knowledge of management and economics forms the potential of society and directs the vectors of economic activity to the standards of trust and socialization. The knowledge of management in the formation of cluster economy of Ukraine on the basis of system integration and balance of national interests is considered and systematically analyzed with recommendations for further study of the existing specifics of social progress, knowledge management and practice of improving the effectiveness of government and business. The author's vision of classification of interests in stimulating cluster formation of enterprises and measures of regional cluster policy on the platforms of action of principles - trust, knowledge-intensive measures, targeted information support, compliance with European integration values is substantiated and given. The obtained conclusions and recommendations on regional cluster policy confirm the prospects of the movement of the regions of Ukraine to the most progressive forms of environmental management with the involvement of regional, sectoral cluster projects and EU programs. The effectiveness and fundamental vectors of the EU regional policy, aimed at building a new model of cluster economy on the basis of trust and balance of interests of business entities, government and the population, are specified. ; У статті здійснено теоретико-методичне узагальнення та запропоновано нове розв'язання актуальної наукової проблеми, що полягає в обґрунтуванні практичних рекомендацій щодо формування тарозвитку наукового напряму кластерної економіки та розширення використання сучасних положень екологічного менеджменту. Наведено та систематизовано низку літературних джерел та характеристик процесу розвитку наукової думки щодо формування сучасної системи знань кластерної економіки та кластерної політики, екологічного менеджменту та циркулярної економіки. Обґрунтовано кластерну економіку, її теоретичне та методологічне наповнення як системного знання та відображення в новітніх узагальнених положеннях – соціального та екологічного менеджменту. Обґрунтовано авторське бачення сучасних тенденції економічного прогресу, що формують новітнє бачення економічних, екологічних, соціальних інтересів як інтегрованого прояву, поєднання соціальної, економічної та культурної сфер людства. Наведено та обґрунтовано тезу потреби та актуальності залученням трансдисциплінарних знань і методів регулювання процесів регіонального відтворення; інтеграція та диференціація знань менеджменту; антропогенного безпекового розвитку людини; системної соціалізація на платформі кластерної та циркулярної економік. Доведено, що інтеграція як інструмент поєднання системи сучасних знань менеджменту та економіки формує потенціал суспільства й спрямовує вектори руху господарської діяльності до стандартів довіри та соціалізації. Розглянуто та системно проаналізовано знання менеджменту в питаннях формування кластерної економіки України на основі системної інтеграції та балансу національних інтересів з рекомендаціями щодо подальшого дослідження існуючої специфіки суспільного прогресу, управління знаннями та практики удосконалення дієвості заходів влади та бізнесу. Обґрунтовано та наведено авторське бачення класифікація інтересів у стимулюванні кластероутворення підприємств та заходах регіональної кластерної політики на платформах дії принципів – довіри, наукоємності заходів, цільового інформаційного забезпечення, відповідності євроінтеграційним цінностям. Отримані висновки та рекомендації щодо регіональної кластерної політики підтверджують перспективність руху регіонів України до найпрогресивніших форм екологічного менеджменту із залученням регіональних, галузевих кластерних проєктів і програм ЄС. Конкретизовано дієвість і фундаментальні вектори регіональної політики ЄС, спрямовані на побудову нової моделі кластерної економіки на засадах довіри та балансу інтересів суб'єктів господарювання, влади і населення.

The article is the result of a correlation analysis of the declared national interests of the nation-state, the national values of Ukrainians and the role of authentic values in the context of the formation of collective meanings of the Ukrainian people and the policy of protecting the national interests of Ukraine.The conclusions expressed by the author are based on the analytical materials of the Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine, the Institute of Political and Ethnic Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine by IF Kuras, the current legislation. It is determined that the prospect of consolidation of Ukrainian society in times of serious geopolitical and socio-economic challenges should be based on the synthesis of authentic values of Ukrainians and current perspectives.It is determined that among the number of existing approaches to understanding the category «national interests», its essence is reduced to three components: protection of territorial integrity; security of life for all citizens; the welfare of the population. Identifying national interests with national values is incorrect. National values can only form the basis of a policy to protect the national interests of the state. Political practice demonstrates the sensitivity of society to authentic values that form the basis of national ones. Unlike national interests, which can be determined by many factors of geopolitical, socio-economic, cultural and historical character, etc., authentic values represent a stable and unchanging core of national character. National interests, which are qualitatively based on the authentic values of Ukrainians, have the potential to become a collective sense capable of equally influencing and mobilizing all members of society. ; Стаття є результатом кореляційного аналізу декларованих національних інтересів державинації, національних цінностей українців та ролі автентичних цінностей у контексті формування колективних смислів українського народу та політики захисту національних інтересів України.Висловлені автором висновки ґрунтуються на аналітичних матеріалах Інституту соціології Національної Академії Наук України, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень Національної Академії Наук України ім. І.Ф. Кураса, чинному законодавстві. Визначено, що перспектива консолідації українського суспільства в часи серйозних геополітичних і соціальноекономічних викликів має базуватися на синтезі автентичних цінностей українців та актуальних перспектив.Визначено, що з-поміж низки існуючих підходів до розуміння категорії «національні інтереси», її сутність зводиться до трьох складових: захист територіальної цілісності; безпека життя всіх громадян; зростання добробуту населення. Ототожнення національних інтересів з національними цінностями є некоректним. Національні цінності можуть бути лише основою політики захисту національних інтересів держави. Політична практика демонструє чутливість суспільства до автентичних цінностей, що формують фундамент національних. На відміну від національних інтересів, що можуть бути детерміновані багатьма чинниками геополітичного, соціальноекономічного, культурно-історичного характеру тощо, автентичні цінності представляють собою стале і незмінне ядро національного характеру. Національні інтереси, що якісно обумовлені і ґрунтуються на автентичних цінностях українців, мають потенціал стати колективним смислом, здатним однаково вплинути і мобілізувати всіх членів суспільства.