Suchergebnisse

Виклад інформаційного контенту статті здійснено на основі контент-аналізу наукових праць, у яких розглянуто певні аспекти проблеми неперервної освіти. Зокрема це актуальність реалізації неперервної освіти, мета її здійснення, погляди на процес реалізації неперервної освіти. Аналіз наукових праць слугував виокремленню смислових одиниць інформації, які розглядаються як значущі для представлення суті поняття «система неперервної освіти». Неперервну освіту розглянуто: як провідний чинник соціального та економічного розвитку суспільства; як процес, що охоплює все життя людини; як складне утворення, сутність якого передається за допомогою таких лексем, як: «освіта впродовж життя», «неперервна професійна (фахова) освіта», «неперервна педагогічна освіта». Розгляд сутнісного змісту поняття «система неперервної освіти» спрямовано на розкриття двох підходів трактування суті зазначеного поняття, узагальнення наукових поглядів провідних учених України щодо мети як системотвірного чинника реалізації системи неперервної освіти, конкретизації законодавчо-нормативної бази, вертикальної та горизонтальної структурної організації, а також віднесення до суб'єкт орієнтованих складників системи неперервної освіти дитячо-юнацької освіти та освіти дорослих, а до засобово орієнтованих - формальної, інформальної та неформальної освіти. ; The presentation of the information content of the article is based on the content analysis of scientific works, which deals with certain aspects of the problem of continualeducation. In particular, the relevance of the implementation of continuing education, the purpose of its implementation, the views on the process of implementation of continuing education. The analysis of scientific works serves the separation of semantic units of information, which are considered as important for the presentation of the essence of the concept of "system of continuous education". Continual education is considered: as a leading factor in the social and economic development of society; as a process that encompasses all human life; as a complex entity, the essence of which is transmitted using tokens such as: "education throughout life", "continuous professional (vocational) education", "continuous pedagogical education". The consideration of the essence of the concept of System of continual education'is aimed at disclosing two approaches to the interpretation of the essence of the concept, the generalization of the scientific views of leading scholars of Ukraine with regard to the goal of a system-based factor in the implementation of the system of continual education, specification of the legislative and regulatory framework, vertical and horizontal structural organization. As well as attributing to the subject-oriented components of the system of continual education of children and youth education and adult education, and to medium-oriented - formal, informal and informal education.

У статті розглянуто становлення сутнісного змісту поняття «освіта» з кінця ХVІІІ століття до сьогодення. Зазначене здійснено на основі акцентування уваги на смисловій експлікації й розширенні змістового контенту поняття. Сучасне трактування поняття «освіта» представлено в контекстах: полісемантики (поняття «освіта» визначено як соціокультурний інститут, систему, процес та результат); функціонального призначення (схарактеризовано людинотворчу, технологічну, гуманістичну функції); орієнтованості на неперервну освіту змістового контенту словникових та авторських тлумачень поняття «освіта». Розкриття сутнісного змісту поняття «неперервна освіта» здійснено на основі зіставлення зі смисловим полем поняття «освіта». З цією метою значну увагу приділено виокремленню груп лексем, які характеризують неперервну освіту як процес, а також аналізу лексем- обґрунтувань, якими засвідчується необхідність вибудовування неперервної освіти. Також акцентовано увагу на випадках, за яких розкриття сутнісного змісту поняття «неперервна освіта» спрощується й набуває розгортання лише стосовно заміни постулату «освіта на все життя» постулатами «освіта через все життя», «навчання тривалістю в життя». Розкриття генезо-семантичної основи проблеми неперервної освіти в контексті сутнісного змісту поняття «освіта» логічно підводить до його різноаспектного трактування як: 1) соціокультурного інституту (у разі аналізу розвитку неперервної освіти в контексті соціально-орієнтованого, демократичного та ринково-орієнтованого підходів); 2) системи (при цьому складники (компоненти, елементи) неперервної освіти, виокремлюються з метою розкриття тих чи інших особливостей її функціонування як цілісності); 3) процесу (неперервна освіта співвідноситься з цілеспрямованим, послідовним процесом, який супроводжує все життя людини, або з процесом, що розгортається на певному етапі її життя); 3) результат (неперервна освіта як якісний і кількісний прогрес може розглядатися, по-перше, стосовно суспільства, установи чи організації; по- друге, стосовно конкретної людиниIn the article, becoming of essence maintenance of concept «education» is considering from the end ХVІІІof century to present time. The marked is carried out, based on accenting of attention on semantic scientific ground and on expansion of semantic sense of concept. Modern interpretation of concept «education» is presented in contexts: polysemantics (concept «education» certainly as a sociocultural institute, system, process and result); functional setting characterised as a human creation technology, humanistic to the function); oriented to continuous formation of semantic content of dictionary and authorial interpretations of concept Opening of essence maintenance of concept «continuouseducation» is carried out on the basis of comparison with thesemantic field of concept «education». The attention is spared to the selection of groups oflexemes, that characterize continuous education as process, and also analysis of lexemesgrounds the necessity of liningup continuous education makes sure that. Attention is alsoaccented on cases, at that opening of essence maintenance of concept «continuous education» development is simplifiedand acquires only concerning replacements of postulate»education for life» by postulates «education through all life», «studies duration in life». An opening of genesis and semantic basis of problem of continuous education in the context of essence maintenance of concept «education» logically tricks into to his interpretation as: 1) sociocultural institute (in case of analysis of development of continuous education in the context of the approaches social oriented, democratic and market-oriented); 2) systems(thus constituents(components, elements) of continuous education, distinguished with the aim of opening of those or other features of her functioning as to integrity); to 3) processes(continuous education is correlated with a purposeful, successive process that accompanies all life of man, or with a process that is opened out on the certain stage of her life); 4) results (continuous education as quality and quantitative progress can be examined, firstly, in relation to society, establishment or organization; secondly, in relation to concrete human.

The article deals with the development and presentation of the methodology for the study of organizational and pedagogical principles of continuing professional education of the English language teachers, as well as the review of the main didactic approaches as components of the above mentioned process. Presented above concepts of methodology and didactic approaches form the basis for the aim of the article. It is noted that methodological basis for studying organizational and pedagogical principles of continuous professional education of the English language teachers in the countries of the European Union is the understanding that the activity of the teacher is a dialectical unity of his professional and personal principles. On the basis of this assumption, the consideration of the research attention is given not only to the scientific principles, content and methods of pedagogical science, within which the study of the content of continuous professional education (pedagogical activity) was conducted, but also to the knowledge of pedagogical psychology, sociology, culturology, that relate to the study of objective and subjective factors, determinants of continuous professional education of the English language teachers in the countries of the European Union. Considering the research methodology, a number of didactic approaches are identified and analyzed, in particular systemic, personally oriented, systemic activity, professional, axiological, competency approaches, as components of continuous professional education of the English language teachers. The conducted research opens the prospects for further study of theoretical and methodological background of the organization of the system of continuous professional education of the English language teachers in different countries of the world, as well as determination of possibilities for the borrowing of innovative foreign experience into the national system of continuous professional education. ; Статтю присвячено розробці та презентації методології дослідження організаційно-педагогічних засад неперервної професійної освіти вчителів англійської мови, а також огляду основних дидактичних підходів як складових означеного процесу. Представлена вище концепція лягла в основу мети статті. Зазначається, що методологічною основою для вивчення організаційно-педагогічних засад неперервної професійної освіти вчителів англійської мови в країнах Європейського Союзу є розуміння того, що діяльність педагога являє собою діалектичну єдність його професійного і особистісного начал. На основі методології дослідження виокремлено та проаналізовано ряд дидактичних підходів, зокрема системний, особистісно орієнтований, системно-діяльнісний, професіографічний, аксіологічний, компетентісний тощо, як складових неперервної професійної освіти вчителів англійської мови.

Today, the request for continuous education is primarily related to the processes of globalization and socio-economic, socio-cultural and geopolitical transformations that are caused by it. They affect all spheres of life, leaving the question of change of man himself open, demand new approaches to assessingits role in the modern world. The article reveals the main approaches, principles to understanding the essence of the phenomenon of continuous education. The transformations of the concept «Continuous Education» convinces us that we are talking primarily about the education of adults, which is now seen as a subsystem of continuous education, starting from childhood and finishing with adulthood, because in the period of the scientific and technological revolution it is clear that general education and professional preparation, obtained in adolescence, is not enough. Continuous education must last a lifetime. The current stage of continuous education allows us to identify features of unity in the process of its formation, which is due to: the transformation of continuous education into an object of scientific research; creation of a scientific base of continuous education, complex interaction of the sciences of society and man; humanization of education, at the center of which is the studying and education of individuality. The process of continuous education is based on such principles as succession and consistency, taking into account social, economic and political requirements, territorial features, cultural needs of the population. Each of these principles operates in all the structures of continuous education, uniting the subjects of learning with the goals that are formulated in the course of the evolution of education itself and the changes that occur in society. In continuous education, the category of succession is especially important. It becomes the basic basis of continuity. And this raises the problem of choosing special research methods. It was found out that the technology of succession is the implementation of a systematic approach in the construction of the educational process, the use of the set of methods and techniques that ensure the progressive transition of children and students from one level of education to the next, creating conditions for comprehensive development of the child's personality. This technology determines the unity and interconnection both vertically and horizontally of all the blocks of the educational process. ; У статті виявлено основні підходи, принципи розуміння сутності феномену «безперервна освіта». З'ясовано, що безперервна освіта в основному розглядається як система державних і недержавних освітніх організацій, що здійснюють узгоджену взаємодію на усіх рівнях освітнього процесу для надання особистості права і можливості отримати будь-який вид освіти, переходити від одного виду до іншого упродовж усього життя. Системність забезпечується послідовністю і спадкоємністю змісту освіти, узгодженістю дій освітніх організацій, влади, громадянського суспільства, усіх структур, які так або інакше беруть участь в реалізації освітнього процесу. З'ясовано, що основою процесу безперервної освіти є такі принципи, як спадкоємність і послідовність, врахування соціальних, економічних і політичних вимог, територіальних особливостей, культурних запитів населення.

The article reveals the essence of the definitions «lifelong education», «lifelong professional education», «system of lifelong education». An urgent problem today is to search ways to modernize and improve the system of lifelong professional education in order to make education meet the needs of society as a whole and each individual in particular at each level. The variability of surrounding reality is the basis for change in society and social institutions. Lifelong professional education cannot exist in isolation from other social systems. Education is the engine for the development of society (economic, political, social, etc.). The interpretation of the concept of «lifelong education» by different authors is analyzed, various contexts are considered (as a concept, as an aspect of educational practice, as a principle of educational organization, as a principle of state policy implementation, as modern trend, as a paradigm of scientific and pedagogical thinking). The roles of lifelong education (for an individual, for society, for the state, for the world community) are considered. Developmental stages of lifelong education (V.Onushkina, O.Tonkonoga, T.Desyatova, N.Nychkalo) are investigated. The problems of modern professional education are considered (subject education, elemental approach, separation of the subjects of the educational process from its results, the absence of quality requirements at each stage, etc.) and suggested ways to eliminate them. The characteristics of lifelong learning (duration, motivation, goals and objectives, network of educational services) are analyzed. The functions of lifelong professional education are considered: socio-cultural (developmental), general education (compensatory), adaptive and economic. The priority directions of lifelong professional education development are analyzed: intellectualization of education; personality-oriented approach; educational services market; modernization of all types of support; social partnership; international cooperation. The requirements for lifelong professional education at present stage of society development are formulated and characterized. The system of lifelong professional education is considered as a dynamic system that is in constant development. ; В статье выяснено и проанализировано основные подходы к понятию «непрерывное образование», исследованы ее характеристики. Рассмотрены функции непрерывного профессионального образования: социокультурная (развивающая), общеобразовательная (компенсирующая), адаптивная и экономическая. Проанализированы приоритетные направления развития непрерывного профессионального образования. Исследованы проблемы современного профессионального образования (предметная образование, элементный подход, обособленность субъектов образовательного процесса от его результатов, отсутствие требований качества на каждом этапе и т.д.) и предложены пути их устранения. ; У статті з'ясовано та проаналізано основні підходи до поняття «неперервна освіта», досліджено її характеристики. Розглянуто функції неперервної професійної освіти: соціокультурна (розвивальна), загальноосвітня (компенсуюча), адаптивна та економічна. Проаналізовано пріоритетні напрямки розвитку неперервної професійної освіти. Досліджено проблеми сучасної професійної освіти (предметна освіта, елементний підхід, відокремленість суб'єктів освітнього процесу від його результатів, відсутність вимог якості на кожному етапі тощо) та запропоновано шляхи їх усунення.

The article is based on the analysis of normative support of civic education of different categories of the population of Ukraine (interpretation of the Constitution of Ukraine, provisions of the Law of Ukraine «On Education» (2017), National Strategy for Civil Society Development in Ukraine for 2016-2020, National-Patriotic Strategy education of children and youth for 2016-2020 and the National Strategy in the field of human rights, draft Concept of civic education (2000, 2012), the Concept of the New Ukrainian School and other state documents) and identifying ways and means to implement the idea of the continuous civic education culture development of military men, it was found that the concept of civic education has received a modern normative content. It is developed from the dilemma between national-patriotic education in the meaning of patriotism and civic education in the meaning of human rights and democratic values to its current interpretation as an aspect of national-patriotic education and means of continuous civic education of the person. Continuous civic education develops as a technology at the stages of personality development in secondary, higher, and lifelong learning education. In secondary education, civic competencies are acquired mainly during the educational process and extracurricular activities; in higher education - in the course of professional training and partnership with public organizations; in lifelong learning - in social and professional activities due to the ability to take responsibility for community development, to participate in public administration, etc. It is determined the specifics of civic education of future military men at its pre-professional stage (secondary and secondary special education) and offered the technological means (spiritual, psychological, educational, social, physical) of its influence on youth readiness to military-patriotic activity ; На засадах аналізу нормативного забезпечення громадянської освіти різних категорій населення України (Конституції України, Закону України «Про освіту» (2017 р.), Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 роки, Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016–2020 роки, Національної стратегії у сфері прав людини, проєктів Концепції громадянської освіти (2000 р., 2012 р.), Концепції Нової української школи та інших державних документів) та визначення шляхів і засобів реалізації ідеї неперервності розвитку громадянської культури військовослужбовців, з'ясовано, що поняття громадянської освіти отримало сучасне нормативне наповнення, пройшло шлях від дилеми між національно-патріотичним вихованням у значенні патріотизму і громадянським вихованням у значенні прав людини й демократичних цінностей до свого актуального тлумачення як аспекту національно-патріотичного виховання і засобу неперервного формування громадянської культури особистості. Про неперервність громадянської освіти свідчить її розвиток як технології на етапах становлення особистості у середній, вищій школі та в післядипломній освіті: у середній освіті громадянські компетентності набуваються переважно під час освітнього процесу та в позанавчальній діяльності; у вищій освіті – в ході професійної підготовки та в партнерстві з громадськими організаціями; в освіті впродовж життя – у суспільній та професійній діяльності завдяки здатності брати відповідальність за розвиток громади, реалізувати повноцінно право на участь у державному управлінні тощо. визначено специфіку громадянської освіти майбутніх військовослужбовців на її допрофесійному (середня і середня спеціальна освіта) етапі та запропоновано технологічні засоби (духовні, психологічні, освітні, соціальні, фізичні) її впливу на готовність молоді до військово-патріотичної діяльності.

The article is based on the analysis of normative support of civic education of different categories of the population of Ukraine (interpretation of the Constitution of Ukraine, provisions of the Law of Ukraine «On Education» (2017), National Strategy for Civil Society Development in Ukraine for 2016-2020, National-Patriotic Strategy education of children and youth for 2016-2020 and the National Strategy in the field of human rights, draft Concept of civic education (2000, 2012), the Concept of the New Ukrainian School and other state documents) and identifying ways and means to implement the idea of the continuous civic education culture development of military men, it was found that the concept of civic education has received a modern normative content. It is developed from the dilemma between national-patriotic education in the meaning of patriotism and civic education in the meaning of human rights and democratic values to its current interpretation as an aspect of national-patriotic education and means of continuous civic education of the person. Continuous civic education develops as a technology at the stages of personality development in secondary, higher, and lifelong learning education. In secondary education, civic competencies are acquired mainly during the educational process and extracurricular activities; in higher education - in the course of professional training and partnership with public organizations; in lifelong learning - in social and professional activities due to the ability to take responsibility for community development, to participate in public administration, etc. It is determined the specifics of civic education of future military men at its pre-professional stage (secondary and secondary special education) and offered the technological means (spiritual, psychological, educational, social, physical) of its influence on youth readiness to military-patriotic activity ; На засадах аналізу нормативного забезпечення громадянської освіти різних категорій населення України (Конституції України, Закону України «Про освіту» (2017 р.), Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 роки, Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016–2020 роки, Національної стратегії у сфері прав людини, проєктів Концепції громадянської освіти (2000 р., 2012 р.), Концепції Нової української школи та інших державних документів) та визначення шляхів і засобів реалізації ідеї неперервності розвитку громадянської культури військовослужбовців, з'ясовано, що поняття громадянської освіти отримало сучасне нормативне наповнення, пройшло шлях від дилеми між національно-патріотичним вихованням у значенні патріотизму і громадянським вихованням у значенні прав людини й демократичних цінностей до свого актуального тлумачення як аспекту національно-патріотичного виховання і засобу неперервного формування громадянської культури особистості. Про неперервність громадянської освіти свідчить її розвиток як технології на етапах становлення особистості у середній, вищій школі та в післядипломній освіті: у середній освіті громадянські компетентності набуваються переважно під час освітнього процесу та в позанавчальній діяльності; у вищій освіті – в ході професійної підготовки та в партнерстві з громадськими організаціями; в освіті впродовж життя – у суспільній та професійній діяльності завдяки здатності брати відповідальність за розвиток громади, реалізувати повноцінно право на участь у державному управлінні тощо. визначено специфіку громадянської освіти майбутніх військовослужбовців на її допрофесійному (середня і середня спеціальна освіта) етапі та запропоновано технологічні засоби (духовні, психологічні, освітні, соціальні, фізичні) її впливу на готовність молоді до військово-патріотичної діяльності.

The officer development model consists of three areas. They are: institutional training, operational tasks and self-development. Institutional training and operational tasks are implemented through a system of institutional training, professional self-development is a means of self-improvement and becoming a highly qualified specialist. Today, an officer is required to have experience and knowledge, the ability to act in complex, uncertain environments. Lifelong learning as a method of self-development is essential throughout an officer's career. Among the main competencies of the officer are: a broad outlook, the ability to conduct original research, select appropriate methods and tools for information processing, data interpretation, the ability to search, process, analyze information and some others. The ability to conduct research is a necessary intellectual skill, as well as the basis of the most modern training programs for military officers. During such programs, the ability to make an original research plan, formulate experimental or research hypotheses, to test them to obtain sound conclusions with the subsequent publication of results. Educational and training programs can provide the army with capable and strategically educated leaders. Through training in educational and research programs, conducting research and writing articles, active self-development, officers can realize their special abilities needed to solve complex global problems that require language, interagency and cultural skills. The concept of personal self-development of officers as scientists involves several elements. These are: designing your own career; in-service training planning; accumulation of professional and combat experience; search for scientific interest and the subject of original research; analysis of research potentials and research base; choice of educational and scientific program; formation of research trajectory; a reasonable promising combination of research and military experience. ; Модель розвитку офіцера ...

У статті розглядається проблема освіти й розвитку в період раннього дитинства як компонент системи неперервної освіти Канади. Здійснено аналіз науково-педагогічної літератури, що висвітлює особливості освіти й розвитку в ранньому дитинстві. Досліджуються стратегії, програми та ініціативи урядів провінцій і територій Канади, спрямовані на забезпечення всебічного розвитку дітей дошкільного віку. Представлено статистичні дані, що характеризують особливості організації догляду за дітьми дошкільного віку. Висвітлюється проблема формування та оцінювання готовності дитини до навчання в умовах загальноосвітньої школи. ; In the article the problem of early childhood education and development as a component of continuing education system of Canada has been studied. The analysis of scientific and pedagogical literature which highlights the peculiarities of early childhood education and development has been conducted. The strategies, programs, initiatives of provincial and territorial governments of Canada which are directed to assurance the all-around development of pre-school aged children have been researched. The statistic data which characterize the peculiarities of pre-school aged child care organization have been presented. The problem of formation and assessment of child's readiness to study in the public school environment has been highlighted.

Мета статті – аналіз постійного підвищення кваліфікації представників актуарної професії в Канаді з огляду на міжнародний стандарт, розроблений МАА. За допомогою методу компаративного аналізу в ході дослідження було встановлено, що, на відміну від представників більшості професій, діяльність актуаріїв з професійного розвитку є чітко структурованою та розглядається як необхідна умова здійснення професійної діяльності, реалізується відповідно до принципів практичної значущості, індивідуального підходу, гласності та системності. Практичне значення розвідки полягає в можливості використання прогресивних ідей міжнародного, зарубіжного досвіду для підтримання належного рівня професіоналізму вітчизняних актуаріїв. ; The aim of the research is to analyze continuing education requirements for Canadian actuaries in terms of the standards elaborated and set by The International Actuarial Association. The research methods are the analysis and synthesis of pedagogical knowledge and comparative approach. The research results consist in the following. Having analyzed the CIA qualification standard, we may conclude that it complies with the IAA Guidelines on Continuing Professional Development to a great extent. Lifelong learning addresses a wide range of skills that are necessary for actuaries to ensure competency in the areas where they perform professional services such as technical, management, business and communication skills. The main aim is to stay abreast of all developments in rapidly changing actuarial science and business environment. However, it is a personal obligation of an actuary to develop and adhere to a CPD program as each practitioner is free to choose what activity to devote time to depending on an area of expertise. The Qualification standard also prescribes how much CPD should be undertaken at a minimum for the period of two years, all activities are divided into structured and unstructured. Considering the role of the CIA as a CPD provider, we may reach a conclusion that apart from setting requirements for continuing professional development the functions of the professional body can be summarized as follows. It is focused on facilitating continuing education of actuaries by organizing and offering seminars, webcasts and meetings, suggesting resources that are useful for gauging knowledge and skills for requirements of job tasks and its core responsibility is also monitoring whether its members conform to the existing CPD norms. The practical value of our research consists in the possibility to apply the best practices of CPD investigated and described in the paper to continuing learning of Ukrainian actuaries. Nowadays, Ukrainian specialists who major in actuarial science don't have any legislative framework or qualification standards covering CPD yet. However, taking into account the fact that the actuarial education is currently being established in Ukraine and the first specialists graduated from the corresponding master`s degree program in 2012, the need for elaborating guidelines on continuing professional development for actuaries will definitely arise, it's just a matter of time. Therefore, research regarding elaboration of Ukrainian qualification standards of CPD is a very topical issue and might be of interest for further investigation.

У статті розкриваються теоретичні й методичні засади неформальної освіти дорослих у США, досліджується еволюція освіти дорослих в американській педагогічній літературі; виявляються провідні чинники розвитку освіти дорослих у Сполучених Штатах Америки, розкривається її значення на сучасному етапі розвитку суспільства. Доведено, що освіта дорослих є найдавнішим видом освіти у Сполучених Штатах. Вона має тривалу історію та цілу низку особливостей, яка містить широкі потенційні можливості для неперервної освіти. ; The article deals with the theoretical and methodological principles of non-formal adult education in the USA, it examines the evolution of adult education in the American educational literature; the key factors of adult education in the United States are settled, its importance at the present stage of development of society is revealed; the theoretical principles of adult education are justified. It is proved that adult education is the oldest type of education in the United States. It has a long history and a number of opportunities for lifelong learning. Adult education has emerged as non-institutional form of education and has been developing for more than four centuries. The main stages in the development of adult education include: establishment of the first colleges and universities, the establishment of the Republic, implementation of the ideas of Thomas Jefferson about general civic education, the adoption of Morill's Bill and opening land-grant universities, immigration, organization of distance education programs and summer schools for adults. The most important historical stages are: establishment of the club «Junto» (1727) by Benjamin Franklin, organizing of the first schools, libraries, Chautauqua Institute (1874), adoption of the Constitution, which provided financial support for adult education, the creation of the American Association of Adult Education, first summer sessions of the National Training laboratories and others. Adult education is the oldest type of education in the United States. It has a long history and a number of features. In the late XIX – beginning of the XX century adult education in the United States was considered as additional education, not related to employment; it was an activity specifically organized to teach people whose age and social roles characterize them as adults. Since the middle of the XX century adult education in the American educational environment is characterized as a complex, flexible and multifunctional system, aimed to help people to meet educational needs, to adapt to the changes of socio-economic environment and at the development and improvement of American society. The study has showed that the development of institutional forms of adult education, launching of permanent financial support from the federal government and the adoption of appropriate legislation, the establishment of American Association of Adult Education as a coordinating body for all activities in this sphere at the national level, and with it the isolation of adult education in independent branch, recognition by the state and society of its importance give the reasons to believe that the US system of adult education in general was formed in the first half of the XX century. Education as the most popular social institution has an impact on the formation of the consciousness of society, regulates the processes of self-development of citizens. Adult education is considered as a mechanism for achieving economic development, ensuring civil progress and democratic public life; an expression of social responsibility for the formation of human and social capital, which is a key element of modern society of knowledge.

Стаття присвячена проблемам неперервної освіти як глобальної світової освітянської тенденції сьогодення. Автор відзначає, що глобалізаційно-інтеграційна ситуація, яка склалася у світовому суспільстві другої половини ХХ століття, поставила едукологічні проблеми на рівень соціально-економічних і політичних. Автором розглядаються наслідки науково-технічної революції в освітянській сфері, що знайшли відображення в радикальних змінах професійнокваліфікаційного складу населення. Підкреслюється, що імперативом сьогодення є необхідність постійного неперервного навчання. Аналізуються поняття «освіта впродовж життя» та «навчання протягом усього життя». Визначається низка проблем щодо реалізації «освіти впродовж життя» у практику сьогодення. Надаються основні стратегічні характеристики освітянської системи ХХІ століття: експансія, інновація та інтеграція. Автором наголошується увага на інтеграційному характері світової освітянської системи під час глобалізації сучасного суспільства та акцентується своєчасність процесів солідарності, що поєднуються; співробітництва, що дає силу; конкуренції, що дає стимул. Здійснюється порівняльний аналіз змістовного наповнення понять «навчання впродовж життя» та «освіти впродовж життя». Особливістю сучасного етапу розвитку національної освітянської системи є перехід від парадигми освіти впродовж життя до парадигми навчання впродовж життя, коли людина стає суб'єктом освіти впродовж життя в навчанні впродовж життя. Передумовою освіти впродовж життя визначається навчання впродовж життя, яке розуміється як цілісна й інтегрована стратегія, що спрямована на виконання адаптаційних і творчих функцій індивідів та сприяє безупинному поліпшенню якості особистого й колективного життя. ; The article is devoted to lifelong learning as the global educational tendency of the XXI century. The author notes that globalization and integration situation prevailing in the global society in the second half of the twentieth century, put educological problems at the level of socio-economic and political problems. The consequences of scientific and technological revolution in the educational sphere, which are reflected in radical changes in professional qualification of the population are considered. The author emphasizes that the present imperative is the need for continuous lifelong learning. The concepts of «lifelong education» and «lifelong learning» are analyzed in the article. A number of problems concerning the implementation of the «Education for All Life» in today practice are determined. The main strategic educational characteristics of the XXI century are given, among them: expansion, innovation and integration. The author draws attention to the nature of the global integration of educational systems in the globalization of modern society and emphasizes timeliness processes of solidarity, linking all processes; cooperation, giving strength, competition, giving incentive. The content of thec cepts of «lifelong learning» and «lifelong education» is compared. The feature of development of the present national educational system is to shift the paradigm of lifelong education to lifelong learning paradigm, when a person becomes subject to lifelong education in lifelong learning. A prerequisite for lifelong education is lifelong learning, which is defined as a holistic and integrated strategy that aims to implement adaptive and creative functions of individuals and promotes continuous improvement of the quality of personal and collective life.

The article deals with the synchronic analytical selection of the key aspects of continuing professional education of the English language teachers in Ukraine and the European Union in comparative context. Some specific features inherent in this or that EU country are outlined with their subsequent presentation in synthetic unity taking into account the global context of modern educational systems. A number of common and distinctive features of the Ukrainian and European systems of continuing professional education of the English language teachers are pointed out. The purpose of the study is to analyze the key aspects of continuing professional education of the English language teachers in Ukraine and the European Union in comparative context. The methods of systemic analysis, synthesis and expert analysis are used in the article. The study is conducted on the assumption that in the context of global modernization of content and forms of education, it is important to define approaches to the analysis of organization of continuing professional education of the English language teachers abroad, in particular in the countries of the European Union, in order to further substantiate the feasibility of transferring the accumulated positive experience to the education system of Ukraine. The system of continuing professional education of teachers in any country is a constituent part of the world's education system, that is why its research is done with the application of systematic approach.The study opens the prospect for further investigating modernization of the process of continuing professional education of the English language teachers in Ukraine based on European experience. ; У статті представлено синхронічний аналітичний зріз ключових аспектів неперервної професійної освіти вчителів англійської мови в Україні та Європейському Союзі в порівняльному контексті. Виокремлено деякі специфічні риси, притаманні тій чи іншій країні ЄС з подальшим їх представленням у синтетичній єдності з огляду на глобальний контекст сучасних освітніх систем, а також окреслено ряд спільних та відмінних рис української та європейської систем неперервної професійної освіти вчителів англійської мови.

The article deals with the synchronic analytical selection of the key aspects of continuing professional education of the English language teachers in Ukraine and the European Union in comparative context. Some specific features inherent in this or that EU country are outlined with their subsequent presentation in synthetic unity taking into account the global context of modern educational systems. A number of common and distinctive features of the Ukrainian and European systems of continuing professional education of the English language teachers are pointed out. The purpose of the study is to analyze the key aspects of continuing professional education of the English language teachers in Ukraine and the European Union in comparative context. The methods of systemic analysis, synthesis and expert analysis are used in the article. The study is conducted on the assumption that in the context of global modernization of content and forms of education, it is important to define approaches to the analysis of organization of continuing professional education of the English language teachers abroad, in particular in the countries of the European Union, in order to further substantiate the feasibility of transferring the accumulated positive experience to the education system of Ukraine. The system of continuing professional education of teachers in any country is a constituent part of the world's education system, that is why its research is done with the application of systematic approach.The study opens the prospect for further investigating modernization of the process of continuing professional education of the English language teachers in Ukraine based on European experience. ; У статті представлено синхронічний аналітичний зріз ключових аспектів неперервної професійної освіти вчителів англійської мови в Україні та Європейському Союзі в порівняльному контексті. Виокремлено деякі специфічні риси, притаманні тій чи іншій країні ЄС з подальшим їх представленням у синтетичній єдності з огляду на глобальний контекст сучасних освітніх систем, а також окреслено ряд спільних та відмінних рис української та європейської систем неперервної професійної освіти вчителів англійської мови.

The article analyzes the general state of the adult education system in the countries of Central and Eastern Europe in the first half of the ХХth century. Based on the analysis of normative documents and scientific sources, the leading aspects of the development of adult education were identified, factors that influenced the development of adult education at this stage were outlined. Subjects of adult education in the first half of the twentieth century were identified. At this stage, the active citizenship of the inhabitants of Central and Eastern Europe, as well as social and political movements promoted the creation of adult education associations and associations. Libraries, clubs, reading rooms, primary education institutions, technical colleges and universities were subjects of adult education in the first half of the ХХth century. Universities promoted the education of adults, conducted public lectures and developed educational programs for various categories of adult population. At the investigated stage, the institutional consolidation of free, non-partisan and non-public education was active. Adult education was accessible to all segments of the population regardless of their age, social background and gender. It has been proved that the power of most Central and Eastern European countries provided financial and support for adult education, contributed to the formation of a regulatory framework in this area. In particular, the authorities provided education licenses to adult education institutions. Teacher training for the adult education system was introduced at the beginning of the ХХth century. Special courses at branches of British higher education institutions were created. The negative impact of the First and Second World Wars on the development of adult education was analyzed. The peculiarities of educational activity in the military and interwar years were determined. In the interwar period, an independent network of adult learning establishments in Germany was created. These educational institutions had clear educational and professional tasks. Educational activities in the countries of Central and Eastern Europe were fully controlled by the authorities and the military. National adult education has been completely abolished. Educational work with adults served to stabilize the national-socialist politic.Keywords: adult education, continuous education, formal adult education, countries of central and eastern Europe. ; У статті здійснено аналіз загального стану системи освіти дорослих в країнах Центральної та Східної Європи в першій половині ХХ століття. На основі аналізу нормативних документів та наукових джерел визначено провідні аспекти розвитку освіти дорослих, окреслено чинники, які мали вплив на розвиток освіти дорослих на зазначеному етапі, визначено суб'єкти освіти дорослих у першій половині ХХ століття. Установлено, що на зазначеному етапі активна громадянська позиція жителів Центральної та Східної Європи, а також суспільні політичні й соціальні рухи сприяли створенню товариств та асоціацій освіти дорослих. Установлено, що закладами для організації освіти дорослих в першій половині ХХ століття були бібліотеки, клуби, читальні, заклади початкової освіти, технічні коледжі та університети. Університети сприяли популяризації освіти дорослих, проводили публічні лекції та розробляли освітні програми для різних категорій дорослого населення. Доведено, що влада більшості країн Центральної та Східної Європи здійснювала фінансову підтримку освіти дорослих, сприяла формуванню нормативно-правової бази у зазначеній галузі. Проаналізовано негативний вплив Першої та Другої світових війн на розвиток освіти дорослих та визначено особливості освітньої діяльності у воєнні та міжвоєнні роки.Ключові слова: освіта дорослих, неперервна освіта, формальна освіта дорослих, країни Центральної та Східної Європи.