Suchergebnisse

The economic policy of the majority of the world states which felt influence of crisis 2008 is directed on improvement of conditions of doing business for the purpose of increasing business activity in national economy. Thus the developed western countries had opportunity to overcome the most negative consequences of crisis within several years. In turn, Ukraine, despite active state participation in economic life of society, shows essential reduction of business activity. Such situation makes actual researches of a question the application of economic policy and consequences of its influence on business activity in economy. Methods of economic policy applied by the state to achieve the goals are considered. They are subdivided into direct and indirect (mediated) methods in economic literature. The analysis of actions of the government after shift of power in 2014 shows that application of a tax policy as an important component of economic policy, is directed on increase the tax revenues for the treasury. Along with positive consequences for a condition of public finances such steps of the government led toa number of negative consequences for business activity of national economy. It ispossible to distinguish negative influence of the specified measures on composite demand in economy, a further strengthening of a tenization of economy, curtailing of business activity in separate branches, in particular gas, etc. Recommendations need to be considered when reforming a tax policy are offered.

Мета статті полягає у розгляді пріоритетів розвитку євроінтеграційної економічної політики України впродовж 2013–2020 рр. у контексті нових викликів. Завданнями статті є аналіз реструктуризації української економіки відповідно до головних пріоритетів скорегованої та інноваційно спрямованої Угоди про співпрацю, а також оцінка перспектив від запровадження «промислового безвізу» для України. Дослідницька методологія спирається на методи наукового абстрагування, спостереження, синтезу, а також на системно-структурний аналіз для дослідження міжнародного та національного вимірів економічної політики. Наукова новизна статті полягає у спробі реконструювати на підставі аналізу євроінтеграційної економічної політики України в період 2013–2020 рр. основні проблеми та перспективи в контексті поточної співпраці сторін. У підсумку проведеного дослідження було доведено, що враховуючи чималу сукупність несприятливих зовнішніх і внутрішніх викликів (російська гібридна агресія, негативний вплив COVID-19, загроза єдності та ефективності ЄС, технологічні інновації, складна внутрішньополітична ситуація тощо), які стоять перед українською економікою в зазначений період, ситуація залишається непростою і потребує істотного коригування на рівні Ревенко, А. Д. (2021). Євроінтеграційна економічна політика України впродовж 2013–2020 рр. у контексті нових викликів. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, (8), 119–135. законодавчо-нормативних засад Угоди про співпрацю. Активізація і створення якісно нового механізму економічної взаємодії між Україною та ЄС постає нагальним завданням найближчого майбутнього, коли замість декларацій та ситуативних домовленостей буде створена платформа сталої та ефективної взаємодії, що розширить можливості обміну у високорозвинених технологічних галузях та у сфері підготовки фахівців для нових професій економіки майбутнього.

Introduction. The article deals with the activity of the Hetman's administration of B. Khmelnitsky aimed at conducting useful trade for the young Ukrainian state. It shows the introduction of a new system of taxation of goods, the elimination of various customs barriers and robbery on trade routes, the ordering of measures of length, volume and weight. It reveals the brutal measures taken by the authorities to protect the property, rights and freedoms of merchants and traders. The economic policies of B. Khmelnytsky and his government, which had elements of mercantilism and protectionism, saw a shift in the economy that had a positive effect on the state of domestic trade in a country that was gaining momentum, and the market was becoming an important component of the economic system. The purpose of the article. Сomprehensive study of the development of domestic trade, determining the role of Hetman B. Khmelnitsky, his government and local authorities in this field. Results. The number of fairs, bazaars and auctions increased, everyday urban commerce developed, and economic ties between particular regions of the country increased. Merchants, dealers, buyers, brokers, sales people and merchants were employed in various forms and types of trade. For some of them, trade was the main, sole source of existence, some combined with other types of work. The largest merchandise transactions in various commodities were carried out by wealthy merchants. VI Golubnychy wrote: "If the national market is understood as the ordinary development of trade between cities, the Ukrainian national market was created in the first half of the 17th century on the basis of the development of manufactories and crafts. Ultimately, the Ukrainian national market emerged as a Cossack-Hetman state " Conclusiоns. Initial accumulation in Ukraine through domestic trade was weak and vague. The transition from the primitive to the capitalist accumulation was slow, since Ukraine was not an independent entity and had no independent national market. The transformation of merchant capital into industrial capital took place without the influx of values from the outside. ; У статті розглядається діяльність гетьманського управління Б. Хмельницького, спрямована на проведення корисної для молодої української держави внутрішньої торгівлі. Показується запровадження нової системи оподаткування товарів, ліквідація різних митних бар'єрів та розбою на торгових шляхах, упорядкування мір довжини, об'єму і маси. Розкривається прийняття органами влади жорстоких заходів щодо охорони власності, прав і свобод купців та торговців. Економічна політика Б. Хмельницького та його уряду, у якій були наявні елементи меркантилізму та протекціонізму, зрушення в економіці позитивно впливали на стан внутрішньої торгівлі в країні, яка набувала нових обертів, а ринок ставав важливим компонентом господарської системи.

The article is devoted to the analysis and generalization of the economic policy of the transformation period in Ukraine. The problem of studying political and social transformations has an important theoretical and practical significance for societies undergoing change. Such societies include Ukraine. The key economic transformations that have occurred in Ukraine over the past 25 years have been identified. The main successes and failures of economic policy under the rule of the presidents of Ukraine since 1992 have been analyzed and revealed.

Мета роботи – дослідити сутність понять «цифрова еконо- міка», «кіберпростір» та «кібербезпека» у контексті національної безпеки, виділити сучасні тренди економічних кіберзагроз та напрями удоскона- лення державного управління у сфері економічної кібербезпеки. Методологія. Безпека цифрової економіки у державній політиці потре- бує виокремлення проблемного поля у розрізі врахування загроз національ- ній безпеці та побудови відповідних механізмів їх протидії. Хоча державна політика у галузі кібербезпеки і має еволюційні тенденції, темпи її розвитку не відповідають сучасним вимогам. Отже, існує нагальна потреба в дослі- дженні напрямів покращення ситуації щодо питань кіберзахисту. У роботі визначені поняття «кіберпростір» та «кібербезпека» в економічній площині. Їх взаємозв'язок та роль у цифровізації економіки дали змогу відобразити модель системи національної безпеки у кіберекономічному розрізі. Високий рівень розвитку кіберпростору і організації кіберзагроз вка- зує на необхідність зміни парадигми стратегії кібербезпеки: вона повинна базуватися не на реагуванні за фактом, а бути побудованою за принципом прогнозування і планування захисту від майбутніх дій кіберзлочинців. Для цього потрібно постійно аналізувати сучасні тренди економічних кіберза- гроз. У роботі виділені найбільш актуальні з них на даний час. Наукова новизна. Акцентовано, що для успішного протистояння розгля- нутим викликам Україні потрібна нова кіберстратегія. Важливо, щоб шлях, яким рухається Україна у розбудові власної кібербезпеки, набув відповідних і невідкладних змін, а сам цей рух був доволі швидким. Виділено заходи, що мають знайти першочергове втілення у цьому напрямі. Висновки. Результати дослідження показують важливість усвідомлення серйозних проблем щодо забезпечення кібербезпеки, що вимагають роз- робки і впровадження більш ефективних механізмів функціонування і забез- печення роботи кіберпростору, підвищення надійності основних механізмів і компонентів глобальної інтернет-мережі та інших пристроїв ІКТ, враху- вання людського фактору, комплексного і системного підходу у визначенні методичних засад та інструментів формування державної політики з забез- печення кібербезпеки.

У статті досліджується висвітлення в історіографії 1920-х рр. питання радянської податкової політики та її реалізації в Ленінграді в 20-х рр. ХХ ст. Зроблено висновок, що в 1920-х рр. так і не з'явилося ґрунтовних узагальнюючих праць, які б розкривали особливості податкової політики на місцях, зокрема й у Ленінграді. Більшість робіт була присвячена аналізу розбудови податкової політики в масштабах СРСР із наведенням для ілюстрації фактів по Москві.Ключові слова: нова економічна політика, податкова політика, Ленінград, ідеологічний вплив, лібералізація. В статье исследуется освещение в историографии 1920-х гг. вопроса советской налоговой политики и ее реализации в Ленинграде в 20-х гг. ХХ ст. Сделан вывод, что в 1920-х гг. так и не появилось фундаментальных обобщающих трудов, которые бы раскрывали особенности налоговой политики на местах, в том числе и в Ленинграде. Большинство работ была посвящена анализу развития налоговой политики в масштабах СССР с указанием для иллюстрации фактов по Москве.Ключевые слова: новая экономическая политика, налоговая политика, Ленинград, идеологическое влияние, либерализация. In the article the coverage in the historiography of the 1920s of the soviet tax policy question of and its implementation in Leningrad in the 20's of XX century is investigated. It is pointed out, that authors of the 1920s, mainly economists and employees of economic institutions, party and soviet leaders, covering major trend reversal of the tax system, tried to define the basic principles of taxation, attempted to isolate the major periods in the history of the NEP. However, the research works of this period were exposed to a number of factors, first of all - political and ideological. In addition, the research process was complicated by constant changes in political and economic conditions, especially in the second half of the 1920s. Despite these shortcomings, the works contained significant factual material that was invaluable for learning the basic details of the tax policy. It is concluded that in the 1920s none of generalizing works that would disclose the specifics of tax policy at the local level, particularly in Leningrad. Most investigations were devoted to the analysis of tax policy development across the USSR, using for illustration the example of Moscow. Key words: new economic policy, tax policy, Leningrad, ideological influence, liberalization.

This article attempts to detail and thoroughly analyze the development of print media Donbas during the new economic policy, keeping the thought that the press was and remain a powerful influence weighed on the formation of public opinion research that requires special attention of historians. The article characterized by quantitative, qualitative composition of printed periodicals in the region, the main activities of the central government on the press and especially the implementation of the city. ; У статті автором зроблена спроба проаналізувати розвиток друкованих засобів масової інформації Донбасу в період нової економічної політики. Характеризується кількісний і якісний склад друкованої періодики регіону, основні заходи центральної влади щодо преси та особливості реалізації їх на місцях.

The article analyzes the Soviet Communist party leadership's organizational measures for the introduction of social insurance against unemployment during the New Economic Policy period. It overviews instituted unemployment benefits, detailing their duration and amount. The article covers how financial aid provided by labor exchanges and insurance bodies. The status of payments and the dynamics of how unemployment benefits were distributed among the various occupational groups were also monitored. Based on the study's results, the author concludes that the NEP transition, which was accompanied by the abolition of the mandatory obligation to work, thus opening new mechanisms of labor market regulation through the balance of supply and demand, was marked by mass unemployment. In addition to market conditions, the increase in the number of the unemployed was significantly influenced by: decrease of state-owned industry and lackluster development of privately-owned factorues; mechanization of production; military demobilization; agrarian resettlement, proletarianization of cities, etc. Along with industrial workers, who lost their jobs due to production dwindling, unskilled workers were at risk, women and children among them.While developing measures to combat unemployment, the Soviet leaders were forced to adopt various forms of social protection created in other countries. Among those, the financial support of the unemployed through payments, and financial benefits through social insurance funds were the primary forms. However, unemployment insurance varied depending on social class. The insurance legislation was primarily aimed at securing proletarian personnel and had a clear class bias. In most cases, the refusal to provide benefits was guided not by the principle of freedom of labor, but by the "duty" of obligation to work in favor of the Soviet state. Unemployment benefits did not differentiate depending on the employee's current wage, but were deducted from the national average. In addition, the amount of benefits depended on the territory of residence of the unemployed, and what occupational groups and categories workers belonged to. The amount of financial aid also depended on continuous work experience and union membership. ; У статті проаналізовано організаційні заходи радянсько-партійного керівництва із запровадження соціального страхування від безробіття в період НЕПу. Охарактеризовано порядок виплати допомоги безробітним, зазначено її розмір та тривалість забезпечення. Висвітлено діяльність бірж праці та страхових органів щодо призначення матеріальної допомоги. Простежено стан виплати та динаміку розподілу допомоги безробітним серед різних професійних груп. У результаті дослідження автор приходить до висновку, що перехід до нової економічної політики, який супроводжувався скасуванням трудової повинності та відкривав нові механізми регулювання ринку праці через співвідношення попиту та пропозиції на робочу силу, позначився масовим безробіттям. Окрім кон'юнктури ринку на зростання чисельності безробітних суттєво вплинули: зменшення обсягу державної промисловості та слабкий розвиток її приватної сфери; механізація виробництва; військова демобілізація; аграрне переселення, пролетаризація міст тощо. Поряд з індустріальними робітниками, що втратили заробіток через згортання виробництва, у групу ризику потрапили некваліфіковані робітники, серед яких вагома частка припадала на жінок та молодь.Розробляючи заходи боротьби із безробіттям, радянські лідери були змушені взяти на озброєння всі форми захисту, вироблені світовою практикою. Серед них основну роль відіграло матеріальне забезпечення безробітних через виплату грошових допомог за рахунок коштів соціального страхування. Проте страхування безробітних тут мало класовий характер. Страхове законодавство було спрямоване переважно на забезпечення пролетарських кадрів і провадило чітку класову позицію. У більшості випадків при відмові у призначенні допомог керувалися не принципом свободи праці, а обов'язком трудової повинності на користь радянської держави. Розміри допомог з безробіття не диференціювалися залежно від розміру заробітної плати працівника, а вираховувалися із середнього заробітку. До того ж обсяг допомог залежав від території проживання безробітних та належності їх за професіями до певних категорій працівників. Обсяг грошової допомоги залежав також від стажу безперервної роботи та членства у профспілках.

The article is devoted to concepts of clusters which in European countries become an important part of regional, innovation and industrial policies. The focus is on the new cluster policies on the example of the innovation project CluStrat. Unlike traditional cluster concepts of regional innovation programs focused on one industry, aim is to provide a solution for cross-sectional area of emerging industries. The main output of the project is a unified action plan for the creation of development strategies within the cluster policies of Central European countries. ; Статья посвящена концепциям кластеров, которые в европейских странах становятся важной частью региональной, инновационной и промышленной политики. Акцент делается на новую политику кластеров на примере инновационного проекта CluStrat. В отличие от традиционных кластерных концепций региональных инновационных программ, направленных на одну отрасль, его целью является обеспечить решение для новых многоотраслевых областей промышленности. Основным результатом проекта является единый план действий по созданию стратегий развития в рамках кластерной политики в Центральной Европе. ; Стаття присвячена концепціям кластерів, які в європейських країнах стають важливою частиною регіональної, інноваційної та промислової політики. Акцент робиться на нову політику кластерів на прикладі інноваційного проекту CluStrat. На відміну від традиційних кластерних концепцій регіональних інноваційних програм, спрямованих на одну галузь, його метою є забезпечити вирішення для нових багатогалузевих галузей промисловості. Основним результатом проекту є єдиний план дій щодо створення стратегій розвитку в межах кластерової політики у Центральній Європі.

The article is devoted to concepts of clusters which in European countries become an important part of regional, innovation and industrial policies. The focus is on the new cluster policies on the example of the innovation project CluStrat. Unlike traditional cluster concepts of regional innovation programs focused on one industry, aim is to provide a solution for cross-sectional area of emerging industries. The main output of the project is a unified action plan for the creation of development strategies within the cluster policies of Central European countries. ; Статья посвящена концепциям кластеров, которые в европейских странах становятся важной частью региональной, инновационной и промышленной политики. Акцент делается на новую политику кластеров на примере инновационного проекта CluStrat. В отличие от традиционных кластерных концепций региональных инновационных программ, направленных на одну отрасль, его целью является обеспечить решение для новых многоотраслевых областей промышленности. Основным результатом проекта является единый план действий по созданию стратегий развития в рамках кластерной политики в Центральной Европе. ; Стаття присвячена концепціям кластерів, які в європейських країнах стають важливою частиною регіональної, інноваційної та промислової політики. Акцент робиться на нову політику кластерів на прикладі інноваційного проекту CluStrat. На відміну від традиційних кластерних концепцій регіональних інноваційних програм, спрямованих на одну галузь, його метою є забезпечити вирішення для нових багатогалузевих галузей промисловості. Основним результатом проекту є єдиний план дій щодо створення стратегій розвитку в межах кластерової політики у Центральній Європі.

Introduction. The article considers the activity of Hetman IS Mazepa, his government, local governments on the effective development of agriculture, handicrafts, various types of urban and rural crafts, strengthening trade and economic ties both in Ukraine and abroad. . The origin of agricultural entrepreneurship on the lands of the Cossack sergeant, manufacturing industry: iron smelting, potash, glassmaking and saltpeter is studied. Cossack and peasant farms organized according to the farm model are studied. Peculiarities of formation of a new economic system in the conditions of fierce struggle for independence of Ukraine are noted. The essence of reforming agrarian relations, organization and activity of Cossack-peasant farms, agricultural entrepreneurship of Cossack officers and the origin and development of the manufacturing industry. The purpose of the article. Сonsideration and analysis of the economic activity of Hetman IS Mazepa, his government and local authorities. The objectives of the article are to highlight the essence of the reform of agrarian relations, the organization and activities of the Cossack - peasant farms, agricultural entrepreneurship of the Cossack sergeant and the origin and development of the manufacturing industry. Results. With the development of commodity-money relations, the farms of Cossack officers, ordinary Cossacks and peasants became more and more closely connected with the market. Cossacks and peasants were among the first in Europe to apply on their lands new forms of farming, typical of the farming type. In the new forms of Cossack - peasant farms IS Mazepa saw the future of the Ukrainian state. The number of artisans of various specialties is growing in cities and towns, and industries for processing agricultural products and local raw materials are being built. Flour and distillery production is becoming more widespread. On the lands of the Cossack sergeant, in some Cossack and peasant farms manufactory-type enterprises are built. Manufacturing industry is developing: iron smelting, potash, glass and saltpeter. Domestic and foreign trade is expanding. Fairs, auctions and bazaars are organized and held. The number of shops, stores, stalls, etc. is growing. Merchants of various professions appear. Grain, cattle, potash, nitrate, flax, yarn, wool, and maple wood are sold at local and foreign markets. The city of Arkhangelsk is becoming an important center of Ukraine's foreign trade. Conclusiоns. The new economic system, which denied large-scale feudal land tenure, serfdom and serfdom, was formed in a fierce struggle for independence. The tsarist government tried at all costs to eliminate the autonomy of Ukraine, to restore feudal relations. ; У статті розглянуто діяльність гетьмана І. С. Мазепи, його уряду, органів місцевого управління по ефективному розвиткові сільського господарства, ремісничого виробництва, різних видів міських і сільських промислів, зміцненню торговельно - економічних зв'язків як на території України, так і за її межами. Вивчається зародження сільськогосподарського підприємництва на землях козацької старшини, мануфактурної промисловості: залізоплавильної, поташної, склоробної та селітроварної. Досліджуються козацькі та селянські господарства, організовані за фермерським зразком. Відмічаються особливості формування нового господарського устрою в умовах жорстокої боротьби за незалежність України. Висвітлюється сутність реформування аграрних відносин, організації та діяльності козацько- селянських господарств, сільськогосподарського підприємництва козацької старшини і зародження та розвиток мануфактурної промисловості.

У статті пропонується нова парадигма орієнтирів публічного управління у вигляді дисциплінарної матриці. Побудована модель публічного управління на засадах механізму зворотного зв'язку у суб'єкт-суб'єктній взаємодії, що створює теоретико-методологічні засади для становлення науки публічного управління (Public administration) в Україні.

The article defines the priorities of the social policy of Ukraine at the present stage. The socio-economic problems of Ukraine are analyzed, their causes and solutions are identified. It is shown that the main reason for the failures of the socio-economic policy of independent Ukraine is the uncritical attitude of Ukrainian reformers to the consequences of neoliberal policies in other countries, as a result of which foreign experience of socio-economic reforms began to be introduced without taking into account domestic specifics. The decline in the role of the state in socio-economic policy, the increase in the role of private business, the privatization of "everything and everyone" led to a sharp social stratification, an economic crisis, which became a trigger for crises in all spheres of Ukrainian society. One of the fundamental principles of neoliberal economics, deregulation, has also collapsed. It turned out that the market is not efficient in areas in which the business cannot make quick and large profits. The so-called "market failures" demonstrated the need for state regulation in the spheres of education, health care, ecology, etc. Conclusions of the study and prospects for further research in this direction. Thus, if the new government really wants to build a successful country of happy people, it must make social and economic policy its top priority. Its primary tasks at the present stage should be: reduction of tariffs for utilities by eliminating from them the corruption component and excess profits of suppliers; revision of the principles of granting subsidies for utility bills. Exclusion from the number of subsidies of those who do not need state aid, but have a formal right to receive it (they work unofficially); the fight against the shadow economy, with the concealment of income from taxation; reforming the system of wages and pensions; creation of jobs with decent wages; establishing interaction between the state and private business in order to increase the social responsibility of the latter. ; В статье определяются приоритеты социальной политики Украины на современном этапе. Анализируются социально-экономические проблемы Украины, выявляются их причины и пути решения. Показано, что главной причиной неудач социально-экономической политики независимой Украины является некритичное отношение украинских реформаторов к последствиям неолиберальной политики в других странах, в результате чего стал внедряться зарубежный опыт социально-экономического реформирования без учета отечественной специфики. Снижение роли государства в социально-экономической политике, повышение роли частного бизнеса, приватизация привели к резкому социальному расслоению, экономическому кризису, который стал спусковым механизмом для кризисов во всех сферах жизнедеятельности украинского общества. Рухнул и один из основополагающих принципов неолиберальной экономики - дерегуляция. Выяснилось, что рынок не является эффективным в сферах, где бизнес не может получить быстрой и большой прибыли. Так называемые «провалы рынка» продемонстрировали необходимость государственного регулирования в сферах образования, здравоохранения, экологии и др. Выводы исследования и перспективы дальнейших исследований в данном направлении. Таким образом, если новая власть действительно хочет построить успешную страну счастливых людей, она должна сделать своим главным приоритетом социально-экономическую политику. Ее первоочередными задачами на современном этапе должны стать: снижение тарифов на коммунальные услуги за счет исключения из них коррупционной составляющей и сверхприбылей поставщиков; пересмотр принципов предоставления субсидий на оплату коммунальных услуг; борьба с теневой экономикой, с сокрытием доходов от налогообложения; реформирование системы заработной платы и пенсионного обеспечения; создание рабочих мест с достойной оплатой труда; налаживание взаимодействия государства с частным бизнесом с целью повышения социальной ответственности последнего. ; У статті обґрунтовується в якості причини невдач соціальної політики в Україні один з основоположних принципів неоліберальної економіки - дерегуляція. Аргументується, що ринок не є ефективним в сферах, в яких бізнес не може отримати швидкого і великого прибутку. Так звані «провали ринку» продемонстрували необхідність державного регулювання в сферах освіти, охорони здоров'я, екології, тощо. Обґрунтовується теза, якщо нова влада хоче побудувати успішну країну щасливих людей, вона повинна зробити своїм головним пріоритетом соціально-економічну політику. Її першочерговими завданнями повинні стати: зниження тарифів на комунальні послуги за рахунок виключення з них корупційної складової і надприбутків постачальників; перегляд принципів надання субсидій на оплату комунальних послуг; боротьба з тіньовою економікою, з приховуванням доходів від оподаткування; реформування системи заробітної плати та пенсійного забезпечення; створення робочих місць з гідною оплатою праці; налагодження взаємодії держави з приватним бізнесом з метою підвищення соціальної відповідальності останнього.

Мета роботи: полягає у всебічному аналізі сучасних тенденцій та викликів, з якими стикається військова кадрова політика, а також у висвітленні потенційних напрямків її розвитку та модернізації у контексті реалізації Концепції військової кадрової політики Міністерства оборони України до 2028 року.
Метод: методи аналізу та синтезу.
Результати дослідження: автори розглядають ключові аспекти та інноваційні підходи у формуванні та розвитку кадрової політики сучасних військових сил. Стаття детально аналізує виклики, з якими стикаються військові організації у контексті набору, навчання, мотивації та утримання персоналу. Особлива увага приділяється необхідності адаптації кадрової політики до швидких змін у технологіях, воєнних стратегіях та глобальних умовах. Автори висвітлюють інноваційні стратегії, які можуть бути впроваджені для підвищення ефективності кадрової політики, включаючи інтеграцію сучасних технологій у процес навчання та розвитку персоналу, а також розвиток професійних навичок, які будуть актуальні не тільки у військовій, але й у цивільній кар'єрі. Також обговорюється важливість багатонаціонального та міжвідомчого співробітництва для обміну досвідом та розвитку спільних програм. Стаття пропонує глибокий аналіз та рекомендації, які можуть бути корисними для формування ефективної військової кадрової політики, здатної відповідати на сучасні виклики та використовувати існуючі перспективи.
Цінність дослідження: робота стане в нагоді фахівцям у галузі оборони, політикам, аналітикам та дослідникам, зацікавленим у розвитку військових кадрових стратегій. Систематизовані ключові завдання Концепції військової кадрової політики Міністерства оборони України до 2028 року.
Тип статті: теоретична.