Suchergebnisse

The article deals with the analysis of the concept FRIEDEN and linguistic means of its verbalization in modern German. The material of lexicographic sources - explanatory, etymological and synonym dictionaries is systematized. Language means that characterize the concept and its features such as a main word that represents the concept in the language, derivatives of the concept's nominations, synonyms, stable phrases, which include the concept's name, dictionary definitions are established and the nominative field oh the concept FRIEDEN is modeled. The concept FRIEDEN belongs to universal concepts. Three its dimensions can be distinguished: it can denote the peaceful coexistence of various states (global, interstate dimension), harmonious coexistence with other people (social dimension) and inner peace and harmony of a person with himself (individual dimension). Based on the etymological analysis, the etymological feature of the concept FRIEDEN which underlies its formation is determined: "a state of protection, of caring, friendly attitude towards others", which has transformed in modern definitions into a state of harmony with oneself and others. As a content of concepts is close to the content of the concept main word's dictionary definition, lexicographic analysis and distributional analysis of the concept name are carried out, and the main features of the concept FRIEDEN which are related to its conceptual component are established. The basic conceptual features are considered to be: life / state of internal and interstate coexistence without war or other hostilities; a state of harmony; a state of serenity; peace treaty, agreement between the parties; a condition characterized by a certain duration and territory of distribution. A close connection between the concept FRIEDEN and the binary opposed concept KRIEG is revealed. The great importance of the concept FRIEDEN both for society and for individuals is established. The peace is a great value, which can be of a relative nature, as evidenced by individual lexical units that serve to verbalize the concept, and have a negative connotation, which may be related to the place of this concept in the value picture of the world and its interaction with other moral and ethical values of the people. ; Стаття присвячена дослідженню мовних засобів об'єктивації концепту FRIEDEN та встановленню його основних концептуальних ознак. У роботі систематизовано дані лексикографічних джерел – тлумачних, синонімічних і етимологічних словників та встановлено сукупність мовних засобів, що передають зміст концепту і утворюють його номінативне поле: ключове слово-репрезентант концепту, похідні номінації концепту, спільнокореневі слова, синоніми, словникові дефініції, сталі словосполучення, до складу яких входить ім'я концепту. Концепт FRIEDEN належить до універсальних концептів, у якому можна виокремити три виміри: він може стосуватися мирного співіснування різних держав, народів (глобальний, міждержавний вимір), гармонійного співіснування з оточенням (соціальний вимір) та внутрішнього спокою і гармонії людини (індивідуальний вимір). На основі етимологічного аналізу визначено етимологічну ознаку концепту FRIEDEN, яка лежить в основі його формування: «стан бережного, доброзичливого ставлення до інших», що трансформувався в сучасних дефініціях у стан гармонії та злагоди із самим собою та оточенням. На основі аналізу словникових дефініцій імені концепту та дистрибутивного аналізу встановлено основні ознаки концепту FRIEDEN, які відносимо до його понятійного компонента: життя / стан внутрішнього та міждержавного співіснування без насилля та війни; стан гармонії, згоди; стан незворушного, безтурботного спокою; мирний договір, домовленість між сторонами; стан, що характеризується певною тривалістю, територією поширення. Досліджуваний концепт FRIEDEN виявив тісний зв'язок із бінарно протиставленим концептом KRIEG. Встановлено важливе значення концепту FRIEDEN як для суспільства, так і для окремих особистостей. Мир є великою цінністю, яка, однак, може мати відносний характер, про що свідчать окремі лексичні одиниці, що слугують об'єктивації концепту та мають негативну конотацію, що може бути пов'язаним із місцем цього концепту в ціннісній картині світу та його взаємодією з іншими морально-етичними цінностями народу.

The article considers the peculiarities of the nation stereotype functioning in the novel Notes of a Ukrainian Madman by Lina Kostenko. In the focus of the analysis are the basic concepts (the nation, the people, Ukrainians, the state, a society), by means of which the author's stereotype of the Ukrainian nation is revealed. A set of evaluative nominations that construct a model of the nation stereotype has been established. The greatest number of epithets refers to the lexeme nation. They create a nominative field of the author's stereotype and express mostly negative connotations. The study has revealed that the expression of the author's model of the stereotype is the image of the protagonist as a representative of the society of the Ukrainians, living in the XX-XXI centuries, whose communicative behavior demonstrates an evaluative attitude to his people. Evaluative nominations that construct a model of national stereotype in the text of the novel are mostly endowed with negative connotations and high expressiveness. The usage features of various linguistic and stylistic means, metaphorical techniques, as well as occasionalisms, loanwords, ethnonymes in the author's representation of the Ukrainian nation are analyzed. Verbalization of the image of Ukraine is carried out by means of syntactic constructions of monologue, dialogue, and quotation. The factors that could influence the individual perception and reproduction of the nation stereotype in the literary text are identified. The author's stereotype in the analyzed work appears not idealized, but, due to the individual experience of the writer, social and political factors, critically considered. Prospects for further research on national stereotypes in linguistics concern the development of the criteria for selecting factual material, texts of various functional styles and genres, as well as the comparative study of the specifics of modeling stereotypes, their verbalization and dynamics in the works of different writersю ; У статті розглянуто особливості функціонування національного стереотипу в романі Ліни Костенко «Записки українського самашедшого»; здійснено аналіз основних концептуальних понять, що моделюють авторський стереотип української нації; акцентовано увагу на різноманітті мовностилістичних засобів актуалізації характерних ознак українців. Встановлено комплекс оцінних номінацій, що конструюють модель національного стереотипу. Визначено чинники, що могли вплинути на індивідуальне сприйняття і відтворення автостереотипу в художньому тексті.

The article investigates the system of values in the American linguoculture through the VALUES concept. We divide the key values into the following main groups: vital, social, political, moral, religious and ideological, artistic and aesthetic, family and labor values. The nominative field of the VALUES concept is created on the basis of linguistic means that reveal it. The structure of the nominative field of the concept is represented by the nuclear and its periphery, which include the meaning of a certain lexeme, introduced by a hyperseme / hypersemes. This higher order semantic component organizes the development of the semantic field around itself. To establish the nuclear of the VALUES concept nominative field in the American media discourse, the definitions of a key lexeme, as well as related lexemes were traced in dictionaries and thesauruses. The analysis of lexicographic sources represented a synonymic expansion of the key lexeme and related units. The following socio-cultural values of the American society were singled out: personal control over the environment; change; time and its control; equality / egalitarianism, individualism; privacy; individual achievement (status, success); self-reliance / independence; competition; future orientation; action / work orientation; informality; directness / openness / honesty; patriotism, etc. The frequency usage analysis of the key lexemes and their synonymic extension is carried out. It is established that the nuclear of the VALUES concept includes Action / Work orientation component. The perinuclear area consists of the following notions: Equality / Egalitarianism, Time and its control, Change, Individual achievement (status, success), Materialism / Acquisitiveness (possess(iveness), consume(rs), customer (s), goods, services), Privacy, Value (s), etc. The peripheral area of the VALUES concept is the following: Practicality, Individualism, Competition, Personal control over the environment, Future orientation, Directness / openness / honesty (sincerity, sobriety, straightforward, frankness, earnest, etc.), American liberalism and capitalism, Informality, etc. ; У статті досліджено американську лінгвокультурну систему цінностей через концепт ЦІННОСТІ / VALUES. Ключові цінності поділяємо на такі основні групи: вітальні цінності, соціальні, політичні, моральні, релігійні й ідеологічні, художньо-естетичні, родинні, трудові. Створено номінативне поле концепту VALUES на основі мовних засобів, які його репрезентують. Структура номінативного поля концепту представлена у вигляді ядра та периферії, до яких входить значення певної лексеми, представлене гіперсемою/гіперсемами – семантичним компонентом вищого порядку, що організовує навколо себе розгортання семантичного поля. Для встановлення ядра номінативного поля концепту VALUES в американському масмедійному дискурсі були опрацьовані дефініції ключової лексеми, а також пов'язаних із нею лексем у словниках та тезаурусах. Шляхом аналізу лексикографічних джерел установлено синонімічне розширення ключової лексеми та одиниць, пов'язаних з нею. Виокремлено низку соціокультурних цінностей американського суспільства, зокрема personal control over the environment; change; time and its control; equality / egalitarianism;individualism; privacy; individual achievement (status, success); self-reliance / independence; competition; future orientation; action / work orientation; informality; directness / openness / honesty; patriotism тощо. Здійснено аналіз частотності вживання ключових лексем та їх синонімічних розширень. Установлено, що до ядра концепту VALUES належить складник Action / Work orientation. До навколоядерної зони входять: Equality / Egalitarianism, Time and its control, Change, Individual achievement (status, success), Materialism / Acquisitiveness (possess(iveness), consume(rs), customer(s), goods, services), Privacy, Value(s) тощо. Складовими периферії концепту VALUES є: Practicality, Individualism, Competition, Personal control over the environment, Future orientation, Directness / openness / honesty (sincerity, sobriety, straightforward, frankness, earnest, etc.), American liberalism and capitalism, Informality тощо.

На початку XX століття у світі різко змінилися міжнародні відносини. Як результат, у ході співпраці між збройними силами різних держав усе частіше виникають різні непорозуміння. Існує ризик, що носії різних світоглядів можуть витлумачити певні військові поняття (зокрема, лінгвокультурний концепт "війна") іншим чином. Суб'єктивні дефініції і безліч варіантів розуміння одного і того ж концепту в різних мовах, як правило, породжують неоднозначність у тлумаченні та, як наслідок, суперечки серед учених і відсутність однозначного еквівалента. Рішення даної непростої проблеми неоднозначності слід шукати в етимології лінгвокультурного концепту "війна" і його лексичного поля. У роботі зроблена спроба розкриття концепту WAR у творі Ентоні Дорра "Все те незриме світло". ; At the beginning of the 20th century, international relations have dramatically changed in the world. As a result, a variety of misunderstandings are increasing in the course of cooperation between the armed forces of different countries. There is a risk that people of different worldviews may interpret certain military notions (in particular the linguocultural concept "war") otherwise. Subjective definitions and many options of understanding of the same concept in different languages, as a rule, give rise to ambiguity in interpretation, and as a consequence, the debate among scientists and the lack of a clear equivalent. The solution of this complex problem of ambiguity must be sought in the etymology of the linguocultural concept "war" and its lexical field. In this work, an attempt is made to reveal the concept of "war" in the work of Anthony Doerr "All the light we cannot see".

The article deals with verbalizers of the concept REFUGEE and peculiarities of its content in politicaldiscourse. Analysis of dictionary definitions, synonymous rows and definitions of the term "refugee" in the UN officialdocuments shows that lexemes refugee, asylum seeker and displaced person are the most frequent languagerepresentatives of the concept REFUGEE. The main conceptual feature of the concept is 'to be forced to flee his or hercountry and seek sanctuary in another country'. However, the concept REFUGEE acquires new conceptual featuresbecause of the development of world events. This fact is directly related to the crisis of refugees that forced governmentsto redefine already existent definitions of the term "refugee". In order to determine language means that verbalize theconcept REFUGEE in political discourse speeches of politicians were analyzed. The speeches were given by nativespeakers (Barack Obama, Theresa Mary May, Catherine Branson) as well as by non-native speakers of English (GrzegorzSchetyna, Morgan Johansson, António Guterres, Volker Türk). These politicians used both key lexemes-verbalizers of theconcept (refugee, asylum seeker, displaced person) and free word combinations (vulnerable people who have come toseek protection, people in need of protection, people in need of shelter, people in need) to represent the concept in theirspeeches. Native speakers mainly express neutral or positive attitude toward refugees. Non-native speakers sometimesuse verbalizers that have negative connotations. References Popova, Zinaida, and Sternin, Iosif. 2007. Kognitivnaia Lingvistika. Moskva: ACT"Vostok–Zapad". Cambridge Advanced Learner's Dictionary. 2008. Cambridge: Cambridge University Press. http://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/refugee. UNHCR. The UN Refugee Agency. "Cartagena declaration on refugees". Accessed August 1, 2017. http://www.unhcr.org/about-us/background/45dc19084/cartagena-declaration-refugees-adopted-colloquium-international-protection.html. UNHCR. The UN Refugee Agency. "Convention and Protocol Relating to the Status of Refugees." Accessed August 1, 2017. http://www.unhcr.org/3b66c2aa10. Dictionary.com Unabridged. 2017. Random House, Inc. Accessed August 5, 2017. http://www.dictionary.com/browse/refugee. Encyclopedia Britannica. "Refugee." Accessed August 5, 2017. https://www.britannica.com/topic/refugee. Longman Dictionary of Contemporary English. 2005. Edinburgh: Longman. UNHCR. The UN Refugee Agency. "OAU Convention Governing the Specific Aspects of Refugee Pproblems in Africa." Accessed August 7, 2017. http://www.unhcr.org/about-us/background/45dc1a682/oau-convention-governing-specific-aspects-refugee-problems-africa-adopted.html. "Open Briefing to United Nations Security Council Counter-Terrorism Committee". Accessed August 7, 2017. http://www.unhcr.org/admin/dipstatements/58e35b317/open-briefing-united-nations-security-council-counter-terrorism-committee.html. Oxford Advanced Learner's Dictionary. 2010. Oxford: Oxford University Press. Oxford Learner's Thesaurus. A Dictionary of Synonyms. 2008. Oxford: Oxford University Press. GOV.UK. "PM speech at Leaders Summit on Refugees: 20 September 2016". Accessed August 7, 2017. https://www.gov.uk/government/speeches/pm-speech-at-leaders-summit-on-refugees-20-september-2016. Australian Human Rights Commission. "President speech: Human Rights, Refugees and Asylum Seekers". Accessed August 6, 2017. https://www.humanrights.gov.au /news/speeches/president-speech-human-rights-refugees-and-asylum-seekers. "Remarks by President Obama at Leaders Summit on Refugees". Accessed August 8, 2017. https://obamawhitehouse.archives.gov/the-press-office/2016/09/20/remarks-president-obama-leaders-summit-refugees. Government offices of Sweden. "Speech by Morgan Johansson at UNHCR High-level meeting on global responsibility sharing through pathways for admission of Syrian refugees." Accessed August 4, 2017. http://www.government.se/speeches/2016/03/speech-by-morgan-johansson-atunhcr-high-level-meeting-on-global-responsibility-sharing-through-pathways-for-admission-of-syrian-refugees/. Ministry of Foreign Affairs Republic of Poland. "Speech by Polish Foreign Minister on refugee crisis". Accessed August 2, 2017. http://www.msz.gov.pl/en/ministry/polish_diplomacy_archive/former_ministers/ remarks_mgs/speech_by_polish_foreign_minister_on_the_refugee_crisis;jsessionid=24E9E089164F28DF595E725FA63D09BC.cmsap5p. Guterres, António. 2015. "Briefing on the Humanitarian Situation in Syria". Paper presented at United Nations Security Council (7592nd Meeting), New York, 21 December 2015. http://www.unhcr.org/admin/hcspeeches/567861459/ united-nations-security-council-7592nd-meeting-briefing-humanitarian-situation.html. USA for UNHCR. "What is a refugee? Definition and Meaning". Accessed August 7, 2017. http://www.unrefugees.org/what-is-a-refugee/. ; Розглянуто вербалізатори концепту REFUGEE – одного з найактуальніших концептів ХХІ ст. – таособливості його наповнення в англомовному політичному дискурсі. Аналіз словникових дефініцій,синонімічних рядів і визначень терміна «біженець» в офіційних документах ООН показує, що найчастішемовними репрезентантами концепту REFUGEE виступають лексеми refugee, asylum seeker та displaced person, аголовною концептуальною ознакою досліджуваного концепту є 'вимушене переселення та пошук нового місцяпроживання'. Проте концепт REFUGEE з розвитком світових подій набуває нових концептуальних ознак. Цебезпосередньо пов'язано з кризою біженців, що змушувало держави переглянути вже існуючі визначення самоготерміна «refugee». Для того, щоб виокремити мовні засоби, які вербалізують концепт REFUGEE у політичномудискурсі, було проаналізовано промови політиків, серед яких є і носії англійської мови (Барак Обама, ТерезаМей, Катрін Бренсон), і не носії мови (Ґжеґож Схетина, Морган Юганссон, Антоніу Гутерреш, Фолькер Тюрк).Для репрезентації концепту вони використовують і ключові лексеми-вербалізатори концепту, і вільнісловосполучення (vulnerable people who have come to seek protection, people in need of protection, people in need ofshelter, people in need). Носії мови переважно виражають нейтральне або позитивне ставлення до біженців. Неносії мови інколи доповнюють номінативне поле концепту REFUGEE репрезентантами з негативнимиконотаціями.