Стаття присвячена проблемі визначення професійно важливих особистісних якостейпсихолога, аналізу змісту та функціональній насиченості цих характеристик.Узагальнюються підходи зарубіжних та вітчизняних дослідників з даної проблематики.Виокремлюється професійне мислення як базова детермінанта фахівця з психології тавійськової психології зокрема. Увага автора спрямована дослідження специфіки професійногомислення військового психолога та його місце в ієрархії фахових якостей спеціаліста.Ключові слова: професійне мислення військового психолога, фахові якості,поліпроблемність, багатофокусністСтатья посвящена проблеме определения профессионально важных личностныхкачеств психолога, анализу содержания и функциональной насыщенности этиххарактеристик. Обобщаются подходы зарубежных и отечественных исследователей поданной проблематике. Выделяется профессиональное мышление как базоваядетерминанта специалиста-психолога и военного психолога в частности. Вниманиеавтора направлено на исследование специфики профессионального мышления военногопсихолога и его места в иерархии профессиональных качеств специалиста.Ключевые слова: профессиональное мышление военного психолога,профессиональные качества, полипроблемность, многофокусностьThe article is devoted to the problem of determining professionally important personal qualitiespsychologist, content analysis and functional characteristics of saturation . Summarizes approachesof foreign and local researchers on this subject. Professional thinking singled out as a basicdeterminant of professional psychology and military psychology in particular. Attention is directedstudy specific professional thinking military psychologist and his place in the hierarchy of professionalquality specialist.Keywords: professional thinking of military psychologist, professional qualities, polyproblems,multifocal
Мета роботи – позначити концептуальні моделі професійного вигорання та розкрити їх прикладний характер для медичних працівників. Результати дослідження. У дослідженні охарактеризована проблема професійного вигорання. Сформульовано концептуальну модель професійного вигорання, що поєднує його структурні та динамічні властивості. На підставі семантичного аналізу обґрунтовано зміст професійного вигорання. Практичне значення дослідження. Результати дослідження можуть бути використані для опанування концептуальних моделей професійного вигорання, формування інструментів оцінювання професійних ризиків на ринку медичних послуг. Оригінальність / цінність / наукова новизна дослідження – концептуалізація моделей професійного вигорання, їх структурування та дослідження змісту. Перспективи подальших досліджень – розробка комплексного прикладного механізму виміру впливу професійного вигорання на діяльність медичних працівників, призначенням якого має стати розробка, проектування та здійснення заходів для покращення якості життя медичних працівників, умови їх праці та якості надання медичної допомоги. Тип статті – теоретичний.
З'ясовано особливості професійного навчання та професійного розвитку як складових державної кадрової політики України. Доведено, що професійне зростання — це освоєння професії у всій її повноті й різноманітно- сті, приріст професійних знань, умінь і навичок, що приводить, звичайно, до визнання результатів праці професійним співтовариством, придбання авто- ритету в конкретному виді професійної діяльності. Визначено, що підвищен- ня якості управління та ефективності діяльності органів виконавчої влади потребує підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців з метою здобуття і поглиблення управлінських, фінансово-еко- номічних, соціальних, правових знань, а також удосконалення професійних знань і умінь, здобуття нової спеціальності або кваліфікації на основі раніше здобутої освіти і досвіду практичної роботи. Тому професіоналізація держав- ної служби розглядається як одне з першочергових завдань, без вирішення якого неможливо зробити реальним входження України до спільноти про- відних Європейських держав. Доведено, що основними напрямами профе- сійної підготовки мають бути: забезпечення випереджаючого характеру нав- чання з урахуванням перспектив розвитку держави, удосконалення завдань і функцій органів державної влади; запровадження цільової спрямованості навчання на основі дотримання державних освітніх стандартів, гнучкості застосування усіх видів, форм і методів навчання, досягнення інтенсифіка- цїї та оптимізації навчального процесу; вдосконалення підготовки та підви- щення кваліфікацїї кадрового резерву та новопризначених державних служ- бовців; розширення підготовки та перепідготовки державних службовців за спеціальністю "Державна служба" та за спеціалізаціями з економіки, права, а також соціальної, гуманітарної та кадрової політики; оптимізація мережі навчальних закладів різних форм власності, які здійснюють підготовку спе- ціалістів для державної служби; запровадження дистанційного навчання, що дасть можливість розширити коло державних службовців, які професійно підвищують кваліфікацію без відриву від роботи; забезпечення єдиного на- вчально-методичного управління та координація практичної діяльності всіх структурних елементів системи. Виявлено, що необхідною умовою ефектив- ного державного управління є його професіоналізація. Важливим інститутом професіоналізації державного управління є система фахового професійного навчання державних службовців шляхом підготовки, перепідготовки та під- вищення кваліфікації з використанням нових форм і методів навчання, освіт- ніх механізмів і технологій з урахуванням досвіду розвинених країн світу.
The article deals with the peculiarities of the study of foreign languages as a factor in the professional formation of a specialist in military institutions of higher education. It has been found out that difficulties in learning a foreign language at military high schools arise from the low motivation of students because they do not see the real use of acquired skills and abilities. The solution to this problem is illustrated by the teacher's simulation of real and imaginary linguistic situations that may arise during the military service. The most effective forms of work in foreign language classes are presented, which are aimed at the professional formation of future specialists in the military sector, namely: active forms (discussions, round tables on professional subjects), interactive forms (presentations, discussions, elicitation of a better strategy of military actions), multimedia forms (discussion of video clips, organization of Internet conferences, creation of blogs on professional topics). It has been proved that the use of different forms of work in foreign language classes in a military institution of higher education requires an integrated teacher's approach and the obligatory accounting for intersubject relations and the use of qualitative sources of information that really reflect the current trends in the development of the armed forces of different countries. Each of the other language topics involves working with authentic texts of professional nature, working out news stories, documentaries and promofilms. It is determined that the most effective form of work is the analysis of short video clips containing a statement of a military task (definition of geographic area, observation of events, use of military equipment, analysis of combat operations). It is the approach that allows the cadet not only to learn a foreign language, but also to form the skills necessary for successful performance of professional activity. The advantages of this type of foreign language training are the creation ...
The article presents the meaning of the concepts of "professional and pedagogical activityˮ, "professional developmentˮ and shows that professional development is a multifaceted process of acquiring and using new knowledge, skills and qualities that are necessary for highly effective implementation of professional pedagogical activity. It is noted that professional development is a process of transforming the teacher's individuality, aimed at self-improvement and achievement of acmeological peaks in professional activity; the features of professional and pedagogical activity of a teacher of higher military educational institution are singled out in the article.The stages of professional development of a teacher (choice of profession, professional education and training, professional adaptation, professional competence, professionalism, mastery and innovation) are analyzed. It is identified that self-improvement is implemented in two interrelated ways: self-education and personal development. A brief meaningful characteristic of these concepts is offered. The stages of self-improvement of scientific and pedagogical workers are characterized: the stage of self-knowledge (the initial stage of cognitive activity of a person), the stage of creating a personal self-improvement program (formation of goals and ideals for achieving one's goal), the stage of implementation of self-improvement program (professional development implementation complex), the stage of control and regulation of self-improvement process (evaluation of achieved results).On the basis of theoretical analysis and selected results of the empirical research, the author offers advice for teachers of higher military educational institutions for their professional self-improvement. It is determined that constant improvement of professional skills is an important factor in the professional development of a scientific and pedagogical worker.Keywords: pedagogical activity, higher military education institution, professional development, stages of professional development, self-improvement, self-education, innovativeness. ; Розглянуто зміст понять "професійно-педагогічна діяльністьˮ, "професійне зростанняˮ; показано, що професійний розвиток – багатогранний процес здобуття й використання нових знань, умінь та якостей, які потрібні для високоефективного проведення професійної педагогічної діяльності. Зазначено, що професійний розвиток – процес перетворення індивідуальності педагога, спрямований на самовдосконалення й досягнення акмеологічних вершин у професійній діяльності; виокремлено особливості професійно-педагогічної діяльності викладача вищого військового навчального закладу.Проаналізовано етапи професійного розвитку викладача (вибір професії, професійної освіти та підготовки, професійної адаптації, професійної компетентності, професіоналізму, майстерності та новаторства). З'ясовано, що самовдосконалення існує у двох взаємопов'язаних формах: самоосвіта та самовиховання. Автор пропонує коротку змістову характеристику означених понять. Охарактеризовано етапи самовдосконалення науково-педагогічного працівника: етап самопізнання (початковий етап пізнавальної діяльності людини), етап створення особистої програми самовдосконалення (формування цілей та ідеалів для досягнення своєї мети), етап реалізації програми самовдосконалення (втілення комплексу професійного росту), етап контролю та регуляція процесу самовдосконалення (оцінювання досягнутих результатів).На основі теоретичного аналізу та окремих результатів емпіричного дослідження, автор запропонував поради викладачам вищих військових навчальних закладів для їх професійного самовдосконалення. З'ясовано, що постійне підвищення фахової майстерності є важливим фактором професійного розвитку науково-педагогічного працівника.Ключові слова: педагогічна діяльність, вищий військовий навчальний заклад, професійне зростання, етапи професійного розвитку, самовдосконалення, самовиховання, інноваційність.
Мета роботи: виявлення та аналіз ризиків від шкідливих чинників, пов'язаних із утворенням та зберіганням техногенних відходів, а також шляхів їх усунення.
Підхід дослідження: в якості основного підходу дослідження застосовували ризик орієнтований підхід.
Результати дослідження: виявлено та проаналізовано ризики для працівників металургійних підприємств та мешканців прилеглих територій від шкідливих чинників, пов'язаних із утворенням та зберіганням техногенних відходів металургійного виробництва. Визначено, яким чином можливо уникнути шкідливих чинників або знизити їх дію.
Практична цінність дослідження: запропоновано заходи по зберіганню та переробці техногенних металургійних відходів, спрямовані на мінімалізацію ризику їх шкідливого впливу.
Цінність дослідження: побудовано комплексну графічну схему причинно-наслідкового зв'язку між способами поводження із техногенними металургійними відходами різних видів та ризиками впливу шкідливих чинників із зазначенням найбільш раціональних шляхів поводження.
Майбутні дослідження: розвиток майбутніх досліджень можливий в напрямку розширення використовуваних методів оцінки ризику.
Тип статті: описовий та аналітичний.
У хронологічному аспекті аналізуються структурно-функціональні зміни та вимоги до якісного складу офіцерів секретного розвідувального апарату внутрішніх органів М.І.А. і КДБ. На основі досвіду, конкретної підготовки, а також зовнішньої діяльності обґрунтовано створення комплексної системи психологічної та психіатричної та психологічної підтримки оперативного персоналу таємних та таємних операцій пошуку всередині розвідки. Спостереження проводили психіатри, які брали безпосередню участь у цих операціях. ; This work is based on long term (35 years) studies of nervous and mental state changes of Internal Intelligence of Ministry of Internal Affairs (MIA) and KGB USSR. In the chronological aspect of the analyzed structural and functional changes and requirements to qualitative composition of officers secret intelligence apparatus of the internal organs of the M.I.A. and KGB. Illustrated by similar regulations regarding the changes in the structures of political investigation of pre-revolutionary Russia. Based on experience, specific training, and outside activities justified the creation of an integrated system of psychological and psychiatric and psychological support of operational personnel of the secret and secret search operations inside intelligence. Observations were performed by psychiatrists, who took direct part in these operations. ; В хронологическом аспекте анализируется структурно-функциональные связи и обязанности человека в отношении секретного розового и межнационального сотрудничества М.И.А. і КДБ. На основополагающих принципах, в частности, готовность к выздоровлению и лечению больных с комплексной психологической и психиатрической и психологической подготовкой, в том числе и к оперативным операциям, требующим медицинской помощи. Спостереження немедленной психиатрической помощи, я принимаю участие в военных операциях.
У хронологічному аспекті аналізуються структурно-функціональні зміни та вимоги до якісного складу офіцерів секретного розвідувального апарату внутрішніх органів М.І.А. і КДБ. На основі досвіду, конкретної підготовки, а також зовнішньої діяльності обґрунтовано створення комплексної системи психологічної та психіатричної та психологічної підтримки оперативного персоналу таємних та таємних операцій пошуку всередині розвідки. Спостереження проводили психіатри, які брали безпосередню участь у цих операціях. ; This work is based on long term (35 years) studies of nervous and mental state changes of Internal Intelligence of Ministry of Internal Affairs (MIA) and KGB USSR. In the chronological aspect of the analyzed structural and functional changes and requirements to qualitative composition of officers secret intelligence apparatus of the internal organs of the M.I.A. and KGB. Illustrated by similar regulations regarding the changes in the structures of political investigation of pre-revolutionary Russia. Based on experience, specific training, and outside activities justified the creation of an integrated system of psychological and psychiatric and psychological support of operational personnel of the secret and secret search operations inside intelligence. Observations were performed by psychiatrists, who took direct part in these operations. ; В хронологическом аспекте анализируется структурно-функциональные связи и обязанности человека в отношении секретного розового и межнационального сотрудничества М.И.А. і КДБ. На основополагающих принципах, в частности, готовность к выздоровлению и лечению больных с комплексной психологической и психиатрической и психологической подготовкой, в том числе и к оперативным операциям, требующим медицинской помощи. Спостереження немедленной психиатрической помощи, я принимаю участие в военных операциях.
У статті зроблена спроба проаналізувати професійне самовизначення у вимірі соціально-адекватного управління. Професійне самовизначення розглядається як складний довготривалий процес, котрий, залежно від особистісної та соціально-політичної ситуації, може актуалізуватися на різних етапах життя індивіда. Взаємозв'язок професійного самовизначення та соціально-адекватного управління можна розглядати з позицій необхідності створення соціальних, політичних, економічних умов, а також набуття ознак соціальної адекватності контексту соціальних проблем та потреб суспільства. Соціально-адекватний контекст професійного самовизначення у цілому має бути орієнтованим на майбутнє, адаптованим до конкретного соціального середовища, його характеристик, регіональних потреб. ; The article analyzes professional self-determination in the measurement of socially-adequate management. It is noted that the complex socio-political situation of modern Ukrainian increases the uncertainty of the prospects for professional self-determination. Professional self-determination is viewed as a multi-faceted process of determining the individual (social group) place in the social and professional structure of society, as well as the process of integration into society. Professional self-determination is seen as a complex, lengthy process that, depending on the personal and socio-political situation, can be actualized at different stages in the life of the individual. Self-determination in the professional space presupposes independence, conscious choice, and freedom in choice, in the acquisition of a number of social roles. At the same time, professional self-determination must correspond to the characteristics of the adequacy of the social environment and its temporal and spatial characteristics. The interrelationship between professional self-determination and socially-adequate management can be viewed from the standpoint of the need to create social, political, economic conditions, as well as to obtain signs of social adequacy to the context of social problems and society's needs. The sociall-adequate context of professional self-determination as a whole should be oriented to the future, adapted to the specific social environment, its characteristics, regional needs.
The article is devoted to the study of burnout, which is interpreted as the inability to perform professional duties at the proper level due to prolonged physical and/or mental overload. The main content of the study is to determine the possibilities of prevention of professional burnout of a social worker in order to ensure his physical and mental health.Scientific opinions and positions on the relevance, purpose, multifaceted nature, content of prevention, objective and subjective factors of prevention, differences in organizational and psychological and pedagogical influences of prevention, the specifics of social prevention and prevention. As well as the impact on the professional activities of social norms and deviations from norms, values, responsibilities. The causes of burnout can be differentiated by the nature of the determination. Among the main groups of determinants – social, medical, biological, psychological. The conducted survey among social specialists on the state of professional burnout revealed certain tendencies and regularities among them. This was evidenced by statistics relating to the factors influencing the professional burnout of the specialist, as well as their dynamics. The basis of professional activity should be to provide conditions for this. However, collective life, in addition to having advantages, is also endowed with negative features. Indicators of collective distress that have a direct impact on the professional burnout of an individual member of the team are identified. These include problems and / or lack of corporate culture; dissatisfaction with the psychological atmosphere prevailing in the team; presence of conflict situations, quarrels, intrigue; absence or problems of interpersonal communication in the team, division into groups; low level of mutual assistance and support, unwillingness to maintain friendly relations; no punishment for guilt, reaction to negative behavior of colleagues, control over subjective factors; lack of prospects for team development; lack of conditions for personal development and formation; lack of measures to prevent occupational burnout. For comparison, the experimental study involved people who did not suffer from burnout and people who survived the state of burnout. Thus, people who have experienced a state of burnout have much deeper psycho-emotional disorders. Their professional experience is characterized by significant negative experiences and beliefs. Positive corporate social ties have been disrupted in their lives, which can lead to disruption in other areas: family, personal, spiritual and emotional. That is, it causes a number of other shifts. Certain trends are evidenced by statistics on the assessment of the existing risks of burnout, which concern specialists in various fields: almost all recognized the fact of burnout to varying degrees; the vast majority of respondents assess the ability to perform professional duties generally well, but the lack of an absolute answer also indicates the risks involved; mostly the presence of risks of burnout is assessed indirectly. On the basis of statistical indicators of occupational burnout, their dynamics can be distinguished victim groups. Given the classification of propensity to burnout, prevention technologies can be used. In each of the three cases, the approach will be different. It is established that a special place is occupied by the subjective factor of professional activity. Professional burnout is caused by various factors: social and organizational conditions of functioning of collective, legislative and normative-organizational maintenance of process of work; individual and personal qualities of personality, stress resistance, motivation of activity; compliance of qualities and personality traits with the requirements of the chosen profession, professional competence; ability to work in a team, ability to take into account the opinions and positions of others, sociability; availability of life, professional experience; psychological compatibility of individual team members; ability to control the situation in the team by management; corporate culture, the presence of common interests and activities, interest in the development and prosperity of the team. Theoretical analysis and experimental study of problems related to burnout indicate the presence of risks in the professional activities of professionals from different social structures. That is, it depends not so much on objective factors as on the subjective attitude of the individual to himself and his mental and physical health. And the problem looks not so much psychological as psychological and pedagogical. ; Розглянуто професійне вигоряння, що трактується як неспроможність виконувати професійні обов'язки на належному рівні внаслідок тривалого фізичного та/чи психічного перевантаження. Основний зміст дослідження полягає у визначенні можливостей профілактики професійного вигоряння фахівця соціальної сфери задля забезпечення його фізичного й психічного здоров'я. Представлено думки науковців щодо актуальності, мети, поліаспектності, змісту, об'єктивного і суб'єктивного чинників, відмінностей організаційного і психолого-педагогічних складових профілактики. Обґрунтовано вплив на професійну діяльність суспільних норм, цінностей, особистої відповідальності. Визначено показники колективного неблагополуччя, що мають значення у професійному вигорянні індивіда як члена колективу. До експериментального дослідження залучено осіб, котрі не зазнали професійного вигоряння, та осіб, котрі пережили стан професійного вигоряння – для порівняння. Доведено статистичними показниками, що особи, які пережили стан професійного вигоряння, мають значно глибші психоемоційні порушення, зміщення у мотивації професійної діяльності, деформацію ставлення до виконання професійних обов'язків. Наведено оцінювання наявних ризиків професійного вигоряння фахівцями різних соціальних структур. На основі статистичних показників виділено віктимні групи, підхід у профілактичній роботі до кожної з яких застосовується диференційовано. З'ясовано, що професійне вигоряння зумовлене різними факторами, серед яких основні: соціально-економічні загальносуспільні детермінанти; законодавче й нормативно-організаційне забезпечення процесу праці; соціальні й організаційні умови функціонування колективу; індивідуальні та особистісні якості особистості; стресостійкість; мотивація діяльності; відповідність якостей і рис особистості вимогам обраної професії, професійна компетентність; здатність працювати у колективі, вміння враховувати думки і позиції інших, комунікабельність; наявність життєвого, професійного досвіду; психологічна сумісність окремих членів колективу; вміння контролювати ситуацією в колективі з боку керівництва; корпоративна культура, наявність спільних інтересів і заходів, зацікавленість у розвитку й процвітанні колективу. Теоретичним аналізом й експериментальним дослідженням проблеми професійного вигоряння засвідчено наявність ризиків у професійній діяльності фахівців різних соціальних структур.
The article is devoted to the study of burnout, which is interpreted as the inability to perform professional duties at the proper level due to prolonged physical and/or mental overload. The main content of the study is to determine the possibilities of prevention of professional burnout of a social worker in order to ensure his physical and mental health.Scientific opinions and positions on the relevance, purpose, multifaceted nature, content of prevention, objective and subjective factors of prevention, differences in organizational and psychological and pedagogical influences of prevention, the specifics of social prevention and prevention. As well as the impact on the professional activities of social norms and deviations from norms, values, responsibilities. The causes of burnout can be differentiated by the nature of the determination. Among the main groups of determinants – social, medical, biological, psychological. The conducted survey among social specialists on the state of professional burnout revealed certain tendencies and regularities among them. This was evidenced by statistics relating to the factors influencing the professional burnout of the specialist, as well as their dynamics. The basis of professional activity should be to provide conditions for this. However, collective life, in addition to having advantages, is also endowed with negative features. Indicators of collective distress that have a direct impact on the professional burnout of an individual member of the team are identified. These include problems and / or lack of corporate culture; dissatisfaction with the psychological atmosphere prevailing in the team; presence of conflict situations, quarrels, intrigue; absence or problems of interpersonal communication in the team, division into groups; low level of mutual assistance and support, unwillingness to maintain friendly relations; no punishment for guilt, reaction to negative behavior of colleagues, control over subjective factors; lack of prospects for team development; lack of conditions for personal development and formation; lack of measures to prevent occupational burnout. For comparison, the experimental study involved people who did not suffer from burnout and people who survived the state of burnout. Thus, people who have experienced a state of burnout have much deeper psycho-emotional disorders. Their professional experience is characterized by significant negative experiences and beliefs. Positive corporate social ties have been disrupted in their lives, which can lead to disruption in other areas: family, personal, spiritual and emotional. That is, it causes a number of other shifts. Certain trends are evidenced by statistics on the assessment of the existing risks of burnout, which concern specialists in various fields: almost all recognized the fact of burnout to varying degrees; the vast majority of respondents assess the ability to perform professional duties generally well, but the lack of an absolute answer also indicates the risks involved; mostly the presence of risks of burnout is assessed indirectly. On the basis of statistical indicators of occupational burnout, their dynamics can be distinguished victim groups. Given the classification of propensity to burnout, prevention technologies can be used. In each of the three cases, the approach will be different. It is established that a special place is occupied by the subjective factor of professional activity. Professional burnout is caused by various factors: social and organizational conditions of functioning of collective, legislative and normative-organizational maintenance of process of work; individual and personal qualities of personality, stress resistance, motivation of activity; compliance of qualities and personality traits with the requirements of the chosen profession, professional competence; ability to work in a team, ability to take into account the opinions and positions of others, sociability; availability of life, professional experience; psychological compatibility of individual team members; ability to control the situation in the team by management; corporate culture, the presence of common interests and activities, interest in the development and prosperity of the team. Theoretical analysis and experimental study of problems related to burnout indicate the presence of risks in the professional activities of professionals from different social structures. That is, it depends not so much on objective factors as on the subjective attitude of the individual to himself and his mental and physical health. And the problem looks not so much psychological as psychological and pedagogical. ; Розглянуто професійне вигоряння, що трактується як неспроможність виконувати професійні обов'язки на належному рівні внаслідок тривалого фізичного та/чи психічного перевантаження. Основний зміст дослідження полягає у визначенні можливостей профілактики професійного вигоряння фахівця соціальної сфери задля забезпечення його фізичного й психічного здоров'я. Представлено думки науковців щодо актуальності, мети, поліаспектності, змісту, об'єктивного і суб'єктивного чинників, відмінностей організаційного і психолого-педагогічних складових профілактики. Обґрунтовано вплив на професійну діяльність суспільних норм, цінностей, особистої відповідальності. Визначено показники колективного неблагополуччя, що мають значення у професійному вигорянні індивіда як члена колективу. До експериментального дослідження залучено осіб, котрі не зазнали професійного вигоряння, та осіб, котрі пережили стан професійного вигоряння – для порівняння. Доведено статистичними показниками, що особи, які пережили стан професійного вигоряння, мають значно глибші психоемоційні порушення, зміщення у мотивації професійної діяльності, деформацію ставлення до виконання професійних обов'язків. Наведено оцінювання наявних ризиків професійного вигоряння фахівцями різних соціальних структур. На основі статистичних показників виділено віктимні групи, підхід у профілактичній роботі до кожної з яких застосовується диференційовано. З'ясовано, що професійне вигоряння зумовлене різними факторами, серед яких основні: соціально-економічні загальносуспільні детермінанти; законодавче й нормативно-організаційне забезпечення процесу праці; соціальні й організаційні умови функціонування колективу; індивідуальні та особистісні якості особистості; стресостійкість; мотивація діяльності; відповідність якостей і рис особистості вимогам обраної професії, професійна компетентність; здатність працювати у колективі, вміння враховувати думки і позиції інших, комунікабельність; наявність життєвого, професійного досвіду; психологічна сумісність окремих членів колективу; вміння контролювати ситуацією в колективі з боку керівництва; корпоративна культура, наявність спільних інтересів і заходів, зацікавленість у розвитку й процвітанні колективу. Теоретичним аналізом й експериментальним дослідженням проблеми професійного вигоряння засвідчено наявність ризиків у професійній діяльності фахівців різних соціальних структур.
У статті проаналізовано сутність та механізми професійного самовизначення особистості, основні чинники цього процесу, цілеспрямована й системно утворююча роль освіти. Доводиться необхідність модернізації сучасної освіти в контексті спрямування на підвищення ефективності її впливу на професійне самовизначення особистості в системі ринкових та демократичних трансформацій. ; This article is devoted to the essence and mechanisms of professional self-determination of a person, main factors of this process, purposeful and system-formative role of education were analyzed in the course of research results of which are being defended. A need of modernizing of the contemporary education in the context of aiming at increasing its effect upon the individual professional self-determination in the system of market and democratic transformations is proved.
The purpose of the research. The main purpose of the study is to find out the experience of researching and solving the problem of professional burnout for physicians including family ones in the United States, by analyzing recent surveys and scientific papers of American and European scientists. Methodology. While working on the article, general scientific theoretical methods were used to accomplish the tasks and achieve the purpose of the research. The methodological basis of the research was the structural-functional method, which allowed considering the phenomenon of professional burnout as a whole with separate elements and their dependencies. Using a historical method, a brief overview of the research development by US scientists on the problem of professional burnout of physicians with a focus on key events that occurred at each of the stages highlighted in the scientific papers. A comparative method was used to compare the results of surveys of different years and topics, data presented in the proceedings of the scientists, and research approaches. Methods of systematization and generalization were used to formulate the paper's conclusions, in particular, to highlight the essential features of the American research experience and practical problem solution of professional burnout of physicians. Results. It has been found that the professional burnout of physicians has been a matter of concern for the government, professional medical associations, and the general public for physicians of various US specialties for a long time. Although burnout affects physicians of all disciplines, it has been discovered that, among family physicians, this phenomenon exceeds the average level, especially compared to the general economically active population of the United States. Two approaches to identifying and reducing the risk of occupational burnout in the United States have been identified and characterized: the first approach covers measures aimed directly at a physician, that is, a specific individual, and the second, involves measures aimed at an organization, that is, a medical institution. It has been found that American scientists have concluded that organizational measures are more effective, but the first approach should be applied as a first step in overcoming professional burnout. Practical meaning. The results of the research are applicable for further scientific exploration and practical problem solution of professional burnout of physicians, including family ones, in Ukraine. Prospects for further research. Methodology of surveys of physicians of various specialties on burnout, depression and professional satisfaction. Factors of professional burnout for family physicians in Ukraine. ; Мета дослідження. Головна мета статті полягає вивченні досвіду дослідження та вирішення проблеми професійного вигоряння лікарів, зокрема сімейних, в США, на основі аналізу останніх за часом опитувань та наукових праць американських і європейських учених. Методологія. Під час роботи над статтею були використані загальнонаукові теоретичні методи за допомогою яких були виконані завдання і досягнуто мету дослідження. Методологічною основою дослідження став структурно-функціональний метод, який дозволив розглянути феномен професійного вигоряння, як єдине ціле з окремими елементами та залежностями між ними. За допомогою історичного методу зроблений стислий огляд розвитку досліджень ученими США проблеми професійного вигоряння лікарів з акцентом на ключові події, які сталися на кожному з виділених в наукових працях етапів. Для порівняння результатів опитувань різних років та тематик, даних, які наводяться в працях учених, та дослідницьких підходів використовувався компаративний метод. Методи систематизації та узагальнення використовувалися для формулювання висновків статті, зокрема з метою виділення суттєвих ознак американського досвіду дослідження та практичного вирішення проблеми професійного вигоряння лікарів. Результати. З'ясовано, що професійне вигоряння лікарів є предметом стурбованості уряду, професійних медичних асоціацій та широкого загалу лікарів різних спеціальностей США вже протягом тривалого часу. Встановлено, що хоча вигоряння впливає на лікарів усіх спеціальностей, серед сімейних лікарів це явище перевищує середній рівень, особливо порівняно із загальним економічно активним населенням США. Виявлено та охарактеризовано два підходи до визначення та зменшення ризик професійного вигоряння лікарів в США: перший підхід охоплює заходи, спрямовані безпосередньо на лікаря, тобто на конкретного індивіда, а другий – передбачає заходи, спрямовані на організацію, тобто на медичний заклад. Американські учені дійшли висновку, що заходи, спрямовані на організацію є більш ефективними, однак перший підхід слід застосовувати як перший крок у подоланні професійного вигоряння. З'ясовано, що американські учені дійшли висновку, що заходи, спрямовані на організацію є більш ефективними, однак перший підхід слід застосовувати як перший крок у подоланні професійного вигоряння. Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані для подальших наукових розвідок та практичного вирішення проблеми професійного вигоряння лікарів, зокрема сімейних, в Україні. Перспективи подальших досліджень. Методологія проведення опитувань лікарів різних спеціальностей стосовно вигоряння, депресії та професійного задоволення. Чинники професійного вигоряння сімейних лікарів в Україні.
The purpose of the research. The main purpose of the study is to find out the experience of researching and solving the problem of professional burnout for physicians including family ones in the United States, by analyzing recent surveys and scientific papers of American and European scientists. Methodology. While working on the article, general scientific theoretical methods were used to accomplish the tasks and achieve the purpose of the research. The methodological basis of the research was the structural-functional method, which allowed considering the phenomenon of professional burnout as a whole with separate elements and their dependencies. Using a historical method, a brief overview of the research development by US scientists on the problem of professional burnout of physicians with a focus on key events that occurred at each of the stages highlighted in the scientific papers. A comparative method was used to compare the results of surveys of different years and topics, data presented in the proceedings of the scientists, and research approaches. Methods of systematization and generalization were used to formulate the paper's conclusions, in particular, to highlight the essential features of the American research experience and practical problem solution of professional burnout of physicians. Results. It has been found that the professional burnout of physicians has been a matter of concern for the government, professional medical associations, and the general public for physicians of various US specialties for a long time. Although burnout affects physicians of all disciplines, it has been discovered that, among family physicians, this phenomenon exceeds the average level, especially compared to the general economically active population of the United States. Two approaches to identifying and reducing the risk of occupational burnout in the United States have been identified and characterized: the first approach covers measures aimed directly at a physician, that is, a specific individual, and the second, involves measures aimed at an organization, that is, a medical institution. It has been found that American scientists have concluded that organizational measures are more effective, but the first approach should be applied as a first step in overcoming professional burnout. Practical meaning. The results of the research are applicable for further scientific exploration and practical problem solution of professional burnout of physicians, including family ones, in Ukraine. Prospects for further research. Methodology of surveys of physicians of various specialties on burnout, depression and professional satisfaction. Factors of professional burnout for family physicians in Ukraine. ; Мета дослідження. Головна мета статті полягає вивченні досвіду дослідження та вирішення проблеми професійного вигоряння лікарів, зокрема сімейних, в США, на основі аналізу останніх за часом опитувань та наукових праць американських і європейських учених. Методологія. Під час роботи над статтею були використані загальнонаукові теоретичні методи за допомогою яких були виконані завдання і досягнуто мету дослідження. Методологічною основою дослідження став структурно-функціональний метод, який дозволив розглянути феномен професійного вигоряння, як єдине ціле з окремими елементами та залежностями між ними. За допомогою історичного методу зроблений стислий огляд розвитку досліджень ученими США проблеми професійного вигоряння лікарів з акцентом на ключові події, які сталися на кожному з виділених в наукових працях етапів. Для порівняння результатів опитувань різних років та тематик, даних, які наводяться в працях учених, та дослідницьких підходів використовувався компаративний метод. Методи систематизації та узагальнення використовувалися для формулювання висновків статті, зокрема з метою виділення суттєвих ознак американського досвіду дослідження та практичного вирішення проблеми професійного вигоряння лікарів. Результати. З'ясовано, що професійне вигоряння лікарів є предметом стурбованості уряду, професійних медичних асоціацій та широкого загалу лікарів різних спеціальностей США вже протягом тривалого часу. Встановлено, що хоча вигоряння впливає на лікарів усіх спеціальностей, серед сімейних лікарів це явище перевищує середній рівень, особливо порівняно із загальним економічно активним населенням США. Виявлено та охарактеризовано два підходи до визначення та зменшення ризик професійного вигоряння лікарів в США: перший підхід охоплює заходи, спрямовані безпосередньо на лікаря, тобто на конкретного індивіда, а другий – передбачає заходи, спрямовані на організацію, тобто на медичний заклад. Американські учені дійшли висновку, що заходи, спрямовані на організацію є більш ефективними, однак перший підхід слід застосовувати як перший крок у подоланні професійного вигоряння. З'ясовано, що американські учені дійшли висновку, що заходи, спрямовані на організацію є більш ефективними, однак перший підхід слід застосовувати як перший крок у подоланні професійного вигоряння. Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані для подальших наукових розвідок та практичного вирішення проблеми професійного вигоряння лікарів, зокрема сімейних, в Україні. Перспективи подальших досліджень. Методологія проведення опитувань лікарів різних спеціальностей стосовно вигоряння, депресії та професійного задоволення. Чинники професійного вигоряння сімейних лікарів в Україні.
Дана стаття розкриває шляхи розвитку оперативного мистецтва Повітряних Сил Збройних Сил України з точки зору сучасних наукових підходів в аналізі бойових можливостей військ (сил) збройних сил країн світу, розвитку їх систем озброєння і військової техніки, активного використання сучасних інформаційних технологій в ході підготовки та ведення бойових дій. ; Данная статья раскрывает пути развития оперативного искусства Воздушных Сил Вооруженных Сил Украины с точки зрения современных научных подходов в анализе боевых возможностей войск (сил) вооруженных сил стран мира, развития их систем вооружения и военной техники, активного использования современных информационных технологий в ходе подготовки и ведения боевых действий. ; This article exposes the ways of Ukrainian Air Force operational art development from point of modern scientific approaches in the analysis of combat possibilities of troops (forces) of countries of the world, development of their armament systems and military equipment, active using of modern information technologies during preparation and battle actions period.
