Purpose: to analyze the organization of palliative and hospice care at different levels of medical care for the population of Ukraine at the current stage of healthcare reform in Ukraine and at the regional level. Materials and methods: the scientific work uses current regulations and guidelines of the Ministry of Health of Ukraine on the organization of palliative and hospice care in the healthcare system of Ukraine. Scientific methods were used for data processing: analytical, bibliosemantic and systematic approach. Results: Palliative care, as a separate type of medical care, has been legislated in Ukraine since 2011. But before the introduction of the program of medical guarantees and the signing of contracts with the National Health Service of Ukraine for packages of medical services in the direction of palliative and hospice care, such assistance in our country was provided only by a few dozen medical institutions. The introduction of a separate package in the program of medical guarantees became an incentive for the development of a network of institutions providing palliative care. Conclusions: Development and improvement of the quality of palliative care in accordance with world standards is one of the priority tasks of the health care system and public health of Ukraine, because palliative and hospice care is a complex of medical, social, psychological measures aimed at improving the quality of life of patients with incurable diseases and limited life prognosis. To create a highly effective palliative care system in Ukraine, it is also necessary to overcome the barriers identified by WHO experts. The reduction of pain, physical and mental suffering, elimination or reduction of disorders of life and other severe manifestations of diseases, professional care, psychological, social and spiritual support for patients and their families should be considered as the main objectives of palliative and hospice care. ; Мета: провести аналіз організації паліативної та хоспісної допомоги на різних рівнях надання медичної допомоги населенню України на сучасному етапі реформування галузі охорони здоров'я в Україні та на регіональних рівнях. Матеріали і методи. У науковій роботі використано чинні нормативно-правові акти та керівні документи МОЗУкраїни щодо організації паліативної та хоспісної допомоги в системі охорони здоров'я України. Для обробки даних застосовано наукові методи: аналітичний, бібліосемантичний та системного підходу. Результати. Паліативна медична допомога, як окремий вид медичної допомоги, в Україні закріплена законодавчо з 2011 р. Але до введення в дію програми медичних гарантій та підписання контрактів із Національною службою здоров'я України на пакети медичних послуг у напрямку паліативної та хоспісної допомоги – таку допомогу в нашій країні надавали лише кілька десятків медичних закладів. Запровадження окремого пакета у програмі медичних гарантій дало поштовх розвитку мережі закладів, які надають паліативну допомогу. Висновки. Розвиток та покращення якості надання паліативної допомоги відповідно до світових стандартів є одним із пріоритетних завдань системи охорони здоров'я та громадського здоров'я України, адже паліативна та хоспісна допомога є комплексом медичних, соціальних, психологічних заходів, спрямованих на покращення якості життя пацієнтів із невиліковними хворобами та обмеженим прогнозом життя. Для створення високоефективної системи паліативної допомоги в Україні також необхідно подолати бар'єри, які виділені експертами ВООЗ. Серед основних завдань паліативної та хоспісної допомоги потрібно розглядати максимально можливе зменшення болю, фізичних та психічних страждань, усунення або зменшення розладів життєдіяльності та інших тяжких проявів захворювань, професійний догляд, психологічну, соціальну та духовну підтримку пацієнтів та членів їхніх сімей.
The article analyzes the terms "law aid", "juristic aid", "professional legal aid". Various scientific views were discovered to clarify their essence. It was outlined own vision regarding the artificially created "competition" between the words "legal law aid" and "professional legal assistance" in the legislation of Ukraine. The possibility of using the term "juristic aid" in current legislation is substantiated. ; В статье подвергаются анализу термины «правовая помощь», «юридическая помощь», «профессиональная правоведческая помощь». Исследованы различные научные взгляды по выяснению их сущности. Изложено свое видение относительно искусственно созданной «конкуренции» между словами «правовая помощь» и «профессиональная правоведческая помощь» в законодательстве Украины. Обосновывается возможность использования в действующем законодательстве термина «юридическая помощь». ; У статті піддаються аналізу терміни «правова допомога», «юридична допомога», «професійна правнича допомога». Досліджено різні наукові погляди щодо з'ясування сутності. Викладено власне бачення щодо створеної штучно «конкуренції» між словами «правова допомога» та «професійна правнича допомога» в законодавстві України. Обґрунтовується можливість використання в чинному законодавстві терміна «юридична допомога».
Background. Many Ukrainian authors noted that an innovative System of Palliative and Hospice Care (PHC) and Social Services for Palliative Care (SSPC) the creation and implementation are the most important medical and social tasks of the Government and society in Ukraine today which appreciate the civilization and humanity of our state and society. PHC are a modern patient-family-oriented humanitarian approach that contributes to the preservation of the human dignity of palliative care patients (PCP) and can ensure the proper quality of life of PCP and their relatives. According to the WHO and the Council of Europe Committee of Ministers Recommendations, palliative care should be one of the priorities of the Health Care Government Policy in the European region. The purpose of the study: the "Program of palliative care in an outpatient setting in Dnipro City for 2018-2021" the implementation analysis. Materials and methods. The work used national and international legal documents and literature sources, data from medical statistics, methods of systemic and structural-functional analysis, bibliosemantic and statistical research methods. Results. The international and national legal documents and scientific literature a content analysis showed that in accordance with modern approaches and standards, PHC is provided taking into account the PCP and its family members needs, wishes and consent, depending on medical, demographic, socio-economic and cultural ethnic features of the region. A comparative analysis of the PHC state in Ukraine and Dnipro City showed some regional features, in particular, the significant need to provide PHC and SSPC to patients at home and the need and ensure a mechanism of cooperation between primary health care physicians, inpatient health care and social care institutions to develop. In 2017, the "Program of outpatient palliative care in Dnipro City for 2018–2021" (hereinafter - the Program) was developed and approved at the City Council session, which allowed the PHC and SSPC multidisciplinary and interagency approaches implementation, effective interdepartmental coordination, cooperation and the continuity of PHC and SSPC to ensure. The Multidisciplinary Mobil Specialized Palliative Care Team has been working in close contact with family doctors and social workers in the city since June 2019. As part of the Program, PCP are provided with medicines, technical and other means of care and rehabilitation free of charge or on preferential terms. In addition, the Palliative Care Team provides PCP, if indicated, oxygen concentrators and anti-decubitus mattresses. The Program creates points for renting medical care for PCP (wheelchairs, walkers, anti-decubitus mattresses, crutches, etc.), as well as providing patients with medical care at home (urine and feces, diapers, etc.). In 2020, UAH 300,000 was allocated from the Program budget for the Palliative Care Team with medical equipment, medicines and rehabilitation technical means complete set. In total, it is planned to allocate over UAH 40 million from the Dnipro City Budget for the Program implementation. Conclusions. 1. Thus, today in Dnipro City the Comprehensive Palliative Care System at home is implemented due to co-financing from the State Budget and due to the "Program of palliative care in outpatient conditions in Dnipro City for 2018-2021", approved by the Dnipro City Council the deputies. 2. An important condition for comprehensive provision of the Dnipro City population needs in PHC and SSPC is the Dnipro City Council support to create a modern accessible, high-quality and efficient PHC and SSPC service, which an effective interagency coordination, continuity and cooperation between health care providers and social care institutions provides, Multidisciplinary Mobil Specialized Palliative Care Team creation and development of in each the city district, the coordination and continuity of inpatient PHC in the city health provides. 3. There is both the Government support and municipal or regional budgets support for PHC Programs in many developed countries. The international PHC standards and experience implementation can significantly the provision of needs and the quality of life of both PCP and their families improve. ; Актуальність. У роботах багатьох українських авторів зазначено, що сьогодні в Україні створення і впровадження інноваційної системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД) та служби соціальної послуги з паліативного догляду (СППД) є одним з найважливіших медико-соціальних завдань уряду і суспільства, за яким у сучасному світі оцінюють цивілізованість та гуманність нашої держави і суспільства. Саме ПХД є сучасним пацієнт-сім'я-орієнтованим гуманітарним підходом, який сприяє збереженню людської гідності паліативних пацієнтів (ПП) і може забезпечити належну якість життя ПП і їх рідних. Згідно з рекомендаціями ВООЗ та Комітету міністрів Ради Європи, паліативна допомога повинна стати одним з пріоритетних напрямів політики урядів у галузі охорони здоров'я в Європейському регіоні. Мета дослідження: аналіз виконання «Програми надання паліативної допомоги в амбулаторних умовах у м. Дніпрі на 2018–2021 роки». Матеріали та методи. У роботі були використані національні та міжнародні нормативно-правові документи і літературні джерела, дані медичної статистики, методи системного та структурно-функціонального аналізу, бібліосемантичні та статистичні методи дослідження. Результати. Контент-аналіз міжнародних та національних нормативно-правових документів і наукової літератури засвідчив, що відповідно до сучасних підходів та стандартів, ПХД надається з урахуванням потреб, побажань і згоди ПП та членів його родини, залежно від медико-демографічних, соціально-економічних та культурно-етнічних особливостей регіону. Порівняльний аналіз стану надання ПХД в Україні та в м. Дніпрі засвідчив деякі регіональні особливості, зокрема, значну потребу надання ПХД і СППД пацієнтам вдома та необхідність розробки і забезпечення механізму співпраці лікарів первинної ланки медичної допомоги, стаціонарних ЗОЗ та закладів соціальної опіки. У 2017 р. була розроблена та затверджена на сесії міської ради «Програма надання паліативної допомоги в амбулаторних умовах у м. Дніпрі на 2018–2021 роки» (далі – Програма), яка дозволила забезпечити впровадження мультидисциплінарних і міжвідомчих підходів, ефективну міжвідомчу координацію, співпрацю та наступність надання ПХД і СППД. Виїзна бригада спеціалізованої паліативної допомоги працює в місті з червня 2019 р. у тісному контакті із сімейними лікарями і соціальними працівниками. У рамках реалізації Програми ПП забезпечуються ліками, технічними та іншими засобами догляду і реабілітації безоплатно або на пільгових умовах. Крім того бригада забезпечує ПП, за наявністю показань, концентраторами кисню та противопролежневими матрацами. Крім того, в рамках міської Програми створюються пункти прокату засобів медичного догляду за ПП (інвалідні візки, ходунки, протипролежневі матраци, милиці тощо), а також забезпечення хворих засобами медичного догляду вдома (сечо- й калоприймачами, підгузками тощо). У 2020 р. з бюджету міської Програми на комплектацію бригади медичним обладнанням, медикаментами й технічними засобами реабілітації було виділено 300 тис. грн. Загалом на реалізацію Програми з міського бюджету заплановано виділити понад 40 млн грн. Висновки. 1. Таким чином, сьогодні в м. Дніпрі завдяки співфінансуванню з Державного бюджету і за рахунок «Програми надання паліативної допомоги в амбулаторних умовах у м. Дніпрі на 2018–2021 роки», що затверджена депутатами Дніпровської міської ради, впроваджується система комплексної допомоги ПП вдома. 2. Важливою умовою комплексного забезпечення потреби населення м. Дніпра у ПХД та СППД є підтримка Дніпровською міською радою створення сучасної доступної, якісної та ефективної служби ПХД і СППД, яка забезпечує ефективну міжвідомчу координацію, наступність і співпрацю між ЗОЗ та закладами соціального захисту населення за рахунок створення та розвитку мультидисциплінарних спеціалізованих виїзних бригад ПХД вдома у кожному районі міста, забезпечує координацію та наступність надання стаціонарної ПХД у ЗОЗ міста. 3. У багатьох розвинених країнах світу існує як державна підтримка, так і системне цільове програмне забезпечення надання ПХД за рахунок муніципальних або регіональних бюджетів. Впровадження міжнародних стандартів та досвіду ПХД може значно покращити забезпечення потреб та підвищити якість життя як самих ПП, так і членів їх сімей.
Background. Many Ukrainian authors noted that an innovative System of Palliative and Hospice Care (PHC) and Social Services for Palliative Care (SSPC) the creation and implementation are the most important medical and social tasks of the Government and society in Ukraine today which appreciate the civilization and humanity of our state and society. PHC are a modern patient-family-oriented humanitarian approach that contributes to the preservation of the human dignity of palliative care patients (PCP) and can ensure the proper quality of life of PCP and their relatives. According to the WHO and the Council of Europe Committee of Ministers Recommendations, palliative care should be one of the priorities of the Health Care Government Policy in the European region. The purpose of the study: the "Program of palliative care in an outpatient setting in Dnipro City for 2018-2021" the implementation analysis. Materials and methods. The work used national and international legal documents and literature sources, data from medical statistics, methods of systemic and structural-functional analysis, bibliosemantic and statistical research methods. Results. The international and national legal documents and scientific literature a content analysis showed that in accordance with modern approaches and standards, PHC is provided taking into account the PCP and its family members needs, wishes and consent, depending on medical, demographic, socio-economic and cultural ethnic features of the region. A comparative analysis of the PHC state in Ukraine and Dnipro City showed some regional features, in particular, the significant need to provide PHC and SSPC to patients at home and the need and ensure a mechanism of cooperation between primary health care physicians, inpatient health care and social care institutions to develop. In 2017, the "Program of outpatient palliative care in Dnipro City for 2018–2021" (hereinafter - the Program) was developed and approved at the City Council session, which allowed the PHC and SSPC multidisciplinary and interagency approaches implementation, effective interdepartmental coordination, cooperation and the continuity of PHC and SSPC to ensure. The Multidisciplinary Mobil Specialized Palliative Care Team has been working in close contact with family doctors and social workers in the city since June 2019. As part of the Program, PCP are provided with medicines, technical and other means of care and rehabilitation free of charge or on preferential terms. In addition, the Palliative Care Team provides PCP, if indicated, oxygen concentrators and anti-decubitus mattresses. The Program creates points for renting medical care for PCP (wheelchairs, walkers, anti-decubitus mattresses, crutches, etc.), as well as providing patients with medical care at home (urine and feces, diapers, etc.). In 2020, UAH 300,000 was allocated from the Program budget for the Palliative Care Team with medical equipment, medicines and rehabilitation technical means complete set. In total, it is planned to allocate over UAH 40 million from the Dnipro City Budget for the Program implementation. Conclusions. 1. Thus, today in Dnipro City the Comprehensive Palliative Care System at home is implemented due to co-financing from the State Budget and due to the "Program of palliative care in outpatient conditions in Dnipro City for 2018-2021", approved by the Dnipro City Council the deputies. 2. An important condition for comprehensive provision of the Dnipro City population needs in PHC and SSPC is the Dnipro City Council support to create a modern accessible, high-quality and efficient PHC and SSPC service, which an effective interagency coordination, continuity and cooperation between health care providers and social care institutions provides, Multidisciplinary Mobil Specialized Palliative Care Team creation and development of in each the city district, the coordination and continuity of inpatient PHC in the city health provides. 3. There is both the Government support and municipal or regional budgets support for PHC Programs in many developed countries. The international PHC standards and experience implementation can significantly the provision of needs and the quality of life of both PCP and their families improve. ; Актуальність. У роботах багатьох українських авторів зазначено, що сьогодні в Україні створення і впровадження інноваційної системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД) та служби соціальної послуги з паліативного догляду (СППД) є одним з найважливіших медико-соціальних завдань уряду і суспільства, за яким у сучасному світі оцінюють цивілізованість та гуманність нашої держави і суспільства. Саме ПХД є сучасним пацієнт-сім'я-орієнтованим гуманітарним підходом, який сприяє збереженню людської гідності паліативних пацієнтів (ПП) і може забезпечити належну якість життя ПП і їх рідних. Згідно з рекомендаціями ВООЗ та Комітету міністрів Ради Європи, паліативна допомога повинна стати одним з пріоритетних напрямів політики урядів у галузі охорони здоров'я в Європейському регіоні. Мета дослідження: аналіз виконання «Програми надання паліативної допомоги в амбулаторних умовах у м. Дніпрі на 2018–2021 роки». Матеріали та методи. У роботі були використані національні та міжнародні нормативно-правові документи і літературні джерела, дані медичної статистики, методи системного та структурно-функціонального аналізу, бібліосемантичні та статистичні методи дослідження. Результати. Контент-аналіз міжнародних та національних нормативно-правових документів і наукової літератури засвідчив, що відповідно до сучасних підходів та стандартів, ПХД надається з урахуванням потреб, побажань і згоди ПП та членів його родини, залежно від медико-демографічних, соціально-економічних та культурно-етнічних особливостей регіону. Порівняльний аналіз стану надання ПХД в Україні та в м. Дніпрі засвідчив деякі регіональні особливості, зокрема, значну потребу надання ПХД і СППД пацієнтам вдома та необхідність розробки і забезпечення механізму співпраці лікарів первинної ланки медичної допомоги, стаціонарних ЗОЗ та закладів соціальної опіки. У 2017 р. була розроблена та затверджена на сесії міської ради «Програма надання паліативної допомоги в амбулаторних умовах у м. Дніпрі на 2018–2021 роки» (далі – Програма), яка дозволила забезпечити впровадження мультидисциплінарних і міжвідомчих підходів, ефективну міжвідомчу координацію, співпрацю та наступність надання ПХД і СППД. Виїзна бригада спеціалізованої паліативної допомоги працює в місті з червня 2019 р. у тісному контакті із сімейними лікарями і соціальними працівниками. У рамках реалізації Програми ПП забезпечуються ліками, технічними та іншими засобами догляду і реабілітації безоплатно або на пільгових умовах. Крім того бригада забезпечує ПП, за наявністю показань, концентраторами кисню та противопролежневими матрацами. Крім того, в рамках міської Програми створюються пункти прокату засобів медичного догляду за ПП (інвалідні візки, ходунки, протипролежневі матраци, милиці тощо), а також забезпечення хворих засобами медичного догляду вдома (сечо- й калоприймачами, підгузками тощо). У 2020 р. з бюджету міської Програми на комплектацію бригади медичним обладнанням, медикаментами й технічними засобами реабілітації було виділено 300 тис. грн. Загалом на реалізацію Програми з міського бюджету заплановано виділити понад 40 млн грн. Висновки. 1. Таким чином, сьогодні в м. Дніпрі завдяки співфінансуванню з Державного бюджету і за рахунок «Програми надання паліативної допомоги в амбулаторних умовах у м. Дніпрі на 2018–2021 роки», що затверджена депутатами Дніпровської міської ради, впроваджується система комплексної допомоги ПП вдома. 2. Важливою умовою комплексного забезпечення потреби населення м. Дніпра у ПХД та СППД є підтримка Дніпровською міською радою створення сучасної доступної, якісної та ефективної служби ПХД і СППД, яка забезпечує ефективну міжвідомчу координацію, наступність і співпрацю між ЗОЗ та закладами соціального захисту населення за рахунок створення та розвитку мультидисциплінарних спеціалізованих виїзних бригад ПХД вдома у кожному районі міста, забезпечує координацію та наступність надання стаціонарної ПХД у ЗОЗ міста. 3. У багатьох розвинених країнах світу існує як державна підтримка, так і системне цільове програмне забезпечення надання ПХД за рахунок муніципальних або регіональних бюджетів. Впровадження міжнародних стандартів та досвіду ПХД може значно покращити забезпечення потреб та підвищити якість життя як самих ПП, так і членів їх сімей.
Background. Many Ukrainian authors noted that an innovative System of Palliative and Hospice Care (PHC) and Social Services for Palliative Care (SSPC) the creation and implementation are the most important medical and social tasks of the Government and society in Ukraine today which appreciate the civilization and humanity of our state and society. PHC are a modern patient-family-oriented humanitarian approach that contributes to the preservation of the human dignity of palliative care patients (PCP) and can ensure the proper quality of life of PCP and their relatives. According to the WHO and the Council of Europe Committee of Ministers Recommendations, palliative care should be one of the priorities of the Health Care Government Policy in the European region. The purpose of the study: the "Program of palliative care in an outpatient setting in Dnipro City for 2018-2021" the implementation analysis. Materials and methods. The work used national and international legal documents and literature sources, data from medical statistics, methods of systemic and structural-functional analysis, bibliosemantic and statistical research methods. Results. The international and national legal documents and scientific literature a content analysis showed that in accordance with modern approaches and standards, PHC is provided taking into account the PCP and its family members needs, wishes and consent, depending on medical, demographic, socio-economic and cultural ethnic features of the region. A comparative analysis of the PHC state in Ukraine and Dnipro City showed some regional features, in particular, the significant need to provide PHC and SSPC to patients at home and the need and ensure a mechanism of cooperation between primary health care physicians, inpatient health care and social care institutions to develop. In 2017, the "Program of outpatient palliative care in Dnipro City for 2018–2021" (hereinafter - the Program) was developed and approved at the City Council session, which allowed the PHC and SSPC multidisciplinary and interagency approaches implementation, effective interdepartmental coordination, cooperation and the continuity of PHC and SSPC to ensure. The Multidisciplinary Mobil Specialized Palliative Care Team has been working in close contact with family doctors and social workers in the city since June 2019. As part of the Program, PCP are provided with medicines, technical and other means of care and rehabilitation free of charge or on preferential terms. In addition, the Palliative Care Team provides PCP, if indicated, oxygen concentrators and anti-decubitus mattresses. The Program creates points for renting medical care for PCP (wheelchairs, walkers, anti-decubitus mattresses, crutches, etc.), as well as providing patients with medical care at home (urine and feces, diapers, etc.). In 2020, UAH 300,000 was allocated from the Program budget for the Palliative Care Team with medical equipment, medicines and rehabilitation technical means complete set. In total, it is planned to allocate over UAH 40 million from the Dnipro City Budget for the Program implementation. Conclusions. 1. Thus, today in Dnipro City the Comprehensive Palliative Care System at home is implemented due to co-financing from the State Budget and due to the "Program of palliative care in outpatient conditions in Dnipro City for 2018-2021", approved by the Dnipro City Council the deputies. 2. An important condition for comprehensive provision of the Dnipro City population needs in PHC and SSPC is the Dnipro City Council support to create a modern accessible, high-quality and efficient PHC and SSPC service, which an effective interagency coordination, continuity and cooperation between health care providers and social care institutions provides, Multidisciplinary Mobil Specialized Palliative Care Team creation and development of in each the city district, the coordination and continuity of inpatient PHC in the city health provides. 3. There is both the Government support and municipal or regional budgets support for PHC Programs in many developed countries. The international PHC standards and experience implementation can significantly the provision of needs and the quality of life of both PCP and their families improve. ; Актуальність. У роботах багатьох українських авторів зазначено, що сьогодні в Україні створення і впровадження інноваційної системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД) та служби соціальної послуги з паліативного догляду (СППД) є одним з найважливіших медико-соціальних завдань уряду і суспільства, за яким у сучасному світі оцінюють цивілізованість та гуманність нашої держави і суспільства. Саме ПХД є сучасним пацієнт-сім'я-орієнтованим гуманітарним підходом, який сприяє збереженню людської гідності паліативних пацієнтів (ПП) і може забезпечити належну якість життя ПП і їх рідних. Згідно з рекомендаціями ВООЗ та Комітету міністрів Ради Європи, паліативна допомога повинна стати одним з пріоритетних напрямів політики урядів у галузі охорони здоров'я в Європейському регіоні. Мета дослідження: аналіз виконання «Програми надання паліативної допомоги в амбулаторних умовах у м. Дніпрі на 2018–2021 роки». Матеріали та методи. У роботі були використані національні та міжнародні нормативно-правові документи і літературні джерела, дані медичної статистики, методи системного та структурно-функціонального аналізу, бібліосемантичні та статистичні методи дослідження. Результати. Контент-аналіз міжнародних та національних нормативно-правових документів і наукової літератури засвідчив, що відповідно до сучасних підходів та стандартів, ПХД надається з урахуванням потреб, побажань і згоди ПП та членів його родини, залежно від медико-демографічних, соціально-економічних та культурно-етнічних особливостей регіону. Порівняльний аналіз стану надання ПХД в Україні та в м. Дніпрі засвідчив деякі регіональні особливості, зокрема, значну потребу надання ПХД і СППД пацієнтам вдома та необхідність розробки і забезпечення механізму співпраці лікарів первинної ланки медичної допомоги, стаціонарних ЗОЗ та закладів соціальної опіки. У 2017 р. була розроблена та затверджена на сесії міської ради «Програма надання паліативної допомоги в амбулаторних умовах у м. Дніпрі на 2018–2021 роки» (далі – Програма), яка дозволила забезпечити впровадження мультидисциплінарних і міжвідомчих підходів, ефективну міжвідомчу координацію, співпрацю та наступність надання ПХД і СППД. Виїзна бригада спеціалізованої паліативної допомоги працює в місті з червня 2019 р. у тісному контакті із сімейними лікарями і соціальними працівниками. У рамках реалізації Програми ПП забезпечуються ліками, технічними та іншими засобами догляду і реабілітації безоплатно або на пільгових умовах. Крім того бригада забезпечує ПП, за наявністю показань, концентраторами кисню та противопролежневими матрацами. Крім того, в рамках міської Програми створюються пункти прокату засобів медичного догляду за ПП (інвалідні візки, ходунки, протипролежневі матраци, милиці тощо), а також забезпечення хворих засобами медичного догляду вдома (сечо- й калоприймачами, підгузками тощо). У 2020 р. з бюджету міської Програми на комплектацію бригади медичним обладнанням, медикаментами й технічними засобами реабілітації було виділено 300 тис. грн. Загалом на реалізацію Програми з міського бюджету заплановано виділити понад 40 млн грн. Висновки. 1. Таким чином, сьогодні в м. Дніпрі завдяки співфінансуванню з Державного бюджету і за рахунок «Програми надання паліативної допомоги в амбулаторних умовах у м. Дніпрі на 2018–2021 роки», що затверджена депутатами Дніпровської міської ради, впроваджується система комплексної допомоги ПП вдома. 2. Важливою умовою комплексного забезпечення потреби населення м. Дніпра у ПХД та СППД є підтримка Дніпровською міською радою створення сучасної доступної, якісної та ефективної служби ПХД і СППД, яка забезпечує ефективну міжвідомчу координацію, наступність і співпрацю між ЗОЗ та закладами соціального захисту населення за рахунок створення та розвитку мультидисциплінарних спеціалізованих виїзних бригад ПХД вдома у кожному районі міста, забезпечує координацію та наступність надання стаціонарної ПХД у ЗОЗ міста. 3. У багатьох розвинених країнах світу існує як державна підтримка, так і системне цільове програмне забезпечення надання ПХД за рахунок муніципальних або регіональних бюджетів. Впровадження міжнародних стандартів та досвіду ПХД може значно покращити забезпечення потреб та підвищити якість життя як самих ПП, так і членів їх сімей.
Background. One of the priority directions of scientific research in the field of social medicine and health care organization is the analysis and scientific substantiation of the development and implementation of an optimal legal and regulatory framework. This is one of the main conditions for the creation and development of an affordable, high-quality and efficient Palliative and Hospice Care (PHC) System, the formation of a state policy for the development and maintenance of PHC. Purpose: a systematic analysis of the current Ukrainian legal acts, that regulates the PHC provision to the population. Materials and methods. Legislative and regulatory documents, scientific literature, medical statistics were analysed. System approach and system analysis, content analysis, medical-statistical method were used. Results. The analysis of the current legal acts on the PHC provision has shown that over the past decades, the state pay particular attention to the establishment and development of the PHC system, and today there is no systematic, coordinative and consistent in Ukraine approach to this work. It is shown that current legislative and regulatory acts are often not coordinated among themselves, have significant deficiencies. Ukrainian legal system does not have separate (special, profile) laws that would regulate the PHC and palliative nursing provision, the observance of the rights of Palliative Patients (PP) and members of their families, despite the fact that about 1.5-2 million of our compatriots require such care every year. There is a significant need to develop new and improve existing legislative and regulatory documents, in particular, urgently to supplement and improve the Order of the Ministry of Health of Ukraine (MOHU) dated January 21, 2013, No. 41 "On the Organization of Palliative Care in Ukraine", taking into account the tasks and requirements of reforming the health care system in Ukraine, and to provide this order the format of "The Procedure for the Provision of Palliative and Hospice Medical Care to the Population in Ukraine and the List of Medical Counseling for its Provision". It is also necessary to approve the Standards for the Provision of PHC and Palliative Care, including those for children. Adoption of a separate Law regulating the PHC provision in Ukraine, as well as the State Program for the Development of Palliative Care and the Strategy for the Development of Palliative Care in Ukraine until the year 2027. Conclusions. A PHC System is establishing in Ukraine, the functioning of which is regulated by the relevant laws and subordinate normative legal acts. It needs to be improved in terms of coordinating the activities of interested ministries and agencies, detailing certain provisions and unifying terminology. It is advisable to develop and adopt a separate Law regulating the PHC and palliative nursing provision in Ukraine, observance of PPs and their family members rights, taking into account the experience of developed countries. This requires further scientific analysis, justification and drafting of such a Law and the State Program for the Development of Palliative Care in Ukraine. It is necessary to approve by the MOHU Standards for the PHC provision, including for children, in order to improve the PHC quality for PPs of all age groups. Prospects for further research are the implementation of comprehensive medical and social studies aimed at developing and implementing affordable, high-quality and effective, medical-social and economically-optimal PHC and palliative nursing models in Ukraine. ; Актуальность. Одним из приоритетных направлений научных исследований в области социальной медицины и организации здравоохранения является анализ и научное обоснование разработки и внедрения оптимальной нормативно-правовой базы (НПБ). Это является одним из главных условий создания и развития доступной, качественной и эффективной системы паллиативной и хосписной помощи (ПХП), формирование государственной политики развития и поддержки служб ПХП и паллиативного ухода. Цель: системный анализ действующей НПБ Украины, регламентирующей оказание ПХП населению. Материалы и методы. Анализировали законодательные и нормативно-правовые документы, научная литература, медико-статистические данные. Применяли методы системного подхода и системного анализа, контент-анализ, медико-статистический метод. Результаты. Анализ действующей НПБ по вопросам оказания ПХП показал, что за последние десятилетия государство уделяет определенное внимание созданию и развитию системы ПХП, но сегодня в Украине отсутствует системность, координированность и преемственность этой работы. Показано, что действующие законодательные и нормативно-правовые акты часто не согласованы между собой, имеют существенные недостатки. Выявлено, что украинская НПБ сегодня не имеет отдельных (специальных профильных) законов, регламентирующих оказание ПХП и паллиативного ухода, соблюдение прав паллиативных ппациентов (ПП) и членов их семей, несмотря на то, что в такой помощи ежегодно нуждаются около 1,5-2 млн. наших соотечественников. Доказано, что существует значительная потребность в разработке новых и совершенствовании действующих законодательных и нормативно-правовых документов, в частности необходимо срочно дополнить и усовершенствовать приказ МЗ Украины от 21.01.2013 № 41 «Об организации паллиативной помощи в Украине», в контексте задач и требований реформирования системы здравоохранения в Украине. Предложено усовершенствованный формат этого приказа с названием «Порядок оказания паллиативной и хосписной медицинской помощи населению в Украине и Перечень медицинских показаний для ее оказания». Обосновано необходимость утверждения МЗ Украины стандартов оказания ПХП и паллиативного ухода, в т. ч. детям, и принятие отдельного закона, который бы регламентировал оказание ПХП в Украине, а также Государственной программы развития паллиативной помощи и Стратегии развития паллиативной помощи в Украине на период до 2027 года. Выводы. В Украине создается система оказания ПХП населению, функционирование которой регулируется соответствующими законами и подзаконными нормативно-правовыми актами. Последние требуют усовершенствования в части координации деятельности заинтересованных министерств и ведомств, детализации отдельных положений и унификации терминологии. Целесообразно, учитывая пример развитых стран мира, разработать и принять отдельный закон, который бы регламентировал оказание ПХП и паллиативного ухода в Украине, соблюдение прав ПП и членов их семей. Это требует дальнейшего научного анализа, обоснования и разработки проекта такого закона и Государственной Программы развития паллиативной помощи в Украине. Необходимо утверждение МОЗ Украины стандартов оказания ПХП, в т. ч. для детей, с целью повышения качества ПХП всем возрастным группам населения. Перспективы дальнейших научных исследований заключаются в проведении комплексных медико-социальных исследований с целью разработки и внедрения доступной, качественной и эффективной, медико-социальных и экономически оптимальных моделей ПХД и паллиативного ухода в Украине. ; Актуальність. Одним з пріоритетних напрямів наукових досліджень у галузі соціальної медицини і організації охорони здоров'я є аналіз та наукове обґрунтування розробки і впровадження оптимальної нормативно-правової бази (НПБ). Це є однією з головних умов створення і розвитку доступної, якісної та ефективної системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД), формування державної політики розвитку і підтримки служб ПХД та паліативного догляду. Мета: системний аналіз чинної НПБ України, що регламентує надання ПХД населенню. Матеріали та методи. Аналізували законодавчі та нормативно-правові документи, наукова література, медико-статистичні дані. Використовували методи системного підходу і системного аналізу, контент-аналізу, медико-статистичний метод. Результати. Аналіз чинної НПБ з питань надання ПХД засвідчив, що впродовж останніх десятиліть держава приділяє певну увагу створенню та розвитку системи ПХД, але сьогодні в Україні відсутня системність, координованість та наступність цієї роботи. Показано, що діючі законодавчі та нормативно-правові акти часто не узгоджені між собою, мають суттєві недоліки. Виявлено, що українська НПБ сьогодні не має окремих (спеціальних, профільних) законів, які б регламентували надання ПХД і паліативного догляду, дотримання прав паліативних пацієнтів (ПП) та членів їх сімей, попри те, що такої допомоги щороку потребують близько 1,5–2 млн наших співвітчизників. Доведено, що існує потреба у розробці нових і удосконаленні чинних законодавчих і нормативно-правових документів, зокрема, наказу МОЗ України від 21.01.2013 № 41 «Про організацію паліативної допомоги в Україні», в контексті завдань та вимог реформування системи охорони здоров'я в Україні. Запропоновано удосконалений формат цього наказу під назвою «Порядок надання паліативної і хоспісної медичної допомоги населенню в Україні та Перелік медичних показань для її надання». Обгрунтовано необхідність затвердження МОЗ України стандартів надання ПХД, у т. ч. дітям, та прийняття окремого закону, який би регламентував надання ПХД в Україні, а також Державної Програми розвитку паліативної допомоги і Стратегії розвитку паліативної допомоги в Україні на період до 2027 року. Висновки. В Україні створюється система надання ПХД населенню, функціонування якої регулюється відповідними законами та підзаконними нормативно-правовими актами. Останні потребують удосконалення в частині координації діяльності зацікавлених міністерств і відомств, деталізації окремих положень та уніфікації термінології. Доцільно, враховуючи приклад розвинених країн світу, розробити і прийняти окремий закон, який би регламентував надання ПХД і паліативного догляду в Україні, дотримання прав ПП та членів їх сімей. Це потребує подальшого наукового аналізу, обґрунтування та розробки проекту такого закону та Державної Програми розвитку паліативної допомоги в Україні. Необхідно затвердження МОЗ України стандартів надання ПХД, у т. ч. для дітей, з метою підвищення якості ПХД усім віковим групам населення. Перспективи подальших наукових досліджень полягають у проведенні комплексних медико-соціальних досліджень з метою розробки та впровадження доступної, якісної та ефективної, медико-соціальної і економічно оптимальних моделей ПХД і паліативного догляду в Україні.
The article analyzes a scientific literature, international and national normative and legal documents, medical and statistical data that determine the topicality of the problem, and medical-social, bioethical, legal aspects of euthanasia and palliative and hospice care (PHC) as an alternative to euthanasia. Objective: To present an analysis of the situation in Ukraine and worldwide on regulatory assessment and public attitudes to euthanasia and its alternatives – PHC, strategies and approaches to the PHC service development within to reform the of the Public Health System in Ukraine. Materials research. The material for the study presented in the article are WHO documents and the international organizations, legislation of Ukraine, the domestic and foreign scientific literature, international and domestic legal documents relating euthanasia and PHC, medical statistics and reports of the State Statistics Committee and Ministry of Health of Ukraine. Research methods. The authors used the following methods: information-analytical, bibliosemantyc, systematic approach, structural and logical analysis and comparative content analysis. Results and discussion. Effective and accessible the PHC system using a multidisciplinary and intersectoral approach can adequately respond and meet the needs of palliative patients and their families, which helps to ensure proper quality of life and reduces the desire to palliative patients on the application of euthanasia. It defines the great medical and social, economic and humanitarian values of PHC – this innovative Health Care and Social Welfare approach, which is an important component of Public Health System reform in Ukraine. The most important are international regulations that say inalienable human rights and which, in terms of most lawyers, prohibiting euthanasia, although euthanasia is in legalization and using in some countries. The law clearly prohibits euthanasia in Ukraine. Conclusions. 1. The ensuring the maximum attainable quality of life level for palliative patients with limited life expectancy forecast in the last decade is a major humanitarian problem of modern society, due to the adverse medical and demographic processes, including the populations aging and mortality from chronic non-communicable diseases increased. 2. The above situation requires the optimal organization and development of modern efficient and accessible of PHC System, which is an innovative medical and social multidisciplinary approach that most adequately meets the requirements and adequate quality of life of palliative patients and their families, contributes to the preservation of human dignity at the end of life. 3. In accordance with modern international concepts and standards, PHC is required to provide four components: medical, psychological, social and spiritual. 4. Today, the most important are international regulations that say inalienable human rights and which, in terms of most lawyers, prohibiting euthanasia, although in some countries there is a tendency to euthanasia legalize and use. 5. Existing law clearly prohibits an euthanasia in Ukraine. 6. The above situation requires the creation and development efficient and effective PHC System as an euthanasia alternative in Ukraine. ; В статье анализируются научная литература, международные и отечественные нормативно-правовые документы, медико-статистические данные, определяющие актуальность проблемы, медико-социальные, биоэтические, правовые аспекты эутаназии и паллиативной и хосписной помощи (ПХП) как альтернативы эутаназии. Цель работы: представить анализ ситуации в Украине и в мире касательно нормативно-правовой оценки и отношения общества к эутаназии и ее альтернативы - ПХП, стратегий и подходов к развитию службы ПХП в рамках реформирования системы общественного здравоохранения в Украине. Материалы исследования. Материалами для исследования при выполнении представленной работы были документы ВОЗ и международных организаций, законодательная база Украины, отечественная и зарубежная научная литература, международные и отечественные нормативно-правовые документы, касающиеся эутаназии и ПХП, медико-статистические данные Госкомитета статистики и отчеты МЗ Украины. Методы исследования. Авторами были использованы следующие методы: информационно-аналитический, библиосемантический, системного подхода, структурно-логического анализа и сравнительного контент-анализа. Результаты исследования и обсуждение. Эффективная и доступная система ПХП, применяя мультидисциплинарный и межсекторальный подход может адекватно реагировать и удовлетворять потребности паллиативных пациентов и их родных, что способствует обеспечению надлежащего качества жизни и уменьшает желание у инкурабельных больных к применению эутаназии. Это определяет большое медико-социальное, экономическое и гуманитарное значение ПХП – этого инновационного направления здравоохранения и социальной защиты населения, является важной составляющей реформирования системы здравоохранения в Украине. Наиболее важными являются международные нормативно-правовые акты, утверждающие неотъемлемые права человека, и которые, с точки зрения большинства юристов, запрещают эутаназию, хотя в некоторых странах имеет место легализация и применение эутаназии. Законодательство Украины однозначно запрещает эутаназию. Выводы. 1. Обеспечение максимально достижимого уровня качества жизни инкурабельных больных с ограниченным прогнозом продолжительности жизни стало в последние десятилетия одной из важнейших гуманитарных проблем современного общества, что обусловлено неблагоприятными медико-демографическими процессами, в частности старением населения и увеличением смертности от хронических неинфекционных заболеваний. 2. Указанное требует хорошей организации и развития современной эффективной и доступной системы ПХП, которая является инновационным медико-социальным мультидисциплинарным подходом, который наиболее адекватно обеспечивает потребности и надлежащее качество жизни паллиативных пациентов и их родных, способствует сохранению человеческого достоинства в конце биологической жизни. 3. В соответствии с современными международными концепциями и стандартами, ПХП должна обеспечить 4 обязательных составляющих: медицинскую, психологическую, социальную и духовную. 4. Сегодня наиболее важными являются международные нормативно-правовые акты, утверждающие неотъемлемые права человека, и которые, с точки зрения большинства юристов, запрещают эутаназию, хотя в некоторых странах наблюдается тенденция к легализации и применению эутаназии. 5. Действующее законодательство Украины однозначно запрещает эутаназию. 6. Указанное требует создания и развития в Украине доступной и эффективной системы оказания ПХП населению как альтернативы эутаназии. ; У статті аналізуються наукова література, міжнародні та вітчизняні нормативно-правові документи, медико-статистичні дані, що визначають актуальність проблеми, медико-соціальні, біоетичні, правові аспекти еутаназії та паліативної і хоспісної допомоги (ПХД) як альтернативи еутаназії. Мета роботи: представити аналіз ситуації в Україні і у світі щодо нормативно-правової оцінки і ставлення суспільства до еутаназії та її альтернативи – ПХД, стратегій та підходів до розвитку служби ПХД в рамках реформування системи охорони громадського здоров'я в Україні. Матеріали дослідження. Матеріалами для дослідження при виконанні представленої роботи були документи ВООЗ та міжнародних організацій, законодавча база України, вітчизняна та закордонна наукова література, міжнародні та вітчизняні нормативно-правові документи, що стосуються еутаназії та ПХД, медико-статистичні дані Держкомітету статистики та звіти МОЗ України. Методи дослідження. Авторами були використані наступні методи: інформаційно-аналітичний, бібліосемантичний, системного підходу, структурно-логічного аналізу та порівняльного контент-аналізу. Результати дослідження та обговорення. Ефективна і доступна система ПХД, застосовуючи мультидисциплінарний та міжсекторальний підхід, може адекватно реагувати та задовольняти потреби паліативних пацієнтів та їхніх рідних, що сприяє забезпеченню належної якості життя і зменшує бажання в інкурабельних хворих щодо застосування еутаназії. Це визначає велике медико-соціальне, економічне та гуманітарне значення ПХД – цього інноваційного напрямку охорони здоров'я і соціального захисту населення, яка є важливою складовою реформування системи охорони здоров'я в Україні. Найбільш важливими є міжнародні нормативно-правові акти, що стверджують невід'ємні права людини, і які, з точки зору більшості юристів, забороняють еутаназію, хоча в деяких країнах має місце легалізація та застосування еутаназії. Законодавство України однозначно забороняє еутаназію. Висновки. 1. Забезпечення максимально досяжного рівня якості життя інкурабельних хворих з обмеженим прогнозом тривалості життя стало в останні десятиліття однією з найважливіших гуманітарних проблем сучасного суспільства, що зумовлено несприятливими медико-демографічними процесами, зокрема постарінням населення і збільшенням смертності від хронічних неінфекційних захворювань. 2. Зазначене потребує оптимальної організації та розвитку сучасної ефективної та доступної системи ПХД, яка є інноваційним медико-соціальним мультидисциплінарним підходом, що найбільш адекватно забезпечує потреби та належну якість життя паліативних пацієнтів та їхніх рідних, сприяє збереженню людської гідності наприкінці біологічного життя. 3. Відповідно до сучасних міжнародних концепцій та стандартів, ПХД має забезпечити 4 обов'язкових складових: медичну, психологічну, соціальну і духовну. 4. Сьогодні найбільш важливими є міжнародні нормативно-правові акти, що стверджують невід'ємні права людини, і які, з точки зору більшості юристів, забороняють еутаназію, хоча в деяких країнах спостерігається тенденція до легалізації та застосування еутаназії. 5. Чинне законодавство України однозначно забороняє еутаназію. 6. Зазначене потребує створення та розвитку в Україні доступної та ефективної системи надання ПХД населенню як альтернативи еутаназії.
In: Naukovi studi͏ï iz social'noiï ta polityc̆noï psycholohiï: z'irnyk statej = Scientific studios on social and political psychology : collection of articles, Issue 48(51), p. 145-153
Актуальність проведеного дослідження зумовлена необхідністю формування системи психологічної підтримки громадян, яка відповідатиме «Концепції розвитку охорони психічного здоров'я в Україні на період до 2030 року», та використання в Україні міжнародних технологій першої психологічної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях. Мета статті полягає в доповненні використовуваного на міжнародному рівні комплексу дій першої психологічної допомоги – практик нейтралізації гострого стресового розладу та запобігання розгортанню посттравматичного стресового розладу постраждалих у надзвичайній ситуації. За результатами дослідження запропоновано трирівневу систему психологічної підтримки – комплексу восьми основних дій у надзвичайних ситуаціях. На першому рівні психологічної підтримки рекомендовано використовувати метод дебрифінгу для мінімізації небажаних психологічних наслідків надзвичайної ситуації, на другому рівні – вирішувати завдання щодо безпеки життєдіяльності для здобувачів освіти (за нормативно-правовими документами законодавства України) та діагностувати їхній психологічний стан щодо (не)доцільності звернення до фахівців сфери психічного здоров'я, на третьому рівні – надавати кризову психологічну допомогу постраждалим (аналіз психологічних проблем і загроз розгортання психічних розладів та визначення доцільності направлення до закладів медико-психологічної реабілітації, спеціалізованих медичних установ тощо). Перспективи вбачаються в розробленні програми підготовки працівників соціальних центрів і психологічних служб системи освіти до координації роботи з надання екстреної та реабілітаційної допомоги членам територіальних громад, які стали жертвами чи свідками надзвичайних ситуацій.
The paper devoted to the issue of establishment and development of palliative care institute in Ukraine and abroad, as well as the role of the World Health Organization in solving the problems. The urgency of this problem is justified by the fact that the current Ukrainian society requires significant changes in this direction. Indeed, various domestic and international experts assessed the problem as unsatisfactory due to the low level of social care for the elderly and those who are incapable of self-care or are on the verge of life and death, namely the category of people in need of palliative care and hospice care. Social policy should be based on the development of effective mechanisms of public administration of palliative and hospice care, with the borrowing of the best practices of foreign experience. The systematic development of this issue, highly relevant for Ukrainian society, may be based on: WHO recommendations, international standards and the experience of the most developed countries in this area (especially the European Union countries).Palliative care is a relatively new component of modern medicine but has recently been recognized as one of the essential components of the health care system. The need for this type of care is constantly growing. According to WHO experts, 40 million people in the world annually need the care recent years. Almost 80% of those people live in low- and middle-income countries.The paper presents contemporary foreign experience of applying the organizational mechanism of state management of palliative and hospice care. The results of the study give reason to argue that different organizational mechanisms of public administration of palliative and hospice care, forms and approaches to providing such assistance are used in the world. It was noted that the best state of palliative and hospice care was observed in the United Kingdom. ; Стаття присвячена питанню становлення і розвитку інституту паліативної допомоги в Україні і за кордоном, а також про роль Всесвітньої організації охорони здоров'я в вирішенні проблем. Актуальність зазначеної проблеми обґрунтовано тим, що сучасний стан українського суспільства потребує значних змін у вказаному напряму. Дійсно, він оцінюється різними вітчизняними та міжнародними експертами як незадовільний через низький рівень соціально медичного обслуговування людей похилого віку, та тих, хто не спроможний до самообслуговування або перебуває на межі життя і смерті, а саме категорія людей, яка потребує паліативної та хоспісної допомоги. Соціальна політика повинна базуватися на розробленні ефективних механізмів державного управління паліативною та хоспісною допомогою із запозиченням кращих практик зарубіжного досвіду. Системна розробка цього вкрай актуального для українського соціуму питання може відбуватися на базі: рекомендацій ВООЗ, міжнародних стандартів та досвіду найбільш розвинутих у цій царині країн світу (перш за все держав Європейського Союзу.Паліативна допомога – відносно новий компонент сучасної медицини, однак останнім часом її визнають однією з невід'ємних складових системи охорони здоров'я. Та й потреба в цьому виді медичної допомоги невпинно зростає. За оцінками експертів ВООЗ, останніми роками щорічно у світі її потребують 40 млн осіб, майже 80 % з яких проживають у країнах з низьким і середнім рівнем доходу.У статтті розкрито сучасний зарубіжний досвід застосування організаційного механізму державного управління паліативною та хоспісною допомогою. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що в країнах світу застосовуються різні організаційні механізми державного управління паліативною та хоспісної допомогою, форми і підходи до надання такої допомоги. Зазначено, що найкращий стан розвитку паліативної та хоспісної допомоги спостерігається в таких країнах, як Велика Британія.
The paper devoted to the issue of establishment and development of palliative care institute in Ukraine and abroad, as well as the role of the World Health Organization in solving the problems. The urgency of this problem is justified by the fact that the current Ukrainian society requires significant changes in this direction. Indeed, various domestic and international experts assessed the problem as unsatisfactory due to the low level of social care for the elderly and those who are incapable of self-care or are on the verge of life and death, namely the category of people in need of palliative care and hospice care. Social policy should be based on the development of effective mechanisms of public administration of palliative and hospice care, with the borrowing of the best practices of foreign experience. The systematic development of this issue, highly relevant for Ukrainian society, may be based on: WHO recommendations, international standards and the experience of the most developed countries in this area (especially the European Union countries).Palliative care is a relatively new component of modern medicine but has recently been recognized as one of the essential components of the health care system. The need for this type of care is constantly growing. According to WHO experts, 40 million people in the world annually need the care recent years. Almost 80% of those people live in low- and middle-income countries.The paper presents contemporary foreign experience of applying the organizational mechanism of state management of palliative and hospice care. The results of the study give reason to argue that different organizational mechanisms of public administration of palliative and hospice care, forms and approaches to providing such assistance are used in the world. It was noted that the best state of palliative and hospice care was observed in the United Kingdom. ; Стаття присвячена питанню становлення і розвитку інституту паліативної допомоги в Україні і за кордоном, а також про роль Всесвітньої організації охорони здоров'я в вирішенні проблем. Актуальність зазначеної проблеми обґрунтовано тим, що сучасний стан українського суспільства потребує значних змін у вказаному напряму. Дійсно, він оцінюється різними вітчизняними та міжнародними експертами як незадовільний через низький рівень соціально медичного обслуговування людей похилого віку, та тих, хто не спроможний до самообслуговування або перебуває на межі життя і смерті, а саме категорія людей, яка потребує паліативної та хоспісної допомоги. Соціальна політика повинна базуватися на розробленні ефективних механізмів державного управління паліативною та хоспісною допомогою із запозиченням кращих практик зарубіжного досвіду. Системна розробка цього вкрай актуального для українського соціуму питання може відбуватися на базі: рекомендацій ВООЗ, міжнародних стандартів та досвіду найбільш розвинутих у цій царині країн світу (перш за все держав Європейського Союзу.Паліативна допомога – відносно новий компонент сучасної медицини, однак останнім часом її визнають однією з невід'ємних складових системи охорони здоров'я. Та й потреба в цьому виді медичної допомоги невпинно зростає. За оцінками експертів ВООЗ, останніми роками щорічно у світі її потребують 40 млн осіб, майже 80 % з яких проживають у країнах з низьким і середнім рівнем доходу.У статтті розкрито сучасний зарубіжний досвід застосування організаційного механізму державного управління паліативною та хоспісною допомогою. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що в країнах світу застосовуються різні організаційні механізми державного управління паліативною та хоспісної допомогою, форми і підходи до надання такої допомоги. Зазначено, що найкращий стан розвитку паліативної та хоспісної допомоги спостерігається в таких країнах, як Велика Британія.
Background. Today, an incidence and a mortality of incurable chronic diseases is increasing in the world, growing the relevance of Palliative and Hospice Care (PHC) systems and services creating and developing. The unfavorable medical and demographic situation in Ukraine requires a substantiation and implementation of an affordable, high-quality and effective PHC System that requires of health care providers of all levels involving, interagency and intersectoral coordination and cooperation in the PHC delivery. The purpose was to substantiate the optimal functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine. Materials and methods. Medical statistics, national and international scientific literature, results of sociological research were used in the work; methods of systematic and structural-functional analysis, medical cartography, biblio-semantic, statistical and sociological methods of research were applied in the work. Results. The optimum functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine is substantiated, in particular the health care providers involved in specialized PHC providing and their tasks were defined. Conclusions. 1. A medical and social analysis of morbidity and mortality rates and medical and demographic data shows high mortality rate from malignant neoplasms and severe complications of chronic noncommunicable diseases, rapid aging of the population in Ukraine, which determine the high need of the population in PHC. This requires the substantiation and development of an accessible, high-quality and efficient PHC System based on innovative multidisciplinary, interagency and intersectoral approaches, which requires the coordination of the work of institutions that subordinated to different ministries and departments, involvement in PHC providing and social care for palliative patients of health care providers of all levels and social care institutions. 2. A systematic analysis of the PHC worldwide experience in many countries around the world, the recommendations of WHO, the European Association for Palliative Care (EAPC) and other reputable international professional organizations, allows us to propose a three-levels model of PHC System in Ukraine: 1) Palliative care approach or primary PHC; 2) General palliative care; 3) Specialized PHC (hospice or end-of-life care). This was the basis of the developed of the PHC System delivery to the population in Ukraine concept. 3. It is grounded, developed and tested at the level of the innovative components of the functional and organizational model of specialized PHC that based on a patient-family-oriented paradigm, a multidisciplinary, interagency and intersectoral approach at all levels of health care delivery that meets current international standards and norms, to integrate PHC into the Health Care System, the continuity of its delivery, and feedback through the involvement and cooperation of health care providers and social care institutions, public and charitable organizations, patients and their families. 4. The functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine is a high-tech, highly professional component of the Healthcare System, which requires modern high-tech equipment and effective medicines, special professional training and continuous professional development and motivation of the staff, appropriate legal framework and, of course, proper financial and political support of the Government of Ukraine, regional and local authorities and the interest and support of the whole society. ; Актуальность. Сегодня в мире растет распространенность и смертность населения от инкурабельные хронических заболеваний, что увеличивает актуальность создания и развития систем и служб оказания паллиативной и хосписной помощи (ПХП) населению. Неблагоприятная медико-демографическая ситуация в Украине требует обоснования и внедрения системы доступной, качественной и эффективной ПХП, что требует привлечения к оказанию ПХП медицинских работников учреждений здравоохранения (УЗ) всех уровней медицинской помощи, межведомственной и межсекторальной координации и сотрудничества. Цель работы: обосновать оптимальную функционально-организационная модель оказания специализированной ПХП населению в Украине. Материалы и методы. В работе были использованы данные медицинской статистики, национальная и международная научная литература, результаты социологического исследования; применены методы системного и структурно-функционального анализа, медицинской картографии, библиосемантический, статистический и социологический методы исследования. Результаты. Обоснована оптимальная функционально-организационная модель оказания специализированной ПХП населению в Украине, в частности определены учреждения, которые привлекаются к оказанию специализированной ПХП, и их задачи. Выводы. 1. Медико-социальный анализ показателей заболеваемости, смертности и медико-демографических данных свидетельствует о высоком уровне смертности от злокачественных новообразований (ЗН) и тяжелых осложнений хронических неинфекционных заболеваний (ХНИЗ), быстрое постарение населения в Украине, определяющих высокую потребность населения в ПХП. Указанное требует создания и развития системы доступной, качественной и эффективной ПХП, основанной на инновационных мультидисциплинарных, межведомственных и межсекторальных подходах, что требует координации работы учреждений, подчиненных различным министерствам и ведомствам, привлечения к оказанию ПХП и социальной услуги по паллиативному уходу (СУПУ) медицинских работников УЗ всех уровней медицинской помощи и работников учреждений социальной защиты населения. 2. Системный анализ мирового опыта внедрения ПХП во многих странах мира, рекомендаций ВОЗ, Европейской Ассоциации паллиативной помощи (ЕАРС) и других авторитетных международных профессиональных организаций позволяет предложить внедрить в Украине трехуровневую модель системы оказания ПХП: 1) Паллиативный подход или первичная ПХП; 2) Общая паллиативная помощь; 3) Специализированная ПХП (хосписная помощь или «помощь в конце жизни» - «end of life care». Отмеченное выше было положено в основу разработанной концепции системы оказания ПХП населению в Украине. 3. Обоснована, разработана и апробирована на уровне отдельных инновационных составляющих функционально-организационная модель специализированной ПХП, основой которой является пациент-семья-ориентированная парадигма, мультидисциплинарный, межведомственный и межсекторальный подход на всех уровнях оказания медицинской помощи, которая соответствует современным международным стандартам и нормам. Это обеспечит интеграцию ПХП в систему здравоохранения, непрерывность и преемственность ее оказания и обратная связь путем привлечения и сотрудничества учреждений здравоохранения и учреждений социальной защиты населения, общественных и благотворительных организаций, пациентов и их семей. 4. Предложенная функционально-организационная модель специализированной ПХП представляет собой наукоемкую высокопрофессиональную составляющую здравоохранения, требует современного высокотехнологичного оборудования и эффективных лекарственных средств, специальной профессиональной подготовки, безпрерывого профессионального развития и мотивации кадров, соответствующей нормативно-правовой базы и, безусловно, надлежащего финансового обеспечения и политической поддержки Правительства Украины, региональных и местных органов власти, заинтересованности и поддержки всего общества. ; Актуальність. Сьогодні у світі зростає поширеність і смертність населення від інкурабельних хронічних захворювань, що збільшує актуальність створення і розвитку систем і служб надання паліативної і хоспісної допомоги (ПХД) населенню. Несприятлива медико-демографічна ситуація в Україні вимагає обґрунтування і впровадження системи доступної, якісної і ефективної ПХД, що потребує залучення до надання ПХД медичних працівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) усіх рівнів медичної допомоги, міжвідомчої та міжсекторальної координації і співпраці. Мета роботи: обґрунтувати оптимальну функціонально-організаційну модель надання спеціалізованої ПХД населенню в Україні. Матеріали та методи. У роботі були використані дані медичної статистики, національна та міжнародна наукова література, результати соціологічного дослідження; застосовані методи системного та структурно-функціонального аналізу, медичної картографії, бібліосемантичний, статистичний і соціологічний методи дослідження. Результати. Обґрунтована оптимальна функціонально-організаційна модель надання спеціалізованої ПХД населенню в Україні, зокрема визначені заклади, що залучаються до надання спеціалізованої ПХД, та їх завдання. Висновки. 1. Медико-соціальний аналіз показників захворюваності і смертності та медико-демографічних даних свідчить про високий рівень смертності від злоякісних новоутворень (ЗН) і тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювань (ХНІЗ), швидке постаріння населення в Україні, що визначають високу потребу населення у ПХД. Зазначене вимагає створення і розвитку системи доступної, якісної і ефективної ПХД, заснованої на інноваційних мультидисциплінарних, міжвідомчих та міжсекторальних підходах, що потребує координації роботи закладів, підпорядкованих різним міністерствам і відомствам, залучення до надання ПХД та соціальної послуги з паліативного догляду (СППД) медичних працівників ЗОЗ усіх рівнів медичної допомоги та працівників закладів соціального захисту населення. 2. Системний аналіз світового досвіду впровадження ПХД у багатьох країнах світу, рекомендацій ВООЗ, Європейської Асоціації паліативної допомоги (ЕАРС) та інших авторитетних міжнародних фахових організацій дозволяє пропонувати впроваджувати в Україні трирівневу модель системи надання ПХД: 1) Паліативний підхід або первинна ПХД; 2) Загальна паліативна допомога; 3) Спеціалізована ПХД (хоспісна допомога або «допомога наприкiнцi життя» – «end of life care». Зазначене було покладено в основу розробленої концепції системи надання ПХД населенню в Україні. 3. Обґрунтовано, розроблено та апробовано на рівні окремих інноваційних складових функціонально-організаційну модель спеціалізованої ПХД, основою якої є пацієнт-сім'я-орієнтована парадигма, мультидисциплінарний, міжвідомчий і міжсекторальний підхід на усіх рівнях надання медичної допомоги, що відповідає сучасним міжнародним стандартам і нормам. Це забезпечить інтеграцію ПХД в систему охорони здоров'я, безперервність та наступність її надання і зворотний зв'язок шляхом залучення і співпраці закладів охорони здоров'я і установ соціального захисту населення, громадських і благодійних організацій, пацієнтів і їх родин. 4. Запропонована функціонально-організаційна модель спеціалізованої ПХД являє собою наукоємну високопрофесійну складову охорони здоров'я, що потребує сучасного високотехнологічного обладнання та ефективних лікарських засобів, спеціальної професійної підготовки, безперервного професійного розвитку і мотивації кадрів, відповідної нормативно-правової бази і, безумовно, належного фінансового забезпечення і політичної підтримки Уряду України, регіональних і місцевих органів влади та зацікавленості і підтримки усього суспільства.
Актуальность. Одним из приоритетных направлений научных исследований в области социальной медицины и организации здравоохранения является анализ и научное обоснование разработки и внедрения оптимальной нормативно-правовой базы (НПБ). Это является одним из главных условий создания и развития доступной, качественной и эффективной системы паллиативной и хосписной помощи (ПХП), формирование государственной политики развития и поддержки служб ПХП и паллиативного ухода. Цель: системный анализ действующей НПБ Украины, регламентирующей оказание ПХП населению. Материалы и методы. Анализировали законодательные и нормативно-правовые документы, научная литература, медико-статистические данные. Применяли методы системного подхода и системного анализа, контент-анализ, медико-статистический метод. Результаты. Анализ действующей НПБ по вопросам оказания ПХП показал, что за последние десятилетия государство уделяет определенное внимание созданию и развитию системы ПХП, но сегодня в Украине отсутствует системность, координированность и преемственность этой работы. Показано, что действующие законодательные и нормативно-правовые акты часто не согласованы между собой, имеют существенные недостатки. Выявлено, что украинская НПБ сегодня не имеет отдельных (специальных профильных) законов, регламентирующих оказание ПХП и паллиативного ухода, соблюдение прав паллиативных ппациентов (ПП) и членов их семей, несмотря на то, что в такой помощи ежегодно нуждаются около 1,5-2 млн. наших соотечественников. Доказано, что существует значительная потребность в разработке новых и совершенствовании действующих законодательных и нормативно-правовых документов, в частности необходимо срочно дополнить и усовершенствовать приказ МЗ Украины от 21.01.2013 № 41 «Об организации паллиативной помощи в Украине», в контексте задач и требований реформирования системы здравоохранения в Украине. Предложено усовершенствованный формат этого приказа с названием «Порядок оказания паллиативной и хосписной медицинской помощи населению в Украине и Перечень медицинских показаний для ее оказания». Обосновано необходимость утверждения МЗ Украины стандартов оказания ПХП и паллиативного ухода, в т. ч. детям, и принятие отдельного закона, который бы регламентировал оказание ПХП в Украине, а также Государственной программы развития паллиативной помощи и Стратегии развития паллиативной помощи в Украине на период до 2027 года. Выводы. В Украине создается система оказания ПХП населению, функционирование которой регулируется соответствующими законами и подзаконными нормативно-правовыми актами. Последние требуют усовершенствования в части координации деятельности заинтересованных министерств и ведомств, детализации отдельных положений и унификации терминологии. Целесообразно, учитывая пример развитых стран мира, разработать и принять отдельный закон, который бы регламентировал оказание ПХП и паллиативного ухода в Украине, соблюдение прав ПП и членов их семей. Это требует дальнейшего научного анализа, обоснования и разработки проекта такого закона и Государственной Программы развития паллиативной помощи в Украине. Необходимо утверждение МОЗ Украины стандартов оказания ПХП, в т. ч. для детей, с целью повышения качества ПХП всем возрастным группам населения. Перспективы дальнейших научных исследований заключаются в проведении комплексных медико-социальных исследований с целью разработки и внедрения доступной, качественной и эффективной, медико-социальных и экономически оптимальных моделей ПХД и паллиативного ухода в Украине. ; Background. One of the priority directions of scientific research in the field of social medicine and health care organization is the analysis and scientific substantiation of the development and implementation of an optimal legal and regulatory framework. This is one of the main conditions for the creation and development of an affordable, high-quality and efficient Palliative and Hospice Care (PHC) System, the formation of a state policy for the development and maintenance of PHC. Purpose: a systematic analysis of the current Ukrainian legal acts, that regulates the PHC provision to the population. Materials and methods. Legislative and regulatory documents, scientific literature, medical statistics were analysed. System approach and system analysis, content analysis, medical-statistical method were used. Results. The analysis of the current legal acts on the PHC provision has shown that over the past decades, the state pay particular attention to the establishment and development of the PHC system, and today there is no systematic, coordinative and consistent in Ukraine approach to this work. It is shown that current legislative and regulatory acts are often not coordinated among themselves, have significant deficiencies. Ukrainian legal system does not have separate (special, profile) laws that would regulate the PHC and palliative nursing provision, the observance of the rights of Palliative Patients (PP) and members of their families, despite the fact that about 1.5-2 million of our compatriots require such care every year. There is a significant need to develop new and improve existing legislative and regulatory documents, in particular, urgently to supplement and improve the Order of the Ministry of Health of Ukraine (MOHU) dated January 21, 2013, No. 41 "On the Organization of Palliative Care in Ukraine", taking into account the tasks and requirements of reforming the health care system in Ukraine, and to provide this order the format of "The Procedure for the Provision of Palliative and Hospice Medical Care to the Population in Ukraine and the List of Medical Counseling for its Provision". It is also necessary to approve the Standards for the Provision of PHC and Palliative Care, including those for children. Adoption of a separate Law regulating the PHC provision in Ukraine, as well as the State Program for the Development of Palliative Care and the Strategy for the Development of Palliative Care in Ukraine until the year 2027. Conclusions. A PHC System is establishing in Ukraine, the functioning of which is regulated by the relevant laws and subordinate normative legal acts. It needs to be improved in terms of coordinating the activities of interested ministries and agencies, detailing certain provisions and unifying terminology. It is advisable to develop and adopt a separate Law regulating the PHC and palliative nursing provision in Ukraine, observance of PPs and their family members rights, taking into account the experience of developed countries. This requires further scientific analysis, justification and drafting of such a Law and the State Program for the Development of Palliative Care in Ukraine. It is necessary to approve by the MOHU Standards for the PHC provision, including for children, in order to improve the PHC quality for PPs of all age groups. Prospects for further research are the implementation of comprehensive medical and social studies aimed at developing and implementing affordable, high-quality and effective, medical-social and economically-optimal PHC and palliative nursing models in Ukraine. ; Актуальність. Одним з пріоритетних напрямів наукових досліджень у галузі соціальної медицини і організації охорони здоров'я є аналіз та наукове обґрунтування розробки і впровадження оптимальної нормативно-правової бази (НПБ). Це є однією з головних умов створення і розвитку доступної, якісної та ефективної системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД), формування державної політики розвитку і підтримки служб ПХД та паліативного догляду. Мета: системний аналіз чинної НПБ України, що регламентує надання ПХД населенню. Матеріали та методи. Аналізували законодавчі та нормативно-правові документи, наукова література, медико-статистичні дані. Використовували методи системного підходу і системного аналізу, контент-аналізу, медико-статистичний метод. Результати. Аналіз чинної НПБ з питань надання ПХД засвідчив, що впродовж останніх десятиліть держава приділяє певну увагу створенню та розвитку системи ПХД, але сьогодні в Україні відсутня системність, координованість та наступність цієї роботи. Показано, що діючі законодавчі та нормативно-правові акти часто не узгоджені між собою, мають суттєві недоліки. Виявлено, що українська НПБ сьогодні не має окремих (спеціальних, профільних) законів, які б регламентували надання ПХД і паліативного догляду, дотримання прав паліативних пацієнтів (ПП) та членів їх сімей, попри те, що такої допомоги щороку потребують близько 1,5–2 млн наших співвітчизників. Доведено, що існує потреба у розробці нових і удосконаленні чинних законодавчих і нормативно-правових документів, зокрема, наказу МОЗ України від 21.01.2013 № 41 «Про організацію паліативної допомоги в Україні», в контексті завдань та вимог реформування системи охорони здоров'я в Україні. Запропоновано удосконалений формат цього наказу під назвою «Порядок надання паліативної і хоспісної медичної допомоги населенню в Україні та Перелік медичних показань для її надання». Обгрунтовано необхідність затвердження МОЗ України стандартів надання ПХД, у т. ч. дітям, та прийняття окремого закону, який би регламентував надання ПХД в Україні, а також Державної Програми розвитку паліативної допомоги і Стратегії розвитку паліативної допомоги в Україні на період до 2027 року. Висновки. В Україні створюється система надання ПХД населенню, функціонування якої регулюється відповідними законами та підзаконними нормативно-правовими актами. Останні потребують удосконалення в частині координації діяльності зацікавлених міністерств і відомств, деталізації окремих положень та уніфікації термінології. Доцільно, враховуючи приклад розвинених країн світу, розробити і прийняти окремий закон, який би регламентував надання ПХД і паліативного догляду в Україні, дотримання прав ПП та членів їх сімей. Це потребує подальшого наукового аналізу, обґрунтування та розробки проекту такого закону та Державної Програми розвитку паліативної допомоги в Україні. Необхідно затвердження МОЗ України стандартів надання ПХД, у т. ч. для дітей, з метою підвищення якості ПХД усім віковим групам населення. Перспективи подальших наукових досліджень полягають у проведенні комплексних медико-соціальних досліджень з метою розробки та впровадження доступної, якісної та ефективної, медико-соціальної і економічно оптимальних моделей ПХД і паліативного догляду в Україні.
Розглянуто спеціальні норми конкурентного європейського та антимонопольно-конкурентного національного законодавства щодо правомірності надання державної допомоги суб'єктам господарювання. Наводяться відомості про вітчизняні та зарубіжні наукові надбання у сфері диференціації державної допомоги. Розкрито недостатність законодавчого врегулювання та відсутність послідовності і внутрішньої структурованості законодавчих приписів, які стосуються понятійного апарату в цій сфері. Запропоновано новий підхід з позиції правомірності надання державної допомоги суб'єктам господарювання шляхом розподілу її на рівні. Зазначено, що імплементація європейських норм в національне законодавство в сфері державної допомоги призводить до прискореної трансформації інституту державної допомоги. Зроблено висновок, що слід заповнювати прогалини стосовно правомірності державної допомоги суб'єктам господарювання у національному законодавстві з урахуванням європейського досвіду. Problem statement. With the adoption of a special law in the field of state aid to economic entities, the issues of its legal filling, first of all, the development of secondary legislation, as well as the practical operation of the introduced legislative regulations, was actualized. In view of its international obligations, Ukraine seeks to implement European standards and create the institutional, legal and organizational framework for the functioning of the State aid system. However, effective legal regulation of relations in this area requires categorical certainty; harmonization of the principle of prohibition with its permission, established by the legislator; the clarity of the mechanisms of state aid legalization. Therefore, the question of the legality of state aid to economic undertakings often raises questions. This is due to the lack of legislative regulation and the lack of consistency and internal structure of the legislative provisions, which entails irreversible consequences concerning the conceptual apparatus in this area, in particular, the ...
Background. In the period 2020-2030, the need for palliative and hospice care (PHC) worldwide will be significant, due in particular to the fact that the number of elderly people is constantly growing and the number of people dying each year from chronic diseases increasing too. The purpose was to identify the main socio-medical, socio-economic and technological factors whose impact on the development of PHC will be decisive in the next 10-15 years in the background of the global socio-economic crisis due to the COVID-19 pandemic. Materials and methods. There were used national and international literature sources, results gained by the Charitable organization "Association of palliative and hospice care", which used methods of modeling the future, proposed by the sociological company "Active Group", the results of a sociological study; there were applied bibliosemantic, statistical and sociological research methods. Results. One of the important trends in the global economic crisis due to the COVID-19 pandemic is the growing need of PHC in state and municipal funding and the increasing role of governments in supporting hospices. Another trend for the next 10-15 years is that the use of new information and communication technologies will develop in PHC. Conclusions. One of the important trends in the actualisation of the global socio-economic crisis due to the COVID-19 pandemic is the reduction of state and municipal funding for PHC, which will require increased funding from fundraising and donors (philanthropists). Modern information and communication technologies related to artificial intelligence and virtual technologies will be increasingly integrated into the field of PHC. The future of PHC in the context of the economic recession due to the COVID-19 pandemic will largely depend on awareness of the value of human capital and adequate provision of PHC by qualified and motivated staff. In Ukraine, too, there are currently significant problems with staffing PНC, which requires the government to develop and implement a program of the staff motivation and training. ; Актуальность. В перспективе 2020-2030 гг. потребность в паллиативной и хосписной помощи (ПХП) во всем мире будет значительной, что обусловлено, в частности тем, что количество пожилых людей неуклонно растет, а также будет увеличиваться количество людей, умирающих ежегодно от хронических заболеваний. Цель работы: определить основные социально-медицинские, социально-экономические и технологические факторы, влияние которых на развитие ПХП и паллиативного ухода будет определяющим в ближайшие 10-15 лет на фоне обострения глобального социально-экономического кризиса в результате пандемии COVID-19. Материалы и методы. В работе были использованы национальные и международные литературные источники, наработки БО «Ассоциация паллиативной и хосписной помощи», которая применила методы моделирования будущего, предложенные социологической компанией «Актив-Групп», результаты социологического исследования; были применены библиосемантические, статистические и социологические методы исследования. Результаты. Одним из важных трендов, связанных с глобальным экономическим кризисом вследствие пандемии COVID-19 является усиление потребности учреждений ПХП и паллиативного ухода в государственном и муниципальном финансировании и повышении роли правительств в поддержке хосписов. Другим трендом на ближайшие 10-15 лет является то, что в учреждениях ПХП и паллиативного ухода будет развиваться использование новых информационно-коммуникационных технологий. Выводы. Одним из важных трендов, связанных с обострением глобального социально-экономического кризиса в результате пандемии COVID-19, является сокращение государственного и муниципального финансирования учреждений ПХП и паллиативного ухода, что потребует увеличения их финансирования за счет фандрейзинга и доноров (благотворителей). В сферу оказания ПХП и паллиативного ухода все шире будут интегрироваться современные информационно-коммуникационные технологии, связанные с искусственным интеллектом и виртуальными технологиями. Будущее ПХП и паллиативного ухода в условиях экономического спада в результате пандемии COVID-19 в значительной степени будет зависеть от осознания ценности человеческого капитала и адекватного обеспечения учреждений ПХП и паллиативного ухода квалифицированным и мотивированным персоналом. В Украине также сейчас существуют значительные проблемы с комплектованием стационарных учреждений ПХП персоналом, что требует от государства разработки и внедрения программы мотивации и профессиональной подготовки кадров. ; Актуальність. У перспективі 2020-2030 рр. потреба у паліативній та хоспісній допомозі (ПХД) в усьому світі буде значною, що зумовлено зокрема тим, що кількість людей похилого віку невпинно зростає, а також буде збільшуватись кількість людей, які помирають щороку від хронічних захворювань. Мета роботи: визначити основні соціально-медичні, соціально-економічні та технологічні чинники, вплив яких на розвиток ПХД та паліативного догляду буде визначальним у найближчі 10-15 років на фоні загострення глобальної соціально-економічної кризи внаслідок пандемії COVID-19. Матеріали та методи. У роботі були використані національні та міжнародні літературні джерела, напрацювання БО «Асоціація паліативної та хоспісної допомоги», яка застосувала методи моделювання майбутнього, запропоновані соціологічною компанією «Актив-Груп», результати соціологічного дослідження; застосовані бібліосемантичні, статистичні і соціологічні методи дослідження. Результати. Одним із важливих трендів, пов'язаних з глобальною економічною кризою внаслідок пандемії COVID-19, є посилення потреби закладів ПХД та паліативного догляду у державному та муніципальному фінансуванні і підвищенні ролі урядів у підтримці хоспісів. Іншим трендом на найближчі 10-15 років є те, що у закладах ПХД та паліативного догляду буде розвиватися використання нових інформаційно-комунікаційних технологій. Результати соціологічного дослідження свідчать, що в Україні також існують значні проблеми з комплектуванням стаціонарних закладів ПХД персоналом. Висновки. Одним із важливих трендів, пов'язаних з загостренням глобальної соціально-економічної кризи внаслідок пандемії COVID-19, є скорочення державного та муніципального фінансування закладів ПХД та паліативного догляду, що вимагатиме збільшення їх фінансування за рахунок фандрейзингу та донорів (благодійників). У сферу надання ПХД та паліативного догляду усе ширше будуть інтегруватися сучасні інформаційно-комунікаційні технології, пов'язані зі штучним інтелектом і віртуальними технологіями. Майбутнє ПХД та паліативного догляду в умовах економічного спаду внаслідок пандемії COVID-19 значною мірою залежатиме від усвідомлення цінності людського капіталу і адекватного забезпечення закладів ПХД та паліативного догляду кваліфікованим та мотивованим персоналом. В Україні також зараз існують значні проблеми з комплектуванням стаціонарних закладів ПХД персоналом, що вимагає від держави розробки та впровадження програми мотивації та професійної підготовки кадрів.
Purpose: medical-social analysis and determination of organizational aspects of the current state and priority directions of development of palliative and hospice care (PHC) system in Ternopil region in the conditions of reforming the health care system of Ukraine. Materials and Methods. In order to achieve this goal, common scientific methods of analysis, synthesis and generalization were used. Results. The unfavorable medical and demographic situation in Ukraine requires the justification, creation and development of an affordable, high-quality and effective PHC system, which requires the involvement of medical workers of health care facilities (HCF) of primary health care specialized HCF in coordinating the work of institutions, subordinating to different ministries and government departments, different forms of ownership. Today in the Ternopil region medical sector reforms are being continued in order to bring accessibility and improve the quality of service to the population, expand the range of medical services to patients in need of PHC by involving general practitioners-family doctors in outpatient palliative care at home as well. Conclusions. The medical-social analysis of demographics, morbidity and mortality indicates a rapid decline in population and aging, a high mortality rate from malignant neoplasms and severe complications of chronic noncommunicable diseases that determine the high need for PHC. Based on the assessment of the development of palliative and hospice care and its compliance with world standards, we understand that the system needs further development. ; Мета: провести медико-соціальний аналіз і визначити організаційні аспекти сучасного стану та пріоритетні напрямки розвитку системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД) на Тернопільщині за умов реформування системи охорони здоров'я України. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети у роботі використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу та узагальнення. Результати. Несприятлива медико-демографічна ситуація в Україні вимагає обґрунтування, створення і розвитку доступної, якісної та ефективної системи ПХД, що потребує залучення до надання паліативної та хоспісної допомоги медичних працівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) первинної медичної допомоги і спеціалізованих ЗОЗ, координації роботи закладів та установ, підпорядкованих різним міністерствам та відомствам, різних форм власності. На сьогодні в Тернопільській області продовжуються реформи медичної галузі з метою наближення доступності та покращення якості обслуговування населення, розширення спектра надання медичних послуг пацієнтам, які потребують паліативної та хоспісної допомоги шляхом залучення лікарів загальної практики – сімейної медицини до надання амбулаторної паліативної допомоги пацієнтам, у тому числі вдома. Висновки. Медико-соціальний аналіз демографічних показників, захворюваності і смертності свідчить про швидке скорочення чисельності та постаріння населення, високий рівень смертності від злоякісних новоутворень і тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювань, що визначають високу потребу населення у ПХД. На основі оцінки розвитку паліативної та хоспісної допомоги та відповідності її світовим стандартам розуміємо, що система потребує подальшого розвитку.
