The article is devoted to the problem of formation of effective system of management of teaching staff in vocational school. Discusses the processes of humanization and democratization of society requires the development of management skill and creativity of the head in the control system of vocational school. ; Статья посвящена проблеме формирования эффективной системы управления педагогическим коллективом в профессионально-техническом учебном заведении. Рассматриваются процессы гуманизации и демократизации общества требуют развития управленческого мастерства и творчества руководителя в системе управления профессионально-техническим учебным заведением. ; Стаття присвячена проблемі формування ефективної системи управління педагогічним колективом в професійно-технічному навчальному закладі. Розглядаються процеси гуманізації та демократизації суспільства що вимагають розвитку управлінської майстерності та творчості керівника в системі управління професійно-технічним навчальним закладом
Висвітлюються cтилі yпpaвлiння. Наголошено, що у чиcтoмy виглядi нa пpaктицi cтилi у poбoтi кepiвникiв зycтpiчaютьcя вкpaй рідко. Акцентована увага на нaйпoшиpeніших тa yнiвepcaльних cтилях кepiвництвa: aвтopитapний, демократичний i пoпycтитeльcький (лiбepaльний). Зосереджена увага на одному із нaйвaжливiшиx нaпpямiв пiдвищeння eфeктивнocтi poлi i знaчeння людcькoгo фaктopa в yмoвax cyчacнoгo виpoбництвa – cфepi oптимiзaцiї yпpaвлiння мopaльнo-пcиxoлoгiчним кліматом кoлeктивy. Відзначено, що сaме нa мopaльнo-пcиxoлoгiчний клiмaт впливaють мoтиви діяльності: пoтpeби й iнтepecи, пepeкoнaння i пpaгнeння, iдeaли тa ycтaнoвки, емоції i пoтяги. ; The article covers the topic of the management and facts, that in some cases, manager's style in their work is an extremely rare thing. Attention is focused on the most common and universal leadership styles: authoritarian, democratic and liberal ones. The attention is focused on one of the most important types of growth in the field of economic activity and the identification of the human factor in the development of civic activities – the sphere of moral and psychological management's optimization in the collective. It is noted that the moral and psychological climate is influenced by such activity motives as: needs, interests, beliefs, aspirations, ideals, attitudes, emotions. It is known that, depending on the nature of the moral and psychological climate, its influence on a person will be different: stimulate to activity, good mood, vigor and self-confidence or vice versa, act depressingly: reduce activity and energy, lead to production and moral losses. ; Освещается стили yпpaвления. Отмечено, что в чиcтoм виде нa пpaктике cтили в pабoте управленцев встречаются очень редко. Акцентировано внимание на унивepcaльных стилях управления: aвтopитapный, дeмoкpaтический и пoпycтитeльcкий (либepaльный). Сосредоточено внимание на одном из важних нaпpавлений повышения eфeктивнocти poли и значения человеческого фaктopa в условиях cовременного производства – cфepе oптимизaции yпpaвления мopaльнo-пcиxoлoгическим климaтoм кoлeктива. Отмечено, что именно нa мopaльнo-пcиxoлoгический климaт влияют мoтивы деятельности: пoтpeбности и интepecы, идeaлы тa ycтaнoвки, eмoции.
Висвітлюються cтилі yпpaвлiння. Наголошено, що у чиcтoмy виглядi нa пpaктицi cтилi у poбoтi кepiвникiв зycтpiчaютьcя вкpaй рідко. Акцентована увага на нaйпoшиpeніших тa yнiвepcaльних cтилях кepiвництвa: aвтopитapний, демократичний i пoпycтитeльcький (лiбepaльний). Зосереджена увага на одному із нaйвaжливiшиx нaпpямiв пiдвищeння eфeктивнocтi poлi i знaчeння людcькoгo фaктopa в yмoвax cyчacнoгo виpoбництвa – cфepi oптимiзaцiї yпpaвлiння мopaльнo-пcиxoлoгiчним кліматом кoлeктивy. Відзначено, що сaме нa мopaльнo-пcиxoлoгiчний клiмaт впливaють мoтиви діяльності: пoтpeби й iнтepecи, пepeкoнaння i пpaгнeння, iдeaли тa ycтaнoвки, емоції i пoтяги. ; The article covers the topic of the management and facts, that in some cases, manager's style in their work is an extremely rare thing. Attention is focused on the most common and universal leadership styles: authoritarian, democratic and liberal ones. The attention is focused on one of the most important types of growth in the field of economic activity and the identification of the human factor in the development of civic activities – the sphere of moral and psychological management's optimization in the collective. It is noted that the moral and psychological climate is influenced by such activity motives as: needs, interests, beliefs, aspirations, ideals, attitudes, emotions. It is known that, depending on the nature of the moral and psychological climate, its influence on a person will be different: stimulate to activity, good mood, vigor and self-confidence or vice versa, act depressingly: reduce activity and energy, lead to production and moral losses. ; Освещается стили yпpaвления. Отмечено, что в чиcтoм виде нa пpaктике cтили в pабoте управленцев встречаются очень редко. Акцентировано внимание на унивepcaльных стилях управления: aвтopитapный, дeмoкpaтический и пoпycтитeльcкий (либepaльный). Сосредоточено внимание на одном из важних нaпpавлений повышения eфeктивнocти poли и значения человеческого фaктopa в условиях cовременного производства – cфepе oптимизaции yпpaвления мopaльнo-пcиxoлoгическим климaтoм кoлeктива. Отмечено, что именно нa мopaльнo-пcиxoлoгический климaт влияют мoтивы деятельности: пoтpeбности и интepecы, идeaлы тa ycтaнoвки, eмoции.
Стаття присвячена виокремленню психолого-педагогічних аспектів формування професійної компетентності студентів, до яких відносяться: володіння рідною та іноземними мовами, застосування навичок мовлення та норми відповідної мовної культури; інтерактивне використання іноземної мови, символіки, текстів; застосування технологій інтерактивної взаємодії; аналіз та оцінка досягненьнаціональної та світової культури, духовний аспект сучасної української країни; застосування методів самовиховання, орієнтованих на систему національних цінностей; застосування моделі демократичної поведінки та певної стратегії; культура педагогічного спілкування, позитивні емоції до діяльності; педагогічна уява, розширення кругозору; професійна орієнтація та самовизначення особистості; наявність пізнавальної зацікавленості. Визначено основні блоки моделі конкурентоздатного фахівця, зазначено, що за допомогою певних засобів і прийомів педагогічний колектив прагне виховати особистість, пристосовану до змін ринку праці, політичних та економічних змін у державі, особистість здатну адаптуватися в такому складному сучасному світі. Указано, що одним із шляхів оновлення змісту освіти є переорієнтація педагогічної діяльності зі знаннєвої парадигми на діяльнісну. Article is devoted to allocation of psychology and pedagogical aspects of forming of professional competence of students. Main units of model of the competitive specialist are determined, it is specified that by definition of certain means and methods, pedagogical collective aims to raise the personality adapted for changes of labour market, political and economic changes in the country, the personality capable to adapt in such difficult modern world. It is specified that one of ways of updating of content of education is reorientation of pedagogical activity from a paradigm of knowledge to activity. Among psychology and pedagogical aspects of forming of professional competence of students it is possible to highlight: native and foreign languages skills, applying skills of the speech and norm of the corresponding language culture; interactive use of a foreign language, symbolics, texts; use of technologies of interaction; analysis and assessment of achievements of national and world culture, spiritual aspect of the modern Ukrainian country; application of the methods of selfeducation oriented to system of national values; application of model of democratic behavior and certain strategy; culture of pedagogical communication, positive emotions to activities; pedagogical imagination, expansions of an worldview; professional orientation and self-determination of the personality; availability of informative interest. Due to the growing competition of educational services, the importance of professional competence of the teacher increases, therefore a task of each educational institution is not simply to provide a certain set of knowledge to the student, but to create respect for the chosen profession, to develop necessary knowledge, skills, to develop the creative potential of future specialist.
Actuality of the problem. Social and cultural reality in our country is characterized by gradual and dynamical development of national spirituality, based on humanism and democracy. Choral amateur activity takes special place among other kinds of amateur art as a part of cultural and leisure activity because of its tight connection with classical traditions of national musical culture. Participation in amateur choral activity rebounds artistic and creative development of the personality, where each person has an opportunity of self-realization of own skills and talents in her/his free-time. In this context, highlighting of the features of choral amateurism is extremely actual, according to its poly-aspect, artistic and creative practice, which is oriented on mastering of cultural values by its participants and recognition and rooting this values in individual cultural life. The purpose of the topic is highlighting of several questions, connected with justification of sense of choral activity as a social and cultural phenomenon, description of its features, analysis of its principles and functions and determination of pedagogical potential of its organization. Objective of the topic is to make an analysis of scientific resources of this problem. Methods. According to determined in the objective, general scientific theoretical methods (analysis of art, pedagogical and psychological literature about the problem) are used.Results. Therefore, grounding on understanding of choral activity as a multifaceted social and cultural phenomenon (performs social, cognitive, communicative and recreational functions), this term acquires specific sense: it covers complex of activities, which is carried out in amateur collectives. Acknowledged, that this poly-aspect artistic and creative activity requires not only «technological» concordance, but also provides formation of favorable psychological climate in collective and interpersonal communication on all levels. In this context it is clear, that social and cultural direction of choral activity is based on preservation, creation and manifestation of spiritual values, that accumulated in choral art with simultaneous enrichment axiological sphere of self-awareness of each participant.Prospects. Determination of mentioned in the investigation questions requires further scientific research in the aspect of learning of the content of complex structure of organization of choral activity and analysis of domestic and foreign practices of best modern amateur choral collectives. ; Розглянуто хорову самодіяльність як багатогранний соціокультурний феномен. Розкрито педагогічну сутність і зміст даного поняття як суб'єкта виховання. Висвітлено специфічні ознаки хорового аматорського мистецтва як засобу соціалізації його учасників. Окреслено принципи і функції зазначеного феномену. Здійснено теоретичний аналіз наукових джерел із досліджуваної проблеми. Встановлено, що хорова самодіяльність як соціокультурний феномен базується на принципах культурно-дозвіллєвої педагогіки і виконує специфічні функції, спроєктовані на духовно-творчий розвиток особистості. З'ясовано, що педагогічний потенціал хорової самодіяльності виявляється в самому її змісті, зорієнтованому на відродження і популяризацію хорового мистецтва, а також у залученні суспільства до національних культурних надбань як ефективного засобу соціалізації, що дає спрямованість на життєву перспективу особистості, сприяючи її освіченості та розвитку духовної культури.
Actuality of the problem. Social and cultural reality in our country is characterized by gradual and dynamical development of national spirituality, based on humanism and democracy. Choral amateur activity takes special place among other kinds of amateur art as a part of cultural and leisure activity because of its tight connection with classical traditions of national musical culture. Participation in amateur choral activity rebounds artistic and creative development of the personality, where each person has an opportunity of self-realization of own skills and talents in her/his free-time. In this context, highlighting of the features of choral amateurism is extremely actual, according to its poly-aspect, artistic and creative practice, which is oriented on mastering of cultural values by its participants and recognition and rooting this values in individual cultural life. The purpose of the topic is highlighting of several questions, connected with justification of sense of choral activity as a social and cultural phenomenon, description of its features, analysis of its principles and functions and determination of pedagogical potential of its organization. Objective of the topic is to make an analysis of scientific resources of this problem. Methods. According to determined in the objective, general scientific theoretical methods (analysis of art, pedagogical and psychological literature about the problem) are used.Results. Therefore, grounding on understanding of choral activity as a multifaceted social and cultural phenomenon (performs social, cognitive, communicative and recreational functions), this term acquires specific sense: it covers complex of activities, which is carried out in amateur collectives. Acknowledged, that this poly-aspect artistic and creative activity requires not only «technological» concordance, but also provides formation of favorable psychological climate in collective and interpersonal communication on all levels. In this context it is clear, that social and cultural direction of choral activity is based on preservation, creation and manifestation of spiritual values, that accumulated in choral art with simultaneous enrichment axiological sphere of self-awareness of each participant.Prospects. Determination of mentioned in the investigation questions requires further scientific research in the aspect of learning of the content of complex structure of organization of choral activity and analysis of domestic and foreign practices of best modern amateur choral collectives. ; Розглянуто хорову самодіяльність як багатогранний соціокультурний феномен. Розкрито педагогічну сутність і зміст даного поняття як суб'єкта виховання. Висвітлено специфічні ознаки хорового аматорського мистецтва як засобу соціалізації його учасників. Окреслено принципи і функції зазначеного феномену. Здійснено теоретичний аналіз наукових джерел із досліджуваної проблеми. Встановлено, що хорова самодіяльність як соціокультурний феномен базується на принципах культурно-дозвіллєвої педагогіки і виконує специфічні функції, спроєктовані на духовно-творчий розвиток особистості. З'ясовано, що педагогічний потенціал хорової самодіяльності виявляється в самому її змісті, зорієнтованому на відродження і популяризацію хорового мистецтва, а також у залученні суспільства до національних культурних надбань як ефективного засобу соціалізації, що дає спрямованість на життєву перспективу особистості, сприяючи її освіченості та розвитку духовної культури.
The article deals with the impact of student self-governance on the formation of social activity. Particular attention is drawn to the author's form of self-governance, i.e. studentmanagement, pedagogical conditions and the technology of its introduction in institutions of general secondary education, its structure and function. The problem of students' socialization in modern school is particularly relevant, as well as the issues of their education and development of socially significant qualities, active civic position. It is necessary to find a fundamentally new approach to organize pedagogical work with youth. Hence, it is necessary to utilize modern sources of information, ways to communicate, include students in self-government endowed with real powers. Student management is likely to be the most effective model of self-government in forming a social activity of the individual. This model allows one to fully acquire management knowledge and skills, to form leader's skills, to acquire personal fulfillment and socially significant experience of coexistence in society. However, in order to implement this model it is necessary to prepare teaching staff of an institution of general secondary education, i.e. to improve teachers' knowledge and management skills that they have to convey to their students. The first place in such system belongs to an individual, the development of their personal potential through joint activities of children and adults. Student management is, above all, a complex interrelationship, resulting in the ability to transform a number of persons into an efficient, purposeful and productive group using planning skills, motivation, organization, putting into action and control of the student team in order to achieve coordination of available resources which are necessary for the effective realization of the set goals, while not violating the socio-cultural norms of relations within a team and with external systems. Student management makes the process of education more exciting and productive, helps teaching staff to organize and manage studying groups. it raises self-confidence in children. The foremost achievement of education is the disclosure of creative potential, management abilities, development of the sense of independence, manifestation of interest in life, and development of cognitive and social activity. It is worth mentioing that self-organization, which is the basis for the student management, has made it possible for students to understand and accept the system of relations in society seamlessly, has contributed to the development of social interaction skills, has consolidated the ability to fulfill the obligations, to subject to collective discipline and, simultaneously, to claim their rights, to set priorities between personal interests and group or public ones. Thus, student management is not a special management activity", but a way to organize joint and independent activities that ensurse the dynamics of democratic relations in educational environment and determines the possibility of self-realization, civilian identity, and social activity of students. ; У даній статті йдеться про вплив учнівського самоврядування на формування соціальної активності. Особлива увага звертається на авторську форму самоврядування – учнівський менеджмент, педагогічні умови та технологія його впровадження у закладах загальної середньої освіти, структуру та функції. Особливо актуально стоїть проблема соціалізації учнів сучасної школи, виховання і розвитку у них соціально значущих якостей, активної громадянської позиції особистості. Потрібен принципово новий підхід до організації всієї педагогічної роботи з учнівською молоддю, використання сучасних джерел її інформування, способів комунікації, включення школярів в учнівське самоврядування, наділене реальними повноваженнями. Найефективнішою, для формування соціальної активності особистості, моделлю самоврядування є учнівський менеджмент. Ця модель дозволяє особистості повною мірою набути управлінських знань і вмінь, сформувати лідерські якості, самореалізуватись та отримати соціальнозначущий досвід співжиття у соціумі. Проте для втілення цієї моделі у першу чергу потрібно було підготувати педагогічний колектив ЗЗСО, сформувати в учителів знання і вміння менеджменту, які вони мають передати учням. На першому місці у такій системі самоврядування стоїть людина, розвиток її особистісного потенціалу шляхом спільної діяльності дітей і дорослих. Учнівський менеджмент – це, перш за все, складна система взаємовідносин, у результаті яких розвивається здатність перетворювати неорганізований натовп на ефективну, цілеспрямовану і продуктивну групу через формування вмінь планування, мотивування, організації, приведення в дію та контроль учнівського колективу з метою досягнення координації наявних ресурсів, необхідних для ефективного виконання поставлених цілей, не порушуючи при цьому соціально-культурних норм відносин як всередині колективу, так і з зовнішніми системами. Учнівський менеджмент зробив процес виховання цікавішим і результативнішим, допоміг педагогічному колективу в організації та управлінні учнівським колективом. Діти стали впевненішими у собі. Розкриття їх творчого потенціалу,управлінських здібностей, розвиток їх відчуття самостійності, прояву інтересу до життя, розвиток пізнавальної та соціальної активності – це і є головний успіх виховання.Самоорганізація, що є основою учнівського менеджменту, дала можливість школярам органічно зрозуміти і прийняти систему взаємовідносин у суспільстві, сприяла виробленню навичок соціальної взаємодії, закріпила вміння виконувати взяті на себе зобов'язання, підпорядковуватися колективній дисципліні та в той же час відстоювати власні права, розставляти акценти між особистими інтересами і груповими або громадськими. Тож учнівський менеджмент є не спеціальною "діяльністю з управління", а способом організації спільної і самостійної діяльності, що забезпечує динаміку демократичних відносин в освітньому середовищі і визначає можливості самоактуалізації, громадянського самовизначення та соціальної активності учнів.
