Лук'яненко О.В. Початок 1956 року: суперечності сприйняття Полтавським педінститутом поглиблення процесів десталінізації / Олександр Вікторович Лук'яненко // Materialy IV mezinarodni vedecko-prakticka konference "Veda: teorie a praxe – 2008" – Dil 9. Historie. Politicke vedy. Administrativa. – Praha: Publishing house "Education and science" s.r.o. – C. 3-5. ; На початку вивчення еволюції суспільної думки та різноманітних форм відповідей представників науково-творчої інтелігенції міста Полтави на соціально-політичні зрушення доби десталінізації, вдамося до аналізу настроїв усередині педколективу до подій 14-25 лютого 1956 року, які започаткували відкритий наступ на культ особи Й.Сталіна. Не менш значущим є визначення відмінностей ставлення до заяв М.Хрущова представників різних соціально-вікових груп педінституту, що дозволить виокремити основні проблемні питання, що викликали найбільшу реакцію колективу педінституту.
Лук'яненко О.В.Підсумки роботи ХХ з'їзду КПРС: реакція членів парторганізації Полтавського педінституту / Олександр Вікторович Лук'яненко // Materialy IV mezinarodni vedecko-prakticka konference "Veda: teorie a praxe – 2008" – Dil 9. Historie. Politicke vedy. Administrativa. – Praha: Publishing house "Education and science" s.r.o. – C. 18-21. ; Висвітлюючи реакцію інтелігенції Полтави на хід виконання рішень ХХ з'їзду Компартії СРСР, варто звернутися до огляду обласної періодики, де, як в дзеркалі, відбилися картини тодішніх реалій. Аналіз обласної періодики 1956 року дав доволі не двоякі результати. Населення поступово цілеспрямовано втягували у «війну» із культ особи. Бідність, обмеженість інформації, що з'являлася того часу у пресі, зумовив перетворення всесоюзної кампанії по десталінізації суспільств у звичайну критику особи «вождя народів». Як виявилося, цьому питанню приділяється навіть більше уваги, ніж вирішенню суто виробничих питань. Професійні збори часто плавно переростали у лекцію з критики особи Сталіна. Так, директор середньої школи №27 Толстоногова, доповідаючи з питання налагодження політехнічного навчання, зв'язків школи з виробництвом, не змогла оминути особливих завдань учителя «у ліквідації наслідків культу особи». Уявлення про це були до примітивізму обмежені, тому вичікувати із подальшим ознайомленням населення з лінією партії було неможливо.
На основі різнопланових джерел досліджено історичні особливості змін в освітньому потенціалі етноменшин України. З'ясовані рівні етнічної ідентифікації та ступінь освітнього ренесансу, розкрито умови які сприяли чи стримувал и здобуття освіти. ; Based on diverse sources the historical features of the changes in the educational potential ethnic minorities Ukraine. Elucidated the level of ethnic identification, and the degree of educational renaissance, reveals conditions that facilitated or hindered education.
The article is devoted to the issue of organization and activity of the faculty of history of Ivan Franko Drohobych State Pedagogical University in the 1940s – first half of the 1950s. Today in Ukraine an educational reform is being carried out. Historical reflections and objective analysis of the past will help to identify important aspects of development not only of separate branches of education and science, but also the functioning of separate educational institutions, and to take them into account in modern realities.The main idea of the article is to show the organization and activity of the historic faculty of Drohobych Teachers' Institute (as the present-day Drohobych University was called) in the 1940s and early 1950s; to describe the student and teacher staff of the faculty, the content of training and education of youth, some aspects of the then everyday life; to trace the influence of the socio-political situation in the region on the work of a higher educational establishment and its subdivisions.The formation in Drohobych of a higher pedagogical institution was associated with the processes of Sovietization on the western lands of Ukraine. Higher education, especially pedagogical, was an important ideological tool for the Stalinist system, a source of the formation of a new Soviet intelligentsia. The first post-occupational entree plan for students at the Faculty of History was 60 students. It went through difficulties and scored two-thirds of the plan. A small number of secondary school graduates was the reason for the shortage. The youth had 6-7 years of school education after the German occupation. In 1952, the faculty enrolled already 50 students. In the postwar years, Ukrainians prevailed among the students. However, the share of local youth was insignificant due to political reasons. From the mid-40's to the mid-50's of the twentieth century only 830 teachers-historians were trained at the faculty.In 1946, the staff of the Department of History, which provided teaching at the Faculty of History, comprised 2 teachers. In the first post-war years P. Kozik, V. Tychyna, V. Tryhub, O. Zaichenko, I. Kosharnyi, P. Marunya, O. Dybenko, I. Lisinchuk worked at the department. At the beginning of the work, none of the members of the department staff had a degree or an academic rank. In 1950 P. Kozik defended his Ph. D. thesis.Initially, in the content of education the communist party ideology was prevalent, which was implemented into curricula, programs, and manuals. The students were subjected to ideological treatment, the selection was held in respect of political confidence.The conditions of life and work in the first postwar years were complicated. The situation slowly improved.The Historical Faculty had began its work in 1940 and renewed its activities after the German occupation. During the first postwar years, students and departments of the faculty were gradually formed and the everyday life became settled. The communist party ideology of education and training, neglect of national-spiritual traditions, repressive measures of the power regarding students and teachers negatively affected the training of teachers. ; У статті показано організацію та діяльність історичного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка в 40-і та на початку 50-х рр. ХХ ст. Характеризується студентський та викладацький склад факультету, зміст навчання і виховання молоді, деякі аспекти тодішнього повсякдення. Простежується вплив суспільно-політичної ситуації у регіоні на роботу вищого навчального закладу та його підрозділу.
Purpose. The article is dedicated to the history of the trade union organization of Stalin Pedagogical Institute in 1950 – early 1960s. Based on archival materials, the article discusses the role of the trade union organization in the activities of the institute.Approach. The study is based on the documents of the party and trade union meetings, which are kept in the Donetsk State Archive.Findings. The result of the conducted study is the determination of the role of the trade union organization in the activities of the institute. The author examines the role of public organizations in the history of the institute. The article characterizes financial situation of the students and lecturers in the years 1950 – early 1960s. The author describes the activity of the trade union in the organization of academic work, student government, artistic initiative, physical education and other. The article shows the role of the party in the activity of the trade union of the Stalin Pedagogical Institute.Research implications. The study of this issue reveals new pages of history of Stalin pedagogical institute – the predecessor of Donetsk National University named after Stus. ; Статья посвящена истории профсоюзной организации Сталинского педагогического института в 1950 – начале 1960 годов. Исследование расширяет знания о социальной истории института, правопреемником которого является Донецкий национальный университет им. В. Стуса (Винница).Работа основана на архивных материалах, которые хранятся в Донецком областном архиве, воспоминаниях участников описываемых событий, профсоюзной прессе.Результатом исследования стало определение роли профсоюзной организации в деятельности института в изучаемый период. Автор показал материальное положение профессорско- преподавательского состава, рядовых сотрудников института, студентов в 1950 – начале 1960 годов. В работе освещаются сложности организации учебного процесса, изучается деятельность преподавательского и студенческого профкома по организации учебной работы, социалистического соревнования, развитию художественной самодеятельности, спорта, анализируется роль партии в деятельности института и ее влияние на профсоюзную организацию. ; Стаття присвячена історії профспілкової організації Сталінського педагогічного інституту в 1950 – початку 1960 років. Дослідження розширює знання про соціальну історію інституту, правонаступником якого є Донецький національний університет ім. В. Стуса (Вінниця).Робота заснована на архівних матеріалах, які зберігаються в Донецькому обласному архіві, спогадах учасників описуваних подій, профспілкової преси.Результатом дослідження стало визначення ролі профспілкової організації в діяльності інституту в досліджуваний період. Автор показав матеріальне становище професорсько- викладацького складу, рядових співробітників інституту, студентів у 1950 – початку 1960 років. У роботі висвітлюються складності з організацією навчального процесу, вивчається діяльність викладацького та студентського профкому щодо організації навчальної роботи, соціалістичного змагання, розвитку художньої самодіяльності, спорту, аналізується роль партії в діяльності інституту і її вплив на профспілкову організацію.
Мета статті: розкрити організаційні засади історичної освіти в Сумському державному педагогічному інституті в період 1933–1943 рр. Методи дослідження: теоретичний аналіз, порівняння та узагальнення джерел. Результати дослідження: суттєво доповнено уявлення про діяльність історичного відділення та історичного факультету Сумського педагогічного інституту протягом означених хронологічний меж. Практичне значення дослідження: висвітлено досвід організації історичної освіти у вищому педагогічному навчальному закладі, який сприятиме поліпшенню підготовки вчителів історії в педагогічних університетах на сучасному етапі. Висновки та перспективи подальших наукових розвідок: установлено, що основними організаційними ланками історичної освіти в Сумському педагогічному інституті протягом досліджуваного періоду були спочатку історичне відділення, а з 1938 р. – історичний факультет із сукупністю кафедр, що забезпечували загальнопедагогічну та фахову освіту. Подальшого вивчення потребують організаційні засади історичної освіти в Сумському державному педагогічному інституті в повоєнний період. ; The aim of the article is to reveal organizational foundations of historical education in Sumy state pedagogical institute in 1933–1943. Methods of research: theoretical analysis, comparison and generalization of sources. Results of the study: the idea of the activity of the History Department and the Faculty of History of Sumy Pedagogical Institute within the chronological boundaries has been significantly supplemented. Practical importance of research: the experience of organizing historical education at the higher pedagogical institution is highlighted, which will help improve training of history teachers at pedagogical universities at the present stage. Conclusions and prospects for further scientific research: it is established that in 1933 a single type of higher education institution was created – a pedagogical institute with a four-year term of study. It had to train specialists for secondary schools and technical schools. By the decision of the board of the People's Commissariat of Education of the USSR of July 27, the status of pedagogical institutes in Ukraine was granted to 29 education institutions. Among them was Sumy Pedagogical Institute. The main organizational units of historical education at Sumy Pedagogical Institute during the studied period were first the History department and then the History faculty. The History department operated during the 1933/34 academic year. At History department worked the Chair of History. The heads of the History department and the Chair of History, and teaching staff were appointed. In 1934, the History department was closed, and the Chair of History was dissolved, students were transferred for further study to Kharkiv. In 1938 the Faculty of History was established at Sumy Pedagogical Institute and the Chair of History was restored. The admissions to the Faculty of History were successful. The quantitative and qualitative indicators of student and teaching staff were found to be significantly influenced by economic, political and ideological factors. Organizational foundations of historical education at Sumy State Pedagogical Institute in the post-war period need further study.
The pedagogics department in the 1930s of the 20th century was at the stage of its formation as a chief one in a newly formed higher educational pedagogical establishment. In the article the content of the pedagogics department work of Kharkiv State Pedagogical Institute in the period mentioned above is considered. It comprises organizational, political and enlightening, educational and methodological, scientific areas. ; Кафедра педагогики в 30-е годы XX века состояла на этапе своего становления как ведущая новосозданного высшего учебного заведения – педагогического. В статье рассматривается содержание работы кафедры педагогики Харьковского государственного педагогического института в обозначенный период, которое включает организационное, политико-просветительское, учебно-методическое и научное направления. ; Кафедра педагогіки в 30-ті роки XX сторіччя перебувала на етапі свого становлення як провідної в новоутвореному вищому навчальному закладі – педагогічному. У статті розглядається зміст роботи кафедри педагогіки Харківського державного педагогічного інституту в зазначений період, який становлять організаційний, політико-просвітницький, навчально-методичний і науковий напрями.
У роботі було зібрано, проаналізовано і висвітлено історію організації методич¬ної підготовки вчителів математики у Слов'янському державному педагогічному інституті у 70-х роках XX ст. На основі вивчення архівних документів автор розглянув та зробив порівняльний аналіз навчальних планів, за якими навчалися студенти фізико-математичного факультету на денному і заочному відділеннях у зазначений період дослідження. У статті зроблено теоретичний аналіз дослідницької, самостійної та політико-виховної роботи студентів, визначено недоліки самостійної роботи під час підготовки майбутніх фахівців, описані причини виникнення такихнедоліків, проаналізовано успішність учителів математики на екзаменаційних сесіях. ; In the article the history of organizing of the methodological training for the teachers of mathematics at the Slavyansk State Pedagogical Institute in the 70th of the XXth century is analyzed. On the basis of the archival documents the author considered and made the comparative analysis of the curricular used for teaching the full and part time students of the Physics and Mathematics Department in the period under investigation. A theoretical analysis of the students' research work, self-study work, political and educational work at Physics and Mathematics faculty of Sloviansk State Pedagogical Institute is carried out; drawbacks of this work while preparing the teachers of mathematics are pointed out; the reasons of their occurrence are described in the article. On the basis of archival documents the author observed and analyzed different types of self-study work of full and part time students in the given period of research and also the work of teachers' staff, the students' work in special classrooms at the faculty while preparing future teachers of mathematics for classes are analyzed. The author carried out the analysis of the control of students' self-study work: test papers, colloquia, conspects, protocols, laboratory works, the plan of semesters chedule of students' self-study work reporting on the main subjects of each course (2–3 times per semester), reporting at the meeting of the department, etc. The basic forms of the above mentioned work are described: group and sectional lessons, individual consultations, course works. Conclusions are made where the author shows how the students' self-study work results in students' progress. An analysis of the students' research work and political and educational work at Physics and Mathematics faculty of Sloviansk State Pedagogical Institute is carried out; drawbacks of this work while preparing the teachers of mathematics are pointed out; the reasons of their occurrence are described in the article. The article showed the advantages of programs in the 70th of the XXth century for future math teachers: they use more various methods and practices, begin their career being more confident in their knowledge and professional skills, more familiar with their professional duties in and out of school, they are more reflective and less likely to quit the teaching career during the first years of in-service activity.
The article reveals the specifics of the organization of socio-cultural space of modern institutions of general secondary education by means of museum pedagogy, which is carried out by expressing the main purpose, mission and objectives of museum institutions. It is emphasized that before libraries, museums and other institutions of culture and leisure society has set the task of establishing cultural heritage as the moral foundations of politics, economics, social institutions of society. The main purpose of the study is the process of generalization of practical educational experience of museums and the representation of the leading mechanisms of organization of socio-cultural space of modern educational institutions by means of museum pedagogy. To solve the tasks defined in the article, such research methods as historical and pedagogical analysis, generalization, comparison of scientific sources, systematic and problem-based analysis of philosophical, scientific and pedagogical literature and Internet resources were used. The importance of quality activities of museum institutions, educational environments which contribute to the formation of a young person's sense of belonging and respect for the past, evoke emotional and evaluative judgments and values. Emphasis is placed on the importance of museum pedagogy, which is considered an interdisciplinary scientific discipline and a practical field of educational activity that implements the transfer of cultural experience through the pedagogical process in the socio-cultural space of the Ukrainian Carpathian region, which also includes educational institutions of Precarpathia, Bukovina, Transcarpathia and Lviv region. It is assumed that the study of the outlined problem will help to understand what the younger generations are losing, as well as what national, ethnic and vital values are lost in the transition to mass culture and not always justified, unreasonably organized desire for high standards of cultural heritage of individual regions. It is noted that the creative use of museum heritage will contribute to a more effective understanding of the historical and cultural heritage of the Ukrainian people. ; У статті розкривається специфіка організації соціокультурного простору сучасних закладів загальної середньої освіти засобами музейної педагогіки, що здійснюється шляхом увиразнення провідної мети, місії та завдань діяльності музейних установ. Наголошується на тому, що перед бібліотеками, музеями та іншими закладами культури й дозвілля суспільство поставило завдання з утвердження надбань культури як моральних засад полі- тики, економіки, соціальних інститутів суспільства. Головною метою дослідження є процес узагальнення практичного освітньо-виховного досвіду діяльності музеїв та репрезентація провідних механізмів організації соціокультурного простору сучасних закладів освіти засобами музейної педагогіки. Для розв'язання завдань, що визначені у статті, використано такі методи наукових досліджень, як історико-педагогічний аналіз, узагальнення, порівняння наукових джерел, системний і проблемно-цільовий аналіз філософської, науково-педагогічної літератури та ресурсів мережі Інтернет. Вказано на важливість якісної діяльності музейних закладів, освітні середовища яких сприяють формуванню в молодої людини почуття причетності та поваги до минулого, викликають емоційно-оцінні судження й ціннісні ставлення. Акцентується на важливості музейної педагогіки, яка розглядається як міждисциплінарна наукова дисципліна та практична галузь освітньої діяльності, що реалізує передання культурного досвіду через педагогічний процес, в умовах соціокультурного простору регіону Українських Карпат, до якого належать також заклади освіти Прикарпаття, Буковини, Закарпаття та Львівщини. Припускається, що дослідження окресленої проблеми дасть змогу зрозуміти, що саме втрачають підростаючі покоління, а також те, які національні, етнічні й життєві цінності губляться у процесі переходу до масової культури та не завжди виправданого, нерозумно організованого прагнення до високих стандартів споживання культурних надбань і цінностей окремих регіонів. Зазначається, що творче застосування музейної спадщини сприятиме більш ефективному усвідомленню історичної та культурної спадщини українського народу.
Study of the experience of pre-revolutionary universities of Ukraine concerning the introduction of the Institute of privat-associate professorship will have a significant contribution to the further modernization of higher education. During the scientific research the author applied a method of archive materials research and the theoretical methods of the pedagogical research (historiographical analysis, synthesis, abstraction, generalization, comparison). The aim of the article is to review historical and historical-pedagogical sources to conduct a scientific research of the process of introducing privat-associate professorship at domestic universities in pre-revolutionary period. An array of historical and historical-pedagogical sources that allowed to recreate the process of introducing the Institute of privat-associate professorship in Novorossiysk and Kharkiv universities as well as at St. Vladimir University and illuminate the objective and subjective reasons that prevented the significant growth of a number of privat-associate professors is analyzed in the article. It is stated that the leadership of the Ministry for the national education and trustees of the education districts blocked faculties and councils' decisions that might impede this process. A valuable material that enables to find out the scientific and pedagogical level of privat-associate professors, the reasons of admission to the position that were not always prudent and objective can be found in archival affairs covering the processes of the departments vacancies. Not only the reflections on purely business and professional quality of teachers, but also about the moral-ethical qualities and about the level of political security clearance can be found in responses of trustees, deans and rectors concerning the representatives of the Corps staff. A part of affairs highlights the issues of privat-associate professors' remuneration who conducted optional training courses for the students and that (the issues) were not always resolved in their favor. It is very important to analyze the privat-associate professors list for faculties with the indication of the subjects they taught to assess their contribution of in the educational process of the universities. The attention is paid to the fact that the Institute of privat-associate professorship provided considerable information and scientific impulse to the educational process and thereby made it impossible to have stagnant phenomena in the professors' environment. To conclude, in spite of the different obstacles that were created on the way of the privat-associate professorship introduction, skepticism about the innovations and, conversely, exaggerated hopes about it as a way of overcoming the problem of the shortage of teaching staff, the Institute gradually acquitted itself, primarily due to the fact that it gradually became the main source of the replenishment of the professors Key words: pre-revolutionary period, domestic university, privat-associate professorship, archive materials. ; У статті проаналізовано масив історичних та історико-педагогічних джерел, який дозволив відтворити процес запровадження інституту приват-доцентури в Новоросійському та Харківському університетах, а також в Університеті Св. Володимира, та висвітлити ті об'єктивні та суб'єктивні причини, що перешкоджали суттєвому зростанню чисельності приват-доцентів. Зазначено, що керівництво Міністерства народної освіти та попечителі навчальних округів блокували рішення факультетів і вчених рад, що могли загальмувати цей процес. В архівних справах, що висвітлюють процеси заміщення вакантних кафедр, є цінний матеріал, що дає можливість з'ясувати науково-педагогічний рівень приват-доцентів, причини відмов від зарахування на цю посаду, які не завжди були зваженими та об'єктивними. У відгуках попечителів, деканів і ректорів щодо представників викладацького корпусу наявні не лише міркування про суто ділові та професійні якості викладачів, але й про морально-етичні якості, та про рівень політичної благонадійності. Акцентовано увагу на тому, що інститут приват-доцентури надав неабиякий інформаційно-науковий імпульс навчальному процесу й тим самим унеможлив застійні явища в професорському середовищі. Ключові слова: дореволюційна доба, вітчизняні університети, приват-доцентура, архівні матеріали. В статье проанализирован массив исторических и историко-педагогических источников, который позволил воспроизвести процесс внедрения института приват-доцентуры в Новороссийском и Харьковском университетах, а также в Университете Св. Владимира, и осветить те объективные и субъективные причины, что препятствовали существенному росту численности приват-доцентов. Отмечено, что руководство Министерства народного образования и попечители учебных округов блокировали решение факультетов и ученых советов, которые могли приостановить этот процесс. В архивных делах, освещающих процессы замещения вакантных кафедр, имеется ценный материал, дающий возможность выяснить научно-педагогический уровень приват-доцентов, причины отказов от зачисления на эту должность, которые не всегда были . взвешенными и объективными. В отзывах попечителей, деканов и ректоров в отношении представителей преподавательского корпуса присутствуют не только рассуждения о сугубо деловых и профессиональных качествах преподавателей, но и о морально-этических качествах, а также об уровне политической благонадежности. Акцентировано внимание на том, что институт приват-доцентуры оказал немалый информационно-научный импульс учебному процессу и тем самым сделал невозможным застойные явления в профессорской среде. Ключевые слова: дореволюционный период, отечественные университеты, приват-доцентура, архивные материалы. Study of the experience of pre-revolutionary universities of Ukraine concerning the introduction of the Institute of privat-associate professorship will have a significant contribution to the further modernization of higher education. During the scientific research the author applied a method of archive materials research and the theoretical methods of the pedagogical research (historiographical analysis, synthesis, abstraction, generalization, comparison). The aim of the article is to review historical and historical-pedagogical sources to conduct a scientific research of the process of introducing privat-associate professorship at domestic universities in pre-revolutionary period. An array of historical and historical-pedagogical sources that allowed to recreate the process of introducing the Institute of privat-associate professorship in Novorossiysk and Kharkiv universities as well as at St. Vladimir University and illuminate the objective and subjective reasons that prevented the significant growth of a number of privat-associate professors is analyzed in the article. It is stated that the leadership of the Ministry for the national education and trustees of the education districts blocked faculties and councils' decisions that might impede this process. A valuable material that enables to find out the scientific and pedagogical level of privat-associate professors, the reasons of admission to the position that were not always prudent and objective can be found in archival affairs covering the processes of the departments vacancies. Not only the reflections on purely business and professional quality of teachers, but also about the moral-ethical qualities and about the level of political security clearance can be found in responses of trustees, deans and rectors concerning the representatives of the Corps staff. A part of affairs highlights the issues of privat-associate professors' remuneration who conducted optional training courses for the students and that (the issues) were not always resolved in their favor. It is very important to analyze the privat-associate professors list for faculties with the indication of the subjects they taught to assess their contribution of in the educational process of the universities. The attention is paid to the fact that the Institute of privat-associate professorship provided considerable information and scientific impulse to the educational process and thereby made it impossible to have stagnant phenomena in the professors' environment. To conclude, in spite of the different obstacles that were created on the way of the privat-associate professorship introduction, skepticism about the innovations and, conversely, exaggerated hopes about it as a way of overcoming the problem of the shortage of teaching staff, the Institute gradually acquitted itself, primarily due to the fact that it gradually became the main source of the replenishment of the professors Key words: pre-revolutionary period, domestic university, privat-associate professorship, archive materials.
The research was conducted on the basis of the Military Institute of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Hetman Petro Sahaidachnyi National Army Academy, the Military Institute of Armored Forces of the National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute" from 2015 to 2019. Cadets of 2–5 year of study (tactical level of training) participated at the research. Totally 336 cadets were involved (14 groups, of which 7 were pilot and 7 were experimental, N + M = 336).To check the effectiveness of the structural model of forming the readiness of future officers of the Armed Forces of Ukraine for professional international cooperation in maintaining peace and security, we have taken into account the following criteria: motivation, emotional stability and self-control, tolerance of dialogue, activity, vocabulary and terminology, applying of language for solving situational tasks.The emotional stability and self-control of the experimental group amounted a sufficient level of 98 cadets (58.33 %) among 168, while in control group 46 cadets (38.1 %), the partial level in the experimental group 70 people (41.67 %), and the control 54 future officers (32.14 %), the initial level of experimental groups is unknown, and among the control group 50 cadets (29.76 %). A positive result is evident from the implementation of experimental structural model for forming the readiness of future officers of the Armed Forces of Ukraine for engagement in professional international operations.An important role in preparing the future officers of the Armed Forces of Ukraine for the professional readiness for cooperation in international peace and security operations is played by foreign language competence for fulfilling its socially important professional duties within English-speaking environment, for professional communication with foreign colleagues to fulfill joint international mission. It is very important for cadets to form a non-reproductive thinking, problematic and creative, which effectiveness is ensured by the model we have developed. ; Дослідження проводилися на базі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" у період з 2015 до 2019 року. У дослідженні брали участь курсанти 2–5-го курсів тактичного рівня підготовки. Загальний обсяг вибірки курсантів дорівнював 336 (14 груп, з них 7 – контрольних та 7 – експериментальних; N + М = 336).Для перевірки ефективності структурної моделі формування готовності майбутніх офіцерів Збройних Сил України до професійної взаємодії у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки ми враховували наступні показники: мотивація, емоційна стійкість та витримка, толерантність діалогу, активність, знання лексики та термінології, використання мови для розв'язання ситуативних завдань.Емоційна стійкість та витривалість із 168 курсантів експериментальної групи склала достатній рівень 98 осіб (58,33 %), в контрольній групі – 46 курсантів (38,1 %), частковий рівень в експериментальній групі становить 70 осіб (41,67 %), а у контрольній – 54 (32,14 %), початковий рівень у експериментальній групі відсутній, у контрольній – 50 курсантів (29,76 %). Очевидним є позитивний результат від впровадження експериментальної структурної моделі формування готовності майбутніх офіцерів ЗСУ до професійної взаємодії у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.Важливу роль при формування готовності майбутніх офіцерів ЗСУ до професійної взаємодії у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки відіграє іншомовна компетентність для виконання своїх соціально значимих професійних обов'язків в умовах перебування в англомовному середовищі для професійного спілкування з іншомовними колегами для виконання сумісних міжнародних завдань. І тут важливо сформувати у курсантів не репродуктивне мислення, а проблемно-творче, ефективність якого і забезпечується розробленою нами моделлю.
Topicality. Physical Education should take into account the state characteristics of the culture and sport development, the state and world experience that is a system of guidelines and views for a long-term period. The study of European countries experience in PE is presented by a number of researchers, scientists and specialists, in particular H. Ardelean, O. Tsybaniuk and others. The Purpose of the Research is to analyze the features of the National University of Physical Education and Sports in Bucharest – the first higher educational institution for training specialists in PE & Sports in Romania. Stuff and Methods of the Research. The research stuff has been divided into archival, statistical, legal acts and scientific papers. General scientific research methods have been used to substantiate the relevance, formulate conclusions; the group of specific scientific methods – for the systematization of historical and pedagogical literature sources; chrono- logical method – to clarify the genesis of Romania PE & Sports content. The Research Results and Conclusions. The first attempt to organize an institution for PE specialists training in Romania was made by V. Badulescu, who in 1920 founded the Institute of Physical Education in Cluj-Napoca. State interests led to the transfer in 1922 of the institution to the capital – Bucharest, however, the interest in PE (gymnastics) training teachers in the Transilvania region led to the creation of the Department of Physical Education at a local University. It should be noted that the full support of the royal family, influential government officials, and the adoption in 1923 the Law on Physical Education caused the rapid development of the professional Institute. The dual subordination of the institute to the Ministry of Education and the Ministry of Defense immediately identified three areas of student training: pedagogical, military, and amateur. The National University of Physical Education and Sports in Bucharest has experienced several changes in its title and structure. The definition of «national» and «higher» in the title of institution proves its status what is preserved even now. ; Актуальность. Физкультурное образование и физическое воспитание должны происходить с учетом и на основе государ- ственных особенностей развития культуры и спорта, быть системой ориентиров и взглядов на роль организации вышеупомянутой отрасли на долгосрочный период с учетом развития государства и мирового опыта. Изучение опыта европейских стран в области физического воспитания и спорта представлено рядом работ педагогов, специалистов отрасли (Г. Арделеан, А. Цибанюк). Цель исследования – проанализировать особенности деятельности первого высшего учебного заведения для подготовки специалистов физического воспитания и спорта в Румынии – Национального университета физического воспитания и спорта в Бухаресте. Материалы и методы. Материалы исследования нами разделены на архивные, статистические, нормативно-правовые акты и научные статьи. Нами использованы общенаучные методы исследования – для обоснования актуальности, формулирования выводов; конкретно-научные – для систематизации историко-педагогической литературы; проблемно-хронологический – для выяснения генезиса содержания физического воспитания и спорта в Румынии. Результаты исследования и ключевые выводы. Доказано, что первую попытку организации заведения для подготовки специалистов физического воспитания в Румынии совершил В. Бадулеску, который в 1920 г. создал в г. Клуж-Напока Институт физического воспитания. Государственные интересы привели к переносу в 1922 г. заведения в столицу – г. Бухарест, однако заинтересованность в подготовке учителей физического воспитания (гимнастики) именно в регионе Трансильвания повлекла создание кафедры физичес- кого воспитания в местном университете. Необходимо отметить, что всесторонняя поддержка королевской семьи, влиятельных деятелей государственного уровня и принятия в 1923 г. «Закона о физическом воспитании» вызвали быстрое развитие профессионального института. Двойное подчинение института (Министерству образования и Министерству обороны) сразу выделило три направления подготовки студентов – педагогический,военный, любительский. Национальный университет физического воспитания и спорта в Бухаресте пережил несколько волн изменений в названии и структуре. Находим в названии заведения разных времен определение «национальный», «высший», что говорит о статусе заведения, который сохраняется и теперь. ; Актуальність. Фізкультурна освіта та фізичне виховання повинні відбуватися з урахуванням і на основі державних особливостей розвитку культури й спорту, що є системою орієнтирів та поглядів на роль, організацію й функціонування сфери вищезазначеної галузі на довгостроковий період з урахуванням розвитку держави та світового досвіду. Вивчення досвіду європейських країн у галузі фізичного виховання й спорту представлено низкою праць педагогів, фахівців галузі (Г. Арделеан, О. Цибанюк). Мета дослідження ‒ проаналізувати особливості діяльності першого вищого навчального закладу для підготовки фахівців фізичного виховання та спорту в Румунії – Національного університету фізичного виховання та спорту в Бухаресті. Матеріали й методи. Матеріали дослідження нами розділено на архівні, статистичні, нормативно-правові акти та наукові статті. Використано загальнонаукові – для обґрунтування актуальності, формулювання висновків; конкретно-наукові – для систематизації історико-педагогічної літератури; проблемно-хронологічний – для з'ясування генези змісту фізичного виховання й спорту в Румунії методи дослідження. Результати досліджен- ня та ключові висновки. Доведено, що першу спробу організації закладу для підготовки фахівців фізичного виховання в Румунії здійснив В. Бадулеску, який у 1920 р. створив у м. Клуж-Напока Інститут фізичного виховання. Державні інтереси призвели до переносу в 1922 р. закладу в столицю – м. Бухарест, проте зацікавленість підготовкою вчителів фізичного виховання (гімнастики) саме в регіоні Трансильванія спричинили створення кафедри фізичного виховання в місцевому університеті. Потрібно зазначити, що всебічна підтримка королів- ської родини, впливових діячів державного рівня та прийняття у 1923 р. «Закону про фізичне виховання» спричинили швидкий розвиток представницького фахового інституту. Подвійне підпорядкування інституту (Міністерству освіти та Міністерству оборони) одразу диференціювало три напрями підготовки студентів – педагогічний, військовий, аматорський. Національний університет фізичного виховання та спорту в Бухаресті пережив кілька хвиль змін у назві й структурі. Знаходимо в назві закладу різних часів визначення «національний», «вищий», що свідчить про статус закладу, який зберігається й тепер.
