Suchergebnisse

Проаналізовано існуючі теоретичні підходи до визначення атри- бутативних рис архетипу селянина та ідентифікації підходів змісту соціаль- них чинників, які зумовлюють потреби в соціальному відтворенні даних рис як стимулів збереження, накопичення та використання людського капіталу. Приділено увагу дискусійному характеру проблеми визначення соціально- го статусу місця та соціальної ролі селянина в системі сучасних суспільних відносин та комунікацій. Аргументовано, що політичні та економічні транс- формації ХХ–ХХI ст. спричинили кардинальні соціально-економічні зміни в сільському господарстві та повністю змінили сам спосіб життя селянина, що необхідно враховувати при здійсненні наукових оцінок перспектив роз- витку потенціалу людських ресурсів у сільських громадах. Констатовано, що в умовах сьогодення ще не існує спеціальної соціологічної теорії сільського господарства, яка б відповідала сучасним викликам нових форм господарю- вання, змінам територіального устрою та новітнім глобальним викликам. Тому проблема формування та використання людського капіталу в Україні потребує інноваційного наукового осмислення в аспекті обґрунтування до- цільності розвитку нових форм господарювання на селі з обов'язковим ура- хуванням набутого прогресивного соціокультурного досвіду. Наголошено на важливості концептуальної реконструкції ідей К. Юнга, який запропонував певне визначення атрибутивних рис архетипу селянина. Також з'ясовано систему чинників, які зумовлюють процес стабільного відтворення атрибута- тивних рис архетипу селянина та монофункціональний характер селянської праці. Надано докази, що такі риси архетипу селянина, як здатність до само- діяльної активності, розрахунку та віри в кінцеву ефективність власної праці, режим самозабезпечення та неформальне піклування не лише про добробут членів свого родинного кола, а й про долю інших людей у кризові часи війн та катастроф — є важливими соціальними чинниками збереження, накопичен- ня та використання людського капіталу в Україні.

Описано структурно-функціональні особливості використання молоддю соціального капіталу в ході становлення її політичної культури. Визначено, що соціальний капітал як психологічний ресурс – це соціально-психологічні можливості соціального мікросередовища, використовуючи які особистість може досягати власних цілей, а також сприяти реалізації цілей групи, до якої вона належить. Зазначено, що політична культура – це система психологічних настановлень, які формують взаємодію особистості з політичним середовищем; певний рівень усвідомлення політичних процесів, довіри до соціально-політичних інститутів, поділяння цінностей свободи, толерантності, спроможності особистості активно долучатися до суспільно-політичних процесів. Виділено компоненти політичної культури (уявлення особистості про політику, політичні цінності особистості, політичні символи особистості, мотиви участі особистості в політичному житті, політична поведінка особистості) та компоненти соціального капіталу (ефективність соціальної взаємодії, соціальна згуртованість, соціальна ідентифікація, міжособова довіра, готовність до взаємодопомоги). Описано процес становлення політичної культури на основі соціального капіталу як психологічного ресурсу, в якому: ефективність соціальної взаємодії, що базується на навичках спілкування особи, її відчуженості від соціуму, впливає на становлення всіх компонентів політичної культури молодої особи і виконує функцію політичної комунікації; соціальна ідентифікація відображає роль відчуття належності до групи під час формування толерантності, яка є політичною цінністю, уявлень про політику і мотивів до участі в політиці, виконує функцію соціалізації та рекрутингу; соціальна згуртованість, базуючись на процесі гуртування та горизонтальних взаємодіях у соціумі, діє на всі компоненти політичної культури, виконує функцію формування інтересів; міжособова довіра формує мотиви політичної участі, виконує функцію накопичення інтересів.

Analyzedthe accumulation of social capital. Study the mechanisms of social capital formation. Notes the significance of the formation of social trust and norms of social interaction. Emphasizes the importance of an active social dialogue between the governments, with a population in various modern forms of political communication dialog. Keywords: civil society, trust,formation mechanism, social capital. ; Проаналізовано процес накопичення соціального капіталу. Досліджуються механізми формування соціального капіталу. Наголошується на значущості формування соціальної довіри та норм соціальної взаємодії, значенні активного соціального діалогу влади з населенням у різних сучасних діалогових формах політичної комунікації. Ключові слова: громадянське суспільство, довіра,механізм формування, соціальний капітал.

Загострення соціальних та економічних проблем, ескалація техногенних ризиків, зміни політичної ситуації – ці та багато інших кризових явищ вимагають від держави та суспільства уважного ставлення до проблем повноцінного розвитку і якісного виховання наступних поколінь. Захист дітей в умовах та реаліях нетипового дитинства набуває особливої актуальності для українського суспільства, яке переживає економічну та політичну кризи. Сьогодні в Україні зусилля держави і створеного нею інституту соціального захисту дитинства спрямовані не на допомогу та підтримку дитини як суб'єкта суспільного буття, а на вирішення завдань, поставлених перед організаціями та установами системи надання соціальної допомоги, які чітко визначені наявним переліком соціальних проблем. Сучасні умови розвитку українського суспільства характеризуються наявністю тенденції до збільшення соціальних ризиків для дитини та її родини, які обумовлені рядом кризових явищ як інституціонального (криза інститутів сім'ї, освіти, соціального захисту), так і системного характеру (економічна, політична). Оскільки базові соціальні інститути формують певні системи, так звані інституційні матриці, що регулюють взаємопов'язане функціонування основних сфер суспільства – економічної, політичної, ідеологічної, то виникнення кризових явищ в одній з них стає пусковим механізмом для кризи усієї матриці. На шляху до попередження негативних впливів на дитину близького оточення та соціального середо­вища, які й формують нетиповий характер перебігу дитинства, суспільство встановлює формальні та неформальні норми і правила, основними завданнями яких є гарантія нащадкам певних соціальних переваг та привілеїв відносно інших вікових груп. Такий стан речей обумовлений наступними чинниками: по-перше, об'єктивною зацікавленістю суспільства в розвитку наступних поколінь, як гаранта безперервності життя нації; по-друге, біологічно обмеженими можливостями життєдіяльності зазначеної вікової категорії. Економічна криза, обумовлена проведенням на Донбасі антитерористичної операції, призвела до різкої диференціації прибутків населення, що стало пусковим механізмом для кардинальних змін у житті українського суспільства в цілому та суттєвого погіршення стану дітей в Україні зокрема. Процес адаптації дітей до нових умов і реалій буття супроводжується значними ускладненнями, що дозволило говорити про нетиповий характер перебігу дитинства цілого покоління. Оскільки соціалізація дітей сьогодні проходить в умовах повної зміни системи цінностей, економічної кризи та збройного конфлікту, загострюється питання накопичення соціального капіталу, що передається від покоління до покоління. Концепція соціального капіталу є ключовою для багатьох напрямків соціально-економічного життя суспільства, що актуалізує необхідність проведення дослідження проблем його формування в умовах нетипового дитинства, обумовленого кризовими ситуаціями. За обставин різкого зубожіння значної частини населення України зазначена проблема значно загострилась, що поставило під питання взагалі його наявність у теперішнього підростаючого покоління, що не тільки вплинуло на нетиповий характер перебігу дитинства більшості дітей, але й стало ключовим фактором їх дезадаптації та викривлення механізмів соціалізації.

The article is devoted studying of principles with which one of the basic freedoms of "the Single Market", namely free movement of capital is provided. Position of constituent contracts, judiciary practice, norms of certificates of the secondary right of the European Union is analyzed. Out existing basically free movement of capital of an exception are found. ; Статья посвящена изучению принципов, которыми обеспечивается одна из основных свобод «единого рынка», – свободное движение капитала. Анализируются положение учредительных договоров, судебная практика, нормы актов вторичного права Европейского Союза. Выясняются существующие в принципе свободного движения капитала исключения. ; Статтю присвячено дослідженню принципів, якими забезпечується одна з основних свобод «єдиного ринку», – вільних рух капіталу. Аналізуються положення установчих договорів, судова практика, норми актів вторинного права Європейського Союзу. З'ясовується, які існують винятки з принципу вільного руху капіталу.

Досліджено підходи до законодавчого порядку формування «статутного капіталу». Виявлено особливості формування статутного капіталу товариств з обмеженою відповідальністю, акціонерних товариств, комерційних підприємств та унітарних підприємств. Висвітлено проблеми визначення мінімального розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю та обґрунтування необхідності його формування. Здійснено комплексний аналіз чинного законодавства, функцій органів державної влади та праць вітчизняних науковців, за результатами якого обґрунтовано необхідність створення статутного капіталу в товаристві з обмеженою відповідальністю та визначено, що його мінімальний розмір залежить від кількості учасників товариства та повинен становити мінімально можливу подільну суму. ; Исследованы подходы к законодательному порядку формирования «уставного капитала». Выявлены особенности формирования уставного капитала обществ с ограниченной ответственностью, акционерных обществ, коммерческих предприятий и унитарных предприятий. Освещены проблемы определения минимального размера уставного капитала общества с ограниченной ответственностью и обоснование необходимости его формирования. Осуществлен комплексный анализ действующего законодательства, функций органов государственной власти и работ отечественных ученых, по результатам которого обоснована необходимость создания уставного капитала в обществе с ограниченной ответственностью и определено, что его минимальный размер зависит от количества участников общества и должен составлять минимально возможную делимую сумму. ; The approach to the legislative procedure of the formation of " share capital"was studied. The features of the shared capital of limited liability companies, joint stock companies, commercial companies and unitary enterprises were found. The problems of determining the minimum authorized capital of a limited liability company and the rationale for its formation were highlighted. The complex analysis of the current legislation, the functions of the papers and scientists were done, which resulted in the necessity of the creation of authorized capital of a limited liability company and determined that its minimum size depends on the number of its members and should be the minimum possible amount divisible.

The article determines the most actual problems of the motivation of domestic intellectual capital formation of building complex in term of transition to the innovation development model. The attention is devoted to system motivation of intellectual capital of building complex and legislative – regulatory framework improvements. ; В статті визначені найбільш актуальні проблеми мотивації формування вітчизняного інтелектуального капіталу будівельного комплексу в умовах переходу до інноваційної моделі розвитку. Акцентується увага на системній мотивації людського капіталу будівельних підприємств, удосконаленні законодавчо-нормативної бази.

The article determines the most actual problems of the motivation of domestic intellectual capital formation of building complex in term of transition to the innovation development model. The attention is devoted to system motivation of intellectual capital of building complex and legislative – regulatory framework improvements. ; В статті визначені найбільш актуальні проблеми мотивації формування вітчизняного інтелектуального капіталу будівельного комплексу в умовах переходу до інноваційної моделі розвитку. Акцентується увага на системній мотивації людського капіталу будівельних підприємств, удосконаленні законодавчо-нормативної бази.

В статті визначені найбільш актуальні проблеми мотивації формування вітчизняного інтелектуального капіталу будівельного комплексу в умовах переходу до інноваційної моделі розвитку. Акцентується увага на системній мотивації людського капіталу будівельних підприємств, удосконаленні законодавчо-нормативної бази. ; The article determines the most actual problems of the motivation of domestic intellectual capital formation of building complex in term of transition to the innovation development model. The attention is devoted to system motivation of intellectual capital of building complex and legislative – regulatory framework improvements.

Розглядаються основні аспекти, пов'язані з характеристикою та аналізом пріоритетів розвитку та захисту інтелектуального капіталу дипло- матичної служби в Україні. Проаналізовано основні тлумачення зарубіжних вчених щодо поняття інтелектуального капіталу та його основних складових, у тому числі в контексті інтелектуального капіталу дипломатичної служби. Детально зазначено пояснення кожної складової інтелектуального капіта- лу та зроблено висновок, що незважаючи на розбіжності в понятті інтелек- туального капіталу, зарубіжні вчені ідентично оцінюють роль та значення цієї складової в роботі, в тому числі і дипломатичної служби. Визначено, що людський капітал займає основну частину інтелектуального капіталу ди- пломатичної служби в Україні. Проведено аналіз зарубіжного досвіду щодо законодавчого забезпечення роботи дипломатичної служби в країнах Євро- пейського Союзу, зокрема в Литві та Болгарії. Обґрунтовано, що використо-вуючи моделі та підходи зарубіжних країн Європейського Союзу, як прикла- ди, можна збудувати якісну законодавчу базу в Україні, яка буде стосуватися зокрема інтелектуального капіталу та його ролі в роботі дипломатичної служби. Детально проаналізовано нормативно-правову базу щодо захисту ін- телектуального капіталу в Україні, виокремлено основні форми захисту прав інтелектуального капіталу, надано детальну характеристику кожної з даних форм та порядку дій у випадку порушення права на інтелектуальний капі- тал державних службовців, зокрема дипломатичних працівників Міністер- ства закордонних справ України. Окремо проілюстровано, що кількість бю- джетних працівників дипломатичної служби не планується збільшуватися в найближчі 2 роки (до 2022 року включно). На основі проведеного аналізу та характеристики інтелектуального капіталу дипломатичної служби зроблено висновок, що Закону України "Про дипломатичну службу" № 7322 потребує певних доопрацювань, зокрема до нього мають бути включені чіткі правила, які забезпечують захист інтелектуальної власності дипломатичної служби в Україні, беручи до уваги практику деяких країн Європейського Союзу.

З урахуванням зрослої важливості людського капіталу в сучасному світі та його величезного потенціалу для економічного розвитку, створення сприятливих умов для акумулювання людського капіталу і покращення його характеристик дозволить отримати значущий за розміром і тривалий за часом соціально-економічний ефект. Основоположною передумовою його цілеспрямованого формування в сучасному динамічному світі є трудова мобільність. Феномен трудової мобільності – об'єктивно існуюче явище будь-якого ринку праці; вона відображає рух робочої сили як товару, а її динаміка формує кон'юнктуру ринку. Релокація є суттєвим чинником впливу на сукупну продуктивність праці, використання робочої сили, а отже, на формування і використання людського капіталу. Трудову мобільність, що визначає якісну характеристику робочої сили, її потенційну здатність до зміни функцій у виробництві матеріальних і нематеріальних благ, готовність до професійно-кваліфікаційного зростання, опанування нових професій, здатність адаптуватися в динамічних виробничих умовах, зумовлено перспективою структурної трансформації вітчизняної економіки, змінами регіональної спеціалізації у процесі повоєнної відбудови економіки і сучасними економічними умовами, коли технологічні процеси й вимоги ринку праці до функціональних обов'язків працівників швидко змінюються.
Структурно деформована, диспропорційна, позбавлена власних стабільних рушіїв розвитку, вітчизняна економіка не здатна належним чином реагувати на існуючі ризики і кризові коливання. Накопичені на ринку праці негаразди характеризуються не тільки загрозами, але й серйозними негативними наслідками. Під час воєнних дій і в період повоєнного відновлення заходи державної політики у сфері збереження й використання людського капіталу мають бути максимально ефективними і спрямовуватися на зменшення структурних дисбалансів у сфері зайнятості, забезпечення дієвості «соціальних ліфтів», удосконалення системного пакета законодавчих і соціально-економічних засобів щодо регулювання ринку праці й соціально-трудових відносин.

Проаналізовано роль соціального капіталу в діяльності мереж громадянської активності: окреслено основні підходи до розуміння поняття кооперації та роль кооперативного сектора в суcпільно-політичному, економічному житті громадян. Обґрунтовано важливість категорії соціального капіталу та його взаємозв'язок з діяльністю кооперативів.Проанализирована роль социального капитала в деятельности сетей гражданской активности: обозначены основные подходы к пониманию понятия кооперации и роль кооперативного сектора в общественно-политической, экономической жизни граждан. Обоснована важность категории социального капитала и его взаимосвязь с деятельностью кооперативов.The role of social capital in activity of networks of civil activity is analyzed. The main approaches to understanding the concept of cooperation and the role of the cooperative sector in social and political, economic life of the citizen are outlined. It is investigated that cooperation has great potential for social support of the general population, especially of vulnerable social; focused on human values and is a source of social capital. It is determined that the neglect of social capital in creation of cooperatives is a major problem of reducing the cooperative movement in Ukraine. The main reasons for decline of the cooperative movement are the lack of understanding of its content and substance, prevalence of vertical connection and identification with the cooperation of the socialist period. Directions of the state activity to promote the revival of the cooperative movement are proposed. There are providing the legal support by creating a legal framework which would be assigned the status of cooperatives and cooperative systems, principles of construction and operation, guarantees to protect cooperatives, etc.; providing conditions for financial stability of cooperatives.

In recent years the experience of conducting mobilization events has convincingly demonstrated the importance of accumulating importance of military-trained specialists assigned to positions required in a state of war, which is conditioned by objective development process of Armed Forces of Ukraine, active soldier participation at Joint forces operation in the East of Ukraine, and as a result there is a persistent need of optimizing military formations and task forces.The main sources of officers in modern conditions are: hiring Ukrainian citizens for military service under a contract of officer's staff, reserve officers draft call, appointment to the post of graduates of higher military educational establishments. Officer recruitment depends on quantitative/qualitative characteristics of a military-trained human resource reserve, factors of socio-economic, demographic, political nature. The experience of conducting six phases of partial mobilization indicates a certain imbalance between the resources required and their actual availability. In addition, the quantitative/qualitative characteristics of reserve officers do not fully satisfy the need for trained officers, which, raises the issue of increasing the efficiency of using both available and perspective methods of accumulating military-trained personnel in accordance with army needs.This work presents calculated and analyzed research directions for determining the amount of officers reserve accumulation through training in Higher military educational establishments and military training units' higher education institutions, requirements for quantitative/qualitative characteristics of the specified category of military personnel, taking into account the experience of the Joint Forces Operation (formerly anti-terrorist operation) and the results of conducting partial mobilization, also the existing methods for determining the amount of officers in the reserve by the training program for the officers of the reserve are analyzed. The directions for improvement of this system with the purpose of providing the needs of the Armed Forces of Ukraine and other military formations during the heightened tensions and legal state of martial law are determined. ; Проаналізовані та розроблені напрямки досліджень щодо визначення обсягів накопичення ресурсу офіцерів запасу внаслідок їхньої підготовки у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, вимоги до кількісно-якісних характеристик зазначеної категорії військовозобов'язаних з урахуванням досвіду ООС (АТО) та результатів проведення часткової мобілізації. Здійснено аналіз наявних методик визначення обсягів накопичення офіцерського складу запасу за програмою підготовки офіцерів запасу. Визначено напрямки вдосконалення цієї системи з метою забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період та під час дії правового режиму воєнного стану.

The industrial economy is gradually disappearing. It is replaced by a creative economy, the basis of which is creative human capital. The study aims to define creative human capital's value in an economy based on intellectual activity. Methods. The research used general scientific methods: the method of comparison, statistical analysis, assessment of dynamic structural shifts, as well as index and analytical methods. The economic research methods were also used in this work; the regression analysis was carried out by the economic-statistical method. Economic and mathematical modeling defined the influence of creative economy indicators on the GDP level per capita. Results. As a research result, the meaning of the category "human capital development in the creative economy" is established, and its basic elements are defined. It was determined what role creative economy human capital plays. Creative sector value in countries' development was also described in the study. The analysis of the number and structure of the innovative sphere enterprises has allowed defining the features of the new economy structure type in the European countries. The study established the relative share of the population working in the creative industry. Characteristics of human capital development in European countries are presented in illustrations. Interaction between human capital and the creative economy has been defined by carrying out the regression analysis. According to the study results, the main components of the evolution and protection of human capital in a fast-growing branch of the world economy - the creative economy - have been established.