Suchergebnisse

Виконано аналіз заходів із удосконалення базових положень Закону України «Про міліцію» в доконституційний період, надані пропозиції з удосконалення норм Закону. Выполнен анализ мероприятий по усовершенствованию базовых положений Закона Украины «О милиции» в доконституционный период, даны предложения по усовершенствованию норм Закона. The assaying of standards on betterment of basic provisions of the Act of Ukraine «About militia» in a continuance to the constitution is made, sentences on betterment of norms of the Act are yielded.

The paper presents research results on the circumstances of M. Khvylovy's later years and key aspects of his public and political activity at that time based on the comprehensive analysis of sources and state-of-the-art methods of historical research. The dynamics of the relations between M. Khvylovy and the Communist Party of Ukraine and details of the regime gradual assault on the writer have been presented. It is shown that the state and party authorities had been attempting to represent M. Khvylovy as a leader of the Ukrainian "bourgeois nationalism" in order to silence him or even remove him from the public and political landscape of Soviet Ukraine. The steps taken by the writer to avoid accusations against him have been described and analyzed. It is demonstrated that the primary reason of the suicide made was M. Khvylovy's full realization that the regime had made a decision to proceed to excision of his generation writers and public personalities. Denouement of M. Khvylovy's life is considered in the context of epoch of final consolidation of the totalitarian Bolshevist regime and its offensive against independent communist elite of Ukraine, that the writer foresaw in his novels.

Широкомасштабна агресія РФ проти України завдала таких уражень фінансовій системі, що забезпечення критичних потреб опинилося під загрозою. Постала необхідність у перегляді підходів до управління державними видатками, а також їх фінансовим забезпеченням. У період війни обсяги публічних витрат різко збільшилися, а доходи зменшилися. Такі зміни потребували впровадження принципово нових підходів до управління витратами і мобілізації ресурсів за умови дотримання принципів фіскальної стійкості.
Проведено аналіз особливостей фінансового забезпечення публічних витрат в Україні в період війни і застосування заходів його покращення з використанням таких методів дослідження, як історичний, логічний, абстракції, опису, узагальнення, порівняння, групування, аналізу, синтезу. Відзначено збільшення бюджетного дефіциту далеко за межі, встановлені фіскальними правилами, що діяли до війни. Для його покриття було розширено розміщення запозичень на внутрішньому ринку. Через ускладнення доступу до міжнародного ринку ресурси стали надходити в рамках допомоги від зарубіжних партнерів.
Внесення змін до управління державними фінансами в період війни дозволило утримати їх критичний рівень і фінансову стійкість. Державні боргові зобов'язання розміщувалися переважно на довгострокові терміни, не було допущено різкого зростання їх дохідності. Зовнішні запозичення залучалися від іноземних партнерів на пільгових умовах. Визначено заходи щодо покращення фінансового забезпечення публічних витрат у період війни і подолання її наслідків: зниження показників дефіциту державного бюджету шляхом збільшення покриття видатків доходами; регламентування застосування фіскальних правил у період війни; обмеження монетарного фінансування; зменшення обсягів державного ресурсу для фінансування дефіциту бюджету; зміцнення контролю з боку громадських організацій за використанням мобілізованого з усіх джерел ресурсу для фінансового забезпечення публічних витрат.

The article deals with the process of formation of Ukrainian literary trend'shestydesyatnytstvo' in the light of the Soviet government policy in the sphere ofliterature and art as well as the changes of the ideological grounding of this policy due to the changes in the party leadership ; В статье рассматривается процесс формирования украинского литера-турного шестидесятничества сквозь призму политики советского прави-тельства в области литературы и искусства и изменений идеологическогообоснования этой политики в соответствии со сменой партийногоруководства ; У статті розглядається процес формування українського літературногошістдесятництва крізь призму літературно-мистецької політики радянськогоуряду та змін ідеологічного обґрунтування цієї політики відповідно до змінпартійного керівництва

Після завершення Першої світової війни внаслідок розпаду двох імперій – Габсбургів і Романових – на карті Європи з'явилися нові держави, точніше відновили свою незалежність. Таку спробу здійснили й українці. Проте через внутрішні причини та вплив зовнішніх чинників Україна, як суверенна держава не втрималась. Більшою частиною її теренів заволоділа більшовицька Росія, створивши згодом СРСР. Частина ж західноукраїнських земель потрапила під панування сусідніх країн. Власне, сказане стосується й західної частини історичної Волині, яка у міжвоєнне двадцятиліття перебувала у складі Польщі. Тепер – це Волинська, Рівенська і частина Тернопільської областей.У статті розглядається діяльність українських просвітницьких організацій того часу на Волині. Мова зокрема про Просвіту, яка ще за часів Австро-Угорщини виникла в Галичині і поширила свою діяльність на інші українські землі. Польська влада на Волині побачила у діяльності Просвіти загрозу полонізації краю, намагалась обмежити її діяльність, а згодом сприяла утворенню лояльного до себе Волинського українського об'єднання, яке й могло замінити заборонену Просвіту. Проте більшість жителів краю складали українці і ВУО по суті продовжило справу Просвіти, хоч формально іншими методами. Слід зазначити, що з початком Другої світової війни і включенням Західної Волині до складу СРСР, влада останнього, керуючись засадами своєї політико-ідеологічної доктрини, ліквідувала тут не лише польське панування, але й ґрунтовно руйнувала суспільно-культурні організації – і українські і польські, що на багато десятиліть відкинуло розвиток громадянського суспільства.

Various problems, related to processes of forming of democratic electoral culture in societies which are transformed, are analysed in the article. ; В статье анализируются разнообразные проблемы, связанные с процессами формирования демократической электоральной культуры в трансформирующихся обществах. ; В статті аналізуються різноманітні проблеми, пов'язані із процесами формування демократичної електоральної культури в суспільствах, які трансформуються.

У сучасному світі комунікативні технології відіграють важливу роль у різних сферах життя, зокрема, у кризових ситуаціях. Кризовий період – це час, коли наше здоров'я, безпека та економіка перебувають під загрозою. Однак, завдяки розвитку технологій, ми маємо можливість використовувати різноманітні комунікаційні інструменти для ефективного управління кризовою ситуацією. У будь-якій сфері життя можуть виникати кризові періоди, будь-то в економіці, політиці, соціальній сфері, охороні здоров'я та інших. Головне – знати шляхи їх вирішення та контролю. Завдяки інструментам комунікативних технологій маємо змогу вирішувати поставленні цілі та завдання у кризовий період міжнародних відносин. Все це необхідно для того, щоб попереджувати та уникати глобальних криз, які можуть призвести до зростання рівня тривоги у суспільстві та загострення кризи в конкретних сферах життєдіяльності.В епоху стрімкого розвитку цифрових технологій комунікативні технології забезпечують ефективну комунікацію, сприяють обміну інформацією та сприяють кращому розумінню ситуації під час кризового періоду міжнародних відносин. Вони допомагають координувати дії, приймати рішення та впливати на вирішення кризових ситуацій шляхом покращення комунікації між різними сторонами. Серед основних позитивних факторів комунікаційних технологій – швидкість і ефективність, які допомагають зменшити час реакції на кризову ситуацію та швидше розробляти стратегії відповіді.В рамках статті було охарактеризовано ключові виклики, які можна вирішити за допомогою комунікативних технологій у кризовий період міжнародних відносин. На основі досліджень українських та закордонних фахівців здійснено огляд та систематизацію кризових ситуацій, з якими найчастіше стикаються. Також виокремлені найбільш ефективні інструменти, котрі здатні допомогти у кризовий період.

У статті розглянуті питання розроблення, вироблення та вдосконалення бронежилетів з моменту створення незалежної держави Україна по теперішній час. При цьому увага приділялося створенню не тільки бронежилетів, а також додаткових компонентів та матеріалів, з яких вони виготовляються. Визначено також роль українських підприємств-виробників бронежилетів. Автори підкреслюють, що за цей період було досягнуто значного прогресу у створенні бронежилетів. Якщо на початку створення вітчизняних бронежилетів за деякими характеристиками такі вироби поступалися кращим світовим зразкам, то з середини 2020 років українські бронежилети стали на рівні, а за деякими параметрами вийшли вперед.

The article analyzes the basic principles for the foreign policy of Brazil, determinated its new vectors of direction during the reign of President D. Rousseff. The basic directions of foreign policy are selected at the local, regional and global levels. The cooperation is considered with Latin America, United States, participating countries of BRICS, the European Union. ; В статье проанализированы основные принципы внешней политики Бразилии, определены новые векторы ее развития в период правления президента Д. Руссефф. Выделены основные направления внешней политики на локальном, региональном и глобальном уровнях. Рассмотрено сотрудничество со странами Латинской Америки, США, странами-участниками БРИКС, Европейского Союза. ; В статі проаналізовано основні засади та принципи зовнішньої політики Бразилії, окреслено її нові вектори розвитку в період правління президента Д. Руссефф. Виділено основні напрями зовнішньої політики на локальному, регіональному та глобальному рівнях. Розглянуто співробітництво з країнами Латинської Америки, США, країнами-учасниками БРІКС, Європейського Союзу.

Запропонована стаття є логічним доповненням дослідження автора «Профспілкова політика Української соціал­демократичної партії на етапі її становлення» (Грані, 2015, №2). У ній продовжено аналіз профспілкової політики УСДП в умовах міжвоєнної окупації Польщею Західної України, подальшого соціально­національного гноблення на її теренах українців, представників національних меншин владними і суспільними інститутами. Якщо до Першої світової УСДП була по суті єдиною українською лівою силою, яка протистояла боротьбі за профспілки польській лівиці, то у міжвоєнний період цього протиборства вона одержала не лише підтримку, але й конкурентів в особі Української соціалыстично­радикальної партії (УСРП), Комуністичної партії західної України(КПЗУ), Селянсько­робітничого соціалістичного об'єднання («Сельроб») Української партії праці (УПП). Тоді ж на профспілковому полі з'явився ще один гравець – українські націоналісти, які критикували українських лівих за недостатню роботу по українізації профспілкового руху. Порівняльний аналіз розвитку профспілкового руху в Галичині після Першої світової війни свідчить, що він став значно масовішим явищем, ніж до неї, в ньому брала участь більшість українських робітників, а також значна частина державних та приватних службовців, інтелігенції, студентів. Польські ліві намагалися перенести централістський (інтернаціоналістський) принцип австрійських соціал­демократів на організаційну структуру профспілок у Другій Речі Посполитій для полонізації неполяків, зокрема українців. Інтернаціоналістський підхід також сповідували КПЗУ, прокомуністична до 1924р. УСДП, створена ними Професійна лівиця. Попри те, переважна частина українських робітників увійшла не до всепольських профспілок, а до українських фахових організацій. Але, на жаль, їх не приймали до міжнародних профспілкових об'єднань. Пояснювалось це недержавним статусом українців.

У статті досліджено витоки становлення неформальної освіти дорослих у Сполучених Штатах Америки; виявлено провідні чинники розвитку неформальної освіти дорослих; наведено приклади неформальної освіти дорослих у XVII–XVIII ст. у США, висвітлено її основні характеристики. Доведено, що освіта дорослих є найдавнішим видом освіти у Сполучених Штатах. Вона виникла переважно як позаінституційна форма освіти й розвивалася протягом чотирьох століть. Виявлено, що у колоніальний період переважною формою освіти дорослих була неформальна освіта. Закладами неформальної освіти дорослих досліджуваного періоду слугували таверни, кав'ярні, бібліотеки, громадські лекції, вечірні школи, добровільні товариства за інтересами, які стали підґрунтям для створення організацій більш масового характеру.В статье исследуются истоки становления неформального образования взрослых в Соединенных Штатах Америки; определяются ведущие факторы развития неформального образования взрослых; приведены примеры неформального образования взрослых в XVII–XVIII вв. в США, освещены его основные характеристики. Доказано, что образование взрослых является древнейшим видом образования в Соединенных Штатах. Оно возникло преимущественно как неинституционная форма образования и развивалось на протяжении четырех веков. Доказано, что в колониальный период преобладающей формой образования взрослых было неформальное образование. Учреждениями неформального образования взрослых исследуемого периода служили таверны, кофейни, библиотеки, общественные лекции, вечерние школы, добровольные общества по интересам, которые стали основой для создания организаций более массового характера.Adult education is the oldest sphere of education in the United States. It emerged primarily as non-institutional form of education more than four centuries ago. In the colonial period the dominant form of adult education was non-formal education. The origins of the formation of non-formal adult education in the United States of America are explored in the article, its major facts and characteristics are explained; the examples of non-formal adult education in the colonial period are found.Much of adult education in the early colonial period owed less to formal institution than to everyday living. Many factors affected access to learning opportunities. The thirteen colonies remained very much a part of the transatlantic community, within which informal learning opportunities flourished especially in the areas of business and daily life for the literate: correspondence network, an ever growing selection of both domestic and imported literature, and community activities influenced by world travelers.Colonial seaport taverns and coffee houses also played an educational as well as a social role. Taverns stored newspapers, made public announcements, hosted clubs meetings and dances, held public readings and theatrical entertainment. Political groups found these gathering places to be useful for influencing public opinion: it was in these «schools for people» that information was exchanged, opinions heard and debated, and contacts often established with a wider world.Lectures in particular served the male and female members of «polite society», and a lecture circuit developed on the Eastern seaboard. The lectures might be supplemented by a printed syllabus, illustrations, demonstrations. Parish libraries reached a wider public, sometimes even Native Americans and African Americans. The «mutual improvement» principle was evident in the voluntary societies that were initially an elite phenomenon, but which laid a foundation for more popular agencies.Apprenticeship was the most pervasive form of adult education. It provided for technical competence; moral and religious instruction; and some reading, writing, and arithmetic. Its opportunities tended to be segregated in terms of gender, class, and race. Evening schools proliferated in the seventeenth century, serving apprentices entitled to free instruction as well as men and women able to pay modest fees. The curriculum met liberal, vocational, and leisure interests. The scope and potential of Apprenticeship and evening schools for expanding access to learning, including access for women and minorities, was significant.Informal education in the colonial period influenced the literate and the illiterate, the prosperous and the poor, the free and the enslaved.

У статті досліджено витоки становлення неформальної освіти дорослих у Сполучених Штатах Америки; виявлено провідні чинники розвитку неформальної освіти дорослих; наведено приклади неформальної освіти дорослих у XVII–XVIII ст. у США, висвітлено її основні характеристики. Доведено, що освіта дорослих є найдавнішим видом освіти у Сполучених Штатах. Вона виникла переважно як позаінституційна форма освіти й розвивалася протягом чотирьох століть. Виявлено, що у колоніальний період переважною формою освіти дорослих була неформальна освіта. Закладами неформальної освіти дорослих досліджуваного періоду слугували таверни, кав'ярні, бібліотеки, громадські лекції, вечірні школи, добровільні товариства за інтересами, які стали підґрунтям для створення організацій більш масового характеру.В статье исследуются истоки становления неформального образования взрослых в Соединенных Штатах Америки; определяются ведущие факторы развития неформального образования взрослых; приведены примеры неформального образования взрослых в XVII–XVIII вв. в США, освещены его основные характеристики. Доказано, что образование взрослых является древнейшим видом образования в Соединенных Штатах. Оно возникло преимущественно как неинституционная форма образования и развивалось на протяжении четырех веков. Доказано, что в колониальный период преобладающей формой образования взрослых было неформальное образование. Учреждениями неформального образования взрослых исследуемого периода служили таверны, кофейни, библиотеки, общественные лекции, вечерние школы, добровольные общества по интересам, которые стали основой для создания организаций более массового характера.Adult education is the oldest sphere of education in the United States. It emerged primarily as non-institutional form of education more than four centuries ago. In the colonial period the dominant form of adult education was non-formal education. The origins of the formation of non-formal adult education in the United States of America are explored in the article, its major facts and characteristics are explained; the examples of non-formal adult education in the colonial period are found.Much of adult education in the early colonial period owed less to formal institution than to everyday living. Many factors affected access to learning opportunities. The thirteen colonies remained very much a part of the transatlantic community, within which informal learning opportunities flourished especially in the areas of business and daily life for the literate: correspondence network, an ever growing selection of both domestic and imported literature, and community activities influenced by world travelers.Colonial seaport taverns and coffee houses also played an educational as well as a social role. Taverns stored newspapers, made public announcements, hosted clubs meetings and dances, held public readings and theatrical entertainment. Political groups found these gathering places to be useful for influencing public opinion: it was in these «schools for people» that information was exchanged, opinions heard and debated, and contacts often established with a wider world.Lectures in particular served the male and female members of «polite society», and a lecture circuit developed on the Eastern seaboard. The lectures might be supplemented by a printed syllabus, illustrations, demonstrations. Parish libraries reached a wider public, sometimes even Native Americans and African Americans. The «mutual improvement» principle was evident in the voluntary societies that were initially an elite phenomenon, but which laid a foundation for more popular agencies.Apprenticeship was the most pervasive form of adult education. It provided for technical competence; moral and religious instruction; and some reading, writing, and arithmetic. Its opportunities tended to be segregated in terms of gender, class, and race. Evening schools proliferated in the seventeenth century, serving apprentices entitled to free instruction as well as men and women able to pay modest fees. The curriculum met liberal, vocational, and leisure interests. The scope and potential of Apprenticeship and evening schools for expanding access to learning, including access for women and minorities, was significant.Informal education in the colonial period influenced the literate and the illiterate, the prosperous and the poor, the free and the enslaved.