Suchergebnisse

Доведено актуальність вивчення положень Індустрії-4.0 з позицій використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у виробничому процесі на існуючих сучасних підприємствах. Виявлено важливість використання положень Четвертої промислової революції при розробці концепцій функціонування і розвитку економічних систем різного рівня: від підприємства до країни. Визначено цілі дослідження: 1) виявлення показників, які прямо чи опосередковано визначають за класифікаційними ознаками належність країни до Індустрії-4.0; 2) аналізування результатів первинного дослідження комплексних показників Regulatory Quality та Government Effectiveness з метою виявлення можливості керування економічною системою на державному рівні, цільовими орієнтирами якої є корегування та трансформація виробничої системи від класичної виробничої системи до Індустрії-4.0. Аналіз даних Worldwide Governance Indicators здійснено за період 2006–2016рр. Визначено лідери Індустрії-4.0 за показниками високотехнологічного експорту до загального обсягу експорту, експорту та імпорту товарів і послуг інформаційно-комунікаційних технологій. Візуалізовано співвідношення експорту та імпорту товарів інформаційно-комунікаційних технологій. Здійснено дослідження взаємного розміщення об'єктів у обраній системі координат показників Regulatory Quality та Government Effectiveness. Проведено аналіз і візуалізацію Doing Business також. Прорейтинговано країни за результатами розрахунку відстаней та показників у системі координат Regulatory Quality та Government Effectiveness. Зроблено висновок, що «план Маршалла» та подібні програми мають можливість стимулювати розвиток країн у напряму Індустрії-4.0. Науковим результатом є методичний підхід до визначення можливості та підстав потрапляння країни за класифікаційними ознаками до Індустрії-4.0, який, на відміну від експертних оцінок, використовує статистичні дані та комплексні показники з метою об'єктивного оцінювання стану об'єкту та вироблення відповідних заходів для окремо взятої країни для потрапляння до когорти країн Індустрії-4.0. ; The relevance of the study of the Industry-4.0 positions from the point of view of the use of information and communication technologies (ICTs) in the production process at existing modern enterprises has been proved. The importance of using the provisions of the Fourth Industrial Revolution in the development of the concepts of the functioning and development of economic systems of different levels has been identified: from an enterprise to a country. The objectives of the study are as follows: 1) the identification of indicators that determine, directly or indirectly, the country's membership in the Industry-4.0 according to the classification criteria; 2) analysis of the results of the initial study of the complex indicators of Regulatory Quality and Government Effectiveness systems with a goal to identify the possibility of managing the economic system at a state level, the target orientation of which is the correction and transformation of the production system from the classical production system to the Industry-4.0. Worldwide Governance Indicators data analysis was performed for the period of 2006-2016. The leaders of the Industry-4.0 were determined according to the indicators of high-tech exports relative to the total volume of export, export and import of goods and services of information and communication technologies. The ratio of export and import of goods of the information and communication technologies has been visualized. The research of the mutual placement of objects has been performed in the following systems - Regulatory Quality and Government Effectiveness. The Doing Business analysis and visualization has also been performed. The countries are rated as a result of calculation of distances and indicators within the Regulatory Quality and Government Effectiveness systems. It is concluded that a «Marshall Plan» and similar programs have an ability to stimulate the development of countries in the direction of Industry-4.0. The scientific result is the methodological approach that determines the possibility and grounds for the country to fall under the classification criteria to Industry-4.0, which, unlike expert assessments, it uses statistical data and integrated indicators for the objective assessment of the state of the object and the development of appropriate measures for a specific country to fall into the cohort of the countries of the Industry-4.0.

Дане дослідження розкриває тему економічної та політичної взаємодії Сполучених Штатів Америки та Західної Європи в період після Другої Світової війни, а також розкриває тему політичного впливу США на країни Західної Європи в початковий період Холодної війни. ; This study reveals the topic of economic and political cooperation between the United States and Western Europe in the period after World War II, as well as the topic of US political influence on Western Europe during the initial period of the Cold War.

The relevance of the study of the Industry-4.0 positions from the point of view of the use of information and communication technologies (ICTs) in the production process at existing modern enterprises has been proved. The importance of using the provisions of the Fourth Industrial Revolution in the development of the concepts of the functioning and development of economic systems of different levels has been identified: from an enterprise to a country. The objectives of the study are as follows: 1) the identification of indicators that determine, directly or indirectly, the country's membership in the Industry-4.0 according to the classification criteria; 2) analysis of the results of the initial study of the complex indicators of Regulatory Quality and Government Effectiveness systems with a goal to identify the possibility of managing the economic system at a state level, the target orientation of which is the correction and transformation of the production system from the classical production system to the Industry-4.0. Worldwide Governance Indicators data analysis was performed for the period of 2006-2016. The leaders of the Industry-4.0 were determined according to the indicators of high-tech exports relative to the total volume of export, export and import of goods and services of information and communication technologies. The ratio of export and import of goods of the information and communication technologies has been visualized. The research of the mutual placement of objects has been performed in the following systems - Regulatory Quality and Government Effectiveness. The Doing Business analysis and visualization has also been performed. The countries are rated as a result of calculation of distances and indicators within the Regulatory Quality and Government Effectiveness systems. It is concluded that a «Marshall Plan» and similar programs have an ability to stimulate the development of countries in the direction of Industry-4.0. The scientific result is the methodological approach that determines ...

В данной статье охарактеризованы экономические и социальные аспекты внутренней политики Германии 50-60-х г. XX вв. Политическим силам пришлось тогда решать самую насущную проблему формирование основ будущей Германии. Под основами подразумевается хозяйственная система страны. Итогом стало формирование новой экономической модели Германии, которая актуальна и сейчас. ; The article observes economicaland social aspects of German history 1950s1960s.Political forces had to solve the most important problem is forming the foundations of a future Germany. This issue saw the setting stages of future German. The conclusion is the formation of new economical model which works today.

This research is devoted to studying the impact of international financial aid on economic growth in Europe after the Second World War. The aim of the investigation is the identification of regularities of post-war recovery of European economies in the second half of the twentieth century and the assessment of international financial aid's role in the economic growth stimulation.The author summarizes domestic and foreign researchers' achievements of studying the issue of the Marshall Plan and its importance for modern Ukraine, and differentiates the classic, capitalistic and modern stages of post-conflict reconstruction of the national economies.The relation between the amount of financial assistance from US government to 14 European countries and the growth of GDP in 1947–1952 is studied with the help of correlation and regression analysis and their significant linear dependence is determined. The issue of institutional support of international financing program of economic recovery of Europe has not been left without attention. ; Дослідження присвячено вивченню питання впливу міжнародної фінансової допомоги на економічне зростання країн Європи після Другої світової війни. Метою дослідження є виявлення закономірностей післявоєнного відновлення європейських економік у другій половині ХХ ст., а також оцінка ролі міжнародної фінансової допомоги у стимулюванні економічного зростання.Автором узагальнено існуючі здобутки вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо вивчення питання плану Маршалла та його значення для сучасної України, а також розмежовано класичний, капіталістичний та новітній етапи постконфліктного відновлення національних економік.За допомогою інструментів кореляційно-регресійного аналізу вивчено взаємозв'язок між обсягом фінансової допомоги від уряду США 14 європейським країнам та приростом ВВП у 1947–1952 роках, та встановлено їх помітну лінійну залежність. Не залишилося поза увагою питання інституціонального забезпечення міжнародного фінансування програми економічної відбудови Європи.

Показано, що післявоєнне відродження економіки України неможливе на засадах існуючої господарської моделі, яка була сформована на основі адаптації національних галузей під кон'юнктуру сировинних світових ринків. Така модель забезпечувала економічне «зростання без розвитку» і призвела до деіндустріалізації промисловості. Обґрунтовано необхідність формування економічної моделі, яка передбачатиме шлях нової індустріалізації.
Нова індустріалізація повинна починатися з налагодження тих виробництв, які могли б продовжувати технологічні ланцюжки виготовлення сировини і легко замінювати імпорт. Проведений аналіз структури використання вітчизняного ВВП показав, що внутрішнє споживання не стало драйвером економічного розвитку. Наявна економічна модель не використовує експорт для розвитку внутрішнього виробництва і збільшення доходів населення. Отже, при формуванні нової моделі національної економіки необхідно враховувати особливості руху товарів, капіталу, робочої сили залежно від хвиль глобалізації та локалізації світових ринків. Оскільки сьогодні світова економіка вступила в період глобальної локалізації виробництва, національна стратегія розвитку нашої країни повинна також зосередитися на створенні умов для формування національних технологічних ланцюжків доданої вартості. Для цього обов'язковими є збільшення норми нагромадження капіталу, створення нових підгалузей, нової доданої вартості.
«План Маршалла» для України став головною ідеєю відновлення нашого економічного розвитку через модернізацію й оновлення виробничого потенціалу. Запропоновано, щоб країни –– одержувачі допомоги надавали ґрунтовні інвестиційні проєкти спеціальному агентству, яке встановлювало б вимоги, критерії та оцінки щодо їх фінансової підтримки. «План Маршалла» для України може стати основою стратегії національного відродження, а для цього Україна повинна бути активним суб'єктом процесу вибору стратегії власного розвитку, коли її національні інтереси будуть реалізовані за допомогою цього плану.

В статье анализируются причины, значение и составляющие масштабной международной акции СССР апреля 1952 г. Московского экономического совещания. Основываясь на выявленных документах из РГАСПИ, автор показал, что Совещание было не просто ответной инициативой СССР на «план Маршалла» и образование Европейского сообщества угля и стали («план Шумана»). Это была первая попытка приоткрыть «железный занавес», повернуть логику международных отношений на путь «мирного сосуществования». Совещание не привело к скорейшему достижению поставленных целей, однако обогатило советскую внешнюю политику свежими идеями, легшими в основу внешней политики страны в период Хрущева и Брежнева. ; In the article analyzes the prehistory, history and the meaning of a large soviet international action the Moscow economic conference in April 1952. With a use of new evidences from the Russian state archive of social and political history the author argues that the Conference was not just a reaction to the Marshall Plan and Shuman Plan in Western Europe. It was the first attempt to open the iron curtain and change the logic of international relations towards peaceful coexistence. The Conference turned into quite unusual for the period of late Stalin's rule nursery for fresh ideas used in full by USSR later in 1950-1970s.

В статье предпринята попытка анализа политики Соединенных Штатов Америки в Турции во время Второй мировой войны и первые послевоенные годы. Представлены региональные особенности трансформации американской политики в 1939-1948 гг. в отношении Турецкой Республики. Выявлены факторы, повлиявшие на принятие и реализацию Вашингтоном решений по проблемам Ближнего Востока. Особое внимание уделяется истории двусторонних отношений между Анкарой и Вашингтоном в контексте взаимоотношений турецкого правительства с Москвой и Лондоном по вопросу вступления Турции во Вторую мировую войну. Автор приходит к выводу, что напряженные отношения с СССР заняли ведущее место среди причин преимущественной ориентации Турции после войны на США. В результате Турция превращается в важнейшего союзника Вашингтона на Ближнем Востоке.The article deals with the attempts to analyze the policy of the United States of America in Turkey during World War II and the early postwar years. The author presents the regional peculiarities of transformation of American policy in 1939-1948 in respect of the Turkish Republic. He also tries to define factors that influenced the adoption and implementation of Washington''s decisions on the Middle East''s problems. Special attention is paid to the history of bilateral relations between Ankara and Washington in the context of the Turkish government''s relations with Moscow and London on the question of Turkey''s accession into World War II. The author comes to the conclusion that strained relations with the Soviet Union have taken a leading place among the causes of dominant position of Turkey after the war on the United States. As a result, Turkey is becoming the major ally of Washington in the Middle East.

У статті на основі аналізу програмних документів та виступів провідних діячів Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) висвітлюються економічні погляди та концепції соціал-демократів в окупаційний період 1945-1949 років. Аналізується діяльність соціал-демократів в Економічній раді та їхнє ставлення до основних економічних заходів того часу, таких як реалізація плану Маршалла в Західній Німеччині та проведення грошової реформи 1948 року. ; В статье на основе анализа программных документов и выступлений руководящих деятелей Социал-демократической партии Германии освещаются экономические взгляды и концепции социал-демократов в оккупационный период 1945-1949 годов. Анализируется деятельность социал-демократов в Экономическом совете и их отношение к основным экономическим мероприятиям того времени, таким как реализация плана Маршалла в Западной Германии и проведения денежной реформы 1948 года. ; Based on analysis of program documents and performances of the leading actors of Social Democratic Party of Germany, this article examines economic views and conceptions of social-democrats during the period of occupation between 1945 and 1949. The article analyzes the background of these economic concepts starting from the times of Nazi regime in Germany when SDP leaders were living in exile, and describes their evolution between 1945 and 1945 during the negotiations of three post-war Party Congresses. The article substantiates how two main approaches in regard of economic rehabilitation and further development of post-war Germany were formed by the leading politicians and economic experts of SDP: the first approach based on planning economy and total nationalization of enterprises, and the second one based on regulation of market economy and partial nationalization of enterprises. The article analyzes Social Democrats' participation in formation of a new representative constitutive body called Economic Council, which consisted of Germans exclusively and was created for final solving of current economic problems, as well as their work in this body. The attitude of SDP towards main economic measures of that times such as realization of Marshall Plan in Western Germany and the Monetary Reform of 1948 is described. The article indicates why the opinions of leading SDP politicians in regard of major economic measures were ambiguous, and explains that it happened because the composition of a newborn post-war SDP was heterogeneous, and because those measures were initiated and controlled by occupying states.

In 1947, the United States of America launched the European Recovery Programme to support the post-war reconstruction of Europe. The Marshall Plan, as it became known after U.S. Secretary of State George C. Marshall, was one of the major success stories of US foreign policy in the twentieth century. The notion of an EU Recovery Programme for Ukraine provoked interest – and division in Ukraine. The enlargement of the EU in 2004 and 2007 demonstrated the EU's capacity to mount grand economic and political projects. However, since then, the EU has faced difficulties exerting influence and constructing a coherent narrative of its role in the European neighbourhood and the wider world. Would a more transformative aid and development programme for its Ukrainian neighbour offer an opportunity for the EU as well as Ukraine? In this article we use a series of elite interviews conducted across Ukraine in 2016-17 to explore how such a notion is understood. We find that Ukrainian elites have mixed feelings about existing EU aid programmes; many respondents resented the conditions the EU imposes, but nor do they want or expect aid to be given unconditionally. Whilst many aspire for Ukraine to reach EU standards of law and prosperity, Ukrainian elites favour self-help in their efforts to forge a stable sovereign state. Both the EU and Russia are understood as metonymies – as standing for two sets of values and geopolitical futures – and neither quite fit what Ukrainians seek. We conclude that whilst a Marshall Plan-style action could have benefits, it is not desired as a basis for a shared narrative and basis of cooperation and development. ; В1947 году Соединенные Штаты Америки развернули Программу европейского оздоровления с целью поддержки восстановления послевоенной Европы. План Маршалла, названный в честь Госсекретаря США Джорджа Маршалла, стал одним из наиболее существенных достижений в американской внешней политике двадцатого столетия. Идея европейской программы, направленной на оздоровление Украины, вызывает как интерес, так и несовместимость мнений украинцев. Расширение ЕС в 2004 и 2007 годах продемонстрировало способность Европы осуществлять масштабные экономические проекты. Однако с тех пор ЕС испытывает трудности в распространении своего влияния и формулировке понятного нарратива относительно своей роли в европейском соседстве и на мировой арене. Сможет ли более конструктивная помощь Украине, а также программа развития для украинского соседа предоставить новые возможности как для ЕС, так и для Украины? В этой статье мы анализируем серию интервью, взятых у представителей элиты из разных регионов Украины в 2016-2017 годах с целью получить ответ на поставленный вопрос. Результаты анализа показывают, что представители украинской элиты демонстрируют смешанные чувства относительно существующих программ помощи Украине со стороны ЕС; многие респонденты возмущены условиями, выдвигаемыми ЕС, однако они и не ожидают отсутствия условий как таковых. Значительная часть украинской элиты стремятся к тому, чтобы Украина достигла европейских стандартов в законодательстве и благополучии граждан, но одновременно отдают предпочтение самостоятельному построению независимого государства. И Украина, и Россия воспринимаются метонимично – как носители двух систем ценностей и геополитических устремлений; и ни одна из этих систем не удовлетворяет требования украинцев. В итоге мы утверждаем, что, хотя действия, подобные Плану Маршалла, могут быть полезны, их вряд ли можно рассматривать как объединяющий общественный нарратив и основу для сотрудничества и развития. ; У 1947 році Сполучені Штати Америки започаткували Програму європейського оздоровлення задля підтримки відбудови післявоєнної Європи. План Маршалла, названий на честь Держсекретаря США Джорджа Маршалла, став одним із найвагоміших досягнень в американській зовнішній політиці двадцятого століття. Ідея європейської програми, спрямованої на оздоровлення України, викликає як інтерес, так і несумісність думок українців. Розширення ЄС у 2004 і 2007 роках продемонструвало здатність ЄС здійснювати масштабні економічні та політичні проекти. Однак з тих пір ЄС зазнала труднощів у розповсюдженні свого впливу і формулюванні зрозумілого наративу щодо своєї ролі в європейському сусідстві та у широкому світі. Чи зможе конструктивніша допомога та програма розвитку для українського сусіда надати нові можливості як для ЄС, так і для України? У цій статті ми аналізуємо серію інтерв'ю, взятих у представників еліти з різних регіонів України в 2016-2017 роках з метою отримати відповідь на поставлене запитання. Результати аналізу показують, що представники української еліти мають змішані почуття щодо існуючих програм допомоги Україні з боку ЄС; багато респондентів обурені умовами, висунутими ЄС, проте вони й не очікують на відсутність умов як таких. Численні представники української еліти прагнуть досягнення Україною європейських стандартів у законодавстві і добробуті громадян, але водночас надають перевагу самостійній розбудові незалежної держави. І Україна, і Росія сприймаються метонімічно – як носії двох систем цінностей та геополітичних прагнень; і жодна з цих систем не задовольняє вимоги українців. У висновку ми стверджуємо, що хоча дії, подібні до плану Маршалла, можуть бути корисними, їх навряд чи можна розглядати як об'єднуючий суспільний наратив та основу для співробітництва та розвитку.

Рассмотрены концепции межгосударственной интеграции и реальные факторы, ее определяющие. Дан краткий обзор глобалистских концепций второй половины ХХ в., обосновывающих закономерность передачи государственных полномочий наднациональным структурам. Показано, что практика интеграции в Западной Европе, где она приобрела наибольший размах и глубину, во многом не соответствует этим доктринам. Отмечается быстрый прогресс интеграции в экономической сфере, где ей способствуют многочисленные объективные факторы и большие сложности в области внешней, социальной, культурной политики, обороны и ряде других. Подчеркивается необходимость четко различать государственно-правовой статус внутренних и глобальных структур, не обладающих суверенными правами, от государств как таковых, для которых суверенитет является основой их правомочий. ; Concepts of interstate integration and real factors, its determinants are considered. A brief overview of globalist concepts in the second half of the 20 th century justifying the logic of transferring government powers to transnational entities is provided. The author shows that integration practices in Western Europe where they have reached the highest level and deepness fail to correspond to those doctrines from many perspectives. Rapid progress of integration in the economic area where it is facilitated by many objective factors, and huge complications in the area of foreign, social, cultural policies, defense, and so on are described. The need to clearly distinguish between the state legal status of domestic and global structures having no sovereign rights and states as such, for which their sovereignty is the basis of their powers is emphasized.

Несмотря на высокотехнологичность сегодняшней германской экономики, которая выступает в качестве «локомотива» Европы и ядра европейских интеграционных процессов, Германия, однако, обладает ограниченными внешнеполитическими рычагами влияния в современных международных отношениях (МО). Постепенное ограничение суверенитета Германии началось в послевоенный период по мере усиления европейского трека внешней политики США. В частности, на этом этапе Вашингтон берет на себя ответственность по восстановлению германского экономического благосостояния, заполнению государственно-правового вакуума в Западной Германии, а также инициирует культурно-идеологическую экспансию. В последнем случае немаловажную роль сыграл американский курс по формированию обновленной германской нации путем проведения соответствующей работы с немецкой молодежью, а также установления контроля над сферой образования. Фактически по окончанию войны американскими властями в Западной Германии был развернут целый экспериментальный проект с нуля, поскольку в послевоенной Германии отсутствовали какие-либо государственные институты в принципе. Одновременно в 1950-е гг. происходит формирование внешней политики ФРГ в духе «атлантической солидарности» как следствие попадания в капкан евро-атлантического партнерства. В свою очередь ставки на обретение внешнеполитической самостоятельности после объединения Германии не оправдались США до настоящего времени не выпускают Германию из сферы своего геополитического влияния. Американский военный контингент вместе с ядерным компонентом продолжают базироваться на территории ФРГ. Кроме того, в 1990-е гг. Германия оказывается в еще более глубокой торгово-инвестиционной и финансовой кабале. В статье анализируются истоки зарождения полномасштабной зависимости ФРГ от внешнеполитического курса США. ; Abstract: Despite the high technological effectiveness of today's German economy which serves as the «engine» of Europe and the core of the European integration processes, Germany, however, possesses a limited foreign policy leverage in the modern international relations. Gradual restriction of the sovereignty of Germany began during the post-war period due to the strengthening of the European track of U.S. foreign policy. For instance, at this stage Washington takes the responsibility on restoration of the German economic welfare, filling of legal vacuum in West Germany and also initiates cultural and ideological expansion. In the latter case it was an important role played by the American course on the formation of the renewed German nation by means of work with the German youth and the control over the sphere of education. In fact, at the end of the war US authorities started in West Germany experimental project from scratch, since there were no state institutions in postwar Germany in principle. At the same time, German foreign policy takes shape in the 1950s in the spirit of «Atlantic solidarity» as a result of falling into the trap of Euro-Atlantic partnership. Hopes of attainment of foreign policy independence as a result of German reunification did not come true the United States haven't yet set Germany free from the sphere of its geopolitical influence. American military forces with nuclear component continue to be based within the territory of Germany. In addition, in the 1990s. Germany finds itself in even deeper trade, investment and financial bondage. The article analyzes the origin of German full-scale dependence on U.S. foreign policy.

данная статья посвящена СССР послевоенного времени. Одним из главных итогов войны стала новая геополитическая ситуация. Она характеризовалась нараставшим противостоянием ведущих капиталистических держав и Советского Союза ; распространившего свое влияние на ряд стран Европы и Азии. Главным было закрепить итоги Второй мировой войны в политике и дипломатии ; добиться гарантии безопасности страны на долгие годы ; обеспечить легитимизацию сфер влияния. ; One of the main outcomes of the war was the new geopolitical situation. It was characterized by a growing confrontation between major capitalist powers and the Soviet Union extended its influence on the several countries of Europe and Asia. The main thing was to consolidate the outcome of world war II in politics and diplomacy ; to ensure the security of the country for many years ; to ensure the legitimacy of spheres of influence.