Suchergebnisse

Розглянуто співвідношення понять та явищ аполітичної маніпуляції та публічної сфери. Проаналізовано прийоми та мету політичної маніпуляції у порівнянні з публічної сферою як середовищем раціонального політичного обговорення. Вивчено умови обмеження практик олітичного маніпулювання у просторі публічної політики ; Рассмотрено соотношение понятий и явлений аполитичной манипуляции и публичной сферы. Проанализированы приемы и цели политической манипуляции по сравнению с публичной сферой как средой рационального политического обсуждения. Изучены условия ограничения практик олитичного манипулирования в пространстве публичной политики ; Article examines correlation of concepts and phenomena political manipulation and publi sphere. Receptions and purpose of political manipulation are analysed by comparison to a public sphere as environment of rational political discussion. The terms of limitation of practices of political manipulation are studied in space of public politics

Исследованы эволюция и особенности развития политической аксиологии как самостоятельной отрасли общественнополитического знания. Определены аксиологическая динамика и существенное влияние ценностных факторов на характер политических процессов. Рассмотрены перспективные направления анализирования ценностных основ политической жизни современного украинского общества. ; Evolution and peculiarities of development of political axiology as separate independent branch of social and political knowledge are investigated. Axiological dynamics and essential influence of valuable factors on the disposition of political processes are determined. Longterm directions of analysis of valuable bases of political life in Ukrainian modern society are considered.

The article considers the common and distinctive features of political discourse and public policy areas. Determined by the types of discourses that influence the development of the public sphere. Attention is paid to the problem of manipulated political discourse ; Статья рассматривает общие и отличительные черты политического дискурса и публичной сферы политики. Определяются типы дискурсов, которые влияют на развитие публичной сферы. Уделено внимание проблеме управления политическим дискурсом. ; Стаття розглядає спільні та відмінні риси політичного дискурсу і публічної сфери політики. Визначаються типи дискурсів, які впливають на розвиток публічної сфери. Приділено увагу проблемі управління політичним дискурсом.

Проанализированы теоретико-методологические основы исследования интеграционных процессов в Европе и возможность их применения относительно анализа интеграционных процессов на постсоветском пространстве, в частности в военно-политической сфере. Сделан вывод о том, что следует продолжить теоретико-методологические исследования интеграционных процессов, поскольку последние довольно серьезно влияют на систему международных отношений в целом ; The author has put a target to analyze the theoretical and methodological bases of research integration processes in Europe and the possibility of their application on the analysis of integration processes in the post-Soviet space, particularly in the military-political sphere. The author concludes that we should continue the study of theoretical and methodological integration, since the latter had a large impact on the system of international relations in general

Дана наукова публікація ставить за мету визначити ситуацію гендерної асиметрії в органах місцевого самоврядування. Стаття складається із трьох основних блоків. У першому блоці визначені теоретичні основи вивчення гендерної асиметрії, у тому числі – через призму соціологічної науки. Було зафіксовано характеристику таких понять, як «гендер», «стать», «гендерна асиметрія». Охарактеризовано закономірності розвитку ситуації гендерної асиметрії через призму світової історії. Водночас ситуація гендерної асиметрії досліджується в рамках українського суспільства. Ми досліджуємо гендерну асиметрію через одну з її сторін – політичну. Ситуація гендерної асиметрії у політичній сфері досліджується з позиції історичної (вплив історії українського суспільства на теперішню ситуацію). Далі ми досліджуємо перспективи та напрямки розвитку гендерної ситуації (на прикладі ЄС). Останнім блоком даної наукової публікації є характеристика сьогоднішньої ситуації, що склалася в органах місцевого самоврядування міст Дніпро, Кам'янське (Дніпродзержинськ) та Верхівцеве. ; The specifics of the situation of gender asymmetry in Ukrainian society have been demonstrated in the article. Gender asymmetry is an actual and important concept both for science and social life. The theoretical foundations of gender asymmetry, the specifics of its study in the sociological, historical and feminist perspective have been described in the article. Moreover, in this scientific publication the gender asymmetry has been studied in its specific aspect – political one. For the Ukrainian society the problem of gender asymmetry in the political sphere is an important object of study. After all, gender equality is a guarantee of gender democracy and a democratic society.Thus, in this article the concept of gender asymmetry has been studied, its evolution in scientific thought has been traced. Then, from theorizing we turn to practice, gender asymmetry has been considered on the example of a specific Ukrainian society. This happens from two positions. The first is the study of the historical aspect of this concept, what was the gender situation in the political sphere of Ukrainian society. The situation that developed in the USSR is compared with the situation that took place in Europe. Further, statistical data on gender asymmetry in modern Ukrainian society has been studied. The last part is the study of the gender asymmetry on a concrete example, in our case it is the situation of gender asymmetry in the bodies of local authorities in the cities of Dnipropetrovsk region (Dnipro, Kamenskoe (Dneprodzerzhinsk), Verkhovtsevo).In the course of the author's sociological research, workers of local authorities of the above mentioned cities were interviewed. Thus, the real situation of gender assimilation, the attitude of this group to the gender policy of our state has been identified. The main pain points of gender asymmetry have been found and thus, the main development prospects, what problems must be addressed first and, most importantly, to what ideal the Ukrainian society should strive for in conditions of gender asymmetry have been described. ; Данная научная публикация ставит целью определить ситуацию гендерной асимметрии в органах местного самоуправления. Статья состоит из трех основных блоков. В первом блоке определены теоретические основы изучения гендерной асимметрии, в том числе – через призму социологической науки. Было зафиксировано характеристику таких понятий, как «гендер», «пол», «гендерная асимметрия». Охарактеризованы закономерности развития ситуации гендерной асимметрии через призму мировой истории. В то же время ситуация гендерной асимметрии исследуется в рамках украинского общества. Мы исследуем гендерную асимметрию через одну из ее сторон - политическую. Ситуация гендерной асимметрии в политической сфере исследуется с позиции исторической (влияние истории украинского общества на нынешнюю ситуацию). Далее мы исследуем перспективы и направления развития гендерной ситуации (на примере ЕС). Последним блоком данной научной публикации является характеристика сегодняшней ситуации в органах местного самоуправления городов Днепр, Каменское (Днепродзержинск) и Верховцево.

The public sphere of politics as a theoretical concept of modern political science has been discussed in the article. The reasons of the increasing interest to the public sphere is a dominating subject. Studied The phenomenon of the public sphere being a tool of theoretical and methodological definition of the political world's boundaries has been studied. The value aspects of media activity in the contemporary politics has been investigated. An attempt has been made to establish the potential of political publicity for the qualitative understanding of participatory democracy. The potential of the public sphere in the development of civil society and social capital has been described. The distinction between the public sphere of politics and political communication in the specific conditions of modern transformational societies has been reasonably grounded. The importance of the presence of state power in all spheres of life of the transformational society has been stressed. Such transformation has not been stoped after the liberal market reforms, which had to ensure the existence of a formal representative democracy. The influence of the elite and expert groups being the reason of the absence of really functioning future civil society has been considered. The features of the formation of civil and social activities as a precondition for the democratic political class' functioning have been studied. The specifics of public political activity being the prerogative of the competent entities' political broadcasting have been analyzed. The gradual formation of cyber public sphere and its political branch segment has been revealed. Thorough attention has been given to the processes of the public sphere's politicization which are usual for primarily authoritarian and closed societies. ; У статті розглядається публічна сфера політики як теоретичне поняття сучасної політичної науки. Встановлюються причини посилення інтересу до публічної сфери як предметної галузі. Вивчається явище публічної сфери як засобу теоретико-методологічного окреслення кордонів політичного світу. Досліджено значення аспектів медіа-діяльності в сучасній політиці. Робиться спроба встановлення потенціалу політичної публічності для якісного осмислення партиципаторной демократії. Висуваються гіпотези щодо потенціалу публічної сфери для розвитку громадянського суспільства і соціального капіталу. Обґрунтовано розмежування між публічною сферою політики і політичної комунікації в специфічних умовах сучасних трансформаційних суспільств. Підкреслюється значення присутності державної влади у всіх сферах життєдіяльності трансформаційного суспільства, яке не припинилося після проведення ліберальних ринкових реформ, які забезпечили існування формальної репрезентативної демократії. Розглядається вплив елітарних і експертних груп як причина відсутності реального функціонування майбутнього громадянського суспільства. Вивчаються особливості формування публічної громадської діяльності як передумови функціонування демократичного політичного класу. Проаналізовано специфіку публічної політичної діяльності як прерогативи компетентних суб'єктів політичного мовлення. Розкрито умови поступового формування кібернетичної публічної сфери та відокремлення її політичного сегмента. Надано увагу процесам політизацію публічної сфери, які притаманні, перш за все, авторитарним і закритим суспільствам. ; В статье рассматривается публичная сфера политики как теоретическое понятие современной политической науки. Устанавливаются причины усиления интереса к публичной сфере как предметной области. Изучается явление публичной сферы как средства теоретико-методологического определения границ политического мира. Исследовано значение аспектов медиа-деятельности в современной политике. Делается попытка установления потенциала политической публичности для качественного осмысления партиципаторной демократии. Выдвигаются гипотезы относительно потенциала публичной сферы для развития гражданского общества и социального капитала. Обоснованы разграничения между публичной сферой политики и политической коммуникацией в специфических условиях современных трансформационных обществ. Подчеркивается значение присутствия государственной власти во всех сферах жизнедеятельности трансформационного общества, которое не прекратилось после проведения либеральных рыночных реформ, которые обеспечили существование формальной репрезентативной демократии. Рассматривается влияние элитарных и экспертных групп, как причина отсутствия реального функционирования будущего гражданского общества. Изучаются особенности формирования публичной общественной деятельности как предпосылки функционирования демократического политического класса. Проанализирована специфика публичной политической деятельности как прерогативы компетентных субъектов политического вещания. Раскрыты условия постепенного формирования кибернетической публичной сферы и отделения ее политического сегмента. Уделено внимание процессам политизации публичной сферы, которые присущи, прежде всего, авторитарным и закрытым обществам.

Problem setting. Today political sociology requires not only critical but also structural analysis of politics, creation of corresponding theoretical and methodological tool, one of major constituents of that there are research and prognostication of political relations and processes.Recent research and publications analysis. Actually political sociology as scientific direction was formed to the к middle of ХХ of century, when a few scientific schools consisted of study of cooperation of society and politics. Louis Althusser became the classics of political sociology works of followers of marxism and representatives of Frankfort school of А. Gramsci, D. Lukács, and laid the foundation of its institualization as science. The deeper sociological analysis of political relations is contained in researches by R. Dahrendorf, M. Horkheimer, H. Marcuse, Т. Adorno, J. Habermas, І. Wallerstein, P. Bourdieu. Therefore, the рaper objective was creation of theoretical model of sociological analysis of political relations.Paper main body. Social relations are considered as such, that related to the necessity of general satisfaction of various social necessities, that, in obedience to the law of increase of necessities, is basis of development of society and providing of his integrity. Thus, a social sphere is a place cooperation of people, social behavior of that determines integrity of society. Political relations are related to the necessity of imperious settlement of social relations for the sake of their optimization in the process of achievement of general aims. Accordingly, political sphere - it the place of rivalry of people and task forces for a right to realize own interests by means of power. The functional component of the political system, that includes methods, methods, directions of development of political relations, is the political mode. As a worker there was select determination of prof. J.-L. Quermonne. He determined the political regime, as ". aggregate of elements of ideological, institutional and sociological order, that assist forming of political power of this country on a certain period". Our choice is base on that description of the political mode in any state determines the actual picture of principles of organization of political sphere of society.On the basis of content-analysis of publications of 10 Ukrainian electronic MASS-MEDIA and 8 official internet-portals of state and non-state organizations in 2018 the vector model of political relations that determine the political regime in modern Ukraine is worked out.The analysis carried out in the article allowed to reach the following conclusions of the research. Political relations form the core of any social system, regulate and counterbalance the centripetal and centrifugal forces that ensure its integrity and sustainable development. The research of these relations exclusively by political scientists artificially narrows the problem. Sociological analysis allows to reveal their static and dynamic characteristics, because on the basis of research of political situations (social statics) determines political plots and predicts political changes (social dynamics). The combination of static and dynamic analysis principles can be compared with the process of creating video. Each individual character characterizes a certain socio-political situation, the main actors and the nature and conditions of their interaction, and the sequence of such personnel forms a complete systemic understanding of the "plot", the dynamics and basic parameters of socio-political processes and relations in society. ; В статье проводится анализ социальной природы политических отношений. Отмечается, что рост интереса современных социологов к политической проблематике обусловлен интенсивным развитием аналитической социологии, в рамках которой предлагается авторская векторная модель социологического анализа политических отношений. Теоретическое обоснование представленной модели проводится на основе учения о социальном пространстве П. Сорокина, социальном прагматизме Ю. Хабермаса, социальных неравенствах Т. Парсонса и политических режимах Ж.-Л. Кермонна. Показано, что именно социологический анализ политических отношений позволяет раскрыть их статические и динамические характеристики, прогнозировать структуру и направления политических изменений. ; В статті проводиться аналіз соціальної природи політичних відносин. Зазначається, що зростання інтересу сучасних соціологів до політичної проблематики зумовлене інтенсивним розвитком аналітичної соціології, в межах якої пропонується авторська векторна модель соціологічного аналізу політичних відносин. Теоретичне обгрунтування представленої моделі проводиться на основі учення про соціальний простір П. Сорокіна, соціальний прагматизм Ю. Габермаса, соціальні нерівності Т. Парсонса та політичні режими Ж.-Л. Кермонна. Доводиться, що саме соціологічний аналіз політичних відносин дозволяє розкрити їхні статичні і динамічні характеристики, прогнозувати політичні зміни.

Problem setting. Today political sociology requires not only critical but also structural analysis of politics, creation of corresponding theoretical and methodological tool, one of major constituents of that there are research and prognostication of political relations and processes.Recent research and publications analysis. Actually political sociology as scientific direction was formed to the к middle of ХХ of century, when a few scientific schools consisted of study of cooperation of society and politics. Louis Althusser became the classics of political sociology works of followers of marxism and representatives of Frankfort school of А. Gramsci, D. Lukács, and laid the foundation of its institualization as science. The deeper sociological analysis of political relations is contained in researches by R. Dahrendorf, M. Horkheimer, H. Marcuse, Т. Adorno, J. Habermas, І. Wallerstein, P. Bourdieu. Therefore, the рaper objective was creation of theoretical model of sociological analysis of political relations.Paper main body. Social relations are considered as such, that related to the necessity of general satisfaction of various social necessities, that, in obedience to the law of increase of necessities, is basis of development of society and providing of his integrity. Thus, a social sphere is a place cooperation of people, social behavior of that determines integrity of society. Political relations are related to the necessity of imperious settlement of social relations for the sake of their optimization in the process of achievement of general aims. Accordingly, political sphere - it the place of rivalry of people and task forces for a right to realize own interests by means of power. The functional component of the political system, that includes methods, methods, directions of development of political relations, is the political mode. As a worker there was select determination of prof. J.-L. Quermonne. He determined the political regime, as ". aggregate of elements of ideological, institutional and sociological order, that assist forming of political power of this country on a certain period". Our choice is base on that description of the political mode in any state determines the actual picture of principles of organization of political sphere of society.On the basis of content-analysis of publications of 10 Ukrainian electronic MASS-MEDIA and 8 official internet-portals of state and non-state organizations in 2018 the vector model of political relations that determine the political regime in modern Ukraine is worked out.The analysis carried out in the article allowed to reach the following conclusions of the research. Political relations form the core of any social system, regulate and counterbalance the centripetal and centrifugal forces that ensure its integrity and sustainable development. The research of these relations exclusively by political scientists artificially narrows the problem. Sociological analysis allows to reveal their static and dynamic characteristics, because on the basis of research of political situations (social statics) determines political plots and predicts political changes (social dynamics). The combination of static and dynamic analysis principles can be compared with the process of creating video. Each individual character characterizes a certain socio-political situation, the main actors and the nature and conditions of their interaction, and the sequence of such personnel forms a complete systemic understanding of the "plot", the dynamics and basic parameters of socio-political processes and relations in society. ; В статье проводится анализ социальной природы политических отношений. Отмечается, что рост интереса современных социологов к политической проблематике обусловлен интенсивным развитием аналитической социологии, в рамках которой предлагается авторская векторная модель социологического анализа политических отношений. Теоретическое обоснование представленной модели проводится на основе учения о социальном пространстве П. Сорокина, социальном прагматизме Ю. Хабермаса, социальных неравенствах Т. Парсонса и политических режимах Ж.-Л. Кермонна. Показано, что именно социологический анализ политических отношений позволяет раскрыть их статические и динамические характеристики, прогнозировать структуру и направления политических изменений. ; В статті проводиться аналіз соціальної природи політичних відносин. Зазначається, що зростання інтересу сучасних соціологів до політичної проблематики зумовлене інтенсивним розвитком аналітичної соціології, в межах якої пропонується авторська векторна модель соціологічного аналізу політичних відносин. Теоретичне обгрунтування представленої моделі проводиться на основі учення про соціальний простір П. Сорокіна, соціальний прагматизм Ю. Габермаса, соціальні нерівності Т. Парсонса та політичні режими Ж.-Л. Кермонна. Доводиться, що саме соціологічний аналіз політичних відносин дозволяє розкрити їхні статичні і динамічні характеристики, прогнозувати політичні зміни.

Genesis and the main periods of the development of political axiology in the limits of social and political knowledge are investigated. Basic directions of forming and analysis of the value components of political activity in different theoretical approaches and concepts are considered. The specifics of functioning of the political processes across the spectrum of axiological problems are determined. ; Исследованы генезис и основные этапы развития политической аксиологии в рамках общественно-политического знания. Рассмотрены базовые направления формирования и анализа ценностных компонентов политической деятельности в различных теоретических подходах и концепциях. Определена специфика функционирования политических процессов сквозь спектр аксиологической проблематики. ; Досліджено генезис та основні етапи розвитку політичної аксіології у межах суспільно-політичного знання. Розглянуто базові напрямки формування та налізу ціннісних компонентів політичної діяльності у різноманітних теоретичних підходах та концепціях. Визначено специфіку функціонування політичних процесів крізь спектр аксіологічної проблематики.

Methodological approach to the interpretation of public sphere of politics within a democratic society is to describe the practices of the exercise of power on the base of its control and dialogue. The public nature of power as a common cause of all citizens and, at the same time, the phenomenon of technological and functional management in this study, acquires crucial. Political power is discursive communication activities and technocratic practices of governance in the context of the public sphere, acquires the status of the subject area, which is outside the main focus of the study. Distancing themselves from the government as the leading issues, political science, based on socio-philosophical tradition as a communicative theory denies the power of its central status in the public sphere as a particular form of expression of the political sphere and the political system.At present stage there are two conceptual leveles of considering of the the structure of public sphere of politics. The first is a socio-philosophical level, which is considered in the public sphere dichotomous opposites: publicity – privacy. This level defines the role of the personal perception and transforms the public sphere of politics to the category of political ontology, erasing it from the list of determinants of real politics. However, this level constitutes a public sphere of politics as a category and concept, provides a place in the public sphere of natural-scientific picture of the world. Belonging category of public sphere» to the categories of political and theoretical traditions can relate public sphere politics with other fundamental phenomena of political being: power, political will, political management. ; Методологічний підхід до інтерпретації громадської сфери політики у демократичному суспільстві є опис практики здійснення влади на основі її управління та діалогу. Публічний характер влади у загальну справу всіх громадян і, в той же час, явище технологічні та функціональні управління в цьому дослідженні, набуває вирішального значення.Політична влада дискурсивної діяльності зв'язку та технократичної практики управління в контексті публічної сфери набуває статусу предметної сфери, яка знаходиться за межами основного упору в дослідженні.Дистанціюватися від уряду в якості ведучої питань, політології, заснований на соціально-філософській традиції як комунікативна теорія заперечує силу його центрального статусу в суспільній сфері, як особлива форма вираження політичній сфері і політичній системі.На сучасному етапі існують два концептуальні leveles розгляду в структурі публічної сфери політики. Першим з них є соціально-філософський рівень, який вважається в громадській сфері дихотомічних протилежностей: гласність - конфіденційність. Цей рівень визначає роль особистого сприйняття і перетворює суспільну сферу політики на категорію політичної онтології, стерти її зі списку детермінанти реальній політиці. Однак цей рівень являє собою публічну сферу політики як категорії і концепції, надає місце у громадській сфері природничо-наукової картини світу. Належність категорії публічної сфери «до категорії політичної і теоретичної традиції» можуть торкнутися сфери публічної політики з іншими фундаментальними явищами політичного буття: влада, політична воля, політичне управління.

The article explores of formation of political values in modern Ukrainian society. The author considers the place, the role and the functional destination real political values in the system of social and political relations and underlines influence of value factors on nature of transformation of political system in Ukraine. ; Исследованы особенности формирования политических ценностей в современном украинском социуме, определены место, роль и функциональное предназначение существующих политических ценностей в системе общественно-политических отношений, подчеркивается влияние ценностных факторов на характер трансформации политической системы Украины. ; Досліджено особливості формування політичних цінностей у сучасному українському соціумі, визначено місце, роль та функціональне призначення існуючих політичних цінностей у системі суспільно-політичних відносин, підкреслено вплив ціннісних факторів на характер трансформації політичної системи України.

The article examines the conceptual content of the interaction of the concepts of «public sphere of politics» and «political system» in a domestic flight and the formation of a global system of politicalmanagement. Attention is focused on the institutional framework of state-civil communication.Analyzed the relationship between democratic legitimacy of the political system and the functioning of public sphere of politics.The institutions of public policy sectors (government, public, party and even individual members of political discussion) in a pluralistic democracy play an important role in the political system of public relations with the environment. However, in the national polity range of these institutions is not fully defined, so the problem is to determine the main and additional public institutions of politics and the role in this process, the state and civil society. In the present state of Ukraine is a major newsmakers in fact occupies most of the political information space. However, NGOs are increasingly becoming active players in the process of political communication. Institutionalization of public policy areas - the process of creating new activities in cooperation of the public and the state to ensure their communication in the transmission of information. Overall, the improvement of the infrastructure of public policy areas , has significantly modernized the infrastructure of the state as a political institution , and raise the level of civil society. ; Рассмотрено взаимодействие концептуального содержания понятий «публичнаясфера политики» и «политическая система » в условиях национальных политий иформирования глобальной системы политического управления. Акцентировано внимание на институциональных принципах государственно-общественной коммуникации.Проанализирована взаимосвязь между демократической легитимностью политической системы и функционированием публичной сферы политики. ; Розглянуто взаємодію концептуального змісту понять «публічна сфера політики» та «політична система» в умовах національних політій і формування глобальної системи політичного керування. Акцентовано увагу на інституційних засадах державно-громадської комунікації. Проаналізовано взаємозв'язок між демократичною легітимністю політичної системи та функціонуванням публічної сфери політики.

In the article the author described the modeling of the links between the central authorities and local self-government bodies in the Ukrainian information space under complicated asymmetrical political conditions (character, nature). Substantiate the importance of interaction between state and local government in the information space of the country. We considered the notion of "model" and "modeling", the prospects and possibilities of their use in political science. For the disclosure of political interaction between state authorities and local self-government proposed the analytical-empirical model that is used in the information space. Key words: modeling, information space, the interaction of power structures, political affairs, local government, public power. ; Розглянуто моделювання взаємодії державних владних структур та органів місцевого самоврядування в українському інформаційному просторі в умовах складних асиметричних процесів політичного кшталту. Обґрунтовується важливість взаємодії державної та місцевої влади в інформаційному просторі країни. Розглядається поняття «моделі» та «моделювання», перспективи і можливості їх використання в політичній науці. Для розкриття політичної взаємодії державних владних структур та органів місцевого самоврядування пропонується аналітично-емпірична модель, яка використовується в системі інформаційного простору. Ключові слова: моделювання, інформаційний простір, взаємодія владних структур, політична сфера, місцева влада, державна влада.

In the article were соncidered the problems of an establishment of the political science as a clean science. The special attention was paid to the analysis of constituents of the object of the political science and factors which positively influence on this process. Features of the theory of public administration and political science were defined. Authors vision of the components of political science was formulated. The subject of the political science in the context of specific scientific areas was studied. Legislation process to define political science as a clean science was proposed. Key words: the political science, the subject of political science, the object of political science, a sphere of politics, a public administration. ; У статті розглядаються проблеми становлення політології як чистої науки. Особливу увагу приділено аналізові складових предмету політології та чинникам, які позитивно впливають на цей процес. Визначаються відмінні риси теорії державного управління та політології. Формулюється власне бачення складових предмету політології. Розглядається предмет політології в контексті певних наукових напрямів. Пропонується законодавчо закріпити положення для виокремлення політології як чистої науки. Ключові слова: політологія, предмет політології, об'єкт політології, політична сфера, державне управління.

В статье анализируется семантическое наполнение понятия «идеология» в постмодерной парадигме, анализируется идеология как инструмент политической деятельности. Проанализировано основные черты мировоззренческого кризиса, в котором оказалось человечество в ХХІ в. и доказано, что выход из этого миро- воззренческого кризиса находится в плоскости идеологии, способной примирить разнообразные мировоззренческие системы в условиях автономизации политической сферы. Доказано, что специфика идеологий в условиях Постмодерна в том, что как левые, так и правые идеологии обладают ризоматической природой, потому в за- висимости от ситуации актуализируют либо концептуальный, либо эмоциональный аспекты, которые являются субстанционально равнозначными. ; The article explores the semantic content of the concept of «ideology» in the postmod- ern paradigm and analyzes ideology as an instrument of political action.It is proved that the 20th century has set the task for the European community to solve which is very difficult – to orientate and find oneself in the landscape of absolute worldview freedom, to resist the «terror of complete freedom» (Z. Bauman), because the total plural- ism of postmodernity is most clearly manifested in the ideological sphere of social con- sciousness, where the faith of the Modern Age and the socialist-communist dogma are denied. Humanity is compelled to build its own ontological reality not only materially, but also symbolically – by word and idea. World outlook problems turn into means of political influence.This results in awareness of the need to develop the most comprehensive picture of the world, overcoming the ideological deficit, building a world outlook «foundation», which will ensure the possibility and effectiveness of public consensus, will allow the information of multiple world pictures to the generally accepted model. Humanity finds the way out of this worldview crisis in the topos of ideology, which is designed to try on the coexistence of different worldviews in the conditions of the autonomization of the political sphere.It is argued the thesis that lining around the central mythologeme, ideology is capable of implosion of other, additional, politically significant meanings, thanks to which it is possible to turn the population into an electorate.It is proved that the specificity of ideologies in postmodern conditions is that both left and right ideologies have a rhizomatic nature, due to which the emphasis is made depend- ing on the situation or on the conceptual or emotional component, they both are declared substantively equivalent in the intellectual dimension of the political sphere. That is why modern ideology often has a mystifying, illusory character (K. Manngheim), carries out a hidden, non-reflective influence, calls for romantics, and the pragmatists are the first to distribute the results of their struggle. ; У статті досліджено семантичне наповнення поняття «ідеологія» в постмо- дерній парадигмі та здійснено аналіз ідеології як інструмента політичної дії. Про- аналізовано суттєві риси світоглядної кризи, в якій опинилося людство у ХХІ ст., та доведено, що шлях виходу з цієї світоглядної кризи людство знаходить у топосі ідеології, яка покликана примірити співіснування різноманітних світоглядів в умовах автономізації політичної сфери. Доведено, що специфіка ідеологій в умовах Пост- модерну в тому, що як ліві, так і праві ідеології мають ризоматичну природу, за- вдяки чому акцент робиться залежно від ситуації або на концептуальній, або на емоційній складовій, вони обидві оголошуються субстанційно рівнозначними в ін- телектуальному вимірі політичної сфери.