Suchergebnisse

Specific features, connected with the influence of past conflict, characterize economic situation in the post-conflict area. It is these features that make it possible to characterize post-conflict management as a separate political and legal category. These specificities should determine the activities of actors to achieve the goal of post-conflict policy.The article defines the characteristics of post-conflict social relations, examines the problems of the functioning of the post-conflict economy, and presents concrete management practices – examples from various post-conflict countries of the world – that solve these problems. The economic recovery of post-conflict areas is considered from the point of view of the psychological state and needs of individuals living in such territories. It is revealed that decisions and actions in the economic policy oriented on the individual can contribute to the achievement of reconciliation in society and prevent return to the state of conflict because of the formation of conditions that will make peace more economically profitable for different segments of the population. The informal institutions that are an integral part of the post-conflict economy are described, and the decisions and actions are showed that make it possible to level the influence of such institutes on social relations through various forms of motivating the population to transfer their activities to the legal plane. Management practices are presented that can create further prerequisites for the sustainable development of post-conflict areas, taking into account the phenomenon of "post-conflict growth" of individuals.The description of the risks that may arise before the actors of the political process is given, and the possible ways of overcoming them are described. International technical assistance is considered as an important tool for the recovery of the post-conflict economy. The advantages and disadvantages of processes related to obtaining international technical assistance are analyzed, in particular, the risk of donors' interventions in management processes. Models are proposed for preventing such an interventions. ; Стан економіки на постконфліктній території характеризується специфічними ознаками, обумовленими впливом минулого конфлікту. Саме ці ознаки дають змогу характеризувати управління постконфліктною територією як окрему політико-правову категорію. Вказана специфіка має обумовлювати діяльність акторів для досягнення мети постконфліктної політики.У статті визначаються характеристики постконфліктних суспільних відносин, досліджуються проблеми функціонування постконфліктної економіки та наводяться конкретні управлінські практики – приклади з різних постконфліктних країн світу, – які вирішують ці проблеми. Відновлення економіки постконфліктних територій розглянуто з позиції психологічного стану та потреб індивідів, які проживають на таких територіях. Виявлено, що рішення та дії в економічній політиці, орієнтовані на індивіда, можуть сприяти досягненню примирення в суспільстві та запобігти поверненню до стану конфлікту внаслідок формування умов, які зроблять стан миру економічно вигідним для різних верств населення. Охарактеризовані неформальні інститути, які є невід'ємною частиною постконфліктної економіки, та описані рішення і дії, які дають змогу нівелювати вплив таких інститутів на суспільні відносини через різні форми спонукання населення до переведення своєї діяльності у легальну площину. Наведені управлінські практики, які можуть створити подальші передумови для сталого розвитку постконфліктних територій з урахуванням феномену «постконфліктного зростання» індивідів.Надано характеристику ризикам, які можуть виникати перед акторами політичного процесу, та описано можливі шляхи їх подолання. Розглянуто міжнародну технічну допомогу як важливий інструмент для відновлення постконфліктної економіки. Проаналізовано переваги та недоліки процесів, пов'язаних із отриманням міжнародної технічної допомоги, зокрема, ризик втручання донорів, які надають допомогу, в процеси управління. Запропоновано моделі для запобігання такому вручанню.

Specific features, connected with the influence of past conflict, characterize economic situation in the post-conflict area. It is these features that make it possible to characterize post-conflict management as a separate political and legal category. These specificities should determine the activities of actors to achieve the goal of post-conflict policy.The article defines the characteristics of post-conflict social relations, examines the problems of the functioning of the post-conflict economy, and presents concrete management practices – examples from various post-conflict countries of the world – that solve these problems. The economic recovery of post-conflict areas is considered from the point of view of the psychological state and needs of individuals living in such territories. It is revealed that decisions and actions in the economic policy oriented on the individual can contribute to the achievement of reconciliation in society and prevent return to the state of conflict because of the formation of conditions that will make peace more economically profitable for different segments of the population. The informal institutions that are an integral part of the post-conflict economy are described, and the decisions and actions are showed that make it possible to level the influence of such institutes on social relations through various forms of motivating the population to transfer their activities to the legal plane. Management practices are presented that can create further prerequisites for the sustainable development of post-conflict areas, taking into account the phenomenon of "post-conflict growth" of individuals.The description of the risks that may arise before the actors of the political process is given, and the possible ways of overcoming them are described. International technical assistance is considered as an important tool for the recovery of the post-conflict economy. The advantages and disadvantages of processes related to obtaining international technical assistance are analyzed, in particular, the risk of donors' interventions in management processes. Models are proposed for preventing such an interventions. ; Стан економіки на постконфліктній території характеризується специфічними ознаками, обумовленими впливом минулого конфлікту. Саме ці ознаки дають змогу характеризувати управління постконфліктною територією як окрему політико-правову категорію. Вказана специфіка має обумовлювати діяльність акторів для досягнення мети постконфліктної політики.У статті визначаються характеристики постконфліктних суспільних відносин, досліджуються проблеми функціонування постконфліктної економіки та наводяться конкретні управлінські практики – приклади з різних постконфліктних країн світу, – які вирішують ці проблеми. Відновлення економіки постконфліктних територій розглянуто з позиції психологічного стану та потреб індивідів, які проживають на таких територіях. Виявлено, що рішення та дії в економічній політиці, орієнтовані на індивіда, можуть сприяти досягненню примирення в суспільстві та запобігти поверненню до стану конфлікту внаслідок формування умов, які зроблять стан миру економічно вигідним для різних верств населення. Охарактеризовані неформальні інститути, які є невід'ємною частиною постконфліктної економіки, та описані рішення і дії, які дають змогу нівелювати вплив таких інститутів на суспільні відносини через різні форми спонукання населення до переведення своєї діяльності у легальну площину. Наведені управлінські практики, які можуть створити подальші передумови для сталого розвитку постконфліктних територій з урахуванням феномену «постконфліктного зростання» індивідів.Надано характеристику ризикам, які можуть виникати перед акторами політичного процесу, та описано можливі шляхи їх подолання. Розглянуто міжнародну технічну допомогу як важливий інструмент для відновлення постконфліктної економіки. Проаналізовано переваги та недоліки процесів, пов'язаних із отриманням міжнародної технічної допомоги, зокрема, ризик втручання донорів, які надають допомогу, в процеси управління. Запропоновано моделі для запобігання такому вручанню.

The article is devoted to the issue of economic development of world lead countries after the First World War. The aim of investigation is the identification of regularities of the post-conflict reconstruction of national economies of the world lead countries in the interwar period and the assessment of the dynamics of national defense financing as the indicator of international tension.The authors studies the experience in reconstruction of the European economies at the end of the First World War, in particular the main activities of the League of Nations (the world first International Organization for Security and Peace) in Germany, Hungary, Estonia, Greece and Bulgaria in the interwar period are highlighted.Considering the data of military expenditures of main military and political bloc participants on the eve of the Second World War, the number of military personnel and the volume of iron and steel production during the 1920–1938, the author examines their relation with the help of correlation and regression analysis that allows to quantify the impact of these factors on the financing the defense sector. ; Дослідження присвячене питанню економічного розвитку провідних країн світу після Першої світової війни. Метою роботи є виявлення закономірностей постконфліктного відновлення національних економік провідних країн світу у міжвоєнний період та оцінка динаміки фінансування національної оборони як індикатора міжнародної напруженості.Автором вивчено досвід відбудови європейських економік по завершенню Першої світової війни, зокрема висвітлено основні напрямки діяльності Ліги націй (першої в світі міжнародної організації з питань безпеки та миру) в Німеччині, Угорщині, Естонії, Греції та Болгарії у міжвоєнний період.Базуючись на даних про військові видатки учасників основних військово-політичних блоків напередодні Другої світової війни, чисельність їх збройних сил та обсяги металургійного виробництва протягом 1920–1938 років, за допомогою кореляційно-регресійного аналізу було вивчено їх взаємозв'язок, що надало можливості кількісно оцінити вплив зазначених факторів на фінансування оборонної сфери.

The article is devoted to the issue of economic development of world lead countries after the First World War. The aim of investigation is the identification of regularities of the post-conflict reconstruction of national economies of the world lead countries in the interwar period and the assessment of the dynamics of national defense financing as the indicator of international tension.The authors studies the experience in reconstruction of the European economies at the end of the First World War, in particular the main activities of the League of Nations (the world first International Organization for Security and Peace) in Germany, Hungary, Estonia, Greece and Bulgaria in the interwar period are highlighted.Considering the data of military expenditures of main military and political bloc participants on the eve of the Second World War, the number of military personnel and the volume of iron and steel production during the 1920–1938, the author examines their relation with the help of correlation and regression analysis that allows to quantify the impact of these factors on the financing the defense sector. ; Дослідження присвячене питанню економічного розвитку провідних країн світу після Першої світової війни. Метою роботи є виявлення закономірностей постконфліктного відновлення національних економік провідних країн світу у міжвоєнний період та оцінка динаміки фінансування національної оборони як індикатора міжнародної напруженості.Автором вивчено досвід відбудови європейських економік по завершенню Першої світової війни, зокрема висвітлено основні напрямки діяльності Ліги націй (першої в світі міжнародної організації з питань безпеки та миру) в Німеччині, Угорщині, Естонії, Греції та Болгарії у міжвоєнний період.Базуючись на даних про військові видатки учасників основних військово-політичних блоків напередодні Другої світової війни, чисельність їх збройних сил та обсяги металургійного виробництва протягом 1920–1938 років, за допомогою кореляційно-регресійного аналізу було вивчено їх взаємозв'язок, що надало можливості кількісно оцінити вплив зазначених факторів на фінансування оборонної сфери.

This research is devoted to studying the impact of international financial aid on economic growth in Europe after the Second World War. The aim of the investigation is the identification of regularities of post-war recovery of European economies in the second half of the twentieth century and the assessment of international financial aid's role in the economic growth stimulation.The author summarizes domestic and foreign researchers' achievements of studying the issue of the Marshall Plan and its importance for modern Ukraine, and differentiates the classic, capitalistic and modern stages of post-conflict reconstruction of the national economies.The relation between the amount of financial assistance from US government to 14 European countries and the growth of GDP in 1947–1952 is studied with the help of correlation and regression analysis and their significant linear dependence is determined. The issue of institutional support of international financing program of economic recovery of Europe has not been left without attention. ; Дослідження присвячено вивченню питання впливу міжнародної фінансової допомоги на економічне зростання країн Європи після Другої світової війни. Метою дослідження є виявлення закономірностей післявоєнного відновлення європейських економік у другій половині ХХ ст., а також оцінка ролі міжнародної фінансової допомоги у стимулюванні економічного зростання.Автором узагальнено існуючі здобутки вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо вивчення питання плану Маршалла та його значення для сучасної України, а також розмежовано класичний, капіталістичний та новітній етапи постконфліктного відновлення національних економік.За допомогою інструментів кореляційно-регресійного аналізу вивчено взаємозв'язок між обсягом фінансової допомоги від уряду США 14 європейським країнам та приростом ВВП у 1947–1952 роках, та встановлено їх помітну лінійну залежність. Не залишилося поза увагою питання інституціонального забезпечення міжнародного фінансування програми економічної відбудови Європи.

Numerous humanitarian, socio-economic and environmental problems caused by the worldwide refugees' migration lead to aggravation of the political debate on these issues. A geo-economic transformation in the world, which consists of multipolar geo-economic space formation, causing the need to managing migration movements of refugees between countries and regions around the world. This is associated with the importance of consideration of refugees' migration as a factor of human resources redistribution in the world and the need to develop the regional migration policies for eliminating the negative effects of such migration.The research aimed to studying the current trends, preconditions and problems of refugees' migration as a special category of migrants from countries developing in conflict and in post-conflict conditions. Found that there are military conflicts in all the countries that are leaders by refugees' origin. In addition, the indicators of refugees' pressure on socio-demographic, territorial and economic systems of host countries have been described, as well as analysis of the main refugees' destination countries indicators has been carried out. This analysis has been done in interconnection with the surveyed countries rank in the Fragile States Index 2017. ; Численні гуманітарні, соціально-економічні та екологічні проблеми, зумовлені міграцією біженців у світі, призводять до загострення політичної полеміки з даних питань. А геоекономічні трансформації у світі, що полягають у формуванні багатополюсного геоекономічного простору, зумовлюють потребу управління міграційними переміщеннями біженців між країнами та регіонами світу. Це пов'язано з важливістю врахування міграції біженців, як фактору перерозподілу людських ресурсів у світі, та необхідністю вироблення регіональної міграційної політики, спрямованої на усунення негативних явищ такої міграції.Робота присвячена дослідженню існуючих тенденцій, передумов та проблем міграції біженців, як особливої категорії мігрантів з країн, що розвиваються в умовах конфлікту та у постконфліктному стані. Встановлено, що в усіх країнах, що є лідерами за показниками походження біженців та шукачів притулку, існують військові конфлікти. Крім того, описано показники навантаження біженців на соціо-демографічні, територіальні та економічні системи приймаючих країн, а також проаналізовано відповідні показники за основними країнами призначення біженців. Даний аналіз проведено у взаємозв'язку з місцем досліджуваних країн у Рейтингу уразливості країн світу.