В статье представлены данные катамнестического исследования психической травмы, связанной с участием в боевых действиях, и психических нарушениях, обусловленных ею. В статье рассматриваются такие аспекты формирования ПТСР, как динамика среды (общества), психическая травма и вызванные ею психические расстройства, динамика травмированной личности. Анализированы звенья патогенетической цепи, обусловливающие развитие постстрессовых расстройств. Разграничен круг психических нарушений, выявляемых у участников боевых действий: органические расстройства с психопатизацией личности, с аффективными расстройствами и психоорганическим синдромом; соматоформные расстройства, посттравматическое стрессовое расстройство; нарушения адаптации, хронические изменения личности после переживания катастрофы. Показаны особенности посттравматических расстройств в различные периоды развития травмы, основные клинические феномены психопатологические, психологические, вегетативно-сосудистые, поведенческие и соматические, позволяющие разграничивать различные клинические формы ПТСР. Выделены основные типы «психопатологической» динамики ПТСР: соматоформная, психопатическая, психоорганическая, зависимая или токсикоманическая, асоциальная («бомжствующие» и криминальные) и конструктивная. ; The author reports the data of a follow-up investigation of the psychological trauma due to participation in military actions and mental disorders caused by such traumatic experiences. He discusses the role of changes in the environment (social factors), psychological trauma and mental disorders caused by it and dynamics of the traumatized personality in the formation of post-traumatic stress disorder (PTSD). He analyses the links of the 'pathogenetic chain' that bring about post-stress disorders. The author distinguishes a number of mental disorders in combatants, such as organic disorders with 'psychopathisation' of personality, affective disorders and psychoorganic syndrome; somatoform disorders, PTSD, adjustment disorder and chronic personality changes after experiencing a disaster. Special attention is paid to description of post-traumatic disorders in different periods of their development, major clinical phenomena (psychopathological, psychological, vegetative-vascular, behavioral and somatic) that help to differentiate between the clinical forms of the PTSD. The author specifies a number of principal 'psychopathological' variants of the PTSD dynamics: somatoform, psychopathic, psychoorganic, dependent or combined with addiction, asocial ('vagrants' and criminals) and constructive ones.
В статье представлены результаты скринингового исследования ветеранов боевых действий с целью выявления групп риска по посттравматическим стрессовым нарушениям (ПТСР). В группе ветеранов с высоким значением показателя ПТСР (опросник «Миссисипская шкала») достоверно чаще отмечались психопатологическая симптоматика, низкий уровень личностной и социальной идентичности, длительность срока службы в «горячей точке» и алкоголизация после службы. Выявлены прямые взаимосвязи шкалы «Паранойяльные симптомы» методики SCL-90-R с данными анамнеза: огнестрельными ранами и инфекционными заболеваниями, перенесенными во время военных действий, алкоголизацией в период после демобилизации из армии. Установлено, что высокие значения показателя ПТСР напрямую взаимосвязаны с черепно-мозговыми травмами в анамнезе. Воинское звание и возраст на момент службы в «горячей точке» напрямую взаимосвязаны со сферами идентичности: «Здоровье», «Семья», «Будущее». ; The results of screening research of combat veterans are present in this article to detect a group of risk of posttraumatic stress disturbances. In the group of veterans with a high value of PTSD index (according to «Mississippi Scale» questionnaire) psychopathological symptoms, low level of personal and social identity, length of service in the flashpoint and alcoholization after service were found more frequently. Direct correlations of the scale «Paranoic symptoms» from the SCL-90-R test with such facts of medical history like gun shout wounds, undergone infectious disease in the period of military operations, alcoholization after demobilization from army were discovered. It was established that high value of PTSD index has a direct correlation with a traumatic brain injuries in medical history. Military rank and age of person during the service in the flashpoint are directly correlated with such personal identity spheres like «Health», «Family», and «Future».
Аннотация. Рассмотрены основные клинико-патогенетические механизмы формирования пост- травматического стрессового расстройства у военнослужащих, участников боевых действий. Наличие таких терапевтических эффектов озона, как улучшение церебральной гемодинамики, антигипоксическое действие, усиление адаптационных возможностей организма человека, а так же относительная простота метода и многообразие методик позволило обосновать применение озонотерапии в реабилитации военнослужащих при посттравматическом стрессовом расстройстве. Ключевые слова: реабилитация военнослужащих, посттравматическое стрессовое расстройство, церебральная гемодинамика, озонотерапия. Анотація. Розглянуто основні клініко-патогенетичні механізми формування посттравматичного стресового розладу у військовослужбовців, учасників бойових дій. Наявність таких терапевтичних ефектів озону, як поліпшення церебральної гемодинаміки, антигіпоксична дія, посилення адаптаційних можливостей організму людини, а так само відносна простота методу і різноманіття методик дозволило обґрунтувати застосування озонотерапії в реабілітації військовослужбовців при посттравматичному стресовому розладі. Ключові слова: реабілітація військовослужбовців, посттравматичний стресовий розлад, церебральна гемодинаміка, озонотерапія. Abstract. The main clinical and pathogenetic mechanisms of post-traumatic stress disorder in militaryservicemen, war veterans. The presence of such therapeutic effects of ozone, as an improvement of cerebral hemodynamics, anti-hypoxic action, strengthening adaptive capacities of the human body, as well as the relative simplicity of the method and the variety of techniques allowed to justify the use of ozone therapy in the rehabilitation of servicemen in posttraumatic stress disorder. Keywords: rehabilitation of servicemen, posttraumatic stress disorder, cerebral hemodynamics, ozone therapy.
Аннотация. Рассмотрены основные клинико-патогенетические механизмы формирования пост- травматического стрессового расстройства у военнослужащих, участников боевых действий. Наличие таких терапевтических эффектов озона, как улучшение церебральной гемодинамики, антигипоксическое действие, усиление адаптационных возможностей организма человека, а так же относительная простота метода и многообразие методик позволило обосновать применение озонотерапии в реабилитации военнослужащих при посттравматическом стрессовом расстройстве. Ключевые слова: реабилитация военнослужащих, посттравматическое стрессовое расстройство, церебральная гемодинамика, озонотерапия. Анотація. Розглянуто основні клініко-патогенетичні механізми формування посттравматичного стресового розладу у військовослужбовців, учасників бойових дій. Наявність таких терапевтичних ефектів озону, як поліпшення церебральної гемодинаміки, антигіпоксична дія, посилення адаптаційних можливостей організму людини, а так само відносна простота методу і різноманіття методик дозволило обґрунтувати застосування озонотерапії в реабілітації військовослужбовців при посттравматичному стресовому розладі. Ключові слова: реабілітація військовослужбовців, посттравматичний стресовий розлад, церебральна гемодинаміка, озонотерапія. Abstract. The main clinical and pathogenetic mechanisms of post-traumatic stress disorder in militaryservicemen, war veterans. The presence of such therapeutic effects of ozone, as an improvement of cerebral hemodynamics, anti-hypoxic action, strengthening adaptive capacities of the human body, as well as the relative simplicity of the method and the variety of techniques allowed to justify the use of ozone therapy in the rehabilitation of servicemen in posttraumatic stress disorder. Keywords: rehabilitation of servicemen, posttraumatic stress disorder, cerebral hemodynamics, ozone therapy.
В статье рассматриваются медицинские, социальные и психологические последствия пребывания человека в зоне ведения боевых действий, их проявления, клиническая симптоматика. Определяется потенциальный контингент, имеющий возможность оказаться в условиях ведения боевых действий. Освещается зарубежный опыт по исследуемому вопросу. Излагается клинический опыт изучения состояния психического и физического здоровья участников и ветеранов боевых действий, сотрудников МВД, медицинских формирований. Описан процесс проведения реабилитационных мероприятий в условиях реабилитационного центра. Статья представляет практический интерес для врачей-терапевтов, реабилитологов, психологов и иных специалистов, в круг пациентов которых могут попасть участники и ветераны боевых действий, сотрудники медицинских и спасательных контингентов, родственники погибших в боевых действиях, чрезвычайных ситуациях и иных катаклизмах. ; In article medical, social and psychological consequences of stay of the person in a zone of conducting combat operations, their manifestation, clinical symptomatology are considered. The potential contingent having opportunity to appear in the conditions of conducting combat operations is defined. Foreign experiment on the studied question is lit. Clinical experience of studying of a condition of mental and physical health of participants and veterans of military operations, police officers, medical formations is stated. Process of carrying out rehabilitation actions in the conditions of the rehabilitation center is described. Article represents practical interest for therapists, reabilitolog, psychologists, and other experts to which circle of patients participants and veterans of military operations, employees of the medical and saving contingents, relatives which died in military operations, emergency situations and other katasklizm can get.
Описываются основные психотравмирующие факторы боевых действий и их психологические последствия для военнослужащих. Проводятся различия между некоторыми аспектами поведения человека в условиях чрезвычайных ситуаций и боевых действий. Выделены положительный, нейтральный и отрицательный векторы влияния психологических факторов войны на комбатантов и раскрыто их содержание. Описан адаптивный (для условий войны) и дезадаптивный (для мирных условий) характер приспособительных психологических качеств, формирующихся у комбатантов в условиях боевых действий. Особо рассмотрена ситуация психологического возвращения участников боевых действий в мирные условия жизнедеятельности и обоснована необходимость организации соответствующих мероприятий по социально-психологической реабилитации, описаны основные ее этапы. Приводятся данные о зарубежных подходах и опыте такой реабилитации ветеранов боевых действий армии США. Рассматриваются актуальные проблемы психологической диагностики боевого посттравматического стрессового расстройства, а также практики психофармакологической и психологической коррекции его симптомов у американских ветеранов. Подчеркивается важность когнитивно-смысловых аспектов в психологической помощи ветеранам войны. ; This research examines basic psychological traumas of military operations and their consequences for military men. Some aspects of human behaviour in emergency situations are differentiated from the ones during military operations. The article examines positive, neutral, and negative influence of psychological traumas of war on combatants and discloses their nature. Adaptive (for purposes of war) and desadaptive (for peace conditions) nature of comatants' psychological qualities during war is described. Return home from war to peace conditions is carefully examined from the psychological point of view and the need for specific rehabilitation events is proved and decribed. American approach and experience in rehabilitation of combat veterans are alloted. Current problems of psychological diagnostics of military postraumatic stress disorder, psychopharmacological and psychological correction of its symptoms in the USA are described. The importance of cognitive-semantic aspects of psychological help to combat veterans is highlighted.
В данной статье рассматриваются особенности проявления эмпатии военнослужащими, проходившими службу на Северном Кавказе. Приведены результаты эмпирического исследования, проанализированы взаимосвязи эмпатии с проявлениями посттравматического стрессового расстройства. Выявлены достоверные различия между уровнями и видами эмпатии у разных представителей спецподразделений. ; Features of display of empathy by the military men serving in the North Caucasus are considered in the article. Results of the conducted empirical research are resulted, interrelations of empathy with displays of post-traumatic stressful frustration are analyzed. Authentic distinctions between levels and kinds of empathy at different representatives of special divisions are revealed.
Показана специфика связи личностных особенностей военнослужащих с уровнем резервных возможностей, определяющих типогенные характеристики патофизиологических процессов и неспецифической реактивности организма при посттравматическом стрессе. Разработана гипотетическая схема, в которой обосновывается вклад особенностей личности военнослужащих в психосоматические отношения при синдроме раздраженного кишечника. ; The article presents the specificity of relation of personal characteristics with the level of the military reserve abilities, defining the type genic characteristics of the pathophysiological processes and nonspecific reactivity of the organism in post-traumatic stress. Hypothetical scheme is developed with justifying the contribution of military people's personality traits in psychosomatic relations with irritable bowel syndrome.
В статье анализируются состояние и основные направления деятельности военных психологов американских вооруженных сил. Показывается, что направление и содержание деятельности военных психологов обусловливается особенностями внешней и внутренней политики американского руководства, задачами, решаемыми вооруженными силами страны на конкретном этапе ее исторического развития, спецификой тех психологических проблем, которые имеют место в армии, авиации и на флоте, достигнутым на сегодняшний день уровнем развития психологической науки и практики. Вскрываются основные проблемы, выступающие мишенями деятельности военных психологов (посттравматическое стрессовое расстройство, самоубийства, наркомания, военные преступления, отношения в воинских подразделениях). Дается анализ предметного поля американской военной психологии, ее основных задач. Показана преемственность в определении основных точек практического приложения военной психологии. Анализируются основные сферы деятельности военных психологов. Показывается специфика задач, решаемых военными психологами армии, военно-морского флота, военно-воздушных сил и морской пехоты. Раскрываются направления и методы работы клинических психологов, специалистов операций по информационной поддержке войск, психологов педагогического (психологическая подготовка войск) и образовательного направлений. Дается обзор штатных позиций и организаций, в которых действуют военные психологии в интересах военного ведомства. Дается обзор мер, принимаемых военным руководством США по совершенствованию системы психологической работы в вооруженных силах на рубеже ХХ ХIХ веков. Анализируются основные схемы профессиональной подготовки психологов, работающих на решение оборонных задач. Дается сравнительный анализ оплаты труда военных психологов. Обсуждаются вопросы функционирования военно-психологического сообщества как составной части Американской психологической ассоциации. Дается обзор периодических изданий, литературы и мероприятий, проводимых секцией военной психологии АПА. ; The paper analyses the condition and the basic directions of military psychologists in the American armed forces. It gives an account of specific features, problems, basic fields of activity, general structure of military psychologists' vocational training. Issues of military psychological community functioning as component of the American psychological association are discussed. The paper shows that the direction and content of the military psychologists is determined by the peculiarities of the domestic and foreign policy of the American leadership, problems solved by the US armed forces at a particular stage of its historical development, the specific features of the psychological problems that are observes in the Army, the Air Force and the Navy at the today level of the psychological science and practice. The main problems that are the targets of the military psychologists (post-traumatic stress disorder, suicide, drug addiction, war crimes, and relations in military units) are revealed. The subject field of the American military psychology, and its main objectives are analyzed. The consistency in determining the main points of the practical application of military psychology is given special attention to. The main areas of activity of military psychologists are analyzed. The specific tasks solved by military psychologists of the Army, the Navy, the Air Force, and the Marine Corps are shown. The direction and methods of clinical psychologists, experts in information operations support of military troops, psychologists in teaching (psychological training of troops) and educational areas are shown. Staff positions and organisations where psychologists works in the interests of the military administration are reviewed. The paper provides an overview of the measures taken by the military leadership of the United States that claim to improve the system of psychological work in the armed forces at the turn of the 20th-21st centuries. The main structure of professional training for the psychologists who are working on solving defense problems are analyzed. A comparative analysis of remuneration system for military psychologists is given. The issues of military-psychological community functioning as an integral part of the American Psychological Association are discussed. A review of periodicals, literature and events held by the section of military psychology of American Psychological Association ( APA) are provided.
The introduction of the new concept of complex post-traumatic stress disorder (cPTSD) in the International Classification of Diseases of the 11th Edition deserves attention in a country where active fighting is taking place. The increase in the number of PTSD sufferers among military personnel and civilians on the territory of hostilities increases the likelihood of PTSD occurring among the contingent. At present, we have no experience in the diagnosis of cPTSD. The objective of our study, along with the diagnosis of PTSD symptoms, is to use a quality of life questionnaire to evaluate the symptoms of cPTSD. The result revealed that the level of community and service support was below average, indicating the need to improve community social support. The self-realization of the combatants has a low average level, which further influences the level of adaptation after the end of the service. Physical and psychological well-being are also low, and this indicator to the need for psychological and physical rehabilitation of demobilized soldiers. At the same time, communication with friends and family, performance were at a high enough level, and these are positive factors that influence the adaptation to civilian life. Summarizing the research, we suggest that in order to organize the help of the combatants more effectively, it is necessary to evaluate, along with a purely psychiatric diagnosis of PTSD, the level of social and physical adaptation of patients with PTSD. ; Введение нового понятия, как комплексный посттравматическое стрессовое расстройство (кПТСР) в Международной классификации болезней 11-го пересмотра заслуживает внимания в стране, где проходят активные боевые действия. Увеличение количества страдающих ПТСР среди военнослужащих и гражданского населения находящихся на территории боевых действий, повышает вероятность возникновения кПТСР среди данного контингента. На сегодняшний день, мы не имеем опыта диагностики кПТСР. Задачей нашего исследования наряду с диагностикой симптомов ПТСР применять опросник оценки качества жизни, для оценки симптомов кПТСР. Результатом работы выявлено - уровень общественной и служебной поддержки был ниже среднего уровня, что указывает на необходимость улучшать социальную поддержку общины. Самореализация бывших участников боевых действий имеет низкий средний уровень, в дальнейшем негативно влияет на уровень адаптации после окончания службы. Физическое и психологическое благополучие также имеют низкий уровень, а это уже говорит о необходимости психологической и физической реабилитации демобилизованных воинов. В то же время, общение с друзьями и в семье, работоспособность были на достаточно высоком уровне, а это положительные факторы, влияющие на адаптацию к гражданской жизни. Предлагаем для более эффективной организации помощи, бывшим участникам боевых действий необходимо, наряду с определением чисто психиатрического диагноза ПТСР, оценивать уровень социальной, физической адаптации пациентов с ПТСР. ; Введення нового поняття, як комплексний посттравматичний стресовий розлад (кПТСР) у Міжнародній класифікації хвороб 11-го перегляду заслуговує на увагу в країні, де проходять активні бойові дії. Збільшення кількості страждаючих на ПТСР серед військовослужбовців та цивільного населення що знаходяться на території бойових дій, підвищує вірогідність виникнення кПТСР серед даного контингенту. На сьогодні, ми не маємо досвіду діагностики кПТСР. Задачею нашого пілотного дослідження поряд з діагностикою симптомів ПТСР застосовувати опитувальник оцінки якості життя, для оцінки симптомів кПТСР. Група пацієнтів – 26 чоловік, колишніх учасників бойових дій (КУБД) чоловічої статі, які мали виражені симптоми ПТСР включили у дослідження. Середній вік хворих складав 41,3 роки, середня тривалість перебування у армії - 19,4 місяці (максимальний строк служби складав 48 місяців, мінімальний - 8 міс), тривалість перебування у зоні бойових дій - 8,2 міс. Переважали хворі зі середньо спеціальною освітою - 18 чоловіків (69,3%), безробітні - 16 чоловік (61,6%) та не перебували у шлюбі 17 чол. (65,4%). У 12 (662%) не було дітей, а кількість КУБД з однією або двома дітьми була однаковою – по 7 осіб (26,9%). Тільки 7 чоловіків, а це становить 26,9%, мешкали зі своєю сім'єю, решта – 9 осіб. (34,6%) мешкали самостійно, 10 чоловік (48,5%) мешкали з батьками. Рівень свого матеріальне забезпечення досліджувані оцінювали як низький рівень 15 осіб. (57,7%) , або середній рівень 11 осіб. (42,3%). Фіксувалось відсутність обтяження спадковості психічними розладами у 23 осіб. (88,5%), у решти хворих – 3 осіб. (11,5%) серед родичів були психічні розлади. У 11 осіб (42,3%) в анамнезі психологічна травма дитинства. Левова більшість мали досвід строкової військової служби перед участю у бойових діях (18 хворих - 69,3%). Результатом роботи виявлено - рівень громадської та службової підтримки був нижче середнього рівня, що вказує на необхідність покращувати соціальну підтримку громади. Самореалізація колишнього учасника бойових дій має низький рівень, що в подальшому впливає на рівень адаптації після закінчення служби. Фізичне та психологічне благополуччя також мають низький рівень, а це вже говорить про потребу психологічної та фізичної реабілітації демобілізованих воїнів. У той же час, спілкування з друзями та у сім'ї, працездатність були на достатньо високому рівні, а це позитивні фактори, що впливають на адаптацію до цивільного життя. Підсумовуючи дослідження, пропонуємо для більш ефективної організації допомоги колишнім учасникам бойових дій необхідно, поряд з суто психіатричним діагнозом ПТСР, оцінювати рівень соціальної, фізичної адаптації пацієнтів з ПТСР.
Рассматриваются причины возникновения войн и условия мира с точки зрения различных социологических теорий. Проводится социально-исторический анализ феномена посттравматического стрессового синдрома военнослужащих. Выделяются социальные последствия военного синдрома, оказывающие отрицательное влияние на личность военнослужащего и общество в целом. ; The reasons of war and peace conditions are considered in the frame of various sociological theories. The socio-historical analysis of the phenomenon of the post-traumatic stress syndrome by military-men is investigated in this article. The social consequences of the «war syndrome», had negative impact on the identity of military personnel and society as a whole.
В работе проанализированы основные теоретические и практические подходы к изучению смысловой сферы военнослужащих, переживших боевой стресс. В данном контексте охарактеризована смысловая сфера личности как особым образом организованная совокупность смысловых образований, обеспечивающая смысловую регуляцию целостной жизнедеятельности субъекта во всех ее аспектах. ; In work the basic theoretical campaigns to studying semantic sphere of military men survived fighting stress are investigated. Semantic sphere of the person as the organized set of semantic formations provides with special image semantic regulation of complete ability to live of the subject all his aspects.
Показано, что такие личностные характеристики военнослужащих, как жизнестойкость, базисные убеждения, субъективное благополучие могут выступать в качестве личностного ресурса, способствующего повышению уровня их адаптивных возможностей и сохранению здоровья. ; It is shown, that such personal characteristics of military men as жизнестойкость, basic belief, subjective well-being can represent itself as the personal resource promoting increase of a level of their adaptive opportunities and preservation of health.
Показано, что такие личностные характеристики военнослужащих, как жизнестойкость, базисные убеждения, субъективное благополучие, могут выступать в качестве личностного ресурса, способствующего повышению уровня их адаптивных возможностей и сохранению здоровья. ; It is shown, that such personal characteristics of military men as жизнестойкость, basic belief, subjective well-being can represent itself as the personal resource promoting increase of a level of their adaptive opportunities and preservation of health.
The article deals with psychological features and signs of posttraumatic stress disorders and sharp stress reactions; problems of social psychological adaptation of military men. It is described the experience of using rehabilitation program for the participant of all Ukrainian Maidan.Keywords: posttraumatic stress disorders, sharp stress reaction, traumatic event, mental disorders, readaptation. ; Проаналізовано психологічні особливості та ознаки посттравматичних стресових розладів і гострих стресових реакцій; проблеми соціально-психологічної адаптації військових. Описано досвід використання реабілітаційної програми для учасників Всеукраїнського майдану.Ключові слова: посттравматичний стресовий розлад, гостра стресова реакція, травматична подія, психічні розлади, реадаптація. Проанализированы психологические особенности и признаки посттравматических стрессовых расстройств и острых стрессовых реакций; проблемы социально-психологической адаптации военных. Описан опыт использования реабилитационной программы для участников Всеукраинского майдана.Ключевые слова: посттравматическое стрессовое расстройство, острая стрессовая реакция, травматическое событие, психические расстройства, реадаптация. The article deals with psychological features and signs of posttraumatic stress disorders and sharp stress reactions; problems of social psychological adaptation of military men. It is described the experience of using rehabilitation program for the participant of all Ukrainian Maidan.Keywords: posttraumatic stress disorders, sharp stress reaction, traumatic event, mental disorders, readaptation.