Each organization as a socio-economic system is exposed to the factors of external and internal environment; the organizational culture (OC) of the company is in its turn the product of the interrelation between the external and internal environment of an enterprise, so any impact will determine further formation and development of OC. The factors of both external and internal environment can have a positive or negative trend to a change. The problems of the research into the essence of OC and the innovation potential are tackled in many papers of both domestic and foreign authors, but no relationship was identified between the structure and the factors of OC and innovation potential. Therefore, in our opinion, the issue of identifying the factors influence presents a problem. Its defining will make it possible to forecast a positive or a negative trend in the change of the organizational structure that will determine the capacity to enhance the innovation potential of an enterprise. The purpose of writing this article was to study the influence of factors of external and internal environment of the organization on the components of OC and the innovation potential of an enterprise. To explore the problems studied for the article we structured in detail the concepts and elements that OC contains, and also defined the structure of the innovation potential, its components. Comparison of the structures of OC and innovation potential demonstrated the presence of common and interrelated elements. A deeper analysis was conducted by defining the main factors of OC. The results of the analysis allowed determining the place of OC in the structure of the innovation potential of an enterprise. Thus, the following conclusions can be made. First, the structure of OC and the innovation potential contains a shared item, which is microclimate that implies conditions that can facilitate the development of innovation in the organization. Second, the factors of OC for the most part form the structure of the innovation potential: personality of the founder – management style, system of communication; the size of the organization determines its structure, the presence of various technological premises, the possibility of free movement of the personnel and organization of work. Third, production technology, adopted by the organization, determines the level of its innovation potential. The flexibility of OC allows more intensive using and adapting innovation technologies at an enterprise. The scientific novelty of the research. For the first time we formulated a definition of OC as a model of key elements, genuinely correct and the one that is passed on to the new members of the team as a certain dogma. The practical value of the work lies in summarizing and comparing the basic elements of OC and the innovation potential and identifying common peculiarities that makes it possible to define the role of formation and development of organizational culture in improving the innovation of an enterprise. Further objectives are defined as the analysis of influence factors on the Ukrainian enterprises, identification of problems and development of plans to eliminate them or warn about them.
The article defines and characterizes factors influencing transport enterprise innovative potential. The author classifies theoretical approaches to defining the enterprise innovative potential and clarifies the category due to these approaches. The innovative potential is considered as an organic component of the general economic potential, which is identical with it by its structure, being shaped while affected by the available material and financial resources as well as the intellectual assets. It reflects the already reached innovations level, characterizing the potential ability of the enterprise to develop via implementation of possible innovations. The author has established that the most often the influencing factors for the enterprise innovative potential are classified into the external and internal ones. Using the classification and logical generalization methods, considering the transport function peculiarities, the influencing factors for transport enterprise innovative potential were classified into the internal and external ones (the direct and indirect influence). The author categorizes the internal influencing factors onto the material, financial, human and relational, the external direct influencing factors are classified into the branch, regional and environmental, while the external factors of indirect influence can be economic, technological, political and social-cultural. The relation of these factors and their influence level onto the transport enterprise and transport branch innovative potential have been determined. It has been established that the enterprise must predict and calculate the effect of all factors on the innovative activity. As the enterprise can directly influence only the internal potential, the enterprise innovative potential should be evaluated regarding the internal factors, which provide for its success. ; Статья посвящена определению и характеристике факторов влияния на инновационный потенциал транспортного предприятия. Систематизированы теоретические подходы к определению сущности инновационного потенциала предприятия, уточнена суть этой категории на основе обобщения подходов к ее определению. Инновационный потенциал предприятия рассматривается как органическая составляющая общеэкономического потенциала, которая имеет идентичную с ним структуру, формируется под влиянием имеющихся материальных и финансовых ресурсов, интеллектуального капитала, отражает уже достигнутый уровень инновационных результатов и характеризует потенциальную способность предприятия к развитию за счет внедрения достижимых для него инновационных решений. Выявлено, что наиболее распространенной классификацией факторов влияния на инновационный потенциал предприятия является их разделение на внешние и внутренние. На основе методов систематизации и логического обобщения и с учетом специфики деятельности транспорта классифицированы факторы влияния на инновационный потенциал предприятия на внутренние и внешние (прямого и косвенного воздействия). Систематизированы внутренние факторы влияния на материальные, финансовые, человеческие, организационные и реляционные, внешние факторы прямого воздействия - на отраслевые, региональные и окружения, внешние факторы косвенного воздействия - на экономические, технологические, политические и социально-культурные. Определена взаимосвязь этих факторов и уровень их влияния на формирование инновационного потенциала транспортного предприятия и транспортной отрасли. Установлено, что предприятие должно прогнозировать и учитывать действие всех факторов при реализации инновационной деятельности. Однако, поскольку предприятие имеет непосредственное влияние только на свои внутренние возможности, оценку уровня инновационного потенциала предприятия следует проводить на основе внутренних факторов, которые являются основным источником его успеха. ; Стаття присвячена визначенню та характеристиці факторів впливу на інноваційний потенціал транспортного підприємства. Систематизовано теоретичні підходи до визначення сутності інноваційного потенціалу підприємства, уточнено зміст цієї категорії на основі узагальнення підходів до її визначення. Інноваційний потенціал підприємства розглядається як органічна складова загальноекономічного потенціалу, що має ідентичну з ним структуру, формується під впливом наявних матеріальних та фінансових ресурсів, інтелектуального капіталу, відображає вже досягнутий рівень інноваційних результатів і характеризує потенційну здатність підприємства до розвитку за рахунок впровадження досяжних для нього інноваційних рішень. Виявлено, що найбільш поширеною класифікацією факторів впливу на інноваційний потенціал підприємства є поділ на зовнішні та внутрішні. На основі методів систематизації та логічного узагальнення і з урахуванням специфіки діяльності транспорту класифіковано фактори впливу на інноваційний потенціал підприємства на внутрішні і зовнішні (прямого і непрямого впливу). Систематизовано внутрішні фактори впливу на матеріальні, фінансові, людські, організаційні та реляційні, зовнішні фактори прямого впливу – на галузеві, регіональні та оточення, зовнішні фактори непрямого впливу – на економічні, технологічні, політичні та соціально-культурні. Визначено взаємозв'язок цих факторів і рівень їх впливу на формування інноваційного потенціалу транспортного підприємства та транспортної галузі. Встановлено, що підприємство повинно прогнозувати та враховувати дію всіх факторів при реалізації інноваційної діяльності. Проте, оскільки підприємство має безпосередній вплив лише на свої внутрішні можливості, оцінювання рівня його інноваційного потенціалу слід проводити на основі внутрішніх факторів, які є основним джерелом його успіху.
The article defines and characterizes factors influencing transport enterprise innovative potential. The author classifies theoretical approaches to defining the enterprise innovative potential and clarifies the category due to these approaches. The innovative potential is considered as an organic component of the general economic potential, which is identical with it by its structure, being shaped while affected by the available material and financial resources as well as the intellectual assets. It reflects the already reached innovations level, characterizing the potential ability of the enterprise to develop via implementation of possible innovations. The author has established that the most often the influencing factors for the enterprise innovative potential are classified into the external and internal ones. Using the classification and logical generalization methods, considering the transport function peculiarities, the influencing factors for transport enterprise innovative potential were classified into the internal and external ones (the direct and indirect influence). The author categorizes the internal influencing factors onto the material, financial, human and relational, the external direct influencing factors are classified into the branch, regional and environmental, while the external factors of indirect influence can be economic, technological, political and social-cultural. The relation of these factors and their influence level onto the transport enterprise and transport branch innovative potential have been determined. It has been established that the enterprise must predict and calculate the effect of all factors on the innovative activity. As the enterprise can directly influence only the internal potential, the enterprise innovative potential should be evaluated regarding the internal factors, which provide for its success. ; Статья посвящена определению и характеристике факторов влияния на инновационный потенциал транспортного предприятия. Систематизированы теоретические подходы к определению сущности инновационного потенциала предприятия, уточнена суть этой категории на основе обобщения подходов к ее определению. Инновационный потенциал предприятия рассматривается как органическая составляющая общеэкономического потенциала, которая имеет идентичную с ним структуру, формируется под влиянием имеющихся материальных и финансовых ресурсов, интеллектуального капитала, отражает уже достигнутый уровень инновационных результатов и характеризует потенциальную способность предприятия к развитию за счет внедрения достижимых для него инновационных решений. Выявлено, что наиболее распространенной классификацией факторов влияния на инновационный потенциал предприятия является их разделение на внешние и внутренние. На основе методов систематизации и логического обобщения и с учетом специфики деятельности транспорта классифицированы факторы влияния на инновационный потенциал предприятия на внутренние и внешние (прямого и косвенного воздействия). Систематизированы внутренние факторы влияния на материальные, финансовые, человеческие, организационные и реляционные, внешние факторы прямого воздействия - на отраслевые, региональные и окружения, внешние факторы косвенного воздействия - на экономические, технологические, политические и социально-культурные. Определена взаимосвязь этих факторов и уровень их влияния на формирование инновационного потенциала транспортного предприятия и транспортной отрасли. Установлено, что предприятие должно прогнозировать и учитывать действие всех факторов при реализации инновационной деятельности. Однако, поскольку предприятие имеет непосредственное влияние только на свои внутренние возможности, оценку уровня инновационного потенциала предприятия следует проводить на основе внутренних факторов, которые являются основным источником его успеха. ; Стаття присвячена визначенню та характеристиці факторів впливу на інноваційний потенціал транспортного підприємства. Систематизовано теоретичні підходи до визначення сутності інноваційного потенціалу підприємства, уточнено зміст цієї категорії на основі узагальнення підходів до її визначення. Інноваційний потенціал підприємства розглядається як органічна складова загальноекономічного потенціалу, що має ідентичну з ним структуру, формується під впливом наявних матеріальних та фінансових ресурсів, інтелектуального капіталу, відображає вже досягнутий рівень інноваційних результатів і характеризує потенційну здатність підприємства до розвитку за рахунок впровадження досяжних для нього інноваційних рішень. Виявлено, що найбільш поширеною класифікацією факторів впливу на інноваційний потенціал підприємства є поділ на зовнішні та внутрішні. На основі методів систематизації та логічного узагальнення і з урахуванням специфіки діяльності транспорту класифіковано фактори впливу на інноваційний потенціал підприємства на внутрішні і зовнішні (прямого і непрямого впливу). Систематизовано внутрішні фактори впливу на матеріальні, фінансові, людські, організаційні та реляційні, зовнішні фактори прямого впливу – на галузеві, регіональні та оточення, зовнішні фактори непрямого впливу – на економічні, технологічні, політичні та соціально-культурні. Визначено взаємозв'язок цих факторів і рівень їх впливу на формування інноваційного потенціалу транспортного підприємства та транспортної галузі. Встановлено, що підприємство повинно прогнозувати та враховувати дію всіх факторів при реалізації інноваційної діяльності. Проте, оскільки підприємство має безпосередній вплив лише на свої внутрішні можливості, оцінювання рівня його інноваційного потенціалу слід проводити на основі внутрішніх факторів, які є основним джерелом його успіху.
В статье проанализировано экономическое содержание и обозначены особенности понятия имущественного потенциала предприятия. Исследовано понятие «потенциал предприятия» и выделены основные подходы к его трактовке. Рассмотрены взгляды ученых относительно сущности понятия «имущество предприятия». Проанализированы составляющие элементы имущества предприятия, выделенные согласно действующему законодательству. Разграничены типы имущества по составляющим элементам права: имущество, которым владеет предприятие, и имущество, находящееся в пользовании предприятия. Предложен порядок определения имущества, которое находится в пользовании предприятия. Определены внутренние и внешние по отношению к предприятию факторы, влияющие на имущественный потенциал. Исследована экономическая сущность имущественного потенциала предприятия и предложены определения этого понятия. ; The article analyses economic content and marks out specific features of the "property potential of a company" notion. It studies the "company potential" notion and marks out main approaches to its interpretation. It considers views of scientists with respect to the essence of the "company property" notion. It analyses component elements of the company property, specified in accordance with the current legislation. It differentiates types of property by component elements of the law: property owned by a company and property used by a company. It offers an order of identification of property used by a company. It identifies internal and external, with respect to a company, factors that influence property potential. It studies the economic essence of the property potential of a company and offers definitions of this notion.
This article explores the principles and factors of formation and use of the investment potential of the enterprise. The authors found the most effective directions of improvement in the investment potential of the enterprise by acting on the factors of its formation. The most effective ways to ensure the growth of the investment potential of the enterprise is to provide favorable conditions for the production process at the plant and the removal of bureaucratic and criminal barriers to activity this enterprise in the market. Authors determined that state regulation of investment is the primary focus of government policy and the most effective way to increase the investment potential of enterprises.
Мета статті – висвітлення авторського методичного підходу до аналізу та оцінки підприємницького потенціалу підприємства. Здійснено огляд методичних підходів до аналізу та оцінки зазначеного потенціалу, що показав наявність значної кількості методів та системи показників.
У статті представлено авторський методичний підхід до аналізу та оцінки підприємницького потенціалу, що містить такі елементи, як: мета, завдання, об'єкт та суб'єкт оцінки підприємницького потенціалу, інформаційна база дослідження підприємницького потенціалу, методи дослідження підприємницького потенціалу, напрями дослідження підприємницького потенціалу, показники оцінки підприємницького потенціалу за напрямами, інтегральна оцінка підприємницького потенціалу підприємства, виявлення резервів нарощення підприємницького потенціалу.
Запропоновано систему показників за напрямами оцінки підприємницького потенціалу підприємства: інтелектуальний потенціал, маркетинговий потенціал, фінансовий потенціал, інноваційний потенціал, інформаційний потенціал, виробничий потенціал, креативний потенціал. Обґрунтовано необхідність розрахунку інтегрального індексу підприємницького потенціалу підприємства.
Ключові слова: підприємницький потенціал, аналіз та оцінка, методичний підхід, показники, індекс, методи, інтелектуальний потенціал, маркетинговий потенціал, фінансовий потенціал, інноваційний потенціал, інформаційний потенціал, виробничий потенціал, креативний потенціал.
У статті проведено контент-аналіз і систематизацію наукових поглядів щодо сутності поняття "економічна безпека підприємства", а також розвиток понятійного апарату теорії менеджменту за рахунок дефініції економічної безпеки як об'єкта управління. На основі систематизації наукових поглядів на сутність поняття "економічна безпека підприємства" узагальнено різні підходи щодо цієї дефініції, а саме "економічна безпека підприємства" розглядається: як стан ефективного використання (ресурсів, потенціалу, діяльності); як стан захищеності (потенціалу підприємства, діяльності підприємства, інтересів тощо); як комплекс (економічних відносин, заходів, властивостей тощо); як характеристика (діяльності, досягнутих та очікуваних результатів діяльності тощо); як розвиток (збалансований і безупинний) тощо. Запропоноване авторське уточнене визначення терміна "економічна безпека підприємства" як комплексної характеристики стану захищеності економічних інтересів підприємства та їхньої узгодженості з наявним потенціалом і заявленими цілями, що дає змогу протистояти різним негативним факторам у процесі економічної діяльності. ; Ensuring sustainable development of an enterprise is impossible without an effective system of its economic security based on a developed and implemented development strategy. Under the conditions of socio-economic and political instability, dynamic external environment and unstable development of the national economy, domestic enterprises face many threats to their functioning. Therefore, business entities have to ensure the stability of operations by avoiding or eliminating threats and risks, as well as the efficiency of operations through sound management of resources and business processes. In this regard, the issue of further developing the conceptual apparatus becomes more relevant, which will make it possible to form appropriate economic security management systems at the enterprise. The purpose of the study is content analysis and systematization of scientific views on the essence of the concept of "economic security of the enterprise", as well as the development of the conceptual apparatus of management theory through the definition of economic security as a management object which will reflect the author's interpretation of this category and open prospects for further research. On the basis of content analysis and systematization of scientific views regarding the essence of the concept of "economic security of the enterprise" different approaches to this definition were generalized, namely "economic security of the enterprise" is considered: as a state of efficient use (resources, potential, activity); as a state of security (enterprise potential, enterprise activity, interests, etc.); as a complex (economic relations, activities, properties, etc.); as a characteristic (activities, achieved and expected results of activities, etc.); as development (balanced and continuous) and the like. Treating sustainability as a long-term equilibrium between the existing and prospective potential of the enterprise and the goals of its development, we consider it advisable to introduce a characteristic of their consistency, deviation from which causes fluctuations in equilibrium. Thus, it is appropriate to use an integrated approach, according to which the economic security of the enterprise is considered as a complex characteristic of the state of protection of the economic interests of the enterprise and their consistency with the existing potential and stated goals, which makes it possible to counter various negative factors in the process of economic activity. Thus, consideration of the economic security of the enterprise from the point of view of cost-oriented management makes it possible to determine the objects of security management at the enterprise, and the structuring of business processes, resources, factors is the basis for the formation of a fundamentally new concept of "economic security of the enterprise".
Мета. Метою цього дослідження є обґрунтування концептуальних і методичних підходів до управління потенціалом інтелектуальної власності підприємства із урахуванням цінностей сталого розвитку.
Результати. У статті досліджено підходи до управління потенціалом інтелектуальної власності підприємств із урахуванням цінностей сталого розвитку; оцінено й проаналізовано рівень потенціалу інтелектуальної власності інноваційно-активних підприємств в Україні. Представлені в роботі методологічні та методичні розробки сприяють удосконаленню системи управління потенціалом інтелектуальної власності. У результаті виконаного дослідження розвинуто поняття «потенціал інтелектуальної власності», удосконалено класифікацію і принципи управління потенціалом інтелектуальної власності промислового підприємства, згруповано фактори впливу на його формування і використання. Запропоновано структурно-аналітичну модель удосконалення управління потенціалом інтелектуальної власності, а також метод аналізування динаміки формування і використання управління потенціалом інтелектуальної власності промислового підприємства.
Наукова новизна. Уточнено сутність поняття «потенціал інтелектуальної власності промислового підприємства» – сукупність можливостей, які виникають у результаті створення, розвитку та використання об'єктів інтелектуальної власності (таких як винаходи, товарні знаки, авторські права, патенти тощо) з метою забезпечення конкурентоспроможності, інноваційного та сталого розвитку організації чи підприємства. Цей потенціал включає в себе не лише юридичні права на об'єкти інтелектуальної власності, але й можливості їхнього комерційного використання, обміну, ліцензування та інші стратегічні аспекти, спрямовані на максимізацію вартості цих об'єктів для підприємства). На системно-функціональній основі виокремлено підходи до управління потенціалом інтелектуальної власності підприємства.
Практична цінність. Виокремлені підходи до управління потенціалом інтелектуальної власності промислового підприємства можуть бути застосовані для встановлення цілей формування і розвитку потенціалу інтелектуальної власності промислового підприємства, організування заходів для практичного використання цього потенціалу, мотивування працівників підприємства до розвитку і реалізації потенціалу інтелектуальної власності, розроблення механізмів контролювання і регулювання цього потенціалу.
In the article the theoretical foundations of the system of labor potential, the analysis of domestic and foreign valuation methodologies employment potential of the company, briefly analysis components of labor potential. The authors studied system factors influencing the formation and use of labor potential investigated stages of HR at the current stage of economic development and formed approach to identifying and providing employment potential of the company in today's instability and variability of the economic and political situation. ; В статье обоснованы теоретические основы системы управления трудовым потенциалом, кратко осуществлен анализ отечественных и зарубежных методик оценки трудового потенциала предприятия, проанализировано составляющие трудового потенциала. Авторами изучено систему факторов влияния на формирование и использование трудового потенциала, исследованы этапы процесса управления персоналом на нынешнем этапе экономического развития и сформированы подход к определению и обеспечения трудового потенциала предприятия в современных условиях нестабильности и изменчивости экономической и политической ситуации. ; У статті обґрунтовано теоретичні основи системи управління трудовим потенціалом, стисло здійснено аналіз вітчизняних та зарубіжних методик оцінки трудового потенціалу підприємства, проаналізувано складові трудового потенціалу. Авторами вивчено систему факторів впливу на формування й використання трудового потенціалу, досліджено етапи процесу управління персоналом на теперішньому етапі економічного розвитку та сформовано підхід до визначення та забезпечення трудового потенціалу підприємства в сучасних умовах нестабільності і мінливості економічної і політичної ситуації.
Purpose. In the conditions of narrow-mindedness of resources and information, growth of probability of offensive of risk situations, complication of social and economic situation in a country, deepening of general economic crisis the special value for every enterprise acquires the purposeful search of competitive edges and possibilities to gain end, adapting oneself to the quickly changing external environment. It testifies to the necessity of further development of theory of management the competitiveness of enterprises. There is also a requirement in forming of the methodical going near the estimation of competition status of enterprise which is determine the degree development of strategic and competition potential of enterprise for providing and maintenance of his competitiveness. Method. Estimation of competition status leans against the intercommunications set by us between categories «competition potential», «strategic potential», «competitive edge», «competition status» and «competitiveness» of enterprise. The method of estimation of competition status enables to define the degree of development of strategic and competition potential of enterprise, and also to estimate the terms of external environment for maintenance at high level of competitive edge of enterprise which predetermines his competitiveness. The method of estimation of perspective competition status, giving the generalized estimation to the prospects of development of enterprise in the future is expounded. His prognosis is built on the calculation of index of strategic potential of enterprise and index of influence of external environment. Results. Providing of competitive edges and maintenance of competitiveness of enterprise becomes complicated because of narrow-mindedness of resources, insufficiency of information, increase of probability of interference with activity of enterprises of negative factors of external environment. It is set that competition potential of enterprise, determining his ability successfully to compete at the market, depends on his competition status and strategic potential. As one of methods of management competitive edges and competitiveness of enterprise the improved method of estimation of his current and perspective competition status is offered, that demanded the substantial revision of scale of grades of meaningfulness of elements of strategic potential of enterprise. Scientific novelty. The vehicle of categories is improved in the theory of management the competitiveness of enterprise. In the chain of fundamental determinations on the basis of research of causal and consequence connections between them and clarification of essence of every category concepts «competition status» and «strategic potential are entered». It enabled to specify and perfect the method of estimation of current and perspective competition status. For the estimation of prospects of development of enterprise the scale of grades of meaningfulness of elements of strategic potential is developed, in which the degree of influence of constituents of potential is indicated on achievement of aims of development of enterprise. Practical meaningfulness. Introduction of the offered method of estimation of perspective competition status in practice of strategic management an enterprise, oriented to development and improvement of the competition position, will allow to be concentrated on the search of those competitive edges, which are able to provide him success in competitive activity and achievement of aims at terms, formed in the internal and external environment of enterprise. ; Цель. В условиях ограниченности ресурсов и информации, роста вероятности наступления рисковых ситуаций, усложнения социально-экономической ситуации в стране, углубления общего экономического кризиса особое значение для каждого предприятия приобретает целенаправленный поиск конкурентных преимуществ и возможностей достигать цели, адаптируясь к быстроменяющейся внешней среде. Это свидетельствует о необходимости дальнейшего развития теории управления конкурентоспособностью предприятий. Существует также потребность в формировании методического подхода к оценке конкурентного статуса предприятия, которым определяется степень достаточности стратегического и конкурентного потенциала предприятия для обеспечения и поддержания его конкурентоспособности. Методика. Оценка конкурентного статуса опирается на установленные нами взаимосвязи между категориями «конкурентный потенциал», «стратегический потенциал», «конкурентное преимущество», «конкурентный статус» и «конкурентоспособность» предприятия. Методика оценки конкурентного статуса дает возможность определить степень достаточности развития стратегического и конкурентного потенциала предприятия, а также оценить условия внешней среды для поддержания на высоком уровне конкурентного преимущества предприятия, предопределяющего его конкурентоспособность. Изложена методика оценки перспективного конкурентного статуса, дающего обобщенную оценку перспективам развития предприятия в будущем. Его прогноз строится на расчете индекса стратегического потенциала предприятия и индекса влияния внешней среды. Результаты. Обеспечение конкурентных преимуществ и поддержание конкурентоспособности предприятия усложняется вследствие ограниченности ресурсов, недостаточности информации, повышения вероятности вмешательства в деятельность предприятий негативных факторов внешней среды. Установлено, что конкурентный потенциал предприятия, определяющий его способность успешно конкурировать на рынке, зависит от его конкурентного статуса и стратегического потенциала. В качестве одного из методов управления конкурентными преимуществами и конкурентоспособностью предприятия предложена усовершенствованная методика оценки его текущего и перспективного конкурентного статуса, что потребовало существенной доработки шкалы рангов значимости элементов стратегического потенциала предприятия. Научная новизна. Усовершенствован категорийный аппарат в теории управления конкурентоспособностью предприятия. В цепочку основополагающих определений на основе исследования причинно-следственных связей между ними и уточнения сущности каждой категории введены понятия «конкурентный статус» и «стратегический потенциал». Это дало возможность конкретизировать и усовершенствовать методику оценки текущего и перспективного конкурентного статуса. Для оценки перспектив развития предприятия разработана шкала рангов значимости элементов стратегического потенциала, в которой указана степень влияния составляющих потенциала на достижение целей развития предприятия. Практическая значимость. Внедрение предложенной методики оценки перспективного конкурентного статуса в практику стратегического управления предприятием, ориентированным на развитие и улучшение своей конкурентной позиции, позволит сконцентрироваться на поиске тех конкурентных преимуществ, которые способны обеспечить ему успех в конкурентной борьбе и достижение целей при условиях, сформировавшихся во внутренней и внешней среде предприятия. ; Мета. В умовах обмеженості ресурсів та інформації, зростання ймовірності настання ризикових ситуацій, ускладнення соціально-економічної ситуації в країні, поглиблення загальної економічної кризи особливого значення для кожного підприємства набуває цілеспрямований пошук конкурентних переваг і можливостей досягати цілі, адаптуючись до швидкоплинного зовнішнього середовища. Це свідчить про необхідність подальшого розвитку теорії управління конкурентоспроможністю підприємств. Існує також потреба у формуванні методичного підходу до оцінки конкурентного статусу підприємства, яким визначається ступінь достатності стратегічного і конкурентного потенціалу підприємства для забезпечення і підтримання його конкурентоспроможності. Методика. Оцінка конкурентного статусу спирається на встановлені нами взаємозв'язки між категоріями «конкурентний потенціал», «стратегічний потенціал», «конкурентна перевага», «конкурентний статус» і «конкурентоспроможність» підприємства. Методика оцінки конкурентного статусу дає можливість визначити ступінь достатності розвитку стратегічного й конкурентного потенціалу підприємства, а також оцінити умови зовнішнього середовища для підтримання на високому рівні конкурентної переваги підприємства, яка зумовлює його конкурентоспроможність. Викладено методику оцінки перспективного конкурентного статусу, який дає узагальнену оцінку перспективам розвитку підприємства в майбутньому. Його прогноз будується на розрахунку індексу стратегічного потенціалу підприємства та індексу впливу зовнішнього середовища. Результати. Забезпечення конкурентних переваг і підтримання конкурентоспроможності ускладнюється внаслідок обмеженості ресурсів, недостатності інформації, підвищення вірогідності втручання у діяльність підприємств негативних факторів зовнішнього середовища. Встановлено, що конкурентний потенціал підприємства, який визначає його здатність успішно конкурувати на ринку, залежить від його конкурентного статусу й стратегічного потенціалу. Як один із методів управління конкурентними перевагами й конкурентоспроможністю підприємства запропоновано удосконалену методику оцінки його поточного й перспективного конкурентного статусу, що потребувало суттєвого доопрацювання шкали рангів значущості елементів стратегічного потенціалу підприємства. Наукова новизна. Удосконалено категорійний апарат у теорії управління конкурентоспроможністю підприємства. До ланцюга основоположних визначень на підставі дослідження причинно-наслідкових зв'язків між ними та уточнення сутності кожної категорії введено поняття «конкурентний статус» і «стратегічний потенціал». Це дало можливість конкретизувати та удосконалити методику оцінки поточного й перспективного конкурентного статусу. Для оцінки перспектив розвитку підприємства розроблена шкала рангів значущості елементів стратегічного потенціалу, у якій вказано ступінь впливу складових потенціалу на досягнення цілей розвитку підприємства. Практична значимість. Запровадження запропонованої методики оцінки перспективного конкурентного статусу в практику стратегічного управління підприємством, орієнтованим на розвиток і покращення своєї конкурентної позиції, дозволить сконцентруватися на пошуку тих конкурентних переваг, які здатні забезпечити йому успіх у конкурентній боротьбі й досягнення цілей за умов, що сформувались у внутрішньому й зовнішньому середовищі підприємства.
Purpose. In the conditions of narrow-mindedness of resources and information, growth of probability of offensive of risk situations, complication of social and economic situation in a country, deepening of general economic crisis the special value for every enterprise acquires the purposeful search of competitive edges and possibilities to gain end, adapting oneself to the quickly changing external environment. It testifies to the necessity of further development of theory of management the competitiveness of enterprises. There is also a requirement in forming of the methodical going near the estimation of competition status of enterprise which is determine the degree development of strategic and competition potential of enterprise for providing and maintenance of his competitiveness. Method. Estimation of competition status leans against the intercommunications set by us between categories «competition potential», «strategic potential», «competitive edge», «competition status» and «competitiveness» of enterprise. The method of estimation of competition status enables to define the degree of development of strategic and competition potential of enterprise, and also to estimate the terms of external environment for maintenance at high level of competitive edge of enterprise which predetermines his competitiveness. The method of estimation of perspective competition status, giving the generalized estimation to the prospects of development of enterprise in the future is expounded. His prognosis is built on the calculation of index of strategic potential of enterprise and index of influence of external environment. Results. Providing of competitive edges and maintenance of competitiveness of enterprise becomes complicated because of narrow-mindedness of resources, insufficiency of information, increase of probability of interference with activity of enterprises of negative factors of external environment. It is set that competition potential of enterprise, determining his ability successfully to compete at the market, depends on his competition status and strategic potential. As one of methods of management competitive edges and competitiveness of enterprise the improved method of estimation of his current and perspective competition status is offered, that demanded the substantial revision of scale of grades of meaningfulness of elements of strategic potential of enterprise. Scientific novelty. The vehicle of categories is improved in the theory of management the competitiveness of enterprise. In the chain of fundamental determinations on the basis of research of causal and consequence connections between them and clarification of essence of every category concepts «competition status» and «strategic potential are entered». It enabled to specify and perfect the method of estimation of current and perspective competition status. For the estimation of prospects of development of enterprise the scale of grades of meaningfulness of elements of strategic potential is developed, in which the degree of influence of constituents of potential is indicated on achievement of aims of development of enterprise. Practical meaningfulness. Introduction of the offered method of estimation of perspective competition status in practice of strategic management an enterprise, oriented to development and improvement of the competition position, will allow to be concentrated on the search of those competitive edges, which are able to provide him success in competitive activity and achievement of aims at terms, formed in the internal and external environment of enterprise. ; Цель. В условиях ограниченности ресурсов и информации, роста вероятности наступления рисковых ситуаций, усложнения социально-экономической ситуации в стране, углубления общего экономического кризиса особое значение для каждого предприятия приобретает целенаправленный поиск конкурентных преимуществ и возможностей достигать цели, адаптируясь к быстроменяющейся внешней среде. Это свидетельствует о необходимости дальнейшего развития теории управления конкурентоспособностью предприятий. Существует также потребность в формировании методического подхода к оценке конкурентного статуса предприятия, которым определяется степень достаточности стратегического и конкурентного потенциала предприятия для обеспечения и поддержания его конкурентоспособности. Методика. Оценка конкурентного статуса опирается на установленные нами взаимосвязи между категориями «конкурентный потенциал», «стратегический потенциал», «конкурентное преимущество», «конкурентный статус» и «конкурентоспособность» предприятия. Методика оценки конкурентного статуса дает возможность определить степень достаточности развития стратегического и конкурентного потенциала предприятия, а также оценить условия внешней среды для поддержания на высоком уровне конкурентного преимущества предприятия, предопределяющего его конкурентоспособность. Изложена методика оценки перспективного конкурентного статуса, дающего обобщенную оценку перспективам развития предприятия в будущем. Его прогноз строится на расчете индекса стратегического потенциала предприятия и индекса влияния внешней среды. Результаты. Обеспечение конкурентных преимуществ и поддержание конкурентоспособности предприятия усложняется вследствие ограниченности ресурсов, недостаточности информации, повышения вероятности вмешательства в деятельность предприятий негативных факторов внешней среды. Установлено, что конкурентный потенциал предприятия, определяющий его способность успешно конкурировать на рынке, зависит от его конкурентного статуса и стратегического потенциала. В качестве одного из методов управления конкурентными преимуществами и конкурентоспособностью предприятия предложена усовершенствованная методика оценки его текущего и перспективного конкурентного статуса, что потребовало существенной доработки шкалы рангов значимости элементов стратегического потенциала предприятия. Научная новизна. Усовершенствован категорийный аппарат в теории управления конкурентоспособностью предприятия. В цепочку основополагающих определений на основе исследования причинно-следственных связей между ними и уточнения сущности каждой категории введены понятия «конкурентный статус» и «стратегический потенциал». Это дало возможность конкретизировать и усовершенствовать методику оценки текущего и перспективного конкурентного статуса. Для оценки перспектив развития предприятия разработана шкала рангов значимости элементов стратегического потенциала, в которой указана степень влияния составляющих потенциала на достижение целей развития предприятия. Практическая значимость. Внедрение предложенной методики оценки перспективного конкурентного статуса в практику стратегического управления предприятием, ориентированным на развитие и улучшение своей конкурентной позиции, позволит сконцентрироваться на поиске тех конкурентных преимуществ, которые способны обеспечить ему успех в конкурентной борьбе и достижение целей при условиях, сформировавшихся во внутренней и внешней среде предприятия. ; Мета. В умовах обмеженості ресурсів та інформації, зростання ймовірності настання ризикових ситуацій, ускладнення соціально-економічної ситуації в країні, поглиблення загальної економічної кризи особливого значення для кожного підприємства набуває цілеспрямований пошук конкурентних переваг і можливостей досягати цілі, адаптуючись до швидкоплинного зовнішнього середовища. Це свідчить про необхідність подальшого розвитку теорії управління конкурентоспроможністю підприємств. Існує також потреба у формуванні методичного підходу до оцінки конкурентного статусу підприємства, яким визначається ступінь достатності стратегічного і конкурентного потенціалу підприємства для забезпечення і підтримання його конкурентоспроможності. Методика. Оцінка конкурентного статусу спирається на встановлені нами взаємозв'язки між категоріями «конкурентний потенціал», «стратегічний потенціал», «конкурентна перевага», «конкурентний статус» і «конкурентоспроможність» підприємства. Методика оцінки конкурентного статусу дає можливість визначити ступінь достатності розвитку стратегічного й конкурентного потенціалу підприємства, а також оцінити умови зовнішнього середовища для підтримання на високому рівні конкурентної переваги підприємства, яка зумовлює його конкурентоспроможність. Викладено методику оцінки перспективного конкурентного статусу, який дає узагальнену оцінку перспективам розвитку підприємства в майбутньому. Його прогноз будується на розрахунку індексу стратегічного потенціалу підприємства та індексу впливу зовнішнього середовища. Результати. Забезпечення конкурентних переваг і підтримання конкурентоспроможності ускладнюється внаслідок обмеженості ресурсів, недостатності інформації, підвищення вірогідності втручання у діяльність підприємств негативних факторів зовнішнього середовища. Встановлено, що конкурентний потенціал підприємства, який визначає його здатність успішно конкурувати на ринку, залежить від його конкурентного статусу й стратегічного потенціалу. Як один із методів управління конкурентними перевагами й конкурентоспроможністю підприємства запропоновано удосконалену методику оцінки його поточного й перспективного конкурентного статусу, що потребувало суттєвого доопрацювання шкали рангів значущості елементів стратегічного потенціалу підприємства. Наукова новизна. Удосконалено категорійний апарат у теорії управління конкурентоспроможністю підприємства. До ланцюга основоположних визначень на підставі дослідження причинно-наслідкових зв'язків між ними та уточнення сутності кожної категорії введено поняття «конкурентний статус» і «стратегічний потенціал». Це дало можливість конкретизувати та удосконалити методику оцінки поточного й перспективного конкурентного статусу. Для оцінки перспектив розвитку підприємства розроблена шкала рангів значущості елементів стратегічного потенціалу, у якій вказано ступінь впливу складових потенціалу на досягнення цілей розвитку підприємства. Практична значимість. Запровадження запропонованої методики оцінки перспективного конкурентного статусу в практику стратегічного управління підприємством, орієнтованим на розвиток і покращення своєї конкурентної позиції, дозволить сконцентруватися на пошуку тих конкурентних переваг, які здатні забезпечити йому успіх у конкурентній боротьбі й досягнення цілей за умов, що сформувались у внутрішньому й зовнішньому середовищі підприємства.
International activity in modern business conditions is an integral part of the success and development of the enterprise, the efficiency of which must be constantly improved to obtain additional profits from export operations. In addition, effective work in foreign markets requires flexible use of different approaches to international activities and the use of marketing methods with forecasting fluctuations in market conditions and analysis of foreign markets, trade customs and the environment. It is increasingly difficult for companies with great potential in the international arena to sell their products in foreign markets, as not every company has a well-established mechanism for cooperation with foreign counterparties. In this scientific article it was set and solved the problem of systematization of theoretical provisions and development of practical recommendations for the company to enter new markets in order to form long-term competitive advantages in today's market conditions. It was analyzed the preconditions for the formation of the strategy of the international activity of the aircraft construction enterprise SE "Antonov" and the potential markets for the expansion of its activity are estimated. The key links through which the company operates and realizes its potential have been identified, in particular, Antonov is the only aircraft company in Ukraine that develops, manufactures and modernizes military transport, transport and passenger aircraft for airlines in Ukraine and the world, and has a full cycle creation of a modern aircraft. It was determined that among the four strategies to increase the efficiency of international activities of the enterprise, the most rational is the strategy of market expansion. It has been improved priority measures to increase the efficiency of Antonov's international activities, namely: access to new markets - to such countries as the UAE, South Africa, Chile; formation of a solid portfolio of orders; introduction of modifications to manufactured aircraft; formation of the state strategy of enterprise development and its international activity, which will allow the enterprise to increase export potential and form new competitive advantages. ; Міжнародна діяльність в сучасних умовах господарювання є невід'ємною складовою успіху та розвитку підприємства, ефективність якої постійно потрібно вдосконалювати для отримання додаткового прибутку від експортних операцій. Крім того, ефективна робота на зовнішніх ринках вимагає гнучкого використання різних підходів до ведення міжнародної діяльності та використання маркетингових методів із прогнозуванням коливань кон'юнктури ринку та аналізу зовнішніх ринків, торгових звичаїв та особливостей зовнішнього середовища. Підприємствам, які мають великий потенціал на міжнародній арені, дедалі складніше реалізовувати свою продукцію на зовнішніх ринках, оскільки не кожне підприємство має чітко налагоджений механізм співпраці з іноземними контрагентами. В даній науковій статті поставлено та вирішено завдання із систематизації теоретичних положень та розробленні практичних рекомендацій для виходу підприємства на нові ринки збуту з метою формування довгострокових конкурентних переваг в сучасних ринкових умовах. Проаналізовано передумови формування стратегії міжнародної діяльності авіабудівного підприємства ДП «Антонов» та оцінено потенційні ринки збуту для розширення його діяльності. Визначено ключові ланки, завдяки яким підприємство функціонує та реалізовує свій потенціал, зокрема ДП «Антонов» є єдиним в Україні авіабудівним підприємством, яке розробляє, виготовляє й модернізує військово-транспортні, транспортні та пасажирські літаки для авіакомпаній України та світу, а також має повний цикл створення сучасного літального апарата. Визначено, що серед чотирьох стратегій підвищення ефективності міжнародної діяльності підприємства найраціональнішою є стратегія розширення ринку. Удосконалено пріоритетні заходи щодо підвищення ефективності міжнародної діяльності ДП «Антонов», а саме: вихід на нові ринки збуту – в такі країни як ОАЕ, ПАР, Чилі; формування твердого портфелю замовлень; впровадження модифікацій на вироблені літаки; формування державної стратегії розвитку підприємства та його міжнародної діяльності, що дасть змогу підприємству нарощувати експортний потенціал та формувати нові конкурентні переваги.
International activity in modern business conditions is an integral part of the success and development of the enterprise, the efficiency of which must be constantly improved to obtain additional profits from export operations. In addition, effective work in foreign markets requires flexible use of different approaches to international activities and the use of marketing methods with forecasting fluctuations in market conditions and analysis of foreign markets, trade customs and the environment. It is increasingly difficult for companies with great potential in the international arena to sell their products in foreign markets, as not every company has a well-established mechanism for cooperation with foreign counterparties. In this scientific article it was set and solved the problem of systematization of theoretical provisions and development of practical recommendations for the company to enter new markets in order to form long-term competitive advantages in today's market conditions. It was analyzed the preconditions for the formation of the strategy of the international activity of the aircraft construction enterprise SE "Antonov" and the potential markets for the expansion of its activity are estimated. The key links through which the company operates and realizes its potential have been identified, in particular, Antonov is the only aircraft company in Ukraine that develops, manufactures and modernizes military transport, transport and passenger aircraft for airlines in Ukraine and the world, and has a full cycle creation of a modern aircraft. It was determined that among the four strategies to increase the efficiency of international activities of the enterprise, the most rational is the strategy of market expansion. It has been improved priority measures to increase the efficiency of Antonov's international activities, namely: access to new markets - to such countries as the UAE, South Africa, Chile; formation of a solid portfolio of orders; introduction of modifications to manufactured aircraft; formation of the state strategy of enterprise development and its international activity, which will allow the enterprise to increase export potential and form new competitive advantages. ; Міжнародна діяльність в сучасних умовах господарювання є невід'ємною складовою успіху та розвитку підприємства, ефективність якої постійно потрібно вдосконалювати для отримання додаткового прибутку від експортних операцій. Крім того, ефективна робота на зовнішніх ринках вимагає гнучкого використання різних підходів до ведення міжнародної діяльності та використання маркетингових методів із прогнозуванням коливань кон'юнктури ринку та аналізу зовнішніх ринків, торгових звичаїв та особливостей зовнішнього середовища. Підприємствам, які мають великий потенціал на міжнародній арені, дедалі складніше реалізовувати свою продукцію на зовнішніх ринках, оскільки не кожне підприємство має чітко налагоджений механізм співпраці з іноземними контрагентами. В даній науковій статті поставлено та вирішено завдання із систематизації теоретичних положень та розробленні практичних рекомендацій для виходу підприємства на нові ринки збуту з метою формування довгострокових конкурентних переваг в сучасних ринкових умовах. Проаналізовано передумови формування стратегії міжнародної діяльності авіабудівного підприємства ДП «Антонов» та оцінено потенційні ринки збуту для розширення його діяльності. Визначено ключові ланки, завдяки яким підприємство функціонує та реалізовує свій потенціал, зокрема ДП «Антонов» є єдиним в Україні авіабудівним підприємством, яке розробляє, виготовляє й модернізує військово-транспортні, транспортні та пасажирські літаки для авіакомпаній України та світу, а також має повний цикл створення сучасного літального апарата. Визначено, що серед чотирьох стратегій підвищення ефективності міжнародної діяльності підприємства найраціональнішою є стратегія розширення ринку. Удосконалено пріоритетні заходи щодо підвищення ефективності міжнародної діяльності ДП «Антонов», а саме: вихід на нові ринки збуту – в такі країни як ОАЕ, ПАР, Чилі; формування твердого портфелю замовлень; впровадження модифікацій на вироблені літаки; формування державної стратегії розвитку підприємства та його міжнародної діяльності, що дасть змогу підприємству нарощувати експортний потенціал та формувати нові конкурентні переваги.
Мета. Метою дослідження є формування передумов підвищення ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства засобами фінансового аналізу резервів прибутку.
Результати. У ході проведеного фінансового аналізу встановлено, що саме дебіторська заборгованість є ключовим резервом прибутку, надходження якого створює передумови для формування додаткового приросту чистого прибутку й активізації інвестиційно-інноваційної діяльності. Виявлено основні тенденції щорічної динаміки дебіторської заборгованості на прикладі великого підприємства фармацевтичної промисловості України АТ «Київський вітамінний завод» упродовж 2014–2022 рр. та її частки в плановому чистому доході, а також отримано обсяги щорічних резервів чистого прибутку і витрат податку на прибуток у випадку одночасного погашення покупцями товарного кредиту. Доведено, що активізація інвестиційно-інноваційної діяльності АТ «Київський вітамінний завод» та зростання її ефективності можливі за одночасного повернення дебіторської заборгованості, у результаті якого відбудеться збільшення вартості активів насамперед у вигляді нематеріальних активів й основних засобів, а також підвищення рівня чистої рентабельності активів.
Наукова новизна. У результаті проведеного дослідження розроблено статистично значущу й адекватну мультиваріативну модель лінійної залежності чистого прибутку від співвідношення поточної дебіторської та кредиторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) (прямий зв'язок) і частки дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) у плановому доході (обернений зв'язок), використання якої дозволило побудувати цільову функцію максимізації чистого прибутку АТ «Київський вітамінний завод».
Практична цінність. Запропонована модель чистого прибутку і цільова функція його максимізації має потенціал практичного застосування в системі фінансового менеджменту АТ «Київський вітамінний завод», зокрема в управлінні дебіторською та кредиторською заборгованістю, контроль якої в кінцевому рахунку забезпечує передумови для активізації інвестиційно-інноваційної діяльності.
The article summarizes the approaches to defining the concept of strategic management for tourism industry enterprises. The analysis of the main processes in the cycle of strategic management in the practice of tourism industry enterprises and the stages of strategic planning as a basic platform of strategic management are considered, specific features of strategic management of the tourist enterprise are singled out. The factors of construction and implementation of an effective strategy are highlighted for the development of a tourism enterprise in the context of global integration into the global tourism industry. The definition of strategic management and strategic planning is generalized, their specificity for tourism business enterprises is singled out. The peculiarities of the functioning of the sphere of tourism in the context of forming the strategy of tourist enterprises are given. The generalization of aspects of strategic planning as a basis of strategic management is carried out. The stages of strategic planning are considered, as well as its advantages are highlighted. The article substantiates that strategic management covers a wide range of organizational decisions about situations focused on future development, which are related to the general goals of the travel agency and are under the influence of an uncontrolled external environment.The directions of development of strategic management as elements of maintenance of management of strategic possibilities of firm are defined. It is proved that tourism is an industry that is characterized by a high level of uncertainty due to the impact on its development of political, economic, legal, socio-economic factors; effective development of the tourism industry is impossible without well-thought-out strategic planning, especially at the stage of creating and entering the market of the tourism business. It is proved that the management of a tourist enterprise must determine the vision of development prospects by developing and future implementation of the strategy, mission and goals of the company, and the development of tourism in Ukraine should be in accordance with global tourism trends and trends. The factors that inhibit the development of the market of tourist services in Ukraine, as well as strategic guidelines in tourism management are highlighted. ; У статті здійснено узагальнення підходів щодо визначення поняття стратегічного менеджменту підприємств туріндустрії. Проведено аналіз основних процесів у циклі стратегічного менеджменту на практиці функціонування підприємств туристичної індустрії, розглянуто етапи стратегічного планування як базової платформи стратегічного менеджменту, виокремлено специфічні ознаки стратегічного менеджменту туристичного підприємства. Виокремлено чинники побудови та реалізації ефективної стратегії розвитку туристичного підприємства в умовах глобальної інтеграції в світову індустрію турбізнесу. Узагальнено визначення стратегічного управління та стратегічного планування, виокремлено їх специфіку для підприємств туристичного бізнесу. Наведено особливості функціонування сфери туризму в контексті формування стратегії туристичних підприємств. Здійснено узагальнення аспектів стратегічного планування як основи стратегічного менеджменту. Розглянуто стадії стратегічного планування, а також виокремлено його переваги. У статті обґрунтовано, що стратегічний менеджмент охоплює широке коло організаційних рішень з приводу ситуацій, орієнтованих на майбутній розвиток, які пов'язані із генеральними цілями турфірми і знаходяться під дією неконтрольованого зовнішнього середовища. Визначено напрями розвитку стратегічного менеджменту як елементи забезпечення управління стратегічними можливостями фірми. Доведено, що туризм є тією галуззю, що характеризується високим рівнем невизначеності через вплив на її розвиток політичних, економіко-правових, соціально-економічних факторів; ефективний розвиток системи туріндустрії неможливий без продуманого стратегічного планування, особливо на етапі створення та виходу на ринок підприємства туристичного бізнесу. Доведено, що керівництво туристичного підприємства повинно визначати бачення перспектив розвитку шляхом розробки та майбутньої реалізації стратегії, місії та цілей фірми, а розвиток туризму в Україні повинен відбуватися у відповідності до світових туристичних тенденцій та трендів. Виокремлено фактори, які гальмують розвиток ринку туристичних послуг в Україні, а також стратегічні орієнтири в управлінні туризмом.
