The significance of anti-corruption culture as a basis for counteraction to corrupt practices in politics is argued. Corruption culture is defined as an element of political and legal culture. It focuses on the main characteristics of anti-corruption culture. The problem of formation of anti-corruption culture in Ukraine is studied. ; Аргументировано значение антикоррупционной культуры как основы системы противодействия коррупционным практикам в политике. Коррупционную культуру определено элементом политико-правовой культуры. Акцентировано на основных характеристиках антикоррупционной культуры. Изучается проблема формирования антикоррупционной культуры в Украине. ; Аргументовано значення антикорупційної культури як основи системи протидії корупційним практикам у політиці. Корупційну культуру визначено елементом політико-правової культури. Акцентовано на основних характеристиках антикорупційної культури. Вивчається проблема формування антикорупційної культури в Україні.
The article attempts to classify the interpretation of the concept of "legal culture" through the axiological, competence, activity and complex approaches. It is established that from the standpoint of the axiological approach, scholars consider the legal culture as a qualitative level of legal reality at a particular stage of development of society, competence - through legal competence, activity as a type and way of activity, way of thinking, norms and standards of behavior, a specific way of organizing and developing human activity in the field of legal relations, complex - the legal culture is connected with the political, moral, aesthetic, economic culture and its other varieties. It is proved that in the interpretation of the legal culture there are serious differences: some authors in the definition of culture determine through the activity and in this regard consider the legal culture as an element of the culture of a wider system; others are regarded as an independent sphere, where the legal culture is its part. ; The article attempts to classify the interpretation of the concept of "legal culture" through the axiological, competence, activity and complex approaches. It is established that from the standpoint of the axiological approach, scholars consider the legal culture as a qualitative level of legal reality at a particular stage of development of society, competence - through legal competence, activity as a type and way of activity, way of thinking, norms and standards of behavior, a specific way of organizing and developing human activity in the field of legal relations, complex - the legal culture is connected with the political, moral, aesthetic, economic culture and its other varieties. It is proved that in the interpretation of the legal culture there are serious differences: some authors in the definition of culture determine through the activity and in this regard consider the legal culture as an element of the culture of a wider system; others are regarded as an independent sphere, where the legal culture is its part.
The article is devoted to the analysis of the legal culture of subjects of parliamentary procedures. The interpretation of the term and the legal features of this legal phenomenon are studied. It is summarized that the legal culture of subjects of parliamentary procedures is defined as the degree of legal development of the subject, the nature of his legal practice, the level of knowledqe of legal norms and objective assessment, prediction of the further development of society and state, the form of participation in the transformation of the legal reality, the level of legal activity, mastering the culture of legal thinking.The legal culture of subjects of parliamentary procedures can be manifested in such activities as:- participation in the reformation of the organization and activities of state authorities and local self-government; reforming the organization of elections to representative bodies by applying one or another type of electoral system;- increasing the role of civil society institutions in lawmaking, implementing the constitutional status of the parliament as the sole legislative authority, strengthening in accordance with the principle of the dis- tribution of powers of its constituent and control functions;- creation of a proper system of information support law-making and other activities of state bodies; the use of wide-ranging national debates on bills, especially those that directly regulate relations between man and the state, establish the rights and obligations of citizens;- application of forms of direct democracy, in particular the use in accordance with the Constitution the people's legislative initiative, an all-Ukrainian referendum on draft laws directly related to the relations of man and the state, social needs of citizens; the introduction of a local referendum to resolve legal issues of local importance, etc. ; Стаття присвячена аналізу правової культури суб'єктів парламентських процедур. Досліджуються тлумачення терміна та юридичні властивості цього правового явища. Підсумовується, що правова культура суб'єктів парламентських процедур визначається як ступінь правового розвитку суб'єкта, характер його юридичної практики, рівень засвоєння ним правових норм і об'єктивної оцінки та прогнозування подальшого розвитку суспільства і держави, форма участі в перетворенні правової дійсності, рівень правової активності, опанування культурою правового мислення.
The article describes the role of legal culture in the construction of the rule of law, the formation of civil society, in the history of mankind and in the life of an individual. Attention is focused on the need to identify the signs of culture, to define culture and legal culture, which will expand the conceptual and categorical apparatus of the study of legal culture, to outline ways of further General theoretical analysis of its features and structural elements, to form its functions in the implementation of national security policy in the socio-economic, political and regional spheres of public life, preservation of historical heritage and national identity of Ukraine, overcoming internal and external threats to its sustainable state and legal development.According to the results of the study it is established that the integral concept of legal culture in the domestic legal science is not yet available. When describing the legal culture, it is necessary to take into account the polysemantic concept, the combination in the category of «legal culture» cultural («culture») and legal phenomenon («law») and the presence of different methodological approaches to its study. The analysis of semantic meaning of the word «culture» is carried out, seven signs of culture which are based on such concepts as the person, consciousness, activity, activity, social orientation, a vital position, values are allocated, the concept of culture and legal culture is formulated.Key words: culture, legal culture, life activity, consciousness, values, life position, social orientation. ; У статті окреслено роль правової культури у побудові правової держави, формуванні громадянського суспільства, в історії людства та у житті окремої людини. Зосереджено увагу на необхідності виокремити ознаки культури, дати визначення культури та правової культури, що дозволить розширити поняттєво-категоріальний апарат дослідження правової культури, окреслити шляхи подальшого загальнотеоретичного аналізу її ознак та структурних елементів, сформувати її функції у здійсненні політики національної безпеки в соціально-економічний, політичній та регіональній сферах суспільного життя, збереженні історичного надбання та національної ідентичності України, подоланні внутрішніх і зовнішніх загроз її сталому державно-правовому розвитку.За результатами дослідження встановлено, що цілісна концепція правової культури у вітчизняному правознавстві наразі відсутня. При характеристиці правової культури необхідно враховувати полісемантичність поняття, поєднання в категорії «правової культури» культурологічного («культура») та юридичного явища («право») та наявність різних методологічних підходів до її дослідження. Здійснено аналіз смислового значення слова «культура», виокремлено сім ознак культури, які базуються на таких поняттях, як людина, свідомість, діяльність, життєдіяльність, соціальна орієнтація, життєва позиція, цінності, сформульовано поняття культури та правової культури.Ключові слова: культура, правова культура, життєдіяльність, свідомість, цінності, життєва позиція, соціальна орієнтація.
In the article the phenomenon of legal culture is considered in the plane of philosophical-pedagogical reflection. It considers achievements of the historical-philosophical, philosophical-legal and philosophical-pedagogical experience in the development of legal culture and legal education. The article emphasized humanistic potential inters subjective approach to understanding the educational component of the legal culture in a communicative perspective.The condition for the appearance of legal culture is the knowledge of the idea of justice, that is, education of legal culture linked with the knowledge of the idea of justice. People with desire for knowledge of this idea, the self-education of the "soul" develops the capacity for reasonable judgment and aesthetic sense of justice in political Affairs and private.The analysis of modern concepts of legal culture captures a wide field of contradictory tendencies the realization of this phenomenon. The pursuit of understanding of the legal culture in all its forms, which emerged in classical philosophy, manifests itself in the conceptual constructions of several types. The methodological setting emancipatory pedagogy and communicative philosophy allows you to find link between the existential and the normative-axiological facets of legal culture, to actualize its humanistic potential, to bring together the philosophical and methodological position of the lawyer and educator, comprehend the process of education of legal culture in all its complexity and contradictions, the specific historical, national-cultural and personal variability.Given the fact of self-worth and self-sufficiency of the individual, perspective is the study of people the formation potential legal culture in the context of communication philosophy.Key words: legal culture, legal education, philosophy of education, philosophical and legal discourse, emancipatory pedagogy. ; У статті феномен правової культури розглядається у площині філософсько-педагогічної рефлексії. Розглянуті здобутки історико-філософського, філософсько-правового та філософсько-педагогічного досвіду розробки проблем правової культури та правового виховання. В статті підкреслено гуманістичний потенціал інтерсуб'єктивного підходу до осягнення освітньої складової правової культури в комунікативній перспективі.Ключові слова: правова культура, правове виховання, філософія освіти, філософсько-правовий дискурс, емансипаторська педагогіка. В статье феномен правовой культуры рассматривается в плоскости философско-педагогической рефлексии. Рассмотрены достижения историко-философского,философско-правового и философско-педагогического опыта разработки проблем правовой культуры и правового воспитания. В статье подчеркнут гуманистический потенциал интерсубъективного подхода к достижению образовательной составляющей правовой культуры в коммуникативной перспективе.Ключевые слова: правовая культура, правовое воспитание, философия образования, философско-правовой дискурс, эмансипаторская педагогика.In the article the phenomenon of legal culture is considered in the plane of philosophical-pedagogical reflection. It considers achievements of the historical-philosophical, philosophical-legal and philosophical-pedagogical experience in the development of legal culture and legal education. The article emphasized humanistic potential inters subjective approach to understanding the educational component of the legal culture in a communicative perspective.The condition for the appearance of legal culture is the knowledge of the idea of justice, that is, education of legal culture linked with the knowledge of the idea of justice. People with desire for knowledge of this idea, the self-education of the "soul" develops the capacity for reasonable judgment and aesthetic sense of justice in political Affairs and private.The analysis of modern concepts of legal culture captures a wide field of contradictory tendencies the realization of this phenomenon. The pursuit of understanding of the legal culture in all its forms, which emerged in classical philosophy, manifests itself in the conceptual constructions of several types. The methodological setting emancipatory pedagogy and communicative philosophy allows you to find link between the existential and the normative-axiological facets of legal culture, to actualize its humanistic potential, to bring together the philosophical and methodological position of the lawyer and educator, comprehend the process of education of legal culture in all its complexity and contradictions, the specific historical, national-cultural and personal variability.Given the fact of self-worth and self-sufficiency of the individual, perspective is the study of people the formation potential legal culture in the context of communication philosophy.Key words: legal culture, legal education, philosophy of education, philosophical and legal discourse, emancipatory pedagogy.
Проаналізовано сутність правової культури як об'єкту наукового аналізу. Розкрито поняття правової культури майбутніх юристів на основі аналізу та узагальнення положень культурології, філософії, соціології, педагогіки, психології, політології та права. Визначено, що правова культура майбутніх юристів характеризується наявністю глибоких правових знань, усвідомленням, чіткою та беззаперечною переконаністю в соціальній цінності права й у поведінці, яка відповідає правовим нормам. Здійснено спробу виокремлення структурних елементів правової культури майбутніх юристів з урахуванням суб'єктивних та об'єктивних аспектів феномену правової культури. ; The essence of future lawyers' legal culture as an object of scientific analysis is under review in the article. The concept of future lawyers' legal culture by analyzing and summarizing the provisions of cultural studies, philosophy, sociology, pedagogy, psychology, political science and law is observed. It is determined that future lawyers' legal culture is characterized by deep legal knowledge, awareness, precise and unconditional conviction in social values and rights in behavior that corresponds legal standards or readiness for such behavior. The isolation of the structural elements of the future lawyers' legal culture considering subjective and objective aspects of the phenomenon of legal culture was highlighted. It was found out that the structure of the future lawyers' legal culture includes subjective and objective elements. The subjective element is a positive sense of justice, which is a reflection of the consciousness of future lawyers' legal reality, which in turn includes the right knowledge and understanding of principles and norms, values, awareness in law, respect for rights, the ability to interpret the meaning of the law, identify the purpose of adoption of a specific legal act, its scope and motivation of legally significant behavior. Positive justice implies not only a thorough knowledge of future lawyers' legal rules but also implicit belief in their values, understanding their nature and appropriateness of use. The objective element – good behavior is an outward expression of an appropriate legal awareness, provides future lawyers' ability to use legal knowledge in practice, exercise their rights, fulfill legal obligations to use domestic and international mechanisms and ways to protect violated rights, freedoms and legal interests. It is concluded that the legal culture of future lawyers is closely connected with the culture of a nation, is based on its principles and reflects the level of its development; it is formed in the legal system of the state and is embodied in its structural elements; provides a level of legal progress of society and the state, the perfection and reliability of the national legal system; acts as a guarantee of law and order, prevents the development of legal nihilism.
Biology and medicine while constantly searching for new and improving existing means, methods of prevention, control of diseases and improving the quality and life expectancy of people in recent decades have expanded their own capabilities including blood donation, organs, cells, and the like. The latest technologies are coming close to the time when printing organs on a 3D printer suitable for transplantation will be quite common. However, the person remains the main "source" of the biological material donation. The problem of donation is particularly acute in the area of organ donation for transplantation both from the point of view of ethical, religious, legal contradictions and in the context of practice. The relevance of human biological material donation exists in the area of activity of biobanks, especially in collecting, storing and using biomaterial samples in research. The experience of different countries shows that the most favorable sphere for the biobank activity exists in countries with a high legal culture of donation. The formation of a culture of donation involves both own biobanks and a state that can positively influence the legal culture of donation by adopting relevant legislative acts. The article is aimed at researching and analyzing the factors influencing the formation of a legal culture of donorship in society regarding the trust of biobanks and the willingness to donate samples of biological material for medical-biological research. The author analyzes and gives recommendations on the roles of key participants in biobanks in the process of forming a legal culture of donation. In general, the article points to the main aspects that should be taken into account in the process of establishing the proper legal regulation of the activities of biobanks in such a way that society has a higher level of trust in their activities and awareness of biomedical research. ; Новейшие технологии вплотную приближаются к тому времени, когда печатание органов на 30-принтере, пригодных для пересадки, будет достаточно распространенным явлением. Однако человек остается основным «источником» донации биологического материала. Проблематика донорства особенно актуальна в связи с дона-цией органов для пересадки как с позиции этических, религиозных, правовых противоречий, так и в контексте практики. Актуальность донорства человеческого биологического материала существует в плоскости деятельности биобанков, особенно в отношении сбора, хранения и использования образцов биоматериала в исследованиях. Опыт разных стран показывает, что наиболее благоприятная сфера для деятельности биобанков в странах с высокой правовой культурой донорства. Статья направлена на исследование факторов, влияющих на формирование правовой культуры донорства в обществе, относительно доверия к биобанкам и готовности жертвовать образцы биологического материала для медико-биологических исследований. Автор дает рекомендации в контексте ролей ключевых участников биобанкинга в процессе формирования правовой культуры донорства. Статья указывает на основные аспекты, которые следует учесть в процессе формирования надлежащего правового регулирования деятельности биобанк таким образом, чтобы общество имело высокий уровень доверия к их деятельности и осведомленности о биомедицинские исследования. ; Новітні технології впритул наближаються до того часу, коли друкування органів на 30-принтері, придатних для пересадки, буде досить поширеним явищем. Однак людина залишається основним «джерелом» донації біологічного матеріалу. Проблематика донорства особливо гостра в площині донації органів для пересадки як із позиції етичних, релігійних, правових суперечностей, так і в контексті практики. Актуальність донорства людського біологічного матеріалу існує в площині діяльності біобанків, особливо щодо збирання, зберігання та використання зразків біоматеріалу в дослідженнях. Досвід різних країн свідчить, що найбільш сприятлива сфера для діяльності біобанків в країнах із високою правовою культурою донорства. Стаття спрямована на дослідження чинників, що впливають на формування правової культури донорства в суспільстві, щодо довіри до біобанків і готовності жертвувати зразки біологічного матеріалу для медико-біологічних досліджень. Авторка надає рекомендації щодо ролей ключових учасників біобанкінгу в процесі формування правової культури донорства. Загалом стаття вказує на основні аспекти, які варто врахувати в процесі формування належного правового регулювання діяльності біобанків у такий спосіб, щоб суспільство мало вищий рівень довіри до їхньої діяльності й обізнаності про біомедичні дослідження.
One of the distinguishing features of man as a biological individual who is able to comprehend meaningfully the reality surrounding him and manage his actions is consciousness. Depending on the scientific-theoretical approaches or applied needs, it is customary to apply a certain differentiation of definitions of the concept of consciousness, for example, everyday or political, individual or mass, the consciousness of school or student youth, and other. One of its varieties, perhaps the most important at the present stage of development of society and statehood, is the legal consciousness of man. The problem of the formation and functioning of the human sense of justice is one of the most popular and constantly developed in a number of scientific fields.The purpose of the work is to study the state of scientific knowledge of the legal consciousness and legal culture of student, future pharmacists in the context of legal education in the university.Materials and methods. According to a specific goal, the research was based on the analysis of international and national legislation, the database of scientific research developments of the National Library of Ukraine V.I. Vernadsky, the study of author's scientific works and professional publications on the formation of consciousness, legal consciousness and legal culture of youth, in particular, student.Methods of research - bibliographic, linguistic, comparative analysis, content-legal analysis.Results. The basic link of society is a person, as a biological individual, to which such mental entities as mind, consciousness and will are inherent. These qualities enable it to critically perceive the surrounding being, to realize and determine its place in the society, to program its perspective and direct its actions according to a specific goal. A specific form of consciousness is legal consciousness (legal awareness) - the system of reflecting the legal reality in views, theories, concepts, feelings, people's ideas about law, its place and role in ensuring the freedom of the individual and other universal values. The level of assimilation by members of society of legal values (legal norms and principles, skills of lawful behavior, respect for law, etc.), the degree of mastering them and their practical implementation is a legal culture. It is an integral part of the general culture of both the society as a whole and its member, demonstrating the level of rightness and legal activity of society.Conclusions. During the research it was proved that the formation and improvement of the legal consciousness and legal culture is required by student youth, as the main bearer of the intellectual and physical potential of the nation. The issues of formation of legal consciousness and legal culture of students acquires special significance; these categories of youth should be formed not only by professionals of high qualification, but also by highly moral, highly cultured and law-conscious citizens - the real elite of a civilized, democratic society declared by the Constitution of Ukraine. ; Одной из отличительных черт человека как биологического индивида, способного осмысленно познавать окружающую его действительность и управлять своими действиями, поступками, является сознание. В зависимости от научно-теоретических подходов или прикладных нужд принято дифференцировать определение понятия «сознание»: бытовое или политическое, индивидуальное или массовое, сознание школьной или студенческой молодежи и тому подобное. Одним из его разновидностей, возможно, наиболее важным на современном этапе развития общества и государственности, является правовое сознание человека. Проблема формирования и функционирования правосознания человека – одна из самых популярных и постоянно разрабатываемых в ряде научных областей.Цель работы – исследование состояния научной изученности правового сознания и правовой культуры студентов – будущих провизоров, в контексте правового образования в условиях университета.Материалы и методы. В соответствии с определенной целью исследование базировалось на анализе международного и национального законодательства, базы данных научно-исследовательских разработок Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, изучении авторских научных работ и профессиональных публикаций по вопросам формирования сознания, правового сознания и правовой культуры молодежи, в частности, студенческой. Методы исследования – библиографический, лингвистический, сравнительный, содержательно-правовой анализ.Результаты. Базовым звеном общества является человек как биологический индивид, которому присущи психические образования: ум, сознание и воля. Названные качества обеспечивают ему возможность критически воспринимать окружающее бытие, осознавать и определять свое место в социуме, программировать перспективу и направлять свои действия согласно определенной цели. Специфической формой сознания является правовое сознание (правосознание) – система отражения правовой действительности во взглядах, теориях, концепциях, чувствах, представлениях людей о праве, его месте и роли в обеспечении свободы личности и других общечеловеческих ценностей. Уровень усвоения членами общества правовых ценностей (правовых норм и принципов, навыков правомерного поведения, уважения к праву и так далее), степень овладения ими и практическое внедрение в жизнь – это правовая культура. Она является составной частью общей культуры как общества в целом, так и его члена, демонстрирующего уровень правосознания и правовой активности общества.Выводы. В ходе исследования доказано, что студенческая молодежь как главный носитель интеллектуального и физического потенциала нации нуждается в формировании и совершенствовании правового сознания и правовой культуры. Вопросы формирования правового сознания и правовой культуры студентов приобретают особое значение, эта категория молодежи должна быть сформирована не только как профессионалы высокой квалификации, а, что не менее важно, высоконравственными, высококультурными и правосознательными гражданами – действительной элитой цивилизованного, демократического общества, задекларированного Конституцией Украины. ; Однією з визначальних рис людини як біологічного індивіда, який здатний осмислено пізнавати навколишню дійсність та управляти своїми діями, поступками, є свідомість. Залежно від науково-теоретичних підходів чи прикладних потреб заведено диференціювати визначення поняття «свідомість»: побутова або політична, індивідуальна або масова, свідомість шкільної чи студентської молоді тощо. Одним з її різновидів, можливо, найважливішим на сучасному етапі розвитку суспільства та державності, є правова свідомість людини. Проблема формування та функціонування правосвідомості людини є однією з популярних і постійно розроблюваних у низці наукових галузей.Мета роботи – вивчення стану наукового дослідження правової свідомості та правової культури студентів – майбутніх провізорів, у контексті правової освіти в умовах університету.Матеріали та методи. Відповідно до визначеної мети, дослідження базувалось на аналізі міжнародного та національного законодавства, бази даних науково-дослідних розробок Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, вивченні авторських наукових робіт і фахових публікацій із питань формування свідомості людини, правової свідомості та правової культури молоді, зокрема студентської. Методи дослідження – бібліографічний, лінгвістичний, порівняльний, змістовно-правовий аналіз.Результати. Базовою ланкою суспільства є людина як біологічний індивід, якому притаманні такі психічні утворення, як розум, свідомість і воля. Ці якості забезпечують можливість критично сприймати навколишнє буття, усвідомлювати та визначати своє місце в соціумі, програмувати свою перспективу та скеровувати свої дії згідно з визначеною метою. Специфічною формою свідомості є правова свідомість (правосвідомість) - система відбиття правової дійсності в поглядах, теоріях, концепціях, почуттях, уявленнях людей про право, його місце та роль щодо забезпечення свободи особи та інших загальнолюдських цінностей. Рівень засвоєння членами суспільства правових цінностей (правових норм і принципів, навичок правомірної поведінки, поваги до права тощо), ступінь оволодіння ними та практичного впровадження в життя – це правова культура, що є складовою загальної культури як суспільства загалом, так і його окремого члена, який демонструє рівень правосвідомості та правової активності суспільства.Висновки. Під час дослідження доведено, що формування, вдосконалення правової свідомості та правової культури потребує студентська молодь як головний носій інтелектуального та фізичного потенціалу нації. Питання формування правової свідомості та правової культури студентів набуває особливого значення, ця категорія молоді має бути сформована не тільки професіоналами високої кваліфікації, а, що не менш важливо, високоморальними, висококультурними та правосвідомими громадянами – дійсною елітою цивілізованого, демократичного суспільства, що проголошено Конституцією України.
In the context of interdisciplinary study of various branches of science the issue of the essence and effectiveness of legal culture of every citizen of Ukraine considers the problem of correlation of «legal culture» and «legal competence» based on the provisions of culturological and competence scientific approaches. It was found out through a systematic analysis of scientific works (sociological, legal, cultural, pedagogical) that legal culture has a strong axiological component, and its research is based on the ideas of functional, qualitative, complex, activity approaches. At the same time, the correlation and interdependence of the theoretical possibilities of culturological and competence approaches need to be concretized in order to implement the tasks of professional training in educational institutions. The concept of «legal competence» is defined as subordinate to the concept of «legal culture» and such that denotes the educational factor provided by the normative means of development of this culture.The legal culture of future professionals is defined as an integral characteristic of all professionally important aspects of society and a particular industry, a component of the general culture of the individual, which involves awareness of legal values and norms in every area of social life and professional activity. Students must have a high level of legal culture, be aware of the law, know their rights and responsibilities, as well as the mechanism for ensuring them, as their choice largely depends on their own competitiveness and the fate of Ukraine as a state governed by the rule of law. Legal competence as a set of knowledge, skills, experience is a kind of regulator of behavior, an important channel for adapting the collective assets of society in the field of law. At a time when the social requirement to know, respect and obey the law is one of the primary competencies of future professionals, the task is to turn respect for the law, the law in the personal conviction of each young member of society as a member of society. Legal education and upbringing as factors of acquiring competence should contribute to the formation of the personality of the future specialist - an active citizen who is able to join the democratic processes in Ukraine. ; На фоні акцентування соціально значущої проблеми міждисциплінарного вивчення різними галузями науки питання сутності й ефективності правової культури кожного громадянина України розглянуто проблему співвідношення понять «правова культура» і «правова компетентність» у руслі ідей і положень культурологічного та компетентнісного наукових підходів. З'ясовано шляхом системного аналізу наукових праць (соціологічних, юридичних, культурологічних, педагогічних), що правова культура має потужний аксіологічний компонент, а її дослідження базується на ідеях функціонального, якісного, комплексного, діяльнісного підходів; водночас своєї конкретизації для реалізації завдань професійної підготовки у закладах освіти потребує співвідношення і взаємозалежність теоретичних можливостей культурологічного та компетентнісного підходів. Поняття «правова компетентність» визначено як підпорядковане поняттю «правова культура» і таке, що позначає передбачений нормативними засобами освітній чинник розвитку цієї культури.
In the context of interdisciplinary study of various branches of science the issue of the essence and effectiveness of legal culture of every citizen of Ukraine considers the problem of correlation of «legal culture» and «legal competence» based on the provisions of culturological and competence scientific approaches. It was found out through a systematic analysis of scientific works (sociological, legal, cultural, pedagogical) that legal culture has a strong axiological component, and its research is based on the ideas of functional, qualitative, complex, activity approaches. At the same time, the correlation and interdependence of the theoretical possibilities of culturological and competence approaches need to be concretized in order to implement the tasks of professional training in educational institutions. The concept of «legal competence» is defined as subordinate to the concept of «legal culture» and such that denotes the educational factor provided by the normative means of development of this culture.The legal culture of future professionals is defined as an integral characteristic of all professionally important aspects of society and a particular industry, a component of the general culture of the individual, which involves awareness of legal values and norms in every area of social life and professional activity. Students must have a high level of legal culture, be aware of the law, know their rights and responsibilities, as well as the mechanism for ensuring them, as their choice largely depends on their own competitiveness and the fate of Ukraine as a state governed by the rule of law. Legal competence as a set of knowledge, skills, experience is a kind of regulator of behavior, an important channel for adapting the collective assets of society in the field of law. At a time when the social requirement to know, respect and obey the law is one of the primary competencies of future professionals, the task is to turn respect for the law, the law in the personal conviction of each young member of society as a member of society. Legal education and upbringing as factors of acquiring competence should contribute to the formation of the personality of the future specialist - an active citizen who is able to join the democratic processes in Ukraine. ; На фоні акцентування соціально значущої проблеми міждисциплінарного вивчення різними галузями науки питання сутності й ефективності правової культури кожного громадянина України розглянуто проблему співвідношення понять «правова культура» і «правова компетентність» у руслі ідей і положень культурологічного та компетентнісного наукових підходів. З'ясовано шляхом системного аналізу наукових праць (соціологічних, юридичних, культурологічних, педагогічних), що правова культура має потужний аксіологічний компонент, а її дослідження базується на ідеях функціонального, якісного, комплексного, діяльнісного підходів; водночас своєї конкретизації для реалізації завдань професійної підготовки у закладах освіти потребує співвідношення і взаємозалежність теоретичних можливостей культурологічного та компетентнісного підходів. Поняття «правова компетентність» визначено як підпорядковане поняттю «правова культура» і таке, що позначає передбачений нормативними засобами освітній чинник розвитку цієї культури.
The purpose of this work is to identify the main theoretical and methodological approaches to understanding the legal culture of the domestic society in modern conditions and to show its correlation with processes of building the democratic Ukrainian state. The methodology of research is a combination of general scientific and philosophical-legal methods, approaches and principles. Thus, the method of philosophical-legal reflection contributed to rethinking the latest experience of domestic nation-building and determining the role and place of legal culture in it. The structural-functional approach has become the basis for understanding the trends and problems in building a democratic state in Ukraine and the formation of an activist type of the legal culture in the national society. The scientific novelty of this work is the comprehensive disclosure of the interaction of nation-building processes and the establishment of the democratic legal culture in Ukraine. The study emphasizes that values of the legal culture of domestic society are actualized during nation-building and, vice versa, the democratic progress of our country contributes to the formation of legal knowledge, legal skills, positive legal stereotypes in public sense of justice. Conclusions. The development of the Ukrainian state is in dialectical unity with the development of the legal culture of the domestic society. A democratic state as an institution for the realization of democracy requires the existence of an activist legal culture of a democratic kind in the subjects of social relations. To date, Ukrainian citizens have gained a real opportunity to increase their influence on making decisions at the level of local self-government through the implementation of the reform of power decentralization. Such structural changes in the organization of power objectively contribute to the development of the legal culture of subsidiarity, which involves the rational distribution of powers and resources between central and local government, more active and responsible attitude of citizens towards socially significant issues. At the same time, the development of the legal culture and democratic progress of our state are hampered by the ineffectiveness of the judiciary and the law-enforcement system, confusion in legislative norms and regulations, corruption of state officials, the lack of legal education for young people, the influence of criminality on business and politics, the peculiarities of the mentality and the historical past of our people, etc. ; Цель работы − определить основные теоретико-методологические подходы к пониманию правовой культуры отечественного социума в современных условиях и показать ее коррелятивность с процессами развития демократического Украинского государства. Методология исследования составляет сочетание общенаучных и философско-правовых методов, подходов и принципов. Так, метод философско-правовой рефлексии способствовал переосмыслению новейшего опыта отечественного государственного строительства и определению роли и места в нем правовой культуры. Структурно-функциональный подход стал основой для понимания тенденций и проблем в развитии демократического государства в Украине и становления в отечественном социуме правовой культуры активистского типа. Научная новизна работы заключается в комплексном раскрытии взаимодействия процессов государственного строительства и становления демократической правовой культуры в Украине. В исследовании отмечается, что ценности правовой культуры отечественного общества актуализируются во время государственного строительства и наоборот демократический процесс в нашей стране способствует формированию правовых знаний, правовых навыков, позитивных правовых стереотипов в общественном правосознании. Выводы. Развитие Украинского государства находится в диалектическом единстве с развитием правовой культуры отечественного социума. Демократическое государство как институт воплощения народовластия предполагает наличие у субъектов общественных отношений активистской правовой культуры демократического толка. На сегодняшний день, украинские граждане получили реальную возможность усиления влияния на принятие решений на уровне местного самоуправления благодаря осуществлению реформы децентрализации власти. Такие структурные изменения организации власти на местах объективно способствуют развитию правовой культуры субсидиарности, которая предусматривает рациональное распределение полномочий и ресурсов между центральными и местными органами управления, более активной и ответственной позиции граждан по общественно-значимым проблемам. Вместе с тем, развитие правовой культуры и демократический процесс в нашем государстве тормозятся неэффективностью судебной власти и правоохранительной системы, путаницей в законодательных нормах и подзаконных актах, коррумпированностью государственных чиновников, отсутствием системы правового воспитания молодежи, влиянием криминалитета на бизнес и политику, особенностями менталитета и исторического прошлого нашего народа и т.д. ; Мета роботи − визначити основні теоретико-методологічні підходи до розуміння правової культури вітчизняного соціуму у сучасних умовах й показати її корелятивність з процесами розбудови демократичної Української держави. Методологія дослідження становить поєднання загальнонаукових та філософсько-правових методів, підходів й принципів. Так, метод філософсько-правової рефлексії сприяв переосмисленню новітнього досвіду вітчизняного державотворення та визначенню ролі й місця в ньому правової культури. Структурно-функціональний підхід став підґрунтям для розуміння тенденцій та проблем у розбудові демократичної держави в Україні й становлення у вітчизняному соціумі правової культури активістського типу. Наукова новизна роботи полягає у комплексному розкритті взаємодії державотворчих процесів та становленні демократичної правової культури в Україні. У дослідженні наголошується на тому, що цінності правової культури вітчизняного суспільства актуалізуються під час державотворення й навпаки демократичний поступ нашої країни сприяє формуванню правових знань, правових навичок, позитивних правових стереотипів у суспільній правосвідомості. Висновки. Розбудова Української держави знаходиться у діалектичній єдності з розвитком правової культури вітчизняного соціуму. Демократична держава як інститут втілення народовладдя передбачає наявність у суб᾽єктів суспільних відносин активістської правової культури демократичного ґатунку. На сьогоднішній день, українські громадяни отримали реальну можливість посилення впливу на прийняття рішень на рівні місцевого самоврядування завдяки здійсненню реформи децентралізації влади. Такі структурні зміни організації влади на місцях об᾽єктивно сприяють розвитку правової культури субсидіарності, яка передбачає раціональний розподіл повноважень та ресурсів між центральними й місцевими органами управління, більш активній та відповідальній позиції громадян щодо суспільноважливих проблем. Разом з тим, розвиток правової культури та демократичний поступ нашої держави гальмуються неефективністю судової влади та правоохоронної системи, плутаниною у законодавчих нормах й підзаконних актах, корумпованістю державних чиновників, відсутністю системи правового виховання молоді, впливом криміналітету на бізнес й політику, особливостями менталітету та історичного минулого нашого народу тощо.
The purpose of this work is to identify the main theoretical and methodological approaches to understanding the legal culture of the domestic society in modern conditions and to show its correlation with processes of building the democratic Ukrainian state. The methodology of research is a combination of general scientific and philosophical-legal methods, approaches and principles. Thus, the method of philosophical-legal reflection contributed to rethinking the latest experience of domestic nation-building and determining the role and place of legal culture in it. The structural-functional approach has become the basis for understanding the trends and problems in building a democratic state in Ukraine and the formation of an activist type of the legal culture in the national society. The scientific novelty of this work is the comprehensive disclosure of the interaction of nation-building processes and the establishment of the democratic legal culture in Ukraine. The study emphasizes that values of the legal culture of domestic society are actualized during nation-building and, vice versa, the democratic progress of our country contributes to the formation of legal knowledge, legal skills, positive legal stereotypes in public sense of justice. Conclusions. The development of the Ukrainian state is in dialectical unity with the development of the legal culture of the domestic society. A democratic state as an institution for the realization of democracy requires the existence of an activist legal culture of a democratic kind in the subjects of social relations. To date, Ukrainian citizens have gained a real opportunity to increase their influence on making decisions at the level of local self-government through the implementation of the reform of power decentralization. Such structural changes in the organization of power objectively contribute to the development of the legal culture of subsidiarity, which involves the rational distribution of powers and resources between central and local government, more active and responsible attitude of citizens towards socially significant issues. At the same time, the development of the legal culture and democratic progress of our state are hampered by the ineffectiveness of the judiciary and the law-enforcement system, confusion in legislative norms and regulations, corruption of state officials, the lack of legal education for young people, the influence of criminality on business and politics, the peculiarities of the mentality and the historical past of our people, etc. ; Цель работы − определить основные теоретико-методологические подходы к пониманию правовой культуры отечественного социума в современных условиях и показать ее коррелятивность с процессами развития демократического Украинского государства. Методология исследования составляет сочетание общенаучных и философско-правовых методов, подходов и принципов. Так, метод философско-правовой рефлексии способствовал переосмыслению новейшего опыта отечественного государственного строительства и определению роли и места в нем правовой культуры. Структурно-функциональный подход стал основой для понимания тенденций и проблем в развитии демократического государства в Украине и становления в отечественном социуме правовой культуры активистского типа. Научная новизна работы заключается в комплексном раскрытии взаимодействия процессов государственного строительства и становления демократической правовой культуры в Украине. В исследовании отмечается, что ценности правовой культуры отечественного общества актуализируются во время государственного строительства и наоборот демократический процесс в нашей стране способствует формированию правовых знаний, правовых навыков, позитивных правовых стереотипов в общественном правосознании. Выводы. Развитие Украинского государства находится в диалектическом единстве с развитием правовой культуры отечественного социума. Демократическое государство как институт воплощения народовластия предполагает наличие у субъектов общественных отношений активистской правовой культуры демократического толка. На сегодняшний день, украинские граждане получили реальную возможность усиления влияния на принятие решений на уровне местного самоуправления благодаря осуществлению реформы децентрализации власти. Такие структурные изменения организации власти на местах объективно способствуют развитию правовой культуры субсидиарности, которая предусматривает рациональное распределение полномочий и ресурсов между центральными и местными органами управления, более активной и ответственной позиции граждан по общественно-значимым проблемам. Вместе с тем, развитие правовой культуры и демократический процесс в нашем государстве тормозятся неэффективностью судебной власти и правоохранительной системы, путаницей в законодательных нормах и подзаконных актах, коррумпированностью государственных чиновников, отсутствием системы правового воспитания молодежи, влиянием криминалитета на бизнес и политику, особенностями менталитета и исторического прошлого нашего народа и т.д. ; Мета роботи − визначити основні теоретико-методологічні підходи до розуміння правової культури вітчизняного соціуму у сучасних умовах й показати її корелятивність з процесами розбудови демократичної Української держави. Методологія дослідження становить поєднання загальнонаукових та філософсько-правових методів, підходів й принципів. Так, метод філософсько-правової рефлексії сприяв переосмисленню новітнього досвіду вітчизняного державотворення та визначенню ролі й місця в ньому правової культури. Структурно-функціональний підхід став підґрунтям для розуміння тенденцій та проблем у розбудові демократичної держави в Україні й становлення у вітчизняному соціумі правової культури активістського типу. Наукова новизна роботи полягає у комплексному розкритті взаємодії державотворчих процесів та становленні демократичної правової культури в Україні. У дослідженні наголошується на тому, що цінності правової культури вітчизняного суспільства актуалізуються під час державотворення й навпаки демократичний поступ нашої країни сприяє формуванню правових знань, правових навичок, позитивних правових стереотипів у суспільній правосвідомості. Висновки. Розбудова Української держави знаходиться у діалектичній єдності з розвитком правової культури вітчизняного соціуму. Демократична держава як інститут втілення народовладдя передбачає наявність у суб᾽єктів суспільних відносин активістської правової культури демократичного ґатунку. На сьогоднішній день, українські громадяни отримали реальну можливість посилення впливу на прийняття рішень на рівні місцевого самоврядування завдяки здійсненню реформи децентралізації влади. Такі структурні зміни організації влади на місцях об᾽єктивно сприяють розвитку правової культури субсидіарності, яка передбачає раціональний розподіл повноважень та ресурсів між центральними й місцевими органами управління, більш активній та відповідальній позиції громадян щодо суспільноважливих проблем. Разом з тим, розвиток правової культури та демократичний поступ нашої держави гальмуються неефективністю судової влади та правоохоронної системи, плутаниною у законодавчих нормах й підзаконних актах, корумпованістю державних чиновників, відсутністю системи правового виховання молоді, впливом криміналітету на бізнес й політику, особливостями менталітету та історичного минулого нашого народу тощо.
The article examines the legal culture as a necessary element in the management activities carried out by local governments in Ukraine. The author analyzes the initiatives, preconditions and approaches to the proper use of legal culture in the activities of local governments, their impact on the legal culture of society, as well as the degree and quality of services guaranteed by fundamental human rights and freedoms by the state.The author analyzes the concept of legal culture in relation to its practical application in the management of local self-government in terms of efficiency and use of opportunities for the development of territorial communities. It also emphasizes the new disposition of local self-government, when as a result of reforming the administrative-territorial structure of Ukraine, new territorial communities were formed, thus forming the basis of a new subregional level – new united districts; accordingly, the new territorial communities were given powers that were previously exercised by a network of local executive offices, and most importantly - their own financial and land resources. The author draws attention to the successful technical implementation of local government reform, and at the same time increasing the role of the value system in local self-government, in particular raising the level of legal culture and legal awareness in communities and in modern society as a whole.Thus, according to the author of the article, it is based on the results of the formation of local authorities that the local elite is formed, which should contribute in every way to raising the legal culture and legal awareness of the population.The author of the article substantially studies the modern theoretical origins of legal culture from its philosophical and legal characteristics to the legal culture of municipal management as a specific type of management culture in the legal culture of society, the value of legal culture in relation to society (or its parts) to management or management personnel.The author also draws attention to the processes that take place depending on the level of legal culture and notes the views of other researchers of legal culture on the construction of possible internal confrontations among local elites.In the conclusions, the author notes that the value of legal culture lies in certain modern methodological standards that should be introduced in such public authorities as local government, thus disseminating successful international practices, values and institutional experience.Keywords: legal culture, legal culture of society, local governments, territorial communities, management activities ; В статті досліджено правову культуру як необхідний елемент в управлінській діяльності, що здійснюється органами місцевого самоврядування в Україні. Проаналізовано ініціативи, передумови та підходи щодо належного використання правової культури в діяльності органів місцевого самоврядування, їх вплив на правову культуру суспільства, а також ступінь та якість надання послуг і сервісів, що гарантуються через основні права і свободи людини державою. Автором аналізується поняття правової культури щодо його практичного застосування в управлінській діяльності місцевого самоврядування в аспекті ефективності та використанні можливостей для розвитку територіальних громад. Також наголошується на новій диспозиції місцевого самоврядування, коли в результаті реформування адміністративно-територіального устрою України утворились нові територіальні громади, склавши тим самим основу нового субрегіонального рівня – нових об'єднаних районів; відповідно новим територіальним громадам було передано повноваження, які раніше здійснювались мережею представництв органів виконавчої влади на місцях, і головне – власний фінансовий та земельний ресурс. Автор звертає увагу на успішну технічну реалізацію реформування місцевого самоврядування, а разом з тим і підвищення ролі системи цінностей в місцевому самоврядуванні, зокрема підвищення рівня правової культури і правосвідомості як в громадах так і в сучасному суспільстві загалом. Так, на думку автора статті, саме за результатами формування органів місцевої влади формується і місцева еліта, що має всіляко сприяти підвищенню правової культури та правової обізнаності населення. Автором статті змістовно досліджено сучасні теоретичні витоки правової культури від її філософсько-правових характеристик до розгляду правової культури муніципального управління як специфічного виду культури управління в правовій культурі суспільства, цінності правової культури по відношенню суспільства (чи його окремих частин) до органів управління чи окремих управлінських кадрів. Також автором звертається увага на процеси, що відбуваються залежно від рівня правової культури та відзначаються думки інших дослідників правової культури, щодо конструювання можливих внутрішніх протистоянь серед місцевих еліт. У висновках автором зазначено, що цінність правової культури полягає у певних сучасних методологічних стандартах, які слід запроваджувати в таких публічних органах влади як місцеве самоврядування, поширюючи тим самим успішні міжнародні практики, ціннісний та інституційний досвід. Ключові слова: правова культура, правова культура суспільства, органи місцевого самоврядування, територіальні громади, управлінська діяльність
У статті здійснено аналіз педагогічної теорії та практики з проблеми формування міжнародної правової культури майбутніх офіцерів-прикордонників, в результаті чого визначено сутність та зміст цього поняття ; The article made an analysis of educational theory and practice on the formation of an international legal culture of the future officers, border guards, resulting in the essence and content of the concept
У статті досліджуються правова культура у контексті поняття «правова культура студентів», що дає можливість визначити останню як систему поглядів, оцінок, переконань щодо законодавства, права та діяльності у правовій сфері. Молодь не є абсолютно єдиною групою, тому видається доцільним вести мову про правову культуру окремих груп молоді, що вирізняються за характером занять, становищем у соціальній структурі суспільства, можливі перспективи у подальшому житті. У цьому сенсі підвищену увагу і привертає студентська молодь, оскільки саме ця соціальна група має всі підстави сподіватись на можливість зайняти високе місце в суспільстві, стати економічною, технічною та інтелектуальною елітою. ; In the article investigated legal culture in the context of concept «legal culture of students», that gives an opportunity to define the last as a system of looks, estimations, persuasions in relation to a legislation, right and activity in the field of legal. Young people are not an absolutely only group, that is why seems expedient to conduct speech about the legal culture of separate groups of young people, that is distinguished by the nature of employments, by position in the social structure of society, possible prospects in further life. In this sense an increase attention and student young people attract, as exactly this task force has all warrants to hope on possibility to take the high place in society, become economic.
