Suchergebnisse

The issue of education and training of gifted children is relevant in Ukraine nowadays. It seems that this problem occurred before the pedagogy only recently. If we carefully peer into the past, we will find a solution to this issue, and at other times and in other countries. One such teaching and educational institutions in the XIX century was the Lyceum, located in Tsarskoye Selo. The names of his pupils world-famous Pushkin, Leo, Kiichelbecker, Danzas, Korf and many others. Therefore, the aim of the article is to study the teaching process in the establishment of conditions, which contributed to the development of talented and extraordinary people. Lyceum in Tsarskoye Selo was opened as a training and educational institution of a new type of school for gifted children. This establishment is preparing for the civil service is widely educated people who have defended human rights and spread the world like the present heritage of humanity. The Lyceum of the charter were the following requirements: restaurant - closed type, training course was divided into two, each in 3 years, training program was equal to a university course, vacation once a year, on June 1, a meeting with the parents - the holidays, the first issue had a period since 1811 to 1817 years (at this time of Alexander Pushkin and others studied at the Lyceum).In the ranks of the Lyceum in the first year it was decided, after the exams, 38 boys of 10-13 years. Within 6 years of lyceum students studied mathematics, natural science, philosophy, law, economics, literature, art, German, French, Latin, Russian, logic, history, geography, religion, drawing, painting, military business; engaged in dancing, gymnastics, horseback riding, fencing, swimming and others. The task of the institution for gifted children: Promote the development of the individuality of each, develop:- The talents and abilities of each,- Critical thinking, creative attitude to reality and life. A sense of self-awareness and responsibility, self-reliance, self-esteem, firmness of spirit, love for the motherland, aesthetic tastes, the ability to stand up for justice, truth, honor, dignity. The basic principles of training and education are: the principle of humanism, democracy, the nature of compliance, harmonization, the principle of disclosure of positive mutual independence and activity, awareness, strength, and systematic sequence of freethinking. The main types of education: intellectual, aesthetic, moral, physical, patriotic. Lyceum slogan - "For the common good". ; В статье рассматриваются особенности педагогического процесса в учебно-воспитательном заведении для талантливых детей, который работал по программе университете в Х1Х столетии. Это заведение находилось в Царском Селе и называлось лицеем. Именно в этом лицее учился А.Пушкин. ; У статті розглядаються особливості педагогічного процесу у навчально-виховному закладі для обдарованих дітей, який працював за програмою університету у Х1Х сторіччі. Цей заклад мав назву ліцею, був розташований у Царському Селі. Саме у цьому ліцеї навчався О.Пушкин.

The article argues that the life-creativity of Academician Ivan Andriiovych Ziaziun was subordinated to the ideals of serving his people. His "Pedagogy of good" is valuable for his natural synthesis of the principles of nationality, citizenship, patriotism, endowed with transcendental educational functions for "living and unborn" generations. It serves as a solid foundation for national education in the context of strengthening Ukrainian identity. It is substantiated that the disappearance of ethnic identity, manifested in aspects of language, national memory, traditions, symbols, culture, makes it impossible to perceive and motivate belonging to Ukrainian ethnic identity and pride for it. In the academic and pedagogical environment of this strategy, I. Ziaziun always adhered to his traditional "sense of honor, dignity and significance of education in society." He clearly understood how important it is for a teacher, a pupil, a student, and finally a state who seeks subjectivity in the world community, to balance the fundamental components of real and humane education in order to "take on the challenge of time with dignity." These ideas are designed on the conscious experience of the adoption of the principles of culture and nature compatibility and multiculturalism. The attention is paid to foreign achievements in improving the quality of educational systems through the dialogue of cultures that stimulates the development of education, industrialization, democratization, innovation of technological processes. By giving a general assessment of the results of cultural contacts, you can find numerous universal achievements of countries and peoples related to various cultural and philosophical models. ; У статті доводиться, що життєтворчість академіка Івана Андрійовича Зязюна була підпорядкована ідеалам служіння своєму народу. Його «Педагогіка добра» є цінною своїм природним синтезом принципів народності, громадянськості, патріотичності, наділена трансцендент- ними виховними функціями для «живих і ненарожденних» поколінь. Вона слугує надійним опертям для національної освіти в умовах зміцнення української ідентичності. В академічно-педагогічному середовищі І. Зязюн завжди керувався «відчуттям честі, достоїнства і значущості освіти в суспільстві». Він добре розумів, наскільки для педагога, учня, студента, нарешті держави, що прагне суб'єктності у світовому співтоваристві, значущим є збалансування фундаментальних складових реальної і гуманної освіти, щоб «з гідністю прийняти виклик часу».

The article argues that the life-creativity of Academician Ivan Andriiovych Ziaziun was subordinated to the ideals of serving his people. His "Pedagogy of good" is valuable for his natural synthesis of the principles of nationality, citizenship, patriotism, endowed with transcendental educational functions for "living and unborn" generations. It serves as a solid foundation for national education in the context of strengthening Ukrainian identity. It is substantiated that the disappearance of ethnic identity, manifested in aspects of language, national memory, traditions, symbols, culture, makes it impossible to perceive and motivate belonging to Ukrainian ethnic identity and pride for it. In the academic and pedagogical environment of this strategy, I. Ziaziun always adhered to his traditional "sense of honor, dignity and significance of education in society." He clearly understood how important it is for a teacher, a pupil, a student, and finally a state who seeks subjectivity in the world community, to balance the fundamental components of real and humane education in order to "take on the challenge of time with dignity." These ideas are designed on the conscious experience of the adoption of the principles of culture and nature compatibility and multiculturalism. The attention is paid to foreign achievements in improving the quality of educational systems through the dialogue of cultures that stimulates the development of education, industrialization, democratization, innovation of technological processes. By giving a general assessment of the results of cultural contacts, you can find numerous universal achievements of countries and peoples related to various cultural and philosophical models. ; У статті доводиться, що життєтворчість академіка Івана Андрійовича Зязюна була підпорядкована ідеалам служіння своєму народу. Його «Педагогіка добра» є цінною своїм природним синтезом принципів народності, громадянськості, патріотичності, наділена трансцендент- ними виховними функціями для «живих і ненарожденних» поколінь. Вона слугує надійним опертям для національної освіти в умовах зміцнення української ідентичності. В академічно-педагогічному середовищі І. Зязюн завжди керувався «відчуттям честі, достоїнства і значущості освіти в суспільстві». Він добре розумів, наскільки для педагога, учня, студента, нарешті держави, що прагне суб'єктності у світовому співтоваристві, значущим є збалансування фундаментальних складових реальної і гуманної освіти, щоб «з гідністю прийняти виклик часу».

У статті розглядаються проблеми й завдання щодо пріоритетів культурно-освітнього розвитку суспільства в контексті сучасних реалій України. Аналізуються підходи, напрями, моделі освітньої політики відповідно зарубіжного й вітчизняного досвіду, акцентуючи увагу на пріоритетному впровадженню педагогічних принципів культуро,- природовідповідності, народності. Висвітлюється значимість української національної ідеї, цінностей культури, державної мови, мистецтва, історії, традиції, вітчизняної духовної спадщини для вдосконалення змісту освіти, громадянського виховання. Актуалізується відповідно нинішніх умов місце й роль українського педагога в системі суспільного виховання, важливість для духовного, морально-етичного та громадянського зросту особистості сучасних прикладів поведінкових норм і вчинків для наслідування. ; The article considers the challenges on the priorities of cultural and educational development of the society in the context of current realities of Ukraine. The approaches, trends, models of education policy under foreign and domestic experience, focusing on priority implementation of pedagogical principles of culture and nature-compliance, nationality are analyzed. In the world community awareness and understanding of the importance of democratic and civic education, providing all of the complex political civil liberties, social and economic rights are formed. The governments, state tried to avoid threats to social apathy, aggression, historical fatalism and social cataclysms, recognizing that the presence of modernized institutions making the most democratic laws and Acts cannot guarantee harmonization of public relations. The article highlights the importance of Ukrainian national idea, values, culture, state language, art, history, traditions, national spiritual heritage to improve the content of education, civic education. The efforts to reform and modernize the current Ukrainian education will have meaning and outcome when firstly, its content does not abide in classical pedagogical principles culture and nature-compliance. Secondly, under any circumstances, the state, the civil institutions, the educational institutions should not deprive society and national school ground. Thirdly, Ukrainian selecting European way of forming new cultural and educational policies should learn the rules and regulations of Europeanism. To be worthy citizen of the world, it is necessary first of all to be worthy of Ukrainian, worthy son of its people. Fourth, the special attention of the state and society needs improving cultural and educational, informational, Legal Policy for approval authority, in particular for national minority of the Ukrainian state language. Fifth, Ukraine should educate a teacher-educator – a decent person of high culture and self-respect to his «I», its people, homeland. The place and role of the teacher in the Ukrainian system of public education, the importance of spiritual, moral, ethical and civic stature of the individual examples of modern behavioral norms and actions to follow are updated in accordance with current conditions.

In the article, the author analyzes normative-legal documents (law, strategy, orders, etc.), scientific-pedagogical and special literature and on their basis the processes of democratization of managing education are considered. The focus is on the basis of pedagogical education such as: humanism, fullness, quantitative and qualitative sufficiency, immanence of development, sciencecorrespondence′, continuity, precedence, and democracy. By summarizing the opinions of Ukrainian and foreign scientists and taking into account experience and previous research, the author identified trends in higher education. The researcher comes to the conclusion that the process of democratisation in education should be considered from different angles: firstly, as democratization of management of educational process: the process of training and education, and secondly, as democratization of managing education in general as well as democratization of management of private educational establishments. ; В статье автором проанализированы нормативно-правовые документы (закон, стратегию, приказы, распоряжения и т.д.), научно-педагогическую и специальную литературу и на их основе рассмотрены процессы демократизации управления образованием. Сделан акцент на принципах педагогического образования, таких как: гуманизм, полнота, количественная и качественная достаточность, имманентность развития, природосоответствие, непрерывность, приоритетность и демократизм. Автором, обобщая мнения отечественных и зарубежных ученых и учитывая опит работы и собственные предыдущие исследования, были определены тенденции развития высшего образования. Ученый приходит к выводу, что процесс демократизации управления в образовании не обходимо рассматривать с разных сторон: во-первых, как демократизацию управления образовательным процессом: процесс самообучения и воспитания, во-вторых, как демократизацію управления образованием в целом так и демократизацию управления отдельными образовательными учреждениями. ; У статті автором проаналізовано нормативно-правові документи (закон, стратегію, накази, розпорядження тощо), науково-педагогічну та спеціальну літературу та на їх основі розглянуто процеси демократизації управління освітою. Зроблено акцент на засадах педагогічної освіти, таких як: гуманізм, повнота,кількісна і якісна достатність,іманентність розвитку,природовідповідність, неперервність, пріоритетність та демократизм. Автором, узагальнюючи думки вітчизняних та зарубіжних науковців та враховуючи досвід роботи та власні попередні дослідження, було визначено тенденції розвитку вищої освіти. Науковець приходить до висновку, що процес демократизації управління в освіті необхідно розглядати з різних сторін: по-перше, як демократизацію управління освітнім процесом: процесом навчання і виховання, по-друге, як демократизацію управління освітою загалом так і демократизацію управління окремими освітніми установами.

The article is devoted to the problem of research of writers-teachers, according to whom literature should find expression in filling the school with "national spirit" not only in form but also in content. The priority task of the school in the pedagogical process was education, and the leading principles of national education were considered to be nationality, conformity to nature, humanization, democratization. This was primarily due to the selection of thematic works, usually historical themes, as well as patriotic poetic and prose texts that "awakened national ideas". In this aspect, we should note: the writers through the use of the terms "people", "nation", "Ukraine", "state" and similar concepts accustomed dormant people to such vocabulary, contributed to the spread of "Ukrainian", "Ukrainians" instead of "Rusyns", "Russian", raising to the level of national consciousness of the population of the region. By placing the works of Ukrainian writers in textbooks for different types of schools, writers-teachers led to the suspension of the process of assimilation of Ukrainians, as schools usually used primers, reading books, textbooks, textbooks, dominated by works by Polish authors who raised children in love. According to the Polish-Lithuanian Commonwealth, Polishness was to be the basis for the education of citizens loyal to the Polish state, and this led to such a phenomenon as Mankurism. Thus, as early as the middle of the 19th century, "awakeners" writers who held Ukrainophile positions created the first textbooks in Russian, as there was an urgent need for it, decisively broke with "paganism" and actively introduced Russian (Ukrainian) as the language of instruction. conclude the Ukrainian phonetic spelling. Modern pedagogical education in Ukraine is focused on the formation of a teacher as a citizen-patriot, highly educated, harmoniously developed personality, who has pedagogical technologies, is capable of creative work, professional growth, is socially active. Therefore, many figures of Ukrainian writers who were teachers can serve as a great example of such a personality for a modern teacher. It is quite natural that in recent years research has been intensified, which gives a scientifically sound description of the activities of teachers who contributed to the development of Ukrainian pedagogical thought and native education, promoted Ukrainian pedagogy as an organic component of national culture, worked on the national idea – education of Ukrainians. ; Стаття присвячена проблемі дослідження письменників-педагогів, на думку яких література мала знайти вираження у наповненні школи "національним духом" не тільки за формою, але й за змістом. Пріоритетним завданням школи в педагогічному процесі стало виховання, а провідними принципами національного виховання вважалися народність, природовідповідність, гуманізація, демократизація. Цьому слугував насамперед добір тематичних творів, зазвичай історичної тематики, а також патріотично наснажених поетичних та прозових текстів, які "будили національні ідеї". Ці догми варто із позицій сьогодення глибоко вивчити й проаналізувати, творчо застосовувати з урахуванням конкретної освітньо-педагогічної ситуації.

The article is devoted to the problem of research of writers-teachers, according to whom literature should find expression in filling the school with "national spirit" not only in form but also in content. The priority task of the school in the pedagogical process was education, and the leading principles of national education were considered to be nationality, conformity to nature, humanization, democratization. This was primarily due to the selection of thematic works, usually historical themes, as well as patriotic poetic and prose texts that "awakened national ideas". In this aspect, we should note: the writers through the use of the terms "people", "nation", "Ukraine", "state" and similar concepts accustomed dormant people to such vocabulary, contributed to the spread of "Ukrainian", "Ukrainians" instead of "Rusyns", "Russian", raising to the level of national consciousness of the population of the region. By placing the works of Ukrainian writers in textbooks for different types of schools, writers-teachers led to the suspension of the process of assimilation of Ukrainians, as schools usually used primers, reading books, textbooks, textbooks, dominated by works by Polish authors who raised children in love. According to the Polish-Lithuanian Commonwealth, Polishness was to be the basis for the education of citizens loyal to the Polish state, and this led to such a phenomenon as Mankurism. Thus, as early as the middle of the 19th century, "awakeners" writers who held Ukrainophile positions created the first textbooks in Russian, as there was an urgent need for it, decisively broke with "paganism" and actively introduced Russian (Ukrainian) as the language of instruction. conclude the Ukrainian phonetic spelling. Modern pedagogical education in Ukraine is focused on the formation of a teacher as a citizen-patriot, highly educated, harmoniously developed personality, who has pedagogical technologies, is capable of creative work, professional growth, is socially active. Therefore, many figures of Ukrainian writers who were teachers can serve as a great example of such a personality for a modern teacher. It is quite natural that in recent years research has been intensified, which gives a scientifically sound description of the activities of teachers who contributed to the development of Ukrainian pedagogical thought and native education, promoted Ukrainian pedagogy as an organic component of national culture, worked on the national idea – education of Ukrainians. ; Стаття присвячена проблемі дослідження письменників-педагогів, на думку яких література мала знайти вираження у наповненні школи "національним духом" не тільки за формою, але й за змістом. Пріоритетним завданням школи в педагогічному процесі стало виховання, а провідними принципами національного виховання вважалися народність, природовідповідність, гуманізація, демократизація. Цьому слугував насамперед добір тематичних творів, зазвичай історичної тематики, а також патріотично наснажених поетичних та прозових текстів, які "будили національні ідеї". Ці догми варто із позицій сьогодення глибоко вивчити й проаналізувати, творчо застосовувати з урахуванням конкретної освітньо-педагогічної ситуації.