Suchergebnisse

Розвиток українського суспільства характеризується як період трансформаційних процесів, що обумовлений пошуком власного розвитку та зміни цінностей. Ціннісні орієнтації молоді є одним з найбільш актуальних питань, оскільки, з одного боку, вони через деякий час стануть характерними для цілого покоління дорослих людей, а з іншого, є відбиттям життєвих орієнтирів, які існують на даний момент. Промислове місто як соціокультурна та соціотериторіальна спільнота має відмінності, які сприяють загостренню соціальних проблем, та великою мірою впливає на побудову ієрархії ціннісних орієнтацій, визначає вектор спрямованості життєвих пріоритетів, культивує певну систему цінностей.У статті обґрунтовується актуальність вивчення соціальних умов формування ціннісних орієнтацій молоді, аналізується промислове місто як соціальне середовище, яке є складним за своєю структурою та має множину чинників, які впливають на соціокультурну ситуацію; висвітлюються особливості міського способу життя та його вплив на зміст соціалізації молоді; дається характеристика міської соціальної сфери як соцієтальної системи, яка має демографічні, екологічні, освітні особливості, а також специфічні риси місцевого самоврядування.У статті також визначаються тенденції у зміні ціннісних пріоритетів молоді промислового міста, орієнтованості молодіжної субкультури, змінах соціальної структури, появі нових прошарків населення та інших якісних перетвореннях соціального середовища, ву якому формуються ціннісні орієнтації молоді. ; Розвиток українського суспільства характеризується як період трансформаційних процесів, що обумовлений пошуком власного розвитку та зміни цінностей. Ціннісні орієнтації молоді є одним з найбільш актуальних питань, оскільки, з одного боку, вони через деякий час стануть характерними для цілого покоління дорослих людей, а з іншого, є відбиттям життєвих орієнтирів, які існують на даний момент. Промислове місто як соціокультурна та соціотериторіальна спільнота має відмінності, які сприяють загостренню соціальних проблем, та великою мірою впливає на побудову ієрархії ціннісних орієнтацій, визначає вектор спрямованості життєвих пріоритетів, культивує певну систему цінностей.У статті обґрунтовується актуальність вивчення соціальних умов формування ціннісних орієнтацій молоді, аналізується промислове місто як соціальне середовище, яке є складним за своєю структурою та має множину чинників, які впливають на соціокультурну ситуацію; висвітлюються особливості міського способу життя та його вплив на зміст соціалізації молоді; дається характеристика міської соціальної сфери як соцієтальної системи, яка має демографічні, екологічні, освітні особливості, а також специфічні риси місцевого самоврядування.У статті також визначаються тенденції у зміні ціннісних пріоритетів молоді промислового міста, орієнтованості молодіжної субкультури, змінах соціальної структури, появі нових прошарків населення та інших якісних перетвореннях соціального середовища, ву якому формуються ціннісні орієнтації молоді. ; The development of Ukrainian society is characterized as a period of transformation processes due to the search of their own development and change values. Values of Youth is one of the most pressing issues on the one hand, they take some time to become characteristic of a generation of adults, on the other, is a reflection of life guidelines that exist at the moment. Industrial city as a socio-cultural and community socioarea has differences that contribute to the aggravation of social problems, and greatly influences on the construction of the hierarchy values, defines the directional vector priorities in life, cultivating a system of values. In the article the relevance of studying the social conditions of the formation of value orientations of young people, analyzes industrial city as a social environment that is complex in its structure and has a set of factors that affect the socio-cultural situation; specific features of the urban lifestyle and its impact on the content of the socialization of young peoples; describes the city as a societal social system that has demographic, environmental, educational features, as well as the specific features of local government. The paper also identifies trends in the changing value priorities of young industrial city, oriented youth culture, social structure changes, the emergence of new population groups and other qualitative transformation of the social environment in which emerging value orientations of young peoples.

Предложен расчет налогового потенциала промышленного города и индекса налогового потенциала. Рассмотрены подходы к определению понятия "налоговый потенциал", выделено восемь основных методов его оценки. Дано определение налогового потенциала промышленного города. Проанализирован опыт оценки налогового потенциала в странах Евросоюза и в Украине. Предложены алгоритм и методика оценки налогового потенциала промышленного города, основанные на методе репрезентативной налоговой системы. ; The article is deals with theoretical and practical aspects of the industrial city's tax potential estimation. To find the solution of the problem as for the state financial policy impact on the industrial city's development, the author offers to estimate the industrial city's tax potential and index of tax potential. The main goal of the article is to give the definition of tax potential at the local level and to develop methodological aspects of the city's tax potential. The approaches to the concept "tax potential" have been examined including both international and domestic scientific views on the problem. The definition of the industrial city's tax potential is given. It is stressed that the main purpose of the city's tax potential estimation is to define the tax policy orientation in the municipality in order to improve the local tax system. The eight main methods of the city's tax potential estimation are selected and a brief description of these methods is presented. The experience of the city's tax potential estimation in the European Union and Ukraine is analyzed. The algorithm of the industrial city's tax potential estimation procedure consisting of six constituent elements is proposed. The methodology of the estimation is based on the method of representative tax system. The approach proposed in the article differs from other methods in that it allows the application of both aggregated and non-aggregated indicators. The methodology makes possible to estimate either tax potential of one municipality or give a representative estimation of tax potential of the city as compared with a certain group of municipalities. It also allows the estimation of tax potential index. The effectiveness of given methodology can be improved by a simultaneuos application of regression models which allow determination of the influence of different factors on the indicators under consideration.

Статья посвящена проблемам формирования эффективной инновационной политики промышленного города. Определены проблемы финансового стимулирования инновационных процессов в обеспечении развития современного промышленного города. Даны предложения по направлениям институционально-правового обеспечения инновационной политики в городе. ; Under present conditions, the economic growth of the industrial city is impossible without using the results of innovative activities, latest achievements in science and technology which affect the development of production forces, reproduction and competitiveness of the country on the world market. The innovation policy plays a special role in ensuring reproduction processes. It consists in the development of directions and mechanisms of introduction and use of innovations in the production practice of enterprises, organizations, institutions. The aim of the article is to determine the role of innovation policy in ensuring a stable development of the industrial city.The analysis of international experience shows that any country chooses as priority those economic sectors which have all the necessary conditions for gaining competitive advantages over other players on the market. This requires the organization of the production of high-tech products, establishment of maximum possible cooperation between sectoral enterprises within the industrial city. The perfect model of the innovation mechanism under market conditions is characterized by the fact that an important incentive for innovation has become profit maximization. Solution of problems concerning financial incentives for innovation processes at different management levels is the main condition for ensuring the long-term objectives of economic growth of the country.The drawback of the current innovation development of the country is the imperfect institutional and legal mechanisms for providing the formation of the effective system of government bodies. The authors offer to form a special coordinating body that should collect and analyze the incoming information, process it, identify competitive advantages and, therefore, act as a coordinator of innovation development in the industrial city for the whole chain of innovation cycle from inception of the idea to entering the market of finished products. Such a body may become the Centre for innovation development of the industrial city that has territorial binding to areas where the innovative activities are carried out, and is controlled by city authority able to correct the state policy and legislative measures when forming the innovation environment.

Introduction.The problem of improving the methods and means of prevention, diagnosis and treatment of maxillofacial inflammatory diseases remains one of the most pressing problems of surgical dentistry.The reason of continued high percentage of patients in the overall structure of dental disease some authors attribute to the rising incidence of atypical forms of inflammation, developing on a background of altered reactivity of the organism and the changing properties of microorganisms, constantly adapting to new conditions of existence.Level of disease prevention is one of the indicators of the nature and level of social- economic, political, scientific-technical conditions in the country.Aim of the Investigation.To identify the main factors that determine the prevalence of acute odontogenic osteomyelitis in industrial city.The Materials and Methods.A retrospective analysis of medical records of patients with acute odontogenic osteomyelitis of the jaws undergoing inpatient treatment for the 2009 - 2013 period, in the department of maxillofacial surgery and surgical dentistry of Zaporozhye. Recording and processing the following criteria of data: diagnosis, age, sex, cause of the disease, the patient's place of residence, length of hospital stay, employed patients, therapy.Results and discussion.During the 2009 - 2013 period in Maxillofacial department of Zaporozhye 482 patients were hospitalized with acute odontogenic osteomyelitis. Average age hospitalized with acute odontogenic osteomyelitis during the analyzed period of time was 37 ± 12,7 years.Residents of the Zaporozhyecity present 78%, 68.9% of them are working people. Analysis showed that the terms of negotiability duration for dental care was after 5 ± 1,3days the onset of symptoms, and in 78% of patients did not suffer. There was an inverse relationship between the number of working patients hospitalized for acute odontogenic osteomyelitis of the jaws, the total number of hospitalizations and length of hospital stay.A retrospective analysis of medical records of maxillofacial department of Zaporozhye showed that against reduction of employed patients we have an increase in the total number of patients with acute odontogenic osteomyelitis. This indicates that the effect of treatment, preventive measures and routine inspections influences the prevalence of the disease.With the continuous monitoring of the dental health of the industrial citylate-seeking patients for dental careare a major cause of acute odontogenic osteomyelitis of the jaws. ; На степень выраженности стоматологических заболеваний влияют различные факторы, среди которых немаловажное значение имеют неблагоприятные показатели окружающей среды, в том числе определяемые условиями промышленных предприятий. С целью установления основных факторов, определяющих уровень распространенности острого одонтогенного остеомиелита в условиях промышленного города, проведен ретроспективный анализ историй болезней пациентов, проходящих стационарное лечение по поводу данного заболевания. Установлено, чтопри постоянном мониторингесостояниястоматологического здоровья населения промышленного города основной причиной развития острого одонтогенного остеомиелита челюстей является поздняя обращаемость больных за стоматологической помощью. На фоне уменьшения числа трудоустроенных пациентов отмечается увеличение общего количества больных острым одонтогенным остеомиелитом, что свидетельствует о влиянии лечебно-профилактических мероприятий и плановых осмотров на производстве на распространенность болезни. ; На ступінь вираженості стоматологічних захворювань впливають різні фактори, серед них важливе значення мають несприятливі показники довкілля, зокрема ті, що визначаються умовами промислових підприємств. З метою встановлення основних факторів, що визначають рівень поширеності гострого одонтогенного остеомієліту в умовах промислового міста, здійснено ретроспективний аналіз історій хвороб пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні з приводу цього захворювання. Встановили, що при постійному моніторингу стану стоматологічного здоров'я населення промислового міста основною причиною розвитку гострого одонтогенного остеомієліту щелеп є пізнє звернення хворих по стоматологічну допомогу. На тлі зменшення кількості працевлаштованих пацієнтів відзначено збільшення хворих на гострий одонтогенний остеомієліт, що свідчить про вплив лікувально-профілактичних заходів і планових оглядів на виробництві на поширеність хвороби.

The author analyzes dynamic changes of social structure of Donbas region that were caused by numerous migrations and governmental industrialization.These factors converted Ukrainian territory into a biethnic region with the pro-Russian vectors. It is indicated that elimination of Ukrainian villages took place during collectivization, collapse of the traditional frame of the society, and Holodomor of 1932–33 – a famine-genocide with physical elimination of millions of people. Demographic losses of the Ukrainian rural population, its substitution by migrants from nearby territories, deprivation of economic ground through the prohibition of private peasant economies, as well as deportation during the Soviet period, deprived the most numerous national group of possibilitiess for future development.The industrialization, guided by the state, systematically changed the social and settlement structure of the population. Numerous migrations, aimed at the industrial production, caused massive flows of the Russian population to the urbanized cities. As a result, migration dynamics unified and assimilated different ethnic groups with the Russian lifestyle, language, and culture as the pillar favored by the state. It is indicated that the social base of the industrial region was formed as a conglomerate of labor migrants, deported population, amnestied and demobilized persons, whose values were corrected by the state through dividing them into loyal and disloyal to the Soviet regime.It is distinguished that the economic crisis, shutdown of unprofitable mines in the region negatively influenced the population and entailed social tension, taking into account the settlement structure geared to production maintenance. The poor social position of Ukrainians from the professional standpoint became the specific of the region. In fact, leading positions in profitable spheres and administration were taken by the members of other ethnonational groups. The author argues that the social specifics of Donbas, correlation of ethnonational and social-professional structure of the population did not favor public activity and political influence on the development of Ukrainians, which resulted in the humanitarian loss of the region. ; Аналізуються динамічні зміни соціальної структури Донбасу, що в ході численних міграцій та планової індустріалізації перетворили українську територію на дво­етнічний регіон з проросійськими орієнтаціями. Вказано, що знищення українського села відбувалося під час примусової колективізації, коли руйнувалась традиційна соціальна система, та Голодомору 1932–33 рр., за допомогою якого фізично винищувалося населення. Демографічні втрати українського сільського населення, заміщення його переселенцями з сусідніх територій, позбавлення економічного підґрунтя через заборону приватної власності селянських господарств, депортації у радянський період позбавили перспектив майбутнього розвитку найчисельнішу національну групу. Планомірно, що керована державою індустріалізація змінила соціально-поселенську структуру населення. Численні міграції, спрямовані на промислове виробництво, спричинили наплив значної кількості російського населення в урбанізоване місто. Як наслідок, міграційна динаміка уніфікувала, асимілювала різні етнічні групи в російському стилі життя, мові, культурі як домінуючій та протегованій державою. Вказано, що соціальна база промислового регіону формувалася як конгломерат трудових мігрантів, депортованого населення, амністованих, демобілізованих, потрібність яких вміло коригувала держава через поділ на лояльних та нелояльних до неї. Виділено, що економічна криза, закриття нерентабельних шахт у регіоні, враховуючи поселенську структуру, зорієнтовану на обслуговування виробництва, негативно вплинули на стан населення, спричинили соціальну напругу. Специфікою регіону стала незначна статусна роль українців у професійному плані, адже керівні посади у галузях, що дають прибуток та забезпечують адміністрування, посідали представники інших етнонаціональних груп. Соціальна специфіка Донбасу, співвідношення етнонаціональної та соціально-професійної структури населення не сприяли громадській сформованості та політичному впливу на процеси української сторони, що і привело до гуманітарної втрати регіону.

The article attempts to trace the effect of the Pareto elite circulation law on the example of the Kharkiv city elite in the second half of the 19th - early 20th centuries. The author investigates the involvement of the nobility and the merchants in the management of the city. According to the author's hypothesis, a significant transformation of the local elite took place in the cities of the Russian Empire, in particular in Kharkiv. Author notes that, unlike the previous period, the power of the merchant-top ceased to be a monopoly, there were groups of nobles and intellectuals, which created their confrontation, which in turn facilitated the exercise of mutual control. In the area of economic capital, merchants had an undisputed priority, they were an inherently more open social layer, and therefore easier to perceive innovation, which was one of the reasons that this condition united the core of the entrepreneurial class. An indicative change was the merchants' marriage strategies: if in the pre-reform period it was vital for them to obtain the title and corresponding status in society using kinship with nobles, then in the second half of the nineteenth century. The economic condition of the future family member comes to the fore. At the same time, the nobility was filling the ranks of the intelligentsia, occupying a prominent position in the cultural field, while the merchants, not being able to grasp this capital fully, remained an unprivileged layer in the social consciousness. The image of the illiterate, selfish, greedy merchant still lived in nonfiction and humorous press. However, there was an attempt by merchants to enter the cultural space of the nobility, following the norms of its everyday culture. Summarizing, the author notes that during the modernization of Kharkiv as a provincial industrial city, it became the main driver of the economic development of the province, which, in turn, reflected in a significant increase in the political and economic status of merchants as the top of the city social ladder. The gentry, which gradually settled in the cities, failed to adapt to the new conditions, and thus lost its status as a political and economic elite, at least in Kharkiv, which remained a merchant city mostly. ; У статті зроблено спробу простежити дію закону циркуляції еліт Парето на прикладі міської еліти Харкова у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. З цією метою досліджено участь дворянства та купецтва в управлінні містом. За авторською гіпотезою у цей час в містах Російської імперії, зокрема у Харкові, відбулася суттєва трансформація місцевої еліти. Зазначено, що на відміну від попереднього періоду влада купецької верхівки перестала бути монопольною, виникли угрупування дворян та інтелігенції, що створило їхнє протистояння, а це, у свою чергу, сприяло здійсненню взаємоконтролю. В галузі економічного капіталу купецтво посідало безперечну першість, воно за своєю сутністю було більш відкритим соціальним прошарком, а тому легше сприймало інновації, що стало однією із причин того, що саме цей стан згуртував ядро підприємницького класу. Показовою була зміна шлюбних стратегій купців: якщо в дореформений період для них важливим було отримати титул та відповідний статус у суспільстві за допомогою родичання з дворянами, то в другій половині ХІХ ст. на перший план виходить саме економічний стан майбутнього члена родини. В той самий час дворянство поповнювало ряди інтелігенції, посідаючи чільне місце у культурній галузі, тоді як купецтво, не зумівши повною мірою оволодіти цим капіталом, залишалось непривілейованим прошарком у соціальній свідомості. Образ малограмотного, зажерливого, жадібного купця все ще жив у публіцистичній літературі та гумористичній пресі. Проте спостерігалося намагання купецтва увійти до культурного простору дворянського стану, наслідуючи норми його повсякденної культури. Підсумовуючи автор зазначає, що у ході модернізації Харків як промислове губернське місто, став головним рушієм економічного розвитку губернії, що, в свою чергу, відбилося і на значному підвищенні політичного та економічного статусу купецтва як верхівки саме міської соціальної драбини. Дворянство, яке поступово осідало в містах, не встигло пристосуватися до нових умов, а отже втратило свій статус політично-економічної еліти, принаймні у Харкові, який залишався переважно купецьким містом.