Suchergebnisse

У статті розглядаються особливості професійної ідентифікації курсантів у період навчання. Описуються результати первинного теоретичного огляду літератури. Ідентифікація – неперервний процес самоототодження з іншою людиною, групою та цінностями, що існують у суспільстві. Дивлячись на термін ідентифікація ми маємо розуміти що кожен курсант прийшовши добровільно до військової справи має ототожнювати себе з нею. Формування професійної ідентичності починається з другого і досягає свого максимуму до четвертого курсу ; In the article the features of professional cadets identify -in the period of study. It describes the initial results of the theoretical literature review. Identification - samoototodzhennya continuous process with another person, group, and values that exist in society. Looking at the period of identification we have to understand that every student voluntarily came to warfare should identify with it. Formation of professional identity starts with the second and reaches its peak to the fourth year.

У статті представлено теоретичні аспекти вивчення феномену соціальної ідентичності як динамічного утворення, що формується в процесі соціальної взаємодії, соціального порівняння та міжгрупової конкуренції. У свідомості особистості соціальна ідентичність представлена різними ідентифікаційними характеристиками, які й визначають належність суб'єкта взаємодії до тих чи тих соціальних груп (спільнот), таких як етнічна, національна, гендерна, територіальна, вікова, сімейна, професійна. Визначено, що формування соціальної ідентичності особистості залежить і від соціокультурних змін, які відбуваються в суспільстві, і від індивідуальних особливостей суб'єкта, а саме його здатності здійснювати результативний соціальний вибір та конструктивно співвіднести нові знання з минулим досвідом. Загалом дослідження соціальної ідентичності в зарубіжній психології розпочалося в 70-х рр. минулого століття і було спрямовано на вивчення взаємодії осіб у малих групах (Г. Теджфела, Дж. Тернер), на взаємовідносини між соціальними система та індивідом (Е. Гідденс), на особли- вості когнітивного індивідуально-вікового розвитку особистості (С. Аміот, Р. Саблоннері, Д. Террі, Дж. Сміт). Тоді як зацікавленість цією проблематикою вітчизняних учених розпочалася на початку 90-х рр., а основною таких досліджень постала роль колишньої радянської людини, у системі стосунків новоствореної держави (Г.Андреєва, Н. Лебедєва). Сучасні дослідження соціальної ідентичності спрямовані на вивчення того, як сам індивід усвідомлює та переживає свою належність до різних соціальних груп (Н. Іванова, К. Коростеліна, В. Ядов та ін.). Схарактеризовано різні види ідентичності: залежно від прояву аспектів Я (соціальна, особистісна, персональна, можлива), типу соціальних груп (етнічна, національна, регіональна), виконання соціальних ролей (статева, етнічна, політична, професійна, організаційна), а також визначено структурні компоненти соціальної ідентичності (когнітивний, афективний, ціннісний), способи досягнення позитивної соціальної ідентичності (соціальна мобільність, креативність, конкурентність) та етапи розвитку (прекатегоризація, категоризація, ізольова- ність, інтеграція). Загалом соціальна ідентичність − соціально зумовлений компонент у структурі особистості, який здатний змінюватися, щоб суб'єкт взаємодії зміг не лише зорієнтуватися та визначитися в соціальному просторі, а й успішно соціалізуватися та саморозвиватися.Ключові слова: соціальна ідентичність, соціальна група, соціалізація, міжгрупова взаємодія, самокатегоризація, особистість.Barabashcnuk H. V. Social Identity of a Personality: Theoretical Analysis of the Issue. The paper presents theoretical aspects of the study of the social identity phenomenon as a dynamic entity, formed in the process of social interaction, social comparison and intergroup competition. In the mind an individual social identity is represented by different identifying characteristics which determine the belonging of an individual to a particular social group (community), such as ethnic, national, territorial, age, marital status, professional. It was found that the formation of social identity of an individual depends on both sociocultural changes in society and personal characteristics of an individual, namely their ability to implement effective social choice and constructively relate new knowledge with the past experience. Overall, the study of social identity in foreign psychology began in the 70s of the past century and was aimed at studying the interaction of individuals in small groups (H. Tajfel, J. C. Turner), the relationship between social structures and an individual (Е. Giddens), and age-specific peculiarities of individual cognitive development (C. Amiot, R. de la Sablonnière, D. Terry, J. Smith). The interest in the subject matter of national scientists began in the early 90s, and the role of a former Soviet Union citizen in the relationship system of a newly created state (H. Аndreyeva, N. Lеbe- dyeva). Contemporary studies of social identity aim at studying the phenomenon of individual experience of the belonging to different social groups (N. Іvanova, К. Коrostelina, V. Yadov). In this paper different types of identity were described: depending on the aspect of manifestation (social, personal, individual, possible), the type of social group (ethnic, national, regional), social role (gender, ethnic, political, professional, organizational). The structural components of social identity (cognitive, affective, evaluative), the ways of achieving positive social identity (social mobility, creativity, competitiveness) and the stages of development (pre-categorization, cate- gorization, isolation, integration) were determined. To sum up, social identity is a socially constructed component of personality structure that is able to change so that an individual can occupy a position in social space and socialize successfully.Keywords: social identity, social group, socialization, intergroup interaction, self-categorization, personality.Барабащук А. В. Социальная идентичность: теоретический анализ развития проблемы. В статье представлены теоретические аспекты изучения феномена социальной идентичности как динамического образования, которое формируется в процессе социального взаимодействия, социального сравнения и межгрупповой конкуренции. В сознании личности социальная идентичность представлена различными идентификационными характеристиками, которые и определяют принадлежность субъекта взаимодействия к тем или иных социальным группам (сообществ), к таким как этническая, национальная, гендерная, территориальная, возрастная, семейная, профессиональная. Определено, что формирование социальной идентичности личности зависит как от социокультурных изменений, которые происходят в обществе, так и от индивидуальных особенностей субъекта, а именно его способности осуществлять результативный социальный выбор и конструктивно соотнести новые знания с прошлым опытом. В целом исследование социальной идентичности в зарубежной психологии началось в 70-х гг. прошлого века и было направлено на изучение взаимодействия лиц в малых группах (Г. Теджфела, Дж.Тернер), на взаимоотношения между социальными системами и индивидом (Е. Гидденс), на особенности когнитивного индивидуально-возрастного развития личности (С. Амиот, Р.Саблоннери, Д. Терри, Дж. Смит). Тогда как заинтересованность данной проблематикой отечественными учеными началась в начале 90-х гг., а основной таких исследований стала роль бывшего советского человека, в системе отношений новообразованного государства (Г. Андреева, Н. Лебедева). Современные исследования социальной идентичности направлены на изучение того, как сам индивид осознает и переживает свою принадлежность к различным социальным группам (Н. Иванова, К. Коростелина, В. Ядов и др.). Охарактеризованы различные виды идентичности: в зависимости от проявления аспектов Я (социальная, личностная, персональная, возможная), типа социальных групп (этническая, национальная, региональная), выполнение социальных ролей (по- ловая, этническая, политическая, профессиональная, организационная), а также определены структурные компоненты социальной идентичности (когнитивный, аффективный, ценностный), способы достижения позитивной социальной идентичности (социальная мобильность, креативность, конкурентность) и этапы развития (прекатегоризация, категоризация, изолированность, интеграция). В целом социальная идентичность является социально обусловленным компо- нентом в структуре личности, который способен меняться, чтобы субъект взаимодействия смог не только сориентироваться и определиться в социальном пространстве, но и успешно социализироваться и развиваться.Ключевые слова: социальная идентичность, социальная группа, социализация, межгрупповое взаимодействие, самокатегоризация, личность.

Psychological readiness to take risks, as a component of readiness for professional work, can be seen as a situational and long. The latter – a set of professionally important properties that can diagnose it.The study of psychological readiness for military risk it possible to determine its content, structure and levels, and became the basis for the development of psychodiagnostic methods. It has a scale: the capacity for willpower, military brotherhood, professional identity, self-control; It meets the requirements of reliability and validity. ; У результаті проведеного дослідження психологічної готовності до ризику військовослужбовців Національної гвардії України розкрито її зміст, структуру та охарактеризовано рівні, що було покладено в основу психодіагностичної методики її визначення. Методика має такі шкали, як здатність до вольового зусилля, військова товариськість, професійна ідентичність, самовладання, і відповідає вимогам надійності та валідності.

The article analyzes new perspectives on the personality and professionalism of graduates of higher military educational institutions (hereinafter - HMEI), their motivation to military service in positions for the chosen military specialty. The bases of personality development of future military personnel and formation of clear professional self-identification are theoretically generalized.It is noted that future officers, while undergoing training, must acquire the necessary knowledge and skills of their future profession, achieve their own personal, social, and professional efficiency and success. It is during the period of studying at the HMEI that young men are at the stage of shaping and rooting of their self-consciousness, both personal and professional.It is stressed that the military student must define for himself a military identity, as an awareness of the personality of his affiliation in the matter of protecting the freedom and independence of his state, the adoption of social norms, requirements and patterns of behavior, values and life style of military men.It has been determined that at the HMEI the experience of identity of military students is actualized simultaneously in the professional field of civilian specialization and the military-professional sphere.Professional self-identification of military students of HMEI is analyzed as a multidimensional dynamic non-linear process which determines the mechanisms, conditions, and results of structuring and re-structuring of pro­fessional identity of a person; the desire of the subject to master the knowledge, skills and self-diagnostic skills. ; Статтю присвячено проблемі формування професійної самоідентифікації курсантів вищих військових навчальних закладів. Наголошено на тому, що саме в період навчання у ВВНЗ юнаки проходять етап становлення та укорінення їхньої самосвідомості, як особистісної, так і професійної. Професійну самоідентифікацію курсантів проаналізовано як багатомірний динамічний нелінійний процес, де переживання ідентичності актуалізується одночасно у професійній сфері цивільної спеціальності та у військово-професійній сфері.

The article analyzes new perspectives on the personality and professionalism of graduates of higher military educational institutions (hereinafter - HMEI), their motivation to military service in positions for the chosen military specialty. The bases of personality development of future military personnel and formation of clear professional self-identification are theoretically generalized.It is noted that future officers, while undergoing training, must acquire the necessary knowledge and skills of their future profession, achieve their own personal, social, and professional efficiency and success. It is during the period of studying at the HMEI that young men are at the stage of shaping and rooting of their self-consciousness, both personal and professional.It is stressed that the military student must define for himself a military identity, as an awareness of the personality of his affiliation in the matter of protecting the freedom and independence of his state, the adoption of social norms, requirements and patterns of behavior, values and life style of military men.It has been determined that at the HMEI the experience of identity of military students is actualized simultaneously in the professional field of civilian specialization and the military-professional sphere.Professional self-identification of military students of HMEI is analyzed as a multidimensional dynamic non-linear process which determines the mechanisms, conditions, and results of structuring and re-structuring of pro­fessional identity of a person; the desire of the subject to master the knowledge, skills and self-diagnostic skills. ; Статтю присвячено проблемі формування професійної самоідентифікації курсантів вищих військових навчальних закладів. Наголошено на тому, що саме в період навчання у ВВНЗ юнаки проходять етап становлення та укорінення їхньої самосвідомості, як особистісної, так і професійної. Професійну самоідентифікацію курсантів проаналізовано як багатомірний динамічний нелінійний процес, де переживання ідентичності актуалізується одночасно у професійній сфері цивільної спеціальності та у військово-професійній сфері.

This article analyzes the context of professional identity development of the Border Guard Service of Ukraine officers, considers the theoretical and practical approaches to the formation of professional identity, examines of service on the border conditions. The nature and intensity of the professional identity formation of border guard service offic-ers determined the social environment and characteristics of the professional activities. Professional identity of a person depends on the content and activities and forms only during its implementation. Therefore, based on the principle active approach, profession-al identity can be considered as a relatively independent factor. It is concluded that not only objective and subjective factors determine the contents of the existing qualities of the border guard services officers. These factors also determine the content and effective-ness of necessary qualities formation, and intensity of professional identity formation. ; У статті аналізуються контексти формування професійної ідентичності посадових осіб Прикордонної служби України, досліджуються теоретичні та практичні підходи до формування професійної ідентичності, розглядаються умови служби на кордоні. Характер та інтенсивність формування професійної ідентичності посадових осіб при-кордонної служби визначається соціальним середовищем та особливостями профе-сійної діяльності. Отже, спираючись на принцип діяльнісного підходу, можна роз-глядати її як відносно самостійний чинник, оскільки професійна ідентичність особи залежить від змісту діяльності і формується тільки під час її здійснення. Робиться висновок про те, що не лише об'єктивні і суб'єктивні чинники детермінують зміст існуючих якостей посадової особи прикордонної служби. Ці чинники також визна-чають зміст і ефективність процесу формування необхідних якостей, інтенсивність формування професійної ідентичності. ; У статті аналізуються контексти формування професійної ідентичності посадових осіб Прикордонної служби України, досліджуються теоретичні та практичні ...

The article analyzes the concept of "identity" and reveals the semantic characteristics of the professional identity of a military leader. It is considered that the problem of research of identity is a socio-psychological phenomenon. The professional identity is defined as a certain personal construct, which includes: a system of ideas about themselves and their position in the profession; acceptance of its goals, functions, roles and methods of implementation; attitude to their profession, significant values; readiness for professional activity; comparing to the professional group, acceptance of its goals, values, professional roles and professional culture. The peculiarity of "the leaders' professional identity formation in risky conditions" has been studied.The purpose of the article is an empirical study of the professional identity of military leaders at the stage of professional training.The methodological basis of the study were theories of psychoanalytic approach, the basics of cognitive approach, symbolic interactionism, semantically oriented approach, the concepts of self-consciousness and self-determination.The military organization is considered as a factor of the environment that lays down the psychological characteristics of a particular individual (entity) of government. The expediency of using a semantically oriented approach in the study of the phenomenon of identity is substantiated. The identification characteristics of military leaders are empirically studied, which reflect the transformation of the officer's professional identity in terms of professional training, expressed in aspects of activity, perspective and reflective "ego", which significantly affects the self-determination of the subject, his/her values, ideas and motives. The importance of reflection for the professional realization of a military leader is noted as a significant characteristic that affects the productivity of his relationship.Conclusion. Prospects for further research in this area may be to identify mechanisms and ways of forming a professional identity in terms of vocational training. ; В статье рассмотрены содержательные смысловые характеристики профессиональной идентичности военного руководителя. Отмечено проблему исследования идентичности как социально-психологического феномена. Эмпирически исследованы идентификационные характеристики военнослужащих, которые отражают трансформацию профессиональной идентичности офицера в условиях профессионального обучения, отражена в аспектах деятельностного, перспективного и рефлексивного Я. ; У статті розглянуто змістовні смислові характеристики професійної ідентичності військового керівника. Відзначено проблему дослідження професійної ідентичності як соціально-психологічного феномена. Емпірично досліджено ідентифікаційні характеристики військовослужбовців, які відображають трансформацію професійної ідентичності офіцера в умовах професійного навчання, що відображена в аспектах діяльнісного, перспективного та рефлексивного Я.

The article analyzes the concept of "identity" and reveals the semantic characteristics of the professional identity of a military leader. It is considered that the problem of research of identity is a socio-psychological phenomenon. The professional identity is defined as a certain personal construct, which includes: a system of ideas about themselves and their position in the profession; acceptance of its goals, functions, roles and methods of implementation; attitude to their profession, significant values; readiness for professional activity; comparing to the professional group, acceptance of its goals, values, professional roles and professional culture. The peculiarity of "the leaders' professional identity formation in risky conditions" has been studied.The purpose of the article is an empirical study of the professional identity of military leaders at the stage of professional training.The methodological basis of the study were theories of psychoanalytic approach, the basics of cognitive approach, symbolic interactionism, semantically oriented approach, the concepts of self-consciousness and self-determination.The military organization is considered as a factor of the environment that lays down the psychological characteristics of a particular individual (entity) of government. The expediency of using a semantically oriented approach in the study of the phenomenon of identity is substantiated. The identification characteristics of military leaders are empirically studied, which reflect the transformation of the officer's professional identity in terms of professional training, expressed in aspects of activity, perspective and reflective "ego", which significantly affects the self-determination of the subject, his/her values, ideas and motives. The importance of reflection for the professional realization of a military leader is noted as a significant characteristic that affects the productivity of his relationship.Conclusion. Prospects for further research in this area may be to identify mechanisms and ways of forming a professional identity in terms of vocational training. ; В статье рассмотрены содержательные смысловые характеристики профессиональной идентичности военного руководителя. Отмечено проблему исследования идентичности как социально-психологического феномена. Эмпирически исследованы идентификационные характеристики военнослужащих, которые отражают трансформацию профессиональной идентичности офицера в условиях профессионального обучения, отражена в аспектах деятельностного, перспективного и рефлексивного Я. ; У статті розглянуто змістовні смислові характеристики професійної ідентичності військового керівника. Відзначено проблему дослідження професійної ідентичності як соціально-психологічного феномена. Емпірично досліджено ідентифікаційні характеристики військовослужбовців, які відображають трансформацію професійної ідентичності офіцера в умовах професійного навчання, що відображена в аспектах діяльнісного, перспективного та рефлексивного Я.

This article is devoted to the self-identification of precariat representatives. The study on the identity is relevant due to the fact that for precariat, which lives in total instability and uncertainty, such factor of stabilization is much more important than for other social groups. The purpose of the article is to delineate self-identification features of precariat representatives. A cross-methodological approach has been used to achieve this purpose, including: systemic, comparative methods; method of synthesis and generalization of materials presented in the scientific literature on the researched problem. The main defining characteristics of precariat have been disclosed, including the lack of the work-based and occupational identity. It is concluded that the lack of work-based and occupational identity makes it more difficult to form a class consciousness of precariat, which, in turn, impedes the establishment of precariat as a "class-for-itself". Nowadays, the formation of identity is often replaced with self-branding. Self-branding, however, does not contribute to the formation of stable self-identification that may be helpful in stabilization of social positions and removal of instability and uncertainty. It often leads to replacing people with things they buy and money they earn instead of identification with certain profession. The formation of precariat representatives' self-identification is important to remove the uncertainty and instability, thus, to solve the problems of anxiety inherent in precariat. The studies on this problem can influence the economic and political spheres. The following studies on self-identification of precariat representatives in Ukraine is also relevant because it can help to understand the specificity of this class and its manifestations in our country. ; Статья посвящена самоидентификации представителей прекариата. Исследование вопросов самоидентификации является актуальным, ведь для прекариата, живущего в состоянии постоянной нестабильности и неопределенности, идентичность как фактор стабилизации значительно более важна, чем для других социальных групп. Цель статьи - определить особенности самоидентификации представителей прекариата. Для достижения поставленной цели был использован кросс-методологический подход, в частности системный и компаративный методы, синтез и обобщение материалов, представленных в научной литературе по этой проблематике. Определены главные черты, выделяющие прекариат среди других классов, включая отсутствие профессиональной и трудовой идентичности. Авторами сделан вывод, что отсутствие профессиональной и трудовой идентичности усложняет формирование классового сознания прекариата, что, в свою очередь, делает невозможным формирование прекариата как «класса для себя». Сегодня, формирование самоидентичности часто замещается селф-брендингом, однако, селф-брендинг не способствует формированию такой самоидентификации, которая могла бы стабилизировать общественные позиции и способствовать борьбе с нестабильностью и неопределенностью. Селф-брендинг приводит к тому, что идентичность человека часто подменяют страницами в социальных сетях, вещами, которые люди покупают, и деньгами, которые они зарабатывают, вместо идентификации с профессией и деятельностью. Формирование самоидентификации представителей прекариата важно, поскольку может способствовать борьбе с неопределенностью и нестабильностью, и, таким образом, решить проблему тревоги, присущей прекариату. Исследование этой проблематики может повлиять на экономическую и политическую сферу. Дальнейшие исследования самоидентификации представителей прекариата в Украине актуальны, так как могут способствовать пониманию особенностей этого класса и его проявлений в нашей стране. ; Cтаттю присвячено самоідентифікації представників прекаріату. Дослідження питань самоідентифі-кації є актуальним, адже для прекаріату, який живе у стані постійної нестабільності та невизначеності, ідентичність як фактор стабілізації є значно більш важливою, аніж для інших соціальних груп. Мета статті – визначити особливості самоідентифікації представників прекаріату. Для досягнення поставленої мети був використаний крос-методологічний підхід, зокрема системний та компаративний методи, синтез та узагальнення матеріалів, представлених у науковій літературі з цієї проблематики. Визначені головні риси, що виокремлюють прекаріат серед інших класів, включаючи відсутність професійної та трудової ідентичності. Авторами зроблено висновок, що відсутність професійної та трудової ідентичності усклад-нює формування класової свідомості прекаріату, що, в свою чергу, унеможливлює формування прекаріату як «класу для себе». Сьогодні, формування самоідентичності часто заміщується селф-брендингом, однак, селф-брендинг не сприяє формуванню такої самоідентифікації, яка б могла стабілізувати суспільні позиції і сприяти боротьбі з нестабільністю і невизначеністю. Селф-брендинг призводить до того, що ідентичність людини часто підмінюють сторінками у соціальних мережах, речами, які люди купують, і грошима, які вони заробляють, замість ідентифікації з професією та діяльністю. Формування самоідентифікації представників прекаріату є важливим, адже може сприяти боротьбі з невизначеністю та нестабільністю, і, таким чином, вирішити проблему тривоги, притаманної прекаріату. Дослідження цієї проблематики може вплинути на економічну та політичну сферу. Подальші дослідження самоідентифікації представників прекаріату в Україні є актуальними, так як можуть сприяти розумінню особливостей цього класу і його проявів у нашій країні.

This article is devoted to the self-identification of precariat representatives. The study on the identity is relevant due to the fact that for precariat, which lives in total instability and uncertainty, such factor of stabilization is much more important than for other social groups. The purpose of the article is to delineate self-identification features of precariat representatives. A cross-methodological approach has been used to achieve this purpose, including: systemic, comparative methods; method of synthesis and generalization of materials presented in the scientific literature on the researched problem. The main defining characteristics of precariat have been disclosed, including the lack of the work-based and occupational identity. It is concluded that the lack of work-based and occupational identity makes it more difficult to form a class consciousness of precariat, which, in turn, impedes the establishment of precariat as a "class-for-itself". Nowadays, the formation of identity is often replaced with self-branding. Self-branding, however, does not contribute to the formation of stable self-identification that may be helpful in stabilization of social positions and removal of instability and uncertainty. It often leads to replacing people with things they buy and money they earn instead of identification with certain profession. The formation of precariat representatives' self-identification is important to remove the uncertainty and instability, thus, to solve the problems of anxiety inherent in precariat. The studies on this problem can influence the economic and political spheres. The following studies on self-identification of precariat representatives in Ukraine is also relevant because it can help to understand the specificity of this class and its manifestations in our country. ; Статья посвящена самоидентификации представителей прекариата. Исследование вопросов самоидентификации является актуальным, ведь для прекариата, живущего в состоянии постоянной нестабильности и неопределенности, идентичность как фактор стабилизации значительно более важна, чем для других социальных групп. Цель статьи - определить особенности самоидентификации представителей прекариата. Для достижения поставленной цели был использован кросс-методологический подход, в частности системный и компаративный методы, синтез и обобщение материалов, представленных в научной литературе по этой проблематике. Определены главные черты, выделяющие прекариат среди других классов, включая отсутствие профессиональной и трудовой идентичности. Авторами сделан вывод, что отсутствие профессиональной и трудовой идентичности усложняет формирование классового сознания прекариата, что, в свою очередь, делает невозможным формирование прекариата как «класса для себя». Сегодня, формирование самоидентичности часто замещается селф-брендингом, однако, селф-брендинг не способствует формированию такой самоидентификации, которая могла бы стабилизировать общественные позиции и способствовать борьбе с нестабильностью и неопределенностью. Селф-брендинг приводит к тому, что идентичность человека часто подменяют страницами в социальных сетях, вещами, которые люди покупают, и деньгами, которые они зарабатывают, вместо идентификации с профессией и деятельностью. Формирование самоидентификации представителей прекариата важно, поскольку может способствовать борьбе с неопределенностью и нестабильностью, и, таким образом, решить проблему тревоги, присущей прекариату. Исследование этой проблематики может повлиять на экономическую и политическую сферу. Дальнейшие исследования самоидентификации представителей прекариата в Украине актуальны, так как могут способствовать пониманию особенностей этого класса и его проявлений в нашей стране. ; Cтаттю присвячено самоідентифікації представників прекаріату. Дослідження питань самоідентифі-кації є актуальним, адже для прекаріату, який живе у стані постійної нестабільності та невизначеності, ідентичність як фактор стабілізації є значно більш важливою, аніж для інших соціальних груп. Мета статті – визначити особливості самоідентифікації представників прекаріату. Для досягнення поставленої мети був використаний крос-методологічний підхід, зокрема системний та компаративний методи, синтез та узагальнення матеріалів, представлених у науковій літературі з цієї проблематики. Визначені головні риси, що виокремлюють прекаріат серед інших класів, включаючи відсутність професійної та трудової ідентичності. Авторами зроблено висновок, що відсутність професійної та трудової ідентичності усклад-нює формування класової свідомості прекаріату, що, в свою чергу, унеможливлює формування прекаріату як «класу для себе». Сьогодні, формування самоідентичності часто заміщується селф-брендингом, однак, селф-брендинг не сприяє формуванню такої самоідентифікації, яка б могла стабілізувати суспільні позиції і сприяти боротьбі з нестабільністю і невизначеністю. Селф-брендинг призводить до того, що ідентичність людини часто підмінюють сторінками у соціальних мережах, речами, які люди купують, і грошима, які вони заробляють, замість ідентифікації з професією та діяльністю. Формування самоідентифікації представників прекаріату є важливим, адже може сприяти боротьбі з невизначеністю та нестабільністю, і, таким чином, вирішити проблему тривоги, притаманної прекаріату. Дослідження цієї проблематики може вплинути на економічну та політичну сферу. Подальші дослідження самоідентифікації представників прекаріату в Україні є актуальними, так як можуть сприяти розумінню особливостей цього класу і його проявів у нашій країні.

Introduction. The military experience of the advanced armies of the world shows that the laws of armed struggle at the present stage of development of military affairs, as always in the history of wars and military conflicts, primarily depend on the progress and results of combat training, on the combat capability and the number of troops, the level of training of commanders etc. Underestimation of any of these factors can lead to defeat in a modern war. At the same time, the key role and importance here belongs to the Ukrainian officer, whose high level of motivation is formed, largely due to the professional identity of the officers of the Armed Forces of Ukraine.Purpose. The purpose of the paper is to critically understand the main socio-psychological features of the professional identification of the officers and the basis of the application of interdisciplinary approaches to assess some quantitative and qualitative factors characterizing the formation and state of identification and self-identification of future-educated cadets of the Armed Forces of Ukraine.Methods. In the framework of the modern paradigm of interdisciplinary and transdisciplinary research, an attempt has been made on basis of practical implementation of a complex of effective methodological approaches and practical procedures of military sociological and socio-psychological research to obtain definite assessments of the status of professional identity of future officers of the Armed Forces of Ukraine.Results. The results of the theoretical generalizations and practical calculations given in the article indicate that the future officers formed a rather high level of readiness for further military service in the armed forces of Ukraine and a real readiness for this service. In our opinion, these results can also be considered an indicator of the fact that cadets of higher military educational institutions have already formed the proper level of professional identity that should be inherent in the officers of the Armed Forces of Ukraine.Originality The conducted research has proved a sufficiently high theoretical and practical level of the approaches considered in the article, contains elements of novelty both from the point of view of the toolkit offered in the work, both from the point of view of actualization of the modern paradigm of interdisciplinary and transdisciplinary research in relation to the new scope for their application to domestic military psychologists, sociologists and scholars. Conclusion. Perspective directions of further scientific and practical research on this issue are the improvement of the proposed theoretical and methodological work, the involvement of the gender aspect in the subject and object of future research, the organization on a regular basis of monitoring studies on the processes of formation and development of the identity and identity of the officers of the Armed Forces of Ukraine and other categories of Ukrainian servicemen, implementation and adaptation taking into account the specifics of our country's advanced approaches of scientific and practical direction used in the armies of the leading countries, first of all NATO member states. ; Рассмотрены теоретические и методологические подходы относительно формирования идентичности военных, в первую очередь, офицерского состава. На основе научного анализа зарубежных и отечественных литературных источников с учетом современной парадигмы междисциплинарных исследований предложены подходы к оценке существенных факторов идентичности офицеров. В работе приведены отдельные результаты практических расчетов показателей, которые характеризуют идентичность действующих и будущих офицеров Вооруженных Сил Украины. Статья может представлять интерес для военных психологов, социологов, ученых. ; Розглянуто теоретичні і методологічні підходи щодо формування ідентичності військових, в першу чергу, офіцерського складу. На основі наукового аналізу закордонних та вітчизняних літературних джерел з урахуванням новітньої парадигми міждисциплінарних досліджень запропоновані підходи щодо оцінки важливих чинників ідентичності офіцерів. У роботі наведено окремі результати практичних розрахунків чинників, що характеризують ідентичність діючих і майбутніх офіцерів Збройних Сил України. Стаття може представляти інтерес для військових психологів, соціологів, науковців.

Introduction. The military experience of the advanced armies of the world shows that the laws of armed struggle at the present stage of development of military affairs, as always in the history of wars and military conflicts, primarily depend on the progress and results of combat training, on the combat capability and the number of troops, the level of training of commanders etc. Underestimation of any of these factors can lead to defeat in a modern war. At the same time, the key role and importance here belongs to the Ukrainian officer, whose high level of motivation is formed, largely due to the professional identity of the officers of the Armed Forces of Ukraine.Purpose. The purpose of the paper is to critically understand the main socio-psychological features of the professional identification of the officers and the basis of the application of interdisciplinary approaches to assess some quantitative and qualitative factors characterizing the formation and state of identification and self-identification of future-educated cadets of the Armed Forces of Ukraine.Methods. In the framework of the modern paradigm of interdisciplinary and transdisciplinary research, an attempt has been made on basis of practical implementation of a complex of effective methodological approaches and practical procedures of military sociological and socio-psychological research to obtain definite assessments of the status of professional identity of future officers of the Armed Forces of Ukraine.Results. The results of the theoretical generalizations and practical calculations given in the article indicate that the future officers formed a rather high level of readiness for further military service in the armed forces of Ukraine and a real readiness for this service. In our opinion, these results can also be considered an indicator of the fact that cadets of higher military educational institutions have already formed the proper level of professional identity that should be inherent in the officers of the Armed Forces of Ukraine.Originality The conducted research has proved a sufficiently high theoretical and practical level of the approaches considered in the article, contains elements of novelty both from the point of view of the toolkit offered in the work, both from the point of view of actualization of the modern paradigm of interdisciplinary and transdisciplinary research in relation to the new scope for their application to domestic military psychologists, sociologists and scholars. Conclusion. Perspective directions of further scientific and practical research on this issue are the improvement of the proposed theoretical and methodological work, the involvement of the gender aspect in the subject and object of future research, the organization on a regular basis of monitoring studies on the processes of formation and development of the identity and identity of the officers of the Armed Forces of Ukraine and other categories of Ukrainian servicemen, implementation and adaptation taking into account the specifics of our country's advanced approaches of scientific and practical direction used in the armies of the leading countries, first of all NATO member states. ; Рассмотрены теоретические и методологические подходы относительно формирования идентичности военных, в первую очередь, офицерского состава. На основе научного анализа зарубежных и отечественных литературных источников с учетом современной парадигмы междисциплинарных исследований предложены подходы к оценке существенных факторов идентичности офицеров. В работе приведены отдельные результаты практических расчетов показателей, которые характеризуют идентичность действующих и будущих офицеров Вооруженных Сил Украины. Статья может представлять интерес для военных психологов, социологов, ученых. ; Розглянуто теоретичні і методологічні підходи щодо формування ідентичності військових, в першу чергу, офіцерського складу. На основі наукового аналізу закордонних та вітчизняних літературних джерел з урахуванням новітньої парадигми міждисциплінарних досліджень запропоновані підходи щодо оцінки важливих чинників ідентичності офіцерів. У роботі наведено окремі результати практичних розрахунків чинників, що характеризують ідентичність діючих і майбутніх офіцерів Збройних Сил України. Стаття може представляти інтерес для військових психологів, соціологів, науковців.

Introduction: the development of the professional identity of law enforcement officers at the stage of professional training has been considered. A number of factors of subjective nature, psychological and pedagogical conditions, which are based on understanding of the structure, functions, mechanisms and regularities of the development of a person's identity have been highlighted. The author has studied the factors related to the specifics of studying at higher educational institutions with specific learning conditions that are of particular importance in the process of developing the professional identity of future law enforcement officers.Contemporary changes in the social environment need to have increased requirements for a modern specialist, where the professional identity of an individual is one of the main preconditions for the adaptation at the stage of professional formation. The formed professional identity is a significant factor.The urgency of the problem of the professional identity is also due to the fact that the country strives for reliable, well-trained and motivated law enforcement officers in the conditions of a protracted economic, political crisis and active social changes that led to a certain weakening of the socio-psychological mechanisms of society's regulation, for the stabilization of the situation in the country.The purpose is to study and analyze the factors and conditions for the development of the professional identity of future law enforcement officers who are trained at higher educational institutions with specific learning conditions.Methods. Theoretical analysis of scientific literature.Results. Analysis of recent research reveals the peculiarities of criteria for professional psychological selection for studying at higher educational institutions with specific learning conditions, self-actualization at different stages of professional formation, motivational basis for the professional development of law enforcement officers.Originality. There is nowadays the need of a thorough study of the peculiarities of the professional formation of law enforcement officers at the stage of professional training in order to develop psychological methods for training future law enforcement officers that they perform their professional duties as law enforcement officers.Conclusions. The mechanism of formation of the professional identity of cadets includes: the organization of self-comprehension and self-awareness within future professional activities in the process of studying at higher educational institutions; independent decision-making on solving professional tasks; determining life and professional perspectives in the process of training; creation of the conditions for the disclosure of cadets' abilities, development of the needs for mastering professional knowledge, information seeking, and the solution of professionally oriented tasks. Consequently, the analysis of the peculiarities of these factors and the conditions for the development of the professional identity of future law enforcement officers provides grounds to emphasize the special role of the factors in this process related to the specificity of studying at higher educational institutions with specific learning conditions. ; Рассмотрено развитие профессиональной идентичности личности в процессе профессиональной подготовки. Освещен ряд факторов субъективного характера а также психолого – педагогические условия, основанные на понимании структуры, функций, механизмов и закономерностей развития идентичности личности. Рассмотрены факторы, связанные со спецификойобучением в вузах со специфическими условиями обучения, которые имеют особое значение в процессе развития профессиональной идентичности будущих правоохранителей. ; Розглянуто розвиток професійної ідентичності правоохоронців на етапі фахової підготовки. Висвітлена низка чинників суб'єктивного характеру та психолого-педагогічні умови, що ґрунтуються на розумінні структури, функцій, механізмів і закономірностей розвитку ідентичності особистості. Розглянуті чинники, що пов'язані із специфікою навчанням у ВНЗ зі специфічними умовами навчання, які мають особливе значення у процесі розвитку професійної ідентичності майбутніх правоохоронців.

Introduction: the development of the professional identity of law enforcement officers at the stage of professional training has been considered. A number of factors of subjective nature, psychological and pedagogical conditions, which are based on understanding of the structure, functions, mechanisms and regularities of the development of a person's identity have been highlighted. The author has studied the factors related to the specifics of studying at higher educational institutions with specific learning conditions that are of particular importance in the process of developing the professional identity of future law enforcement officers.Contemporary changes in the social environment need to have increased requirements for a modern specialist, where the professional identity of an individual is one of the main preconditions for the adaptation at the stage of professional formation. The formed professional identity is a significant factor.The urgency of the problem of the professional identity is also due to the fact that the country strives for reliable, well-trained and motivated law enforcement officers in the conditions of a protracted economic, political crisis and active social changes that led to a certain weakening of the socio-psychological mechanisms of society's regulation, for the stabilization of the situation in the country.The purpose is to study and analyze the factors and conditions for the development of the professional identity of future law enforcement officers who are trained at higher educational institutions with specific learning conditions.Methods. Theoretical analysis of scientific literature.Results. Analysis of recent research reveals the peculiarities of criteria for professional psychological selection for studying at higher educational institutions with specific learning conditions, self-actualization at different stages of professional formation, motivational basis for the professional development of law enforcement officers.Originality. There is nowadays the need of a thorough study of the peculiarities of the professional formation of law enforcement officers at the stage of professional training in order to develop psychological methods for training future law enforcement officers that they perform their professional duties as law enforcement officers.Conclusions. The mechanism of formation of the professional identity of cadets includes: the organization of self-comprehension and self-awareness within future professional activities in the process of studying at higher educational institutions; independent decision-making on solving professional tasks; determining life and professional perspectives in the process of training; creation of the conditions for the disclosure of cadets' abilities, development of the needs for mastering professional knowledge, information seeking, and the solution of professionally oriented tasks. Consequently, the analysis of the peculiarities of these factors and the conditions for the development of the professional identity of future law enforcement officers provides grounds to emphasize the special role of the factors in this process related to the specificity of studying at higher educational institutions with specific learning conditions. ; Рассмотрено развитие профессиональной идентичности личности в процессе профессиональной подготовки. Освещен ряд факторов субъективного характера а также психолого – педагогические условия, основанные на понимании структуры, функций, механизмов и закономерностей развития идентичности личности. Рассмотрены факторы, связанные со спецификойобучением в вузах со специфическими условиями обучения, которые имеют особое значение в процессе развития профессиональной идентичности будущих правоохранителей. ; Розглянуто розвиток професійної ідентичності правоохоронців на етапі фахової підготовки. Висвітлена низка чинників суб'єктивного характеру та психолого-педагогічні умови, що ґрунтуються на розумінні структури, функцій, механізмів і закономірностей розвитку ідентичності особистості. Розглянуті чинники, що пов'язані із специфікою навчанням у ВНЗ зі специфічними умовами навчання, які мають особливе значення у процесі розвитку професійної ідентичності майбутніх правоохоронців.

personnel of the National Guard of Ukraine. The current state of development of the concept of "risk", the structure of psychological readiness for risk and the description of its components are analyzed. Psychological readiness for the risk of the military personnel of the National Guard of Ukraine can be defined as the ability of a person to attract all his potential (personal characteristics, knowledge, skills and abilities), internal and external resources in order to achieve the planned plan of action in previously unknown circumstances. On the basis of semantic differential data and mathematical apparatus of factor analysis, it is determined that psychological readiness for risk of military personnel of the National Guard of Ukraine consists of four components: "willpower", "military sociability", "professional identity", "self-control (endurance) "."Willpower" means the ability of a person to mobilize his resources quickly. This component includes qualities that characterize the emotional-volitional sphere of personality and determine the ability to mobilize quickly in difficult situations, the ability to focus attention and strength on the task, the ability to master and regulate their emotional state and reactions to external and internal stimuli, self-control manifestation of other volitional qualities."Military sociability" determines the presence of military personnel of sufficiently formed personal qualities that regulate social relations and influence the reduction of social tension of members of the military personnel, contribute to the formation of social relations, openness and trust, mutual respect, mutual assistance."Professional identity" provides the desire to hold on to the values of its social group (patriotism, law-abiding nature and professional dignity) and are motivational resources for maintaining effective activity in risky conditions. "Self-control (endurance)" defines qualities such as discipline and organization, conscientiousness in the performance of official tasks, honesty, responsibility, reasonable initiative and prudence. ; Розглянуто проблему теоретичного та емпіричного дослідження психологічної готовності до ризику військовослужбовців Національної гвардії України. Проаналізовано сучасний стан розробленості вітчизняними та зарубіжними науковцями поняття "ризикˮ, структури психологічної готовності до ризику та опису компонентів, що її складають. На основі даних семантичного диференціалу та факторного аналізу визначено, що психологічна готовність до ризику військовослужбовців Національної гвардії України складається з чотирьох компонентів: "здатність до вольового зусилля (мобілізація)ˮ, "військова товариськістьˮ, "професійна ідентичністьˮ, "самовладання (витримка)ˮ.