Suchergebnisse

The article deals with a certain part of the principles which are used in the budgetary process, such as the principle of annual elaboration and acceptance of the budget; the principle of distribution of the budgetary powers between the representative and executive power of the state and local levels, the principle of equality of budgetary authority organs of local self government, etc. The scientific views and legislative bases of application of these principles are investigated in Ukraine. The analysis of legislation of foreign countries is conducted from this range of problems. ; В статье рассматривается определенная часть принципов, которые используются в бюджетном процессе, а именно: принцип ежегодной разработки и принятия бюджетов; принцип распределения бюджетных полномочий между органами представительной и исполнительной власти общегосударственного и местного уровней; принцип равенства бюджетных полномочий органов местного самоуправления и т. д. Исследуются научные взгляды и законодательные основы применения этих принципов в Украине. Проводится анализ законодательства зарубежных стран по этой проблеме. ; У статті розглядається певна частина принципів, що використовуються в бюджетному процесі, а саме: принцип щорічності розроблення та прийняття бюджетів; принцип розподілу бюджетних повноважень між органами представницької й виконавчої влади загальнодержавного та місцевого рівнів; принцип рівності бюджетних повноважень органів місцевого самоврядування тощо. Досліджуються наукові погляди й законодавчі підстави застосування цих принципів в Україні. Здійснюється аналіз законодавства зарубіжних країн із цієї проблеми.

У статті здійснюється комплексне дослідження процесу демократичного транзиту в контексті його впливу на формування іміджу транзитивної демократії. Виокремлюються особливості процесу демократичного транзиту, його ефективності, підходів до його реалізації. Аналізується роль модернізації політичних інститутів в рамках процесу демократичного транзиту і формуванні іміджу держави. Виділяються групи чинник, що впливають на формування іміджу транзитивних демократій. Досліджуються інструменти, застосування яких дозволить сформувати позитивний внутрішньополітичний та зовнішньополітичний імідж транзитивної демократії.

Культура у своєму духовному вимірі надає смисли людському буттю у всій тотальності його проявів. Духовно-продуктивна діяльність забезпечує формування духовних цінностей, а духовно-практична діяльність стосується опанування людиною та соціальними групами накопичених людством духовних цінностей у процесі власного культурного розвитку. Саме другий процес лежить в основі соціалізації підростаючого покоління і має найбільше значення для формування духовної культури молоді. Його результатом є набуття молоддю духовного досвіду, розвитку ціннісних орієнтацій, духовних потреб і духовних почуттів. Сутністю духовної культури є набування сенсу життя у вигляді усталених на особистісному рівні ціннісно-смислових життєвих орієнтирів, що здійснюється на основі трансформування універсуму зовнішнього буття у внутрішній світ особистості. В основі соціально-філософського дискурсу дослідження духовної культури молоді має лежати проблематика взаємозв'язку та взаємодетермінації особистісного духовного розвитку та духовного життя суспільства загалом. Саме соціальний вимір фено- мена духовної культури як наслідок взаємодії особистості та суспільства має знаходитися у центрі соціально-філософського аналізу. У межах соціально-філософського дискурсу духовна культура особистості має аналізуватися як процес набування людиною людського через інтеграцію до соціального простору свого буття. Розкриваючи соціально-філософський зміст поняття духовної культури як чинника соціалізації, слід насамперед підкреслити його системостворюючий стосовно суспільного розвитку потенціал.

The article analyzes the characteristics of modern political process, methodological approaches to its interpretation. The features of the political process in a transitional period. ; В статье проанализированы характерные черты современного политического процесса, рассмотрены методологические подходы к его интерпретации. Определены особенности политического процесса в условиях переходного периода.

The purpose of the work – to help understand the philosophical and legal essence; to formulate a modern vision of the legal profession; to develop a conscious and responsible attitude to it; to master the principles and organizational forms of activity of the court, human rights and law enforcement agencies, to determine the role and importance of the profession in building the rule of law, ensuring the rights and interests of citizens and legal entities protected by law. It covers issues of the origin and development of legal deontology; the ratio of morality and law; ethics of lawyers as one of the integral elements of professional culture. Emphasis is placed on the forms of legal activity, the specifics of legal professions, in particular, judge, prosecutor, lawyer, investigator, notary, legal adviser. Legal deontology occupies a prominent place among legal disciplines in the network of higher education in Ukraine. It provides a system, forms, methods and tools for training highly qualified, intellectually developed lawyers. After all, their professional activity must be correlated with moral principles, cover the rules of ethics, achieve true results with those who provide legal services. Therefore, in order to understand state and legal phenomena, to transfer the principles of regularity, harmony of nature into the legal sphere, it is necessary to know the spiritual basis of life more deeply from internal positions, to evaluate one'sown vision of official duties, to feel the essence of being according to time. This is the relevance of this work. Legal deontology is actively combined with special courses: theory of state and law, culturology, philosophy of law, psychology. Because it is the philosophical direction that actualizes theoretical knowledge and practical skills in this discipline. After all, such concepts as the rule of law, moral and legal values, justice - focus on legal activities. Legal deontology is the discipline from which the study of jurisprudence begins. It is here that students learn about legal science and practice. After all, without mastering the knowledge of legal activity, its types - it is impossible to consider the qualities of lawyers and the requirements for their various specialties. The subject of legal deontology is a set of rules that a lawyer should follow; a system of legal, political, psychological, ethical norms that determine the rules of communication between a lawyer and people, relationships with clients and his behavior. Legal deontology, in particular, belongs to the group of applied sciences; submits ethical requirements aimed at the performance of professional duties by lawyers. ; У праці досліджується питання розвитку юридичної деонтології; співвідношення моралі і права; етики юристів, як одного з невід'ємних елементів професійної культури. Мета праці – розкрити філософсько-правову сутність; сформулювати сучасне бачення професії юриста; підкреслити свідоме й відповідальне ставлення до неї; сконцентрувати увагу на деонтологічних особливостях стосовно вимог до особистісних і професійних якостей юриста; визначити роль і значення професії у побудові правової держави, забезпеченні прав та інтересів громадян і юридичних осіб, що охороняються законом.

Children's drawings are an important object of study. The analysis of the children's drawings provides information not only about the content of the drawing, but also about the child's personality, his knowledge, his skills and attitude to what is drawn in the image. The article presents a complex approach to the study of children's drawings, including the application of a system of methods: observation of the drawing process, photography, conversation with the child, analysis of the drawing. The complex approach was applied in the study of the drawing process of 70 children.

The article examines topical issues of political theory and practice – the formation of political identity. Determined its features in postcommunist Ukraine, сomposition and analyzed such as national, socio-cultural, regional, civilization, civic identity. ; В статье исследуется актуальный вопрос политической теории и практики – процесс формирования политической идентичности в условиях глобализации. Определены его особенности в посткоммунистической Украины и проанализированы такие составляющие, как национальная, социокультурная, региональная, цивилизационная, гражданская идентичности. ; У статті досліджується актуальне питання політичної теорії та практики – процес формування політичної ідентичності в умовах глобалізації. Визначено його особливості у посткомуністичній Україні та проаналізовано такі складові, як національна, соціокультурна, регіональна, цивілізаційна, громадянська ідентичності.

Розглядаються специфічні риси лобізму як політичної комунікації. Визначаються основні напрямки дослідження лобістської комунікації, вивчаються проблеми побудови її моделі, найбільш важливі структурні компоненти. Розкриваються різноманітні інтереси і мотиви суб'єктів лобіювання у комунікаційному процесі, визначається у загальних рисах характер, чинники й загальна основа лобістських комунікацій.Ключові слова: лобізм, суб'єкт лобіювання, політична влада, політична комунікація, політичний інтерес, комунікаційний процес, елементи комунікації, лобістська кампанія.Doctor of Political Sciences, Kornienko V. A., Godnje S. P. Lobbying as a factor of political process and communication / Vinnitsa National Technical University, Ukraine, Vinnitsа; National pedagogical Dragomanov university, Kyiv, Ukraine. The article considers some specific features of lobbying as political communication. It outlines the major directions of investigation of lobbying communication and studies the problems of constructing a model of lobbying communication, the most important structural components. Revealed various interests and motives of lobbying in the communication process, defined in general terms the nature, factors and lobbying common ground communications.Key words: lobbying, the subject of lobbying, political power, political communication, political interest, communication process, elements of communication, lobbying campaign.

Снови о умрлим ближњима изразито су честа појава, нарочито у периоду непосредно након губитка блиске особе. Велики број научних истраживања овог феномена своди се на класификацију различитих мотива и емоција које се јав- љају у сновима, без покушаја опсежнијег објашњења појаве. У овом раду снови о умрлим ближњима тумаче се путем комбинације сазнања о процесу туговања који је описала Елизабет Кублер-Рос, те различитих теорија објектних од- носа у оквиру психоанализе. Овај тип снова је неопходно схватити као дио процеса суочавања с губитком и интерна- лизованом сликом умрле блиске особе, који се одвија пара- лелно и на несвјесном и на свјесном, тј. когнитивном плану. Стога ови снови имају функцију суочавања особе са реал- ношћу губитка и са сопственим амбивалентним емоцијама према умрлом. У идеалном случају, процес туговања и снијевања о покојнику завршава се мирењем с губитком и инкорпорацијом позитивних аспеката односа и вољене особе.

Розвиток сучасних державних інституцій у країнах світового співтовариства створює все більше умов для функціонування та інтеграції демократичних принципів як невід'ємної складової кожного суспільства. Якщо розглядати демократію у розрізі управлінських структур, найбільш ефективним втілення засадничих демократичних принципів є децентралізація на адміністративно-територіальному рівні – найбільш доступному для громадян.
В цьому значенні опорною точкою безпосередньої демократії слід розуміти органи місцевого самоврядування як можливість налагодження взаємодії влади місцевого рівня та громадськості.
Мета статті – з'ясувати вплив процесів децентралізації на формування інституту місцевого самоврядування в Україні та з огляду на міжнародні стандарти інститутів місцевого самоврядування.
В результатах дослідження встановлено, що існує три основні моделі децентралізації, які мають суттєвий вплив на формування інституту місцевого самоврядування. Досліджено, що базовими серед них є три – політична, адміністративна, фіскальна.
Обґрунтовано особливості саме політичної децентралізації, яка розуміється найперше як трансферт повноважень владними органами управління, ієрархічно нижчими від центрального та водночас як консолідована розробка і втілення стратегічної політики із долученням зацікавлених осіб.
У висновках доведено, що найвагомішою є форма делегування управлінських повноважень, але для найбільшої ефективності та якісного результату слід застосовувати комплекс політичної, адміністративної та фінансової децентралізації.

The article is devoted to the actual problem of political theory and practice – the formation of an optimal model interactions church and governmental institutions. The features of certain historical stages of state-church interaction. The analysis this form of interaction. ; Статья посвящена актуальной проблеме политической теории и практики – формированию оптимальной модели интеракции церкви и институтов государственной власти. Определены особенности отдельных исторических этапов государственно-церковного взаимодействия. Проанализированы формы этого взаимодействия. ; Статтю присвячено актуальній проблемі політичної теорії та практики – формуванню оптимальної моделі інтеракції церкви та інститутів державної влади. Визначено особливості окремих історичних етапів державно-церковної взаємодії. Проаналізовано форми цієї взаємодії.

В руслі модернізаційної парадигми під трансформацією розуміють розвиток суспільства від традиційного до модерного. Суспільство, що розглядається як система, на його шляху в модерн прийнято розділяти на чотири функціональні підсистеми: економічну, політичну, соціальну та культурну. Модернізаційними теоріями підкреслюється тісний взаємозв'язок між економічним розвитком та демократизацією. Ключові слова: соціальна трансформація, модернізація, парадигма, соціальні зміниВ русле модернизационной парадигмы под социальной трансформацией пониют развитие общества от традиционного до модерного. Общество на его пути в модерн принято разделять на четыре функциональные подсистемы: экономическую, политическую, социальную и культурную. Модернизационными теориями подчеркивается тесная связь между экономическим развитием и демократизацией.Ключевые слова: социальная трансформация, модернизация, парадигма, социальные измененияIn the river-bed of modernisation paradigm under social transformation пониют development of society from traditional to modern. Society on his way in a modern it is accepted to divide into four functional subsystems: economic, political, social and cultural. Modernisation theories are underline close connection between economic development and democratization.Keywords: social transformation, modernisation, paradigm, social changes

The notion and composing factors of the political (electoral) process and also methodological aspects of the study of this enormous category of the political science are considered. Besides, here the democratization is defined as a leading tendency of the world and Ukrainian political process, the political and cultural factor is defined as one of the crucial tendencies in the electoral process. ; Рассматривается понятие и составные факторы политического (электорального) процесса, а также методологические аспекты исследования этой масштабной категории политической науки. При этом демократизация трактуется как ведущая тенденция мирового и отечественного политического процесса, а политико-культурный фактор как один из решающих в избирательном процессе. ; Розглянуто поняття та складові фактори політичного (електорального) процесу, а також методологічні аспекти досліджень цієї масштабної категорії політичної науки. При цьому демократизація трактується як провідна тенденція світового та вітчизняного політичного процесу, а політико-культурний фактор як один з вирішальних чинників процесу виборів.

Стаття присвячена проблемі визначення поняття «конституційний процес» через дослідження його складових елементів та зв'язків із суміжними поняттями, такими як «конституційна процедура».Розглянуті основні теоретичні підходи та здійснено комплексний аналіз понять «конституцій процес», «конституційна процедура», «юридичний процес» та «юридична процедура».На основі проведеного аналізу з'ясовано зміст цих понять, їх співвідношення та взаємозв'язки. Зроблено висновок, що конституційний процес є узагальнюючим поняттям, яке включає в себе систему порядків цієї діяльності, комплекс «технологій», що утворюють специфічний порядок, особливий за умовами його реалізації.