Дослідження конкретних механізмів конструювання соціальної пам'яті є актуальним, оскільки механізми є емпіричними індикаторами процесів, які є предметом теоретичних розвідок. Огляд нещодавніх досліджень засвідчив брак детального аналізу та навіть дефініцій таких механізмів.
Метою дослідження є отримання підстав типології механізмів соціальної меморіалізації.
В результаті дослідження отримано перелік чотирьох підстав типології механізмів соціальної меморіалізації. Встановлено, що першою підставою типології є фундаментальна мета (використання механізму для пам'ятання або забування події). Друга підстава – ціннісна орієнтація «традиція / новація» (механізм призначений для «консервації» образу минулого або для його «конструювання»). Визначено третю підставу – характер впливу суб'єкта (владні інституції використовують прямі та непрямі інструменти соціальної меморіалізації). Пріоритетна сфера застосування механізму (освіта, наукові дослідження, ідеологія, мистецтво) названа четвертою підставою. Автори також зробили акцент на евристичній цінності типології механізмів в порівнянні з їхньою класифікацією.
Автори зробили висновок, що складність багатьох механізмів створює перешкоди для їхньої визначеної типології. По-перше, владні інституції використовують більшість механізмів і для пам'ятання, і для забування події. По-друге, «консервація» події майже завжди супроводжується «конструюванням» її образу. По-третє, прямі механізми часто реалізовуються за допомогою інших, що ставить під сумнів їхню безпосередність. По-четверте, окремі механізми можуть використовуватися в усіх сферах. Як наслідок, перелік підстав типології є робочою версією, призначеною для наступних розвідок. Також автори зробили припущення, що перспективним дослідженням є уточнення отриманих підстав типології механізмів соціальної меморіалізації та відкриття нових.
Hryshko U. Theoretical and methodological basis contractual legal regulation. The article presents an analysisof theoretical and methodologicallegal regulation in a modern globalized and transitive society. The conducted content analysis of the current legislation of various sectoral legislation provides anopportunity to motivate the demand for contractual structures involved in the regulation of relations. In general, modern practice shows the lack of an agreed concept of agreements, which indicates possible gaps in regulation and creates problems of a praxiological nature. It is indicated that an importantbasis for the introduction of contractual legal regulation is the harmonization of its boundaries withstate licensing regimes. Aspects of the relationship can be different: parallel and individual operation of one of the types of regulation. It is proved that collision regulation cannot be allowed. The theoretical bases of contractual legal regulation in modern conditions of society development are singled out, namely: it requiresbilateral / multilateral expression of will of subjects of legal relations; must contain a standardized consensus of the contracting parties; implementation of the personal will of the parties in contractual relations;targeting achieves a useful social result; the possibility of settling relations with the help of individual norms.The authors are motivated that the basis of modern methodology in the represented field of analysisshould be: a combination of approaches to the coherence of private and public regulation, whichinvolves a combination of individual (contractual) and public law criteria in the formation of public relations,reflects the need for reasonable proportional choice legally regulated and permitted behavior; a synergeticapproach, which is useful in the study of an updated understanding of all legal phenomena in global society and helps to identify the transitive basis ofcontractual regulation; an expanding approach that reflects the expansion of contractual regulation through the penetration of contract law into public law and administrative relations, the transformation of all legal policy towards the humanization of law,liberalization of legal relations, democracy and the human rights dimension. aspects of the basis of contractual ; У статті подано аналіз теоретичних та методологічних аспектів підстав договірного правового регулювання в сучасному глобалізованому та транзитивному суспільстві. Проведений контентаналіз чинного законодавства різногалузевого законодавства дає можливість мотивувати затребуваність договірних конструкцій, котрі залучені до регулювання відносин. Загалом, сучасна практика свідчить про відсутність погодженої концепції договірного регулювання, що вказує на можливі прогалини в регулюванні та породжує проблеми праксіологічного характеру. Вказано, що важливою підставою впровадження договірного правового регулювання є узгодження його меж з державнодозвільними режимами. Аспекти співвідношення можуть бути різними: паралельне та одноосібне функціонування одного з видів регулювання. Доведено, що не можна допускати колізійності регулювання. Виокремлено теоретичні підстави договірного правового регулювання в сучасних умовах розвитку суспільства, а саме: потреба двостороннього/багатостороннього волевиявлення суб'єктів правовідносин; має містити унормований консенсус договірних сторін; імплементування в договірних відносинах особистої волі сторін; націлення досягає корисного соціального результату; можливість урегулювання відносин за допомогою індивідуальної норми. Авторами вмотивовано, що основою сучасного методологію вання в репрезентованій сфері аналізу має стати: поєднання підходів узгодженості приватного та публічного регулювання, що передбачає поєднання індивідуального (договірного) та публічно-правового критерію у формуванні суспільних відносин, відображає необхідність розумного пропорційного вибору у визначенні закономірних засобів і механізмів юридично регламентованої та дозволеної поведінки; синергетичний підхід, що є корисним під час дослідження оновленого розуміння всіх правових явищ у глобальному суспільстві та сприяє виокремленню транзитивних підстав договірного регулювання; розширювальний підхід, що відображає експансію договірного регулювання шляхом проникнення договірного права в публічно-правові сфери і трансформацію всієї правової політики в бік гуманізації права, лібералізації правових відносин, демократизму та ціннісного виміру прав людини.
Public opinion is the mirror of social and political processes, public perception indicator of government and politicians. For public opinion characterized the state of «stress»; instability is its main underlying characteristic. ; Общественное мнение выступает зеркалом общественно-политических процессов, индикатор восприятия общественностью деятельности властных и политических деятелей. Для общественного мнения характерно состояние «текучести»; нестабильность является ее главной основополагающей характеристикой. ; Громадська думка виступає дзеркалом суспільно-політичних процесів, індикатором сприйняття громадськістю діяльності владних та політичних діячів. Для громадської думки характерний стан «плинності»; нестабільність являється її головною характеристикою.
Підстави виникнення корпоративних правовідносин слід умовно розподілити на первісні і похідні. До первісних підстав слід віднести такі юридичні факти які призводять до виникнення корпоративних прав вперше (такі, що виникають в процесі створення юридичної особи). Похідні, в свою чергу, є такими, які призводять до виникнення корпоративних прав в процесі правореалізації обумовлених правовідносин (наприклад договір відчуження корпоративних прав). Моментом виникнення корпоративного правовідношення є інкорпорація юридичної особи (її державна реєстрація). Організаційні цивільні правовідносини, пов'язані із створенням юридичної особи лежать поза межами регулювання корпоративного права і регулюються іншим цивільно-правовим інститутом (інститут спільної діяльності). Виникнення корпоративних правовідносин повязано із інкорпорацієї юридичної особи. Правовою підставою виникнення відповідних правовідносин є юридичний склад. Для нього характерно накопичення елементів юридичного складу в нормативно встановленій послідовності. При цьому кожен елемент юридичного складу є умовою встановлення наступного. Момент набуття похідних корпоративних прав, відповідно до ст. 334 ЦК України, у особи повязано з їх фактичною передачою, що з урахуванням юридичної сути останiх забезпечується державної реєстрацією відповідних юридичних дій, оскількі згідно ст. 4, 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 №755-IV зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру.
The content of the rules governing the grounds for the appointment and conduct of judicial examinations in criminal proceedings is investigated in the article on the basis of the analysis of the current legislation. The role of forensicexamination in the process of proving is determined. The author distinguishes between persons who can be "initiators of forensic examination", "subjects of appointment of forensics" and "subjects of forensics". Having clarified the issue of determining the subjects of appointment and subjects of forensic examination, it was determined that for each of them there is a basis for the appointment and conduct of forensics. The article analyzes the laws and departmental normative legal acts, in which the norms reflect the issues of appointment and holding of judicial examinations, subjects of forensic activity, types of providing forensic activities. The author analyzed the revision of Art. 242, 243, 244 of the CPC of Ukraine, adopted with the entry into force of the Law "On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine on Improvement of Certain Provisions of Criminal Procedure Legislation" of 4.10.2019. The analysis of these norms made it possible to establish the existence of legal conflicts, change of concepts, inconsistencies of the competence of the participants of criminal proceedings and to make recommendations for elimination of these deficiencies in order to eliminate different interpretation of legal norms by the subjects of criminal proceedings. ; У статті на основі аналізу чинного законодавства досліджено зміст норм, які регламентують підстави призначення та проведення судових експертиз у кримінальному провадженні. Визначено роль судової експертизи у процесі доказування. Автором проведено розмежування осіб, які можуть бути «ініціатором призначення судової експертизи», «суб'єктом призначення судової експертизи» та «суб'єктом проведення судової експертизи». В статті було проаналізовано закони та відомчі нормативно-правові акти, в нормах яких відображені питання призначення та проведення судових експертиз, суб'єктів судово-експертної діяльності, види забезпечення судово-експертної діяльності.
The article considers the grounds for penalties of the employer for violation of labour legislation. By its content punitive responsibility as a legal, consists of applying the state system of coercive measures to a person who has violated generally recognized and legitimized in a certain way the legal order of implementation of relations in the coquetry sphere. Given the provision that the rights and interests of a person, including a person of an employer, are inviolable, and the State guarantees their inviolability and inevitability of observance, it is obvious that the application of state coercive measures to such a person must be justified and justified. Justifiability consists in the presence of predetermined in the legislature grounds and conditions, the occurrence of which means the possibility of application state coercion. However, the mere occurrence of such conditions does not mean the categorical choice of the State to apply coercive measures. We consider the fact that the mere violation by the employer of the labor legislation does not yet mean the obligatory occurrence of responsibility, since what the state regards as a violation of the law can only be a subjective statement of a particular person, as performs quite certain functions of the state in terms of bringing to responsibility. This element of subjectivism contradicts the essence of legal responsibility as a reasonable measure of coercion, and therefore it should be minimized by the State itself. For this reason, in the mechanism of bringing an employer to punitive responsibility for violation of labour legislation, an important element is the basis of the occurrence of such responsibility. The peculiarities of the employer's penalty liability are analyzed. The scientific views of scientists on the definition of "employer" and the main aspects of the employer's guilt in bringing him to justice are substantiated. The following components of the employer's labour offence were studied: the object (regulated by labour law legal relations in ...
In the article the basic theoretic-methodological approaches to conception "space" as a subject of political relations and element of the state are consider. That is grounded development of geopolitics, designating infl uence of geographical factors into politic, law and national processes. ; В статье рассматриваются основные теоретико-методологические подходы к понятию "пространства" как субъекта политических отношений и элемента государства, что обосновано развитием геополитики, обозначившей влияниегеографических факторов на политико-правовые и этнонациональные процессы.
Стаття стосується дослідження захисту корпоративних прав у практиці ЄСПЛ. Встановлено, що корпоративні права підпадають під дію ст. 1 Протоколу 1 та ст. 6 ЄКПЛ. Захищаються як майнові, так і немайнові корпоративні права в їх єдності, як від порушень з боку держави, так і від порушень з боку інших осіб, зокрема решти учасників господарського товариства чи самого господарського товариства.
У статті досліджуються непереборна сила, випадок та умисел потерпілого як підстави звільнення від обов'язку щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Окрема увага приділяється вивченню особливостей причинно-наслідкового зв'язку між надзвичайною ситуацією і завданою шкодою та питанню вини суб'єктів відповідних правовідносин у контексті наявності вказаних підстав.
Research grounds of origin, change and stopping of collective labour legal relationships, that assisted the decision of important practical task, that consists in providing of balance of interests of workers and employers as basic labour legal subjects, are done in the article, the legal analysis of current labour legislation that regulates different types of collective labour legal relationships is conducted, specified on their feature. ; В статье проведено исследование оснований возникновения, изменения и прекращения коллективных трудовых правоотношений, которое способствовало решению важного практического задания, заключавшегося в обеспечении баланса интересов работников и работодателей как основных субъектов трудового права, проводится правовой анализ действующего трудового законодательства, которое регулирует различные виды коллективных трудовых правоотношений, указываются их особенности. ; В статті здійснено дослідження підстав виникнення, зміни та припинення колективних трудових правовідносин, що сприяло вирішенню важливого практичного завдання, яке полягає у забезпеченні балансу інтересів працівників і роботодавців як основних суб'єктів трудового права, проводиться правовий аналіз діючого трудового законодавства, що регулює різні види колективних трудових правовідносин, вказується на їх особливості.
The procedural instrument for the implementation of the constitutional human right to judicial protection is not only the right to go to court but also the right to review a court decision Review of a court decision in exceptional circumstances is the least researched concept in the science of civil procedural law. In practice the application of court decision review in exceptional circumstances is also isolated. This is explained by ambiguous approach of the courts to the provisions understanding of Part 3 of Art. 423 Code of Civil Procedure of Ukraine and accordingly the unequal application of this rule in practice This caution is a consequence of the fact that in fact the grounds for review of the court decision in exceptional circumstances, which are defined by the legislator in Part 3 of Art. 423 423 Code of Civil Procedure of Ukraine are not as simple and clear as they seem at first glance. This justifies the relevance of the selected topic for research its purpose and objectives: to study the legal grounds for reviewing a court decision on exceptional circumstances, the practice of their application in courts, to form their own definition of "exceptional circumstances". Based on the results, it has been established that it has been approved by clause 1, h. 3, Art. 423 Code of Civil Procedure of Ukraine exceptional circumstances are circumstances that at the time of the decision in the case are not under the control of either the court or the parties to the case and they, in the normal course of the trial, can not reasonably prevent the application of the law (another legal act or their separate provision), which is further recognized by the Constitutional Court of Ukraine as unconstitutional (constitutional). On the grounds p. 2 h. 3 art. 423 of the Code of Civil Procedure of Ukraine Exceptional are circumstances that include changes in conditions that occur both within Ukraine and abroad and have a significant impact on the decisions of national courts, which have entered into force, primarily because the interpretation of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms is the competence of the European Court of Human Rights, which, taking into account the rule of law in its decisions constantly develops, supplements. Acceptance by the court for consideration of the application for review of the court decision in exceptional circumstances on the grounds of paragraph 3 part 3 of Art. 423 of the Code of Civil Procedure of Ukraine means that previously judicial protection was not available to the app ; Процесуальним інструментом утілення конституційного права людини на судовий захист є право не лише на звернення до суду, а й на перегляд судового рішення. Перегляд судового рішення за виключними обставинами є найменш дослідженим поняттям у науці цивільного процесуального права. На практиці застосування перегля ду судового рішення за виключними обставинами теж має поодинокий характер. Це пояснюється неоднозначним підходом судів до розуміння положень ч. 3 ст. 423 ЦПК України та, відповідно, неоднаковим застосуванням цієї норми на практиці. Ця обережність є наслідком того, що насправді підстави для перегляду судового рішення за виключними обставинами, визначені законодавцем у ч. 3 ст. 423 ЦПК України, не є такими простими та зрозумілими, як видається спершу. Цим обґрунтовується актуальність обраної теми для дослідження, її мета та завдання: дослідити правові підстави для перегляду судового рішення за виключними обставинами та практику їх застосування у судах, сформувати власне визначення поняття «виключні обставини». За результатами дослідження встановлено, що з підстав п. 1 ч. 3 ст. 423 ЦПК України виключні обставини – це обставини, які на момент постановлення рішення в справі не підконтрольні ні суду, ні учасникам справи і які (за звичайного перебігу судового процесу) не можуть обґрунтовано запобігти застосуванню норми закону (іншого правового акта чи їх окремого положення), яка в подальшому визнана Конституційним Судом України неконсти туційною (конституційною). Із підстав п. 2 ч. 3 ст. 423 ЦПК України, виключними є обставини, які включають зміну умов, які відбуваються як у середині України, так і за її межами, і суттєво впливають на судові рішення національних судів, які набули законної сили тому, що тлумачення положень Конвенції про захист прав люди ни й основоположних свобод є компетенцією Європейського суду з прав людини, який з урахуванням принципу верховенства права у своїх рішеннях постійно розвиває, доповнює, уточнює практику її застосування. Прийняття судом до розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав п. 3 ч. 3 ст. 423 ЦПК України означає, що попередньо судовий захист узагалі був не доступним заявнику.
the article is devoted to the study of the reasons for the emergence of joint liability. The author has analyzed the situation of the current national legislation and theoretical surveys on this issue. ; статья посвящена исследованию оснований возникновения солидарных обязательств. Автором проанализированы положения действующего отечественного законодательства и теоретические разработки по данному вопросу. ; статтю присвячено дослідженню підстав виникнення солідарних зобов'язань. Автором проаналізовано положення чинного вітчизняного законодавства та теоретичні розробки з цього питання.
In the article in the historical-legal aspect are considered the issues of socio-economic, political and legal grounds for the proclamation of the Ukrainian People's Republic. Particular attention is paid to the problems of the legitimacy of the UPR. It is emphasized that the proclamation of the UNR was a logical consequence of the Ukrainian national liberation struggle. ; У статті в історико-правовому аспекті розглядаються питання соціально-економічних та політико-правових підстав проголошення Української Народної Республіки. Особлива увага приділяється проблемам легітимності УНР. Підкреслюється, що проголошення УНР стало закономірним наслідком українських національно-визвольних змагань. ; У статті в історико-правовому аспекті розглядаються питання соціально-економічних та політико-правових підстав проголошення Української Народної Республіки. Особлива увага приділяється проблемам легітимності УНР. Підкреслюється, що проголошення УНР стало закономірним наслідком українських національно-визвольних змагань.
Annotation. The purpose of the article is to study the theoretical substantiation of the criminalization of contempt of court, as well as a comprehensive analysis of the social and legal grounds for the criminalization of contempt of court in Ukraine. It is noted that criminalization is, firstly, the process of identifying and defining a socially dangerous act as criminal, and, secondly, it is the result of activities, the result of which is the consolidation of criminal liability for the relevant act in an article of the criminal law. It has been established that the presence in the Code of Ukraine on Administrative Offenses of a norm aimed at protecting the court from disrespect for it gives grounds to assert the complexity of this legal institution, as well as the need to protect the authority of the court by all admissible legal means. It has been proved that criminalization as a process of identifying socially dangerous forms of individual behavior, recognition of the admissibility, possibility and expediency of criminal-legal counteraction to them and fixing them in the law as criminals and punishable occurs within the framework of the state's criminal-legal policy. The same policy, in turn, is formed under the influence of the corresponding doctrine, which is currently dominant in the science of criminal law, which were amed earlier. One of the main institutions of the whole theory of criminalization is the problem of the grounds for a criminal law prohibition, that is, those law-forming factors that determine the admissibility, possibility and expediency of recognizing a socially dangerous act as criminal. These legal factors are reflected in the legal consciousness of the legislator, and then are embodied in criminal law norms. Only taking into account all the factors affecting criminalization, in their totality and interrelation, as well as compliance with other conditions of criminalization, will allow the adoption of a criminal law norm, the feasibility of the publication of which will be justified, ...
