Suchergebnisse

Після короткої антирелігійної кампанії "штурму небес", інспірованої Микитою Хрущовим, період загострення ідеологічної кризи в Радянському Союзі (1965–1985 рр.) став відносно спокійним для релігійних організацій. В СРСР загалом, Українській РСР та Донецькій області зокрема найбільшою за кількістю громад та віруючих була Російська Православна Церква. Радянська релігійна політика, яка залишалася відверто атеїстичною, в епоху правління Леоніда Брежнєва стала зміню-ватися у бік мовчазного прийняття існування Церкви. Відповідна ця тенденція відображалося й на місцевому рівні. Увагу автора акцентовано на регіональному аспекті взаємодії радянської влади та Православної Церкви. After a brief anti-religious "storm of heaven" campaign inspired by Nikita Khrushchev, the period of exacerbation of the ideological crisis in the Soviet Union (1965-1985) became relatively calm for religious organizations. In the USSR in general, the Ukrainian SSR and Donetsk region in particular, the largest number of communities and believers was the Russian Orthodox Church. Soviet religious politics, which remained openly atheistic, began to change towards the acceptance of the Church's existence during the reign of Leonid Brezhnev. This trend was also reflected locally. The author's attention is focused on the regional aspect of the interaction between the Soviet authorities and the Orthdox Church.

The aim of this paper is to examine the processes of the evolution of the views and convictions of the old academic-pedagogical intelligentsia in the period of the 1917–1921 Ukrainian Revolution drawing on the analysis of a great number of information sources, mainly the archive sources. Research methodology. In this study the author uses the principles and methods of culturological, comparative, historical and theoretical analysis of the political, economic, social and professional interrelations of the old Ukrainian academic-pedagogical intelligentsia and different authorities, first of all, the Soviet authorities, during the 1917–1921 Ukrainian Revolution. Results. The author analyzes the issues of the evolution of the interrelations of the old Ukrainian academic-pedagogical intelligentsia and different authorities during the 1917–1921 Ukrainian Revolution drawing on a great number of information sources, principally, the archive sources. Special attention is paid to the analysis of the transformation of the interrelations of the old academic-pedagogical intelligentsia and the Soviet authorities that finally gained a dominant position in Ukraine in 1921. The author studies these processes using mainly the sources of higher educational institutions, which during the period of the Ukrainian Revolution concentrated the major part of the academic-pedagogical intelligentsia. The paper examines the processes of the evolution of the political, economic, social and professional interrelations of the old Ukrainian academic-pedagogical intelligentsia and different authorities, first of all, the Soviet authorities. The author proves that the academic-pedagogical intelligentsia as a rule did not support the Soviet power. The paper demonstrates the process of gradual compulsory transition of the intelligentsia to business cooperation with the Soviet authorities.Novelty. The author studies the processes of the interrelations of the old artistic intelligentsia of Ukraine and the Soviet authorities during the 1917–1921 Ukrainian Revolution drawing on new factual, mainly archival material.The practical significance. The information contained in this paper can be used in the process of further culturological research into the events of the 1917–1921 Ukrainian Revolution and the issues of the history and theory of Ukrainian culture. It can also be used when writing methodological recommendations for courses of lectures on Ukrainian culture. Keywords: the academic-pedagogical intelligentsia, the Soviet power, the Ukrainian revolution, higher educational institutions, transformation of the views of the intelligentsia. ; Проаналізовано проблеми еволюції взаємин науково-педагогічної інтелігенції з різними владами в часи Української революції 1917–1921 рр.Основну увагу приділено трансформації взаємин науково-педагогічної інтелігенції та радянської влади, оскільки саме вона з численних влад, які боролися за володіння Україною, перемогла. Зазначені процеси розглянуто переважно на матеріалах вищих навчальних закладів, у межах яких під час Української революції діяла основна маса науково-педагогічної інтелігенції України.Ключові слова: науково-педагогічна інтелігенція, радянська влада, Українська революція, вищі навчальні заклади, трансформація поглядів інтелігенції.

У статті відображені особливості ставлення радянської влади до фахівців інженерно-технічного напрямку, які працювали на керівних посадах на підприємствах і шахтах Донбасу на початку 1920-х рр. Автор уводить в науковий обіг невідомий раніше секретний документ, який наочно демонструє, що на початку 1920-х років радянська влада у проведенні політики щодо фахівців Донбасу зробила ставку на сегментацію даної групи; тож поступова "радянізація" інженерно-технічних працівників мала відбутися в результаті внутрішніх протиріч і конкурентної боротьби в їх середовищі. Цей самий документ окреслює і основні напрямки стеження за фахівцями, в результаті чого була створена необхідна інформаційна база для звинувачень в ході "спецоїдівських" процесів кінця 1920-х - 1930-х років. ; В статье отражены особенности отношения советской власти к специалистам инженерно-технического направления, работавшим на руководящих должностях на предприятиях и шахтах Донбасса в начале 1920-х гг. Автором введен в научный оборот неизвестный ранее секретный документ, наглядно демонстрирующий, что в начале 1920-х годов советская власть в проведении политики по отношению к специалистам в Донбассе сделала ставку на сегментацию данной группы, и постепенная "советизация" инженерно-технических работников должна была произойти в результате внутренних противоречий и конкурентной борьбы в ее среде. Этот же документ очерчивает и основные направления детализированной слежки за специалистами, что в дальнейшем создало необходимую информационную базу для обвинений в ходе "спецеедовских" процессов конца 1920-х - 1930-х годов. ; The article describes the features of the relationship between Soviet power and engineering specialists, who was working in senior positions in factories and mines of theDonbasin the early 1920's. Interaction between professionals and the new government in that time was inconsistent and compromised. On the one hand, technical specialist received significant preferences and opportunities, regardless of their relationship to the Soviet authorities. This decision was based on the rational considerations about the impossibility of restoring the destroyed industry ofDonbasonly by party instructions, without relying on a professional understanding of the fundamental aspects of the industry. On the other hand, the local party members, their leaders and the working class began pressure on the specialist, because they not understood the rationalist motivation of power and evaluated this policy as a betrayal of conquests of the revolution.The article presents a previously unknown secret document, which demonstrates that in the early 1920's the Soviet authorities in their policy in theDonbasmade a bid for the segmentation of the group of engineering specialists."Sovietization" of professionals should be the result of internal contradictions and competition in mid group. In the same document founded the practice of detailed surveillance specialists. Later this information about specialists was used as the base for charges during the "spetseedovskie" processes at the late 1920's -1930's.

У статті відображені особливості ставлення радянської влади до фахівців інженерно-технічного напрямку, які працювали на керівних посадах на підприємствах і шахтах Донбасу на початку 1920-х рр. Автор уводить в науковий обіг невідомий раніше секретний документ, який наочно демонструє, що на початку 1920-х років радянська влада у проведенні політики щодо фахівців Донбасу зробила ставку на сегментацію даної групи; тож поступова "радянізація" інженерно-технічних працівників мала відбутися в результаті внутрішніх протиріч і конкурентної боротьби в їх середовищі. Цей самий документ окреслює і основні напрямки стеження за фахівцями, в результаті чого була створена необхідна інформаційна база для звинувачень в ході "спецоїдівських" процесів кінця 1920-х - 1930-х років. ; В статье отражены особенности отношения советской власти к специалистам инженерно-технического направления, работавшим на руководящих должностях на предприятиях и шахтах Донбасса в начале 1920-х гг. Автором введен в научный оборот неизвестный ранее секретный документ, наглядно демонстрирующий, что в начале 1920-х годов советская власть в проведении политики по отношению к специалистам в Донбассе сделала ставку на сегментацию данной группы, и постепенная "советизация" инженерно-технических работников должна была произойти в результате внутренних противоречий и конкурентной борьбы в ее среде. Этот же документ очерчивает и основные направления детализированной слежки за специалистами, что в дальнейшем создало необходимую информационную базу для обвинений в ходе "спецеедовских" процессов конца 1920-х - 1930-х годов. ; The article describes the features of the relationship between Soviet power and engineering specialists, who was working in senior positions in factories and mines of theDonbasin the early 1920's. Interaction between professionals and the new government in that time was inconsistent and compromised. On the one hand, technical specialist received significant preferences and opportunities, regardless of their relationship to the Soviet authorities. This decision was based on the rational considerations about the impossibility of restoring the destroyed industry ofDonbasonly by party instructions, without relying on a professional understanding of the fundamental aspects of the industry. On the other hand, the local party members, their leaders and the working class began pressure on the specialist, because they not understood the rationalist motivation of power and evaluated this policy as a betrayal of conquests of the revolution.The article presents a previously unknown secret document, which demonstrates that in the early 1920's the Soviet authorities in their policy in theDonbasmade a bid for the segmentation of the group of engineering specialists."Sovietization" of professionals should be the result of internal contradictions and competition in mid group. In the same document founded the practice of detailed surveillance specialists. Later this information about specialists was used as the base for charges during the "spetseedovskie" processes at the late 1920's -1930's.

Радянська система була системою тоталітарною, у якій історіографія мала завдання бути не лише наукою, а й ідеологією. Влада контролювала діяльність учених та використовувала для цього всі доступні їй методи. У роботі представлено процес радянізації Івана Крип'якевича в контексті радянізації української історіографії. Вчений випрацював власну модель взаємнин із системою для забезпечення тяглості української історичної науки. ; The Soviet system was a totalitarian system in which historiography had the task of being not only a science but also an ideology. The government controlled the activities of scientists and used for it all available methods. The work presents the process of sovietization of Ivan Krypyakevych in the context of sovietization of Ukrainian historiography. The scientist developed his own model of interaction with the system to ensure the longevity of Ukrainian historical science.

Дослідження присвячене комплексному вивченню політики радянської держави по відношенню до єврейської національної меншини у міжвоєнну добу. В роботі розглянуто політику радянської держави по відношенню до єврейської національної меншини України у 20-ті рр. XX ст. Також автором висвітлені особливості переселення та землевлаштування представників єврейської національної меншини на Південь України, Крим та Далекий Схід. В даному дослідженні охарактеризовано також особливості політики більшовицької влади по відношенню до українського єврейства у 30-ті рр. XX ст. ; The study is devoted to a comprehensive study of the policy of the Soviet state in relation to the Jewish national minority in the interwar period. The paper considers the policy of the Soviet state in relation to the Jewish national minority of Ukraine in the 1920s. The author also highlights the features of resettlement and land management of members of the Jewish national minority in southern Ukraine, Crimea and the Far East. This study also describes the features of the policy of the Bolshevik government in relation to Ukrainian Jewry in the 30's of XX century.

Магістерська робота присвячена вивченню одного з аспектів національної трагедії ХХ ст., а саме реакції держав світу на Голодомор в Україні 1932-1933 рр. в умовах реалізації радянською владою голодоморної стратегії. Використаний комплекс джерел став запорукою аргументованості аналізу реакцій іноземних дипломатів, формування громадської думки та позицій західної преси щодо Голодомору в Україні 1932-1933 років. ; One aspect of the national tragedy of the twentieth century is revealed, namely the reaction of various states to the Holodomor in Ukraine in 1932-1933. The sources used helped to argue the reactions of foreign diplomats, the process of forming public opinion and the Western press on the problems of the Holodomor in Ukraine in 1932-1933.

У статті розглядається економічне та суспільно-політичне становище єврейської національних меншин України в кінці XIX ст. – на початку 20-х рр. XX ст. ; The article deals with economic, social and politics position of Jewish national minority of Ukraine in the end of XIX century – in the beginning of 20-th year of XX-th century.

У статті розглянуто збройну боротьбу УПА на Волині в період переходу німецько-радянського фронту та відновлення радянської влади в регіоні. Проаналізовано характер та методи діяльності державно-політичних структур у боротьбі з українським визвольним рухом. Досліджено тактику та стратегію УПА, організаційну структуру та чисельний склад підрозділів. In the article the armed fight of UPA is examined on Volini in the period of transition of Soviet-German front and proceeding in soviet power in a region. Character and methods of activity of state political structures is analysed in a fight against the Ukrainian liberation movement. Tactic and strategy of UPA, organizational structure and numerical strength of subsections is explored.

Purpose: to form the feeling of patriotism and competence of medical students during the programmatic study of the modern history of Ukraine through the analysis of socio-political, socio-economic transformational processes in Ternopil region in1939–1941and their consequences Materials and Methods. On the basis of historical-comparative and bibliosemantic methods, systematic analysis of scientific sources of domestic researchers and diaspora historians, archival materials, concerning information about the events of the pre-war period on the territory of Ternopil region, was carried out. Results. In the proposed article, the authors disclose the nature and motives of the new Soviet government, which occupied the territory of Western Ukraine on September 17,1939, and through violence introduced its reforms to the local population.It is established that the opinions of the researchers diverge in the interpretation of the Red Army liberation campaign in the west and the relationship between the general state and regional factors of Soviet reforms in Ternopil region. Conclusion .The authors made their own contribution to the disclosure of the motives and consequences of the formerSoviet power in the territory. ; Мета: шляхом аналізу суспільно-політичних та соціально-економічних трансформаційних процесів на Тернопільщині в 1939–1941 рр. та їх наслідків формувати у студентів-медиків почуття патріотизму, компетентності під час програмного вивчення новітньої історії України. Матеріали і методи. На основі історико-порівняльного та бібліосемантичного методів проведено систематичний аналіз наукових джерел вітчизняних дослідників та істориків діаспори, архівних матеріалів щодо інформації про події передвоєнного періоду на території Тернопільщини. Результати. У запропонованій статті авторами розкрито природу та мотиви нової радянської влади, яка збройно вcтупила на територію Західної України 17 вересня 1939 р. і шляхом насилля запроваджувала свої реформи місцевому населенню. Встановлено, що думки дослідників розходяться в трактуванні визвольного походу Червоної армії на захід та виявлено взаємозв'язок загальнодержавних і регіональних чинників радянізації Тернопільщини. Висновки. Авторами зроблено власний внесок у розкриття мотивів та наслідків діяльності тодішньої радянської влади на території краю.

Purpose: to form the feeling of patriotism and competence of medical students during the programmatic study of the modern history of Ukraine through the analysis of socio-political, socio-economic transformational processes in Ternopil region in1939–1941and their consequences Materials and Methods. On the basis of historical-comparative and bibliosemantic methods, systematic analysis of scientific sources of domestic researchers and diaspora historians, archival materials, concerning information about the events of the pre-war period on the territory of Ternopil region, was carried out. Results. In the proposed article, the authors disclose the nature and motives of the new Soviet government, which occupied the territory of Western Ukraine on September 17,1939, and through violence introduced its reforms to the local population.It is established that the opinions of the researchers diverge in the interpretation of the Red Army liberation campaign in the west and the relationship between the general state and regional factors of Soviet reforms in Ternopil region. Conclusion .The authors made their own contribution to the disclosure of the motives and consequences of the formerSoviet power in the territory. ; Мета: шляхом аналізу суспільно-політичних та соціально-економічних трансформаційних процесів на Тернопільщині в 1939–1941 рр. та їх наслідків формувати у студентів-медиків почуття патріотизму, компетентності під час програмного вивчення новітньої історії України. Матеріали і методи. На основі історико-порівняльного та бібліосемантичного методів проведено систематичний аналіз наукових джерел вітчизняних дослідників та істориків діаспори, архівних матеріалів щодо інформації про події передвоєнного періоду на території Тернопільщини. Результати. У запропонованій статті авторами розкрито природу та мотиви нової радянської влади, яка збройно вcтупила на територію Західної України 17 вересня 1939 р. і шляхом насилля запроваджувала свої реформи місцевому населенню. Встановлено, що думки дослідників розходяться в трактуванні визвольного походу Червоної армії на захід та виявлено взаємозв'язок загальнодержавних і регіональних чинників радянізації Тернопільщини. Висновки. Авторами зроблено власний внесок у розкриття мотивів та наслідків діяльності тодішньої радянської влади на території краю.

The proposed study is part of a series of the author's articles, united by the issues of tragic pages in the history of individual ethnic groups living in Southern Bessarabia in the first year of Soviet rule in the region. It is a common fact that Southern Bessarabia (the Ukrainian Danube Region, Budzhak, southern districts of Odesa region) is quite an ethnically diverse region. For several centuries, these lands were home to many nations - Ukrainians and Moldovans, Bulgarians and Greeks, Albanians and Germans, Poles and Russians. Interestingly, the polyethnic composition of the region's population did not lead to ethnic or religious contradictions: the locals managed almost next to impossible - to preserve their national identity, traditions, faith, culture and at the same time to find consensus with neighbors. The peculiarities of the historical development of Southern Bessarabia, the frequent transition of these lands from one state to another contributed to the tolerant attitude of the local population to any government, which was reflected in the restrained attitude towards the administration. This scenario was used many times until the Soviet regime came to Southern Bessarabia, which brought with it repression, torture, nationalization, and so on. The tragic events affected many residents of the region, but to date the exact number of people who passed through the grip of the Soviet totalitarian-repressive machine has not been established. Among those affected by the Soviet repression in southern Bessarabia were members of the Jewish ethnic community. On the basis of archival documents, cases of rehabilitated residents of the region, an attempt has been made to find out the number of Jews affected by Soviet totalitarianism, to name their names, to assess the material damage of the repressed. Traders and doctors, pharmacists and restaurateurs, owners of mills and businesses - representatives of each of these categories were included in the list of the repressed. The Jewish population of the region, which was engaged in trade, suffered the most; the share of Jews among the nationalized trade enterprises was almost 80%. The total number of Jews repressed between July 1940 and June 1941 amounts to 204, or 26.7% of the total number of the people who were repressed during this period. ; Запропоноване дослідження входить до циклу статей автора, об'єднаних проблематикою питань трагічних сторінок історії окремих народів Південної Бессарабії у перший рік радянського панування в регіоні. Як відомо, Південна Бессарабія (Українське Придунав'я, Буджак, південні райони Одеської області) доволі строкатий в етнічному відношенні край. Протягом кількох століть ці землі були домівкою для представників багатьох народів – українців і молдован, болгар і греків, албанців і німців, поляків і росіян. Важливо, що поліетнічний склад населення регіону не призвів до виникнення етнічних або релігійних протиріч: місцевим мешканцям вдавалося майже неможливе – зберегти свою національну ідентичність, традиції, віру, культуру й при цьому знаходити консенсус із сусідами. Особливості історичного розвитку Південної Бессарабії, частий перехід цих земель від однієї держави до іншої сприяв толерантному ставленню місцевого населення до будь-якої влади, що відбивалося у стриманому відношенні до адміністрації. Такий сценарій неодноразово використовувався, але до тих пір, поки в Південну Бессарабію не прийшла радянська влада, яка принесла з собою репресії, тортури, націоналізацію тощо. Трагічні події торкнулися доль багатьох мешканців регіону, однак до сьогодні не встановлена точна кількість людей, що пройшли через лещата радянської тоталітарно-репресивної машини. Серед тих, хто постраждав у наслідок радянських репресій в Південній Бессарабії значне місце займали представники єврейської етнічної громади. На підставі архівних документів, справ реабілітованих мешканців регіону зроблено спробу з'ясувати кількість постраждалих від радянського тоталітаризму євреїв, назвати їх імена та прізвища, оцінити матеріальні збитки репресованих. Торговці та лікарі, аптекарі та ресторатори, власники млинів та підприємств – представники кожної з названих категорій потрапили до списку репресованих. Серед найбільш постраждалих –представники єврейського населення регіону, що займалися торгівельною справою: частка репресованих євреїв у цьому сегменті становила майже 80%. Загальна кількість репресованих євреїв за період з липня 1940 по червень 1941 рр. становить 204 особи, або 26,7% від загальної кількості репресованих за цей період.

Проаналізовано проблеми еволюції взаємин старої інтелігенції України з радянською владою наприкінці Української революції 1917–1921 рр. і в перші роки нової економічної політики. При цьому основна увага приді-ляється трансформації поглядів і соціально-політичних позицій різних прошарків інтелігенції щодо радянського режиму в Україні, який змушений був перейти до нової економічної політики, яка втілювалася в Україні дещо пізніше, ніж в Російській Федерації. Показано, що зазначені історичні процеси відбувалися в жорстоких умовах розрухи народного господарства, голоду й епідемій.Ключові слова: українська культура, стара інтелігенція, радянська влада, нова економічна політика, Українська революція, трансформація політичних поглядів інтелігенції, голод. ; The aim of this paper is to analyze the relations between the old intelligentsia and the Soviet government in Ukraine within the period of completion of the Ukrainian revolution of 1917–1921 and the transition to the implementation of the new economic policy by the Bolshevik regime.Research methodology. The author uses methods and principles of culturological and comparative approach, which make it possible to analyze the evolution of the views of the old intelligentsia in relation to the Bolshevik regime in Ukraine and its policy regarding the intelligentsia and Ukrainian culture.Results. The author analyzes a great number of insufficiently studied archive sources, examines complicated and tragic personified fates of various groups of the bourgeois intelligentsia in Ukraine, who suffered both from the cruelty of the Soviet regime and its rulers, and from the economic devastation, hunger and epidemics. The paper demonstrates that the most part of the old intelligentsia did not support the Soviet power and opposed its policy regarding the intellectuals and Ukrainian culture. The intelligentsia interpreted the new economic policy as a transition to the revival of the capitalist system, which had to accelerate the fall of the odious Bolshevik regime.Novelty. The paper is the first attempt to analyze the complicated and tragic relations between the old intelligentsia and the Soviet government in Ukraine drawing on culturological and comparative methodological approaches.The practical significance. The information contained in this paper and its results can be used in the process of further research into the issues of the relations between the old intelligentsia and the Soviet government in Ukraine during the Ukrainian revolution of 1917–1921 and the first years of the new economic policy. This is of great importance especially today, when the Russian Federation pursues an aggressive imperial policy toward Ukraine, its independence, culture, intellectual elite and people. It may be useful when writing methodological recommendations and text-books on the corresponding courses of lectures. Key words: Ukrainian culture, the old intelligentsia, the Soviet power, the new economic policy, the Ukrainian revolution, the transformation of the political views of the intelligentsia, famine.

Проаналізовано проблеми еволюції взаємин старої інтелігенції України з радянською владою наприкінці Української революції 1917–1921 рр. і в перші роки нової економічної політики. При цьому основна увага приді-ляється трансформації поглядів і соціально-політичних позицій різних прошарків інтелігенції щодо радянського режиму в Україні, який змушений був перейти до нової економічної політики, яка втілювалася в Україні дещо пізніше, ніж в Російській Федерації. Показано, що зазначені історичні процеси відбувалися в жорстоких умовах розрухи народного господарства, голоду й епідемій.Ключові слова: українська культура, стара інтелігенція, радянська влада, нова економічна політика, Українська революція, трансформація політичних поглядів інтелігенції, голод. ; The aim of this paper is to analyze the relations between the old intelligentsia and the Soviet government in Ukraine within the period of completion of the Ukrainian revolution of 1917–1921 and the transition to the implementation of the new economic policy by the Bolshevik regime.Research methodology. The author uses methods and principles of culturological and comparative approach, which make it possible to analyze the evolution of the views of the old intelligentsia in relation to the Bolshevik regime in Ukraine and its policy regarding the intelligentsia and Ukrainian culture.Results. The author analyzes a great number of insufficiently studied archive sources, examines complicated and tragic personified fates of various groups of the bourgeois intelligentsia in Ukraine, who suffered both from the cruelty of the Soviet regime and its rulers, and from the economic devastation, hunger and epidemics. The paper demonstrates that the most part of the old intelligentsia did not support the Soviet power and opposed its policy regarding the intellectuals and Ukrainian culture. The intelligentsia interpreted the new economic policy as a transition to the revival of the capitalist system, which had to accelerate the fall of the odious Bolshevik regime.Novelty. The paper is the first attempt to analyze the complicated and tragic relations between the old intelligentsia and the Soviet government in Ukraine drawing on culturological and comparative methodological approaches.The practical significance. The information contained in this paper and its results can be used in the process of further research into the issues of the relations between the old intelligentsia and the Soviet government in Ukraine during the Ukrainian revolution of 1917–1921 and the first years of the new economic policy. This is of great importance especially today, when the Russian Federation pursues an aggressive imperial policy toward Ukraine, its independence, culture, intellectual elite and people. It may be useful when writing methodological recommendations and text-books on the corresponding courses of lectures. Key words: Ukrainian culture, the old intelligentsia, the Soviet power, the new economic policy, the Ukrainian revolution, the transformation of the political views of the intelligentsia, famine.