Соціально-психологічна реабілітація особистості розглядається як по-кроковий процес, спрямований на послаблення негативних наслідків травматич-них подій або потрапляння в ситуації підвищеного ризику. До провідних засобівзміцнення психологічного здоров'я людини, що переживає наслідки травма-тичних подій, віднесено відновлення ресурсів життєздатності та актуалізаціюреабілітаційного потенціалу особистості. На основі емпіричних дослідженьвстановлено, що інтенсивна психологічна залученість у ситуацію загрози тапотенційної травматизації вивільняє природні індивідуальні форми протидіїнебезпеці, що розгортаються в площині копінг-меанізмів «конфронтація –уникнення». Показано, що ресурси життєздатності, які відображають механізминейтралізації зовнішніх ризиків, виявляються в таких особливостях динамічноїадаптації, як ризиковість і терпіння. На основі інтерпретації емпіричних данихдосліджено реабілітаційний соціально-психологічний потенціал опитуваних,який складають здатність до соціальної підтримки, здатність позитивно переос-мислювати складну ситуацію і здатність зважено ставитися до ризикогенних,травмонебезпечних подій. Визначено, головне завдання на шляху набуття жит-тєздатності – це реконструкція базових реабілітаційних ресурсів. До такихресурсів віднесено ті внутрішні ресурси людини (перш за все – довіру доінших та віру в контрольованість подій), які дають змогу приймати позитивнірішення в будь-яких, навіть дуже складних життєвих ситуаціях. Довіру в поєд-нанні з вірою визнано універсальним реабілітаційним ресурсом, що є основоювсього розмаїття життєконструювання особистості. Наголошується, що нашляху набуття особистістю життєздатності важливим завданням є формуваннявідповідальності за власну безпеку, здоров'я та життєконструювання.
З'ясовано специфіку соціально-психологічної реабілітації травмованої війною особистості порівняно з реабілітацією медичною, соціальною, психологічною. Показано, що соціально-психологічні впливи не є вузькоспрямованими – лише на відновлення здоров'я, чи втрачених психічних функцій, чи повернення соціального статусу. Широке поле соціально-психологічних інтервенцій охоплює активізацію життєтворення особистості, відновлення її здатності до самостійних трансформацій, що передбачає проектування майбутнього, апробацію, корекцію цих проектів та реальне втілення їх у різних сферах життєдіяльності. Соціально-психологічні технології реабілітації особистості визначено як спрямовані на відповідні мішені комплексні впливи, що забезпечують збереження і відновлення особистісної цілісності, збалансованості, здатності до саморегуляції, самоефективності, комунікативної компетентності, активізації сенсопородження. Технології представлено як сукупність інтервенцій, що розгортаються у чотиривекторній – персонально-інструментально-просторово-часовій – площині. Проаналізовано процес соціально-психологічного відновлення, який складається з трьох етапів: підготовчого, базисного і підтримувального. Визначено технології, які доцільно використовувати на підготовчому етапі соціально-психологічної реабілітації: це технологія посилення мотивації щодо самозмін, технологія конструювання ефективних мотиваторів і технологіяактивізації сліпих зон уваги. Апробовано технології, які забезпечують вдале проходження базисного етапу: це технологія проектування майбутнього за допомогою життєвих виборів, технологія апробацій оновлених проектів за допомогою постановки життєвих завдань і технологія реалізації поставлених завдань за допомогою все більш успішного практикування. Запропоновано технології, на які варто спиратися на підтримувальному етапі, який водночас є профілактичним: це технологія переінтерпретації та інтеграції травматичних спогадів у загальний досвід особистості, технологія вироблення нового ставлення до травми як до ресурсу і технологія опосередкованого впливу на особистість шляхом організації більш екологічного середовища життєдіяльності.
В даній статті проводиться теоретичний аналіз положень, повязаних зпсихологічною реабілітацією, медико-психологічною реабілітацією, професійна-психологічною реабілітацією, соціально-психологічною реабілітацією. На досвідібезпосередньої реабілітаційної роботи з військовими, даються рекомендації по оптимізаціїреабілітаційного процесу.Ключові слова: психологічна реабілітація, медико-психологічна реабілітація,професійна-психологічна реабілітація, соціально-психологічна реабілітація,військовослужбовціВ данной статье проводится теоретический анализ положений, связанных спсихологической реабилитацией, медико-психологической реабилитацией,профессионально-психологической реабилитацией, социально-психологическойреабилитацией. На опыте непосредственной реабилитационной деятельности своеннослужащими, даются рекомендации по оптимизации реабилитационного процесса.Ключевые слова: психологическая реабилитация, медико-психологическаяреабилитация, профессионально-психологическая реабилитация, социально-психологическая реабилитация, военнослужащиеThis article provides a theoretical analysis of provisions associated with psychologicalrehabilitation, medical-psychological rehabilitation, vocational and psychosocial rehabilitation, sociopsychologicalrehabilitation of the servicemen.On experience immediate rehabilitation activities with military personnel, with recommendations foroptimizing the rehabilitation process.Keywords: psychological rehabilitation, medical-psychological rehabilitation, vocational andpsychosocial rehabilitation, socio-psychological rehabilitation of the servicemen, soldiers
На основі матеріалівДержавного архівуДніпропетровської областірозглядаєтьсяпроблема реабілітації жертв сталінізму в Україні. Першій її етаппов'язаний із «хрущовською» відлигою 1950-х років, коли вибіркова реабілітація розглядалась керівництвом партії єдиним засобом відмови від політики терору і забезпечення особистої безпеки верхів. ; The problem of rehabilitation was analyzed in the article. It's first stage was connected with Krushchev's "thaw",when politics of themass repressionwas finished, but the authoritarian system remained unchanged.
Метою дослідження було з'ясувати ефективність застосування техно-логії парадоксу у відновленні жінок-волонтерів – учасниць Школи соціально-психологічної допомоги, створеної на базі Чернігівського національного тех-нологічного університету. На основі результатів дослідження зроблено висновокпро набуття жінами-волонтерами вмінь та навичок трансформації негативнихстанів в особистісний досвід, опанування ними засобів психологічної само- тавзаємодопомоги, досягнення позитивних змін щодо якості їхнього життя. Емпі-рично підтверджено позитивну динаміку, а саме зменшення показників пост-травматичних станів та порушень адаптивності після завершення занять.Самооцінка учасницями дослідження досягнутих результатів дає підстави го-ворити про покращення якості їхнього сімейно-родинного життя та взаємодіїіз зовнішнім соціальним оточенням як безпосередньо після завершення занять,так і протягом подальших трьох місяців після закінчення Школи. Звертаєтьсяувага на результати останнього опитування, яке проводилося через три місяціпісля завершення занять: на тлі покращення якості життя жінок-волонтерівпри порівнянні симптоматики ПТСР, адаптивності волонтерок та самооцінкизміни якості життя зафіксовано, однак, відносне зростання показників ПТСР тавипадків порушення адаптивності. Таку симптоматику можна пояснити впли-вом започаткованих у процесі навчання особистісних змін, набуттям жінкамибільшої суб'єктності, самостійності і відповідальності за власне життя. Саме цізміни розглядаються як основна причина порушення попереднього, звичногобалансу в стосунках із близьким та зовнішнім соціальним середовищем. Узв'язку з цим визнається недостатність зв'язку жінок-волонтерів із викладачамиШколи та навчальною групою протягом трьох місяців після завершення занять,адже саме цей зв'язок забезпечував стабільність їхньої особистості в умовахзмін у стосунках із своїм сімейно-родинним та соціальним оточенням під часзанять. Проведене дослідження засвідчило необхідність розроблення більшефективних засобів підтримки і соціально-психологічного супроводу жінок-волонтерів у процесі їх переходу до самостійного життя в нових для них умовах,забезпечення сталості та гармонійності їхньої особистості в контексті внутріш-ніх і зовнішніх змін.
Psychological principles of creation are grounded in the state of the system of readaptation and rehabilitation of persons that participated in an counter-terrorismoperations (operations of combined forces) on East of Ukraine. ¤us a basi c accent is done on that the state of adaptation of combatant in postextremal terms is in a greater degree related to the features of motivational-semantic sphere of his personality. On results the analysis of scientific literature and descriptions of practical experience of structures on work it is educed with a personnel, that work of psychologists and other specialists is directed before for everything on overcoming of symptoms, sometimes – consequences, rarer – reasons of post-traumatic stress disorder, about what marked higher. ¤us basic attention specialists spare, as a rule, to the past of combatant, that can not be considered effective. ¤e searches of r the psychosomatic feel of combatant, not giving to build the further life, further development of post-traumatic stress disorder, must be built on the heavy ways of personality increase. The system of readaptation veterans of counter-terrorism operations (operations of combined forces) must come true together with events on a psychological rehabilitation and to be based on two basic approaches. In obedience to the first, a rehabilitation and readaptation understand as proceeding in the having a special purpose psychological resource of participants of combat operations. One of important tasks of work at strategic level of decision of tasks of the psychological providing there is development of the system of psychological rehabilitation and social-psychological readaptation that envisages taking into account of prognosis volumes of psycotraumatization of participants of battle actions and requirement in their psychological correction. At operative level most essential is realization of the first stage of social-psychological readaptation of war veterans. ¤us readaptation and rehabilitation contain such elements: "psychological quarantine" (abandonment of participants of combat operations is set time in the military collective of subdivision with the gradual admitting to them of other persons); creation of realization of psychorehabilitation events on servicemen, that tested psychotraumatization; psychological monitoring of the states of servicemen, that returned from the zone of counter-terrorism operations (operations of combined forces). In obedience to the second approach a rehabilitation and readaptation understand as proceeding in social and psychical statuses of combatant, and also increase of him adaptive possibilities in a peace-time. ; Обґрунтовуються психологічні засади створення у державі системи реадаптації та реабілітації осіб, що брали участь в антитерористичній операції (операції Об'єднаних сил) на Сході України. При цьому основний наголос робиться на тому, що стан адаптації комбатанта у післяекстремальних умовах більшою мірою пов'язаний з особливостями мотиваційно-с мислової сфери його особистості. За результатами аналізу наукової літератури й описів практичного досвіду роботи структур по роботі з особовим складом виявлено, що робота психологів та інших фахівців спрямована, перш за все, на подолання симптомів, інколи – наслідків, рідше – причин посттравматичного стресового розладу, про що зазначалося вище. При цьому основну увагу фахівці приділяють, як правило, минулому комбатанта, що не може вважатися ефективним. Пошуки "ліків" від незрозумілої хвороби, яка псує психосоматичне самопочуття комбатанта, не даючи побудувати своє подальше життя, подальший розвиток посттравматичного стресового розладу повинні будуватись на нелегких шляхах особистісного зростання. Система реадаптації ветеранів анти-терористичної операції (операції Об'єднаних сил) має здійснюватись разом із заходами з психологічної реабілітації i базуватися на двох основних підходах.Згідно з першим підходом реабілітація та реадаптація розуміються як відновлення цільового психологічного ресурсу учасників бойових дій. Одним із важливих завдань роботи на стратегічному рівні вирішення завдань психологічного забезпечення є розгортання системи психологічної реабілітації та соціально-психологічної реадаптації, яка передбачає урахування прогнозних обсягів психотравматизації учасників бойових дій і потреби у їхній психологічній корекції. На оперативному рівні найбільш важливою є реалізація першого етапу соціально-психологічної реадаптації ветеранів війни. При цьому реадаптація та реабілітація містять такі елементи: "психологічний карантин" (залишення учасників бойових дій певний час у військовому колективі підрозділу з поступовим допуском до них інших осіб); створення реадаптуючого оціального середовища у державі, пунктах постійної дислокації, у їхніх сім'ях; здійснення психореабілітаційних заходів із військовослужбовцями, які зазнали психотравматизації; психологічний моніторинг станів військовослужбовців, які повернулись із зони антитерористичної операції (операції Об'єднаних сил). Згідно з другим підходом реабілітація i реадаптація розуміються як відновлення соціального та психічного статусів комбатанта, a також підвищенняйого адаптивних можливостей у мирний час.
A new system of assessments of historical events and figures – the post-totalitarian memory – began to emerge in Ukrainian society in the period after the fall of the Soviet Union. If the totalitarian regime, with its censorship of images and historical narratives, manipulated memory (the result of such processes was the emergence of the socalled «repressed memory»), then after 1991 changed the conditions that now allowed to reconsider its past from the standpoint of democratic society. The images of the era of totalitarianism created by the «ministries of memory» go back to the background, and the created vacuum fills up the images of events and figures that have contributed most to the establishment of independence, the struggle for it and the formation and consolidation of a national idea. The issue of historical memory for post-totalitarian countries is important in the context of a transitional society, which is characterized by a position on its past or «forgive and forget», or «persecute and punish». Transitional legislation also provides for compensation for victims of the previous regime. In this case, the living witnesses of those events or participants are no longer left, so the reimbursement is possible only symbolically: the establishment appropriate memorials to the people or events, the conduct of commemorating actions. The normative and legal acts of the authorities are directed on this. Rehabilitation laws are aimed at restoring justice in relation to the repressed and compensating for the damage in European traditions. The victims of the totalitarian regime were all disobedient to him, so it is logical that during the period of change, there was a need for their rehabilitation. ; У період після падіння Радянського Союзу в українському суспільстві почала формуватися нова система оцінок історичних подій та діячів – посттоталітарна пам'ять. Якщо тоталітарний режим з його цензурою образів та історичних наративів маніпулював пам'яттю (результатом таких процесів стала поява так званий «репресованої пам'яті»), то після 1991 р. змінилися умови, які тепер дозволили переглянути своє минуле з позиції демократичного соціуму. Творені «міністерствами пам'яті» образи епохи тоталітаризму відходять на задній план, а утворений вакуум заповнюють образи подій і діячів, які чи не найбільше спричинилися до утвердження незалежності, боротьби за неї і формування та утвердження національної ідеї. Питання історичної пам'яті для посттоталітарних країн важливе в контексті перехідного суспільства, для якого характерна позиція щодо свого минулого або «пробачити й забути», або «переслідувати й карати». Законодавство перехідного періоду передбачає і відшкодування жертвам попереднього режиму. На сьогодні живих свідків тих подій чи учасників уже не залишилося, тому відшкодування можливе тільки символічне: встановлення відповідних меморіалів діячам чи подіям, проведення комеморативних заходів. На це спрямовані і нормативно-правові акти органів влади. В європейській традиції закони про реабілітацію спрямовані на відновлення справедливості по відношенню до репресованих і компенсацію їм заподіяної шкоди. Жертвами тоталітарного режиму були усі непокірні йому, тому закономірно, що у період змін настала потреба у їхній реабілітації
У статті розглядається проблема відновлення хворих військовослужбовців із остеохондрозом поперекового відділу хребта і протрузіями міжхребетних дисків засобами фізичної реабілітації. ; The article deals with the problem of recovery of sick military personnel with osteochondrosis of the lumbar spine and protrusions of intervertebral disks through physical rehabilitation.
Процес трансформації українського суспільства закономірно супроводжується зміною усіх його інститутів, у тому числі й інституту соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Водночас, в умовах сьогодення необхідним є подальший розвиток нових форм влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; подальше закріплення на законодавчому рівні обов'язку а також вдосконалення механізмів щодо створення належних умов для розвитку, самореалізації та інтеграції цієї категорії дітей у суспільство та ін. Мета та задачі дослідження. На основі аналізу теоретико-практичних засад соціальної реабілітації дітей-сиріт розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення технологій соціальної реабілітації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування як соціальний феномен. Предмет дослідження – соціальна реабілітація дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в Україні. ; The process of Ukrainian society transformation is naturally accompanied by a change in all its institutions, including the institution of social protection of orphans and children deprived of parental care. At the same time, nowadays it is necessary to further develop new forms of placement of orphans and children deprived of parental care; to further consolidate responsibilities at the legislative level, as well as improve mechanisms for creating appropriate conditions for the development, self-realization and integration of this category of children in society, etc. Aim and tasks of the study – based on the analysis of theoretical and practical foundations of social rehabilitation of orphans, to develop practical recommendations for improving the technology of social rehabilitation of orphans and children deprived of parental care. Object and subject of research. The object of the study is orphans and children deprived of parental care as a social phenomenon. The subject of the study is social rehabilitation of orphans and children deprived of parental care in Ukraine.
In the article we will consider the concept of professional rehabilitation of participants in hostilities of the Armed Forces. Socio-psychological rehabilitation is a process of organized socio-psychological influence aimed at restoring the state of mental health of soldiers, which will again allow them to successfully solve combat and service tasks or be needed in a peaceful life. This activity is aimed at restoring the mental functions and personal status of a person disturbed as a result of traumatic factors, using the methods and procedures of psychotherapy. Social rehabilitation measures are carried out, as a rule, in the system of rehabilitation programs, which allows not only specialized medical and psychological care, but also the creation of the necessary social conditions. It has been found that it is necessary to develop and adapt rehabilitation technologies that will help to implement a wide range of socio-economic and medicalsocial measures in order to ensure the effectiveness of the process of comprehensive rehabilitation of members of armed forces. The article presents a variety of rehabilitation technologies that can be used to work with members of armed forces, namely social technologies that are directly aimed at solving universal problems related to the assessment of not only inner but also global development trends, so-called connection of society with nature. Their implementation is related to people's lives, activities of their daily living and social security; innovative social technologies which are focused on the creation and materialization of innovations in society, the implementation of such initiatives that cause qualitative changes in various spheres of social life and lead to the rational use of material and other resources in society; regional technologies that involve the study and implementation of the laws of territorial organization of social life and its planned changes; information technologies include tools, techniques, optimization of the information process, its reproduction; intellectual ones which are aimed at stimulating the mental activity of people, the development of their creative abilities ; У статті розглянуто поняття професійної реабілітації учасників бойових дій ЗСУ. Соціально-психологічна реабілітація – процес організованого соціальнопсихологічного впливу, спрямованого на відновлення такого стану психічного здоров'я воїнів, який знову дозволить їм успішно вирішувати бойові та службові завдання чи бути потрібним в мирному житті. Ця діяльність, спрямована на відновлення психічних функцій й особистісного статусу людини, порушеного внаслідок дії психотравмуючих факторів, з використанням методів і процедури психотерапії. Соціально-реабілітаційні заходи проводяться, як правило, в системі реабілітаційних програм, що допускає не тільки спеціалізовану медичну і психологічну допомогу, але і створення необхідних соціальних умов. З'ясовано, що для забезпечення результативності процесу комплексної реабілітації військовослужбовців-учасників бойових дій необхідно розробити й адаптувати реабілітаційні технології, котрі допоможуть здійснити широкий спектр соціально-економічних та медико-соціальних заходів. У статті представлено різноманітні реабілітаційні технології, які можна використовувати у роботі з військовослужбовцями-учасниками бойових дій, а саме: соціальні технології, котрі безпосередньо спрямовані на вирішення загальнолюдських проблем, що пов'язані з оцінкою не тільки внутрішніх, але й світових тенденцій розвитку, зв'язку суспільства з природою. Їх впровадження пов'язано з життям людей, їх життєдіяльністю та соціальною захищеністю; інноваційні соціальні технології, які зосереджені на створенні та матеріалізації нововведень у суспільстві, реалізації таких ініціатив, котрі викликають якісні зміни в різних сферах соціального життя, призводять до раціонального використання матеріальних та інших ресурсів у суспільстві; регіональні, що передбачають вивчення й реалізацію закономірностей територіальної організації соціального життя та його планомірних змін; інформаційні – охоплюють засоби, прийоми, оптимізацію інформаційного процесу, його відтворення; інтелектуальні, котрі спрямовані на стимулювання розумової діяльності людей, розвиток їхніх творчих здібностей.
The article analyzes the international (UN Convention on the Rights of Persons with Disabilities, UN Standard Rules on the Equalization of Opportunities for Persons with Disabilities, UN Declaration of the Rights of the Child, Salamanca Declaration and Program of Actions for the Education of Persons with Special Needs, International Consultations on Early Learning for Children with Special Educational Needs) and domestic (ZU «On Education», «On the Protection of Childhood», «On Rehabilitation of Disabled Persons of Ukraine», «On Social Services») regulatory legal acts on social protection, education of people with disabilities.It is determined that social and psychological rehabilitation of children and young people with OOP is a complex, multilevel and dynamic system of measures aimed at restoring, developing and affirming the social status of a person, his psychological functions, qualities, properties; protection of mental health and social well-being; social involvement in full-fledged vitality and capacity, involvement in social relationships through the elimination of life-limiting constraints and the creation of an accessible environment.The types of social and psychological rehabilitation were investigated: elementary, everyday, pedagogical / social-pedagogical, educational, family, recreational (leisure), psychological.Socio-psychological rehabilitation permeates, in essence, all aspects of work aimed at restoring the individual-personal status of a person, on the restoration, development and formation of abilities and qualities that allow her to successfully perform various social roles (family, spouse, parental, social, political) etc.) to be able to be really involved in various spheres of social relations.It is advisable to consider social rehabilitation as a sound result of rehabilitation activity, which can be achieved only as a result of a set of actions within all the above-mentioned areas of rehabilitation since only in the course of their joint realization is possible a true and complete restoration of the disabled person's capacity for social functioning. ; У статті здійснено аналіз міжнародних та вітчизняних нормативно-правових актів із питань соціального захисту, освіти людей з інвалідністю.Визначено, що соціально-психологічна реабілітація дітей та молоді з ООП – це комплексна, багаторівнева і динамічна система заходів, спрямованих на відновлення, розвиток та утвердження соціального статусу особистості, її психологічних функцій, якостей, властивостей; захист психічного здоров'я та соціального благополуччя; соціальне залучення до повноцінної життєдіяльності та дієздатності, включення в соціальні відносини на основі усунення обмежень життєдіяльності та створення доступного середовища.
The article analyzes the international (UN Convention on the Rights of Persons with Disabilities, UN Standard Rules on the Equalization of Opportunities for Persons with Disabilities, UN Declaration of the Rights of the Child, Salamanca Declaration and Program of Actions for the Education of Persons with Special Needs, International Consultations on Early Learning for Children with Special Educational Needs) and domestic (ZU «On Education», «On the Protection of Childhood», «On Rehabilitation of Disabled Persons of Ukraine», «On Social Services») regulatory legal acts on social protection, education of people with disabilities.It is determined that social and psychological rehabilitation of children and young people with OOP is a complex, multilevel and dynamic system of measures aimed at restoring, developing and affirming the social status of a person, his psychological functions, qualities, properties; protection of mental health and social well-being; social involvement in full-fledged vitality and capacity, involvement in social relationships through the elimination of life-limiting constraints and the creation of an accessible environment.The types of social and psychological rehabilitation were investigated: elementary, everyday, pedagogical / social-pedagogical, educational, family, recreational (leisure), psychological.Socio-psychological rehabilitation permeates, in essence, all aspects of work aimed at restoring the individual-personal status of a person, on the restoration, development and formation of abilities and qualities that allow her to successfully perform various social roles (family, spouse, parental, social, political) etc.) to be able to be really involved in various spheres of social relations.It is advisable to consider social rehabilitation as a sound result of rehabilitation activity, which can be achieved only as a result of a set of actions within all the above-mentioned areas of rehabilitation since only in the course of their joint realization is possible a true and complete restoration of the disabled person's capacity for social functioning. ; У статті здійснено аналіз міжнародних та вітчизняних нормативно-правових актів із питань соціального захисту, освіти людей з інвалідністю.Визначено, що соціально-психологічна реабілітація дітей та молоді з ООП – це комплексна, багаторівнева і динамічна система заходів, спрямованих на відновлення, розвиток та утвердження соціального статусу особистості, її психологічних функцій, якостей, властивостей; захист психічного здоров'я та соціального благополуччя; соціальне залучення до повноцінної життєдіяльності та дієздатності, включення в соціальні відносини на основі усунення обмежень життєдіяльності та створення доступного середовища.
Під час більшовицького терору в Україні були репресовані з політичнихмотивів сотні тисяч людей. Їх реабілітація від середини 1950-х років від-бувалася непослідовно і суперечливо. Фактично цей процес здійснювавсятими ж владними структурами, які й організували масові репресії.До перегляду справ безвинно засуджених, кинутих у табори й розстрі-ляних та членів їхніх сімей були залучені також радянські органи держав-ної безпеки. Ця важлива сторінка історії України радянської доби в новіт-ній українській історіографії висвітлювалась недостатньо.Відкриття нових джерел дає змогу повніше дослідити перебіг реабілі-тації жертв політичних репресій, що є актуальним для розуміння особ-ливостей соціального й етнокультурного формування українського сус-пільства. Виходячи з реалій сучасного життя, процес реабілітації не за-вершився навіть у незалежній Україні. ; Due to political reasons hundreds of thousands of people were repressed during the Bolshevik terror in Ukraine. Their rehabilitation from the middle of 1950s was inconsistent and contradictory. Practically this process was realized by the same government bodies which organized these mass repressions.Soviet state security agencies were also involved into legal investigation of innocently convicted, gulagged and executed victims and their family members. This important page in history of Soviet Ukraine hasn't been covered enough inthe new Ukrainian historiography. Discovering of new sources allows to better research the process of rehabilitation of political repression victims,which is up-to-date for understanding of peculiarities of social and ethnocultural formation of Ukrainian society. Basing on modern realities, the process of rehabilitation hasn't finished even in independent Ukraine.
Авторитет як соціальна якість та компонент соціальної взаємодії реабілі-тується самим змістом сучасного демократичного суспільства, означуючи, з одного боку, в контексті соціально-політичного плюралістичного простору ступінь суспільної свідомості, а з іншого — морально-етичний стан соціально-го середовища. Реалізація системи «вплив — підпорядкування» в суспільстві забезпечує необхідний мінімум моралі, а значить, і необхідний «матеріал» для соціального та духовного, створює сприятливе соціальне тло для формування та самопрезентації індивідуальних вольових установок, які ґрунтуються на підвалинах морального самовизначення та особистісного саморозвитку. ; Авторитет як соціальна якість та компонент соціальної взаємодії реабілі-тується самим змістом сучасного демократичного суспільства, означуючи, з одного боку, в контексті соціально-політичного плюралістичного простору ступінь суспільної свідомості, а з іншого — морально-етичний стан соціально-го середовища. Реалізація системи «вплив — підпорядкування» в суспільстві забезпечує необхідний мінімум моралі, а значить, і необхідний «матеріал» для соціального та духовного, створює сприятливе соціальне тло для формування та самопрезентації індивідуальних вольових установок, які ґрунтуються на підвалинах морального самовизначення та особистісного саморозвитку. ; Авторитет як соціальна якість та компонент соціальної взаємодії реабілі-тується самим змістом сучасного демократичного суспільства, означуючи, з одного боку, в контексті соціально-політичного плюралістичного простору ступінь суспільної свідомості, а з іншого — морально-етичний стан соціально-го середовища. Реалізація системи «вплив — підпорядкування» в суспільстві забезпечує необхідний мінімум моралі, а значить, і необхідний «матеріал» для соціального та духовного, створює сприятливе соціальне тло для формування та самопрезентації індивідуальних вольових установок, які ґрунтуються на підвалинах морального самовизначення та особистісного саморозвитку.
The purpose of the study: to analyze the system of physical and medical rehabilitation of patients at the Military Medical Clinical Treatment and Rehabilitation Center (MMCTRC) to determine its compliance with the main recommendations of the World Health Organization (WHO) and the development of further capabilities.Materials and methods. Data from 316 cards of inpatients of cardiological and cardiosurgical profile of MMCTRC were analyzed. The WHO recommendations, legislative and normative documents of the Ministry of Health (MOH) of Ukraine, literature sources are used. Methods applied: analytical-statistical, information-search, theoretical, comparative analysis.Results. The system of providing physical and medical rehabilitation to patients of cardiological and cardiosurgical profile in the Military Medical Clinical Medical Rehabilitation Center and its compliance with modern requirements are analyzed.Data on the number of rehabilitators are given. In particular, for the period from 2015 to 2020, 316 patients underwent cardiorehabilitation in the cardiology department. Of these, 239 patients underwent cardiac surgery at various times. The basic principles of construction of the rehabilitation process, means, methods and techniques of rehabilitation are highlighted. Problematic issues are presented and ways to solve them are suggested.Conclusions. Based on the analysis of the structure of patients in the cardiology department of the Military Medical Clinical Medical Rehabilitation Center, it was found that in the period 2015-2020 316 patients underwent cardiac rehabilitation, among them 75% had cardiac surgery at different times (mostly aorto-coronary artery bypass grafting and stenting), which determines the importance of developing and implementing appropriate rehabilitation programs. The introduction of the proposed system in the rehabilitation of patients with cardiac and cardiosurgical will reduce the degree of limitation of their lives, restore independence in everyday life, accelerate the return to professional activity and (or) to active life. It is necessary to carry out further organizational and methodological measures to improve the system of physical and rehabilitation medicine in the rehabilitation of patients with cardiac and cardiosurgical in the Armed Forces of Ukraine.First of all, it needs to adequately address the issue of providing continuous postgraduate training of specialists in medical rehabilitation, staffing of medical institutions with modern rehabilitation equipment.Key words: Armed Forces of Ukraine, rehabilitation, patients of cardiological and cardiosurgical profile. ; Мета дослідження: провести аналіз системи фізичної та медичної реабілітації пацієнтів у Військово-медичному клінічному лікувально-реабілітаційному центрі (ВМКЛРЦ) для визначення її відповідності основним рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) та розвитку подальших спроможностей. Матеріали та методи. Проаналізовані дані 316 карт стаціонарних хворих кардіологічного та кардіохірургічного профілю ВМКЛРЦ. Використані рекомендації ВООЗ, законодавчо-нормативні документи Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) України, дані літературних джерел. Застосовано методи: аналітично-статистичний, інформаційно-пошуковий, теоретичний, порівняльного аналізу.Результати. Проаналізовано систему надання фізичної та медичної реабілітації пацієнтам кардіологічного та кардіохірургічного профілю у Військово-медичному клінічному лікувально-реабілітаційному центрі та її відповідність сучасним вимогам. Наведені дані щодо кількості реабілітантів. Зокрема, за період з 2015 по 2020 роки у кардіологічному відділенні пройшли кардіореабілітацію 316 пацієнтів. З них у 239 пацієнтів були кардіохірургічні втручання в різні періоди часу. Висвітлені основні принципи побудови реабілітаційного процесу, засоби, методи та методики реабілітації. Наведені проблемні питання та запропоновані шляхи їх вирішення.Висновки. На основі аналізу структури пацієнтів у кардіологічному відділенні Військово-медичного клінічного лікувально-реабілітаційного центру виявлено, що за період 2015-2020 роки 316 пацієнтів пройшли кардіореабілітацію, з них 75% мали кардіохірургічні втручання в різні періоди часу (у переважної більшості це були аорто-коронарні шунтування та стентування коронарних артерій), що обумовлює важливість розроблення та впровадження відповідних реабілітаційних програм. Впровадження запропонованої системи при проведенні реабілітації пацієнтів кардіологічного та кардіохірургічного профілю дозволить зменшити ступінь обмеження їх життєдіяльності, відновити незалежність в повсякденному житті, прискорити повернення до професійної діяльності та (чи) до активного життя. Необхідне проведення подальших організаційно-методичних заходів щодо удосконалення системи фізичної та реабілітаційної медицини при проведенні реабілітації пацієнтів кардіологічного та кардіохірургічного профілю в Збройних Силах України. Насамперед, потребує адекватного вирішення питання щодо забезпечення постійної післядипломної підготовки фахівців з медичної реабілітації, укомплектування медичних закладів сучасним реабілітаційним обладнанням.Ключові слова: кардіореабілітація, пацієнти кардіологічного та кардіохірургічного профілю, військовослужбовці.
