Рассматривается политическая эволюция ряда постсоветских стран, приведшая к установлению в них режимов имитационной демократии. Выделяются общие черты и признаки режимов имитационной демократии. Делается вывод, что процессы внутренней динамики таких режимов ведут к накоплению имманентно присущих им противоречий и делают их падение неизбежным. ; The article is dedicated to political evolution in a number of the post-Soviet countries, which has led to establishment of imitation democracies in their territories. The author discusses common peculiarities and attributes typical to the regimes of imitation democracy, and comes to the conclusion that the internal dynamic processes acting in such regimes trigger accumulation of immanent inherent contradictions and make their fall inevitable.
В статье предпринята попытка анализа политической системы, являющейся демократической по форме, и политического режима, который отличается российским своеобразием, связанным с личностным фактором. Эта особенность предопределила создание различных политических режимов Бориса Ельцина и Владимира Путина.The paper provides the analysis of the democratic political system of Russia and political regime that has a specific originality due to the personal factors. This originality predetermined appearance of different political regimes of B. Eltsin and V. Putin.
В статье выработано понятие и критерии определения правового режима недвижимости на основании проведенного исследования, показаны негативные последствия пробела в гражданском законодательстве, а также выработаны рекомендации по совершенствованию правоприменительной и правоохранительной практики в данной сфере. ; The paper presents the concept and criteria of real property legal status definition on the base of carried out investigation, indicates negative consequence of a gap in civil legislation and the worked-out recommendations for improvement of law enforcement practice in given sphere.
The practical significance of the rules enshrined in article 1240 of the Civil Code is uncontestable, and, considering the problems that arise in practice due to the uncertainty of the legal nature of video games, a number of issues require resolution. Thus, in order to ensure the property and personal non-property rights of the authors of a game, the range of the primary owners of a computer game is expressly determined in the article. The author conducted a comparative analysis of Russian and foreign law concerning the possible range of authors of video games. In order to improve the regulatory regime of computer games the legislation must be amended. This problem is insoluble without a theoretical understanding of the video game legal regime examined in the article. On the basis of the analysis provided by the author the areas of necessary legislation improvement are identified.
В статье анализируются понятия «политический режим» и «государственный режим», раскрывается их сущность и соотношение. Проводится разделение режимов на виды, а так же рассматривается характеристика каждого из них. Освещается влияние, которое они оказывают на политическую жизнь общества. Аргументирована позиция, согласно которой научная элита может оказывать влияние на процессы демократизации и гуманизации современного общества. ; In the article the concept of "political regime" and "state regime" is analyzed, their nature and relation are revealed. The separation of the types of regimes is given, as well as the characteristics each of them. It highlights the impact that they have on political life of society. The position according to which scientific elite can influence the processes of democratization and humanization of the modern society.
Политический режим рассматривается как явление. Показана его роль в реализации целей государства. ; Political regime is considered as a phenomenon. Its role in the implementation of state targets is revealed.
В статье исследуются сущность и виды политического режима, его роль в осуществлении политического влияния. Рассматриваются противоречия в толковании политических режимов. В частности, показано, что политический режим и демократический режим это два разных социальных режима. Раскрываются особенности и виды демократических политических режимов. ; The article the nature and types of a political regime, its role in the implementation of political influence. Contradictions in interpretation of political regimes are considered. In particular, it is shown that a political regime and a democratic regime are two different social regimes. Features and types of democratic political regimes are revealed.
Предпринята попытка проследить генезис национального политического режима, выявить степень закономерности авторитаризма в России. С одной стороны, эта попытка вызвана наличием в существующей историографии уязвимых положений. С другой стороны, за последние годы в науке накопились новые методологические подходы, на которые автор предлагает обратить внимание. Автор считает, во-первых, что к началу XX в. политический режим России оставался самодержавным, но его нельзя сводить к личной политике главы государства. Во-вторых, этот режим трансформировался быстрее, чем политические представления основных социальных слоев, для которых новые демократические политические институты были еще непривычны. В-третьих, стоит очень осторожно относиться к оценке последующих политических процессов. Их нельзя сводить к личной политике большевистских, советских, лидеров. Так, политический режим 30–40-х гг. XX в. в очень большой мере был вызван геополитическими интересами страны и политической культурой дореволюционной России, где отсутствовал механизм влияния на власть.The author has attempted to trace the genesis of national political regime and to determine the level of regularities of autocracy in Russia. On the one hand this attempt is caused by the presence of fragile positions in current historiography. On the other hand science has accumulated new methodological approaches for the recent years and the author proposes to pay attention to them. First of all the author considers that by the beginning of the XX century there was autocracy in Russia but it cannot be reduced to personal politics of the head of the state. Secondly, this regime was transformed faster than political ideas of the main social strata which had not got used to democratic political institutes. Thirdly, further political processes should be carefully assessed. They cannot be reduced to personal politics of Bolshevist soviet leaders. The political regime of 30–40-s of the XX c. was caused to a great extent by geopolitical interests of the country and political culture of pre-revolutionary Russia where there was no mechanism of impact on power.
В статье рассмотрено понятие доминирующего положения хозяйствующего субъекта по законодательству РФ. Проанализированы различные точки зрения на определяющие его критерии. Приведены особенности отдельных видов доминирующего положения, а также сделан вывод о ключевых признаках, характеризующих данную дефиницию. ; The article deals with the concept of dominant position of economic entity in the Russian Federation legislation. We analyzed the different points of view on its criteria for determining. Peculiarities of certain types of dominant position. And concluded that the key attributes that characterize this definition.
Земельный участок является не только частью природы, но и объектом недвижимости, попадающим в сферу действия Гражданского кодекса РФ. В настоящий момент растет число коллизий между природоресурсным и гражданским законодательством. В частности, законодательство об охоте допускает заключение договора аренды не индивидуализированного земельного участка. По мнению автора, эта конструкция является неудачной и требует отмены.Land is not just a part of nature, but also of real estate falling within the scope of the Civil Code. At the present time a growing number of conflicts between natural resource and civil law. In particular, the legislation permits the hunting of prisoners are not personalized lease land. According to the author, this design is bad, and requires the removal.
The article deals with the problem of identification of political system typology in dependence on its mode of operation. The author is of the opinion that political regime is not identical to political system, being a compound of modes and methods of political rule, and according to their nature, the political system is assessed in its working condition. Another thesis propounded by the author is that political regime should be examined both as an "order" of political system operation and as a separate subject with its own system relations among actors realizing political rule. Based on this premise, the notions of "regime-order" and "regime-structure" have been proposed. In effect, it is actually "regime-structure" that regulates the functioning of political system's "regime-order", i.e., that determines the character of political rule. Connected to the operation of political system in practice, the notion of "deviation" is introduced in a sense of deflecting a "working" system's regime from the "project" one, as drawn in constitution and laws. But situations can occur when the system begins to operate in the "working" regime before the "project" regime is established. In such a case, the character of the political "regime-order" becomes dependent on personal moral and political cultural preferences of those who gathered together in "regime-structure", and their preferences in a form of principles and modes of rule may become the political tradition, at least for some time. The conceptual innovations proposed by the author are illustrated with the account of the evolution of both political regime forms in Ukraine during its political sphere's independent development. The constant overflowing of ruling modes from one regime to another are caused also by the quality of social environment, first of all due to the domination of paternalist psychology therein. The most negative result of such evolution of feedback between ruling regimes and society is a domination of emotions over rationality in mass political thinking and behavior. ; У статті розглянуто питання про типологізацію політичної системи залежно від режиму її функціонування. Автор виходить із положення, що політичний режим не є тотожним політичній системі, являє собою сукупність способів і методів політичного правління і за характером останніх оцінюється політична система у її "робочому" стані. Інша теза автора, що політичний режим має розглядатися і як "порядок" функціонування політичної системи, і як окремий суб'єкт із власними системними зв'язками між персоналіями, які здійснюють політичне правління. На цій основі пропонуються терміни "режим-порядок" і "режим-структура". На практиці саме "режим-структура" виконує функцію регулювання робочого "режиму-порядку" політичної системи, тобто встановлює характер політичного правління. Щодо практичного функціонування політичної системи застосовано поняття "девіація" у сенсі відхилення "робочого" режиму системи від "проєктного", встановленого конституцією і законами. Однак трапляються ситуації, коли система починає функціонувати у "робочому" режимі до встановлення режиму "проєктного". У таких випадках характер політичного "режимупорядку" залежить від випадкового об'єднання різних персоналій у "режим-структуру", і тоді ситуативно запроваджені ними норми та принципи правління можуть набувати характеру політичної традиції принаймні на певний період. Запропоновані автором поняттєві новації проілюстровано еволюцією в Україні обох видів політичних режимів протягом часу самостійного розвитку її політичної сфери. Постійне перетікання зразків правління від одного правлячого режиму до іншого переважно зумовлені якістю суспільного середовища, насамперед домінуванням у ньому патерналістської психології. Найбільш негативним наслідком такої еволюції зворотного зв'язку між правлячими режимами та суспільством стало домінування у цих зв'язках емоцій над раціональним мисленням.
The article deals with the problem of identification of political system typology in dependence on its mode of operation. The author is of the opinion that political regime is not identical to political system, being a compound of modes and methods of political rule, and according to their nature, the political system is assessed in its working condition. Another thesis propounded by the author is that political regime should be examined both as an "order" of political system operation and as a separate subject with its own system relations among actors realizing political rule. Based on this premise, the notions of "regime-order" and "regime-structure" have been proposed. In effect, it is actually "regime-structure" that regulates the functioning of political system's "regime-order", i.e., that determines the character of political rule. Connected to the operation of political system in practice, the notion of "deviation" is introduced in a sense of deflecting a "working" system's regime from the "project" one, as drawn in constitution and laws. But situations can occur when the system begins to operate in the "working" regime before the "project" regime is established. In such a case, the character of the political "regime-order" becomes dependent on personal moral and political cultural preferences of those who gathered together in "regime-structure", and their preferences in a form of principles and modes of rule may become the political tradition, at least for some time. The conceptual innovations proposed by the author are illustrated with the account of the evolution of both political regime forms in Ukraine during its political sphere's independent development. The constant overflowing of ruling modes from one regime to another are caused also by the quality of social environment, first of all due to the domination of paternalist psychology therein. The most negative result of such evolution of feedback between ruling regimes and society is a domination of emotions over rationality in mass political thinking and behavior. ; У статті розглянуто питання про типологізацію політичної системи залежно від режиму її функціонування. Автор виходить із положення, що політичний режим не є тотожним політичній системі, являє собою сукупність способів і методів політичного правління і за характером останніх оцінюється політична система у її "робочому" стані. Інша теза автора, що політичний режим має розглядатися і як "порядок" функціонування політичної системи, і як окремий суб'єкт із власними системними зв'язками між персоналіями, які здійснюють політичне правління. На цій основі пропонуються терміни "режим-порядок" і "режим-структура". На практиці саме "режим-структура" виконує функцію регулювання робочого "режиму-порядку" політичної системи, тобто встановлює характер політичного правління. Щодо практичного функціонування політичної системи застосовано поняття "девіація" у сенсі відхилення "робочого" режиму системи від "проєктного", встановленого конституцією і законами. Однак трапляються ситуації, коли система починає функціонувати у "робочому" режимі до встановлення режиму "проєктного". У таких випадках характер політичного "режимупорядку" залежить від випадкового об'єднання різних персоналій у "режим-структуру", і тоді ситуативно запроваджені ними норми та принципи правління можуть набувати характеру політичної традиції принаймні на певний період. Запропоновані автором поняттєві новації проілюстровано еволюцією в Україні обох видів політичних режимів протягом часу самостійного розвитку її політичної сфери. Постійне перетікання зразків правління від одного правлячого режиму до іншого переважно зумовлені якістю суспільного середовища, насамперед домінуванням у ньому патерналістської психології. Найбільш негативним наслідком такої еволюції зворотного зв'язку між правлячими режимами та суспільством стало домінування у цих зв'язках емоцій над раціональним мисленням.
Рассматриваются особенности политического режима в Конфедеративных Штатах Америки в 1861-1865 гг. Обосновывается тезис о том, что, несмотря на особенности военного времени и некоторых принципов государственно-правого строительства, КША представляли собой некую разновидность США и, таким образом, обладали демократическим политическим режимом. ; This article deal with characteristic of political regime in the Confederate states of America in 1861-1865 yy. The author think, that, in spite of war time, we can made the definition of political regime in the Confederate states of America as a democracy.
В статье анализируются взгляды философов, политологов и юристов на сущность понятия «правовой режим», выявлены общие подходы и отмечены особенности отраслевого анализа данного правового явления. ; That article analyzes the views held by philosophers, political scientists and lawyers in disclosing the essence of the category of «legal regime». It reveals general approaches to and particular features of the sectoral analysis of this phenomenon in law.
