Suchergebnisse

The background and prospects for the reintegration of the temporarily occupied territories of Donbass (ORDLO) are analyzed. The author proves that the introduction of a full-scaled effective policy of reintegration of temporarily occupied territories is complicated by the armed phase of the ethnopolitical conflict, as well as by the lack of combatants' desire except Ukraine to settle it within the framework of the peace negotiation process. The reintegration component of all political and legal mechanisms concerning ORDLO is pointed out.Neither the authorities nor the scientific expert community have not yet worked out a system of clear understanding of reintegration of the temporarily occupied territories. This includes strategies, tactics, basic principles of ethnic and political integration process, which has become another challenge for internal and external ethnopolitics of Ukraine, the result of ethnopolitical conflict and loss of territory. The President calls the return of occupied territories under Ukrainian sovereignty a priority, but Ukraine has a completely different tactics of behavior to restore the sovereignty over Donbas and Crimea because the periods of reintegration of these areas are different. The status of two different areas are quite different.ARC has been annexed - illegally incorporated into another state, it became its part in the political and economic sense. While occupied territories of Donbass has been separated - illegally left the independent state, becoming a self-proclaimed formations, which are not recognized and not supported by the international community. The situation is complicated by the fact that the armed phase of the conflict in eastern Ukraine is still going, armed clashes and shelling are continued, which significantly complicates reintegration.But let's look more attentively at ethnic and political situation in the Donbass, the position of the illegal DNR and LNR and evaluate prospects to return these territories to the Ukraine. Manifestations of separatism that resulted in disintegration, formation of unrecognized states supported by the Russian Federation could not occur in other regions except the Southeast of Ukraine. The all population of this region has been in constant propaganda and informational pressure from the side of Russian Federation aimed at discrediting Ukraine as a state and was properly prepared for separatist sentiments.As part of Donetsk and Lugansk regions were occupied by Russian troops and militias and terrorist organizations DNR, LNR, they were offered a special status that takes into account the situation of the region where military operations are conducted. The Law on special status contains a number of reintegration initiatives and reconciliation aimed to facilitate, encourage the reunification process of separatizated areas of Ukraine. Terrorist organizations LNR and DNR do not appear in the Law, therefore, do not get recognition from the Ukrainian authorities in this way. The Law applies to the territory of Donbass itself controlled by armed separatists.The question of the political settlement of ethnopolitical conflict in the Donbas and local elections remain open. The self-proclaimed states tried to set a date for local elections on their own, demanding from Ukrainian government to accept them and take law on local elections in Donbas. The date of local elections set by leaders of terrorist organizations have repeatedly transferred.The settlement of ethnopolitical conflict in the Donbass mostly complicated by the position of the Russian side, which does not recognize its participation. The Russian side insists that the conflict will stop if Ukraine gives special status of Donbass, conducts constitutional reform. That is selective realization of the Minsk agreements - those the political commitments of Ukraine without implementation of security part concerning Russia and de-facto states. ; The background and prospects for the reintegration of the temporarily occupied territories of Donbass (ORDLO) are analyzed. The author proves that the introduction of a full-scaled effective policy of reintegration of temporarily occupied territories is complicated by the armed phase of the ethnopolitical conflict, as well as by the lack of combatants' desire except Ukraine to settle it within the framework of the peace negotiation process. The reintegration component of all political and legal mechanisms concerning ORDLO is pointed out.Neither the authorities nor the scientific expert community have not yet worked out a system of clear understanding of reintegration of the temporarily occupied territories. This includes strategies, tactics, basic principles of ethnic and political integration process, which has become another challenge for internal and external ethnopolitics of Ukraine, the result of ethnopolitical conflict and loss of territory. The President calls the return of occupied territories under Ukrainian sovereignty a priority, but Ukraine has a completely different tactics of behavior to restore the sovereignty over Donbas and Crimea because the periods of reintegration of these areas are different. The status of two different areas are quite different.ARC has been annexed - illegally incorporated into another state, it became its part in the political and economic sense. While occupied territories of Donbass has been separated - illegally left the independent state, becoming a self-proclaimed formations, which are not recognized and not supported by the international community. The situation is complicated by the fact that the armed phase of the conflict in eastern Ukraine is still going, armed clashes and shelling are continued, which significantly complicates reintegration.But let's look more attentively at ethnic and political situation in the Donbass, the position of the illegal DNR and LNR and evaluate prospects to return these territories to the Ukraine. Manifestations of separatism that resulted in disintegration, formation of unrecognized states supported by the Russian Federation could not occur in other regions except the Southeast of Ukraine. The all population of this region has been in constant propaganda and informational pressure from the side of Russian Federation aimed at discrediting Ukraine as a state and was properly prepared for separatist sentiments.As part of Donetsk and Lugansk regions were occupied by Russian troops and militias and terrorist organizations DNR, LNR, they were offered a special status that takes into account the situation of the region where military operations are conducted. The Law on special status contains a number of reintegration initiatives and reconciliation aimed to facilitate, encourage the reunification process of separatizated areas of Ukraine. Terrorist organizations LNR and DNR do not appear in the Law, therefore, do not get recognition from the Ukrainian authorities in this way. The Law applies to the territory of Donbass itself controlled by armed separatists.The question of the political settlement of ethnopolitical conflict in the Donbas and local elections remain open. The self-proclaimed states tried to set a date for local elections on their own, demanding from Ukrainian government to accept them and take law on local elections in Donbas. The date of local elections set by leaders of terrorist organizations have repeatedly transferred.The settlement of ethnopolitical conflict in the Donbass mostly complicated by the position of the Russian side, which does not recognize its participation. The Russian side insists that the conflict will stop if Ukraine gives special status of Donbass, conducts constitutional reform. That is selective realization of the Minsk agreements - those the political commitments of Ukraine without implementation of security part concerning Russia and de-facto states.

У статті розкривається важливість активізації процесу деінституціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також значущість реінтеграції вихованців інтернатних закладів до біологічних сімей як важливої практичної складової системи превенції соціального сирітства. Розкрито сутність понять «реінтеграція» та «реінтеграція дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», представлено технологію соціальної реінтеграції вихованців інтернатних закладів до біологічних сімей ; The article reveals importance of activation of processes of deinstitutionalization of orphans and children deprived of parental care, as well as importance of reintegration of boarding schools pupils into biological families as a component of social orphanhood prevention system. Concepts of reintegration, reintegration of orphans and children deprived of parental care and technology are revealed. In the article revealed and presented step by step the technology of reintegration of boarding schools pupils into biological families. Thus it was indicated that process of reintegration of boarding schools pupils into biological families may be begun by legislative decision or by initiative of returning a child and technologically it contains following stages:1) An initiative, appeal to Service of Children,2) Primary diagnosis of parental potential in a family and environment,3) Diagnosis of child's readiness to reintegration,4) Formation of interdepartmental commission and making a decision about possibility of reintegration, appointment of social support,5) Complex diagnosis of family's and child's needs,6) Meeting of interdepartmental commission and making a decision about beginning of reintegration procedure, creating a plan of social reintegration of child,7) Realization of the plan, granting social support,8) Diagnosis of sides' readiness to returning a child into biological family,9) A decision to return a child, revision and addition of plan of working with a family,10) Social support of a family with a child,11) Ending of social support, closing a case, post-monitoring

У статті розкривається важливість активізації процесу деінституціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також значущість реінтеграції вихованців інтернатних закладів до біологічних сімей як важливої практичної складової системи превенції соціального сирітства. Розкрито сутність понять «реінтеграція» та «реінтеграція дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», представлено технологію соціальної реінтеграції вихованців інтернатних закладів до біологічних сімей ; The article reveals importance of activation of processes of deinstitutionalization of orphans and children deprived of parental care, as well as importance of reintegration of boarding schools pupils into biological families as a component of social orphanhood prevention system. Concepts of reintegration, reintegration of orphans and children deprived of parental care and technology are revealed. In the article revealed and presented step by step the technology of reintegration of boarding schools pupils into biological families. Thus it was indicated that process of reintegration of boarding schools pupils into biological families may be begun by legislative decision or by initiative of returning a child and technologically it contains following stages:1) An initiative, appeal to Service of Children,2) Primary diagnosis of parental potential in a family and environment,3) Diagnosis of child's readiness to reintegration,4) Formation of interdepartmental commission and making a decision about possibility of reintegration, appointment of social support,5) Complex diagnosis of family's and child's needs,6) Meeting of interdepartmental commission and making a decision about beginning of reintegration procedure, creating a plan of social reintegration of child,7) Realization of the plan, granting social support,8) Diagnosis of sides' readiness to returning a child into biological family,9) A decision to return a child, revision and addition of plan of working with a family,10) Social support of a family with a child,11) Ending of social support, closing a case, post-monitoring

This article actualizes the problem of adaptation of internally displaced persons to the university environment.The analysis of scientific sources from the mentioned problem has been conducted, which gave grounds to be named among the key concepts applied to internally displaced persons, such as "integration", "reintegration" and "adaptation", the latter of which means the complicated process of phased entry of internally displaced persons to the conditions of the university environment.The principles of adaptation of internally displaced persons to the university environment are generalized, namely: the principle of humanism and democracy, combined with high demands and respect for the individual; principles of the subject-subjective nature of educational relationships; the principle of inculturation, based on dialogue between peoples and cultures. Through the dialogue and with it, the self-determination of culture, the identification of personal determinants, self-consciousness and self-affirmation of the individual are realized; the principle of differentiation and individualization. ; У статті актуалізована проблема адаптації внутрішньо переміщених осіб до університетського середовища. Проведено аналіз наукових джерел із зазначеної проблеми, що дало підстави назвати серед ключових понять, які застосовуються по відношенню до внутрішньо переміщених осіб, такі як «інтеграція», «реінтеграція» та «адаптація», останнє з яких означає складний процес поетапного входження внутрішньо переміщених осіб до умов університетського середовища.

This article actualizes the problem of adaptation of internally displaced persons to the university environment.The analysis of scientific sources from the mentioned problem has been conducted, which gave grounds to be named among the key concepts applied to internally displaced persons, such as "integration", "reintegration" and "adaptation", the latter of which means the complicated process of phased entry of internally displaced persons to the conditions of the university environment.The principles of adaptation of internally displaced persons to the university environment are generalized, namely: the principle of humanism and democracy, combined with high demands and respect for the individual; principles of the subject-subjective nature of educational relationships; the principle of inculturation, based on dialogue between peoples and cultures. Through the dialogue and with it, the self-determination of culture, the identification of personal determinants, self-consciousness and self-affirmation of the individual are realized; the principle of differentiation and individualization. ; У статті актуалізована проблема адаптації внутрішньо переміщених осіб до університетського середовища. Проведено аналіз наукових джерел із зазначеної проблеми, що дало підстави назвати серед ключових понять, які застосовуються по відношенню до внутрішньо переміщених осіб, такі як «інтеграція», «реінтеграція» та «адаптація», останнє з яких означає складний процес поетапного входження внутрішньо переміщених осіб до умов університетського середовища.

The article raises the issue of a large number of socio-humanistic challenges that will inevitably accompany the safe reintegration of TOT ORDLO (Temporarily Occupied Territories of Separate Districts of Donetsk and Luhansk Regions). These include problems of the citizens identification, dual citizenship (Russian Federation continues to distribute Russian passports), legal harmonization, education acquiring (in particular, enrollment to Ukrainian institutes of higher education of those who graduated from ORDLO and do not speak Ukrainian), vaccination against COVID-19 who crosses the Entry-Exit Checkpoint.It has been established that the term 'safe reintegration', which appeared in political and politological discourse, interprets this safety as a two-way process, which implies that the residents of TOT ORDLO must hear us, and we must hear them. That is, Ukrainians who find themselves in the occupation must understand and see that Ukraine hears them, knows about their problems, knows how to solve these problems and feels their hopes. How to achieve this? It has been found that in order to make the necessary information accessible to such persons, it is necessary to: a) ensure the availability of Ukrainian TV-channels (or other information resources) on these territories; b) create, produce and present a relevant content that will send the necessary messages and form stable attitudes and beliefs.The analysis of the availability of Ukrainian TV-channels on the media landscape of ORDLO and monitoring of the activity of the newly created 'Dim'/'Dom' ('Home') TV-channel was conducted. By means of the content analysis, the quantitative and qualitative composition of the abovementioned TV-channel was singled out and the topics of the broadcast that interested an audience the most (by number of views in November and December 2020) was determinated. Alongside this, a review of Ukrainian news channels covering the problems of the temporarily occupied territories residents was performed. The following patterns are characterized and determinated: the most visited news coverages concern the peaceful settlement on the temporarily occupied territories, the foreign policy on the Russia-USA vector, the domestic policy of the Russian Federation and the policy of Ukraine relatively Donbass. The outstanding interest of residents of the occupied territories is attracted by the rubrics, which shall cover the problems of the region, show the audience's interest in social, humanitarian and environmental issues. ; Статья затрагивает проблему большого количества социальных и гуманитарных вызовов, которые неизбежно будут сопровождать безопасную реинтеграцию ТОТ ОРДЛО. Сюда необходимо отнести проблематику идентификации граждан, двойного гражданства (РФ продолжает раздавать российские паспорта), унификации законодательства, получение образования (в частности, вступление в украинские ВУЗы тех, кто закончил школу на территории ОРДЛО и не владеет украинским языком), вакцинации от COVID-19 тех, кто пересекает КПВВ.Установлено, что термин «безопасная реинтеграция» который появился в политическом и политологическом дискурсе, эту безопасность трактует как двухсторонний процесс – население ТОТ ОРДЛО должно услышать нас, а мы должны услышать их. То есть украинцы, которые оказались в оккупации, должны понимать и видеть, что Украина их слышит, знает их проблемы, знает, как решить эти проблемы, чувствует их надежды. Как этого достигнуть? Обнаружено, чтоб донести необходимую информацию к таким лицам, необходимо: а) обеспечить присутствие украинских телеканалов (или других информационных ресурсов); б) сформировать, изготовить и подать соответствующий контент, который будет отправлять необходимые месседжи и формировать стойкие установки и убеждения.Проведен анализ присутствия украинских телеканалов в информационном пространстве ОРДЛО и мониторинг деятельности нового телеканала «Дім»/ «Дом». При помощи контент-анализа выделено количественный и качественный состав телеканала и установлена тематика репортажей, которые интересовали зрителей больше всего (за количеством просмотров, ноябрь–декабрь 2020 г.). Рядом с этим проведен осмотр украинских новостных каналов по освещению проблем жителей временно оккупированных территорий.Охарактеризованы и установлены такие закономерности: наиболее посещаемые репортажи касаются мирного урегулирования на временно оккупированных территориях, внешней политики по вектору Россия-США, внутренней политики РФ и политики Украины по Донбассу. Наибольший интерес жителей оккупированных территорий вызывают рубрики, которые освещают проблемы регионов, демонстрируют интерес зрителей к социальным, гуманитарным и экологическим проблемам. ; У статті піднімається проблематика великої кількості соціогуманітарних викликів, які неминуче будуть супроводжувати безпечну реінтеграцію ТОТ ОРДЛО. Сюди слід віднести проблеми ідентифікації громадян, подвійного громадянства (РФ продовжує роздавати російські паспорти), уніфікації законодавства, отримання освіти (зокрема, вступ у українські ВНЗ тих, хто закінчив школу на території ОРДЛО та не володіє українською мовою), вакцинації від COVID-19 тих, хто перетинає КПВВ. Встановлено, що термін «безпечна реінтеграція», котрий з'явився в політичному та політологічному дискурсі, цю безпечність трактує як двосторонній процес – населення ТОТ ОРДЛО має почути нас, а ми маємо почути їх. Тобто українці, які опинились в окупації, повинні розуміти та бачити, що Україна їх чує, знає про їхні проблеми, знає, як вирішити ці проблеми, відчуває їхні сподівання. Як цього досягти? Виявлено, аби донести необхідну інформацію до таких осіб, необхідно: а) забезпечити присутність українських телеканалів (чи інших інформаційних ресурсів) на цих територіях; б) сформувати, виготовити та подати відповідний контент, котрий відсилатиме необхідні меседжі та формуватиме стійкі установки та переконання.Проведено аналіз присутності українських телеканалів в інформаційному просторі ОРДЛО та моніторинг діяльності новоствореного телеканалу «Дім»/ «Дом». За допомогою контент-аналізу виокремлено кількісний та якісний склад телеканалу та встановлено тематику репортажів, які цікавили глядачів найбільше (за кількістю перегляду, листопад–грудень 2020р.). Поряд з цим проведено огляд українських новинних каналів щодо висвітлення проблем жителів тимчасово окупованих територій. Охарактеризовано та встановлено такі закономірності: найбільш відвідувані репортажі стосуються мирного врегулювання на тимчасово окупованих територіях, зовнішньої політики по вектору Росія-США, внутрішньої політики РФ та політики України щодо Донбасу. Найбільший інтерес у жителів окупованих територій викликають рубрики, які висвітлюють проблеми регіону, показують зацікавленість глядачів щодо соціальних, гуманітарних та екологічних проблем.

Correction and resocialization of convicts today is a stable legal structure that has been repeatedly used in legal acts and leading research. Meanwhile, historically, "correction" has been used in domestic law alongside "re-education". "Rehabilitation" and "reintegration" are familiar to international law. The mixing and unsystematic application of the above and a number of other legal terms is not uncommon, which encourages a more detailed study of their essence and relationship between them. The article is devoted to the research of the terms "correction", "education", "resocialization", "social adaptation", "social rehabilitation" and "reintegration". The authors set out to focus on a generalized study of: 1) the historical context, 2) the period of existence of legal relations, defined by the relevant term, 3) the essence and content, 4) features of regulation and based on analysis of the provisions of current legislation and views in the scientific literature to outline the boundaries of each of the above terms and indicate the features of their relationship. To conduct the widest possible analysis, the authors used the current legislation of Ukraine, domestic and foreign scientific literature, dictionaries, draft laws, provisions of ECtHR decisions, and documents prepared by the UN Office on Drugs and Crime. The analysis was conducted taking into account not only the criminal-executive understanding of the above concepts, but also their philosophical, social, political, medical and so on. According to the results of the research, a generalized understanding of each of these terms was formed and compared with each other. The authors came to the conclusion that the current legislation needs to be modernized and brought in line with international regulations, where instead of "correction" and "resocialization" of convicts use the terms "social rehabilitation" and "reintegration". ; Статья посвящена исследованию исторического контекста, временного промежутка существования, сущности, содержания и особенностей нормативного закрепления терминов «исправление», «воспитание», «коррекция», «ресоциализация», «социальная адаптация», «социальная реабилитация» и «реинтеграция». На основе анализа положений действующего законодательства и взглядов в научной литературе определяются границы каждого из указанных выше терминов и указываются особенности их соотношения между собой. ; Стаття присвячена дослідженню історичного контексту, часового проміжку існування, сутності, змісту та особливостей нормативного закріплення термінів «виправлення», «виховання», «корекція», «ресоціалізація», «соціальна адаптація», «соціальна реабілітація» і «реінтеграція». На підставі положень чинного законодавства та поглядів у науковій літературі окреслено межі кожного із зазначених вище термінів та вказано на особливості їх співвідношення між собою.

The article presents a discourse-analysis a set documents which have different origins are related to policy-making the conflict resolution and the restoration of peace in eastern Ukraine. The focus of the analysis is the Ukraine draft law "The principles public policy in transition", which has approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine and currently has registered in parliament. The framework of the analysis is based on media reports, which have formed the communication of this document, and the currently signed political agreements on the settlement of the conflict with the participation of Ukraine and Russia. The myth of "non-compliance with the Minsk agreements" which is spread in the Russian and pro-Russian media is more common message than another media-reports. It has been proved that this myth is derived from the strategic myth of "the non-alternative nature of the Minsk agreements as a peaceful settlement of the conflict in Donbas." Dissemination of media-reports about ignoring or inconsistency the draft text law on the transition period with the Minsk agreements is aimed to discrediting the efforts of the Ukrainian authorities to offer alternatives the conflict resolutions in Donbas or to expand the negotiations operational field under the Minsk agreements. The production and promotion of opposing myths is a sign of the willingness of both sides the conflict to continue the struggle in both the information and political spaces. As a result, it undermines the potential of negotiations, adds arguments in favor of unilateral action or forceful resolution of the conflict, increases the polarization in Ukrainian society, which is forced to decide between the extreme options in choosing a public policy to «ORDLO» (temporarily occupied territories of Ukraine). The draft law on the transition period reflects the public sentiment is characteristic of the acute phase of the conflict, with a low level of willingness to compromise and awareness of the usefulness of the negotiation process. ; У статті здійснено дискурс-аналіз комплексу різних за походженням документів, що стосуються вироблення політики врегулювання конфлікту і відновлення миру на сході України. У фокусі аналізу знаходиться проєкт закону України «Про засади державної політики перехідного періоду», схвалений Кабінетом міністрів України і наразі зареєстрований у парламенті. Рамку аналізу було обрано на основі медіа-повідомлень, які формують комунікацію зазначеного документу, та підписаних на даний момент політичних угод з питань врегулювання конфлікту за участі України та Росії. Серед різних медіа-повідомлень було обрано міф про «невідповідність Мінським угодам», поширений у російських та проросійських ЗМІ. Доведено, що цей міф є похідним від стратегічного міфу про «безальтернативність Мінських угод як мирного врегулювання конфлікту у Донбасі». Поширення медіа-повідомлень про ігнорування або невідповідність тексту законопроєкту про перехідний період Мінським угодам націлене на дискредитацію зусиль української влади запропонувати альтернативні варіанти врегулювання конфлікту на Донбасі або розширити оперативне поле переговорного процесу в рамках Мінських домовленостей. Продукування та просування протилежних за змістом міфів є ознакою налаштованості обох сторін конфлікту на продовження боротьби водночас в інформаційному і політичному просторах. У підсумку це підважує потенціал переговорів, додає аргументів на користь односторонніх дій або силових способів врегулювання конфлікту, посилює поляризацію українського суспільства, яке змушене визначатися між крайніми варіантами у виборі державної політики щодо ОРДЛО.Проєкт закону про перехідний період віддзеркалює суспільні настрої, характерні для гострої фази конфлікту, з низьким рівнем готовності до компромісів та усвідомлення корисності переговорного процесу.

The article presents a discourse-analysis a set documents which have different origins are related to policy-making the conflict resolution and the restoration of peace in eastern Ukraine. The focus of the analysis is the Ukraine draft law "The principles public policy in transition", which has approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine and currently has registered in parliament. The framework of the analysis is based on media reports, which have formed the communication of this document, and the currently signed political agreements on the settlement of the conflict with the participation of Ukraine and Russia. The myth of "non-compliance with the Minsk agreements" which is spread in the Russian and pro-Russian media is more common message than another media-reports. It has been proved that this myth is derived from the strategic myth of "the non-alternative nature of the Minsk agreements as a peaceful settlement of the conflict in Donbas." Dissemination of media-reports about ignoring or inconsistency the draft text law on the transition period with the Minsk agreements is aimed to discrediting the efforts of the Ukrainian authorities to offer alternatives the conflict resolutions in Donbas or to expand the negotiations operational field under the Minsk agreements. The production and promotion of opposing myths is a sign of the willingness of both sides the conflict to continue the struggle in both the information and political spaces. As a result, it undermines the potential of negotiations, adds arguments in favor of unilateral action or forceful resolution of the conflict, increases the polarization in Ukrainian society, which is forced to decide between the extreme options in choosing a public policy to «ORDLO» (temporarily occupied territories of Ukraine). The draft law on the transition period reflects the public sentiment is characteristic of the acute phase of the conflict, with a low level of willingness to compromise and awareness of the usefulness of the negotiation process. ; У статті здійснено дискурс-аналіз комплексу різних за походженням документів, що стосуються вироблення політики врегулювання конфлікту і відновлення миру на сході України. У фокусі аналізу знаходиться проєкт закону України «Про засади державної політики перехідного періоду», схвалений Кабінетом міністрів України і наразі зареєстрований у парламенті. Рамку аналізу було обрано на основі медіа-повідомлень, які формують комунікацію зазначеного документу, та підписаних на даний момент політичних угод з питань врегулювання конфлікту за участі України та Росії. Серед різних медіа-повідомлень було обрано міф про «невідповідність Мінським угодам», поширений у російських та проросійських ЗМІ. Доведено, що цей міф є похідним від стратегічного міфу про «безальтернативність Мінських угод як мирного врегулювання конфлікту у Донбасі». Поширення медіа-повідомлень про ігнорування або невідповідність тексту законопроєкту про перехідний період Мінським угодам націлене на дискредитацію зусиль української влади запропонувати альтернативні варіанти врегулювання конфлікту на Донбасі або розширити оперативне поле переговорного процесу в рамках Мінських домовленостей. Продукування та просування протилежних за змістом міфів є ознакою налаштованості обох сторін конфлікту на продовження боротьби водночас в інформаційному і політичному просторах. У підсумку це підважує потенціал переговорів, додає аргументів на користь односторонніх дій або силових способів врегулювання конфлікту, посилює поляризацію українського суспільства, яке змушене визначатися між крайніми варіантами у виборі державної політики щодо ОРДЛО.Проєкт закону про перехідний період віддзеркалює суспільні настрої, характерні для гострої фази конфлікту, з низьким рівнем готовності до компромісів та усвідомлення корисності переговорного процесу.

The paper focuses on the results of the previous publications related to the linking within psychoemotional regulation and adjustment difficulties in veterans. It was noted that the current societal, economical, and political characteristics of the period makes an impact on the veterans' reintegration through influencing the civil society as well. Therefore, shifts in societal representations of the war-related themes were noted as one of the important features of the environmental characteristics for ex-combatants in Ukraine. The importance of the ongoing reformation process were also mentioned. The following key aspects of the readjustment complications in veterans' were noted: lowering in personality effectiveness, psychosocial interaction disruptions, changes in attachment relationships, and the physiological changes impact. Environmental and inner factors leading to readjustment disruptions were described. The role of associated with personal and social effectiveness characteristics were noted, and it was also mentioned that psychoemotional disruptions influence not only interaction-related activities but also non-related through disruptions in self-regulation during the work. It was also mentioned that the results of the previous veterans' life satisfaction studies are conforming to the mentioned factors and emphasize significance of both interaction-related and self-regulation factors in their mutual influence. A wide societal sphere, political, and economical conditions make impact, as well, through creating or narrowing available resources and readjustment possibilities. ; Стаття фокусується на вивченні результатів попередніх досліджень впливу психоемоційної перебудови ветеранів на складнощі реадаптації в умовах цивільного середовища. Виокремлено ключові аспекти впливу: зниження особистісної ефективності, ускладнення психосоціальної взаємодії та порушення стосунків прив'язаності, роль психофізіологічних чинників. Описано і обґрунтовано характеристики внутрішньої перебудови та факторів впливу зовнішнього середовища, які знижують ефективність реадаптації.

The paper focuses on the results of the previous publications related to the linking within psychoemotional regulation and adjustment difficulties in veterans. It was noted that the current societal, economical, and political characteristics of the period makes an impact on the veterans' reintegration through influencing the civil society as well. Therefore, shifts in societal representations of the war-related themes were noted as one of the important features of the environmental characteristics for ex-combatants in Ukraine. The importance of the ongoing reformation process were also mentioned. The following key aspects of the readjustment complications in veterans' were noted: lowering in personality effectiveness, psychosocial interaction disruptions, changes in attachment relationships, and the physiological changes impact. Environmental and inner factors leading to readjustment disruptions were described. The role of associated with personal and social effectiveness characteristics were noted, and it was also mentioned that psychoemotional disruptions influence not only interaction-related activities but also non-related through disruptions in self-regulation during the work. It was also mentioned that the results of the previous veterans' life satisfaction studies are conforming to the mentioned factors and emphasize significance of both interaction-related and self-regulation factors in their mutual influence. A wide societal sphere, political, and economical conditions make impact, as well, through creating or narrowing available resources and readjustment possibilities. ; Стаття фокусується на вивченні результатів попередніх досліджень впливу психоемоційної перебудови ветеранів на складнощі реадаптації в умовах цивільного середовища. Виокремлено ключові аспекти впливу: зниження особистісної ефективності, ускладнення психосоціальної взаємодії та порушення стосунків прив'язаності, роль психофізіологічних чинників. Описано і обґрунтовано характеристики внутрішньої перебудови та факторів впливу зовнішнього середовища, які знижують ефективність реадаптації.

The paper focuses on the results of the previous publications related to the linking within psychoemotional regulation and adjustment difficulties in veterans. It was noted that the current societal, economical, and political characteristics of the period makes an impact on the veterans' reintegration through influencing the civil society as well. Therefore, shifts in societal representations of the war-related themes were noted as one of the important features of the environmental characteristics for ex-combatants in Ukraine. The importance of the ongoing reformation process were also mentioned. The following key aspects of the readjustment complications in veterans' were noted: lowering in personality effectiveness, psychosocial interaction disruptions, changes in attachment relationships, and the physiological changes impact. Environmental and inner factors leading to readjustment disruptions were described. The role of associated with personal and social effectiveness characteristics were noted, and it was also mentioned that psychoemotional disruptions influence not only interaction-related activities but also non-related through disruptions in self-regulation during the work. It was also mentioned that the results of the previous veterans' life satisfaction studies are conforming to the mentioned factors and emphasize significance of both interaction-related and self-regulation factors in their mutual influence. A wide societal sphere, political, and economical conditions make impact, as well, through creating or narrowing available resources and readjustment possibilities. ; Стаття фокусується на вивченні результатів попередніх досліджень впливу психоемоційної перебудови ветеранів на складнощі реадаптації в умовах цивільного середовища. Виокремлено ключові аспекти впливу: зниження особистісної ефективності, ускладнення психосоціальної взаємодії та порушення стосунків прив'язаності, роль психофізіологічних чинників. Описано і обґрунтовано характеристики внутрішньої перебудови та факторів впливу зовнішнього середовища, які знижують ефективність реадаптації.

Анотація. Однією з ключових проблем соціальної адаптації військовослужбовців та членів їх сімей є відсутність консенсусу щодо визначення, змісту та функцій цього процесу. Така ситуація вказує, з одного боку, на його складність та багатомірність, а з іншого – на наявність у суспільстві доволі відмінних уявлень щодо соціальної адаптації військовослужбовців. Безумовно, все це розмаїття думок знайшло своє відображення в науковій літературі з цієї проблеми. Дане дослідження присвячено аналізу поглядів сучасних вітчизняних та зарубіжних фахівців на зміст, функції та цілі процесу соціальної адаптації військовослужбовців. Спираючись на результати якісного аналізу наукових текстів визначено, що в українській літературі домінує уявлення про соціальну адаптацію військовослужбовців як процес їх пристосування до умов ринку праці. Водночас, констатується поступове урізноманітнення цих поглядів, що спричинене розширенням емпіричної бази, збільшенням кількості прикладних досліджень в цій сфері. Відзначається значно ширша тематика досліджень в зарубіжних, переважно англомовних, публікаціях, присвячених проблемі соціальної адаптації військовослужбовців. Особливо наголошується на змінах в уявленнях про цей процес, які спричинені соціальними, економічними, політичними, культурними, історичними тощо факторами. ; Abstract. A lack of consensus on definition, functions and final purposes of social adaptation of servicemen and their family members is one of the key problems of the process. On one hand, this situation suggests the complexity and multiplicity of the process, on the other hand, it reflects diversity of views on social adaptation of servicemen, which is present in society. Undoubtedly, the scientific literature on the problem echoes with this variety of thoughts. The article is devoted to analysis of the views of modern national and foreign authors on the content, functions, and aims of the process of social adaptation of servicemen. Twenty two preselected scientific papers, published after 2000, have been explored using qualitative text analysis. Relevance to the problem of social adaptation has been employed as a main selection criterion. The publications predominantly devoted to social psychological, psychological, medical etc. aspects of servicemen adaptation were deliberately excluded from the study. Interpretation of the data denotes adjustment of servicemen to the labor market conditions as a prevailing understanding of social adaptation in Ukrainian scientific literature. However, progressive diversification of the views, apparently caused by increased number of empirical studies, is evident. In respect to foreign, mainly English, scientific publications, significantly broader scope of definitions has been detected. Obviously, this reflects implication of wide range of theoretical approaches and concepts. Social adaptation is considered in a broader context of social, economic, political, historical, cultural, gender etc. factors. Special attention is paid to rethinking of the role of servicemen in the process of their social adaptation.

Анотація. Однією з ключових проблем соціальної адаптації військовослужбовців та членів їх сімей є відсутність консенсусу щодо визначення, змісту та функцій цього процесу. Така ситуація вказує, з одного боку, на його складність та багатомірність, а з іншого – на наявність у суспільстві доволі відмінних уявлень щодо соціальної адаптації військовослужбовців. Безумовно, все це розмаїття думок знайшло своє відображення в науковій літературі з цієї проблеми. Дане дослідження присвячено аналізу поглядів сучасних вітчизняних та зарубіжних фахівців на зміст, функції та цілі процесу соціальної адаптації військовослужбовців. Спираючись на результати якісного аналізу наукових текстів визначено, що в українській літературі домінує уявлення про соціальну адаптацію військовослужбовців як процес їх пристосування до умов ринку праці. Водночас, констатується поступове урізноманітнення цих поглядів, що спричинене розширенням емпіричної бази, збільшенням кількості прикладних досліджень в цій сфері. Відзначається значно ширша тематика досліджень в зарубіжних, переважно англомовних, публікаціях, присвячених проблемі соціальної адаптації військовослужбовців. Особливо наголошується на змінах в уявленнях про цей процес, які спричинені соціальними, економічними, політичними, культурними, історичними тощо факторами. ; Abstract. A lack of consensus on definition, functions and final purposes of social adaptation of servicemen and their family members is one of the key problems of the process. On one hand, this situation suggests the complexity and multiplicity of the process, on the other hand, it reflects diversity of views on social adaptation of servicemen, which is present in society. Undoubtedly, the scientific literature on the problem echoes with this variety of thoughts. The article is devoted to analysis of the views of modern national and foreign authors on the content, functions, and aims of the process of social adaptation of servicemen. Twenty two preselected scientific papers, published after 2000, have been explored using qualitative text analysis. Relevance to the problem of social adaptation has been employed as a main selection criterion. The publications predominantly devoted to social psychological, psychological, medical etc. aspects of servicemen adaptation were deliberately excluded from the study. Interpretation of the data denotes adjustment of servicemen to the labor market conditions as a prevailing understanding of social adaptation in Ukrainian scientific literature. However, progressive diversification of the views, apparently caused by increased number of empirical studies, is evident. In respect to foreign, mainly English, scientific publications, significantly broader scope of definitions has been detected. Obviously, this reflects implication of wide range of theoretical approaches and concepts. Social adaptation is considered in a broader context of social, economic, political, historical, cultural, gender etc. factors. Special attention is paid to rethinking of the role of servicemen in the process of their social adaptation.