Suchergebnisse

THEORETICAL AND DOCTRINAL APPROACHES TO UNDESTANDING THE PRINCIPLES OF LAW IN SCIENCEK. A. KOTUH, PhD studentNational University of Life and Environmental Sciences of Ukraine The article states that any right is formed and functions on the base on certain principles that define its main characteristics and features. The formation of modern legal science in our country is forming under new conceptual approaches resulting from integration processes.At present in Ukraine there are transformation processes that are reflected in almost all spheres of life, including jurisprudence. Since the law in general is a superstructure on the economic basis of the society, main trends and patterns of social development, are taking place reflected the principles that are not sustainable.The article goal is to examine theoretical and doctrinal approaches to understanding and definition of "principles of law" in science. There are quite different approaches as to determine the nature and content of the principles of law and their legal nature in legal literature. Category "principle of law" as a subject of scientific investigation is and continues causes concern not only academics, but also representatives of legal brach. Since the problem of implementing the principles of law as an effective regulator of social relations is of particular relevance and practical importance at present. One of the most important elements of any legal system is the principles of law. The effectiveness of legal regulation depends on principles of law in the law standarts and legal activities. For a long time Ukrainian legal science, principles considered only as part of an ideological law, denying their direct regulatory effect on social relations, which ultimately affected the development of the national legal system.The study of scientific approaches to the definition of "principles of law", shows that the concept of "principles of law" is one of the urgent problems of modern jurisprudence, which most clearly reflect the essence of law in all its diversity.The issue of the principles of law have been researched by scholars in a lot of legal works. However the issue of realization principles of law has not studied yet. The above shows given that scientists do not have a single thought in the understanding of the essence of the principles of law and their influence on legislation. At present, the legal doctrine discusses provisions on combining ideas of natural and positive is wich very promising. The presence of researches testify the significant potential principles of law to regulate social relations.We consident principles of law as basic ideas of positive law, determining the nature and direction of legal regulation, aimed at implementing the laws and their realization.

Дослідження тіла в текстах Гомера є важливим аспектом вивчення давньогрецької літератури та філософії. У даній роботі докладно проаналізовано описи тіла в епічних поемах «Іліада» та «Одіссея». Автор розглядає способи, якими Гомер використовує зображення тіла для вираження емоцій, характерів персонажів та для втілення глибоких філософських концепцій. У роботі аналізується метафоричне використання тіла як символу, його співвідношення з частинами та цілим, а також взаємодія з божественними аспектами у грецькій міфології. Окрема увага приділяється моментам, коли тіло, здається, виступає не як ціле, а як децентралізована множина, окремі частини якої можуть здаватися автономними. Також розглядається розуміння Гомером душі, не як окремої, ідеальної сутності як у філософії Платона, як органічної частини людини на рівні шкіри чи кісток. Дослідження враховує іншу доступну нам інформацію про епоху грецької архаїки, щоб дати більш повну картину навколо текстів Гомера. Робота вирізняється глибоким лінгвістичним аналізом, що розкриває не лише характеристики фізичного аспекту тіла, але і його роль у формуванні культурних та філософських концепцій у грецькому суспільстві епохи Гомера.Актуальність.Дослідження тіла в текстах Гомера набуває особливої актуальності в контексті сучасних наукових досліджень, особливо з огляду на тіло як феномен, що реагує на соціокультурні, політичні та психологічні чинники. У рамках сучасного підходу до дослідження тіла, аналіз текстів Гомера може сприяти розумінню, як висвітлення фізичності та взаємодія із соціумом впливають на наше розуміння того, що є тіло і чим є людина. Розуміння тіла в поемах Гомера може допомогти в розвитку сучасних теорій, що займаються дослідженням феномену тілесності, привносячи в нього нові концепції та поняття. Дослідження тіла в текстах Гомера також дозволяє критично переглядати прийняті паттерни відношення до душі, тіла та їх відносини всередині такого поняття як людина. Це важливо для сучасних науковців, які прагнуть знайти нові способи й підходи для роботи із таким комплексним явищем. Відкриваючи нові перспективи для розуміння тіла в античних текстах, також може бути корисним інтердисциплінарний підхід, що об'єднуює літературознавство, культурологію, феноменологію та лінгвістичний аналіз. Такий підхід не лише сприятиме глибокому аналізу тіла в античних текстах, але й розширить розуміння впливу цих творів на формування поняття тілесності в подальшій історії європейської цивілізації.Мета дослідження.Метою даного дослідження є розгляд тіла в текстах Гомера з ціллю реконструювати бачення, сприйняття тіла в поемах «Одіссея» та «Іліада». Розглянути такі ключові гомерівські поняття як «soma», «chrôs», «rhinos», «derma» в літературному, лінгвістичному, історичному та культурному контекстах. Розкрити різні підходи до інтерпретації тілесності в текстах Гомера. Результати.Було визначено, що слово, що означає в гомерівській грецькій мові тіло, тобто «soma», має одразу декілька можливих значень. «Soma» може означати як неживе тіло, так і живе, адже це слово часто використовується в контексті втрати ним «psyche» - раннього прототипу того, що потім стане душею. Трактовка слова «soma», як тіла без життя, трупа, відкрила нові можливості для розуміння архаїчної тіла в текстах Гомера. Проте, інші дослідники вагаються в тому, щоб однозначно записувати переклад цього слова як «труп», адже в деяких випадках використання «soma» не є очевидним. Окрім цього були досліджені інші слова, що використовуються Гомером в контексті тіла, були визначені їхні функції, контекст використання та надані декілька точок зору стосовно того, що вони могли б значити. Була досліджена ідея нецілісного, децентралізованого, фрагментарного архаїчного тіла, що висувається деякими дослідниками гомерівського спадку. Науковці прихильні до цієї теорії стверджують, що тіло в архаїчній Греції епохи Гомера сприймалося як агрегат частин, а не як ціле, приводячи як приклад доволі особливе ставлення до тіла в «Одіссеї» та «Іліаді» та мистецтво тієї епохи, що дійшло до наших днів. Втім, було визначено, що більш молода генерація дослідників питання тіла у Гомера ставить під питання зроблені раніше висновки посилаючись на наявність прикладів не тільки сприяючих правдивості цієї теорії, а й тих, що їй протирічать. Тіло в цих двох поемах було розглянуто не тільки в рамках самого лише тексту, а й в рамках культурологічного дослідження культури тієї епохи, міфології, звичаїв та характерних їй особливостей. Висновки.В результаті проведеного дослідження були визначені декілька способів інтерпретації тіла в текстах Гомера. Це пов'язано з тим, що сучасні дослідники мають дуже мало інформації, щоб мати змогу підтвердити якусь одну теорії і відкинути інші. Кожне з наведених в дослідженні трактувань являє собою новітній, свіжий погляд на те, як ми можемо бачити не лише архаїчне тіло, а й власне.

Features of understanding the idea of sovereignty in political and legal thought. The basic approaches to the understanding of state sovereignty, revealed the concept and features of state sovereignty. ; Исследуются особенности понимания идеи суверенитета в политикоправовой мысли. Анализируются основные подходы к пониманию государственного суверенитета, раскрываются понятие и признаки государственного суверенитета. ; Досліджуються особливості розуміння ідеї суверенітету в політикоправовій думці. Аналізуються основні підходи щодо розуміння державного суверенітету, розкриваються поняття та ознаки державного суверенітету.

In the article analysis of theoretical approaches to understanding of political resources is undertaken, essence of resources, their nature and maintenance are studied. Maintenance of such concepts as resources of power, possibilities are authorities, various typologies of resources and also specific exactly of political resources are analysed. ; В статье предпринят анализ теоретических подходов к пониманию политических ресурсов, изучается сущность ресурсов, их природа и содержание. Анализируется содержание таких понятий как ресурсы власти, возможности власти, разнообразные типологии ресурсов а также специфика именно политических ресурсов. ; В статті здійснено аналіз теоретичних підходів до розуміння політичних ресурсів, вивчається сутність ресурсів, їх природа та зміст. Аналізується зміст таких понять як ресурси влади, можливості влади, різноманітні типології ресурсів та специфіка саме політичних ресурсів.

Постнекласична методологія виступає як форма подолання духовної кризи класичних та некласичних підходів до пізнання та розвитку. Концепція постнекласичної наукової раціональності характеризується співвіднесеністю з ціннісно-смисловими настановами дослідника. У межах постнекласичних підходів важлива не просто діяльнісна природа людини, а суб'єктна центрованість діяльності, розуміння соціокультурних механізмів інтегрування людини у власну діяльність як детермінант її суб'єктивності. Духовність звичайно розглядається як поняття, що відображає цінності і смисли людського буття. Вплив освітньої діяльності як чинника формування духовності людини носить проектно-моделюючий характер, оскільки через цінності майбутнього соціокультурного середовища, яким підпорядковується буття особистості, формуються реальні соціальні відносини постмодерного зразка. У цьому сенсі проблематика духовності в освіті принципово впливає на процес її цілепокладання, оскільки забезпечує когерентність завдань розвитку постмодерного суспільства та людини.

У статті розглядаються психологічні особливості політичнго мислення у процесі розуміння актором політичних задач. Йдеться про стратегіальну організацію мисленнєвої діяльності, зокрема про стратегії аналогізування, комбінування, реконструювання, універсальну, випадкових підстановок, стилізації, конструктів, символізації.Ключові слова: мисленнєві стратегії, стратегії аналогізування, комбінування, реконструювання, універсальна, «випадкових підстановок», стилізації, конструктів, символізаціїВ статье рассматриваются психологические особенности политического мышления в процессе понимания актором политических задач. Речь идёт о стратегиальной организации мыслительной деятельности, в частности о стратегиях аналогизирования, комбинирования, реконструирования, универсальная, случайных подстановок, стилизации, конструктов, символизации.Ключевые слова: мыслительные стратегии, стратегии аналогизирования, комбинирования, реконструирования, универсальная, случайных подстановок, стилизации, конструктов, символизацииThe article deals with the review of psychological features of political thinking in the process of understanding political tasks by an actor. The essence touches upon strategic organization of thinking, in particular such strategies as analogizing, combining, reconstructing, universal, "casual substitutions", stylizing, constructs and symbolizing.Keywords: thinking strategies, analogizing, combining, reconstructing, universal, "casual substitutions", stylizing, constructs, symbolizing

У статті розкриваються методологічні засади та формулюються основні етапи геополітичного аналізу як універсального механізму проникнення у складні системи та геополітичні процеси сьогодення. В даному дослідженні геополітичний аналіз розуміється як методологія прикладного політологічного дослідження міжнародних ситуацій і процесів, орієнтованих на вироблення політичних рішень в сфері встановлення, підтримки і вдосконалення контролю над простором. Акцентується увага на тому, що геополітичний аналіз зосереджений на способах актуалізації та використання ландшафту і простору для досягнення політичних цілей. Таким чином, за допомогою геополітичного аналізу величезна кількість природних особливостей географічного середовища комунікативно активується лише за особливих обставин. Запропонований підхід концентрується на тому, щоб розкрити легітимізуючу основу дій і подій світової політики, встановити їх зв'язок з певними інтересами. Доводиться, що активне впровадження в практику досліджень геополітичних явищ і процесів такого роду методик/методів і, відповідно, форсована розробка методологічних підстав цієї роботи стає одним із шляхів підвищення наукоємності самої геополітичної науки.

У статті узагальнено науково-теоретичні та методичні підходи до сутнісного розуміння сільського розвитку та його взаємозв'язку з поняттям «розвиток сільських територій». Здійснено системний аналіз та класифікацію існуючих визначень категорій «сільський розвиток» та «сільські території», виокремлено відмінності між досліджуваними поняттями. Ключові слова: сільський розвиток, сільські території, сільська місцевість, порівняльна характеристика, науково-теоретичні підходи.

Сутність реклами в теорії Ж. Бодрійяра у трактуванні її як засобу масової інформації, який виключає можливість відповіді, що робить неможливим будь-який процес комунікативного обміну. Цей вид некомунікації має своєю метою соціальний контроль, маніпулювання особистістю і придушення свідомості людини.Представлено теоретичні основи формування концепції «суспільства споживання» та розкрито роль реклами у сучасному споживацькому дискурсі.Показано, що сучасні засоби масової комунікації інтенсивно впливають на соціум, виробляють хибну реальність і відчужують індивідів від соціальної дійсності. Розглянуто поняття «гіперреальність», що є сферою симуляції, де відбувається змішання екранних образів реальності, справжнього і телевізійного часу, приватного та публічного життя, внутрішнього і зовнішнього, справжнього соціального буття і удаваного простору, в результаті її важко відрізнити від реальності справжньої.Доведено, що у роботі «Система речей» Ж. Бодрійяр вказує, що сила реклами базується на вірі в неї масового споживача. Сутність цієї віри – у так званій «функції інфантильного обдаровування», яка створює у людини відчуття міфічної причетності, що має в даному контексті соціальний характер.

Визначення сутність позиціонування реклами в теорії Ж. Бодрійяра, яке полягає у трактуванні її як засобу масової інформації, який виключає можливість відповіді, що робить неможливим будь-який процес комунікативного обміну. Цей вид некомунікації має своєю метою соціальний контроль, маніпулювання і придушення. Представлено теоретичні основи формування концепції «суспільства споживання» та розкрито роль реклами у сучасному споживацькому дискурсі. Показано, що сучасні засоби масової комунікації інтенсивно впливають на соціум, виробляють помилкову реальність і віддаляють індивідів від соціальної дійсності. Розглянуто поняття «гіперреальність», що є сферою симуляції, де відбувається змішання екранних образів і епізодів реальності, дійсного і телевізійного часу, інтимного та публічного життя, внутрішнього і зовнішнього, справжнього соціального буття і уявного простору, в результаті її важко відрізнити від реальності справжньої.Доведено, що у роботі «Система речей» Ж. Бодрійяр вказує, що сила реклами базується на вірі в неї масового споживача. Корінь цієї віри – у так званій «функції інфантильного обдаровування», яка створює у людини відчуття міфічної причетності, що має в даному контексті соціальний характер.

New approaches to understanding models welfare state The peculiarities of foreign models of the welfare state caused by modernization processes have been elucidated. The typology of modern social models has been suggested, the modern political concept of welfare state models has been created. The main tendencies in the development of the welfare state under the circumstances of modern globalization challenges have been defined. The parameters of the long-range national welfare state model have been traced on the basis of the analysis of the Ukrainian welfare state formation processes.

Trofymenko D. S., Fedorenko D. O. PROBLEMATIC ASPECTS OF UNDERSTANDING THE LEGAL NATURE OF DIGITAL CONTENT In the article, the authors state the fact that there is no definition of digital content in the domestic legal field, which leads to conflicting approaches to determining its legal nature and place in the system of civil law. Instead, it was found that the legislation of the European Union has formed a unified approach to the legislative definition of digital content, which recognizes a set of digital data, which allows to identify it with digital information. The study found that in the legal literature, digital content is considered in several aspects: as information or intellectual property, resulting in recognition of the dual legal nature of digital content, according to which it has the characteristics of things and intangibles, on which extend the property and personal non-property rights of the author. It seems that this approach eliminates the main problematic aspects of distinguishing digital content from other modern objects of civil rights: the coverage of a variety of benefits that exist in different spheres of human life, different purposes of using information resources embodied in digital content and its diversity functional purpose. The extension of the legal regime of things to digital content is such that it contradicts its legal nature and became possible only with the use of legal fiction. The authors propose to consider digital content as a de jure thing. It is concluded that digital content is an intangible asset that exists in the digital dimension, can be embodied in objective reality on various media, is of interest to participants in civil relations, has a related legal nature with both digital information and copyright , however, currently needs to develop its own legal regime to regulate legal relations. ; У статті авторами констатовано факт відсутності дефініції цифрового контенту у вітчизняному правовому полі, що спричиняє суперечні підходи щодо визначення його правової суті та місця в системі об'єктів цивільного права. Натомість встановлено, що законодавство країн-членів Європейського Союзу сформувало уніфікований підхід до законодавчого визначення поняття цифрового контенту, яким визнається набір цифрових даних, що дозволяє ототожнювати його з цифровою інформацією. У ході дослідження з'ясовано, що в юридичній літературі цифровий контент розглядається в декількох аспектах: як інформація або об'єкт інтелектуальної власності, що має своїм наслідком визнання подвійної правової природи цифрового контенту, відповідно до якої йому притаманні ознаки речі та нематеріальних благ, на які поширюються майнові та особисті немайнові права автора. Вбачається, що такий підхід нівелює основні проблемні аспекти вирізнення цифрового контенту з-поміж інших сучасних об'єктів цивільних прав: охоплення собою різноманітного спектру благ, які існують у різних сферах людської життєдіяльності, різні цілі використання інформаційного ресурсу, втіленого в цифровому контенті та його багатоманітне функціональне призначення. Поширення правового режиму речі на цифровий контент є таким, що суперечить його правовій природі і став можливим лише за умов використання юридичної фікції. Авторами запропоновано розглядати цифровий контент у якості речі de jure. Зроблено висновок, що цифровий контент є нематеріальним благом, яке існує у цифровому вимірі, може втілюватися в об'єктивній реальності на різноманітних носіях, представляє інтерес для учасників цивільних правовідносин, має споріднену правову природу як з цифровою інформацією, так і об'єктами авторського права, однак наразі потребує розроблення власного правового режиму регулювання правовідносин.

У статті розглядаються психологічні особливості політичного мислення у процесі розуміння áктором політичних задач. Йдеться про особливості ірраціональної сфери пошукового процесу. У дослідженні виокремлено фактори «інтуїція», «раціональність», «творчість» «еталон», які розкривають сутність неусвідомлюваних компонентів політичного мислення.Ключові слова: інтуїція, смисли, неявне знання, політичне мисленняВ статье рассматриваются психологические особенности политического мышления в процессе понимания áктором политических задач. Речь идёт об особенностях иррациональной сферы поискового процесса. В исследовании установлено факторы «интуиция», «рациональность», «творчество», «эталон», которые раскрывают сущность неосознаваемых компонентов политического мышленияIn the article the psychological features of the political thinking in the process of understanding subject of political tasks. Speech goes about the features of irrational sphere of searching process. In research factors are distinguished «intuition», «rationality», «creativity», «standard», that expose essence of the unrealized components of the political thinking.Keywords: intuition, senses, non-obvious knowledge, political thinking

The article reviews main conceptual approaches to understanding of anti- globalism as international social protest movement, its trends, forms and ideological principles. The author examines anti-globalism as a set of ideological views of NGOs, movements and action groups who are struggling with social, economic, political and environmental consequences of globalization in its current form. Also, the article analyzes essential features of moderate and radical anti-globalism, reformist and alternative anti-globalism, alter-globalism and left anti-globalism. ; В статье рассмотрены основные концептуальные подходы к пониманию антиглобализма как международного общественного протестного движения, его тенденции, формы и идеологические основы. Автор рассматривает антиглобализм как совокупность идейных взглядов общественных организаций, движений и инициативных групп, которые ведут борьбу с социальными, экономическими, политическими и экологическими последствиями глобализации в ее нынешней форме. Также проанализированы существенные черты умеренного и радикального антиглобализма, реформистского и альтернативистского антиглобализма, альтерглобализма и левого антиглобализма. ; В статті розглянуто основні концептуальні підходи до розуміння антиглобалізму як міжнародного громадського протестного руху, його тенденції, форми та ідеологічні засади. Автор розглядає антиглобалізм як сукупність ідейних поглядів громадських організацій, рухів та ініціативних груп, які ведуть боротьбу з соціальними, економічними, політичними та екологічними наслідками глобалізації в її нинішній формі. Також проаналізовано суттєві риси помірного та радикального антиглобалізму, реформістського та альтернативістського антиглобалізму, альтерглобалізму та лівого антиглобалізму.

Сучасні реалії ринку праці потребують поглибленого аналізу не лише попиту та пропозиції робочої сили, а й сегментації зайнятості населення за характером праці, що спостерігається у формальному та неформальному секторах національної економіки. В статті сконцентровано увагу на визначенні базових дефініцій поняття «неформальназайнятість». Досліджено основні підходи до визначення неформальної зайнятості, а саме: виробничий, легалістський. Доведено, що якщо перший оперує поняттям «неформальний сектор», то другий – поняттям «неформальної зайнятості»; якщо перший при ідентифікації неформальних робітників виходить із особливостей цілих підприємств, де вони зайняті, то другий – із особливостей конкретних робочих місць, які вони заповнюють. Відзначено, що неформальна зайнятість може виступати результатом як соціальної ексклюзії, так і добровільного виходу за межі формально інституціоналізованої економічної діяльності. У першому випадку – це маргіналізовані та дискриміновані групи (нелегальні трудові мігранти, молодь, жінки, пенсіонери), які не мають доступу до формального ринку праці. Як наслідок, дотримуючись стратегії фізичного виживання, індивіди готові братися за будь-яку роботу, незважаючи на низьку зарплату, важкі умови праці тощо. У другому випадку неформальна зайнятість є наслідком добровільного та свідомого вибору індивіда. Найчастіше вибір на користь неформального сектора зумовлений тим, що він забезпечує більшу автономію, гнучкість та свободу діяльності, прибутки учасників, ніж офіційний сектор зайнятості.