В роботі розглядаються проблеми необхідності подальшої інтеграції України у світове господарство, що вимагає прийняття адекватних кроків для створення ефективно працюючої структури економіки країни. Для виходу України на новий рівень конкурентоспроможності на світовому ринку необхідно сформувати власну стратегію, в основі якої може бути покладена концепція випереджаючого розвитку. Вдосконалені методи державного управління в концепції випереджаючого розвитку дають змогу сформувати нову якість відносин держави із суспільством та бізнес-колами, об'єднати зусилля в одному напрямку через інститут довіри до влади. За основу економічних реформ треба взяти принцип випереджаючого економічного розвитку, який буде реалізовано через стратегічне планування на рівні окремих промислових підприємств, а також на галузевому, регіональному і державному рівнях. ; This paper addresses the problem of the need for further integration of Ukraine into the world economy, which requires taking adequate steps to create effective working structure of the economy. To exit Ukraine to a new level of competitiveness in the global market should form their own strategy, based on the concept can be put ahead rozvytku.Vdoskonaleni methods of governance in advanced development concepts allow to form a new quality of relations between the state and society and business circles merge efforts in the same direction through the institution of trust in government. The basis of economic reforms should take anticipatory principle of economic development, which will be implemented through strategic planning at the level of individual industries, as well as sectoral, regional and national levels.
В статті досліджуються особливості функціонування національної економіки в умовах глобалізації. Підкреслюється, що міжнародний поділ праці, міжнародна економічна інтеграція, політичні стосунки між країнами, поглиблення міжнародних відносин сприяють процесу глобалізації. ; In the article the features of functioning of national economy in the conditions of globalization are explored. It is underlined, that international division of labour, international economic integration, political relations between countries, deepening of international relations are instrumental in the process of globalization.
У статті здійснено аналіз подій, які відбулися в Україні в 2004 і 2013-2014 рр., у наступні роки, їх вплив на європейський і світовий порядок. Простежуються наслідки цих подій (анексія Росією Криму, організація конфліктів, відкрита війна Росії на Сході України, військовий конфлікт в Азовському морі) для світового інтеграційного процесу, а в зв'язку з цим актуальність дослідження кризи об'єднавчої ідеї Європи Жана Моне, необхідність її модернізації в нових умовах. Дії РФ грубо порушили міжнародне право і зруйнували світовий порядок, тим самим визначили іншу формулу взаємозв'язків і правил двосторонніх відносин між Україною і РФ, Україною і Заходом, в тому числі і з Республікою Казахстан, вплинули на світову інтеграцію. На прикладі створення незалежної Православної церкви України демонструється прихована агресивна сутність т.зв. «русского мира» і офіційної політики Кремля щодо захисту інтересів «істинних православних» на території України і ряду інших держав.Автор науково аргументує процес трансформації існуючих, прояву нових цінностей і стандартів у міждержавних відносинах, що складаються під впливом цих подій в Україні, на формування нового світового політичного та інтеграційного порядку. Геополітичний вибір народу України, що засвідчує зрілість громадянського суспільства і міцність держави, - в європейськості, однак Україна зіткнулася з новими величезними проблемами, перетворилася на вузол світових геополітичних протиріч, стала «яблуком розбрату», точкою злиття глобальних інтересів і, на жаль, саме в цій якості перемістилася в центр геополітики. Сьогодні немає готових рецептів і тим більше програми виходу з гібридної війни, в яку втягнуто Україну, а разом з нею і багато країн світу. Автор не претендує на повну відповідь на всі питання, однак робить спробу зазирнути у внутрішній світ українського суспільства і держави в останні два неповні десятиліття, розібратися в хронології і сутнісних проблемах їх розвитку, продемонструвати небезпеку переростання конфлікту в осередок світового дезінтеграційного процесу, початок нової масштабної війни і переформатування світового політичного порядку. Актуалізується тема і тим, що 5 років тому Український Крим був окупований Росією, виповнюється 5 років з початку військових дій на Донбасі, коли РФ порушила територіальну цілісність і суверенітет України, зневаживши всі міжнародні правові акти та правила мирного співіснування. ; The article analyzes the events that took place in Ukraine in 2004 and 2013-2014, in subsequent years, their influence on European and world order. The consequences of these events (Russia's annexation of the Crimea, the organization of conflicts, Russia's open war in the East of Ukraine, the military conflict in the Sea of Azov) for the global integration process are traced, and in this connection, the relevance of the study of the crisis of the unifying idea of Europe, Jean Monet, the need for it modernization in new conditions. Russia's actions grossly violated international law and destroyed the world order, thereby defining another formula for the relationship and the rules of bilateral relations between Ukraine and the Russian Federation, Ukraine and the West, including with the Republic of Kazakhstan, influenced global integration. An example of the creation of an independent Orthodox Church of Ukraine demonstrates the hidden aggressive nature of the so-called The "Russian Peace" and the official policy of the Kremlin to protect the interests of "true Orthodox" in the territory of Ukraine and a number of other states.The author scientifically argues the process of transformation of existing, the emergence of new values and standards in the interstate relations, which are formed under the influence of these events in Ukraine, on the formation of a new world political and integration order. The geopolitical choice of the people of Ukraine, which testifies to the maturity of civil society and the strength of the state,– in Europe, but Ukraine faced new huge problems, turned into a knot of world geopolitical contradictions, became an "apple of discord", a point of merge of global interests and, unfortunately, it was precisely This quality has moved to the center of geopolitics. Today there are no ready-made recipes and, especially, the program for the exit from the hybrid war, which involves Ukraine, and with it and many countries of the world. The author does not pretend to answer all the questions in the first attempt, but he tries to look into the inner world of Ukrainian society and the state in the last two decades, to understand the chronology and the essential problems of their development, to demonstrate the danger of the conflict escalating into the center of the world disintegration process, the beginning of a new large-scale war and reformatting the world political order. The theme and the fact that 5 years ago the Ukrainian Crimea was occupied by Russia is marking 5 years since the beginning of hostilities in the Donbass, when Russia violated the territorial integrity and sovereignty of Ukraine, despising all international legal acts and rules of peaceful coexistence.
The article analyzes the events that took place in Ukraine in 2004 and 2013-2014, in subsequent years, their influence on European and world order. The consequences of these events (Russia's annexation of the Crimea, the organization of conflicts, Russia's open war in the East of Ukraine, the military conflict in the Sea of Azov) for the global integration process are traced, and in this connection, the relevance of the study of the crisis of the unifying idea of Europe, Jean Monet, the need for it modernization in new conditions. Russia's actions grossly violated international law and destroyed the world order, thereby defining another formula for the relationship and the rules of bilateral relations between Ukraine and the Russian Federation, Ukraine and the West, including with the Republic of Kazakhstan, influenced global integration. An example of the creation of an independent Orthodox Church of Ukraine demonstrates the hidden aggressive nature of the so-called The "Russian Peace" and the official policy of the Kremlin to protect the interests of "true Orthodox" in the territory of Ukraine and a number of other states.The author scientifically argues the process of transformation of existing, the emergence of new values and standards in the interstate relations, which are formed under the influence of these events in Ukraine, on the formation of a new world political and integration order. The geopolitical choice of the people of Ukraine, which testifies to the maturity of civil society and the strength of the state,– in Europe, but Ukraine faced new huge problems, turned into a knot of world geopolitical contradictions, became an "apple of discord", a point of merge of global interests and, unfortunately, it was precisely This quality has moved to the center of geopolitics. Today there are no ready-made recipes and, especially, the program for the exit from the hybrid war, which involves Ukraine, and with it and many countries of the world. The author does not pretend to answer all the questions in the first attempt, but he tries to look into the inner world of Ukrainian society and the state in the last two decades, to understand the chronology and the essential problems of their development, to demonstrate the danger of the conflict escalating into the center of the world disintegration process, the beginning of a new large-scale war and reformatting the world political order. The theme and the fact that 5 years ago the Ukrainian Crimea was occupied by Russia is marking 5 years since the beginning of hostilities in the Donbass, when Russia violated the territorial integrity and sovereignty of Ukraine, despising all international legal acts and rules of peaceful coexistence. ; У статті здійснено аналіз подій, які відбулися в Україні в 2004 і 2013-2014 рр., у наступні роки, їх вплив на європейський і світовий порядок. Простежуються наслідки цих подій (анексія Росією Криму, організація конфліктів, відкрита війна Росії на Сході України, військовий конфлікт в Азовському морі) для світового інтеграційного процесу, а в зв'язку з цим актуальність дослідження кризи об'єднавчої ідеї Європи Жана Моне, необхідність її модернізації в нових умовах. Дії РФ грубо порушили міжнародне право і зруйнували світовий порядок, тим самим визначили іншу формулу взаємозв'язків і правил двосторонніх відносин між Україною і РФ, Україною і Заходом, в тому числі і з Республікою Казахстан, вплинули на світову інтеграцію. На прикладі створення незалежної Православної церкви України демонструється прихована агресивна сутність т.зв. «русского мира» і офіційної політики Кремля щодо захисту інтересів «істинних православних» на території України і ряду інших держав.Автор науково аргументує процес трансформації існуючих, прояву нових цінностей і стандартів у міждержавних відносинах, що складаються під впливом цих подій в Україні, на формування нового світового політичного та інтеграційного порядку. Геополітичний вибір народу України, що засвідчує зрілість громадянського суспільства і міцність держави, - в європейськості, однак Україна зіткнулася з новими величезними проблемами, перетворилася на вузол світових геополітичних протиріч, стала «яблуком розбрату», точкою злиття глобальних інтересів і, на жаль, саме в цій якості перемістилася в центр геополітики. Сьогодні немає готових рецептів і тим більше програми виходу з гібридної війни, в яку втягнуто Україну, а разом з нею і багато країн світу. Автор не претендує на повну відповідь на всі питання, однак робить спробу зазирнути у внутрішній світ українського суспільства і держави в останні два неповні десятиліття, розібратися в хронології і сутнісних проблемах їх розвитку, продемонструвати небезпеку переростання конфлікту в осередок світового дезінтеграційного процесу, початок нової масштабної війни і переформатування світового політичного порядку. Актуалізується тема і тим, що 5 років тому Український Крим був окупований Росією, виповнюється 5 років з початку військових дій на Донбасі, коли РФ порушила територіальну цілісність і суверенітет України, зневаживши всі міжнародні правові акти та правила мирного співіснування.
The analysed the influence of internal political situation in Ukraine and external factors that caused problems in progression to the European and Euro-Atlantic integration in 2008-2010. The last years events have shown that Ukrainian Government and population shouldn't have illusions for prompt invitation to join the EU. ; Автор произвел анализ влияния внутриполитической ситуации в Украине и внешних факторов, которые обусловили проблемы в продвижении к европейской и евро- атлантической интеграции в 2008-2010 годах. События последних лет показали, что правительство и население Украины не должны иметь иллюзии относительно быстрого приглашения на вступление в ЕС. ; Автор здійснив аналіз впливу внутрішньополітичної ситуації в Україні та зовнішніх чинників, які обумовлювали проблеми в просуванні до європейської та євроатлантичної інтеграції у 2008-2010 роках. Події останніх років засвідчили, що уряд і населення України не повинні мати ілюзій про швидке запрошення на вступ до ЄС
Objective. Today globalization appears not only as an economic, social and political phenomenon, but also as a cultural one. The aim of the article is to analyze the metaphorical aspects of globalization and to clarify different approaches to this phenomenon through the establishment of idea that conceptual metaphors cover the most areas of human experience and have significant cognitive potential.Methods. According to the general purpose of the article we use special scientific methods in researching of the processes as well as phenomena and concepts in their relationships and development. In particular these include descriptive, analytical, comparative typological methods, method of contextual and interpretive analysis of metaphoric field.Results. On the basis of ambiguous and conflicting approaches to the phenomenon of globa¬lization we find the perception of it as the metaphor that shows presence of figurative-metaphoric background not only in philosophical texts, but in the scientific ones as a whole. We define the role of conceptual metaphor in creating of globalization image in the mass consciousness that divides the world into its opponents and supporters. We give proof of globalization metaphor choice to be dependent on positive or negative attitude of people to this process which creates new social typo¬logy changing the previous society concepts. That is why study of metaphoric aspects of various social concepts and phenomena can efficiently affect the linkages between language, culture and society.Scientific novelty. We define the relation between the concepts of «metaphor» and «globa¬lization», besides we make an attempt to analyze metaphoric aspects of globalization.Practical value. The materials of the present research could be used both for further researches of various social processes metaphorization and for the developing and teaching of such subjects as «Rhetoric», «Scientific language culture» as well, besides they could be used in the direct practice of intercultural communication. ; Цель. Глобализация сегодня представляется не только как экономический, социальный, политический, но и культурный феномен. Целью статьи является анализ метафорических аспектов глобализации и выяснение различных подходов к этому явлению через утверждение мысли о том, что концептуальные метафоры охватывают большинство сфер человеческого опыта и имеют значимый когнитивный потенциал.Методика. В соответствии с поставленной целью при написании статьи были использованы общенаучные и специальные методы исследования процессов, явлений и понятий в их взаимосвязи и развитии, в частности: описательный, аналитический, сравнительно-типологический, метод контекстуального и интерпретативного анализа метафорического поля.Результаты. На основании анализа неоднозначных и противоречивых подходов к явлению глобализации выявлено восприятие его как метафоры, что засвидетельствовало наличие образно-метафорического плана не только в философских текстах, но и в целом в научных. Определена роль концептуальной метафоры в формировании в массовом сознании образа глобализации, распределяя мир на сторонников и противников ее. Обоснован вывод о том, что выбор метафоры глобализации предопределен позитивным или негативным отношением человека к этому процессу, который создает новую социальную типологию, которая заменяет предыдущие понятия общества. Поэтому изучение метафорических аспектов разных социальных понятий и явлений может более действенно повлиять на установление связей между языком, культурой и социумом.Научная новизна. Выявлена взаимосвязь между понятиями «метафора» и «глобализация», осуществлена попытка анализа метафорических аспектов глобализации.Практическая значимость. Заключается в том, что материалы исследования могут быть использованы при дальнейших исследованиях метафоризации различных социальных процессов и подготовке и преподавании таких дисциплин как «Риторика», «Культура научной речи», а также в непосредственной практике межкультурной коммуникации. ; Мета. Глобалізація сьогодні постає не лише як економічний, соціальний, політичний, а й культурний феномен. Метою статті є аналіз метафоричних аспектів глобалізації та з'ясування різних підходів до цього явища через утвердження думки про те, що концептуальні метафори охоплюють більшість сфер людського досвіду й мають значущий когнітивний потенціал.Методика. Відповідно до поставленої мети під час написання статті було використано загальнонаукові і спеціальні методи дослідження процесів, явищ і понять в їх взаємозв'язку та розвитку, як-от: описовий, аналітичний, порівняльно-типологічний, метод контекстуального та інтерпретативного аналізу метафоричного поля.Результати. На підставі аналізу неоднозначних і суперечливих підходів до явища глобалізації виявлено сприйняття його як метафори, що засвідчило наявність образно-метафо¬ричного плану не лише у філософських текстах, а й у цілому в наукових. Визначено роль концептуальної метафори у формуванні в масовій свідомості образу глобалізації, розподіляючи світ на прибічників і супротивників її. Обґрунтовано висновок про те, що вибір метафори глобалізації зумовлений позитивним чи негативним ставленням людини до цього процесу, що створює нову соціальну типологію, яка замінює попередні поняття суспільства. Тому вивчення метафоричних аспектів різних соціальних понять і явищ може дієвіше вплинути на встановлення зв'язків між мовою, культурою та соціумом.Наукова новизна. Встановлено взаємозв'язок між поняттями «метафора» та «глобалізація», здійснено спробу аналізу метафоричних аспектів глобалізації.Практична значущість. Полягає в тому, що матеріали дослідження можуть бути використані у процесі подальших досліджень метафоризації різних соціальних процесів і під¬готовці й викладанні таких дисциплін, як «Риторика», «Культура наукової мови», а також у безпосередній практиці міжкультурної комунікації.
The objective of the article is to research the theoretical aspects of developing competition environment in the conditions of integrating into the world economy. The major factor of competitiveness is effi ciency of the state infl uence on creation of a just competition environment, not to mention the quality of management (from the point of view of innovation, providing profi tability increase) and it obviously remains not to be realized in Ukraine. Time and possibilities of activating economic development are missed by stimulating mass innovative and productive enterprise, especially in socially meaningful, perspective industries and regions. Widespread excessive exploitation of natural resources and their selling at scanty prices, the protection of monopolists by the customs barriers obviously does not facilitate to develop economy and market innovation. The state must support democratic competition development by means of eff ective economic measures. The national competitiveness depends on a number of factors, such as: an aggregate economic potential, management level, scales and eff ectiveness of research and research-design work, the state of fi nancial market and quality of fi nancial services, infrastructure development, qualifi cation of manufacturing staff , the state infl uence on creation of competitive environment, etc. Considering economic potential of the country in the light of competitiveness focuses attention on the problem of the country's place in commercial and investment ties with other countries. The contradictory question in this approach is whether the competitiveness is an objectively existent property, rather than an object of interest of concrete companies and groups of pressure, which aim to heave up infl uence on the government policy. A competition as an integral part of the production and exchange stages takes place in many forms which become more various with development of market relations. ; В статье рассматриваются принципы и методы государственного регулирования развития конкурентной среды в условиях интеграции в мировую экономику. Исследовано развитие конкурентной среды в условиях интеграции в мировую экономику. В связи с активизацией процессов формирования глобального экономического пространства и глобального общества в целом, способствующие стиранию границ государств и регионов в государства, возникают особые функции. Она должна приобретать новые черты, которые адаптируют ее к реальностям XXI века – новых экономических связей, интернационализации торговых, финансовых, социальных взаимоотношений. ; У статті досліджуються принципи та методи державного регулювання розвитку конкурентного середовища в умовах інтеграції у світову економіку. Досліджено розвиток конкурентного середовища в умовах інтеграції у світову економіку. У зв'язку з активізацією процесів формування глобального економічного простору та глобального суспільства в цілому, що сприяють стиранню кордонів держав і регіонів у держави, виникають особливі функції. Вона повинна набувати нових рис, що адаптують її до реальностей ХХІ століття – нових економічних зв'язків, інтернаціоналізації торговельних, фінансових, соціальних взаємовідносин.
The priority for each state is the need to train highly qualified specialists who are able to meet the modern challenges of the world community. Due to rapid technological progress the need for educated and inventive professionals in the field of information technology, nanotechnology, biotechnology and robotics is growing. These areas require professionals to use comprehensive knowledge in educational Ю.Ю. Матвійчук 145 areas such as science, mathematics, engineering, programming and technology. STEAM is abbreviated as Science, Technology, Engineering, Art, Mathematics. STEAM-education covers all these educational areas. The article considers topical issues of the need to reform the educational system in Ukraine by integrating the content of education in the context of innovative STEAM-oriented approach. The analysis of the concepts "integration", "STEM-education" and "STEAM-education" have been carried out. The legislative regulatory framework concerning the state of development of STEM-education in national education has been considered. It has been found that integration, which is aimed at forming an inextricably linked and unified system of knowledge, is the guiding principle of STEAM-education. The importance of interdisciplinary and competence approaches, practice-oriented learning for the organization of scientific and educational system STEM has been established. The emphasis has been placed on the importance of STEAM-oriented approach to learning to fill in the gap between theoretical knowledge and their practical implementation. An example of the STEAM-project "Classroom Renovation" has been given and its possibilities for interdisciplinary development of a secondary school student have been analyzed ; Для кожної держави пріоритетною є потреба у підготовці висококваліфікованих фахівців, які здатні відповідати сучасним викликам світової спільноти. У зв'язку зі стрімким технологічним прогресом зростає і потреба в освічених та винахідливих професіоналах у сфері інформаційних технологій, нанотехнологій, біотехнологій та робототехніки. Зазначені сфери потребують від фахівців використання комплексних знань із таких освітніх галузей, як природничі науки, математика, інженерія, програмування та технології. STEAM-освіта – це загальноприйнята світова абревіатура: природничі науки (Science), технології (Technology), технічна творчість (Engineering), мистецтво (Art) та математика (Mathematics). STEАM-освіта охоплює всі ці освітні напрями. У статті розглядаються актуальні питання необхідності реформування освітньої системи в Україні за рахунок інтеграції змісту освіти у контексті інноваційного STEAM-орієнтованого підходу. Проведено аналіз понять «інтеграція», «STEM-освіта» та «STEAM-освіта». Розглянуто законодавчу нормативно-правову базу щодо стану розвитку STEMнавчання у вітчизняній освіті. З'ясовано, що інтеграція, яка спрямована на формування нерозривно зв'язаної та єдиної системи знань, є провідним принципом STEAM-освіти. Встановлено значення міждисциплінарного і компетентнісного підходів, практико-орієнтованого навчання для організації науково-освітньої системи STEM. Акцентовано увагу на значенні STEAMорієнтованого підходу до навчання для усунення розриву між теоретичними знаннями та їх практичним втіленням. Наведено приклад STEAM-проєкту «Ремонт класної кімнати» та проаналізовано його можливості для міждисциплінарного розвитку здобувача середньої освіти.
Formulation of the problem: The constituents of the soft power concept within the realization of the smart power strategy by political actors. Purpose of the research: External U. S. Relations with Latin America and the Caribbean under the Barack Obama Administration. Research methods: The following research methods were used to address the issues set in the article: general scientific methods - descriptive, hermeneutic-political, systemic, structural-functional, comparative. The article is based on the theoretical and methodological researches of the scientific problem, the generalization of the foreign and domestic political scientists points of view and the fact resources such as strategic documents.Key words: soft power, smart power, political process, global events, situation, global political space, associated construction, еffective source, governmentдоктор політичних наук, професор Ткач О. І., Ткач А. О. Зовнішня політика США Soft Power щодо Латинської Америки за адміністрації Д. Трампа / Київський національний університет імені Тараса Шевченка, університет "Україна"У статті розглядається складові концепту м'якої сили в межах реалізації політичними акторами стратегії smart power. Особливу увагу акцентовано на впливі ґлобальних подій. Перевага надавалася методу політико-системного аналізу, за допомогою якого було виявлено спільні та відмінні характеристики базових складових стратегій «м'якої сили», що відображають існуючі політичні, суспільні, інформаційні та інші виклики для міжнародних відносин та глобального розвитку. Розглядаються складові зовнішньополітичного курсу США щодо країн Латинської Америки, «м'яку силу» розглядають у фокусі глобальних соціально-політичних, економічних і культурних процесів. Ключові слова: зовнішньополітичний курс, політичний процес, ґлобальні події, світова економічна криза, новий економічний світопорядок, південноамериканська фінансова архітектура, інтеграція, регіональна валюта
The purpose of the article is to determine and explore the relationship and interaction of historical events (Russian Revolution of 1917 and its consequences; World War II (1939-1945); anti-Roma policy of Nazism and the Holocaust; the collapse of the USSR) on the formation of Roma culture in the context of socio-cultural space of Ukraine XXI century. The methodology is based on the use of historical, socio-cultural methods to reveal the historical truth in the formation of Roma culture in different chronological periods. The scientific novelty is that for the first time in chronological order the relationship and interaction of historical events of the ХХ century (the Russian Revolution of 1917 and its consequences; World War II (1939-1945); anti-Roma policy of Nazism and the Holocaust; the collapse of the USSR) and the formation of Roma culture in the context of the socio-cultural space of Ukraine in the XXI century, determines the origin, formation, current state, and influence of Roma art on the development of Ukrainian culture of the XXI century. Conclusions. Historical events, from ancient times to the present, including the Russian Revolution of 1917 and its consequences, World War II (1939-1945), anti-Roma policies of Nazism, the Holocaust, the collapse of the USSR, had a relationship and decisive influence on the formation of Roma culture in the context of the socio-cultural space of Ukraine of the XXI century. The first Holodomor became a motive for strengthening the Ukrainian national consciousness, the settlement of Roma on the territory of Ukraine, and uniting the joint efforts of Ukrainians to resist the Soviet government. During the Second World War, the Roma did not lose their optimism and thirst for creativity, raised the fighting spirit with military songs, dances, and amateur front-line concerts. It was emphasized that a significant number of Roma were killed in the punitive actions of the Nazi occupation regime in Ukraine. In the middle of the twentieth century, no book in the Romani language (neither artistic nor scientific) was published in the USSR, and Romani schools were closed. The development of Roma culture was formal. After the collapse of the USSR, Roma artists were able to tour freely around the world and integrate their culture without any fear of oppression of their creative activities, continuing their development in the socio-cultural space of Ukraine in the XXI century. ; Мета роботи: визначити та дослідити взаємозв'язок та взаємовплив історичних подій (Російська революція 1917 року та її наслідки; Друга світова війна (1939–1945); антиромська політика нацизму та Холокост; розпад СРСР) на формування ромської культури в контексті соціокультурного простору України ХХІ століття. Методологія дослідження ґрунтується на використанні історичного, соціокультурного методів для виявлення історичної правди в становленні ромської культури в різні хронологічні періоди. Наукова новизна полягає у тому, що уперше в хронологічній послідовності досліджується взаємозв'язок та взаємовплив історичних подій ХХ століття (Російська революція 1917 року та її наслідки; Друга світова війна (1939–1945); антиромська політика нацизму та Холокост; розпад СРСР) на розвиток та формування ромської культури в контексті соціокультурного простору України ХХІ століття, визначається походження, формування, сучасний стан та вплив ромського мистецтва на розвиток української культури ХХІ ст. Висновки. Історичні події, від найдавніших до сьогодення, у тому числі, Російська революція 1917 року та її наслідки, Друга світова війна (1939–1945), антиромська політика нацизму, Холокост, розпад СРСР, мали взаємозв'язок та визначальний вплив на формування ромської культури в контексті соціокультурного простору України ХХІ століття. Перший Голодомор став мотивом для зміцнення української національної свідомості, осілості ромів на території України та об'єднання спільних зусиль українців щодо опору радянській владі. Під час Другої світової війни роми не втрачали свого оптимізму та жаги до творчості, підіймали бойовий дух військових піснями, танцями та самодіяльними фронтовими концертами. Підкреслено, що у каральних акціях нацистського окупаційного режиму в Україні було знищено значну кількість ромів. У середині ХХ століття в СРСР не вийшла жодна книга ромською мовою (ні художня, ні наукова), були закриті ромські школи. Розвиток ромської культури мав формальний характер. Після розпаду СРСР ромські митці змогли вільно гастролювати з концертами по світу та інтегрувати свою культуру, без жодних побоювань утиску своєї творчої діяльності, продовжуючи свій розвиток в соціокультурному просторі України ХХІ століття.
The purpose of the article is to determine and explore the relationship and interaction of historical events (Russian Revolution of 1917 and its consequences; World War II (1939-1945); anti-Roma policy of Nazism and the Holocaust; the collapse of the USSR) on the formation of Roma culture in the context of socio-cultural space of Ukraine XXI century. The methodology is based on the use of historical, socio-cultural methods to reveal the historical truth in the formation of Roma culture in different chronological periods. The scientific novelty is that for the first time in chronological order the relationship and interaction of historical events of the ХХ century (the Russian Revolution of 1917 and its consequences; World War II (1939-1945); anti-Roma policy of Nazism and the Holocaust; the collapse of the USSR) and the formation of Roma culture in the context of the socio-cultural space of Ukraine in the XXI century, determines the origin, formation, current state, and influence of Roma art on the development of Ukrainian culture of the XXI century. Conclusions. Historical events, from ancient times to the present, including the Russian Revolution of 1917 and its consequences, World War II (1939-1945), anti-Roma policies of Nazism, the Holocaust, the collapse of the USSR, had a relationship and decisive influence on the formation of Roma culture in the context of the socio-cultural space of Ukraine of the XXI century. The first Holodomor became a motive for strengthening the Ukrainian national consciousness, the settlement of Roma on the territory of Ukraine, and uniting the joint efforts of Ukrainians to resist the Soviet government. During the Second World War, the Roma did not lose their optimism and thirst for creativity, raised the fighting spirit with military songs, dances, and amateur front-line concerts. It was emphasized that a significant number of Roma were killed in the punitive actions of the Nazi occupation regime in Ukraine. In the middle of the twentieth century, no book in the Romani language (neither artistic nor scientific) was published in the USSR, and Romani schools were closed. The development of Roma culture was formal. After the collapse of the USSR, Roma artists were able to tour freely around the world and integrate their culture without any fear of oppression of their creative activities, continuing their development in the socio-cultural space of Ukraine in the XXI century. ; Мета роботи: визначити та дослідити взаємозв'язок та взаємовплив історичних подій (Російська революція 1917 року та її наслідки; Друга світова війна (1939–1945); антиромська політика нацизму та Холокост; розпад СРСР) на формування ромської культури в контексті соціокультурного простору України ХХІ століття. Методологія дослідження ґрунтується на використанні історичного, соціокультурного методів для виявлення історичної правди в становленні ромської культури в різні хронологічні періоди. Наукова новизна полягає у тому, що уперше в хронологічній послідовності досліджується взаємозв'язок та взаємовплив історичних подій ХХ століття (Російська революція 1917 року та її наслідки; Друга світова війна (1939–1945); антиромська політика нацизму та Холокост; розпад СРСР) на розвиток та формування ромської культури в контексті соціокультурного простору України ХХІ століття, визначається походження, формування, сучасний стан та вплив ромського мистецтва на розвиток української культури ХХІ ст. Висновки. Історичні події, від найдавніших до сьогодення, у тому числі, Російська революція 1917 року та її наслідки, Друга світова війна (1939–1945), антиромська політика нацизму, Холокост, розпад СРСР, мали взаємозв'язок та визначальний вплив на формування ромської культури в контексті соціокультурного простору України ХХІ століття. Перший Голодомор став мотивом для зміцнення української національної свідомості, осілості ромів на території України та об'єднання спільних зусиль українців щодо опору радянській владі. Під час Другої світової війни роми не втрачали свого оптимізму та жаги до творчості, підіймали бойовий дух військових піснями, танцями та самодіяльними фронтовими концертами. Підкреслено, що у каральних акціях нацистського окупаційного режиму в Україні було знищено значну кількість ромів. У середині ХХ століття в СРСР не вийшла жодна книга ромською мовою (ні художня, ні наукова), були закриті ромські школи. Розвиток ромської культури мав формальний характер. Після розпаду СРСР ромські митці змогли вільно гастролювати з концертами по світу та інтегрувати свою культуру, без жодних побоювань утиску своєї творчої діяльності, продовжуючи свій розвиток в соціокультурному просторі України ХХІ століття.
Summary. Museums, as a storage of memory and places of national consciousness shaping construct their exposition through narratives – a certain story about historical events. The purpose of the article is to analyze the practices of instrumentalization of historical knowledge about the World War ІІ and totalitarian repressions of the mid-twentieth century. The object of study is propaganda in museum activities in the USSR (on the example of the Memorial Complex "Ukrainian State Museum of the Great Patriotic War of 1941–1945"), as well as experience of presenting the main aspects of overcoming the repressive and totalitarian heritage of Lviv museums (The Museum of the Liberation Struggle of Ukraine, The National Museum-Memorial of Victims of the Occupation Regimes "The Prison on Łącki Street", The Museum complex "Territory of Terror"). The research methodology is based on Jan Assmann՚s theory of individual, communicative and cultural memory. The applied historical and cultural approach allows not to involve verification of historical events and facts in museum exhibitions but analyze museum activities as a historical and cultural phenomenon, its role in creating the latest politics of memory in Ukraine. The scientific novelty of the article lies in the critical analysis of previously unexplored aspects of the activities of museums as national cultural institutions with an educational mission. It was proved that the map of the collective memory of Ukrainians about the war and repressions of the middle of the twentieth century consists of often mutually exclusive narratives. The integration of Ukrainian cultural memory with European historical interpretations is slow and inconsistent. As a result of the study, conclusions were drawn. The long period of "compulsory oblivion" as well as the aggressive anti-Ukrainian policy of the memory of the Soviet Union caused hybrid historical narratives about the repressive policies of 1939–1953 in Ukrainian history. In the first decades of Ukraine՚s independence, the Soviet ideological burden was reflected in the activities of the Memorial Complex "National Museum of the History of the Great Patriotic War of 1941–1945" which peculiarities were the instrumentalization of the experience of war under the influence of current political events and timid attempts to anthropologize the war. Present-day The National Museum of History of Ukraine in the Second World War has undergone two narrative changes since its foundation in 1974 – the first, "fixing the Soviet narrative" in the mid-1990s, and the second, "Ukrainian-centric anthropologizing of the narrative" after 2015. The latest changes continue and are proof of the difficulty of changing the hitherto perceptions of war. The museums of the western part of Ukraine represented a different mnemonic narrative. The abandonment of imperial-Soviet models immediately after the proclamation of independence, the formation of the collective consciousness of Ukrainians as a counterweight to the Russian threat, consolidation around historical traumas and finding ways to overcome it was characteristic of three Lviv museums created at the beginning of the XXI century – The Museum of the Liberation Struggle of Ukraine, The National Museum-Memorial of Victims of the Occupation Regimes "The Prison on Łącki Street", The Museum complex "Territory of Terror". ; Анотація. Музеї як носії пам՚яті та місця формування національної свідомості конструюють свій переказ з допомогою наративів – певної розповіді-історії про минулі події. Метою статті є аналіз практик інструменталізації історичного знання про Другу світову війну та тоталітарні репресії середини ХХ ст. через пропагандивно-музейну діяльність в СРСР (на прикладі Меморіального комплексу «Український державний Музей історії Великої вітчизняної війни 1941–1945 рр.»), а також представлення головних аспектів подолання репресивно-тоталітарної спадщини львівськими музеями (Музей визвольної боротьби України, Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», музейний комплекс «Територія терору»). Методологічною основою дослідження стала теорія Яна Ассмана про індивідуальну, комунікативну та культурну пам՚ять. Застосований історико-культурний підхід передбачає не верифікацію історичних подій та фактів у музейних експозиціях, а дослідження музейно-виставкової діяльності як історичного і культурного феномена, його ролі у творенні новітніх політик пам՚яті в Україні. Наукова новизна статті полягає у критичному аналізі раніше не досліджених аспектів діяльності музеїв як національних інституцій культури із просвітницькою місією. Встановлено, що мапа колективної пам՚яті українців про війну та репресії середини ХХ ст. складається із часто несумісних наративів. Інтеграція української культурної пам՚яті з європейськими історичними інтерпретаціями відбувається у повільний й непослідовний спосіб. У результаті проведеного дослідження зроблено висновки. Багатолітній період «забуття з примусу», а також агресивна антиукраїнська політика пам՚яті Радянського Союзу залишили по собі гібридні історичні наративи про репресивну політику 1939–1953 рр. в українській історії. У перші десятиліття незалежності України радянська ідеологічна спадщина відображалася в діяльності Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої вітчизняної війни 1941–1945 рр.». її ознаками були інструменталізація досвіду війни під впливом актуальних політичних подій, несміливі спроби антропологізації війни. Сучасний «Національний музей історії України в Другій світовій війні» від часу утворення в 1974 р. і до сьогодні пройшов дві «наративні зміни» – першу «лагодження радянської розповіді» в половині 1990-х рр., і другу – «україноцентричної антропологізації наративу» після 2015 р. останні зміни надалі тривають і є доказом «важкості переосмислення дотихчасових уявлень про війну». Відмінний мнемонічний наратив представляли музеї західної частини України. Відмова від імперсько-радянських зразків одразу після проголошення незалежності, формування колективної свідомості українців як противаги російській загрозі, консолідація навколо історичних травм та пошуки шляхів її подолання були притаманні трьом львівським музеям, створеним на початку ХХІ ст.: Музею визвольної боротьби України, Національному музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», музейному комплексу «Територія терору».
Summary. Museums, as a storage of memory and places of national consciousness shaping construct their exposition through narratives – a certain story about historical events. The purpose of the article is to analyze the practices of instrumentalization of historical knowledge about the World War ІІ and totalitarian repressions of the mid-twentieth century. The object of study is propaganda in museum activities in the USSR (on the example of the Memorial Complex "Ukrainian State Museum of the Great Patriotic War of 1941–1945"), as well as experience of presenting the main aspects of overcoming the repressive and totalitarian heritage of Lviv museums (The Museum of the Liberation Struggle of Ukraine, The National Museum-Memorial of Victims of the Occupation Regimes "The Prison on Łącki Street", The Museum complex "Territory of Terror"). The research methodology is based on Jan Assmann՚s theory of individual, communicative and cultural memory. The applied historical and cultural approach allows not to involve verification of historical events and facts in museum exhibitions but analyze museum activities as a historical and cultural phenomenon, its role in creating the latest politics of memory in Ukraine. The scientific novelty of the article lies in the critical analysis of previously unexplored aspects of the activities of museums as national cultural institutions with an educational mission. It was proved that the map of the collective memory of Ukrainians about the war and repressions of the middle of the twentieth century consists of often mutually exclusive narratives. The integration of Ukrainian cultural memory with European historical interpretations is slow and inconsistent. As a result of the study, conclusions were drawn. The long period of "compulsory oblivion" as well as the aggressive anti-Ukrainian policy of the memory of the Soviet Union caused hybrid historical narratives about the repressive policies of 1939–1953 in Ukrainian history. In the first decades of Ukraine՚s independence, the Soviet ideological burden was reflected in the activities of the Memorial Complex "National Museum of the History of the Great Patriotic War of 1941–1945" which peculiarities were the instrumentalization of the experience of war under the influence of current political events and timid attempts to anthropologize the war. Present-day The National Museum of History of Ukraine in the Second World War has undergone two narrative changes since its foundation in 1974 – the first, "fixing the Soviet narrative" in the mid-1990s, and the second, "Ukrainian-centric anthropologizing of the narrative" after 2015. The latest changes continue and are proof of the difficulty of changing the hitherto perceptions of war. The museums of the western part of Ukraine represented a different mnemonic narrative. The abandonment of imperial-Soviet models immediately after the proclamation of independence, the formation of the collective consciousness of Ukrainians as a counterweight to the Russian threat, consolidation around historical traumas and finding ways to overcome it was characteristic of three Lviv museums created at the beginning of the XXI century – The Museum of the Liberation Struggle of Ukraine, The National Museum-Memorial of Victims of the Occupation Regimes "The Prison on Łącki Street", The Museum complex "Territory of Terror". ; Анотація. Музеї як носії пам՚яті та місця формування національної свідомості конструюють свій переказ з допомогою наративів – певної розповіді-історії про минулі події. Метою статті є аналіз практик інструменталізації історичного знання про Другу світову війну та тоталітарні репресії середини ХХ ст. через пропагандивно-музейну діяльність в СРСР (на прикладі Меморіального комплексу «Український державний Музей історії Великої вітчизняної війни 1941–1945 рр.»), а також представлення головних аспектів подолання репресивно-тоталітарної спадщини львівськими музеями (Музей визвольної боротьби України, Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», музейний комплекс «Територія терору»). Методологічною основою дослідження стала теорія Яна Ассмана про індивідуальну, комунікативну та культурну пам՚ять. Застосований історико-культурний підхід передбачає не верифікацію історичних подій та фактів у музейних експозиціях, а дослідження музейно-виставкової діяльності як історичного і культурного феномена, його ролі у творенні новітніх політик пам՚яті в Україні. Наукова новизна статті полягає у критичному аналізі раніше не досліджених аспектів діяльності музеїв як національних інституцій культури із просвітницькою місією. Встановлено, що мапа колективної пам՚яті українців про війну та репресії середини ХХ ст. складається із часто несумісних наративів. Інтеграція української культурної пам՚яті з європейськими історичними інтерпретаціями відбувається у повільний й непослідовний спосіб. У результаті проведеного дослідження зроблено висновки. Багатолітній період «забуття з примусу», а також агресивна антиукраїнська політика пам՚яті Радянського Союзу залишили по собі гібридні історичні наративи про репресивну політику 1939–1953 рр. в українській історії. У перші десятиліття незалежності України радянська ідеологічна спадщина відображалася в діяльності Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої вітчизняної війни 1941–1945 рр.». її ознаками були інструменталізація досвіду війни під впливом актуальних політичних подій, несміливі спроби антропологізації війни. Сучасний «Національний музей історії України в Другій світовій війні» від часу утворення в 1974 р. і до сьогодні пройшов дві «наративні зміни» – першу «лагодження радянської розповіді» в половині 1990-х рр., і другу – «україноцентричної антропологізації наративу» після 2015 р. останні зміни надалі тривають і є доказом «важкості переосмислення дотихчасових уявлень про війну». Відмінний мнемонічний наратив представляли музеї західної частини України. Відмова від імперсько-радянських зразків одразу після проголошення незалежності, формування колективної свідомості українців як противаги російській загрозі, консолідація навколо історичних травм та пошуки шляхів її подолання були притаманні трьом львівським музеям, створеним на початку ХХІ ст.: Музею визвольної боротьби України, Національному музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», музейному комплексу «Територія терору».
У статті коротко окреслена історія дипломатичних відносин України з ЄС з початку її незалежності до президентства В. А. Ющенко включно. Також визначені причини прагнення України до Європейського союзу та конкретні дії, які вона здійснила для цієї мети. ; В статье кратко очерчена история дипломатических отношений Украины с ЕС с начала ее независимости до президентства В. А. Ющенко включительно. Также определены причины стремления Украины в Европейский Союз и конкретные действия, которые она осущесвила для этой цели. ; The article gives the brief outline of Ukrainian diplomatic relations with the European Union starting from gaining independence up to Jushenko's presidency inclusive. It gives the reasons of Ukraine's intentions to join the EU and specific actions taken on the way.
Выполнен анализ показателей экономического состояния Украины после вступления в ВТО и возможного вступления в ТС или ЕС, а также проанализированы правовые аспекты интеграционных процессов в Украине (ВТО, ТС, ЗСТ, Евросоюз) ; The analysis of the indicators of economic conditions in Ukraine after WTO accession and possible membership in the Customs Union or the European Union, as well as the analysis of the legal aspects of the integration processes of Ukraine (WTO, CU, FTA, EU).
