Висвітлена концепція цивілізаційних змін А. Тойнбі в контексті проблем дослідження сучасної культури. Встановлено, що реконструкція взаємодії цивілізацій передбачає два моменти: формування моделі, яка описує основні існуючі на сьогодні цивілізації; дослідження спектра можливих взаємовідносин між ними. Унаслідок аналізу особливостей взаємовпливу культури, цивілізації і глобалізації зроблено важливі припущення про якісний характер узагальненої відповіді для кожної з відомих локальних цивілізацій: для цивілізації Месопотамії – культуру іригаційного землеробства; для цивілізації Єгипту – культуру басейнового землеробства; для цивілізації Греції – культуру інтелектуальної діяльності; для цивілізації Риму – культуру інфраструктурних дій тощо. Використовуючи потенціал концепції А. Тойнбі, у контексті досліджень епохи глобалізації зроблено важливий висновок про позитивні зміни в інструментарії культурно-історичного мислення. Каркас методології культурно-історичного мислення, який сформувався, дав можливість виявити органічне включення культурного чинника в пошук вирішення проблеми майбутнього. При цьому йдеться не про культуру як особливий феномен суспільного буття, а про її особливі трансформаційні форми, адекватні історичним етапам соціуму.
Мета дослідження – здійснити поняттєво-категоріальну реконструкцію нонконформізму в контексті функціонування поняття в Україні. Дослідження побудоване на міждисциплінарному інтегруванні низки методів, поєднаних концептуально узагальненим уявленням про взаємодію між досліджуваним матеріалом і дослідником, який для досягнення поставленої мети вдається до інтерпретаційного підходу. На рівних правах використовуються як об'єктивні методи дослідження, так і дещо суб'єктивізовані. Зокрема, це історико-генетичний метод, що дає змогу простежувати розвиток категорії «нонконформізм» упродовж часу існування явища, окреслюваного цими категоріями; метод реконструкції, що залучений для вивчення можливостей перекомбінування стійких іконографічних елементів українського мистецького нонконформізму у практиці переосмислення їхнього контексту на рівні інтерпретації, та метод діахронного аналізу суспільно-історичної реальності, спрямований на вивчення історико-культурних процесів, тобто сутнісно-темпоральних зрушень і змін в історико-культурній реальності, на відміну від синхронічного (одночасного) аналізу, котрий спрямований на розкриття сутнісно-просторової природи цієї історико- культурної реальності. Висновки. Роздуми над природою поняття «нонконформізм», що, як це не дивно, досі не є сталим в українському мистецтвознавстві, мають лабіринтоподібний характер, що зумовлено, з одного боку, наявністю у часі художніх творів, яких начебто в цьому часі бути не повинно через його інші ідеологічні настанови, з іншого боку – наявністю в художника внутрішньої потреби мистецького висловлювання, що не може не бути «конфліктним» по відношенню до часу, в якому він існує, якщо є справжнім новатором, і природним по відношенню до самого себе, оскільки художник відчуває себе новатором. Українська практика закордонної репрезентації нонконформності творів наших художників 1970–1980-х років з елементами етноідентифікації дозволяє зробити припущення, що саме з цього часу відбувається і становлення поняття «нонконформізм», і його змістове й сутнісне наповнення, що досі перебуває у русі до сталої поняттєвої форми.
Стаття присвячена огляду книги Дмитра Шевчука «Смисл і межі політич ного: філософська інтерпретація», що вийшла друком у 2014 році. Дана пра ця – це пошук способу мислити про політику, який здатен вловити справжній смисл політичного, що є ознакою політичного світу, де людина живе справ жнім «політичним життям», повною мірою реалізуючи свою свободу і слідуючи спільному благу. Інтерес до монографії зумовлений і тим, що у ній представлено авторську концепцію соціально-філософського аналізу онтологічних вимірів по літичного світу. Рефлексії над політичним світом як предметом політичної філософії у цілому надають можливість визначити універсальні характерис тики політичного та здійснити своєрідне «повернення» до нього. Осмислення філософських основ політичного є надзвичайно важливим у контексті сучас ності, оскільки дозволяє критично на нього «поглянути», намагається зрозу міти смисли, що ним породжуються та створити підгрунтя для раціональної реалізації політики. ; The article provides the review of book by Dmytro Shevchuk "The sense and limits of political: philosophical interpretation," which was published in 2014. This work – is the search of the way of thinking about politics, which is able to grasp the true meaning of the political, which is a sign of the political world, where people live real "political life", realizing their freedom and following common good. The interest to the monograph is caused by the fact that it presents the author's concept of social-philosophical analysis of ontological dimensions of the political world. The reflections on the political world as a subject of political philosophy in general provide an opportunity to identify the universal characteristics of political and make a kind of political "returning" to it. Investigating the philosophical bases of political is extremely important in the context of contemporaneity, because it allows to look critically on it, trying to understand the senses, generated by it, and create a basis for rational policy implementation
The basic modification of the geographical area in the direction of its greater complexity, multi-level and polysemous, go to the matrix format, rhizomes, lattice. Phenomenological interpretation of geographical space and its major symbolic representations (including political) are analyzed. It was found that the geographical metaphor can act as guidelines for the development of human culture, political space and society. Key words: philosophy of geography, the symbolic representation , text, a map. ; Виявлено основні модифікації географічного простору в бік його більшої ускладненості, багаторівневості і полісемантичності, переходу в формат матриці, різоми, решітки. Проаналізовано феноменологічні інтерпретації географічного простору і його основні символічні репрезентації (зокрема, політичні). З'ясовано, що географічні метафори здатні виступати орієнтирами розвитку людини, культури, політичного простору і суспільства. Ключові слова: філософія географії, символічні репрезентації, текст, карта.Выявлены основные модификации географического пространства в сторону его большей усложненности, многоуровневости и полисемантичности, перехода в формат матрицы, ризомы, решетки. Проанализированы феноменологические интерпретации географического пространства и его основные символические репрезентации (в том числе и политические). Выяснено, что географические метафоры способны выступать ориентирами развития человека, культуры, политического пространства и общества. Ключевые слова: философия географии, символические репрезентации, текст, карта. The basic modification of the geographical area in the direction of its greater complexity, multi-level and polysemous, go to the matrix format, rhizomes, lattice. Phenomenological interpretation of geographical space and its major symbolic representations (including political) are analyzed. It was found that the geographical metaphor can act as guidelines for the development of human culture, political space and society. Key words: philosophy of geography, the symbolic representation , text, a map.
In informational epoch human freedom is a major axiological sense of development of Ukrainian society. It is not stabilizing of existent quality, but it allows a person to feel social comfort, protection from despotism. Dualism of vectors of development of freedom consists of that along with political individualism, when individual responsibility and attitude increase on corresponding interests, terms are formed for the new forms of political collectivism: from the lobbying to the networks of mutual aid. ; В информационную эпоху свобода человека является важнейшим аксиологическим смыслом развития украинского общества. В значительной степени для нас это не является стабилизацией уже существующего качества, а появлением условий, позволяющих человеку почувствовать себя социально комфортно, защищенным от какого-либо произвола. Дуализм векторов развития свободы сегодня состоит в том, что наряду с политическим индивидуализмом, когда возрастает индивидуальная ответственность и настроенность на соответствующие интересы, формируются условия для новых форм политического коллективизма: от групп давления до сетей взаимопомощи. ; В інформаційну епоху свобода людини становить важливий аксіологічний зміст розвитку українського суспільства. Великою мірою для нас це не є стабілізацією вже існуючої якості, анабуттям таких умов, які дозволять людині почувати себе соціально комфортно, бути захищеною від будь-якої сваволі. Дуалізм векторів розвитку свободи сьогодні є у тому, що поряд із політичним індивідуалізмом, коли зростає індивідуальна відповідальність та налаштування на відповідні інтереси, формуються умови для нових форм політичного колективізму: від груп тиску до мереж взаємодопомоги.
In informational epoch human freedom is a major axiological sense of development of Ukrainian society. It is not stabilizing of existent quality, but it allows a person to feel social comfort, protection from despotism. Dualism of vectors of development of freedom consists of that along with political individualism, when individual responsibility and attitude increase on corresponding interests, terms are formed for the new forms of political collectivism: from the lobbying to the networks of mutual aid. ; В информационную эпоху свобода человека является важнейшим аксиологическим смыслом развития украинского общества. В значительной степени для нас это не является стабилизацией уже существующего качества, а появлением условий, позволяющих человеку почувствовать себя социально комфортно, защищенным от какого-либо произвола. Дуализм векторов развития свободы сегодня состоит в том, что наряду с политическим индивидуализмом, когда возрастает индивидуальная ответственность и настроенность на соответствующие интересы, формируются условия для новых форм политического коллективизма: от групп давления до сетей взаимопомощи. ; В інформаційну епоху свобода людини становить важливий аксіологічний зміст розвитку українського суспільства. Великою мірою для нас це не є стабілізацією вже існуючої якості, анабуттям таких умов, які дозволять людині почувати себе соціально комфортно, бути захищеною від будь-якої сваволі. Дуалізм векторів розвитку свободи сьогодні є у тому, що поряд із політичним індивідуалізмом, коли зростає індивідуальна відповідальність та налаштування на відповідні інтереси, формуються умови для нових форм політичного колективізму: від груп тиску до мереж взаємодопомоги.
The article is devoted to the analysis of the notion`s meaning of ethical leadership, the disclosure of its manifestations in the professional activities of public officials, the determination of the potential of this phenomenon for strengthening the ethical principles of the public services' functioning.It has been established that the main theories of leadership usually classify ethical behaviour as an important characteristic of a leader's personality, but, at the same time, they either do not focus on its meaningful status or consider ethical leadership as inherent for certain individual leaders. Therefore, the necessity for a thorough research of ethical leadership at the level of individuals and institutions is noted.The manifestations of ethical leadership as a component of the professional competence of the heads of government bodies and their subordinates have been analysed, the growth of its importance depending on the place an employee occupies in the management hierarchy of a public institution has been emphasized.The importance of strengthening the professional and ethical atmosphere in the public service has been emphasized not only in the form of fixing the norms of acceptable employees` behaviour in ethical codes, but also the existence of a real example of an ethical leader who is also guided by higher values and encourages colleagues to positive behaviour and personal growth. Attention is drawn to the scientific potential of the interaction idea between servants` leadership skills and their ability to solve ethical problems in the workplace, as well as the promotion of ethics in the organizational culture of public service.The research made it possible to formulate the author's definition of ethical leadership in public service as a meaning-forming, complex phenomenon, which provides for the leader's possession of the necessary moral qualities and ethical characteristics that manifest themselves in relationships, actions and behaviour, as well as ethical management of a public institution. ...
The article provides the review of book by Dmytro Shevchuk "The sense andlimits of political: philosophical interpretation," which was published in 2014. Thiswork – is the search of the way of thinking about politics, which is able to grasp thetrue meaning of the political, which is a sign of the political world, where peoplelive real "political life", realizing their freedom and following common good. Theinterest to the monograph is caused by the fact that it presents the author's conceptof social-philosophical analysis of ontological dimensions of the political world.The reflections on the political world as a subject of political philosophy in generalprovide an opportunity to identify the universal characteristics of political andmake a kind of political "returning" to it. Investigating the philosophical basesof political is extremely important in the context of contemporaneity, because itallows to look critically on it, trying to understand the senses, generated by it, andcreate a basis for rational policy implementation. ; Стаття присвячена огляду книги Дмитра Шевчука «Смисл і межі політичного: філософська інтерпретація», що вийшла друком у 2014 році. Дана праця – це пошук способу мислити про політику, який здатен вловити справжній смисл політичного, що є ознакою політичного світу, де людина живе справжнім «політичним життям», повною мірою реалізуючи свою свободу і слідуючи спільному благу. Інтерес до монографії зумовлений і тим, що у ній представлено авторську концепцію соціально-філософського аналізу онтологічних вимірів політичного світу. Рефлексії над політичним світом як предметом політичної філософії у цілому надають можливість визначити універсальні характеристики політичного та здійснити своєрідне «повернення» до нього. Осмислення філософських основ політичного є надзвичайно важливим у контексті сучасності, оскільки дозволяє критично на нього «поглянути», намагається зрозуміти смисли, що ним породжуються та створити підгрунтя для раціональної реалізації політики.
Досліджено особливості смислової війни як продовження інформаційної агресії Російської Федерації та розкрито їх відмінності. Сутність смислової війни визначено як прагнення нав'язати вигідні агресору чинники детермінації державної політики та людської діяльності. Зазначено, що об'єктами атак смислової війни є глибинні структури мислення (матриці, патерни, фрейми та установки) з метою сформувати симулякри – змінити реальну картину дійсності на спотворену віртуальну копію-фантом. Обґрунтовано положення, що теоретико-методологічними основами перемоги України в сучасній смисловій війні повинні бути практично забезпечені істинність, розумність та значущість всіх соціальних модернізацій. ; Problem setting. In the conditions of today's Russian hybrid war against Ukraine, there is highly topical a problem of identifying democratic resources for successful counteraction to hostile aggression, ensuring sustainable development of Ukrainian society and theoretical and methodological substantiation of strategy and victory tactics. Therefore, for the theory of public administration, there is topical a task to form a corresponding to the situation conceptual understanding of complex transformational processes of the present and to produce the deep meanings for developing the Ukrainian society.Recent research and publications analysis. The analysis of the problem is carried out in several planes. In particular, the specific content of the information and semantic warfare on the part of Russia is recreated by quoting its ideologists (V. Surkov, V. Gerasimov, and others). The essence of the topic is disclosed on the basis of theoretical developments of such domestic authors as H. Pocheptsov and V. Horbulin. The basic ideas of interpreting the connection of information and meaning, as well as the significance of democratic and humanistic meanings for the civilization development of Ukrainian society, are substantiated by the theoretical positions of classics of the world thought by J. Baudrillard, M. Weber, J. Habermas, V. Dilthey, V. Frankl, F. Fukuyama and modern scholars K. Welzel and R. Inglegart.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. The analyzed works raise important aspects of the semantic warfare, but do not fully reveal its systemic nature, or do not reproduce the Ukrainian context of its successful conclusion. Accordingly, the purpose of the proposed article is defined as the disclosure of theoretical and methodological foundations of Ukraine's victory in the modern semantic warfare against the Russian Federation, in particular in the context of the development of democratic forms of governance and civil society.Paper main body. The basic exposition of the article is the statement that the hybrid war of the Russian Federation is a state policy of aggressive interference in international processes, the realization of the imperial aspirations to be a supervising state. The main objects of intervention are democratic values and social-power relations of the West.The distinction between information and semantic warfare is based on the fact that not all information is knowledge and acquires significance of meaning (or sense) – the inner meaning of thinking and activity of a particular person. The relationship between information and meaning can be defined using the categories "form" and "content". The threat of semantic warfare is that it changes the understanding – beliefs and identity of the person. Accordingly, there are formed convenient for the aggressor social values, political guidelines, principles and criteria for identification and direction of the society. According to Y. Habermas, social meanings are formed by three complementary characteristics - truth, prudence, and significance. In other words, truth as a meaning must be realized in an objective, impartial reproduction of a certain cut of reality – state, process, activity, etc. Prudence requires the observance of the unity of language and speech and the established set of logical rules of thinking and speech. In its turn, the significance focuses on the meaningful sequence of the practical attitude of the subject to reality, the embodiment of the meanings of its thinking and values into the specific actions. For a social subject, truth, prudence and significance as a unity of its meanings are reproduced in the credibility – its belief in the truth and value of its own knowledge and attitude.Conclusions of the research and prospects for further studies. Thus, the challenges of the semantic warfare that was imposed on Ukraine by the Kremlin led to the actualization of a number of important issues of ideological and methodological significance. There is a need in a deep theoretical justification of the public policy, the reformation of all spheres of society on the meaningful foundations of modern civilization development. Specific methods for implementing Ukrainian centrist meanings are the expansion of discursive practices, the observance of the adequacy of titles, the establishment of intersubjective credibility, and the promotion of the establishment of national identity. These aspects are perspective directions of scientific research for the theory of public administration.
Досліджено особливості смислової війни як продовження інформаційної агресії Російської Федерації та розкрито їх відмінності. Сутність смислової війни визначено як прагнення нав'язати вигідні агресору чинники детермінації державної політики та людської діяльності. Зазначено, що об'єктами атак смислової війни є глибинні структури мислення (матриці, патерни, фрейми та установки) з метою сформувати симулякри – змінити реальну картину дійсності на спотворену віртуальну копію-фантом. Обґрунтовано положення, що теоретико-методологічними основами перемоги України в сучасній смисловій війні повинні бути практично забезпечені істинність, розумність та значущість всіх соціальних модернізацій. ; Problem setting. In the conditions of today's Russian hybrid war against Ukraine, there is highly topical a problem of identifying democratic resources for successful counteraction to hostile aggression, ensuring sustainable development of Ukrainian society and theoretical and methodological substantiation of strategy and victory tactics. Therefore, for the theory of public administration, there is topical a task to form a corresponding to the situation conceptual understanding of complex transformational processes of the present and to produce the deep meanings for developing the Ukrainian society.Recent research and publications analysis. The analysis of the problem is carried out in several planes. In particular, the specific content of the information and semantic warfare on the part of Russia is recreated by quoting its ideologists (V. Surkov, V. Gerasimov, and others). The essence of the topic is disclosed on the basis of theoretical developments of such domestic authors as H. Pocheptsov and V. Horbulin. The basic ideas of interpreting the connection of information and meaning, as well as the significance of democratic and humanistic meanings for the civilization development of Ukrainian society, are substantiated by the theoretical positions of classics of the world thought by J. Baudrillard, M. Weber, J. Habermas, V. Dilthey, V. Frankl, F. Fukuyama and modern scholars K. Welzel and R. Inglegart.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. The analyzed works raise important aspects of the semantic warfare, but do not fully reveal its systemic nature, or do not reproduce the Ukrainian context of its successful conclusion. Accordingly, the purpose of the proposed article is defined as the disclosure of theoretical and methodological foundations of Ukraine's victory in the modern semantic warfare against the Russian Federation, in particular in the context of the development of democratic forms of governance and civil society.Paper main body. The basic exposition of the article is the statement that the hybrid war of the Russian Federation is a state policy of aggressive interference in international processes, the realization of the imperial aspirations to be a supervising state. The main objects of intervention are democratic values and social-power relations of the West.The distinction between information and semantic warfare is based on the fact that not all information is knowledge and acquires significance of meaning (or sense) – the inner meaning of thinking and activity of a particular person. The relationship between information and meaning can be defined using the categories "form" and "content". The threat of semantic warfare is that it changes the understanding – beliefs and identity of the person. Accordingly, there are formed convenient for the aggressor social values, political guidelines, principles and criteria for identification and direction of the society. According to Y. Habermas, social meanings are formed by three complementary characteristics - truth, prudence, and significance. In other words, truth as a meaning must be realized in an objective, impartial reproduction of a certain cut of reality – state, process, activity, etc. Prudence requires the observance of the unity of language and speech and the established set of logical rules of thinking and speech. In its turn, the significance focuses on the meaningful sequence of the practical attitude of the subject to reality, the embodiment of the meanings of its thinking and values into the specific actions. For a social subject, truth, prudence and significance as a unity of its meanings are reproduced in the credibility – its belief in the truth and value of its own knowledge and attitude.Conclusions of the research and prospects for further studies. Thus, the challenges of the semantic warfare that was imposed on Ukraine by the Kremlin led to the actualization of a number of important issues of ideological and methodological significance. There is a need in a deep theoretical justification of the public policy, the reformation of all spheres of society on the meaningful foundations of modern civilization development. Specific methods for implementing Ukrainian centrist meanings are the expansion of discursive practices, the observance of the adequacy of titles, the establishment of intersubjective credibility, and the promotion of the establishment of national identity. These aspects are perspective directions of scientific research for the theory of public administration.
At the modern stage ofUkraine's development global political and social transformations determine high importance of the problem of sense-of-life search of people. The important phenomena of sense-of-life search of personality is the self-determination, choice of main life values, senses, moral stances etc. The results of analysis of life selfrealization as important phenomena of sense-of-life search of personality at works of ukrainian and foreign psychologists, representatives of existence, activity and personality approaches are represented. Foreign and native scientists explore the phenomena of life self-determination as an important stage of the process of sense-of- life search of personality. Special features of interrelation of life self-determination and another kinds of self-determination — personal, professional, moral are analysed. It is educed, that life self-determination is an important condition of the personal, professional, moral self-determination's development. The sensitive stage of life selfrealization's forming is youth age. An important role of life self-determination as one of the main conditions of personal and professional self-determination's development of teenagers are identified. The results of analysis of life self-determination's interrelation with other phenomenas of personal growth of youth (self-identity, self-analysis, subjectness) are represented. The special characteristics of the life self-determination's of youth (creativity, professional motivation, life satisfaction, spirituality) are represented. The perspective directions of further research of the life self-determination are elaboration of it's structure, model of forming, psychological and pedagogical conditions, gender special features of it's forming etc. ; В статье рассматривается проблема жизненного самоопределения. Представлены результаты сравнительного анализа понятий «жизненное самоопределение» и «личностное самоопределение» в профессиональной литературе. Исследовано содержание феномена жизненного самоопределения в работах украинских и зарубежных ученых. Определены специфические признаки феномена жизненного самоопределения. Исследованы подходы ученых к изучению структуры жизненного самоопределения в юношеском возрасте. Выявлены особенности взаимосвязи данного психического образования с другими феноменами личностного развития юношей: жизненной перспективой, самопознанием, системой жизненных смыслов, жизненными планами. Выявлены специфические признаки жизненного самоопределения в юношеском возрасте. ; У статті розглядається проблема життєвого самовизначення в юнацькому віці. Представлено результати порівняльного аналізу понять «життєве самовизначення» й «особистісне самовизначення» в фаховій літературі. Досліджено зміст феномена життєвого самовизначення у роботах українських і зарубіжних вчених. Визначено специфічні ознаки феномена життєвого самовизначення. Досліджено підходи вчених до вивчення структури життєвого самовизначення в юнацькому віці. Виявлено особливості взаємозв'язку досліджуваного психічного утворення з іншими феноменами особистісного зростання юнаків: життєвою перспективою, самопізнанням, системою життєвих смислів, життєвими планами. Виявлено специфічні ознаки життєвого самовизначення в юнацькому віці.
Стаття присвячена проблемі світогляду особистості в юнацькому віці. Окреслюються напрямки психологічного дослідження світогляду в контексті психології та зазначається специфіка якісного підходу до його вивчення. Подано аналіз результатів дослідження світоглядних уявлень хлопців та дівчат юнацького віку, які стосуються тлумачення сутності людини; ставлень до природи, інших людей, суспільства; поглядів на учіннєво-професійну діяльність; смислів та переживань, пов'язаних з екзистенційними проблемами. ; Article deals with the problem of personality's worldview in adolescence. The main trends of its psychological investigation as well as the specific of qualitative approach to its study are revealed. The results of such study that concern adolescents' ideas about the essence of human being, their attitude towards nature, other people, society, studying and professional activities, their existential experience are represented. So in their worldview respondents consider human being as a biosocial creature that has well-developed volitional and moral qualities, is able to manage his/her life and to influence his/her future by means of free and responsible choices. In the base of respondents' attitude towards nature lies an universal worldview image that unites scientific-biological and moral-spiritual meanings of life's subjects existence. Respondents' worldview ideas about fundamental principles of social-political life in Ukraine could be characterized as a conviction in the necessity of orientation on democratic values, experience of economically advanced countries, providing of productive dialogue and cooperative interaction between citizens and political elite. Respondents claim the great value of equal and sincere communication as a way of understanding of his/her unique and profound essence. Adolescents are convicted that studying and professional activity are closely interconnected and affect considerably the process of intellectual and communicative abilities and personality's professional qualities formation. At last, respondents' worldview attitudes towards existential problems manifest themselves in subjective meaning of life (in our case it is eudemonic striving), in conviction that one could influence his/her own fate, in so called "passive" religiosity, in consideration of death as a passage to afterlife existence in memories of other people.
The purpose of the article is to determine the process of transformation of the medieval iconostasis with wall-to-wall horizontal beams as main structural/supporting elements to the new type – iconostasis as an architectural frame – which it becomes on the border of the 16–17th century. The research methodology is based on the iconological and comparative methods, which allow identifying the rules of construction, combinations, and relationships between the structural elements of the architectural frame of the XVII century Ukrainian iconostasis, to determine the ideological sources of the formation of such model of the iconostasis and disclose its meanings. The scientific novelty of the work is connected with the expansion of knowledge about the development of the Ukrainian iconostasis. Among the main sources that influenced the formation of the new image of the Ukrainian iconostasis were the Greek tradition of organizing sanctuary barriers and the Latin tradition of framing a religious image. Creating a new concept of the Ukrainian iconostasis at the junction of two traditions was a reaction to the social and political context of the period, which appeared in the Western European art of the Renaissance. Conclusions. Creating a new concept of the Ukrainian iconostasis at the junction of two traditions was a reaction to the social and political context of the period. The introduction to the Ukrainian iconostasis of the frames and its transformation at the beginning of the 17th century in an architectural frame gives the basis to consider this transformation as an ideological project. The new design of the Ukrainian iconostasis, due to the introduction of the blind arcade in the upper tier and the abundant decoration of all surfaces, referred to a similar device of the iconoscopes of the Balkans, and especially the iconostases of Athos. Under the conditions of the establishment of the Greek Catholic Church, such iconostasis construction was a visual marker of the confessional identity of an Orthodox Ukrainian church. At the same time, one of the goals of simultaneously increasing the spatial depth of the iconostasis could be the desire to strengthen the emotional impression of its new architectural image. The use of monumental volumetric structures to influence the consciousness of believers is a technique widely used by the Catholic the art of the time. ; Цель исследования: выявить факторы, повлиявшие на процесс трансформации средневекового тяблового иконостаса в иконостас – архитектурную раму, которой он становится на границе XVI–XVII веков. Методология исследования опирается на компаративный и иконологический методы, которые позволяют выявить правила построения, комбинаций и взаимоотношений между структурными элементами архитектурно-декоративной рамы украинских иконостасов XVII ст., определить идеологические источники формирования такой образной системы и установить ее смыслы. Научная новизна работы связана с расширением представлений о процессе развития украинского иконостаса. Среди основных источников, которые оказали влияния на формирование его нового облика на границе XVI–XVII веков, определены греческая традиция организации алтарных преград и латинская традиция обрамления религиозного образа, которая появилась в западноевропейском искусстве эпохи Ренессанса. Выводы. Создание новой концепции украинского иконостаса на стыке двух традиций было реакцией на общественно-политический контекст эпохи. Введение в украинский иконостас обрамлений и превращение его вначале XVII в. в архитектурную раму, дает основание рассматривать эту трансформацию как идеологический проект. Новая конструкция украинского иконостаса, благодаря введению аркатуры в верхнем ярусе и обильному декорированию всех поверхностей, отсылала к аналогичному устройству иконостасов Балкан, и, особенно иконостасам Афона. В условиях становления греко-католической Церкви такая конструкция иконостаса была визуальным маркером конфессиональной идентичности православного украинского храма. При этом одной из целей одновременного увеличения пространственной глубины иконостаса могло быть желание усилить эмоциональное впечатление от его нового архитектурного образа. Использование монументальных объёмных конструкций для влияния на сознание верующих – прием, широко использовавшийся католическим искусством того времени. ; Мета дослідження: виявити чинники, що вплинули на процес трансформації середньовічного тяблового іконостаса на іконостас – архітектурну раму, якою він стає на межі XVI–XVII ст. Методологія дослідження спирається на компаративний та іконологічний методи, які дозволяють виявити правила побудови, комбінацій і взаємодії між структурними елементами архітектурно-декоративної рами українських іконостасів XVII ст., визначити ідеологічні джерела формування такої образної системи і встановити її смисли. Наукова новизна роботи пов'язана з розширенням уявлень про процес розвитку українського іконостаса. Серед основних джерел, які вплинули на формування його нового вигляду на межі XVI–XVII ст., визначені грецька традиція організації вівтарних огорож і латинська традиція обрамлення релігійного образу, яка з'явилася в західноєвропейському мистецтві доби Ренесансу. Висновки. Створення нової концепції українського іконостаса на стику двох традицій було реакцією на суспільно-політичний контекст доби. Введення в український іконостас обрамлень і перетворення його на початку XVII ст. на архітектурну раму, дає підставу розглядати цю трансформацію як ідеологічний проект. Нова конструкція українського іконостаса, завдяки введенню аркатури в верхньому ярусі й розмаїтому декоруванню всіх поверхонь, відсилала до аналогічної організації іконостасів Балкан, і, особливо, іконостасів Афона. В умовах становлення греко-католицької Церкви така конструкція іконостаса була візуальним маркером конфесійної ідентичності православного українського храму. Водночас одним із завдань збільшення просторової глибини іконостаса могло бути бажання посилити емоційне враження від його нового архітектурного образу. Використання монументальних об'ємних конструкцій для впливу на свідомість вірян – прийом, що широко використовувався католицьким мистецтвом того часу.
The purpose of the article is to determine the process of transformation of the medieval iconostasis with wall-to-wall horizontal beams as main structural/supporting elements to the new type – iconostasis as an architectural frame – which it becomes on the border of the 16–17th century. The research methodology is based on the iconological and comparative methods, which allow identifying the rules of construction, combinations, and relationships between the structural elements of the architectural frame of the XVII century Ukrainian iconostasis, to determine the ideological sources of the formation of such model of the iconostasis and disclose its meanings. The scientific novelty of the work is connected with the expansion of knowledge about the development of the Ukrainian iconostasis. Among the main sources that influenced the formation of the new image of the Ukrainian iconostasis were the Greek tradition of organizing sanctuary barriers and the Latin tradition of framing a religious image. Creating a new concept of the Ukrainian iconostasis at the junction of two traditions was a reaction to the social and political context of the period, which appeared in the Western European art of the Renaissance. Conclusions. Creating a new concept of the Ukrainian iconostasis at the junction of two traditions was a reaction to the social and political context of the period. The introduction to the Ukrainian iconostasis of the frames and its transformation at the beginning of the 17th century in an architectural frame gives the basis to consider this transformation as an ideological project. The new design of the Ukrainian iconostasis, due to the introduction of the blind arcade in the upper tier and the abundant decoration of all surfaces, referred to a similar device of the iconoscopes of the Balkans, and especially the iconostases of Athos. Under the conditions of the establishment of the Greek Catholic Church, such iconostasis construction was a visual marker of the confessional identity of an Orthodox Ukrainian church. At the same time, one of the goals of simultaneously increasing the spatial depth of the iconostasis could be the desire to strengthen the emotional impression of its new architectural image. The use of monumental volumetric structures to influence the consciousness of believers is a technique widely used by the Catholic the art of the time. ; Цель исследования: выявить факторы, повлиявшие на процесс трансформации средневекового тяблового иконостаса в иконостас – архитектурную раму, которой он становится на границе XVI–XVII веков. Методология исследования опирается на компаративный и иконологический методы, которые позволяют выявить правила построения, комбинаций и взаимоотношений между структурными элементами архитектурно-декоративной рамы украинских иконостасов XVII ст., определить идеологические источники формирования такой образной системы и установить ее смыслы. Научная новизна работы связана с расширением представлений о процессе развития украинского иконостаса. Среди основных источников, которые оказали влияния на формирование его нового облика на границе XVI–XVII веков, определены греческая традиция организации алтарных преград и латинская традиция обрамления религиозного образа, которая появилась в западноевропейском искусстве эпохи Ренессанса. Выводы. Создание новой концепции украинского иконостаса на стыке двух традиций было реакцией на общественно-политический контекст эпохи. Введение в украинский иконостас обрамлений и превращение его вначале XVII в. в архитектурную раму, дает основание рассматривать эту трансформацию как идеологический проект. Новая конструкция украинского иконостаса, благодаря введению аркатуры в верхнем ярусе и обильному декорированию всех поверхностей, отсылала к аналогичному устройству иконостасов Балкан, и, особенно иконостасам Афона. В условиях становления греко-католической Церкви такая конструкция иконостаса была визуальным маркером конфессиональной идентичности православного украинского храма. При этом одной из целей одновременного увеличения пространственной глубины иконостаса могло быть желание усилить эмоциональное впечатление от его нового архитектурного образа. Использование монументальных объёмных конструкций для влияния на сознание верующих – прием, широко использовавшийся католическим искусством того времени. ; Мета дослідження: виявити чинники, що вплинули на процес трансформації середньовічного тяблового іконостаса на іконостас – архітектурну раму, якою він стає на межі XVI–XVII ст. Методологія дослідження спирається на компаративний та іконологічний методи, які дозволяють виявити правила побудови, комбінацій і взаємодії між структурними елементами архітектурно-декоративної рами українських іконостасів XVII ст., визначити ідеологічні джерела формування такої образної системи і встановити її смисли. Наукова новизна роботи пов'язана з розширенням уявлень про процес розвитку українського іконостаса. Серед основних джерел, які вплинули на формування його нового вигляду на межі XVI–XVII ст., визначені грецька традиція організації вівтарних огорож і латинська традиція обрамлення релігійного образу, яка з'явилася в західноєвропейському мистецтві доби Ренесансу. Висновки. Створення нової концепції українського іконостаса на стику двох традицій було реакцією на суспільно-політичний контекст доби. Введення в український іконостас обрамлень і перетворення його на початку XVII ст. на архітектурну раму, дає підставу розглядати цю трансформацію як ідеологічний проект. Нова конструкція українського іконостаса, завдяки введенню аркатури в верхньому ярусі й розмаїтому декоруванню всіх поверхонь, відсилала до аналогічної організації іконостасів Балкан, і, особливо, іконостасів Афона. В умовах становлення греко-католицької Церкви така конструкція іконостаса була візуальним маркером конфесійної ідентичності православного українського храму. Водночас одним із завдань збільшення просторової глибини іконостаса могло бути бажання посилити емоційне враження від його нового архітектурного образу. Використання монументальних об'ємних конструкцій для впливу на свідомість вірян – прийом, що широко використовувався католицьким мистецтвом того часу.
Article deals with the problem of personality's worldview in adolescence. The main trends of its psychological investigation as well as the specific of qualitative approach to its study are revealed. The results of such study that concern adolescents' ideas about the essence of human being, their attitude towards nature, other people, society, studying and professional activities, their existential experience are represented. So in their worldview respondents consider human being as a biosocial creature that has well-developed volitional and moral qualities, is able to manage his/her life and to influence his/her future by means of free and responsible choices. In the base of respondents' attitude towards nature lies an universal worldview image that unites scientific-biological and moral-spiritual meanings of life's subjects existence. Respondents' worldview ideas about fundamental principles of social-political life in Ukraine could be characterized as a conviction in the necessity of orientation on democratic values, experience of economically advanced countries, providing of productive dialogue and cooperative interaction between citizens and political elite. Respondents claim the great value of equal and sincere communication as a way of understanding of his/her unique and profound essence. Adolescents are convicted that studying and professional activity are closely interconnected and affect considerably the process of intellectual and communicative abilities and personality's professional qualities formation. At last, respondents' worldview attitudes towards existential problems manifest themselves in subjective meaning of life (in our case it is eudemonic striving), in conviction that one could influence his/her own fate, in so called "passive" religiosity, in consideration of death as a passage to afterlife existence in memories of other people. ; Стаття присвячена проблемі світогляду особистості в юнацькому віці. Окреслюються напрямки психологічного дослідження світогляду в контексті психології та зазначається специфіка якісного підходу до його вивчення. Подано аналіз результатів дослідження світоглядних уявлень хлопців та дівчат юнацького віку, які стосуються тлумачення сутності людини; ставлень до природи, інших людей, суспільства; поглядів на учіннєво-професійну діяльність; смислів та переживань, пов'язаних з екзистенційними проблемами.
