Suchergebnisse

Is disclosed the essence of education in ensuring social development of young people. The attention is focused on the need to review the content of the state youth policy as for youth education in order to promote its successful social integration and preparation for life in a democratic society . The paper attempts to identify the ideological content of the modern system of youth education in the context of state youth policy in Ukraine.Relevance of perspective is enhanced by dynamics of changes in the processes , the increasing role of software issues as well as social and human development , harmoniza-tion of public - public relations, forming a common responsibility of the state and societyfor further promotion of the state. The article emphasizes the multidimensionality of the education of youth , which covers issues of patriotic , intellectual, spiritual , moral, aes-thetic , civil law , environmental , labor, physical education , social activity and responsi-bility. It is noted on the importance of the role of the state in creating the best conditions for performing functions of opportunities of all stakeholders of education of youth ( fam-ily, educational – educational institutions, NGOs , the media, etc. ). Is focused on educa-tion as a key institution in ensuring social development of young people. It is concluded that the democratization of management in the field of education, in particular higher education, is a powerful factor in the development of modern educational potential of the education system. In addition to the priority areas of influence of the state is allocated more orientation on the inclusion of young people in all spheres of public life at the local level , which is one of directions for forming youth understanding of their role in society and opportunities for self-realization. ; Розкрито сутність виховання у забезпеченні соціального розвитку молоді. Акцен-товано увагу на потребі перегляду змісту державної молодіжної політики щодо ви-ховання молоді з метою сприяння її успішній ...

У статті йдеться про активну діяльність о. Василя Гопка, єпископа Павла Гойдича, багатьох доброчинців та державних урядовців для створення празької парафії в міжвоєнній історії Греко-Католицької Церкви Чехословаччини. Парафія розмістилася в костьолі св. Климента. Діяльність її першого пароха о. Василя Гопка, як і його наступників, мала велике значення для опіки над греко-католицькою молоддю, емігрантами до Америки з Підкарпаття та Пряшівщини, безробітними та загалом для надання духовної опіки вихідцям із східної частини держави. Заснування парафії і її юридичне оформлення було непростою справою й тривало роками. Врешті у 1934 р. о. Василя Гопка офіційно призначено парохом, котрий став духовним батьком і організатором вірників навколо приходу св. Климента. Велике значення мала соціальна опіка над емігрантами і заробітчанами, так як серед більшості греко-католицької громади переважали студенти, різноробочі, прислуга та військові, котрі не мали достатнього заробітку для підтримки власної парафії. Більше того, сам о. Василь Гопко та інші представники громади, влаштовували обіди, подарунки для незаможних парафіян (одяг та взуття); здійснювали допомогу емігрантам через товариство св. Рафаеля, надаючи духовну, перекладацьку та навігаційну підтримку. Старання урядовців до створення приходу греко-католиків у Празі були досить помірними, проте наявність таких приходів у сусідніх столицях змушувало уряд до певних дій. Загалом треба наголосити, що Чехословацька держава уникала безпосереднього фінансування майбутньої парафії, а тому для цього було переведено утримання з приходу Пакаштова. Чехословацька влада (уряд) матеріально долучилася до створення фари, надавши частину університетської бібліотеки. Безумовно, великим був подарунок від празьких католиків в особі архієпископа Франтішека Кордача, котрий подарував костьол св. Климента, що став окрасою греко-католицької громади. ; The article is about the activity of priest Vasil Hopko, Bishop Paul Goydich, many benefactors and government officials in the creation of the Prague parish during the interwar history of the Greek Catholic Church of Czechoslovakia. No wonder that almost all bishops and Greek Catholic faithful from all over the world was taken care about parish. The parish was housed in the church of St. Clement. The activities of its first pastor priest Vasil Hopka, as well as his followers, had a huge weight for the guardianship of Greek Catholic youth, immigrants to America from the Subcarpathians and Presov regions, the unemployed and, in general, the provision of spiritual care for immigrants from the eastern part of the state. The foundation of the parish and its legal formulation was a complicated matter and lasted for years. Finally, in 1934, priest Vasyl Hopko was officially appointed by the pastor, who became the spiritual father and organizer of the faithful around the parish of St. Clement in Prague. The great importance had the parish social care about emigrants and migrant workers, as most of the Greek Catholic community was dominated by students, unskilled workers, servants and military personnel who didn't have enough income to support their own parish. Moreover, Vasyl Hopko and other community representatives, arranged lunches, gifts for poor parishioners (clothing and footwear). They provided assistance to emigrants through St. Raphael association, providing spiritual, translation and navigational support. The government's efforts to create a Greek-Catholic parish in Prague were modest, but the presence of such parishes in neighboring capitals forced the government to take certain steps. In general, it should be emphasized that the Czechoslovak state avoided direct funding for the future parish, and therefore for this enterprise the financing was transferred from the parish of Pakashtov. The Czechoslovak authorities made a financial contribution to the creation of the headlight, providing part of the university library. Of course, the greatest was a gift from the Prague Catholics in the person of Archbishop Frantsek Kordach, who presented the church of St. Clement, which became an ornament of the Greek Catholic community in Prague.

У статті йдеться про активну діяльність о. Василя Гопка, єпископа Павла Гойдича, багатьох доброчинців та державних урядовців для створення празької парафії в міжвоєнній історії Греко-Католицької Церкви Чехословаччини. Парафія розмістилася в костьолі св. Климента. Діяльність її першого пароха о. Василя Гопка, як і його наступників, мала велике значення для опіки над греко-католицькою молоддю, емігрантами до Америки з Підкарпаття та Пряшівщини, безробітними та загалом для надання духовної опіки вихідцям із східної частини держави. Заснування парафії і її юридичне оформлення було непростою справою й тривало роками. Врешті у 1934 р. о. Василя Гопка офіційно призначено парохом, котрий став духовним батьком і організатором вірників навколо приходу св. Климента. Велике значення мала соціальна опіка над емігрантами і заробітчанами, так як серед більшості греко-католицької громади переважали студенти, різноробочі, прислуга та військові, котрі не мали достатнього заробітку для підтримки власної парафії. Більше того, сам о. Василь Гопко та інші представники громади, влаштовували обіди, подарунки для незаможних парафіян (одяг та взуття); здійснювали допомогу емігрантам через товариство св. Рафаеля, надаючи духовну, перекладацьку та навігаційну підтримку. Старання урядовців до створення приходу греко-католиків у Празі були досить помірними, проте наявність таких приходів у сусідніх столицях змушувало уряд до певних дій. Загалом треба наголосити, що Чехословацька держава уникала безпосереднього фінансування майбутньої парафії, а тому для цього було переведено утримання з приходу Пакаштова. Чехословацька влада (уряд) матеріально долучилася до створення фари, надавши частину університетської бібліотеки. Безумовно, великим був подарунок від празьких католиків в особі архієпископа Франтішека Кордача, котрий подарував костьол св. Климента, що став окрасою греко-католицької громади. ; The article is about the activity of priest Vasil Hopko, Bishop Paul Goydich, many benefactors and government officials in the creation of the Prague parish during the interwar history of the Greek Catholic Church of Czechoslovakia. No wonder that almost all bishops and Greek Catholic faithful from all over the world was taken care about parish. The parish was housed in the church of St. Clement. The activities of its first pastor priest Vasil Hopka, as well as his followers, had a huge weight for the guardianship of Greek Catholic youth, immigrants to America from the Subcarpathians and Presov regions, the unemployed and, in general, the provision of spiritual care for immigrants from the eastern part of the state. The foundation of the parish and its legal formulation was a complicated matter and lasted for years. Finally, in 1934, priest Vasyl Hopko was officially appointed by the pastor, who became the spiritual father and organizer of the faithful around the parish of St. Clement in Prague. The great importance had the parish social care about emigrants and migrant workers, as most of the Greek Catholic community was dominated by students, unskilled workers, servants and military personnel who didn't have enough income to support their own parish. Moreover, Vasyl Hopko and other community representatives, arranged lunches, gifts for poor parishioners (clothing and footwear). They provided assistance to emigrants through St. Raphael association, providing spiritual, translation and navigational support. The government's efforts to create a Greek-Catholic parish in Prague were modest, but the presence of such parishes in neighboring capitals forced the government to take certain steps. In general, it should be emphasized that the Czechoslovak state avoided direct funding for the future parish, and therefore for this enterprise the financing was transferred from the parish of Pakashtov. The Czechoslovak authorities made a financial contribution to the creation of the headlight, providing part of the university library. Of course, the greatest was a gift from the Prague Catholics in the person of Archbishop Frantsek Kordach, who presented the church of St. Clement, which became an ornament of the Greek Catholic community in Prague.

Проаналізовано вплив акцизного оподаткування на економічний та соціальний розвиток ринку тютюнових виробів в Україні. Запропоновано напрями реалізації акцизно ї політики щодо попередження шкідливих наслідків паління. ; Excise tobacco taxation provides significant revenue because the tax burden on them is one of the largest among consumer products. However, the current amount of excise taxation differs significantly from the corresponding indicators in the leading EU countries. The analyzes the impact of the excise tax on economic and social development of the market of tobacco products in Ukraine. Directions implementation of excise policy for the prevention of the harmful effects of smoking. Thus, the data can be used in furt her research to a more detailed analysis of excise tobacco taxation and development forecasts of market development of the products.

The purpose of the article is to substantiate the importance of theatre education in the social development of younger pupils of special schools. The theoretical part presents the theatre education of students with special educational needs, outlines the portrait of students with intellectual disabilities and defines the specifics of the activities of the Complex of Special Schools in Czerwionka-Leszczyny. The practical part of the article presents theatre education in the Complex of these schools based on interviews with the leaders of the drama club and group "Zetki", on the school's journal and the results of the survey conducted amongst the members of the group. The article proves that theatrical activity promotes integration through the development of interpersonal skills and verbal and non-verbal communication, improvement of visual-hearing-motor coordination, as well as the formation of a sense of empathy and imagination of persons with disabilities. The importance of a friendly atmosphere and mutual acceptance of all participants during theatre activities is emphasised. The authors use the method of theoretical analysis of scientific sources on the research topic; the method of survey, as well as the analysis of the results of empirical research.

In the article are considered essence of corporate social responsibility and terms necessary for realization of social activity management subjects. Hikes over are brought to realization of corporate social responsibility, meaningfulness of large and middle business is certain in becoming of social responsibility of enterprises. It is set that exactly midsize business must come forward as a main motor of economic development of Ukraine. Becoming features and modern state of corporate social responsibility are analysed in Ukraine and methods over of realization of social responsibility of business are brought by enterprises. The basic problem of the Ukrainian segment of corporate social responsibility is absence at most companies of faithful idea about social responsibility of business. Politics of social responsibility will be realized fragmentary, only conception of realization of social responsibility is absent in companies. The prospects of further development of social responsibility of domestic enterprises are considered. In Ukraine there must basis of further development of corporate social responsibility be a dialogue between business and state on questions of co-operation in area of social responsibility, social politics, mutual concessions and responsibility.

У статті проаналізовано вплив євроінтеграційних та міжнародних зобов'язань на розвиток аграрного законодавства України на прикладі законопроектів, зареєстрованих у Верховній Раді України. З метою вирішення соціальних проблем селян, пропонується на законодавчому рівні закріпити поняття «соціальний розвиток сільських територій», а також окреслити заходи, за допомогою яких в межах політики сільського розвитку, можуть бути вирішені соціальні проблеми села.Доводиться необхідність розроблення та прийняття Загальнодержавної програми сільського розвитку, яка мала б довгостроковий період виконання, здійснювалася центральними та місцевими органами виконавчої влади і затверджувалася Законом України. Вказане кореспондується із механізмом, який застосовується в рамках політики сільського розвитку ЄС.Зазначається про необхідність використання у національному законодавстві усталеної термінології, з мінімальною кількістю слів іноземного походження, та забезпечення врахування особливостей, притаманних аграрному сектору економіки країни.Ключові слова: аграрне законодавство, міжнародне законодавство, спільна сільськогосподарська політика ЄС, сталий розвиток сільського господарства, сільський розвиток, соціальний розвиток села, державна аграрна політика, продовольча безпека ; The article analyzes the impact of European integration and international commitments on the development of Ukrainian agricultural legislation on the example of draft laws registered with the Verkhovna Rada of Ukraine. In order to solve the social problems of the peasants, it is proposed at the legislative level to consolidate the concept of «social development of rural territories», as well as outline the measures by which, in the framework of rural development policy, social problems of the village can be solved.The necessity of the development and adoption of the National Rural Development Program, which would have a long-term implementation period, was carried out by central and local executive authorities and approved by the Law of Ukraine. The indicated corresponds to the mechanism used within the framework of EU rural development policy.It is noted about the necessity to use the established terminology in the national legislation, with a minimum number of words of foreign origin, and to ensure that account is taken of the peculiarities inherent in the agricultural sector of the country's economy.Keywords: agrarian law, international law, EU common agricultural policy, sustainable development of agriculture, rural development, rural social development, state agricultural policy, food safety

Poverty as a global social phenomenon exists in all countries all over the world and Ukraine is not an exception. The problem of poverty is an extremely topical problem and the theme of the present because every fourth person in our country lives in conditions of poverty. Poverty is impossibility due to the lack of funds to support a lifestyle which is characteristic of a particular society, in a particular period. This means that the poor cannot eat properly, pay for housing and utilities, treat and rest, learn themselves and provide tuition fees for their children. The main reason for poverty is low income. Poverty is defined as the impossibility of maintaining a lifestyle in a particular society at a specific time due to the lack of funds. The poor sections of society include those who are not deprived of their own free will: normal housing, food, clothing, health, education. The problem of poverty is so urgent that many other problems are being reduced to it. Demographics, employment, unemployment is directly related to poverty. Poverty has a direct impact on the health of the population, the level of education and culture of citizens, their upbringing, socialization and morality, it is one of the factors preventing the development of science. Poverty contributes to the dehumanization of human relations, the growth of crime and terrorism, and leads to a decrease in the level and quality of life. It specifically affects political relations; the implementation of state policy at all levels, and impedes the formation of civil society. ; Бідність, як глобальне соціальне явище, існує в усіх країнах світу, і Україна – не виняток. Проблема бідності – це надзвичайно актуальна проблема та тема сучасності, тому що в умовах бідності живе в нашій країні кожна четверта людина. Бідність – це неможливість внаслідок нестачі коштів підтримувати спосіб життя, притаманний конкретному суспільству в конкретний період часу. Це означає, що бідні верстви населення не можуть відповідно харчуватися, оплачувати житло та комунальні послуги, лікуватися та відпочивати, вчитися самі та забезпечити оплату навчання своїм дітям. Головною причиною бідності населення є низький рівень доходів. Бідність визначається як неможливість через відсутність коштів підтримувати спосіб життя, притаманний конкретному суспільству, в конкретний період часу. До бідних верств суспільства належать ті, хто не з власної волі позбавлений необхідного: нормального житла, їжі, одягу, здоров'я, можливості здобувати освіту. Проблема бідності настільки актуальна, що до неї зводяться багато інших проблем. З бідністю прямо пов'язані питання демографії, зайнятості населення, безробіття; бідність має безпосередній вплив на здоров'я населення, рівень утворення й культуру громадян, їх виховання, соціалізацію й моральність, вона є одним із факторів, які гальмують розвиток науки. Бідність сприяє дегуманізації людських відносин, зростанню злочинності й тероризму, призводить до зниження рівня і якості життя. Вона специфічно впливає на політичні відносини, реалізацію державної політики на всіх рівнях, гальмує становлення цивільного суспільства.

The concept of Corporate Social Responsibility (CSR) has evolved considerably for the last 50 years. The multiplicity of historical reviews and confusion mentioning some of events and neglecting other events have led dispersion of models and theories related to CSR. Through this article, a new investigation has been made toward the most notable academic and practical events that affect the development of CSR. A comprehensive literature review method has fragmented the academic evolution of the CSR concept depending on milestones-basis. It has been proved through this article that some valuable political and sociable milestones have affected CSR context development. Analyzing the historical development perspectives of CSR have showed the relationship between CSR theories and between the implementation process of CSR by an enterprise. It has been proved that there is a clear relation between the development of CSR theories and the adaptation of CSR practices by international communities and international companies. ; Сьогодні інтерес до соціальної відповідальності бізнесу стрімко зростає. У широкому розумінні соціальна відповідальність бізнесу означає здатність підприємства приносити вигоду не тільки собі, а й забезпечувати сталий соціальний розвиток суспільства. Соціальна відповідальність достатньо широке поняття, яке включає в себе такі сфери, як екологія та соціальна справедливість. Концепція корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) суттєво змінилася за останні п'ятдесят років. Більшість історичних оглядів в академічній літературі ділять історичний розвиток концепції КСВ відповідно до часової шкали, чому і присвячено дане дослідження. В даній статті авторами було проведено оригінальне дослідження найбільш помітних наукових і практичних подій, які впливають на розвиток КСВ у світовому масштабі. Аналіз історичних тенденцій розвитку КСВ показав чіткий взаємозв'язок між теоріями КСВ і процесом впровадження КСВ керівництвом підприємств. У даній статті авторами показано, існування чіткого взаємозв'язку між розвитком теорій КСВ і використанням підходів КСВ міжнародними співтовариствами та міжнародними компаніями. Історичний огляд етапів розвитку КСВ був спрямований на те, щоб допомогти особам, які приймають рішення, зрозуміти зміст КСВ і переконати їх у тому, що теорії реалізації КСВ не обмежені соціальними і екологічними вигодами для суспільства у цілому, але також вони мають стратегічні переваги для самої компанії, а саме: зміцнення конкурентоспроможності, забезпечення стандартів якості та підвищення репутації компанії. В результаті дослідження стає зрозумілим, що міжнародне співтовариство у співпраці з міжнародними установами, які займаються розробкою стандартів якості для КСВ, прагнуть перетворити концепцію корпоративної соціальної відповідальності з факультативної концепції в обов'язковий принцип функціонування усіх підприємств незалежно від форми власності. Перетворення корпоративної соціальної відповідальності в обов'язковий принцип обмежить жадібність бізнесменів, обмежить ризики і забезпечить майбутнє для наступних поколінь.

Анотація.
У статті йдеться про способи формування соціально-емоційного розвитку у дітей дошкільного віку. При цьому зачіпаються і питання розвитку цього процесу в різні вікові періоди. Способи підтримки соціально-емоційного розвитку також включені в аналіз. У статті також досліджуються питання, які забезпечують спільноту та її розвиток у процесі суспільного розвитку. Приклади ігор про це наведені в статті.Крім того, соціальний та емоційний розвиток дитини з перших років його життя має великий вплив на розвиток його особистості. Соціальний розвиток - це здатність дитини спілкуватися, співпрацювати, працювати разом з родичами, а потім з дітьми і дорослими, а також оволодіння соціальними нормами. Емоційний розвиток означає, що дитина розуміє почуття інших, правильно висловлює власні почуття і регулює свої почуття. Соціальний розвиток дитини починається з сім'ї і продовжується в дошкільному навчальному закладі. Цей ланцюжок триває і показує себе.Для дитини ранній віковий період характеризується нестійким емоційним настроєм, виникненням емоцій, чутливістю. Все це визначає основні напрямки психологічної роботи з дітьми - емоційність життя дитини і допомогу в її регуляції. У дітей дошкільного віку соціальні та емоційні якості розвиваються разом. Дитина регулює свій емоційний настрій, виходячи з норм соціального середовища, в якому живе. Через соціально-емоційний розвиток у дітей формується позитивне ставлення до людей, доброта, турбота, взаємодопомога, участь в чужому болю, вирішення конфліктів тощо. Діти набувають базових навичок ігрової, трудової та практичної діяльності, правил поведінки в колективі. У цей період виникають різні форми первинної взаємодії дітей з дорослими і однолітками. У статті в аналіз включаються роботи, що ведуться в цьому напрямку, і наводиться докладна інформація про них. Чим повніше і барвистіше діяльність дитини, чим вона важливіше для дитини і відображає його характер, тим краще буде його розвиток.

The social composition of the German cities of the late Middle Ages included not only citizens living directly on the territory of the burg. A number of economic, political and military factors caused the requirement for the city authorities to attract as new burghers, people from the territories adjacent to the city, and people who do not live in cities. In the regulatory legal acts of the central government and cities, they are designated as "paleburghers" and "outburghers". The first category of such citizens was mainly represented by the noble people and upper clergy, and the second by the peasants and the lower strata of the society in Late Medieval Germany. This article researches the main development tendencies of these two social categories of German cities of the XIV-XV centuries, their terminological definition in historiography, representation in the sources, controversial points regarding the double designation of terms, social status and legal regulation, both from the side of the city and from central authorities, differences in their relations with cities and central administration, as well as exceptions to the designation of these terms in the burgher environment of different cities. It also discusses the main processes for regulating the payment of taxes by outburghers and paleburghers, financial payments that could be provided by cities for these social groups. The author analyzes the reasons for the liquidation of these categories of the population in the late medieval German city, the confrontation that arose between city councils and the nobility about the existence of such groups of society, the possibility of further resolving these issues, as well as the conditions for their transition to the status of full-fledged burghers. ; До соціального складу німецьких міст доби Пізнього Середньовіччя входили не тільки громадян, що проживали безпосередньо на території бурга. Низка економічних, політичних і військових чинників зумовила потребу залучення міською владою як нових бюргерів населення із прилеглих до міста територій, а також осіб, що не проживали в містах. У нормативно-правових актах центральної влади та міст вони позначені як «пфальбюргери» та «аусбюргери». Першу категорію населення представляли в основному знать і вищий клір, а другу – селяни та нижчі верстви населення пізньосередньовічної Німеччини. У статті проаналізовано основні тенденції розвитку цих двох соціальних категорій німецьких міст XIV–XV ст., їх термінологічне визначення в історіографії, відображення у джерелах, суперечливі моменти стосовно подвійного позначення обох термінів, статус та правове врегулювання, як зі сторони міста, так і з боку центральної влади, відмінності у їхніх відносинах із містами та центральною владою, а також винятки щодо позначення цих понять у бюргерському середовищі різних міст. Значну увагу приділено аналізу ідентифікації аусбюрегрів і пфальбюргерів у межах міського простору, на загальнодержавному рівні, причини їх прийняття до середовища бюргерського населення, основні переваги і недоліки, що приносили для міста ці громадяни. Розглянуто процеси врегулювання сплати податків аусбюргерами та пфальбюргерами, фінансові виплати, які могли надавати міста для цих соціальних прошарків. Проаналізовано причини ліквідації цих категорій населення пізньосередньовічного німецького міста, конфронтації, що виникали між радами міст і знаттю стосовно наявності таких соціальних прошарків, можливості подальшого розв'язання конфліктів, а також постанови про ліквідацію цих категорій населення, умови їх переходу до статусу повноправних бюргерів.

This article is devoted to the analysis of features of development of bio-economy in the European Union countries. The importance and necessity of bio-economy sectors developing for stable and inclusive growth for all sectors of European countries economies are defined. The Bio-economy Strategy and its Action plan for bio-economy developing are analyzed. Global challenges which promote the development of bio-economy sectors are defined. Main directions of bio-economy development in the EU countries are highlighted.

Статтю присвячено теоретичному аналізу місця соціального інтересу в структурі громадянських компетентностей у ситуації пандемії COVID-19.
Методологічним підгрунтям роботи стали теоретичні положення концепції соціального інтересу А. Адлера, а також погляди щодо громадянської компетентності М. Мюнклера і Ф. Одіже. Розглянуто громадянські компетентності, які сприяють подоланню загроз та знаходженню відповідей на виклики, породжені пандемією.
Серед цих загроз названо ті, які зумовлені стрімким поширенням вірусу, ризиком надмірного навантаження на систему охорони здоров'я, слабким матеріально-технічним забезпеченням системи охорони здоров'я, психологічним навантаженням на медичний персонал, що працює на передовій боротьби з коронавірусом, а також загрози, зумовлені низьким рівнем згуртованості у спільнотах.
Визначено, що соціальний інтерес є психологічним чинником компетентної громадянської поведінки, спрямованої на подолання зазначених загроз.
Зроблено висновок щодо компетентностей, які зумовлені соціальним інтересом та відіграють важливу роль у подоланні загроз та знаходженні відповідей на виклики, породжені пандемією.
До них віднесено: свідому здатність громадян іти на поступки заради спільного блага; свідомі та конструктивні дії (чи цілеспрямоване уникнення певної діяльності), спрямовані на усунення ризиків та/або покращення ситуації на рівні локальної чи ширшої громади; здатність до конструктивної та ефективної взаємодії з іншими, спрямованої на консолідацію спільних зусиль.
Соціальний інтерес розглянуто як визначальний щодо таких груп компетентностей демократичного громадянства, як ціннісні компетентності та соціальні компетенції (здатність до взаємодії).
Результати можуть бути використані для створення навчальних програм, спрямованих на розвиток компетентностей демократичного громадянства, а також розроблення інформаційних кампаній, скерованих на уповільнення поширення COVID-19, та стратегій розвитку потенціалу громад задля подолання наслідків пандемії.

У представленій статті автором розкривається механізм реалізації індивідуальної свободи в сучасному суспільстві, виявлено основні гендерні відмінності та аналізується їх вплив на самореалізацію особистості, а також визначаються особливості рольової соціалізації та формування гендерної ідентичності. Досліджуються поняття маскулінність, фемінність та андрогінність, а також сучасні гендерні стереотипи і їх вплив на формування соціальної поведінки людини. Констатується, що емоції і почуття у чоловіків і жінок практично однакові, але у зв'язку з існуючими гендерними ролями вони висловлюються по­різному. Найбільші гендерні відмінності спостерігаються всфері материнства та батьківства. Підкреслюється, що відмінності між чоловіком і жінкою мають більш психологічний, ніж фізіологічний характер. Досліджується гендерний розподіл праці, який базується на умовному розподілі праці на продуктивну та репродуктивну. Продуктивна праця (оплачувана) піднімає соціальний статус особи, оцінюється суспільством як «робота» в прямому значенні слова. Репродуктивна праця (неоплачувана) включає в себе народження і виховання дітей, піклування про членів родини, ведення домашнього господарства. Зроблено висновки, що гендерні ролі мають бути гнучкими і виконуватися різними членами сім'ї в залежності від життєвих обставин та актуальних проблем окремих індивідів, з яких складається кожна конкретна сім'я. Також гендерні ролі в суспільстві в цілому можуть бути взаємозамінними та реалізовуватися індивідами залежно від їх природних здібностей та психофізіологічних особливостей.

We investigate factors influencing the political process of universalization to domestic political considerations of countries in today's globalizing world. The analysis of factors that positively and negatively determine the political, economic and social development of countries. Key words: globalization, universalization, internal universalization, universal values of society. ; Досліджено чинники впливу процесів політичної універсалізації на внутрішньополітичні чинники розвитку держав у сучасного світі, що глобалізується. Проаналізовано низку факторів, які у позитивний чи негативний спосіб детермінують політичний, економічний та соціальний розвиток держав. Ключові слова: глобалізація, універсалізації, внутрішньополітична універсалізація, цінності універсалізованого суспільства.