Suchergebnisse

У статті розглянуто сутність та витоки ідеї феномена мас, детермінанти появи масової свідомості у соціально­філософському та політологічному аспектах. Проаналізовано вплив зовнішніх факторів на установки мас у контексті соціально­психологічних і інформаційно­комунікативних складових. Визначені головні характеристики суспільства споживання: масове споживання матеріальних благ і формування відповідної системи цінностей і установок. Окреслено труднощі, з якими стикається дослідник феномена мас. Розглянуто теорію Ж. Бодрійяра про симуляцію в мас­медіа. Досліджено погляди вченого про взаємозалежність інформації і смислу, сутнісні характеристики симуляції. Показано прояви властивостей мас: відсутність атрибуту, предикату, якості, референції. Розглянуто поняття медіа­тероризму та його вплив на свідомість мас у контексті інформаційної війни між Росією та Україною, основні види інформаційного тероризму та пов'язані з ним загрози інформаційній безпеці, оцінюється ступінь їх небезпеки. Показана реакція мас на медіа­тероризм, зокрема виникнення міжнаціональних конфліктів, деструктивних явищ у суспільстві (депресія, зневіра в державу і т.д.). Надані рекомендації щодо ефективного управління масами в епоху суспільства споживання, вміння протистояти спробам маніпулювання собою за допомогою інформаційних потоків.

Освещены универсальные принципы этического потребления. Исследованы основные причины низкой потребительской культуры в Украине. Раскрыты перспективы развития этического потребления в отечественных условиях. ; Universal principles of ethical consumption are lightened. Five main principles are definite, in particular: principle of caring treatment to environment, principle of human rights keeping, principle of human treatment to animals, principle of domestic producers support, principle of ethical treatment to other buyers. Main reasons of undeveloped consumer culture in Ukraine are analyzed, namely historical peculiarities of consumption, poor information, ineffective legislation, undeveloped ecological culture, poor experience of total boycott of goods and services. Perspectives of ethical consumption development under domestic conditions are opened.

The essence of a modern society as societies of politically inspirational manufactures, distribution and consumption of risks reveals ; Раскрывается сущность современного общества как общества политически инспирированого производства, распространения и потребления рисков. ; Розкривається суть сучасного суспільства як суспільства виробництва, поширення і споживання ризиків, що політично інспірується.

Кількісне збільшення інформації у цивілізованому світі другої половини ХХ початку ХХІ ст. впливає на індивідуальну свідомість людини. Це змінює всезагальний розвиток і трансформує природу людини. Агресивне пришвидчення масового виробництва в цей період починає імплікувати спосіб життя людства з усталеними маркетинговими відносинами в середині суспільства. Швидкий темп зміни класу товарів, послуг, прискорення інформаційного потоку змінює свідомість. Такі зміни викликали необхідність культурно­антропологічного осмислення та аналізу нової парадигми поведінки людини розумної в умовах інформаційного хаосу. Біологічна неспеціалізованість і наявність інтелекту помістили людину в центр інформаційного простору, який живе за власними правилами. Історія філософсько­антропологічної думки з давніх­давен розвивалась у закритих наукових товариствах формуючи високу культуру. Епоха Постмодерну вивела етичні, онтологічні і антропологічні питання «на вулицю». Дисонанс між теорією і практикою призводить до психологічних зрушень у свідомості цілих націй. Надлишкове захоплення здебільшого має деструктивний вплив. Стаття має на меті довести можливість організації культури споживання як особистості, так і державних інститутів. Окреслюється спроба побудови доцільних шляхів такої організації на прикладі Арістотелівського вчення про причини та трьох психічних інституціях людської свідомості за Лаканом. У дослідженні аналізуються роботи Е. Фромма, Т. Велбена, Ж. Бодрійяра та інших дослідників щодо специфіки сучасного процесу споживання. Окреслено ризики стихійного, неусвідомленого споживання товарів та інформації. Пропонується використати методологію Ж. Лакана для класифікації інформації, яку ми споживаємо. Акцентується увага на важливості визначення мети споживання. Виділено та проаналізовано соціальні інститути, здатні організувати культуру споживання. Висновками запропонована ідея сімейного виховання та самовиховання організації культури споживання.

Socio-cultural factors of consumption of medicines concerning the patient and the medical staff are considered. Author analyzes the relevant scientific discourse and the experience of empirical research carried out, in particular, with the use of tools for social values study, proposed by of R. Inglegart, G. Hofstede, S. Schwartz, G. Eisenck, and others. On the basis of the secondary analysis of databases of the Eurobarometer survey, the peculiarities of drug consumption in the EU and Ukraine are analyzed. It is found that there are significant correlations between socio-economic, institutional and socio-cultural indicators that characterize the quality of life in EU societies as well as in Ukrainian and practices of the drugs consumption. The revealed results point to the social (socio-cultural, institutional and economic) embeddedness of drug use practices. It turns out that the most adequate theoretical and methodological "framework" to explain these findings is neo-institutionalism, which draws the attention of researchers to the social preconditions for the success of managerial innovations. In the process of reforming the health sector, and the pharmaceutical institute in particular, in today's Ukrainian society, the relevance of such a study is increasing the potential of government reform programs.

Formulation of the problem. In the processes of socio-cultural dynamics of modern society, a significant role is played by the consumption process, which is not only a marker of the development of society because it creates new semantic connections and forms a symbolic continuum of social relations, but also significantly influences the processes of personality socialization and formation of social practices. Moreover, just the discourse of consumption that creates and represents patterns of behavior, shapes values and norms that make up the socio-cultural aspect of the late-20th-the beginning of the 21st century, which they call "consumption society". Consumerism is the ideology of "consumption society" is the dependence of the level of personal happiness and enjoyment on the value and prestige of things, that are consumed. In sociological discourse, consumption is interpreted as the conscious activity of people to construct their own identity through consumption.Analysis of recent research and publications. Consumption as a phenomenon and society of consumption as a new image of society during a long period of time has been on the focus of Western researchers, especially economists, sociologists, philosophers, the most illustrative are the works of K. Marks, M. Weber, T. Veblen (consumption is interpreted as a process of socio-economic stratification), J. Baudrillard, G. Marcuse (consumption as a symbolic exchange), P. Bourdieu (field of consumption as a lifestyle), E. Giddens (consumption as a process of identity construction), N. McCendrick, J. Brewer, J. G. Plumb, etc., among Ukrainian researchers, these issues are studied by O. Gerus, A. Doroshkevich, N. Zinchenko, O. Serdyuk.Formation of goals. The purpose of the article is to reveal the essence of the phenomenon of consumption and consumer practices, to reveal their influence on the processes of socio-cultural dynamics of modern society.Presentation of the main material. The concept of "consumption" has become on the focus of attention of intellectuals in connection with the philosophy of "consumption society", which was developed by J. Baudrillard as a result of rethinking K. Marx's theory of political economy and its replacement with the theory of symbolic objects. J. Baudrillard interprets consumer society as a practical reality that contains a "mythological dimension" in its own "objective" definition.J. Baudrillard proves that consumption is not reduced to satisfaction of needs, but encourages their production, turns into an "active mode of relation" to objective reality. Beyond consumption, it is impossible to explain human behavior. Not only goods and services are consumed, but the whole system of objects as a symbolic structure, whereby the need becomes a structural mode of productivity, and the product is reduced to values-signs, not things, but ideas of things are consumed.The specificity of the consumption process is conditioned by the influence of purposeful pressure of economic levers and the system of value determinants, which are constructed within a certain society, mainly through the media space, as well as by the fact that the objects of consumption are not material but socio-cultural objects. Significant importance is attached to the peculiarities of consumer behavior and reproduction of their consumption practices, because it is through consumption that person realizes and asserts.Conclusions. Consumption in the processes of social dynamics and social transformation becomes functional, significantly influencing the status position of the individual in the structure of social relations. It is a means of social reproduction and a marker of the individual's position in the social hierarchy system. Through advertising and fashion, individual consumes a set of certain images and lifestyles, values and patterns, which then he reproduces in everyday practice, in communication, in social interactions. Consumption of certain goods, services is important for self-identification and self-affirmation of the individual. ; Раскрыт смысл понятий «потребление» и «общество потребления». Доказано, что потребление в процессах социальной динамики и социальной трансформации приобретает функциональное значение, существенно влияет на статусную позицию индивида в структуре социальных отношений. Обосновано тезис о том, что потребление есть способом социального воссоздания и маркером позиции индивида в системе социальной иерархии, имеет решающее значение для самоидентификации и самоутверждения индивида. ; Розкрито зміст понять «споживання» та «суспільство споживання». Доведено, що споживання у процесах соціальної динаміки та соціальної трансформації набуває функціональної значимості, суттєво впливає на статусну позицію індивіда в структурі соціальних відносин. Обґрунтовано тезу про те, що споживання є засобом соціального відтворення та маркером позиції індивіда в системі соціальної ієрархії, має вирішальне значення для самоідентифікації та самоствердження індивіда.

Formulation of the problem. In the processes of socio-cultural dynamics of modern society, a significant role is played by the consumption process, which is not only a marker of the development of society because it creates new semantic connections and forms a symbolic continuum of social relations, but also significantly influences the processes of personality socialization and formation of social practices. Moreover, just the discourse of consumption that creates and represents patterns of behavior, shapes values and norms that make up the socio-cultural aspect of the late-20th-the beginning of the 21st century, which they call "consumption society". Consumerism is the ideology of "consumption society" is the dependence of the level of personal happiness and enjoyment on the value and prestige of things, that are consumed. In sociological discourse, consumption is interpreted as the conscious activity of people to construct their own identity through consumption.Analysis of recent research and publications. Consumption as a phenomenon and society of consumption as a new image of society during a long period of time has been on the focus of Western researchers, especially economists, sociologists, philosophers, the most illustrative are the works of K. Marks, M. Weber, T. Veblen (consumption is interpreted as a process of socio-economic stratification), J. Baudrillard, G. Marcuse (consumption as a symbolic exchange), P. Bourdieu (field of consumption as a lifestyle), E. Giddens (consumption as a process of identity construction), N. McCendrick, J. Brewer, J. G. Plumb, etc., among Ukrainian researchers, these issues are studied by O. Gerus, A. Doroshkevich, N. Zinchenko, O. Serdyuk.Formation of goals. The purpose of the article is to reveal the essence of the phenomenon of consumption and consumer practices, to reveal their influence on the processes of socio-cultural dynamics of modern society.Presentation of the main material. The concept of "consumption" has become on the focus of attention of intellectuals in connection with the philosophy of "consumption society", which was developed by J. Baudrillard as a result of rethinking K. Marx's theory of political economy and its replacement with the theory of symbolic objects. J. Baudrillard interprets consumer society as a practical reality that contains a "mythological dimension" in its own "objective" definition.J. Baudrillard proves that consumption is not reduced to satisfaction of needs, but encourages their production, turns into an "active mode of relation" to objective reality. Beyond consumption, it is impossible to explain human behavior. Not only goods and services are consumed, but the whole system of objects as a symbolic structure, whereby the need becomes a structural mode of productivity, and the product is reduced to values-signs, not things, but ideas of things are consumed.The specificity of the consumption process is conditioned by the influence of purposeful pressure of economic levers and the system of value determinants, which are constructed within a certain society, mainly through the media space, as well as by the fact that the objects of consumption are not material but socio-cultural objects. Significant importance is attached to the peculiarities of consumer behavior and reproduction of their consumption practices, because it is through consumption that person realizes and asserts.Conclusions. Consumption in the processes of social dynamics and social transformation becomes functional, significantly influencing the status position of the individual in the structure of social relations. It is a means of social reproduction and a marker of the individual's position in the social hierarchy system. Through advertising and fashion, individual consumes a set of certain images and lifestyles, values and patterns, which then he reproduces in everyday practice, in communication, in social interactions. Consumption of certain goods, services is important for self-identification and self-affirmation of the individual. ; Раскрыт смысл понятий «потребление» и «общество потребления». Доказано, что потребление в процессах социальной динамики и социальной трансформации приобретает функциональное значение, существенно влияет на статусную позицию индивида в структуре социальных отношений. Обосновано тезис о том, что потребление есть способом социального воссоздания и маркером позиции индивида в системе социальной иерархии, имеет решающее значение для самоидентификации и самоутверждения индивида. ; Розкрито зміст понять «споживання» та «суспільство споживання». Доведено, що споживання у процесах соціальної динаміки та соціальної трансформації набуває функціональної значимості, суттєво впливає на статусну позицію індивіда в структурі соціальних відносин. Обґрунтовано тезу про те, що споживання є засобом соціального відтворення та маркером позиції індивіда в системі соціальної ієрархії, має вирішальне значення для самоідентифікації та самоствердження індивіда.

У статті зроблено спробу розкрити та проаналізувати еволюцію поглядів українських та зарубіжних науковців стосовно поширення феномену споживацтва, узагальнюються різні підходи до вивчення цієї проблеми від часів середньовіччя до сьогодення. Виявлено особливості гносеологічного і онтологічного розуміння суспільства споживання, а також розкрито суспільні мотиви сучасного споживання. Обґрунтовується позиція, що теорія суспільства споживання має ряд як переваг так і недоліків. Доведено, що суспільство споживання є об'єктом дослідження у царині багатьох наук – економічних, політичних, соціологічних, управлінських, що потребує комплексного та міждисциплінарного його осмислення. ; The article is about the attempt to discover and analyze the evolution of views of Ukrainian and foreign philosophers and scientists about disseminate of the consumerism phenomenon. Also it generalizes the various approaches to the research of this prolem from the Middle Ages to the present time. It gives the reader some information on the peculiarities of epistemological and ontological understanding of consumer society and also the author of the article reveals the social motives of modern consumption. It substantiates the position to the theory of consumer society has a number of advantages and disadvantages. It is proved that the consumer society is the object of research in the realm of many science - economic, political, social, administrative, and it requires its complex and interdisciplinary comprehension.

Lyga A. I. Development of the ecological system in the context of rationalization of consumption models and prevention of deceptive economic practices "greenwashing". – Article. The article identifies the main tasks to be solved by the legislation in the context of ensuring the formation and implementation of rational consumption models, as well as the prevention of deceptive economic practices of "greenwashing". In particular, the rule-making regulation of the following issues: environmental and consumer education and post-secondary education of consumers; raising consumer awareness of the consequences of their product choice and its veracious information support; involving the public and increasing its influence at all stages of decision-making on environmental products, as well as involvement in its supervision; environmental criteria for public procurement; ecological and organic labeling; harmonization, verification of "green applications" and standardization of requirements for environmental or organic labeling; responsibility for misleading advertising and information about environmental products; transparency of activities and reporting of business entities; prevention of the practice of artificial aging, low product quality, etc .; introduction of practices of ecological corporate responsibility and self-regulation, adherence to ecological standards; mechanisms to assist businesses that comprehensively review their procurement, production, sales and disposal practices; state supervision of the market of ecological products and mechanisms of responsibility for deceptive economic practices. The content of legislative regulation of the above-mentioned issue both in the Ukrainian environmental legislation and in other normative-legal acts and possibilities of its law-enforcement are investigated. It was identifies Authorities wich powers allow to solve the problem of rationalization of consumption and elimination from the market of unfair economic practices that destroy fair competition in the market of environmental goods. Іt was performed the analysis of environmental legislation and liability for its violation revealed that it is almost exclusively focused on counteraction direct damage to the environment and human health caused by material production, but theissue of rational consumption (except for a few declarations) and countering misleading economic practices "Greenwashing" (except for certification and labeling of organic products) is almost not regulated by this legislation. Therefore, the need to apply the rules of other regulations to address these issues is justified. Also, it was found that at the level of the central executive body for the implementation of state policy on state supervision (control) in the field of environmental protection, rational use, reproduction and protection of natural resources, the above activities are not considered. In order to counteract the deceptive practices of "greenwashing" and irrational consumption, public authorities are used for which environmental activities are not a priority . These issues are resolved by such bodies unsystematically, in the context of their main tasks. The conclusions made on the shortcomings of the legislation in the context of this goal of the study, allowed to make suggestions for its improvement. ; "GREENWASHING" Лига А. І. Розвиток екологічної системи в контексті раціоналізації моделей споживання та запобігання оманливій господарській практиці "greenwashing". – Стаття. У статті визначено основні завдання, що має вирішувати законодавство в контексті забезпечення формування та реалізації раціональних моделей споживання, а також запобігання оманливій гос- подарській практиці "greenwashing", зокрема нормотворче врегулювання таких питань: екологічна та споживча освіта та просвіта; підвищення обізнаності споживачів щодо наслідків їх вибору продукції та її достовірного інформаційного забезпечення; залучення громадськості та підвищення його впливу на всіх етапах прийняття рішень щодо екологічної продукції, а також залучення до нагляду за нею; екологічні критерії державних закупівель; екологічне та органічне маркування; гармонізація, верифікація «зелених заяв» та стандартизація вимог до екологічного або органічного маркування; відповідальність за оманливу рекламу та інформацію про екологічну продукцію; прозорість діяльності та звітність суб'єктів господарювання; попередження практики штучного старіння, низької якості продукції тощо; запровадження практик екологічної корпоративної відповідальності та саморегулювання, долучення до екологічних стандартів; механізми сприяння суб'єктам господарювання, які комплексно переглядають свою практику закупівель, виробництва, продажу та утилізації продукції; державного нагляду за ринком екологічної продукції, та механізмів відповідальності за оманливі господарські практики. Досліджено вміст законодавчого регулювання вищезазначених питань як в українському природоохоронному законодавстві, так і в інших нормативноправових актах з суміжних сфер та можливості їх правозастосування. Визначено органи влади, повноваження яких дозволяють розв'язувати проблему раціоналізації споживання та усунення з ринку недобросовісних господарських практик, що руйнують чесну конкуренцію на ринку екологічних товарів. Проведений аналіз природоохоронного законодавства та відповідальності за її порушення дозволив виявити, що воно майже виключно орієнтовано на протидію прямій шкоді природному середовищу життю і здоров'ю людей завданої матеріальним виробництвом, при цьому питання раціонального споживання (за винятком кількох декларацій) та протидії оманливій господарській практиці "greenwashing" (за винятком сертифікації та маркування органічних продуктів) цим законодавством майже не врегульовано. Тому обґрунтовано необхідність застосування норм інших нормативно-правових актів для врегулювання зазначених питань. Також було встановлено, що на рівні центрального органу виконавчої влади з реалізації державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, вищезазначені напрями діяльності не розглядаються. Для протидії оманливим практикам "greenwashing" та нераціональному споживанню використовуються державні органи, для яких природоохоронна діяльність не є визначеним нормативно-правовими актами пріоритетом. Ці питання вирішуються такими органами безсистемно, в контексті основних завдань їх діяльності. Зроблені висновки щодо недоліків законодавства в контексті зазначеної мети дослідження дозволили надати пропозиції щодо його вдосконалення.

У статті розглянуто сутність та витоки ідеї феномена мас, детермінанти появи масової свідомості у соціально­філософському та політологічному аспектах. Проаналізовано вплив зовнішніх факторів на установки мас у контексті соціально­психологічних і інформаційно­комунікативних складових. Визначені головні характеристики суспільства споживання: масове споживання матеріальних благ і формування відповідної системи цінностей і установок. Окреслено труднощі, з якими стикається дослідник феномена мас. Розглянуто теорію Ж. Бодрійяра про симуляцію в мас­медіа. Досліджено погляди вченого про взаємозалежність інформації і смислу, сутнісні характеристики симуляції. Показано прояви властивостей мас: відсутність атрибуту, предикату, якості, референції. Розглянуто поняття медіа­тероризму та його вплив на свідомість мас у контексті інформаційної війни між Росією та Україною, основні види інформаційного тероризму та пов'язані з ним загрози інформаційній безпеці, оцінюється ступінь їх небезпеки. Показана реакція мас на медіа­тероризм, зокрема виникнення міжнаціональних конфліктів, деструктивних явищ у суспільстві (депресія, зневіра в державу і т.д.). Надані рекомендації щодо ефективного управління масами в епоху суспільства споживання, вміння протистояти спробам маніпулювання собою за допомогою інформаційних потоків. ; У статті розглянуто сутність та витоки ідеї феномена мас, детермінанти появи масової свідомості у соціально­філософському та політологічному аспектах. Проаналізовано вплив зовнішніх факторів на установки мас у контексті соціально­психологічних і інформаційно­комунікативних складових. Визначені головні характеристики суспільства споживання: масове споживання матеріальних благ і формування відповідної системи цінностей і установок. Окреслено труднощі, з якими стикається дослідник феномена мас. Розглянуто теорію Ж. Бодрійяра про симуляцію в мас­медіа. Досліджено погляди вченого про взаємозалежність інформації і смислу, сутнісні характеристики симуляції. Показано прояви властивостей мас: відсутність атрибуту, предикату, якості, референції. Розглянуто поняття медіа­тероризму та його вплив на свідомість мас у контексті інформаційної війни між Росією та Україною, основні види інформаційного тероризму та пов'язані з ним загрози інформаційній безпеці, оцінюється ступінь їх небезпеки. Показана реакція мас на медіа­тероризм, зокрема виникнення міжнаціональних конфліктів, деструктивних явищ у суспільстві (депресія, зневіра в державу і т.д.). Надані рекомендації щодо ефективного управління масами в епоху суспільства споживання, вміння протистояти спробам маніпулювання собою за допомогою інформаційних потоків. ; The article examines the nature and origins of the idea of the phenomenon of mass, the mass consciousness, determinants of social and political science and philosophical aspects. The influence of external factors on the installation of the masses in the context of socio­psychological, informational and communicational components is analyzed. The main characteristics of the consumer society: mass consumption of goods and the formation of an appropriate system of values and attitudes are identified. Outlined the difficulties faced by the researcher mass phenomenon. The theory of Jean Baudrillard about simulation in the media is observed. The views of scientific information and interdependence of meaning, the essential characteristics of the simulation are investigated. Signs of mass properties: missing attribute, predicate, quality, references are demonstrated. The issue of media terrorism and its impact on the consciousness of the masses in the context of the information war between Russia and Ukraine is examined, the main kinds of informational terrorism and the threats to the informational safety, also the degree of their danger is valued. The reaction of mass media on terrorism, including the emergence of ethnic conflicts, destructive phenomena in society (depression, disappointment in the state, etc.) are shown. The recommendations for effective management of the masses in the era of consumer society, the ability to resist attempts to manipulate them through information flows are provided. Large masses of people can not live without appropriate management mechanisms. In the past, the management of mass activity was easier (in this regard, worked, for example, including religion), since the world was more stable, so its model (picture) was also constant and fixed. Today, the world is in a dynamic, and it requires more sophisticated methods of management that take into account both this dynamics and the fact that a greater variety of permitted human behavior options is taken. That is, the past stages with one version of behavior and established views on the world are from these positions simple and easy to manage mass consciousness. The masses do not possess any attribute, nor a predicate, nor a quality, nor a reference. It is in this that they are determined, or radical uncertainty. They have no sociological reality. The silent majority (which is the masses) is the imaginary referent, which is very easily subjected to zombie. Therefore, the question arises about the peculiarities of mass management in the era of consumption, the participation of the mass media in the formation of positive attitudes of the masses. The humanities involved in this do not analyze and produce texts, they produce life, since they have the purpose of changing behavior. It is precisely this adaptation that allows humanity to move forward.

Проаналізовано часові та сутнісні аспекти еволюції безпеки споживання крізь призму розвитку технологічного прогресу, глобалізації та маркетингових концепцій. Показано, що зміна технологічних укладів сприяє розвитку глобалізації, що, в свою чергу, обумовлює зміну ринкової кон'юнктури, а саме попиту (через зміну моделей та підходів до споживання) та пропозиції (шляхом еволюції зокрема концепцій маркетингу як інструменту задоволення потреб споживачів). Встановлено суперечливий характер еволюційних процесів глобалізації, які з одного боку сприяють збільшенню обсягів виробництва, зменшенню відповідних витрат, забезпечуючи ринковий профіцит, а з іншого - вдосконалюються технології нав'язування та формування споживчих звичок, зокрема модель споживацтва, що виникла в розвинених країнах, поширюється по всьому світу, посилюючи загрози від глобалізації для решти країн. Визначено роль споживання, проаналізовано еволюцію категорії «безпека споживання» на кожному з етапів. Встановлено сучасні тенденції розвитку досліджуваних категорій. Визначено особливості розвитку для України. Доведено, що споживачі самі створюють та поширюють негативні наслідки суспільства споживання, погіршуючи, зокрема, екологічну ситуацію на планеті, підсилюючи соціальну напруженість. Проте завдяки споживчій демократії вони також можуть формувати попит на товари та послуги виробників, які турбуються про безпеку споживання як у короткостроковій, так і у довгостроковій перспективі. ; The temporal and substantive aspects of the evolution of consumption security have been analyzed through the prism of technological progress, globalization and marketing concepts. It has been shown that the change of technological forms contributes to the development of globalization, which in turn leads to a change in market conditions, namely demand (through changes in models and approaches to consumption) and supply (through the evolution of marketing concepts in particular as a tool for meeting the needs of consumers). The contradictory nature of the evolutionary processes of globalization, on the one hand, contributes to the increase of production volumes, the reduction of the corresponding costs, ensuring market surplus. On the other hand, it improves the technologies of imposing and shaping consumer habits, in particular, the model of consumption that has arisen in the developed countries is distributed all over the world, increasing the threat of globalization for the rest of the world. The role of consumption has been determined, the evolution of the category "security of consumption" has been analyzed at each stage. The modern tendencies of development of the studied categories have been established. The peculiarities of development for Ukraine have been determined. It is proved that consumers themselves create and spread negative consequences of consumption society, worsening, in particular, the ecological situation on the planet, increasing social tension. However, due to consumer democracy, they can also form the demand for goods and services of producers who are concerned about consumption safety both in the short and long term.

Проаналізовано часові та сутнісні аспекти еволюції безпеки споживання крізь призму розвитку технологічного прогресу, глобалізації та маркетингових концепцій. Показано, що зміна технологічних укладів сприяє розвитку глобалізації, що, в свою чергу, обумовлює зміну ринкової кон'юнктури, а саме попиту (через зміну моделей та підходів до споживання) та пропозиції (шляхом еволюції зокрема концепцій маркетингу як інструменту задоволення потреб споживачів). Встановлено суперечливий характер еволюційних процесів глобалізації, які з одного боку сприяють збільшенню обсягів виробництва, зменшенню відповідних витрат, забезпечуючи ринковий профіцит, а з іншого - вдосконалюються технології нав'язування та формування споживчих звичок, зокрема модель споживацтва, що виникла в розвинених країнах, поширюється по всьому світу, посилюючи загрози від глобалізації для решти країн. Визначено роль споживання, проаналізовано еволюцію категорії «безпека споживання» на кожному з етапів. Встановлено сучасні тенденції розвитку досліджуваних категорій. Визначено особливості розвитку для України. Доведено, що споживачі самі створюють та поширюють негативні наслідки суспільства споживання, погіршуючи, зокрема, екологічну ситуацію на планеті, підсилюючи соціальну напруженість. Проте завдяки споживчій демократії вони також можуть формувати попит на товари та послуги виробників, які турбуються про безпеку споживання як у короткостроковій, так і у довгостроковій перспективі. ; The temporal and substantive aspects of the evolution of consumption security have been analyzed through the prism of technological progress, globalization and marketing concepts. It has been shown that the change of technological forms contributes to the development of globalization, which in turn leads to a change in market conditions, namely demand (through changes in models and approaches to consumption) and supply (through the evolution of marketing concepts in particular as a tool for meeting the needs of consumers). The contradictory nature of the evolutionary processes of globalization, on the one hand, contributes to the increase of production volumes, the reduction of the corresponding costs, ensuring market surplus. On the other hand, it improves the technologies of imposing and shaping consumer habits, in particular, the model of consumption that has arisen in the developed countries is distributed all over the world, increasing the threat of globalization for the rest of the world. The role of consumption has been determined, the evolution of the category "security of consumption" has been analyzed at each stage. The modern tendencies of development of the studied categories have been established. The peculiarities of development for Ukraine have been determined. It is proved that consumers themselves create and spread negative consequences of consumption society, worsening, in particular, the ecological situation on the planet, increasing social tension. However, due to consumer democracy, they can also form the demand for goods and services of producers who are concerned about consumption safety both in the short and long term.

Problems cultural consumption, the characteristics of philosophical knowledge of consumer values in the context of educational objectives are still insufficiently developed. Updating cultural approach in the study of culture consumption due to the return of education in the context of culture. Cult urological approach involves consideration of the phenomenon of consumer culture as pivotal in the understanding and explanation of human mind and its functioning.The concept of «culture of consumption» can be regarded as one of the key regulators of human life that actively studied, occupying a central place in modern social and cultural anthropologyIn this article the author analyzes the cultural approach to consumer culture through three interrelated aspects of the operation (axiological, technological and personal-creative).The cultural value of consumer goods has deep roots in the mass consciousness of mental structures and serves as the structuring of consumer and social world. Based on the analysis of anthropological data articulated model of cultural things, which includes two main types: things you can give and exchange, and things that you can not give or exchange. Thus, the development of consumer culture affect economic and political situation of a country and culture. ; Проблематика культури споживання, характеристики філософського пізнання споживчих цінностей в контексті освітніх завдань залишаються поки що недостатньо розробленими. Актуалізація культурологічного підходу при дослідженні культури споживання обумовлена поверненням освіти у контекст культури. Культурологічний підхід передбачає розгляд феномена культури споживання в якості стрижневого в розумінні і поясненні людини, її свідомості та життєдіяльності. Поняття «культура споживання» можна розглядати як один із основних регуляторів життя людства, що активно досліджується, займаючи центральне місце у сучасній соціальній та культурній антропології.У статті автором проаналізовано культурологічний підхід до проблеми культури споживання за допомогою трьох взаємозалежних аспектів дії (аксіологічного, технологічного та особистісно-творчого). Культурне значення споживчих товарів має початок у глибинних ментальних структурах масової свідомості та виконує функції структурування споживчого та соціального світу. На основі аналізу антропологічних даних сформульована культурологічна модель системи речей, яка включає в себе два основні типи: речі, які можна подарувати та обміняти, речі, які не можна дарувати або обмінювати. Таким чином, на розвиток культури споживання впливає економічна і політична ситуація певної країни та культури. ; Проблематика культури споживання, характеристики філософського пізнання споживчих цінностей в контексті освітніх завдань залишаються поки що недостатньо розробленими. Актуалізація культурологічного підходу при дослідженні культури споживання обумовлена поверненням освіти у контекст культури. Культурологічний підхід передбачає розгляд феномена культури споживання в якості стрижневого в розумінні і поясненні людини, її свідомості та життєдіяльності. Поняття «культура споживання» можна розглядати як один із основних регуляторів життя людства, що активно досліджується, займаючи центральне місце у сучасній соціальній та культурній антропології.У статті автором проаналізовано культурологічний підхід до проблеми культури споживання за допомогою трьох взаємозалежних аспектів дії (аксіологічного, технологічного та особистісно-творчого). Культурне значення споживчих товарів має початок у глибинних ментальних структурах масової свідомості та виконує функції структурування споживчого та соціального світу. На основі аналізу антропологічних даних сформульована культурологічна модель системи речей, яка включає в себе два основні типи: речі, які можна подарувати та обміняти, речі, які не можна дарувати або обмінювати. Таким чином, на розвиток культури споживання впливає економічна і політична ситуація певної країни та культури.

The software market is very dynamic and constantly evolving. This is due to the widespread introduction of computer technology into all in commercial and industrial activities of legal entities of the country and in daily life. Distinguish the system software (in particular, operating system, compilers, editors, graphical user interface) and application software used to perform specific tasks, such as statistical software. Commercially reasonable software development and its marketing in the market is possible if the program is a product for this market. Replication software products on the market are made with virtually no material costs-as opposed to creating new products. Cost of the recording of the program to a CD quite low, and cost distribution ofcopies of the product via the Internet. According to modern legislation of most countries, software product and its source code is protected by copyright, which gives the author and copyright holder (usually the copyright holder is the employer of the author of the software) power over the change, dissemination, usage and behaviorprogram, including when the output code published. ; Ринок програмного забезпечення безперервно і дуже динамічне розвивається. Це пов'язано з широким впровадженням комп'ютерної техніки в усі види торгово-промислової діяльності юридичних осіб країни і в повсякденне життя населення. Розрізняють системне програмне забезпечення ( зокрема, операційна система, транслятори, редактори, графічний інтерфейс користувача) та прикладне програмне забезпечення, що використовується для виконання конкретних завдань, наприклад, статистичне програмне забезпечення. Комерційно обґрунтована розробка програмного забезпечення і його маркетинг на ринку можливий у тому випадку, якщо програми є товаром для даного ринку. Тиражування продукції на ринку програмного забезпечення проводиться практично без матеріальних витрат - на відміну від створення нових продуктів. Собівартість запису програми на компакт-диск досить низька, а собівартість поширення копії продукту через інтернет ще нижче. Відповідно до сучасного законодавства більшості країн, програмний продукт і його вихідний код охороняється авторським правом, яке дає авторам і правовласнику (найчастіше правовласником є організація-наймач автора програмного забезпечення) владу над зміною, розповсюдженням, способом використання і поведінкою програми, включаючи випадки, коли вихідний код опублікований.

The article analyzes the most important transformations in the state and behavior of households in Hungary as a result of economic transformations in 90s. The key directions of state activity in this area are determined. It is emphasized that changes in the situation of households reflects the real results and the social price of reforms, which often do not coincide with their estimates based on macroeconomic indicators. Particular emphasis is placed on the fact that unresolved social problems, especially the extent of poverty and unemployment, social exclusion, can become a serious obstacle to progress, source of serious social, national and political conflicts. It is noted that it was in 1990s that Hungary actively pursued institutional social reforms and adapted to social reforms that would meet EU requirements. ; У статті аналізуються зміни у сфері споживання домашніх господарств у1990-х роках в Угорщині.Визначаються ключові напрямидіяльності держави у цій царині.Підкреслюється, що зміни в становищі домогосподарств віддзеркалюють реальні результати і соціальну ціну реформ, які часто не збігаються з їхніми оцінками на основі макроекономічних індикаторів. Особливо наголошується на тому, що невирішені соціальні проблеми, і понад усемасштаби бідності і безробіття, соціального відчуження, можуть стати серйозною перешкодою на шляху прогресу, джерелом серйозних соціальних, національних і політичних конфліктів.Відмічається, що саме в 90-х роках ХХ століттяУгорщина активно проводила інституціональні соціальні реформи й адаптувалася до соціальних реформ, які відповідали вимогам ЄС.