Search results

Засоби, які забезпечують виявлення оптичних та оптикоелектронних приладів, стають невід'ємною складовою сучасного озброєння, оскільки вони надають інформацію щодо наявності спостереження протилежною стороною, а найголовніше дозволяють визначити точне місце знаходження засобів спостереження, зброї та техніки, яка містить їх у собі, що безперечно підвищить імовірність їх ураження вогневими засобами. Зрозуміло, що провідні країни світу мають такі засоби озброєння та вдосконалюють їх. Майже всі останні воєнні конфлікти характеризувались наявністю таких засобів – лазерних приладів оптичної протидії. Не виключенням є застосування проросійськими бойовиками подібних засобів насході на шої держави. Визначено, що однією з основних демаскуючих ознак оптичних та оптико-електронних приладів є світловітбиття, яке може бути оцінено показником світловідбиття, коефіцієнтом світловідбиття, коефіцієнтом сили світла, пеленгаційною характеристикою світловідбиття. Проведено оцінювання впливутакої характеристики, як показник світловідбиття на дальність виявлення оптичних приладів спостереження, що є на озброєнні прикордонних підрозділів. В умовах застосування противником лазерних приладів оптичної протидії однією з вимог, що висуваються до оптичних приладів, які виробляються (закуповуються) для потреб прикордонної служби, є оптичні прилади з низьким показником світловідбиття. При недостатньо низькому показнику світловідбиття або внаслідок лазерної локації в імпульсному режимі при підвищеній потужності випромінювання лазерного приладу оптичної протидії можливими варіантами щодо зниження показника світловідбиття є використання спеціальних бленд та обмеження спектрального діапазону об'єктива за рахунок використання IR-Cut фільтрів.

Статтю присвячено оцінюванню дальності розрізнення об'єктів (людей і військової техніки) зразками переносних тепловізорів. Для цього був обраний критерій Джонсона, що є найбільш універсальним та поширеним для розрізнення об'єктів у системах оптикоелектронного спостереження, до яких належить і тепловізійна техніка. У ході дослідження було детально описано сутність таких характеристик тепловізійних засобів: роздільна здатність термочутливої матриці, температурна чутливість, частота оновлення термочутливої матриці, фізичний розмір пікселя (чутливого елементу термочутливої матриці), поле зору, фокусна відстань об'єктива, діаметр об'єктива, збільшення (оптичне та цифрове), дальність виявлення, розпізнання та ідентифікації об'єкта. Переносні тепловізори, які мають кращу (більшу) роздільну здатність та фізичний розмір термочутливої матриці, потенційно забезпечують розрізнення об'єктів на більших дальностях порівняно з тими тепловізійними засобами, що мають термочутливі матриці меншої роздільної здатності та фізичного розміру. Разом з тим розрахунок дальності розрізнення об'єктів на основі критерію Джонсона вказує на завищені значення. Тому для оцінювання дальності розрізненя об'єктів спостереження у разі використання переносних тепловізорів у реальних умовах необхідно брати до уваги низку факторів: вплив кліматичних умов (гідрометеорів та довкілля), характеристику об'єктів спостереження (рівень теплового контрасту, спектральний склад випромінювання, швидкість руху об'єкта), умови спостереження (відстань до екрана, розмір екрана, вібрації приладу), досвід спостерігача (має знати й уміти виявити та розпізнати об'єкт). У подальших дослідженнях стосовно оцінювання ефективності переносних тепловізорів необхідним є врахування цих факторів і проведення обчислювальних та натурних експериментів.

Цель исследования. Изучение уровня знаний учеников 9-11-х классов общеобразовательных школ зоны наблюдения АЭС по радиационной безопасности и действиям на случай возникновения чрезвычайной ситуации на АЭС с учетом образовательных програм соответстаующих дисциплин. Методы. Была использована анкета из 43 вопросов, сформированных в тематические блоки: влияние деятельности АЭС на природную среду, перспективы развития ядерной энергетики, уровень знаний по радиационной безопасности, оценка общей экологической ситуации. Проведен опрос 208 учеников 9-11 классов в пяти школах с разными уровнями аккредитации в зоне наблюдения Ровненской АЭС. Среди опрошенных подростков 55,3% проживают в городе, 44,7% в сельской местности. Были рассмотрены программы учебных дисциплин «Физика», «Химия», «Экология», «Биология», «Безопасность жизнедеятельности», «Основы здоровья», согласно которым ученики получают знания по исследуемому вопросу. Результаты. Проживание на территории зоны наблюдения РАЭС вызывает ощущение беспокойства у 68% опрошенных подростков. Беспокойство обусловлено в первую очередь влиянием РАЭС на поверхностные водоёмы. Ученики владеют знаниями о радиоактивности, видах облучения, влиянии ионизирующего облучения на человека. Большинство опрошенных учеников не имеет знаний о дозиметрических приборах, их предназначении, принципе действия, строении, что обусловлено отсутствием этих приборов в общеобразовательных школах зоны наблюдения. Отсутствуют знания о дозах суммарного облучения человека от источников природного происхождения и дозах суммарного облучения человека, проживающего вблизи действующей АЭС, невзирая на то, что эти вопросы предусмотрены учебными программами. Такое состояние может быть обусловлено недостаточной подготовкой учителей по данным вопросам, что требует проведения для них дополнительных семинаров и приобретения для школ дозиметров. Среди особенностей проживания в зоне наблюдения большинство школьников отметило проведение мероприятий по снижению уровня социально-психологического напряжения, что предусмотрено законодательными документами. 50% подростков считают, что ядерная энергетика должна развиваться, но необходимо также развивать другие источники энергии. Ученики 10-11-х классов способны решать личностные и социально значимые практические задания, связанные с реальными производственными объектами, в том числе АЭС, в сфере отношений «объект-человек-природа» и, используя свои знания, могут сформировать свое отношение к развитию атомной энергетики в стране и мире.The objective. Еxploration of the knowledge's level in radiation safety and action in in case of an emergency at NPP taking into account the educational programs of pupils grades 9-11 of secondary school in NPP's surveillance zone. Methods. Was used the questionnaire with 43 questions formed the thematic blocks: the impact of the NPP activity on the environment, prospects for development of nuclear power, the level of knowledge of radiation safety assessment of the overall environmental situation. Conducted a survey of 208 pupils in grades 9-11 in five secondary schools with different levels of accreditation within the surveillance zone Rivne NPP, 55,3% respondents live in the city and 44,7% in rural areas. Were considered educational program of academic disciplines "Physics", "Chemistry", "Ecology", "Biology", "Safety", "Health Basics" according to which pupils gain knowledge of the test subject. Results. Accommodation in the surveillance zone RNPP evokes a feeling of concern in 68% of adolescents. Primarily the concern caused by the influence of surface water in Rivne. Teens have knowledge about radioactivity, types of radiation, the influence of ionizing radiation on humans. However, the majority of respondents do not have knowledge and skills of dosimeter instruments, their purpose, principle of operation, structure, due to the absence of these instruments in the secondary schools surveillance zone. Lack of knowledge about the total human exposure doses from naturally occurring sources and the total dose of radiation a person living near the existing NPP, despite the fact that these questions are provided training programs. Such a condition can be caused by insufficient training of teachers with these issues. This requires additional workshops for schools and purchase dosimeters. Among the features of accommodation most teens noted the holding of events that reduce the socio-psychological stress in supervised areas provided by legislation. 50% of teens believe that nuclear power should be developed but it is also necessary to develop other sources of energy. Pupils grades 10-11 are able to solve personal and socially significant practical problems associated with the actual production facilities including NPP in relations «object-human-nature» and can form their attitude towards the development of nuclear energy in the country and in the world applying their knowledge.

У роботі проведений критичний аналіз існуючих підходів до оцінки ефективності системного використання технічних засобів спостереження. При такій оцінці з використанням геоінформаційних технологій враховуються можливості технічних засобів спостереження і умови їх використання, зокрема, рельєф місцевості, погодні умови, рослинність. Показано, що існуючі методики узагальнення ймовірнісної оцінки можливості виявлення порушника кордону в межах необхідної смуги спостереження забезпечують лише усереднений опис і не враховують топологічних особливостей ймовірнісного розподілу. У зв'язку з цим таке узагальнення не завжди є коректним. Можливі варіанти застосування технічних засобів спостереження, коли неприкриті ефективним спостереженням ділянки мають малу площу але є протяжними і утворюють «коридор» для прихованого перетину кордону. При усередненому описі такому варіанту може відповідати прийнятне значенняузаг альненого показника. Однак, виходячи з можливості неконтрольованого перетину державного кордону, значення такого показника в цьому випадку має бути незадовільним. Урахування топологічних особливостей розподілу ймовірності виявлення цілі дозволяє спрогнозувати найкращий маршрут руху порушника кордону. Для такого прогнозування можливо використати науково-методичний апарат визначення оптимальних маршрутів. Загальну оцінку ефективності системного використання технічних засобів спостереження запропоновано проводити з врахуванням прогнозованого маршруту руху порушника. Така оцінка дозволить врахувати та виявити слабкі сторони побудови системи технічних засобів спостереження та, в подальшому, провести її модернізацію. Визначені найкращі маршрути руху для порушників кордону доцільно враховувати при плануванні охорони кордону. Перспективним є розгляд задачі структурної оптимізації системи технічних засобів спостереження з урахуванням при оцінці її ефективності можливих раціональних дій порушника кордону.

У статті розкрито сутність та зміст методики оцінки ефективності використання технічних засобів спостереження в оперативно-службовій діяльності прикордонного загону, наведені аспекти наукових досліджень, що розкривають процедуру оцінки ефективності використання технічних засобів спостереження в загальній системі інженерно-технічного контролю на кордоні. Методика розроблена для забезпечення успішного вирішення завдань зі створення комплексної та ефективної системи спостереження на ділянці типового відділу прикордонної служби у межах існуючої системи інженерно-технічного контролю. Сутність запропонованої методики полягає у проведенні комплексної оцінки можливостей та основних характеристик існуючих технічних засобів спостереження за визначеними показниками їх використання в оперативно-службовій діяльності прикордонного загону. Методика розрахована для використання фахівцями інженернотехнічних підрозділів та відділів прикордонної служби лінійних сухопутних прикордонних загонів. Новизна методики оцінки ефективності використання технічних засобів спостереження в оперативно-службовій діяльності прикордонного загону полягає в тому, що, на відміну від існуючих, у ній застосовується альтернативний підхід комплексної емпіричної оцінки ефективності використання зразка технічних засобів спостереження для визначення ролі та місця в загальній системи спостереження на ділянці підрозділу охорони кордону.

СOVID-19 на практиці змусив уряди держав діяти в умовах надзвичайної ситуації планетарного масштабу. Економічні, політичні, фінансові, міграційні та ін. її наслідки ще довго будуть передумовами подальшого розвитку глобалізованого всесвіту. Актуальним науковим завданням в даних умовах є збір і накопичення даних про функціонування національних систем кризового менеджменту з метою їх подальшого аналізу та опрацювання рекомендацій щодо удосконалення дій органів державного та місцевого управління в умовах глобальної надзвичайної ситуації. Стаття присвячена результатам включеного спостереження за організацією функціонування однієї із територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту України та порівняльному контент аналізу розпорядчих документів під час переведення її в режим надзвичайної ситуації. В період з 17.03.-17.05.2020 проводилось включене спостереження за організацією функціонування територіальної підсистеми ЄДСЦЗ однієї із областей України в режимі медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру, проводився порівняльний контент-аналіз розпорядчих документів відповідних органів управління. В результаті дослідження визначено, що питання цивільного захисту населення як функція держави не стала в низку головних завдань органів управління всіх рівнів, а так і залишається другорядною (на громадських засадах). Відсутність сталої інституціональної структури системи цивільного захисту негативно впливає на її функціональність. Методом реагування на медико-біологічну надзвичайну ситуацію природнього характеру державного рівня на першому етапі її ліквідації став метод спроб і помилок. Не вирішеним, як на першому етапі (березень-травень 2020), так і у вересні-жовтні 2020, залишається питання життєзабезпечення постраждалого населення. Метод включеного спостереження, при його системному застосуванні, може стати дієвим методом проведення наукових досліджень з проблематики функціонування різних структур ЄДСЦЗ. Актуальним науковим, нормотворчим, організаційним завданням залишається створення ефективної інституційної системи управління ЄДСЦЗ, перегляд структури та функціональності її територіальних та функціональних підсистем, їх служб та ланок.

У статті розкрито окремі особливості організації та проведення візуального спостереження оперативними підрозділами Державної прикордонної служби України. Проаналізовано теоретичні та практичні аспекти проблемних питань, що стосуються поняття «візуальне спостереження», а також досліджено розкриття цього поняття іншими науковцями.Розглянуто сучасний стан правого регулювання здійснення візуального спостереження як один із методів оперативно-розшукової діяльності, який застосовується оперативними підрозділами Державної прикордонної служби України з метою виявлення та фіксації даних щодо протиправної діяльності на державному кордоні.На сьогодні правовою основою діяльності оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України щодо здійснення візуального спостереження під час кримінального провадження є Конституція України, Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси України, закони України «Про Державну прикордонну службу України», «Про оперативну розшукову діяльність», «Про державну таємницю», інші нормативно-правові акти відомчого та міжвідомчого характеру. У той же час означені законодавчі акти мають низку прогалин. Оперативно-розшукова діяльність є особливою правоохоронною функцією, особливістю якої є переважно негласний характер і яка складається з системи гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів. Проведення оперативно-розшукових заходів включає в себе організацію візуального спостереження як за особою, так і за місцем або річчю. Завданням оперативно-розшукової діяльності як специфічного виду державної діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави. Проведений аналіз ефективності роботи оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України свідчить про відсутність диференційованого підходу до організації та проведення різних видів візуального спостереження. У статті авторами визначено деякі проблемні питання організації та проведення візуального спостереження оперативними підрозділами Державної прикордонної служби України в прикордонних районах.

The various types of electron-optical supervisory control systems (SCS) have been used in Armed Forces of many advanced countries. The mission of these SCS is to supervise day and night enemy troops, technics and weapon systems, frontier intruders with high precision a great and middle distance. The SCS optimal deployment in mountainous terrain makes possibility to use rationally SCS number, because SCS has very much costs. Using the rationally SCS number we can reduce a necessity of the specialist number. Also, it accelerates comander's correct decision making. The optimal deployment of SCS on a terrain is one of important task of military reconnaissance. The specific character of such task is that the necessary for continuing surveillance and control military objects can be located in specific zones of terrain (for examples, in canyons, along of river etc.). Accessible places of SCS set are situated on some distance from these zones. The number of SCS is limited; therefore, it is impossible to distribute theirs on the all set points. It is necessary to select such SCS set points that the zone observation range would be the largest. In present paper the mathematical model of the rationally deployment of technical observing systems in mountainous terrain has been developed and offered. The determination method of visibility level between selected terrain points has been developed. The assesment criterion of rationally deployment and the algorithm of fast solution have been offered. ; У збройних силах багатьох розвинених країн використовуються різні види електронно-оптичних наглядових систем (SCS). Призначення цих SCS полягає в цілодобовому точному контролі на близькому і далеких відстанях за військами супротивника, його технікою і озброєнням, а також за порушниками кордонів. Оптимальне розташування SCS в гористій місцевості сприяє можливості використовувати раціональну кількість SCS, тому що вартість SCS є дуже високою. Використовуючи раціональну кількість SCS можливо скоротити кількість необхідних фахівців. Це також скорочує час прийняття рішення командуванням. Оптимальне розташування SCS на місцевості є одним з важливих завдань військової розвідки. Специфічний характер цього завдання полягає в необхідності тривалого спостереження за військовими об'єктами, які можуть бути розташовані в особливих зонах на місцевості (наприклад, в каньйонах, уздовж русла річок тощо). Місця розташування SCS можуть розташовуватися на різних відстанях від цих зон. Кількість SCS обмежена, тому неможливо встановити їх на всіх обраних точках. Необхідно вибрати такі місця розташування SCS, щоб зона огляду була б максимальною. У даній статті пропонується розроблена авторами математична модель раціонального розташування технічних систем спостереження в гористій місцевості. Розроблено метод визначення рівня видимості між обраними точками на місцевості. Запропоновані критерії оцінки раціонального розміщення і алгоритм швидкого вирішення цього завдання.

Today, recources of detecting optical and optoelectronic devices become an integral part of modern weapons, as they provide information on thepresence of surveillance by the opposite party, and most importantly allow to determine the exact location of surveillance, weapons and equipment containing them in itself, which will undoubtedly increase the likelihood of their defeat by fire. It is clear that the world's leading countries have such weapons and improve them. Thus, almost all recent military conflicts have been characterized by the presence of such devices as: laser optical countermeasures. The use of similar means by pro-Russian militants in the east of our state is no exception. Thus, in the course of the investigation it was noted that one of the main unmasking features of optical and optoelectronic devices is the light reflection of the optical system, which can be estimated by the light reflection index, light reflectance coefficient, the luminous intensity index, directional light reflection characteristic. It was evaluated the influence of such a characteristic as the indicator of light reflection on the detection range of optical surveillance devices, which is in the service of border units. In the conditions of application by the enemy of laser devices of optical countermeasures, one of the requirements put forward to the optical devices which are made (purchased) for needs of border guard service are optical devices with a low indicator of light reflection index. If the light reflection index is not high enough or due to the laser location in the pulsed mode with increased radiation power of the laser optical device, possible options of reducing the reflection index are using of special apertures and limiting the spectral range of the lens by using IR-Cut filters. ; Засоби, які забезпечують виявлення оптичних та оптикоелектронних приладів, стають невід'ємною складовою сучасного озброєння, оскільки вони надають інформацію щодо наявності спостереження протилежною стороною, а найголовніше дозволяють ...

На сьогодні збройний конфлікт може характеризується використанням сучасного озброєння, яке здатне точно виявляти такі об'єкти, як оптичні та оптико-електронні прилади спостереження, що можуть використовуватись протилежною стороною як окремо так і у складі зразків озброєння і, як наслідок підвищенням ймовірності їх знищення. Такими засобами є лазерні прилади оптичної протидії. На даний час лазерні прилади оптичної протидії, що забезпечують виявлення та ураження оптичних (спостерігачів даних приладів) та оптико-електронних приладів являються затребуваними. Так відомо, що США, Франція, Німеччина, Великобританія та Ізраїль мають та удосконалюють такі засоби. Не є виключенням і Російська федерація, яка випробовує подібні засоби на Донбасі, використовуючи його як полігон для випробування своєї сучасної (модернізованої) зброї. Неодноразово з засобів масової інформації надходили та надходять і надалі повідомлення про використання такої зброї російсько-окупаційними військами вздовж лінії розмежування, внаслідок чого військовослужбовці Державної прикордонної служби отримували пошкодження зору різного ступеню важкості. Тому питання щодо захисту оптичних та оптико-електронних приладів, а саме їх маскування та захищеності, від виявлення лазерними приладами оптичної протидії є достатньо нагальним в сьогоднішніх умовах, а для прикордонників це особливо важливо так як спостереження являється одним з основних способів несення прикордонної служби. Таким чином актуальним являється підвищення безпечності спостереження при використанні оптичних та оптико-електронних приладів за рахунок впровадження організаційних заходів та науково-технічних рішень. Метою даної роботи є саме аналіз та узагальнення науково-технічних рішень, на основі існуючих патентів та раціоналізаторських робіт, що дозволяють забезпечити в певних межах захист (зменшити помітність) оптичних та оптико-електронних приладів спостереження від лазерних приладів оптичної протидії.

The various types of electron-optical supervisory control systems (SCS) have been used in Armed Forces of many advanced countries. The mission of these SCS is to supervise day and night enemy troops, technics and weapon systems, frontier intruders with high precision a great and middle distance. The SCS optimal deployment in mountainous terrain makes possibility to use rationally SCS number, because SCS has very much costs. Using the rationally SCS number we can reduce a necessity of the specialist number. Also, it accelerates comander's correct decision making. The optimal deployment of SCS on a terrain is one of important task of military reconnaissance. The specific character of such task is that the necessary for continuing surveillance and control military objects can be located in specific zones of terrain (for examples, in canyons, along of river etc.). Accessible places of SCS set are situated on some distance from these zones. The number of SCS is limited; therefore, it is impossible to distribute theirs on the all set points. It is necessary to select such SCS set points that the zone observation range would be the largest. In present paper the mathematical model of the rationally deployment of technical observing systems in mountainous terrain has been developed and offered. The determination method of visibility level between selected terrain points has been developed. The assesment criterion of rationally deployment and the algorithm of fast solution have been offered. ; В вооруженных силах многих развитых стран используются различные виды электронно-оптических наблюдательных систем (SCS). Назначение этих SCS заключается в круглосуточном точном контроле на близком и дальних расстояниях за войсками противника, его техникой и вооружением, а также за нарушителями границ. Оптимальное расположение SCS в гористой местности способствует возможности использовать рациональное число SCS, потому что стоимость SCS очень высока. Используя рациональное число SCS можно сократить число необходимых специалистов. Это также сокращает время принятия решения командованием. Оптимальное расположение SCS на местности является одним из важных задач военной разведки. Специфический характер этой задачи заключается в необходимости длительного наблюдения за военными объектами, которые могут быть расположены в особенных зонах на местности (например, в каньонах, вдоль русла рек и т.д.). Места расположения SCS могут располагаться на различных расстояниях от этих зон. Число SCS ограничено, поэтому невозможно установить их на всех выбранных точках. Необходимо выбрать такие места расположения SCS, чтобы зона обзора была бы максимальной. В данной статье предлагается разработанная авторами математическая модель рационального расположения технических систем наблюдения в гористой местности. Разработан метод определения уровня видимости между выбранными точками на местности. Предложены критерия оценки рационального размещения и алгоритм быстрого решения этой задачи. ; У збройних силах багатьох розвинених країн використовуються різні види електронно-оптичних наглядових систем (SCS). Призначення цих SCS полягає в цілодобовому точному контролі на близькому і далеких відстанях за військами супротивника, його технікою і озброєнням, а також за порушниками кордонів. Оптимальне розташування SCS в гористій місцевості сприяє можливості використовувати раціональну кількість SCS, тому що вартість SCS є дуже високою. Використовуючи раціональну кількість SCS можливо скоротити кількість необхідних фахівців. Це також скорочує час прийняття рішення командуванням. Оптимальне розташування SCS на місцевості є одним з важливих завдань військової розвідки. Специфічний характер цього завдання полягає в необхідності тривалого спостереження за військовими об'єктами, які можуть бути розташовані в особливих зонах на місцевості (наприклад, в каньйонах, уздовж русла річок тощо). Місця розташування SCS можуть розташовуватися на різних відстанях від цих зон. Кількість SCS обмежена, тому неможливо встановити їх на всіх обраних точках. Необхідно вибрати такі місця розташування SCS, щоб зона огляду була б максимальною. У даній статті пропонується розроблена авторами математична модель раціонального розташування технічних систем спостереження в гористій місцевості. Розроблено метод визначення рівня видимості між обраними точками на місцевості. Запропоновані критерії оцінки раціонального розміщення і алгоритм швидкого вирішення цього завдання.

The various types of electron-optical supervisory control systems (SCS) have been used in Armed Forces of many advanced countries. The mission of these SCS is to supervise day and night enemy troops, technics and weapon systems, frontier intruders with high precision a great and middle distance. The SCS optimal deployment in mountainous terrain makes possibility to use rationally SCS number, because SCS has very much costs. Using the rationally SCS number we can reduce a necessity of the specialist number. Also, it accelerates comander's correct decision making. The optimal deployment of SCS on a terrain is one of important task of military reconnaissance. The specific character of such task is that the necessary for continuing surveillance and control military objects can be located in specific zones of terrain (for examples, in canyons, along of river etc.). Accessible places of SCS set are situated on some distance from these zones. The number of SCS is limited; therefore, it is impossible to distribute theirs on the all set points. It is necessary to select such SCS set points that the zone observation range would be the largest. In present paper the mathematical model of the rationally deployment of technical observing systems in mountainous terrain has been developed and offered. The determination method of visibility level between selected terrain points has been developed. The assesment criterion of rationally deployment and the algorithm of fast solution have been offered. ; В вооруженных силах многих развитых стран используются различные виды электронно-оптических наблюдательных систем (SCS). Назначение этих SCS заключается в круглосуточном точном контроле на близком и дальних расстояниях за войсками противника, его техникой и вооружением, а также за нарушителями границ. Оптимальное расположение SCS в гористой местности способствует возможности использовать рациональное число SCS, потому что стоимость SCS очень высока. Используя рациональное число SCS можно сократить число необходимых специалистов. Это также сокращает время принятия решения командованием. Оптимальное расположение SCS на местности является одним из важных задач военной разведки. Специфический характер этой задачи заключается в необходимости длительного наблюдения за военными объектами, которые могут быть расположены в особенных зонах на местности (например, в каньонах, вдоль русла рек и т.д.). Места расположения SCS могут располагаться на различных расстояниях от этих зон. Число SCS ограничено, поэтому невозможно установить их на всех выбранных точках. Необходимо выбрать такие места расположения SCS, чтобы зона обзора была бы максимальной. В данной статье предлагается разработанная авторами математическая модель рационального расположения технических систем наблюдения в гористой местности. Разработан метод определения уровня видимости между выбранными точками на местности. Предложены критерия оценки рационального размещения и алгоритм быстрого решения этой задачи. ; У збройних силах багатьох розвинених країн використовуються різні види електронно-оптичних наглядових систем (SCS). Призначення цих SCS полягає в цілодобовому точному контролі на близькому і далеких відстанях за військами супротивника, його технікою і озброєнням, а також за порушниками кордонів. Оптимальне розташування SCS в гористій місцевості сприяє можливості використовувати раціональну кількість SCS, тому що вартість SCS є дуже високою. Використовуючи раціональну кількість SCS можливо скоротити кількість необхідних фахівців. Це також скорочує час прийняття рішення командуванням. Оптимальне розташування SCS на місцевості є одним з важливих завдань військової розвідки. Специфічний характер цього завдання полягає в необхідності тривалого спостереження за військовими об'єктами, які можуть бути розташовані в особливих зонах на місцевості (наприклад, в каньйонах, уздовж русла річок тощо). Місця розташування SCS можуть розташовуватися на різних відстанях від цих зон. Кількість SCS обмежена, тому неможливо встановити їх на всіх обраних точках. Необхідно вибрати такі місця розташування SCS, щоб зона огляду була б максимальною. У даній статті пропонується розроблена авторами математична модель раціонального розташування технічних систем спостереження в гористій місцевості. Розроблено метод визначення рівня видимості між обраними точками на місцевості. Запропоновані критерії оцінки раціонального розміщення і алгоритм швидкого вирішення цього завдання.

The various types of electron-optical supervisory control systems (SCS) have been used in Armed Forces of many advanced countries. The mission of these SCS is to supervise day and night enemy troops, technics and weapon systems, frontier intruders with high precision a great and middle distance. The SCS optimal deployment in mountainous terrain makes possibility to use rationally SCS number, because SCS has very much costs. Using the rationally SCS number we can reduce a necessity of the specialist number. Also, it accelerates comander's correct decision making. The optimal deployment of SCS on a terrain is one of important task of military reconnaissance. The specific character of such task is that the necessary for continuing surveillance and control military objects can be located in specific zones of terrain (for examples, in canyons, along of river etc.). Accessible places of SCS set are situated on some distance from these zones. The number of SCS is limited; therefore, it is impossible to distribute theirs on the all set points. It is necessary to select such SCS set points that the zone observation range would be the largest. In present paper the mathematical model of the rationally deployment of technical observing systems in mountainous terrain has been developed and offered. The determination method of visibility level between selected terrain points has been developed. The assesment criterion of rationally deployment and the algorithm of fast solution have been offered. ; В вооруженных силах многих развитых стран используются различные виды электронно-оптических наблюдательных систем (SCS). Назначение этих SCS заключается в круглосуточном точном контроле на близком и дальних расстояниях за войсками противника, его техникой и вооружением, а также за нарушителями границ. Оптимальное расположение SCS в гористой местности способствует возможности использовать рациональное число SCS, потому что стоимость SCS очень высока. Используя рациональное число SCS можно сократить число необходимых специалистов. Это также сокращает время принятия решения командованием. Оптимальное расположение SCS на местности является одним из важных задач военной разведки. Специфический характер этой задачи заключается в необходимости длительного наблюдения за военными объектами, которые могут быть расположены в особенных зонах на местности (например, в каньонах, вдоль русла рек и т.д.). Места расположения SCS могут располагаться на различных расстояниях от этих зон. Число SCS ограничено, поэтому невозможно установить их на всех выбранных точках. Необходимо выбрать такие места расположения SCS, чтобы зона обзора была бы максимальной. В данной статье предлагается разработанная авторами математическая модель рационального расположения технических систем наблюдения в гористой местности. Разработан метод определения уровня видимости между выбранными точками на местности. Предложены критерия оценки рационального размещения и алгоритм быстрого решения этой задачи. ; У збройних силах багатьох розвинених країн використовуються різні види електронно-оптичних наглядових систем (SCS). Призначення цих SCS полягає в цілодобовому точному контролі на близькому і далеких відстанях за військами супротивника, його технікою і озброєнням, а також за порушниками кордонів. Оптимальне розташування SCS в гористій місцевості сприяє можливості використовувати раціональну кількість SCS, тому що вартість SCS є дуже високою. Використовуючи раціональну кількість SCS можливо скоротити кількість необхідних фахівців. Це також скорочує час прийняття рішення командуванням. Оптимальне розташування SCS на місцевості є одним з важливих завдань військової розвідки. Специфічний характер цього завдання полягає в необхідності тривалого спостереження за військовими об'єктами, які можуть бути розташовані в особливих зонах на місцевості (наприклад, в каньйонах, уздовж русла річок тощо). Місця розташування SCS можуть розташовуватися на різних відстанях від цих зон. Кількість SCS обмежена, тому неможливо встановити їх на всіх обраних точках. Необхідно вибрати такі місця розташування SCS, щоб зона огляду була б максимальною. У даній статті пропонується розроблена авторами математична модель раціонального розташування технічних систем спостереження в гористій місцевості. Розроблено метод визначення рівня видимості між обраними точками на місцевості. Запропоновані критерії оцінки раціонального розміщення і алгоритм швидкого вирішення цього завдання.

У статті проаналізовано шляхи підвищення ефективності роботи пункту технічного спостереження (ПТС) на основі аналізу технічного забезпечення (ТЗ) механізованих підрозділів Національної гвардії України та Збройних Сил України, а також технічне оснащення наявних технічних пунктів спостереження (ПС) та необхідність доопрацювання існуючого мобільного комплексу наземної розвідки "Джеб" до потреб рухомого пункту технічного спостереження (РПТС), а потім його використання як базового. Мобільний пункт технічного спостереження мобільного комплексу наземної розвідки "Джеб" є частиною комплексу REW "Ground Exploration", який потребує подальшої розробки шляхом розширення доступності оперативної інформації щодо контролю обладнання та особового складу. На сьогодні бойові можливості комплексу такі: автоматичне виявлення і розпізнавання наземних і малошвидкісних низьколітаючих цілей на відстані до 12 км за допомогою РЛС міліметрового діапазону; виявлення і розпізнавання цілей на відстані до 5–8 км в оптичному діапазоні довжин хвиль за допомогою телевізійної і тепловізійної систем в денних і нічних умовах, а так само в умовах обмеженої видимості; детальна дорозвідка цілей у видимому та інфрачервоному діапазонах довжин хвиль; визначення відстані до розвідувальних цілей з точністю до 5 м за допомогою лазерного далекоміра; визначення власних координат комплексу та цілей і прив'язка їх до місцевості; розвідка цілей в умовах активної протидії з боку супротивника засобами РЕБ; відображення озвідувальної інформації про цілі (кількість цілей, склад цілей, дальність, пеленг, детальна відеоінформація про цілі, координати комплексу) на дисплеї ЕОМ, що працює в мультиекранному режимі, і екрані РКІ монітора; сканування і реєстрація радіосигналів систем зв'язку і телекомунікації у виділених ділянках радіодіапазону; зняття характеристик зареєстрованих сигналів (несуча частота, ширина смуги, потужність, вид модуляції, параметри зондувальних імпульсів та ін.); відображення та індикація характеристик аналізованогодіапа зону/джерела; ведення бази даних зареєстрованих джерел; класифікація та ідентифікація виявлених джерел і прив'язка їх до можливих технічних засобів; визначення напрямку випромінювання виявлених джерел (за наявності відповідних антенних систем); перехоплення та реєстрації сигналів стільни кового, пейджерного і транкового зв'язку стандартів AMPS/DAMPS (протоколи IS-54B, IS-136 і IS-641), NAMPS, TACS, NMT-450 (900), GSM-900, DCS-1800, MPT-1327, EDACS, FLEX, RDS, POCSAG; передача розвідувальної інформації (текстової та відео) по радіоканалу на командні пункти.Практична реалізація запропонованого підходу дозволяє надати додаткову необхідну інформацію для прийняття управлінських рішень щодо ТЗ:технічний стан, місце розташування та причини зупинок контрольованого обладнання тощо, а також стан екіпажів та їх місцезнаходження; наявність сил і засобів ротивника в зоні дії підлеглих частин з ТЗ;прокладання оптимального маршруту відносно засобів ремонту та евакуації в реальному часі, пов'язаних з поточною ситуацією в бою.Інформація про РПТС повинна надходити через систему підключених датчиків, встановлених на контрольованих машинах, що дозволяє отримати дані:про стан машин, систем і механізмів машини;причини несподіваної зупинки автомобіля (перекинуті, застрягли, пожежі, травми (динамічний удар);наявність палива;наявність боєприпасів;облік споживання палива при підключенні додаткових датчиків рівня палива;ведення обліку кожного члена екіпажу. Набір датчиків залежить від цілей, які переслідує замовник. Ефективність запропонованої автоматизації обробки оперативної інформації про озброєння та військову техніку визначається при розробці проекту автоматизованої інформаційної технології (АІТ) з метою обґрунтування її доцільності і вибору оптимального варіанта, а також після практичної реалізації проекту для обчислення фактично отриманого ефекту Запропоновано метод визначення ефективності модернізованого мобільного комплексу наземних розвідувальних даних РЕБ "Джеб" для потреб РПТС.

The article deals with the issues of modernizing controlmachines of the division commander by improving thecharacteristics of the reconnaissance and targeting systembased on a lifting the multi-channel surveillance devicewhen measuring the spatial coordinates of targets. Methodof increasing the accuracy of determining the coordinatesof the target, by lifting the surveillance system above thesurface of the machines is proposed. This always leads to achange in the axis sight in the surveillance device when itlifting. Compensation of the angle horizontal displacementof the axis sight, proposed to hold joint processing byadditional sensors, installed at the base of the surveillancedevice, which it lifting. This implementation has expandedthe possibilities of using machines in diffi cult real-worldconditions and maintain targeting accuracy.The tests carried out on the prototype of the machineshowed that the value of the error introduced by the mastin the horizontal plane is compensated to the level of 00-02 goniometer divisions. This makes it possible to use theavailable masts to lift the observation device.When calculating the orientation of the vehicle body, a special device is used, built on the basis of laser triaxial gyroscopes, which is located in the vehicle body. The value of the target axis of sight is determined by recalculating the value of the misalignment of the target axis of sight in relation to the hull, taking into account the position of the machine tower, the mast with changes associated with its rise. ; В статті розглянуті питання модернізації командирських машин управління артилерійським дивізіоном шляхом покращення характеристик систем розвідки та цілевказування на основі підняття багатоканального приладу спостереження при вимірюванні просторових координат цілей. Запропоновано спосіб підвищення точності визначення координат цілі піднятою над поверхнею машин системою спостереження. Це завжди призводить до зміни осі візування приладу спостереження при його підніманні.Компенсацію кута горизонтального зміщення осі візування запропоновано проводити шляхом сумісної обробки додаткових давачів, встановлених в основі приладу спостереження, що підіймається. Така реалізація дозволила розширити можливості використання машин у складних умовах реальної місцевості при одночасному збереженні точності цілевказування.