Suchergebnisse

The general articulation of the issue and its connection with the important research and practice tasks. The article considers the existing practice of conducting strategic environmental assessment by communities, highlights the issue of its definition and purpose, analyzes the basic Law of Ukraine «On Strategic Environmental Assessment» on shortcomings and gaps, and offers suggestions for their improvement. The analysis of the recent publications regarding the issues this article deals with; identification of parts of the general problem that have not been previously addressed. Aspects of strategic ecological assessment of state planning documents of local governments were studied by: I. B. Azarova, V. I. Karamushka, G. B. Marushevsky, O. Yu. Ryabukha, V. G. Potapenko, V. V. Fedorchak, in particular regarding identifying the shortcomings of itsimplementation in the practical implementation. There need to conduct the analysis of systemic shortcomings of the existing legislation and the preparation of proposals for its improvement regarding the conduct of strategic environmental assessment at the municipal level. The purpose (the objective) of this article. There is identifying problematic issues of strategic environmental assessment at the municipal level, identifying and justifying ways for improvement of legislation in this area, prepare recommendations to local governments to address problematic issues in such assessment. The key results and the background. Strategic environmental assessment is important in terms of content and determination as a systematic process of identifying the likely environmental consequences of the proposed strategies/plans/programs. Currently, there are a number of legislative problems that prevent the subjects of strategic environmental assessment from conducting it at the appropriate level. Analyzing the Law of Ukraine «On Strategic Environmental Assessment» we can identify the following problems: lack of a procedure for preliminary assessment (screening) of state planning documents; the issue of taking into account the report on strategic environmental assessment; absence in the Law of the norm regulating questions of carrying out consultations with nature protection bodies and health care bodies concerning documents of the state planning of regional level; lack of a state register of strategic environmental assessment experts; high requirements for placing a message in the print media; unspecified unit of measurement of the term in which proposals and comments are submitted. Conclusions and the prospects of the further research. The conclusions recommend amendments to the Law of Ukraine «On Environmental Impact Assessment». Keywords: public administration; strategic environmental assessment; strategic planning; state planning documents; communities. ; У статті розглянуто існуючу практику проведення стратегічної екологічної оцінки громадами, висвітлюються питання її визначення та мета проведення, аналізується базовий Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» щодо недоліків та прогалин та надаються пропозиції щодо їх усунення. Обґрунтовано, що стратегічна екологічна оцінка документів державного планування громад дає можливість всебічно проаналізувати можливий вплив запланованої діяльності в громаді на довкілля, а також використати результати такого аналізу для запобігання екологічним наслідкам або їх пом'якшення під час стратегічного планування, вона фактично є новим інструментом реалізації екологічної політики, який базується на елементарному принципі, що полягає в запобіганні негативним для довкілля наслідкам діяльності на стадії планування на противагу їх виявленню та виправленню згодом, під час впровадження проєктів/об'єктів стратегічного планування. Наголошено на важливості стратегічної екологічної оцінки, її змістовому значенні як систематичному процесі виявлення ймовірних екологічних наслідків запропонованих стратегій, планів і програм, їх урахування під час прийняття управлінських рішень, що стосуються таких стратегій, планів і програм. Наведено методологічні принципи ефективності проведення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування громад. Акцентовано увагу на низці законодавчих проблем, які перешкоджають суб'єктам стратегічної екологічної оцінки проводити її на належному рівні. У процесі аналізу Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» виокремлено такі проблеми: відсутність процедури попередньої оцінки (скринінгу) документів державного планування; питання врахування звіту про стратегічну екологічну оцінку; відсутність у Законі норми, яка регулює питання проведення консультацій з природоохоронними органами та органами охорони здоров'я щодо документів державного планування обласного рівня; відсутність державного реєстру експертів стратегічної екологічної оцінки; високі вимоги до розміщення повідомлення в друкованих засобах масової інформації (ЗМІ); відсутність конкретизованої одиниці виміру строку, в який подаються пропозиції та зауваження. Наведено рекомендації внесення змін до Закону України «Про оцінку впливів на довкілля». Ключові слова: державне управління; стратегічна екологічна оцінка; стратегічне планування; документи державного планування; громади.

The general articulation of the issue and its connection with the important research and practice tasks. The article considers the existing practice of conducting strategic environmental assessment by communities, highlights the issue of its definition and purpose, analyzes the basic Law of Ukraine «On Strategic Environmental Assessment» on shortcomings and gaps, and offers suggestions for their improvement. The analysis of the recent publications regarding the issues this article deals with; identification of parts of the general problem that have not been previously addressed. Aspects of strategic ecological assessment of state planning documents of local governments were studied by: I. B. Azarova, V. I. Karamushka, G. B. Marushevsky, O. Yu. Ryabukha, V. G. Potapenko, V. V. Fedorchak, in particular regarding identifying the shortcomings of itsimplementation in the practical implementation. There need to conduct the analysis of systemic shortcomings of the existing legislation and the preparation of proposals for its improvement regarding the conduct of strategic environmental assessment at the municipal level. The purpose (the objective) of this article. There is identifying problematic issues of strategic environmental assessment at the municipal level, identifying and justifying ways for improvement of legislation in this area, prepare recommendations to local governments to address problematic issues in such assessment. The key results and the background. Strategic environmental assessment is important in terms of content and determination as a systematic process of identifying the likely environmental consequences of the proposed strategies/plans/programs. Currently, there are a number of legislative problems that prevent the subjects of strategic environmental assessment from conducting it at the appropriate level. Analyzing the Law of Ukraine «On Strategic Environmental Assessment» we can identify the following problems: lack of a procedure for preliminary assessment (screening) of state planning documents; the issue of taking into account the report on strategic environmental assessment; absence in the Law of the norm regulating questions of carrying out consultations with nature protection bodies and health care bodies concerning documents of the state planning of regional level; lack of a state register of strategic environmental assessment experts; high requirements for placing a message in the print media; unspecified unit of measurement of the term in which proposals and comments are submitted. Conclusions and the prospects of the further research. The conclusions recommend amendments to the Law of Ukraine «On Environmental Impact Assessment». Keywords: public administration; strategic environmental assessment; strategic planning; state planning documents; communities. ; У статті розглянуто існуючу практику проведення стратегічної екологічної оцінки громадами, висвітлюються питання її визначення та мета проведення, аналізується базовий Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» щодо недоліків та прогалин та надаються пропозиції щодо їх усунення. Обґрунтовано, що стратегічна екологічна оцінка документів державного планування громад дає можливість всебічно проаналізувати можливий вплив запланованої діяльності в громаді на довкілля, а також використати результати такого аналізу для запобігання екологічним наслідкам або їх пом'якшення під час стратегічного планування, вона фактично є новим інструментом реалізації екологічної політики, який базується на елементарному принципі, що полягає в запобіганні негативним для довкілля наслідкам діяльності на стадії планування на противагу їх виявленню та виправленню згодом, під час впровадження проєктів/об'єктів стратегічного планування. Наголошено на важливості стратегічної екологічної оцінки, її змістовому значенні як систематичному процесі виявлення ймовірних екологічних наслідків запропонованих стратегій, планів і програм, їх урахування під час прийняття управлінських рішень, що стосуються таких стратегій, планів і програм. Наведено методологічні принципи ефективності проведення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування громад. Акцентовано увагу на низці законодавчих проблем, які перешкоджають суб'єктам стратегічної екологічної оцінки проводити її на належному рівні. У процесі аналізу Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» виокремлено такі проблеми: відсутність процедури попередньої оцінки (скринінгу) документів державного планування; питання врахування звіту про стратегічну екологічну оцінку; відсутність у Законі норми, яка регулює питання проведення консультацій з природоохоронними органами та органами охорони здоров'я щодо документів державного планування обласного рівня; відсутність державного реєстру експертів стратегічної екологічної оцінки; високі вимоги до розміщення повідомлення в друкованих засобах масової інформації (ЗМІ); відсутність конкретизованої одиниці виміру строку, в який подаються пропозиції та зауваження. Наведено рекомендації внесення змін до Закону України «Про оцінку впливів на довкілля». Ключові слова: державне управління; стратегічна екологічна оцінка; стратегічне планування; документи державного планування; громади.

Landscape planning is an important tool for European spatial planning, that ensures the implementation of the sustainable development principles in territorial policy. The need for an environmentally-oriented landscape policy has been noted in the Guiding Principles for Sustainable Spatial Development of the European Continent, declaring that for successful spatial development it is necessary to ensure "the integration of landscape development into spatial planning as well as into sectoral policies", as well as "the implementation of integrated policies aimed at simultaneously protecting, managing and planning landscapes." Thanks to landscape planning, the relations of society and nature are optimized within specific regions, which, in turn, are considered as components of the multi-level spatial "population ↔ environment" system on local, regional, national and transnational levels. In view of Ukraine's accession to a number of international agreements and conventions related to the country's transition to a balanced, sustainable development, there is an urgent need to bring the current legislation of the country, through a gradual transformation, to the fundamentals and requirements in force in the European Community. In this respect, the use of environmental guidelines on sustainable development and tools for landscape planning in the field of urban planning and land use is becoming topical. Based on the experience of European countries, it is also advisable to use strategic environmental assessment when developing spatial planning activities. At the stage of transition of Ukraine, as well as the entire world community, to sustainable, environmentally balanced development, there is a significant advantage of implementing the landscape planning as a separate document as a basis for further developing of spatial planning documentation, since this type of work will help to inform in advance about possible mistakes when making management decisions on spatial development of territories and, considering the results of strategic environmental assessment, will help to reconcile conflict issues with the goals of sustainable development. ; Ландшафтне планування є важливим інструментом європейського просторового планування, який забезпечує впровадження в територіальну політику принципів сталого розвитку. Про необхідність здійснення еколого орієнтованої ландшафтної політики наголошено в Керівних принципах сталого просторового розвитку Європейського континенту, в яких наголошено, що для успішного територіального розвитку необхідним є «включення питань розвитку ландшафтів до просторового планування та галузевих програм», а також «імплементація інтегрованої політики, спрямованої на одночасний захист, управління та планування ландшафтів». Завдяки ландшафтному плануванню відбувається оптимізація відносин суспільства та природи в межах конкретних територій, які, в свою чергу, розглядаються як складові багаторівневої просторової системи «населення ↔ середовище» локального, регіонального, національного та транснаціонального рівня. В зв'язку з приєднанням України до ряду міжнародних угод і конвенцій, що пов'язані з питаннями переходу країни до збалансованого, сталого розвитку, гостро постає питання про приведення, шляхом поступової трансформації, діючого законодавства країни до засад та вимог, які діють у Європейському співтоваристві. В аспекті означеного, актуальним стає питання використання керівних екологічних принципів щодо сталого розвитку та інструментів з ландшафтного планування в сфері містобудування та землекористування. Окрім цього, виходячи з досвіду країн Європи, при опрацюванні робіт з просторового планування доцільно використовувати й стратегічну екологічну оцінку. На етапі переходу України, як і всього світового співтовариства, до сталого, екологічно збалансованого розвитку є суттєва перевага виконання ландшафтного плану як окремого документу в якості підґрунтя для подальшого опрацювання документації з просторового планування, оскільки такий вид роботи допоможе завчасно сповістити про можливі помилки при прийнятті управлінських рішень з просторового розвитку територій й, враховуючи результати стратегічної екологічної оцінки, допоможе узгодити конфліктні питання із цілями сталого розвитку.

Landscape planning is an important tool for European spatial planning, that ensures the implementation of the sustainable development principles in territorial policy. The need for an environmentally-oriented landscape policy has been noted in the Guiding Principles for Sustainable Spatial Development of the European Continent, declaring that for successful spatial development it is necessary to ensure "the integration of landscape development into spatial planning as well as into sectoral policies", as well as "the implementation of integrated policies aimed at simultaneously protecting, managing and planning landscapes." Thanks to landscape planning, the relations of society and nature are optimized within specific regions, which, in turn, are considered as components of the multi-level spatial "population ↔ environment" system on local, regional, national and transnational levels. In view of Ukraine's accession to a number of international agreements and conventions related to the country's transition to a balanced, sustainable development, there is an urgent need to bring the current legislation of the country, through a gradual transformation, to the fundamentals and requirements in force in the European Community. In this respect, the use of environmental guidelines on sustainable development and tools for landscape planning in the field of urban planning and land use is becoming topical. Based on the experience of European countries, it is also advisable to use strategic environmental assessment when developing spatial planning activities. At the stage of transition of Ukraine, as well as the entire world community, to sustainable, environmentally balanced development, there is a significant advantage of implementing the landscape planning as a separate document as a basis for further developing of spatial planning documentation, since this type of work will help to inform in advance about possible mistakes when making management decisions on spatial development of territories and, considering the results of strategic environmental assessment, will help to reconcile conflict issues with the goals of sustainable development. ; Ландшафтне планування є важливим інструментом європейського просторового планування, який забезпечує впровадження в територіальну політику принципів сталого розвитку. Про необхідність здійснення еколого орієнтованої ландшафтної політики наголошено в Керівних принципах сталого просторового розвитку Європейського континенту, в яких наголошено, що для успішного територіального розвитку необхідним є «включення питань розвитку ландшафтів до просторового планування та галузевих програм», а також «імплементація інтегрованої політики, спрямованої на одночасний захист, управління та планування ландшафтів». Завдяки ландшафтному плануванню відбувається оптимізація відносин суспільства та природи в межах конкретних територій, які, в свою чергу, розглядаються як складові багаторівневої просторової системи «населення ↔ середовище» локального, регіонального, національного та транснаціонального рівня. В зв'язку з приєднанням України до ряду міжнародних угод і конвенцій, що пов'язані з питаннями переходу країни до збалансованого, сталого розвитку, гостро постає питання про приведення, шляхом поступової трансформації, діючого законодавства країни до засад та вимог, які діють у Європейському співтоваристві. В аспекті означеного, актуальним стає питання використання керівних екологічних принципів щодо сталого розвитку та інструментів з ландшафтного планування в сфері містобудування та землекористування. Окрім цього, виходячи з досвіду країн Європи, при опрацюванні робіт з просторового планування доцільно використовувати й стратегічну екологічну оцінку. На етапі переходу України, як і всього світового співтовариства, до сталого, екологічно збалансованого розвитку є суттєва перевага виконання ландшафтного плану як окремого документу в якості підґрунтя для подальшого опрацювання документації з просторового планування, оскільки такий вид роботи допоможе завчасно сповістити про можливі помилки при прийнятті управлінських рішень з просторового розвитку територій й, враховуючи результати стратегічної екологічної оцінки, допоможе узгодити конфліктні питання із цілями сталого розвитку.

Landscape planning is an important tool for European spatial planning, that ensures the implementation of the sustainable development principles in territorial policy. The need for an environmentally-oriented landscape policy has been noted in the Guiding Principles for Sustainable Spatial Development of the European Continent, declaring that for successful spatial development it is necessary to ensure "the integration of landscape development into spatial planning as well as into sectoral policies", as well as "the implementation of integrated policies aimed at simultaneously protecting, managing and planning landscapes." Thanks to landscape planning, the relations of society and nature are optimized within specific regions, which, in turn, are considered as components of the multi-level spatial "population ↔ environment" system on local, regional, national and transnational levels. In view of Ukraine's accession to a number of international agreements and conventions related to the country's transition to a balanced, sustainable development, there is an urgent need to bring the current legislation of the country, through a gradual transformation, to the fundamentals and requirements in force in the European Community. In this respect, the use of environmental guidelines on sustainable development and tools for landscape planning in the field of urban planning and land use is becoming topical. Based on the experience of European countries, it is also advisable to use strategic environmental assessment when developing spatial planning activities. At the stage of transition of Ukraine, as well as the entire world community, to sustainable, environmentally balanced development, there is a significant advantage of implementing the landscape planning as a separate document as a basis for further developing of spatial planning documentation, since this type of work will help to inform in advance about possible mistakes when making management decisions on spatial development of territories and, considering the results of strategic environmental assessment, will help to reconcile conflict issues with the goals of sustainable development. ; Ландшафтне планування є важливим інструментом європейського просторового планування, який забезпечує впровадження в територіальну політику принципів сталого розвитку. Про необхідність здійснення еколого орієнтованої ландшафтної політики наголошено в Керівних принципах сталого просторового розвитку Європейського континенту, в яких наголошено, що для успішного територіального розвитку необхідним є «включення питань розвитку ландшафтів до просторового планування та галузевих програм», а також «імплементація інтегрованої політики, спрямованої на одночасний захист, управління та планування ландшафтів». Завдяки ландшафтному плануванню відбувається оптимізація відносин суспільства та природи в межах конкретних територій, які, в свою чергу, розглядаються як складові багаторівневої просторової системи «населення ↔ середовище» локального, регіонального, національного та транснаціонального рівня. В зв'язку з приєднанням України до ряду міжнародних угод і конвенцій, що пов'язані з питаннями переходу країни до збалансованого, сталого розвитку, гостро постає питання про приведення, шляхом поступової трансформації, діючого законодавства країни до засад та вимог, які діють у Європейському співтоваристві. В аспекті означеного, актуальним стає питання використання керівних екологічних принципів щодо сталого розвитку та інструментів з ландшафтного планування в сфері містобудування та землекористування. Окрім цього, виходячи з досвіду країн Європи, при опрацюванні робіт з просторового планування доцільно використовувати й стратегічну екологічну оцінку. На етапі переходу України, як і всього світового співтовариства, до сталого, екологічно збалансованого розвитку є суттєва перевага виконання ландшафтного плану як окремого документу в якості підґрунтя для подальшого опрацювання документації з просторового планування, оскільки такий вид роботи допоможе завчасно сповістити про можливі помилки при прийнятті управлінських рішень з просторового розвитку територій й, враховуючи результати стратегічної екологічної оцінки, допоможе узгодити конфліктні питання із цілями сталого розвитку.

Strategic Environmental Assessment (SEA) is a reliable tool in ensuring the environmental sustainability of trans-boundary basins. Directive 2001/42/EU defines the obligations of the government (or those of private organizations that provide public services) to identify and assess potentially significant environ-mental effects of the proposed plans and programs (not politicians), including cross-border cooperation, view to easing or avoiding a potentially significant negative impact on the environment prior to approval of such a plan or program. The Dnieper river is one of the largest rivers of Europe, the swimming pool of which is 511 thousand km2 and is located within three states — the Russian Federation (19.8% of the total area of the pool), Belarus (22.9%), and Ukraine (57.3%). Taking into account the socio-economic situation of cross-border the environmental situation in the Dnieper basin is constantly unstable. Therefore, to solve the environmental problems of trans-boundary River, the most promising is a practical evidence-based implementation of basin principle of nature, which involves the use of an integrated approach to land- and water conservation measures on the basis of the systematic research. The basis of the research objectives is entrusted with the implementation of SEA of space-time transformation of landscape of the ecosystems of the Dnieper river catchment area on the basis of river basin approach. Strategic environmental assessment and spatial clustering was carried out on six indicators of agrogenic transformation of structural and functional state of landscape ecosystems of the Dnieper river basin: forest cover, plowing, squares slopes more 1°, squares slopes of southern exposure, the area cultivated slopes, eroded areas of arable land. As a result, SEA and geo-modeling determined that more than 50% of the Dnieper basin has high agrogenic transformation of the structural and functional status of the landscape ecosystems. The main criterion for the destabilization of agricultural landscapes is a high level of tillage, in this case the most effective tool for improving the ecological balance of the territory of the trans-boundary basin study is the reduction of arable land for other land or environmental fund 470 sub-basin boundaries with a total area of ~ 346.3 thousand km (~ 67.8). Rational land use in accordance with the strategic environmental assessment should take into account the characteristics and features of the landscape, promote the protection and reproduction of soil, vegetation and other natural components in a single agreement between the countries of trans-boundary basin ; Стратегическая экологическая оценка (СЭО) является надежным инструментом в обеспечении устойчивости окружающей среды стран трансграничных бассейнов. Директива 2001/42/ЕС определяет обязательства органов государственного управления (или частных организаций, предоставляющих публичные услуги) по определению и оценке потенциально значимых экологических последствий предлагаемых планов и программ (не политики), в т.ч. в сфере трансграничного сотрудничества, с целью ослабления или предотвращения потенциально значимого негативного влияния на окружающую среду еще до принятия такого плана или программы. Река Днепр является одной из крупнейших рек Европы, бассейн которой имеет 511 тыс. км2 и расположен в пределах трех государств — Российской Федерации (19,8% от общей площади бассейна), Республики Беларусь (22,9) и Украины (57,3%). Учитывая социально-экономическое положение трансграничных стран, экологическая ситуация в бассейне Днепра остается стабильно неустойчивой. Установлено, что для решения экологических проблем трансграничной реки наиболее перспективным является практическое научно обоснованное внедрение бассейновых принципов природопользования, которое предусматривает использование комплексного подхода к организации земле- и водоохранных мероприятий, с учетом системности исследований. В основу задачи исследования положено осуществление СЭО пространственно-временной трансформации ландшафтных экосистем водосборной территории р. Днепр на основе принципов бассейнового подхода. Стратегическая экологическая оценка и пространственная группировка осуществлены по шести показателям агрогенной трансформации структурно-функционального состояния ландшафтных экосистем бассейна Днепра: лесистость, распашка, площадь склонов более 1°, площадь склонов южной экспозиции, площадь распаханных склонов, площадь эродированных пахотных земель. По результатам СЭО и геомоделирования определено, что более 50% территории бассейна Днепра имеет высокую агрогенную трансформацию структурно-функционального состояния ландшафтных экосистем. Главным критерием дестабилизации агроландшафтов является высокая распашка, для решения вопроса эффективным инструментом улучшения экологического баланса территории трансграничного бассейна является сокращение пахотных земель в пользу других угодий или экологического фонда в пределах 470 суббасейнов с общей площадью ~ 346,3 тыс. км2 (~ 67,8). Рациональное землепользование в соответствии с СЭО должно учитывать свойства и особенности ландшафта, способствовать охране и восстановлению почвенного, растительного покрова и других природных компонентов в согласовании между государствами трансграничного бассейна ; Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) є надійним інструментом у забезпеченні стійкості навколишнього середовища країн транскордонних басейнів. Директива 2001/42/ЄC визначає зобов'язання органів державного управління (або тих приватних організацій, що надають публічні послуги) щодо визначення та оцінки потенційно значущих екологічних наслідків пропонованих планів та програм (не політики), у т.ч. у сфері транскордонного співробітництва, з метою послаблення або уникнення потенційно значущого негативного впливу на навколишнє природне середовище ще до ухвалення такого плану або програми. Річка Дніпро є однією із найбільших річок Європи, басейн якої має 511 тис. кмоо2гг22 і розташований у межах трьох держав — Російської Федерації (19,8 % від загальної площі басейну), Республіки Білорусь (22,9) та України (57,3 %). З огляду на соціально-економічний стан транскордонних країн, екологічна ситуація в басейні Дніпра є стабільно нестійкою. Встановлено, що для розв'язання екологічних проблем транскордонної річки найбільш перспективним є практичне науково обґрунтоване впровадження басейнових принципів природокористування, яке передбачає використання комплексного підходу до організації земле- та водоохоронних заходів, з урахуванням системності досліджень. В основу завдання дослідження покладено здійснення СЕО просторово-часової трансформації ландшафтних екосистем водозбірної території р. Дніпро на основі принципів басейнового підходу. Стратегічна екологічна оцінка і просторове групування здійснено за шістьма показниками агрогенної трансформації структурно-функціонального стану ландшафтних екосистем басейну Дніпра: лісистість, розораність, площі схилів понад 1о, площі схилів південної експозиції, площі розораних схилів, площі еродованих орних земель. За результатами СЕО і геомоделювання визначено, що понад 50% території басейну Дніпра має високу агрогенну трансформацію структурно-функціонального стану ландшафтних екосистем. Головним критерієм дестабілізації агроландшафтів є висока розораність, для вирішення питання найефективнішим інструментом покращення екологічного балансу території транскордонного басейну є скорочення орних земель на користь інших угідь або екологічного фонду в межах 470 суббасейнів із загальною площею ~ 346,3 тис. кмдд 2ь ь (~ 67,8). Раціональне землекористування відповідно до СЕО повинно враховувати властивості і особливості ландшафту, сприяти охороні і відтворенню ґрунтового, рослинного покриву та інших природних компонентів у співробітництві і узгодженні між державами транскордонного басейну

Strategic Environmental Assessment (SEA) is a reliable tool in ensuring the environmental sustainability of trans-boundary basins. Directive 2001/42/EU defines the obligations of the government (or those of private organizations that provide public services) to identify and assess potentially significant environ-mental effects of the proposed plans and programs (not politicians), including cross-border cooperation, view to easing or avoiding a potentially significant negative impact on the environment prior to approval of such a plan or program. The Dnieper river is one of the largest rivers of Europe, the swimming pool of which is 511 thousand km2 and is located within three states — the Russian Federation (19.8% of the total area of the pool), Belarus (22.9%), and Ukraine (57.3%). Taking into account the socio-economic situation of cross-border the environmental situation in the Dnieper basin is constantly unstable. Therefore, to solve the environmental problems of trans-boundary River, the most promising is a practical evidence-based implementation of basin principle of nature, which involves the use of an integrated approach to land- and water conservation measures on the basis of the systematic research. The basis of the research objectives is entrusted with the implementation of SEA of space-time transformation of landscape of the ecosystems of the Dnieper river catchment area on the basis of river basin approach. Strategic environmental assessment and spatial clustering was carried out on six indicators of agrogenic transformation of structural and functional state of landscape ecosystems of the Dnieper river basin: forest cover, plowing, squares slopes more 1°, squares slopes of southern exposure, the area cultivated slopes, eroded areas of arable land. As a result, SEA and geo-modeling determined that more than 50% of the Dnieper basin has high agrogenic transformation of the structural and functional status of the landscape ecosystems. The main criterion for the destabilization of agricultural landscapes is a high level of tillage, in this case the most effective tool for improving the ecological balance of the territory of the trans-boundary basin study is the reduction of arable land for other land or environmental fund 470 sub-basin boundaries with a total area of ~ 346.3 thousand km (~ 67.8). Rational land use in accordance with the strategic environmental assessment should take into account the characteristics and features of the landscape, promote the protection and reproduction of soil, vegetation and other natural components in a single agreement between the countries of trans-boundary basin ; Стратегическая экологическая оценка (СЭО) является надежным инструментом в обеспечении устойчивости окружающей среды стран трансграничных бассейнов. Директива 2001/42/ЕС определяет обязательства органов государственного управления (или частных организаций, предоставляющих публичные услуги) по определению и оценке потенциально значимых экологических последствий предлагаемых планов и программ (не политики), в т.ч. в сфере трансграничного сотрудничества, с целью ослабления или предотвращения потенциально значимого негативного влияния на окружающую среду еще до принятия такого плана или программы. Река Днепр является одной из крупнейших рек Европы, бассейн которой имеет 511 тыс. км2 и расположен в пределах трех государств — Российской Федерации (19,8% от общей площади бассейна), Республики Беларусь (22,9) и Украины (57,3%). Учитывая социально-экономическое положение трансграничных стран, экологическая ситуация в бассейне Днепра остается стабильно неустойчивой. Установлено, что для решения экологических проблем трансграничной реки наиболее перспективным является практическое научно обоснованное внедрение бассейновых принципов природопользования, которое предусматривает использование комплексного подхода к организации земле- и водоохранных мероприятий, с учетом системности исследований. В основу задачи исследования положено осуществление СЭО пространственно-временной трансформации ландшафтных экосистем водосборной территории р. Днепр на основе принципов бассейнового подхода. Стратегическая экологическая оценка и пространственная группировка осуществлены по шести показателям агрогенной трансформации структурно-функционального состояния ландшафтных экосистем бассейна Днепра: лесистость, распашка, площадь склонов более 1°, площадь склонов южной экспозиции, площадь распаханных склонов, площадь эродированных пахотных земель. По результатам СЭО и геомоделирования определено, что более 50% территории бассейна Днепра имеет высокую агрогенную трансформацию структурно-функционального состояния ландшафтных экосистем. Главным критерием дестабилизации агроландшафтов является высокая распашка, для решения вопроса эффективным инструментом улучшения экологического баланса территории трансграничного бассейна является сокращение пахотных земель в пользу других угодий или экологического фонда в пределах 470 суббасейнов с общей площадью ~ 346,3 тыс. км2 (~ 67,8). Рациональное землепользование в соответствии с СЭО должно учитывать свойства и особенности ландшафта, способствовать охране и восстановлению почвенного, растительного покрова и других природных компонентов в согласовании между государствами трансграничного бассейна ; Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) є надійним інструментом у забезпеченні стійкості навколишнього середовища країн транскордонних басейнів. Директива 2001/42/ЄC визначає зобов'язання органів державного управління (або тих приватних організацій, що надають публічні послуги) щодо визначення та оцінки потенційно значущих екологічних наслідків пропонованих планів та програм (не політики), у т.ч. у сфері транскордонного співробітництва, з метою послаблення або уникнення потенційно значущого негативного впливу на навколишнє природне середовище ще до ухвалення такого плану або програми. Річка Дніпро є однією із найбільших річок Європи, басейн якої має 511 тис. кмоо2гг22 і розташований у межах трьох держав — Російської Федерації (19,8 % від загальної площі басейну), Республіки Білорусь (22,9) та України (57,3 %). З огляду на соціально-економічний стан транскордонних країн, екологічна ситуація в басейні Дніпра є стабільно нестійкою. Встановлено, що для розв'язання екологічних проблем транскордонної річки найбільш перспективним є практичне науково обґрунтоване впровадження басейнових принципів природокористування, яке передбачає використання комплексного підходу до організації земле- та водоохоронних заходів, з урахуванням системності досліджень. В основу завдання дослідження покладено здійснення СЕО просторово-часової трансформації ландшафтних екосистем водозбірної території р. Дніпро на основі принципів басейнового підходу. Стратегічна екологічна оцінка і просторове групування здійснено за шістьма показниками агрогенної трансформації структурно-функціонального стану ландшафтних екосистем басейну Дніпра: лісистість, розораність, площі схилів понад 1о, площі схилів південної експозиції, площі розораних схилів, площі еродованих орних земель. За результатами СЕО і геомоделювання визначено, що понад 50% території басейну Дніпра має високу агрогенну трансформацію структурно-функціонального стану ландшафтних екосистем. Головним критерієм дестабілізації агроландшафтів є висока розораність, для вирішення питання найефективнішим інструментом покращення екологічного балансу території транскордонного басейну є скорочення орних земель на користь інших угідь або екологічного фонду в межах 470 суббасейнів із загальною площею ~ 346,3 тис. кмдд 2ь ь (~ 67,8). Раціональне землекористування відповідно до СЕО повинно враховувати властивості і особливості ландшафту, сприяти охороні і відтворенню ґрунтового, рослинного покриву та інших природних компонентів у співробітництві і узгодженні між державами транскордонного басейну

The paper considers the problem of determining the amount and level of detail of the study in the procedures for assessing environmental impacts and strategic environmental assessment. Based on a deep analysis of the scoping process of international environmental assessment systems for planned activities for Internet resources and Internet portals, as well as modern Ukrainian environmental legislation, the author proposes a methodology for determining the scope and level of detail of the study in the procedures for assessing environmental impacts and strategic environmental assessment. The process of determining the scope and level of detail of the research in the procedures for assessing environmental impacts and strategic environmental assessment is a particularly important and most important stage in the planning of environmental, environmental and environmental impact assessment work. Determining the scope and level of detail of the study is scupping, a process designed to enhance the effectiveness of EIA and SEA procedures by identifying key issues, interests and alternatives that require research. This information will allow those responsible for the implementation of the ATS to properly target the research team to study significant issues. In addition, the systematic identification of tasks reduces the likelihood that an EIA and SEA report will have serious omissions, thereby avoiding delays associated with the need to process a report. Task definition is performed to ensure that time and money will not be wasted for collecting unnecessary raw data or performing unnecessary research, and important issues will not be missed. The article also substantiates the results of scoping. The author proposes to compile a technical task for conducting an EIA and SEA based on scoping results. Key words: scoping, environmental impact assessment, strategic environmental assessment, ecological assessment, subject of management. ; У роботі розглянуто проблему щодо визначення обсягу та рівня деталізації дослідження у процедурах оцінки впливів на довкілля та стратегічної екологічної оцінки. Базуючись на глибокому аналізі процедури скоупінгу міжнародних систем екологічних оцінок планованої діяльності за Інтернет-ресурсів та Інтернет-порталів, а також сучасного українського природоохоронного законодавства автором пропонується методологія визначення обсягу та рівня деталізації дослідження у процедурах оцінки впливів на довкілля та стратегічної екологічної оцінки. Процес визначення обсягу та рівня деталізації дослідження у процедурах оцінки впливів на довкілля та стратегічної екологічної оцінки є особливо важливим та найголовнішим етапом планування робіт з екологічного оцінювання проектної, планової та іншої діяльності, яка може чинити вплив на навколишнє середовище. Визначення обсягу та рівня деталізації дослідження – скоупінг, це процес покликаний сприяти підвищенню ефективності процедурам ОВД та СЕО шляхом виявлення ключових проблем, інтересів і альтернатив, що вимагають дослідження. Ця інформація дозволить особам, відповідальним за виконання ОВД, належним чином орієнтувати дослідницьку групу на дослідження значимих проблем. Крім того, систематичне визначення завдань зменшує імовірність того, що звіт з ОВД або СЕО буде мати серйозні упущення, і тим самим дозволяє уникнути затримок, пов'язаних з необхідністю переробки звіту. Визначення завдань виконується, щоб гарантувати, що час і гроші не будуть витрачені даремно на збір непотрібних вихідних даних або виконання непотрібних досліджень, а важливі проблеми не будуть упущені. У статті також обґрунтовується й результати скоупінгу. Автор пропонує складати технічне завдання на проведення ОВД (СЕО) за результатами скоупінгу.

Розглянуто інструменти екологічного менеджменту в контексті реалізації державної екологічної політики і сталого розвитку регіонів. Державна екологічна політика — це діяльність органів державної влади, спрямована на формування та розвиток екологічного виробництва/споживання та екологічної культури життєдіяльності людини. Для реалізації регіональної екологічної політики використовуються такі механізми: законодавчо-правовий, управлінський, економічний, громадсько-просвітницький.
Визначено, що екологічний менеджмент є складовою загальної системи екологічного управління, системою ринкового управління довкіллям, функціонує на територіальному ієрархічному рівні в рамках глобальної екологічної політики, держави в цілому, регіону, окремої території (місто, селище, окрема природна зона), корпорації, підприємств у сферах з ринковими відносинами. Екологічний менеджмент на рівні держави являє собою державну систему управління, яка спрямована на створення правових норм та засад з охорони навколишнього середовища, забезпечення формування у населення свідомості щодо раціонального використання природніх ресурсів, підтримку екологічних інноваційних та технологічних проектів. Виділено наступні групи інструментів екологічного мененджменту, які регулюються національним екологічним законодавством та імплементованими міжнарод- ними угодами і конвенціями: перша група пов'язана із системою міжнародних і державних екологічних стандартів ISO та ДСТУ (екологічний аудит, екологічна сертифікація, екологічне маркування), друга група представляє системну оцінку екологічного стану навколишнього середовища і впливу техногенного фактора (стратегічна екологічна оцінка, екологічний моніторинг, оцінка впливу на довкілля), третя група пов'язана із екологічним розвитком регіону, територій, підприємств (екологічний маркетинг).

Levandovska I. V. Strategic communication of the Constitutional Court of Ukraine: communicationpolicy versus communication policy. – Article.Nowadays, Ukraine is actively developing new models for building a system of strategic communications, which are an important part of integration into NATO and the European Union. At present, there is an acute problem of effective coordination of the subjects of strategic communications in multilevel systems with their own hierarchy and decision-making system. The main task of the state is to ensure the unity of action of these structures within a single vector of activity.This article is devoted to the research of the peculiarities of the development and implementationof the Communication Strategy of the Constitutional Court of Ukraine. At the same time, in order to ensure the fundamental human rights and freedoms, attention is focused on the importance of communication between the national constitutional review body, the European Court of Human Rights and the Supreme Court.The article clarifies the difference between the information policy and the communication policyof the domestic body of constitutional justice. It was found that in order to form common viewson the law and understanding the rule of law to protect rights and freedoms, it is appropriate to includethe Constitutional Court of Ukraine in the list of judicial institutions that may apply to the European Court of Human Rights under Protocol № 16 to the European Convention on Human Rights.Special attention is paid to interaction with the Supreme Court. It is established that there is alreadya positive trend of domestic jurisprudence in which the Supreme Court in its rulings applies the legalpositions of the Constitutional Court of Ukraine as a result of consideration of specific constitutional,which gives more potential subjects the opportunity to protect their rights. It is concluded thatin the future such an approach needs to be developed and improved.On the basis of the conducted analysis, was proposed to the Constitutional Court of Ukraine steps to implement the the Strategy for the Development of Judiciary and Constitutional Justice for 2021–2023, including those that can be implemented by amending existing legislation. ; Левандовська І. В. Стратегічна комунікація Конституційного Суду України: політика інформування versus комунікаційна політика. – Стаття. Сьогодні Україна активно формує нові моделі побудови системи стратегічних комунікацій, які є важливою частиною інтеграції до НАТО та Європейського Союзу. Наразі існує гостра проблема ефективної координації суб'єктів стратегічних комунікацій у різнорівневих системах із власною ієрархією та системою прийняття рішень. Основне завдання держави полягає в забезпеченні єдності дій цих структур у межах єдиного вектора діяльності. Стаття присвячена дослідженню особливостей розробки і впровадження Комунікаційної Стратегії Конституційного Суду України. Водночас задля забезпечення основних прав і свобод людини і громадянина увага зосереджується на важливості комунікації національного органу конституційного контролю з Європейським судом з прав людини та Верховним Судом. З'ясовано різницю між політикою інформування і комунікаційною політикою вітчизняного органу конституційної юстиції. Виявлено, що задля формування єдиних поглядів на право і розуміння правової норми задля захисту прав та свобод доречно включити Конституційний Суд України до переліку судових установ, які можуть звертатись до Європейського суду з прав людини в межах Протоколу № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Окремо увагу приділено взаємодії з Верховним Судом. Встановлено, що наразі вже існує позитивна тенденція вітчизняної судової практики, в ході якої Верховний Суд у своїх постановах застосовує юридичні (правові) позиції Конституційного Суду України за наслідками розгляду конкретних конституційних, що надає більшій кількості потенційних суб'єктів можливість захистити свої права. Зроблено висновок, що в майбутньому такий підхід потрібно розвивати та удосконалювати. На основі проведеного аналізу Конституційному Суду України запропоновано кроки для реалізації Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021–2023 роки в тому числі такі, які можливо реалізувати шляхом внесення змін у чинне законодавство.

У статті розглянуто теоретичні аспекти екологічної безпеки продуктів агропродовольчої сфери. Проведено дослідження законодавчої бази регулювання випуску екологічно безпечних продуктів в Україні. Проаналізовано розвиток ринку органічного виробництва у світі та в Україні. Виявлені перспективи подальшого розвитку виробництва екологічно безпечних продуктів агропродовольчої сфери в Україні.

Tourist and recreational resources are natural material prerequisite for the formation of the economics, regional development and an indispensable means of reproduction of human potential of the country. In the Lviv region significant natural, social and historical resources coupled with favorable the geographical location creat favorable conditions for the priority development of tourism and recreation. The article deals natural and historical and cultural resources which are components of the tourism and recreation potential of Brody district, Lviv region, which has a unique geographical location, significant natural resources, rich in monuments of history and culture. Analyzed the main environmental problem of district research in the context of conservation and environmental protection, natural and cultural environment. For Brody district is characteristic not optimal structure of land use, pollution of surface water, accumulation of waste, air pollution from transport.Perspectives of development of a recreation and tourism are predetermined by action of wide spectrum natural, historical and cultural, social, economic and political factors. Measures to protect the integrity of the landscape and the natural properties of ecosystems are required to maintain the tourism potential. Natural recreational resources also needs rational of use, restoration and protection. This requires scientific justified quantity and quality of their assessments, ascertain suitability and the use of alternatives in each natural area. Defined the main directions of development of tourist and recreational potential of Brody district, which should be based on the idea of natural and historical recreation, the observance of environmental standards of the environment, preservation of natural and territorial structures and monuments of historical and cultural heritage. The priority for the district is the search for new protected areas. ; Туристично-рекреаційні ресурси є природною матеріальною передумовою формування відпочинкової галузі економіки, потенціалом регіонального розвитку і невід'ємними засобами відтворення людського потенціалу країни. У Львівській області значні природні та суспільно-історичні ресурси в поєднанні зі сприятливим географічним розташуванням створили вигідні умови для пріоритетності розвитку туризму та рекреації. У статті розглянуто природно-ресурсну та історико-культурну компоненти туристично-рекреаційного потенціалу Бродівського району Львівської області, який має унікальне географічне розташування, значні природні ресурси, насичений пам'ятками історії та культури. Проаналізовано основні екологічні проблеми території дослідження в контексті збереження та охорони навколишнього природного і культурного середовища. Для Бродівського району характерна неоптимальна структура землекористування, забруднення поверхневих вод, нагромадження відходів виробництва, забруднення атмосферного повітря автотранспортом. Перспективи розвитку рекреації та туризму зумовлюються дією широкого спектра природних, історико-культурних, соціальних, економічних та політичних факторів. Для збереження туристично-рекреаційного потенціалу регіонів потрібні заходи щодо охорони цілісності й природних властивостей ландшафтних екосистем. Природні рекреаційні ресурси також потребують раціонального використання, відновлення й охорони. Для цього необхідні науково-обґрунтовані кількісні та якісні їх оцінки, з'ясування придатності й альтернативності використання у тій чи іншій природній зоні. Визначено головні напрями розвитку туристично-рекреаційного потенціалу Бродівського району, що повинні базуватись на ідеї природно-історичної рекреації, дотриманні екологічних стандартів щодо чистоти довкілля, збереженні природно-територіальних структур та пам'яток історико-культурної спадщини. Для даного району пріоритетним є пошук нових територій до заповідання.

У статті розглядаються питання, що стосуються екологічної етики. Особливаувага приділяється питанню: чи є екологічна криза причиною кризи духовності людини,або є її наслідком? З точки зору автора, коріння зростання екологічної кризи требашукати у відсутності стабільної духовної основи в сучасному житті людини.Особистість, яка вступає в діалог з природою, має бути внутрішньо вільна і здатнанести відповідальність за свої вчинки, дотримуючись не споживчих, а аксіологічнихпріоритетів у взаємодії з навколишнім світом.Таглина Ю.С. ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ КРИЗИС: ПРИЧИНА И СЛЕДСТВИЕКРИЗИСА ДУХОВНОСТИ В статье рассматриваются вопросы, касающиесяэкологической этики. Особое внимание уделяется вопросу: является экологический кризиспричиной кризиса духовности человека, либо является ее следствием? С точки зренияавтора, корни экологического кризиса нужно искать в отсутствии стабильной духовнойосновы в современной жизни человека. Личность, которая вступает в диалог с природой,должна быть внутренне свободна и способна нести ответственность за свои поступки,придерживаясь не потребительских, а аксиологических приоритетов во взаимодействиис окружающим миром.Ключевые слова: кризис духовности, экологическая этика, экологический кризис,техногенное обществоTaglina J.S. ECOLOGICAL CRISIS: CAUSE AND CONSEQUENCE OF THESPIRITUAL CRISIS The article describes question environmental ethics. Special attention ispaid to the question: is the environmental crisis caused crisis of human spirituality, or is itseffect? From the point of view of the author cause of the problem of the environmental crisismust be sought in the absence of a stable spiritual foundation in modern life.The person who enters into a dialogue with nature, must be inwardly free, and can beresponsible for their actions, not adhering to the consumer, but adhering axiological priorities incollaboration with the world.Elements of ecological culture in general should be formed and detected in differentareas of society: economic, social, political, spiritual, moral. Indeed, environmentalconsciousness is an important step to understanding what way can be harmonized relationshipbetween humanity and the natural environment.Freedom of personality involves understanding these alternatives requires capabilitiesand abilities to work for the implementation of the selected alternative. In technogenic society,this problem is particularly acute, and therefore need to seek ways and means of protectingfreedom of each individual, which is closely intertwined with the problem of the prospects oftechnological society.Prospects for overcoming the ecological crisis will depend on those real mechanisms toprotect individual freedom, which can create a technogenic society.Keywords: spiritual crisis, environmental ethics, ecological crisis, technogenic society.