UK: У статті визначено, що при реалізації державної антикризової стратегії розвитку реального сектору економіки слід орієнтуватися на структурну перебудову промислового комплексу на основі інноваційної моделі розвитку та враховувати наслідки економічної кризи в Україні. Розроблені напрями антикризової стратегії взаємопов'язані та доповнюють один одного. Зокрема структурна перебудова у реальному секторі економіки має пріоритетне значення та передбачає орієнтування на розвиток передових галузей промисловості, державне стимулювання наукомістких і високотехнологічних виробництв, ефективне використання науково-технічних розробок. EN:The article stipulates that the formation of the state industrial policy should focus on the restructuring of the industrial complex based on innovative development model and consider the consequences of the economic crisis in Ukraine. Directions industrial policy are interrelated and complementary. In particular, the restructuring of the industrial sector is very important for the national economy and provides guidance on the development of priority sectors of industry, government incentives and knowledge-intensive high-tech industries, full and effective use of scientific and technical developments. The modern state's role in implementing anti-crisis strategy of the real economy is to create the optimal structure of production and industrial infrastructure that meets the full cycle of innovation and investment; ensuring formation of balanced legal framework for the effective development of industry and accelerated industrial development through expanded investment, further increasing internal and external markets.
У статті аналізується досвід промислової політики зарубіжних країн, зокрема, США, деяких країн Європейського Співтовариства, Китаю, Японії, Російської Федерації. Обгрунтований висновок про необхідність активного використання іноземного досвіду промислової політики в Україні як важливого напрямку структурної перебудови економіки з метою підвищення її конкурентоспроможності економіки. This article analyzes the experience of industrial policy of foreign countries. In particular, the USA and some EU countries, China, Japan, the Russian Federation. Topicality of the study of foreign experience is largely due to the fact that over the past two decades in Ukraine was a "negative structural reorganization". It has resulted to a significant drop in the share of industry in GDP and negative structural changes in the industry itself - reducing the share of production of high-tech products with high added value and increase the proportion of primary industries and manufacturing industries with low value added, intermediate goods and raw materials. Some EU countries and other countries that are not members of the Union have their own characteristics in the conduct of industrial policy and the regulation of this process. In France, a key role in determining the direction of industrial policy and the organization of its funding directly plays the government and one of the directorates of the Ministry of Economy, Finance and Industry. Another line of influence of French industrial policy aiming at improving and improving industry specialization. In Germany a major role in the development and implementation of industrial policy plays Federal Ministry of Economics and Technology. A characteristic feature of industrial policy in Germany is that large roles in its conduct regional authorities play. Competitive potential in Germany is based on the close interaction between large, medium and small enterprises, which is rather unusual, such as industrial policy of France and, more topics, Ukraine. An important focus of industrial policy of the United States is to regulate access to the domestic market. Thus, despite the liberal rhetoric often used rigid protection measures, including in relation to the EU. This is evidenced by the constant trade war with them, and membership in the WTO can not prevent them. In addition, considerable interest for Ukraine is the US experience in conducting active government policies to improve market mechanisms and instruments of state regulation of the industry. Of particular interest is the experience of using antitrust action. Also important experience to support small business, which is one of the key areas of the implementation of industrial policy, especially in the sphere of innovations. Of particular note is the experience of industrial policy in China. It is an important factor that, according to the IMF, in 2014 the US lost the role of global economic leader and it was China. Now it's GDP by $ 200 billion (higher than the US GDP). An important feature of China's industrial policy was to create an almost "from scratch" new sectors and industries that have significant export prospects (automobile, electronics, etc.). Emphasis was made in-house, rather than in the production of imported components, screwdriver assembly and so on. The main goal of attracting foreign investment was to provide modern technology. For Ukraine, the study of the experience of industrial policy in China is important because it is one of the most important foreign trade partners of Ukraine. All of this suggests the need for active use of foreign experience of industrial policy in Ukraine as an important area of economic restructuring in order to improve its competitiveness.
The strategic goal of Ukraine's integration into the EU and increasing the global competitiveness of the domestic economy necessitate the overcoming of the structural disadvantages inherent in the domestic model of the economy. It has been stated that the formation of a qualitative structure of the national economy is now crucial for developed countries of the world. They compete in approaches and related tools for building a future economy in the midst of the dramatic technological changes caused by the fourth industrial revolution. It has been noted that the economic system formed at the national level in Ukraine is characterized by weak participation of the state in the world economy. And to find out the level and quality of this participation, we should consider the international ratings in which Ukraine is represented. Among the significant number of them, three global indexes have been considered, which also reflect the structural tendencies in the economic system. It is noted that the rating of the state's competitiveness is based on the Global Competitiveness Index, which determines the appropriate level of welfare of the population, returns on investments and characterizes the potential for economic growth in the long run. For the analysis of the state of regulatory regulation, the conditions of operation of enterprises throughout the cycle of their life, including their creation, conduct of business, foreign trade activity, taxation, etc. are investigated. The Economic Freedom Index is also defined, which is an instrument for in-depth analysis of economies around the world. The article states that during the years of Ukraine's independence, at the state level, the goals of the need to implement technological, structural and institutional reforms in the national economy have been repeatedly declared at the national level in order to increase productivity, increase the proportion of high-tech industries in the structure of GDP, quality of life of the population and, ultimately, competitiveness the state and its regions in the global economy. It is noted that according to international ratings and comparisons, Ukraine is in a low position in the world economy. This suggests that economic reforms that were declared at different times in the state were ineffective. This also applies to the experience of conducting structural economic policy, which dates back to the first years of Ukraine's independence. It is emphasized that the range of government measures for economic development is rather broad, but their analysis allows us to conclude that the state's influence on the economy is insufficient to qualitatively change its structure. Although the general mechanisms of the government are clearly defined, there is a lack of specificity regarding the priorities of sectoral development, taking into account the current economic situation. ; Стратегическая цель интеграции Украины в ЕС и повышение глобальной конкурентоспособности отечественной экономики обусловливают необходимость преодоления структурных недостатков, присущих отечественной модели экономики. В статье указано, что в настоящее время формирование качественной структуры национальной экономики имеет решающее значение для развитых государств мира. Они соревнуются в подходах и соответствующих инструментах по развитию экономики будущего в условиях кардинальных технологических изменений, обусловленных четвертой промышленной революцией. Отмечено, что сложившаяся на национальном уровне в Украине экономическая система характеризуется слабой участием государства в мировом хозяйстве. А для выяснения уровня и качества этого участия следует рассмотреть международные рейтинги, в которых представлена Украина. С между значительного их количества, рассмотрены три глобальные индексы, в том числе отражают структурные тенденции в экономической системе. Отмечено, что рейтинг конкурентоспособности государства строится на основе Индекса глобальной конкурентоспособности, который определяет соответствующий уровень благосостояния населения, доходов от инвестиций и характеризует потенциал роста экономики в долгосрочной перспективе. Для проведения анализа состояния нормативно-правового регулирования исследуются условия функционирования предприятий в течение всего цикла их жизнедеятельности, включая их создание, ведение бизнеса, осуществление внешнеэкономической торговой деятельности, налогообложения и тому подобное. Определяется также Индекс экономической свободы, что есть инструментом для углубленного анализа экономик во всем мире. В статье указано, что за годы независимости Украины на государственном уровне неоднократно декларировались цели о необходимости воплощения технологических, структурных и институциональных преобразований в национальной экономике с целью роста производительности труда, повышения удельного веса высокотехнологичных производств в структуре ВВП, качества жизни населения и в конечном итоге конкурентоспособности государства и его регионов в глобальной экономике. Отмечено, что по международным рейтингам и сравнениями, Украина занимает низкие позиции в мировой экономике. Это свидетельствует о том, что экономические реформы, которые декларировались в разное время в государстве были малоэффективны. Также это касается в том числе опыта проведения структурной экономической политики, которая берет свое начало с первых лет независимости Украины. Отмечено, что спектр правительственных мер по экономическому развитию является достаточно широким, однако их анализ позволяет сделать вывод о недостаточности государственного влияния на экономику, чтобы качественно изменить ее структуру. Хотя общие механизмы правительства выписано четко, однако не хватает конкретики относительно приоритетов отраслевого развития, учитывая текущую экономическую ситуацию. ; Стратегічна мета інтеграції України у ЄС та підвищення глобальної конкурентоспроможності вітчизняної економіки зумовлюють необхідність подолання структурних недоліків, які притаманні вітчизняній моделі економіки. У статті зазначено, що нині формування якісної структури національної економіки має вирішальне значення для розвинених держав світу. Вони змагаються у підходах та відповідних інструментах щодо розбудови економіки майбутнього в умовах кардинальних технологічних змін, зумовлених четвертою промисловою революцією. Зазначено, що сформована на національному рівні в Україні економічна система характеризується слабкою участю держави в світовому господарстві. А для з'ясування рівня та якості цієї участі слід розглянути міжнародні рейтинги, в яких представлена Україна. З поміж значної їх кількості, розглянуто три глобальні індекси, які в тому числі відображають структурні тенденції в економічній системі. Відмічено, що рейтинг конкурентоспроможності держави будується на основі Індексу глобальної конкурентоспроможності, який визначає відповідний рівень добробуту населення, прибутків від інвестицій та характеризує потенціал зростання економіки у довгостроковій перспективі. Для проведення аналізу стану нормативно-правового регулювання досліджуються умови функціонування підприємств протягом усього циклу їх життєдіяльності, включаючи їх створення, ведення бізнесу, здійснення зовнішньо-торговельної діяльності, оподаткування тощо. Визначається також Індекс економічної свободи , шо є інструментом для поглибленого аналізу економік у всьому світі. У статті зазначено, що за роки незалежності України на державному рівні неодноразово декларувалися цілі щодо необхідності втілення технологічних, структурних та інституційних перетворень у національній економіці з метою зростання продуктивності праці, підвищення питомої ваги високотехнологічних виробництв в структурі ВВП, якості життя населення і в кінцевому підсумку конкурентоспроможності держави та її регіонів у глобальній економіці. Відмічено, що за міжнародними рейтингами та порівняннями, Україна посідає низькі позиції в світовій економіці. Це свідчить про те, що економічні реформи, які декларувалися в різні часи в державі були малоефективні. Також це стосується у тому числі досвіду проведення структурної економічної політики, яка бере свій початок з перших років незалежності України. Наголошено, що спектр урядових заходів щодо економічного розвитку є досить широким, однак їх аналіз дозволяє зробити висновок про недостатність державного впливу на економіку, щоб якісно змінити її структуру. Хоча загальні механізми уряду виписано чітко, однак не вистачає конкретики щодо пріоритетів галузевого розвитку, враховуючи поточну економічну ситуацію.
The strategic goal of Ukraine's integration into the EU and increasing the global competitiveness of the domestic economy necessitate the overcoming of the structural disadvantages inherent in the domestic model of the economy. It has been stated that the formation of a qualitative structure of the national economy is now crucial for developed countries of the world. They compete in approaches and related tools for building a future economy in the midst of the dramatic technological changes caused by the fourth industrial revolution. It has been noted that the economic system formed at the national level in Ukraine is characterized by weak participation of the state in the world economy. And to find out the level and quality of this participation, we should consider the international ratings in which Ukraine is represented. Among the significant number of them, three global indexes have been considered, which also reflect the structural tendencies in the economic system. It is noted that the rating of the state's competitiveness is based on the Global Competitiveness Index, which determines the appropriate level of welfare of the population, returns on investments and characterizes the potential for economic growth in the long run. For the analysis of the state of regulatory regulation, the conditions of operation of enterprises throughout the cycle of their life, including their creation, conduct of business, foreign trade activity, taxation, etc. are investigated. The Economic Freedom Index is also defined, which is an instrument for in-depth analysis of economies around the world. The article states that during the years of Ukraine's independence, at the state level, the goals of the need to implement technological, structural and institutional reforms in the national economy have been repeatedly declared at the national level in order to increase productivity, increase the proportion of high-tech industries in the structure of GDP, quality of life of the population and, ultimately, competitiveness the state and its regions in the global economy. It is noted that according to international ratings and comparisons, Ukraine is in a low position in the world economy. This suggests that economic reforms that were declared at different times in the state were ineffective. This also applies to the experience of conducting structural economic policy, which dates back to the first years of Ukraine's independence. It is emphasized that the range of government measures for economic development is rather broad, but their analysis allows us to conclude that the state's influence on the economy is insufficient to qualitatively change its structure. Although the general mechanisms of the government are clearly defined, there is a lack of specificity regarding the priorities of sectoral development, taking into account the current economic situation. ; Стратегическая цель интеграции Украины в ЕС и повышение глобальной конкурентоспособности отечественной экономики обусловливают необходимость преодоления структурных недостатков, присущих отечественной модели экономики. В статье указано, что в настоящее время формирование качественной структуры национальной экономики имеет решающее значение для развитых государств мира. Они соревнуются в подходах и соответствующих инструментах по развитию экономики будущего в условиях кардинальных технологических изменений, обусловленных четвертой промышленной революцией. Отмечено, что сложившаяся на национальном уровне в Украине экономическая система характеризуется слабой участием государства в мировом хозяйстве. А для выяснения уровня и качества этого участия следует рассмотреть международные рейтинги, в которых представлена Украина. С между значительного их количества, рассмотрены три глобальные индексы, в том числе отражают структурные тенденции в экономической системе. Отмечено, что рейтинг конкурентоспособности государства строится на основе Индекса глобальной конкурентоспособности, который определяет соответствующий уровень благосостояния населения, доходов от инвестиций и характеризует потенциал роста экономики в долгосрочной перспективе. Для проведения анализа состояния нормативно-правового регулирования исследуются условия функционирования предприятий в течение всего цикла их жизнедеятельности, включая их создание, ведение бизнеса, осуществление внешнеэкономической торговой деятельности, налогообложения и тому подобное. Определяется также Индекс экономической свободы, что есть инструментом для углубленного анализа экономик во всем мире. В статье указано, что за годы независимости Украины на государственном уровне неоднократно декларировались цели о необходимости воплощения технологических, структурных и институциональных преобразований в национальной экономике с целью роста производительности труда, повышения удельного веса высокотехнологичных производств в структуре ВВП, качества жизни населения и в конечном итоге конкурентоспособности государства и его регионов в глобальной экономике. Отмечено, что по международным рейтингам и сравнениями, Украина занимает низкие позиции в мировой экономике. Это свидетельствует о том, что экономические реформы, которые декларировались в разное время в государстве были малоэффективны. Также это касается в том числе опыта проведения структурной экономической политики, которая берет свое начало с первых лет независимости Украины. Отмечено, что спектр правительственных мер по экономическому развитию является достаточно широким, однако их анализ позволяет сделать вывод о недостаточности государственного влияния на экономику, чтобы качественно изменить ее структуру. Хотя общие механизмы правительства выписано четко, однако не хватает конкретики относительно приоритетов отраслевого развития, учитывая текущую экономическую ситуацию. ; Стратегічна мета інтеграції України у ЄС та підвищення глобальної конкурентоспроможності вітчизняної економіки зумовлюють необхідність подолання структурних недоліків, які притаманні вітчизняній моделі економіки. У статті зазначено, що нині формування якісної структури національної економіки має вирішальне значення для розвинених держав світу. Вони змагаються у підходах та відповідних інструментах щодо розбудови економіки майбутнього в умовах кардинальних технологічних змін, зумовлених четвертою промисловою революцією. Зазначено, що сформована на національному рівні в Україні економічна система характеризується слабкою участю держави в світовому господарстві. А для з'ясування рівня та якості цієї участі слід розглянути міжнародні рейтинги, в яких представлена Україна. З поміж значної їх кількості, розглянуто три глобальні індекси, які в тому числі відображають структурні тенденції в економічній системі. Відмічено, що рейтинг конкурентоспроможності держави будується на основі Індексу глобальної конкурентоспроможності, який визначає відповідний рівень добробуту населення, прибутків від інвестицій та характеризує потенціал зростання економіки у довгостроковій перспективі. Для проведення аналізу стану нормативно-правового регулювання досліджуються умови функціонування підприємств протягом усього циклу їх життєдіяльності, включаючи їх створення, ведення бізнесу, здійснення зовнішньо-торговельної діяльності, оподаткування тощо. Визначається також Індекс економічної свободи , шо є інструментом для поглибленого аналізу економік у всьому світі. У статті зазначено, що за роки незалежності України на державному рівні неодноразово декларувалися цілі щодо необхідності втілення технологічних, структурних та інституційних перетворень у національній економіці з метою зростання продуктивності праці, підвищення питомої ваги високотехнологічних виробництв в структурі ВВП, якості життя населення і в кінцевому підсумку конкурентоспроможності держави та її регіонів у глобальній економіці. Відмічено, що за міжнародними рейтингами та порівняннями, Україна посідає низькі позиції в світовій економіці. Це свідчить про те, що економічні реформи, які декларувалися в різні часи в державі були малоефективні. Також це стосується у тому числі досвіду проведення структурної економічної політики, яка бере свій початок з перших років незалежності України. Наголошено, що спектр урядових заходів щодо економічного розвитку є досить широким, однак їх аналіз дозволяє зробити висновок про недостатність державного впливу на економіку, щоб якісно змінити її структуру. Хоча загальні механізми уряду виписано чітко, однак не вистачає конкретики щодо пріоритетів галузевого розвитку, враховуючи поточну економічну ситуацію.
Одним із основних напрямів підвищення ефективності функціонування та рівня прибутковості українських підприємств є удосконалення оподаткування прибутку, отриманого у результаті їх господарської діяльності. Однак глобалізація економіки в частині вільного переміщення капіталу з високо- до низько оподатковуваних юрисдикцій призвела до ерозії бази оподаткування податку на прибуток підприємств у світових масштабах. Виникнення такої проблеми міжнародного значення актуалізує потребу у дослідженні альтернативних підходів до оподаткування прибутку підприємств та оцінки їх економічного впливу на економічне середовище.
Метою статті є вивчення альтернативних підходів реформування податку на прибуток підприємств у проекції міжнародного досвіду та використання економіко-математичного моделювання.
Наукова новизна статті полягає в аналізі комплексного підходу до вивчення впливу податку на виведений капітал (за умови запровадження) на економіку України через побудову дискретної моделі рівноваги на основі поєднання економіко-математичних функцій, що стосуються діяльності суб'єктів господарювання та домогосподарств. За основу було взято дискретну (динамічну) модель рівноваги Функе та Струліка, що являє собою просту екзогенну модель зростання з нееластичною пропозицією робочої сили.
У результаті побудови моделі зроблено висновок, що відміна традиційного податку на прибуток підприємств зменшує можливість впливу на зміну структури інвестицій через те, що всі залишки прибутку однаково не оподатковуються. Це є негативним фактором для економіки України, структурна перебудова якої орієнтована на вироблення продукції з високою доданою вартістю.
Разом з тим, є вірогідність того, що поява нетрадиційних відмінностей в оподаткуванні капіталу та трудових доходів спричинить ускладнення адміністрування податків. Одночасно така різниця в оподаткуванні може створювати стимули для зміни організаційно-правової форми власності від приватної до корпоративної (акціонерної), що призведе до переміщення трудового доходу в бік капіталу.
The economy of the Ukrainian SSR and the western region, according to most indicators, continued to develop on its own basis, solving ordinary socio-political and socio-economic challenges. In 1960-1980s of the twentieth century the two types of reproduction were combined: extensive sources of growth (exploitation of new natural and labour resources), and intensive ones which improved production structure and management system. Western region of the republic developed rapidly, engineering and instrumentation grew, as well as oil and gas and chemical industries, together with consumer goods and food industry, local industry. However, low quality, inadequate technologies reduced the positive impact of these industries on economic efficiency. In addition, other problems arose. As a result tasks of economic development planned by the third Programme of the Communist Party of the Soviet Union turned out to be unfulfilled. Despite a slight increase in industrial growth its rate declined. A large-scale restructuring of the economy on resource conservation, introduction of new technologies began in industrialized countries. Scientific progress in the USSR stalled. It should be noted that attempts to improve the situation were done over and over, but they were not in the economic and scientific spheres but in the political one. The crisis in industry and agriculture of the USSR in the second half of 1980s went far beyond purely production problems, took on socio-economic character and became threatening as for the provision of the country with necessary goods and food, creating social tension. In the late 1980s food consumption per capita decreased, and deficit in manufactured goods increased. Investing activities of villages almost stopped. Employees from the village began to massively lose stable jobs and reliable source of income. The decline in agricultural production led to idle capacity of the food and consumer goods industry, decline in employment. Executives and government officials, fearful of losing power over the peasants showed negative attitude to transformations in village households. Violation of labor discipline and theft of public property became widely spread due to a relentless deterioration of economic indicators. ; Економіка Української РСР і західного регіону за більшістю показників продовжувала розвиватися на власній основі, розв'язуючи чергові суспільно-політичні та соціально-економічні завдання. У 60 – 80-х роках ХХ ст. поєднувалися два типи відтворення: екстенсивних джерел зростання (експлуатація нових природних багатств, трудових ресурсів) та інтенсивних, що вдосконалювало структуру виробництва і систему управління. Західний регіон республіки розвивався прискореними темпами, зростали машинобудування та приладобудування, нафтогазовидобувна і хімічна промисловість, а також легка та харчова індустрія, місцева промисловість. Проте низький рівень їх якості, недосконалість технологій знижували позитивний вплив цих галузей на економічну ефективність. Крім того, постали й інші проблеми, внаслідок чого виявилися невиконаними завдання з розвитку економіки, заплановані третьою Програмою КПРС. Незважаючи на деяке збільшення масштабів промислового зростання, темпи його знижувалися. У промислово розвинених країнах світу почалася масштабна структурна перебудова економіки щодо ре- сурсозбереження, впровадження новітніх технологій. У СРСР науково-технічний прогрес загальмувався. Необхідно зазначити, що спроби змінити ситуацію на краще робили неодноразово, але вони знаходилися не стільки в економічній та науковій сфері, скільки у політичній. Криза в промисловості і сільськогосподарському виробництві СРСР у другій половині 1980-х років виходила за рамки суто виробничих проблем, набувала соціально-економічного характеру й ставала загрозливою щодо забезпечення країни необхідними товарами і продовольством, створювала соціальну напруженість. Наприкінці 80-х років ХХ ст. знизилось споживання продуктів харчування на душу населення, зріс дефіцит на промтовари. Майже припинялася інвестиційна діяльність села. Працівники села почали масово втрачати стабільні місця роботи й надійні джерела прибутку. Скорочення обсягів виробництва сільгосппродукції призводило до простоювання потужностей підприємств харчової і легкої галузі, зниження зайнятості. Негативне ставлення до трансформаційних процесів у селі демонстрували керівники господарств і державні службовці, побоюючись втратити владу над селянами. Як наслідок – в умовах невпинного погіршення економічних показників набувало поширення порушення трудової дисципліни, розкрадання суспільного майна. ; Економіка Української РСР і західного регіону за більшістю показників продовжувала розвиватися на власній основі, розв'язуючи чергові суспільно-політичні та соціально-економічні завдання. У 60 – 80-х роках ХХ ст. поєднувалися два типи відтворення: екстенсивних джерел зростання (експлуатація нових природних багатств, трудових ресурсів) та інтенсивних, що вдосконалювало структуру виробництва і систему управління. Західний регіон республіки розвивався прискореними темпами, зростали машинобудування та приладобудування, нафтогазовидобувна і хімічна промисловість, а також легка та харчова індустрія, місцева промисловість. Проте низький рівень їх якості, недосконалість технологій знижували позитивний вплив цих галузей на економічну ефективність. Крім того, постали й інші проблеми, внаслідок чого виявилися невиконаними завдання з розвитку економіки, заплановані третьою Програмою КПРС. Незважаючи на деяке збільшення масштабів промислового зростання, темпи його знижувалися. У промислово розвинених країнах світу почалася масштабна структурна перебудова економіки щодо ре- сурсозбереження, впровадження новітніх технологій. У СРСР науково-технічний прогрес загальмувався. Необхідно зазначити, що спроби змінити ситуацію на краще робили неодноразово, але вони знаходилися не стільки в економічній та науковій сфері, скільки у політичній. Криза в промисловості і сільськогосподарському виробництві СРСР у другій половині 1980-х років виходила за рамки суто виробничих проблем, набувала соціально-економічного характеру й ставала загрозливою щодо забезпечення країни необхідними товарами і продовольством, створювала соціальну напруженість. Наприкінці 80-х років ХХ ст. знизилось споживання продуктів харчування на душу населення, зріс дефіцит на промтовари. Майже припинялася інвестиційна діяльність села. Працівники села почали масово втрачати стабільні місця роботи й надійні джерела прибутку. Скорочення обсягів виробництва сільгосппродукції призводило до простоювання потужностей підприємств харчової і легкої галузі, зниження зайнятості. Негативне ставлення до трансформаційних процесів у селі демонстрували керівники господарств і державні службовці, побоюючись втратити владу над селянами. Як наслідок – в умовах невпинного погіршення економічних показників набувало поширення порушення трудової дисципліни, розкрадання суспільного майна.
The article describes the advantages and potential opportunities of cluster approach applying in the process of the national economy restructuring, the role of clusters in the formation of "points of growth" and "areas of economic growth", the impact of clusters on the formation of the multiplier effect of stimulating economic activity, economic growth at the regional and national level of the national economy has been revealed. The potential of the clustering mechanism applying in the EU, the impact of clusters on the prospects of structural modernization of the European economy in 2020, including services, recreation and tourism, "health industry" has been highlighted. The basic priorities of clusters formation in Ukraine in services and on the ground of involvement of sectoral and industrial approach potential, innovation and investment activity development, forming of modern infrastructure has been defined. The influence of cluster initiatives on the processes of structural modernization of the national economy of Ukraine has been revealed. ; В статье рассмотрены преимущества и потенциальные возможности применения кластерного подхода в процессе реализации структурной перестройки национальной экономики, выявлено роль кластеров в формировании «точек роста» и «ареалов экономического развития»; исследовано влияние кластеров на формирование мультипликативного эффекта стимулирования экономической активности, экономического роста на региональном и общенациональном уровне национального хозяйства. Выявлено потенциал задействования механизма кластеризации в странах ЕС, влияние кластеров на перспективы структурной модернизации европейской экономики на период до 2020 года, в т.ч. в сфере услуг, рекреации, туризма, «индустрии здоровья». Определены базовые приоритеты формирования кластеров на Украине в сфере услуг и на основе задействования потенциала секторально-отраслевого подхода, развития инновационно-инвестиционной деятельности, формирования современной инфраструктуры. Выявлено влияние кластерных инициатив на процессы структурной модернизации национального хозяйства Украины. ; У статті розглянуто переваги та потенційні можливості застосування кластерного підходу в процесі реалізації структурної перебудови національної економіки, виявлено роль кластерів у формуванні «точок росту» та «ареалів економічного зростання»; досліджено вплив кластерів на формування мультиплікативного ефекту стимулювання економічної активності, економічного зростання на регіональному та загальнонаціональному рівні національного господарства. Висвітлено потенціал задіяння механізму кластеризації в країнах ЄС, вплив кластерів на перспективи структурної модернізації європейської економіки на період до 2020 року, у т.ч. у сфері послуг, рекреації, туризму, «індустрії здоров'я». Визначено базові пріоритети формування кластерів в Україні у сфері послуг та на основі задіяння потенціалу секторально-галузевого підходу, розвитку інноваційно-інвестиційної діяльності, формування сучасної інфраструктури. Виявлено вплив кластерних ініціатив на процеси структурної модернізації національного господарства України.
