Suchergebnisse

The article analyzes the legislative innovations concerning the enforcement of court decisions on the recovery of alimony in Ukraine. The author analyzes the appropriateness of introducing new powers for enforcement agents from the point of view of maintaining a fair balance between the interests of the society and the interests of the debtor.This issue is urgent because of recent amendments to the Law of Ukraine "On enforcement proceedings." In cases of recovering alimony, state enforcement agents have powers to ban the debtor to use cars, weapons, to hunt, to leave the territory of Ukraine. The danger of abuses by the enforcement agent in the process of execution decisions on the recovering of alimony was noted as a result of changing the order of judicial control in this category of cases from preliminary to the subsequent. These restrictions can be imposed without obligatory preliminary judicial control, as well as in other cases. The actions of enforcement agents to exercise these new powers can be reviewed only with facultative subsequent judicial control, which violates fair balance. The author has analyzed the court practice in appealing of the enforcement agent actions while exercising new powers, which shows that facultative subsequent judicial control still works.It is indicated that introducing new powers only to state enforcement agents is incorrect. This situation is only the fault of the legislator, because private enforcement agents have the right to execute court decisions on alimony recovery as well as state ones, but private enforcement agents do not have the same powers as state enforcement agents do. It can even be called discrimination of private enforcement agents. The amendments to the law are recommended to provide private enforcement agents with the same powers in cases of recovering alimony, as well as to state enforcement agents.In order to comply with the fair balance, it is proposed to extend the list of cases in which it is prohibited to apply restrictions on debtors in enforcement proceedings for the recovery of alimony.Article received 28.02.2019 ; У статті проведено аналіз законодавчих новел, що стосуються виконання судових рішень про стягнення аліментів. Розглянуто доречність запровадження нових повноважень для виконавців з погляду дотримання справедливого балансу між інтересами суспільства та інтересами боржника. Досліджено судову практику щодо оскарження дій виконавців під час здійснення ними нових повноважень. Вказано на неправильність надання нових прав виключно державним виконавцям. З метою дотримання справедливого балансу запропоновано розширити перелік випадків, за яких заборонено застосовувати обмеження щодо боржників у виконавчих провадженнях зі стягнення аліментів. Зазначено про небезпеку зловживань виконавцями під час виконання рішень про стягнення аліментів унаслідок зміни порядку судового контролю в цій категорії справ із попереднього на наступний. Рекомендовано внесення змін до законодавства для надання приватним виконавцям таких самих повноважень у провадженнях зі стягнення аліментів, як і державним виконавцям.Матеріал надійшов 28.02.2019

The article analyzes the legislative innovations concerning the enforcement of court decisions on the recovery of alimony in Ukraine. The author analyzes the appropriateness of introducing new powers for enforcement agents from the point of view of maintaining a fair balance between the interests of the society and the interests of the debtor.This issue is urgent because of recent amendments to the Law of Ukraine "On enforcement proceedings." In cases of recovering alimony, state enforcement agents have powers to ban the debtor to use cars, weapons, to hunt, to leave the territory of Ukraine. The danger of abuses by the enforcement agent in the process of execution decisions on the recovering of alimony was noted as a result of changing the order of judicial control in this category of cases from preliminary to the subsequent. These restrictions can be imposed without obligatory preliminary judicial control, as well as in other cases. The actions of enforcement agents to exercise these new powers can be reviewed only with facultative subsequent judicial control, which violates fair balance. The author has analyzed the court practice in appealing of the enforcement agent actions while exercising new powers, which shows that facultative subsequent judicial control still works.It is indicated that introducing new powers only to state enforcement agents is incorrect. This situation is only the fault of the legislator, because private enforcement agents have the right to execute court decisions on alimony recovery as well as state ones, but private enforcement agents do not have the same powers as state enforcement agents do. It can even be called discrimination of private enforcement agents. The amendments to the law are recommended to provide private enforcement agents with the same powers in cases of recovering alimony, as well as to state enforcement agents.In order to comply with the fair balance, it is proposed to extend the list of cases in which it is prohibited to apply restrictions on debtors in enforcement proceedings for the recovery of alimony.Article received 28.02.2019 ; У статті проведено аналіз законодавчих новел, що стосуються виконання судових рішень про стягнення аліментів. Розглянуто доречність запровадження нових повноважень для виконавців з погляду дотримання справедливого балансу між інтересами суспільства та інтересами боржника. Досліджено судову практику щодо оскарження дій виконавців під час здійснення ними нових повноважень. Вказано на неправильність надання нових прав виключно державним виконавцям. З метою дотримання справедливого балансу запропоновано розширити перелік випадків, за яких заборонено застосовувати обмеження щодо боржників у виконавчих провадженнях зі стягнення аліментів. Зазначено про небезпеку зловживань виконавцями під час виконання рішень про стягнення аліментів унаслідок зміни порядку судового контролю в цій категорії справ із попереднього на наступний. Рекомендовано внесення змін до законодавства для надання приватним виконавцям таких самих повноважень у провадженнях зі стягнення аліментів, як і державним виконавцям.Матеріал надійшов 28.02.2019

The article analyzes the legislative innovations concerning the enforcement of court decisions on the recovery of alimony in Ukraine. The author analyzes the appropriateness of introducing new powers for enforcement agents from the point of view of maintaining a fair balance between the interests of the society and the interests of the debtor.This issue is urgent because of recent amendments to the Law of Ukraine "On enforcement proceedings." In cases of recovering alimony, state enforcement agents have powers to ban the debtor to use cars, weapons, to hunt, to leave the territory of Ukraine. The danger of abuses by the enforcement agent in the process of execution decisions on the recovering of alimony was noted as a result of changing the order of judicial control in this category of cases from preliminary to the subsequent. These restrictions can be imposed without obligatory preliminary judicial control, as well as in other cases. The actions of enforcement agents to exercise these new powers can be reviewed only with facultative subsequent judicial control, which violates fair balance. The author has analyzed the court practice in appealing of the enforcement agent actions while exercising new powers, which shows that facultative subsequent judicial control still works.It is indicated that introducing new powers only to state enforcement agents is incorrect. This situation is only the fault of the legislator, because private enforcement agents have the right to execute court decisions on alimony recovery as well as state ones, but private enforcement agents do not have the same powers as state enforcement agents do. It can even be called discrimination of private enforcement agents. The amendments to the law are recommended to provide private enforcement agents with the same powers in cases of recovering alimony, as well as to state enforcement agents.In order to comply with the fair balance, it is proposed to extend the list of cases in which it is prohibited to apply restrictions on debtors in enforcement proceedings for the recovery of alimony.Article received 28.02.2019 ; У статті проведено аналіз законодавчих новел, що стосуються виконання судових рішень про стягнення аліментів. Розглянуто доречність запровадження нових повноважень для виконавців з погляду дотримання справедливого балансу між інтересами суспільства та інтересами боржника. Досліджено судову практику щодо оскарження дій виконавців під час здійснення ними нових повноважень. Вказано на неправильність надання нових прав виключно державним виконавцям. З метою дотримання справедливого балансу запропоновано розширити перелік випадків, за яких заборонено застосовувати обмеження щодо боржників у виконавчих провадженнях зі стягнення аліментів. Зазначено про небезпеку зловживань виконавцями під час виконання рішень про стягнення аліментів унаслідок зміни порядку судового контролю в цій категорії справ із попереднього на наступний. Рекомендовано внесення змін до законодавства для надання приватним виконавцям таких самих повноважень у провадженнях зі стягнення аліментів, як і державним виконавцям.Матеріал надійшов 28.02.2019

The article is devoted to a comprehensive study of the definition of the procedural legal status of the plaintiff and the defendant in cases of recovery of alimony for the maintenance of the child. Taking into account the analysis of the norms of the national legislation, the main doctrinal approaches and law enforcement practice, the legal status of the child in the civil process was established and analyzed in cases involving the recovery of alimony for the child's maintenance. Particular attention is paid in the article to changes in the norms of family legislation that dealt with cases of child support, in particular those provisions of family law that establish that child support received for the maintenance of the child is the property of the child. During the examination of the procedural legal status of the plaintiff and the respondent in cases involving the recovery of maintenance for the maintenance of the child in civil proceedings, it is established that the plaintiff in the child recovery case for the maintenance of the child is the minor child himself, since he has the right to maintenance, and every child has the right to a standard of living sufficient for its physical, intellectual, moral, cultural, spiritual and social development. Due to the fact that the child is a minor, his rights and interests in accordance with the rules of civil procedural law are protected by legal representatives or relevant bodies that have the right to apply to the court in the interests of other persons. The respondent is a person who, in accordance with the law, must fulfill the obligation to pay alimony forcibly. ; Статья посвящена комплексному исследованию определению процессуального правового статуса истца и ответчика по делам о взыскании алиментов на содержание ребенка. С учетом анализа норм национального законодательства, основных доктринальных подходов определены и аргументировано, что правовой статус истца занимает сам ребенок, ответчиком является лицо, которое должно выполнять обязанность по уплате алиментов на ребенка при рассмотрении данной категории дел в гражданском судопроизводстве. ; Стаття присвячена комплексному дослідженню щодо визначення процесуального правового статусу позивача та відповідача у справах про стягнення аліментів на утримання дитини. З урахуванням аналізу норм національного законодавства, основних доктринальних підходів визначено та аргументовано, що правовий статус позивача займає сама дитина, відповідачем є особа, яка повинена виконувати обов'язок щодо сплати аліментів на дитину при розгляді даної категорії справ у цивільному судочинстві.

The paper is devoted to the comparative analysis of the child support recovery by a court and enforcement of an agreement on child support. The favours for child support collector under court judgment prescribed by national legislation and the coercive measures imposed on a maintenance payer for non-enforcement of a court judgment are examined. The legal consequences of the breach of an agreement on child support by its payer are analyzed. It is concluded that the legislature has provided a number of effective coercive measures to influence the maintenance payer under a court judgment. The opportunities of the maintenance recipient under an agreement on child support to collect this support are insignificant and do not differ from the collection of monetary debt under any other contract. The efficiency of the notary's writ of execution made on the child support agreement is analyzed and it is concluded that it can be applied only to overdue payments of child support, but not to future payments. Furthermore, it is emphasized that the maintenance payer under an agreement on child support is not subject to the vast majority of the coercive measures which is applied to the maintenance payer under a court judgment. Finally, the author proposes to introduce new non-judicial levying of execution on child support agreement (the notary's writ of execution on child support) into the national legislation. It is about to provide the maintenance recipient with the opportunity to collect child support for the future (similarly to a court judgment) if the maintenance payer has debts in the amount of at least three monthly payments. In the following, the notary's writ of execution on child support is to be fulfilled like a "permanent" writ of execution, i.e. as well as a court judgment on the recovery of child support. The enforcing procedure of the notary's writ of execution on child support is to provide applying the same coercive measures to influence the maintenance payer, as well as in the procedure of the collection of child support under a court judgment. ; Стаття присвячена порівняльному аналізу стягнення аліментів на дитину у судовому порядку та на підставі аліментного договору. Досліджуються пільги, які передбачені національним законодавством для стягувачів аліментів за судовим рішенням, та заходи примусу, які накладаються на платника аліментів за невиконання судового рішення. Аналізуються правові наслідки порушення платником аліментів договору про їх сплату. Робиться висновок, що законодавець передбачив низку ефективних заходів впливу на платника аліментів, які стягуються саме на підставі судового рішення. Можливості одержувача аліментів на підставі аліментного договору щодо його примусового виконання є незначними і не відрізняються від стягнення грошової заборгованості, яка виникла на підставі будь-якого іншого договору. Аналізується ефективність виконавчого напису нотаріуса, вчиненого на аліментному договорі, та робиться висновок, що він може бути застосований лише щодо прострочених аліментних платежів, тобто минулих платежів, які не були здійснені. Крім того, наголошується, що до платника аліментів за договором не застосовується абсолютна більшість заходів впливу, які застосовуються до платника аліментів за судовим рішенням. Насамкінець автор пропонує запровадити у національне законодавство аліментний виконавчий напис нотаріуса як особливий позасудовий інструмент стягнення аліментів на підставі аліментного договору. Його зміст має полягати у можливості стягнути аліменти на майбутнє (аналогічно до судового рішення) в разі наявності у платника заборгованості у сумі щонайменше трьох місячних платежів. У подальшому аліментний виконавчий напис повинен виконуватися не «разово», а як «постійний» виконавчий документ, тобто так само, як і судове рішення про стягнення аліментів. Порядок виконання аліментного виконавчого напису повинен передбачати можливість застосування тих самих заходів впливу щодо платника аліментів, як і у випадку виконання судового рішення.

The child's right to a standard of living necessary for his or her physical, mental, spiritual and social development is ensured by consolidating the parent's responsibility for maintenance. Given the growing number of marriages with foreign nationals and stateless persons, the problems of recovery of alimony during the residence of spouses in different countries have become especially relevant. Despite the undoubted need for international cooperation in this area, many states are not party to any convention governing the recovery of alimony when the payer resides in another state. The article considers the main Conventions and the procedure for recovery of alimony in cross-border relations. Among the most important international regulations governing cross-border alimony relations is the UN Convention of 20 June 1956 on the Recovery Abroad of Alimony; The Hague Convention of 24 October 1956 on the Law Applicable to Child Support Obligations; The Hague Convention of 15 April 1958 on the Recognition and Enforcement of Decisions concerning Child Support; Hague Convention of 2 October 1973 on the Recognition and Enforcement of Decisions Concerning Maintenance Obligations; Protocol of 23 November 2007 on the law applicable to alimony; UN Convention on the Rights of the Child 1989; European Council Regulation No. 4/2009 "On jurisdiction, applicable law, recognition and enforcement of decisions and cooperation in the field of maintenance obligations". The main provisions of these Conventions, which offer a unified approach to the legal regulation of alimony relations, relations on the recovery of alimony, are discussed in the article. Aliment relationsare one of the most important categories of modern family law. The parties to the alimony obligation are the payer of alimony (the person who is obliged to pay alimony) and the recipient of alimony (the person who has the right to demand payment of alimony from the payer). The specifics of parental alimony obligations for the maintenance of minor children are the emergence of these legal relations, regardless of any circumstances, such as loss of employment by a person who is obliged to pay alimony, financial difficulties, other cases of lack of sufficient funds for child support. The legislation enshrines the absolute nature of the maintenance obligations of parents. ; Право дитини на рівень життя, необхідний для її фізичного, розу-мового, духовного і соціального розвитку, забезпечується закрі-пленням обов'язків батьків щодо утримання. З огляду на зростання кількості шлюбів, що укладаються з іноземними громадянами та осо-бами без громадянства, особли-вої актуальності набули проблеми стягнення аліментів у разі проживання подружжя в різних державах. Незважаючи на безсумнівну необ-хідність міжнародного співробітни-цтва у такій сфері, чимало держав не приєднані до жодної з конвенцій, що регулюють порядок стягнення аліментів у разі проживання плат-ника в іншій державі. У статті розглянуті основні Конвенції та порядок стягнення аліментів у транскордонних відносинах. Серед найважливіших міжнарод-них нормативних актів, що регулю-ють транскордонні аліментні відно-сини, є Конвенція ООН від 20 червня 1956 року про стягнення за кордо-ном аліментів; Гаазька конвенція від 24 жовтня 1956 року про право, що застосовується до аліментних зобов'язань стосовно дітей; Гаазька конвенція від 15 квітня 1958 про визнання та виконання рішень щодо аліментних зобов'язань сто-совно дітей; Гаазька конвенція від 02 жовтня 1973 року про визнання і виконання рішень стосовно зобов'я-зань про утримання; Протокол від 23 листопада 2007 року про право, що застосовується до алімент-них відносин; Конвенція ООН «Про права дитини» 1989 року; Регла-мент Європейської ради No 4/2009 «Про юрисдикцію, застосовне право, визнання та виконання рішень, а також співробітництво в галузі аліментних зобов'язань». Основні положення цих Конвенцій, що про-понують єдиний підхід до правового регулювання аліментних відносин, відносин щодо стягнення аліментів, розглянуті у статті. Аліментні зобов'язання є однією з найбільш важливих категорій сучасного сімейного права. Сто-ронами аліментного зобов'язання є платник аліментів (особа, яка зобов'язана сплачувати аліменти) і одержувач аліментів (особа, яка має право вимагати від платника сплати аліментів). Специфікою аліментних зобов'язань батьків щодо утримання неповнолітніх дітей є виникнення таких право-відносин незалежно від будь-яких обставин, наприклад, втрати роботи особою, яка зобов'язана сплачувати аліменти, важке мате-ріальне становище, інші випадки відсутності у платника достат-ніх коштів на утримання дитини. У законодавстві закріплений абсо-лютний характер аліментних обов'язків батьків.

In the process of studying such a legal institute as the maintenance of incapable parents under the Family Law of Ukraine, the most pleasing is the fact that the children, who are under obligation to keep their disabled parents conscientiously perform it, so it is not an issue on enforcement of this duty through recovery of maintenance by court order. Therefore, the article focuses on study of the circumstances and the reasons, under which children perform their duty in good faith. In the context of the study, on the basis of the legislation and the analogy of the law, the definition of the integrity of the performance of the obligation has been given. The ways of conscientious (voluntary) performance of the duty of children to maintain their incapable parents have been outlined. The views of scientists and researchers on the legal nature of the maintenance agreement have been analyzed. The legal nature of the maintenance agreement has been determined. The form of maintenance agreement and the legal force of the executive inscription of the notary on this document have been considered. The essential terms of the maintenance agreement have been reviewed, which are its subject, amount and the method of payment. It has been established that the amount of maintenance, determined by the contract, should not be less than the amount that a father, a mother could receive in the recovery of maintenance by court order. Otherwise, such an agreement can be declared null and void, as it violates the rights of parents established by the Family Code of Ukraine. ; У процесі дослідження такого правового інституту, як утримання непрацездатних батьків, найбільш приємною видається та обставина, коли діти, на яких безпосередньо покладений законодавцем обов'язок утримувати непрацездатних батьків, добросовісно його виконують, в результаті чого не з'являється питання примусового виконання даного обов'язку шляхом стягнення аліментів за рішенням суду. Стаття присвячена дослідженню обставин і підстав, за яких діти добросовісно виконують даний обов'язок. У контексті досліджуваної теми на підставі законодавства та аналогії закону надано визначення поняттю добросовісності виконання обов'язку. Окреслено способи добросовісного (добровільного) виконання повнолітніми дітьми свого обов'язку щодо утримання непрацездатних батьків. Проведено аналіз позицій науковців та дослідників щодо юридичної природи аліментного договору. Визначено правову сутність та правовий характер договору про сплату аліментів. Розглянуто форму укладання договору про сплату аліментів та юридичну силу виконавчого напису нотаріуса на ньому. Розглянуто істотні умови договору про сплату аліментів (його предмет, розмір та спосіб платежу). Встановлено, що визначений розмір аліментів у договорі не повинен бути нижчим за розмір, який батько, матір могли б отримувати у разі стягнення аліментів у судовому порядку. Такий договір про сплату аліментів може бути визнано недійсним у судовому порядку, оскільки він порушує права батьків, встановлені СК України.

In a scientific article, the author conducted a scientific study of the concept and content of legal liability of spouses for non-performance of alimony obligations in family law. Based on the study, the author concluded that the Family Code of Ukraine does not contain a rule on the liability of the obligated spouse for failure to maintain an incapacitated spouse or a spouse in need of maintenance in connection with the upbringing of young children. From the content of Art. 196 of the Family Code of Ukraine, it is not clear whether it applies only to cases of non-performance of child support obligations, as follows from the finding of this rule in the relevant section of the Family Code of Ukraine. It is necessary to agree with the opinion expressed in the legal doctrine on the application of the provisions of Art. 196 of the Family Code of Ukraine for all alimony relations, in this regard, we propose to make appropriate changes to this article. In this case, in case of arrears due to the fault of the spouse, who is obliged to pay alimony by court decision or under the maintenance agreement, the spouse-recipient of alimony has the right to collect a penalty (penalty), and in case of late payment, due to illness or injury of the other spouse due to the payer's fault, such payer is obliged to pay the amount of arrears at the request of the recipient of expenses, taking into account the established inflation index for the entire period of delay, as well as three percent per annum of the overdue amount. Although Art. 78 of the Family Code of Ukraine defines only three conditions of the spousal maintenance agreement: conditions, amount and terms of alimony, however, as stated in legal doctrine, such a condition as liability for non-performance of the maintenance agreement may also be determined by the parties. Unfortunately, the Family Code of Ukraine does not provide for a contractual procedure for determining alimony obligations to actual and former spouses, in this regard, in the scientific literature it is proposed to supplement the relevant provisions of Art. Art. 78 and 91 of the Family Code of Ukraine. In addition, the legislation of Ukraine in some cases provides for administrative liability for non-payment of alimony for the maintenance of one of the spouses, as well as liability in the form of one of the temporary restrictions set by the Law of Ukraine "On Enforcement Proceedings". ; В науковій статті автор провів наукове дослідження поняття та змісту юридичної відповідальності по-дружжя за невиконання аліментних зобов'язань у сімейному праві. На підставі проведеного дослідження автор дійшов висновку, що в Сімейному кодексі України відсутня норма про відповідальність зобов'язаного подружжя за невиконання обов'язку щодо утримання непрацездатного подружжя або подружжя, яке по-требує утримання у зв'язку із вихованням малолітніх дітей. Із змісту ст. 196 Сімейного кодексу України не зрозуміло, чи вона поширюється лише на випадки невиконання аліментних зобов'язань щодо дитини, як це випливає виходячи із знаходження цієї норми у відповідному розділі Сімейного кодексу України. Слід пого-дитися із висловленою у правовій доктрині думкою про застосування положень ст. 196 Сімейного кодексу України на усі аліментні відносини, у зв'язку із цим пропонуємо внесення відповідних змін до цієї статті. В такому разі, у разі виникнення заборгованості з вини подружжя, який зобов'язаний сплачувати аліменти за рішенням суду або за договором про утримання подружжя, подружжя-одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені), а у разі прострочення оплати витрат, пов›язаних із хворобою або каліцтвом другого з подружжя з вини платника такий платник зобов'язаний на вимогу одержувача витрат сплатити суму заборгованості за витратами з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми. Хоча ст. 78 Сімейного кодексу України визначає лише три умови договору подружжя про надання утримання: умови, розмір та строки виплати аліментів, однак, як зазначається в правовій доктрині, така умова як відповідальність за невиконання договору про надання утримання, також може визначатися сторонами. На жаль, Сімейний кодекс України не передбачає договір-ного порядку визначення аліментних зобов'язань фактичним та колишнім подружжям, у зв'язку із чим, в науковій літературі пропонується доповнити відповідні положення ст. ст. 78 та 91 Сімейного кодексу Укра-їни. Крім того, законодавство України в окремих випадках передбачає адміністративну відповідальність за несплату аліментів на утримання одного з подружжя, а також відповідальність у вигляді одного з тимчасо-вих обмежень, визначених Законом України «Про виконавче провадження».

In a scientific article, the author conducted a scientific study of the concept and content of legal liability of spouses for non-performance of alimony obligations in family law. Based on the study, the author concluded that the Family Code of Ukraine does not contain a rule on the liability of the obligated spouse for failure to maintain an incapacitated spouse or a spouse in need of maintenance in connection with the upbringing of young children. From the content of Art. 196 of the Family Code of Ukraine, it is not clear whether it applies only to cases of non-performance of child support obligations, as follows from the finding of this rule in the relevant section of the Family Code of Ukraine. It is necessary to agree with the opinion expressed in the legal doctrine on the application of the provisions of Art. 196 of the Family Code of Ukraine for all alimony relations, in this regard, we propose to make appropriate changes to this article. In this case, in case of arrears due to the fault of the spouse, who is obliged to pay alimony by court decision or under the maintenance agreement, the spouse-recipient of alimony has the right to collect a penalty (penalty), and in case of late payment, due to illness or injury of the other spouse due to the payer's fault, such payer is obliged to pay the amount of arrears at the request of the recipient of expenses, taking into account the established inflation index for the entire period of delay, as well as three percent per annum of the overdue amount. Although Art. 78 of the Family Code of Ukraine defines only three conditions of the spousal maintenance agreement: conditions, amount and terms of alimony, however, as stated in legal doctrine, such a condition as liability for non-performance of the maintenance agreement may also be determined by the parties. Unfortunately, the Family Code of Ukraine does not provide for a contractual procedure for determining alimony obligations to actual and former spouses, in this regard, in the scientific literature it is proposed to supplement the relevant provisions of Art. Art. 78 and 91 of the Family Code of Ukraine. In addition, the legislation of Ukraine in some cases provides for administrative liability for non-payment of alimony for the maintenance of one of the spouses, as well as liability in the form of one of the temporary restrictions set by the Law of Ukraine "On Enforcement Proceedings". ; В науковій статті автор провів наукове дослідження поняття та змісту юридичної відповідальності по-дружжя за невиконання аліментних зобов'язань у сімейному праві. На підставі проведеного дослідження автор дійшов висновку, що в Сімейному кодексі України відсутня норма про відповідальність зобов'язаного подружжя за невиконання обов'язку щодо утримання непрацездатного подружжя або подружжя, яке по-требує утримання у зв'язку із вихованням малолітніх дітей. Із змісту ст. 196 Сімейного кодексу України не зрозуміло, чи вона поширюється лише на випадки невиконання аліментних зобов'язань щодо дитини, як це випливає виходячи із знаходження цієї норми у відповідному розділі Сімейного кодексу України. Слід пого-дитися із висловленою у правовій доктрині думкою про застосування положень ст. 196 Сімейного кодексу України на усі аліментні відносини, у зв'язку із цим пропонуємо внесення відповідних змін до цієї статті. В такому разі, у разі виникнення заборгованості з вини подружжя, який зобов'язаний сплачувати аліменти за рішенням суду або за договором про утримання подружжя, подружжя-одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені), а у разі прострочення оплати витрат, пов›язаних із хворобою або каліцтвом другого з подружжя з вини платника такий платник зобов'язаний на вимогу одержувача витрат сплатити суму заборгованості за витратами з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми. Хоча ст. 78 Сімейного кодексу України визначає лише три умови договору подружжя про надання утримання: умови, розмір та строки виплати аліментів, однак, як зазначається в правовій доктрині, така умова як відповідальність за невиконання договору про надання утримання, також може визначатися сторонами. На жаль, Сімейний кодекс України не передбачає договір-ного порядку визначення аліментних зобов'язань фактичним та колишнім подружжям, у зв'язку із чим, в науковій літературі пропонується доповнити відповідні положення ст. ст. 78 та 91 Сімейного кодексу Укра-їни. Крім того, законодавство України в окремих випадках передбачає адміністративну відповідальність за несплату аліментів на утримання одного з подружжя, а також відповідальність у вигляді одного з тимчасо-вих обмежень, визначених Законом України «Про виконавче провадження».