У статті розкривається проблема суб'єктивних чинників, що сприяють ефективності розвитку територіальних громад. В багатьох дослідженнях звертається увага на економічне становище об'єднаних територіальних громад, матеріальне ресурсне забезпечення, організаційно-правові основи функціонування місцевого самоврядування, вивчення різного досвіду зарубіжних країн тощо. Проте, важливо звернути увагу на інший фактор ефективної діяльності громад – активність та зацікавленість самих членів громади у реалізації заходів щодо сприяння ефективному розвитку ОТГ. В цьому контексті запропоновано визначити і проаналізувати індикатори ефективності об'єднаних територіальних громад в умовах реформи децентралізації. Для ілюстрації основних положень були обрані ОТГ Миколаївської області - Веселинівська ОТГ, Воскресенська ОТГ, Олександрівська ОТГ. Зазначені громади були утворені у 2016 році, мають приблизно однакову чисельність членів територіальної громади та є селищними громадами.
В процесі дослідження було проаналізовано стратегії розвитку ОТГ із зроблено висновки, що формальний підхід до формування стратегії означає, що у громади немає чіткого плану свого майбутнього розвитку, що може призвести до низького рівня активності громадян в майбутньому при всіх можливих заходах її підвищення. Також в процесі дослідження акцентовано увагу на здатність об'єднаної територіальної громади діяти в інтересах всієї громади, а не її окремої одиниці – цей принцип має визначальне значення у комунікативній здатності громади. Як результат, маємо наступні індикатори, що впливають на ефективний розвиток громади: людські ресурси, розумна громада, стратегія розвитку і місцева ідентичність.
В статті обґрунтовано, що успішний розвиток об'єднаних територіальних громад має і суб'єктивні фактори, що безпосередньо впливають на фінансову спроможність та розвиток матеріальної бази територіальної громади. А зацікавленість місцевого населення до більш активної участі в управлінні місцевими справами, прискорює процеси формування громадянського суспільства в Україні.
У статті розглянуто поняття об'єднаних територіальних громад, як об'єкт публічного аудиту. Розглянуто методи організації аудиту територіальних громад, проаналізовані ключові моменти, на які необхідно звертати увагу при проведені публічного аудиту. Досліджено нормативно-правову базу при проведенні публічного аудиту територіальних громад. ; The article discusses the concept of integrated territorial communities as an object of public audit. The methods of organization of the audit of territorial communities are considered, the key points that should be considered during the public audit are analyzed. The legal framework for conducting public audits of territorial communities has been investigated.
Reform of the administrative-territorial system and local self-government are among the most pressing issues of Ukraine. On that basis, the impact of administrative-territorial reform in Ukraine on the formation and development of territorial communities was researched in the paper. It was defined that the purpose of optimizing the economy, which is based on a fundamentally new for Ukraine system of territorial organization and the corresponding intensification of cross-border cooperation is to create an effective system of government in administrative-territorial units, able to provide favorable opportunities for sustainable socio-economic development of all territories by means of rational usage of their potential based on formation of capable territorial communities. The purpose of this article is to study existing theories and scientific concepts on the formation of adequate to the current requirements territorial structure in Ukraine on the basis of creating conditions for effective management of sustainable territorial communities and real cross-border cooperation in the European space. The main idea of the new regionalism is determined to be the transformation of regions into the key unsubs of implementation of socio-economic development programs, which is ensured by giving the regions broad powers (the principle of subsidiarity). One of the scenarios for establishing strong interregional ties that will meet the requirements of integration of both the region and the country as a whole into the European space is the establishment of frontier cooperation in all spheres of life of the territorial community. The main directions of cooperation of frontier territorial communities of the country are shown. An innovative approach to intensifying cross-border cooperation with the European vector of development of Ukrainian territorial communities is suggested - the formation of a regional network of Border Advisory Centers (Platforms) with the possibility of providing online consultations and training. ; Реформа адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування належать до кола найактуальніших проблем України. Виходячи з цього, в даній роботі досліджено вплив адміністративно-територіальної реформи в Україні на формування та розвиток територіальних громад. Визначено, що метою оптимізації економіки, яка заснована на принципово новій для України системі територіального устрою та відповідній йому активізації транскордонного співробітництва є створення ефективної системи влади в адміністративно-територіальних одиницях, здатної забезпечити сприятливі можливості для стійкого соціально-економічного розвитку усіх територій шляхом раціонального використання їхнього потенціалу на основі формування спроможних територіальних громад. Ціллю даної статті є дослідження існуючих теорій та наукових концепцій щодо формування адекватного вимогам сьогодення територіального устрою в Україні на основі створення умов для ефективного господарювання спроможних територіальних громад та реальної транскордонної співпраці в європейському просторі. Основною ідеєю нового регіоналізму визначено перетворення регіонів в головних суб'єктів реалізації соціально-економічних програм розвитку, що забезпечується шляхом надання регіонам широких повноважень (принцип субсидіарності). Одним зі сценаріїв налагодження міцних міжрегіональних зв'язків, які відповідатимуть вимогам інтеграції як регіону, так і країни в цілому у загальноєвропейський простір є налагодження прикордонного співробітництва в усіх сферах життєдіяльності територіальної громади. Показано основні напрямки співпраці прикордонних територіальних громад країни. Запропоновано інноваційний підхід до активізації транскордонного співробітництва з європейським вектором розвитку українських територіальних громад – формування регіональної мережі Прикордонних консультаційних центрів (Платформи) з можливістю надання онлайн консультацій і навчання.
Problem setting. Ukraine has significant regional imbalances in attracting investment. The most attractive for investors is Kyiv city, where almost 50% of foreign investments are accumulated. At the same time, other regions remain unattractive for investors. The unsatisfactory situation in the regions is a reflection of unfavorable investment climate and requires the use of new tools to attract investment. The use of marketing tools can stimulate the inflow of investment into small cities and communities. Given these, the issue of using marketing tools to attract investment in local communities remains unexplored and relevant.Recent research and publications analysis. An important contribution to the study of territory marketing and investment attraction was made by: S. Ankholt, V. Bondarenko, D. Vizghalov, M. Hovorukhina, N. Hrynchuk, K. Dinni, O. Ignatenko, F. Kotler, O. Osovets, A. Pankrukhin, S. Smerichevskyi, R. Fedorov, O. Fedorovych, D. Frolov, O. Khymych, and others.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. An analysis of the literature on this issue has shown that domestic researches are quite narrowly specialized and most English-language works on this topic are written in the form of study of real situations and have non-scientific characters.The purpose of the article is to reveal the essence of marketing tools and justify the feasibility of their use to attract investment in local communities, and improve the investment climate in Ukraine.Paper main body. In recent years, Ukraine has taken significant steps to decentralize its power and resources. And although decentralization is a complicated reform, it is also one of the most successful reforms in Ukraine. This reform provides the transfer of powers and finances for their implementation from the central government to local authorities. The starting point of the reform is the thesis that local authorities are better oriented at local problems and can use funds more effectively to solve them.However, in the context of the economic crisis caused by the spread of the COVID-19 pandemic, the government is cutting transfers to support infrastructure and urban development in general. The local authorities in Ukraine suffer from an austerity policy pursued by the government. With this in mind, communities need to work to create a positive image of the area, to diversify sources of capital, and attract new investors.Taking into account the limited budgets and the specifics of activities at the local level, the minimum set of tools for attracting investment in local communities should include: development of investment strategy and program, brand formation of the territory, development of investment passport, formation of industry reviews, construction of investor's roadmap, distribution of investment proposals, creation and updating of investment website, work in social networks, development of interactive investment map, press kit formation, preparation of multimedia presentations, participation in road-shows, investment seminars, conferences, forums and exhibitions, targeted search for new investors and formation of existing investors database.Conclusions of the research and prospects for further studies. The results of the study confirm that in the conditions of competition for investment funds, marketing tools for attracting investments come to the fore. Although the marketing of territories is a relatively young area of research, it can contribute to the successful promotion of local communities to attract investment and improve the image of the territory. The skillful use of marketing tools can help attract investment to local communities.In further research, we plan to study tax instruments to stimulate investment activity to improve the investment climate in Ukraine. ; Розкрито сутність маркетингових інструментів залучення інвестицій у територіальні громади. Сформовано рекомендації для територіальних громад щодо використання інструментів маркетингу для покращення інвестиційного клімату на місцевому рівні. Показано, що мінімальний набір інструментів залучення інвестицій повинен містити: розробку стратегії і програми залучення інвестицій, формування бренду території, розробку інвестиційного паспорту, формування галузевих оглядів та інвестиційних пропозицій, побудову дорожньої карти інвестора, створення та оновлення інвестиційного сайту, роботу в соціальних мережах, розробку інтерактивної інвестиційної карти, формування пакету для преси, участь у "дорожніх шоу", семінарах, конференціях, форумах і виставках, формування та оновлення бази даних потенційних інвесторів тощо.
Problem setting. Ukraine has significant regional imbalances in attracting investment. The most attractive for investors is Kyiv city, where almost 50% of foreign investments are accumulated. At the same time, other regions remain unattractive for investors. The unsatisfactory situation in the regions is a reflection of unfavorable investment climate and requires the use of new tools to attract investment. The use of marketing tools can stimulate the inflow of investment into small cities and communities. Given these, the issue of using marketing tools to attract investment in local communities remains unexplored and relevant.Recent research and publications analysis. An important contribution to the study of territory marketing and investment attraction was made by: S. Ankholt, V. Bondarenko, D. Vizghalov, M. Hovorukhina, N. Hrynchuk, K. Dinni, O. Ignatenko, F. Kotler, O. Osovets, A. Pankrukhin, S. Smerichevskyi, R. Fedorov, O. Fedorovych, D. Frolov, O. Khymych, and others.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. An analysis of the literature on this issue has shown that domestic researches are quite narrowly specialized and most English-language works on this topic are written in the form of study of real situations and have non-scientific characters.The purpose of the article is to reveal the essence of marketing tools and justify the feasibility of their use to attract investment in local communities, and improve the investment climate in Ukraine.Paper main body. In recent years, Ukraine has taken significant steps to decentralize its power and resources. And although decentralization is a complicated reform, it is also one of the most successful reforms in Ukraine. This reform provides the transfer of powers and finances for their implementation from the central government to local authorities. The starting point of the reform is the thesis that local authorities are better oriented at local problems and can use funds more effectively to solve them.However, in the context of the economic crisis caused by the spread of the COVID-19 pandemic, the government is cutting transfers to support infrastructure and urban development in general. The local authorities in Ukraine suffer from an austerity policy pursued by the government. With this in mind, communities need to work to create a positive image of the area, to diversify sources of capital, and attract new investors.Taking into account the limited budgets and the specifics of activities at the local level, the minimum set of tools for attracting investment in local communities should include: development of investment strategy and program, brand formation of the territory, development of investment passport, formation of industry reviews, construction of investor's roadmap, distribution of investment proposals, creation and updating of investment website, work in social networks, development of interactive investment map, press kit formation, preparation of multimedia presentations, participation in road-shows, investment seminars, conferences, forums and exhibitions, targeted search for new investors and formation of existing investors database.Conclusions of the research and prospects for further studies. The results of the study confirm that in the conditions of competition for investment funds, marketing tools for attracting investments come to the fore. Although the marketing of territories is a relatively young area of research, it can contribute to the successful promotion of local communities to attract investment and improve the image of the territory. The skillful use of marketing tools can help attract investment to local communities.In further research, we plan to study tax instruments to stimulate investment activity to improve the investment climate in Ukraine. ; Розкрито сутність маркетингових інструментів залучення інвестицій у територіальні громади. Сформовано рекомендації для територіальних громад щодо використання інструментів маркетингу для покращення інвестиційного клімату на місцевому рівні. Показано, що мінімальний набір інструментів залучення інвестицій повинен містити: розробку стратегії і програми залучення інвестицій, формування бренду території, розробку інвестиційного паспорту, формування галузевих оглядів та інвестиційних пропозицій, побудову дорожньої карти інвестора, створення та оновлення інвестиційного сайту, роботу в соціальних мережах, розробку інтерактивної інвестиційної карти, формування пакету для преси, участь у "дорожніх шоу", семінарах, конференціях, форумах і виставках, формування та оновлення бази даних потенційних інвесторів тощо.
The article is dedicated to the systematic analysis of the peculiarities of the formation and functioning of amalgamated territorial communities in Ukraine as new local social communities. Analyzing the legislative procedure of amalgamation, the author distinguishes the essential features of amalgamated territorial communities that are different from other settlement communities. Within the framework of this investigation, the newly amalgamated hromadas appear as a "second-order" phenomenon, which is a socio-legal construct that is formed in a consensual manner and on a voluntary reciprocal basis. Basing on the analysis of qualitative sociological research data the author demonstrates the importance of the functioning of reciprocity mechanisms at the level of orientations and practices of all social actors involved in the procedure of territorial communities amalgamation. It is illustrated that the "failure" of reciprocity mechanisms contributes to the change of merger scenarios, causes the postponement of this process and the emergence of conflict situations. The paper substantiates that the legislative procedure of territorial communities amalgamation intensifies the formation of social capital and the establishment of a new civic social order. The special, different social status of amalgamated territorial communities in comparison with other settlement communities is explained by the emergence of the phenomenon of social cohesion, the mechanisms of activation of which are contained in the legislative order of territorial communities amalgamation. It is concluded that an important theoretical basis for the sociological conceptualization of ATC is the concept of reciprocity, which explains the mechanism of successful amalgamation, which is facilitated by the attitudes and practices of reciprocity of all involved social actors. According to the author's point of view, the sociological synthesis of spatial and activity approaches to the analysis of social communities within the framework of sociological conceptualization of united territorial communities is considered heuristic. The synthesis of these approaches emphasizes both the importance of the spatial context of interactions emergence and reproduction, and their essential functionality in the formation and reproduction of hromada social order. ; Стаття присвячена системному аналізу особливостей формування та функціонування об'єднаних територіальних громад в Україні як нових локальних соціальних спільнот. Аналізуючи законодавчу процедуру об'єднання, автор виокремлює сутнісні особливості, що відрізняють об'єднані територіальні громади від інших поселенських спільнот. У межах цієї розвідки новостворені громади постають як феномен «другого порядку», що є соціально-правовим конструктом, який формується в консенсуальний спосіб та на добровільних реціпроктних засадах. На прикладі аналізу даних якісного соціологічного дослідження продемонстровано значущість функціонування механізмів реціпроктності на рівні орієнтацій та практик усіх соціальних суб'єктів, залучених до процедури об'єднання територіальних громад. Проілюстровано, що «збої» механізмів реціпроктності сприяють зміні сценаріїв об'єднання, зумовлюють відтермінування цього процесу та виникнення конфліктних ситуацій. У роботі обґрунтовано, що законодавча процедура об'єднання територіальних громад активізує формування соціального капіталу та встановлення нового громадівського соціального порядку. Особливий, відмінний соціальний статус об'єднаних територіальних громад у порівнянні з іншими поселенськими спільнотами пояснюється появою феномену соціальної згуртованості, механізми активізації якого містить законодавчий порядок об'єднання територіальних громад. Підсумовано, що важливим теоретичним підґрунтям соціологічної концептуалізації ОТГ є концепція реціпроктності, що пояснює механізм успішного об'єднання, чому сприяють установки і практики взаємності усіх залучених соціальних суб'єктів. На думку автора, перспективним вбачається соціологічний синтез просторового та діяльнісного підходів до аналізу соціальних спільнот у рамках соціологічної концептуалізації об'єднаних територіальних громад. Синтез цих підходів підкреслює як значущість просторового контексту появи та відтворення взаємодій, так і їхню сутнісну функціональність у формуванні та відтворенні громадівського соціального порядку.
The article is dedicated to the systematic analysis of the peculiarities of the formation and functioning of amalgamated territorial communities in Ukraine as new local social communities. Analyzing the legislative procedure of amalgamation, the author distinguishes the essential features of amalgamated territorial communities that are different from other settlement communities. Within the framework of this investigation, the newly amalgamated hromadas appear as a "second-order" phenomenon, which is a socio-legal construct that is formed in a consensual manner and on a voluntary reciprocal basis. Basing on the analysis of qualitative sociological research data the author demonstrates the importance of the functioning of reciprocity mechanisms at the level of orientations and practices of all social actors involved in the procedure of territorial communities amalgamation. It is illustrated that the "failure" of reciprocity mechanisms contributes to the change of merger scenarios, causes the postponement of this process and the emergence of conflict situations. The paper substantiates that the legislative procedure of territorial communities amalgamation intensifies the formation of social capital and the establishment of a new civic social order. The special, different social status of amalgamated territorial communities in comparison with other settlement communities is explained by the emergence of the phenomenon of social cohesion, the mechanisms of activation of which are contained in the legislative order of territorial communities amalgamation. It is concluded that an important theoretical basis for the sociological conceptualization of ATC is the concept of reciprocity, which explains the mechanism of successful amalgamation, which is facilitated by the attitudes and practices of reciprocity of all involved social actors. According to the author's point of view, the sociological synthesis of spatial and activity approaches to the analysis of social communities within the framework of sociological conceptualization of united territorial communities is considered heuristic. The synthesis of these approaches emphasizes both the importance of the spatial context of interactions emergence and reproduction, and their essential functionality in the formation and reproduction of hromada social order. ; Стаття присвячена системному аналізу особливостей формування та функціонування об'єднаних територіальних громад в Україні як нових локальних соціальних спільнот. Аналізуючи законодавчу процедуру об'єднання, автор виокремлює сутнісні особливості, що відрізняють об'єднані територіальні громади від інших поселенських спільнот. У межах цієї розвідки новостворені громади постають як феномен «другого порядку», що є соціально-правовим конструктом, який формується в консенсуальний спосіб та на добровільних реціпроктних засадах. На прикладі аналізу даних якісного соціологічного дослідження продемонстровано значущість функціонування механізмів реціпроктності на рівні орієнтацій та практик усіх соціальних суб'єктів, залучених до процедури об'єднання територіальних громад. Проілюстровано, що «збої» механізмів реціпроктності сприяють зміні сценаріїв об'єднання, зумовлюють відтермінування цього процесу та виникнення конфліктних ситуацій. У роботі обґрунтовано, що законодавча процедура об'єднання територіальних громад активізує формування соціального капіталу та встановлення нового громадівського соціального порядку. Особливий, відмінний соціальний статус об'єднаних територіальних громад у порівнянні з іншими поселенськими спільнотами пояснюється появою феномену соціальної згуртованості, механізми активізації якого містить законодавчий порядок об'єднання територіальних громад. Підсумовано, що важливим теоретичним підґрунтям соціологічної концептуалізації ОТГ є концепція реціпроктності, що пояснює механізм успішного об'єднання, чому сприяють установки і практики взаємності усіх залучених соціальних суб'єктів. На думку автора, перспективним вбачається соціологічний синтез просторового та діяльнісного підходів до аналізу соціальних спільнот у рамках соціологічної концептуалізації об'єднаних територіальних громад. Синтез цих підходів підкреслює як значущість просторового контексту появи та відтворення взаємодій, так і їхню сутнісну функціональність у формуванні та відтворенні громадівського соціального порядку.
The study considers specifics of change in the identity system of internally displaced persons (hereafter – IDPs) in the process of their sociocultural integration and adaptation in new territorial communities. As a result of the military and political conflict caused by the armed aggression of the Russian Federation, Ukraine has been facing the problem of mass internal migration since 2014. The investigation of differences in values, sociocultural attitudes and expectations of hosting communities in regard to IDPs (and vice versa, those of IDPs in regard to hosting communities) is important, as these attitudes and expectations significantly influence sociocultural and overall communal atmosphere. The knowledge of sociocultural moods and expectations of these social subjects serves as a scientific ground for the support of well-balanced relations between IDPs and hosting communities, including prevention of conflicts related to the discrimination of forced migrants. Adaptation of IDPs to the life in new communities depends on the realism of their expectations: both high and low, they negatively influence the process of adjusting to another cultural environment.The sufficient level of satisfying social, educational, and cultural needs is an important factor in adaptation of IDPs to their new places of residence. This is especially indicated by school enrollment and psychological assistance provided to families with children. Most forced internal migrants state that employment constitutes for them the key problem, sometimes even greater than that of accommodation and social protection. Thus, an account for changes in the identity system of the public and social life of the territorial community is crucial for overcoming the problem of integration and adaptation of IDPs to their new living conditions, preventing conflicts, increasing the level of communication, and, in a larger sense, facilitating national unity and reconciliation. ; У дослідженні розглядаються особливості змін у системі ідентичностей внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО) у процесі соціокультурної інтеграції та адаптації в нові територіальні громади. Внаслідок військово-політичного конфлікту, спричиненого збройною агресією Російської Федерації, починаючи з 2014 р., Україна зіткнулася з проблемою масової внутрішньої вимушеної міграції населення. Дослідження ціннісних розбіжностей та соціокультурних настроїв і очікувань приймаючих громад щодо ВПО (і, навпаки, ВПО щодо приймаючих громад) є важливим через те, що саме ці настрої та очікування значно впливають на соціокультурну та загальну суспільну атмосферу в громаді. Знання соціокультурних настроїв і очікувань цих соціальних суб'єктів виступає науковим підґрунтям підтримки гармонійних відносин між ВПО і приймаючими громадами, у тому числі шляхом запобігання конфліктів, пов'язаних із дискримінацією вимушених переселенців. Адаптація ВПО до життя у нових громадах залежить від реалізму очікувань: і завищені, і занижені очікування негативно впливають на процес адаптації в іншому культурному середовищі.Важливим чинником адаптації ВПО в нових місцях проживання є рівень забезпеченості освітньо-культурних та соціальних потреб. Одним із важливих показників є влаштування в заклади освіти та психологічна допомога родинам з дітьми. Більшість вимушених внутрішніх мігрантів зазначають, що найактуальнішою проблемою для них, іноді навіть більше, ніж житло і соціальний захист, є працевлаштування. Таким чином, врахування змін у системі ідентичності в процесі громадсько-суспільного життя територіальної громади має вирішальне значення для подолання проблем інтеграції та адаптації ВПО в нових умовах проживання, запобігання конфліктів, підвищення рівня комунікування, а також, у більш загальному сенсі, сприятиме національній єдності та примиренню.
The study considers specifics of change in the identity system of internally displaced persons (hereafter – IDPs) in the process of their sociocultural integration and adaptation in new territorial communities. As a result of the military and political conflict caused by the armed aggression of the Russian Federation, Ukraine has been facing the problem of mass internal migration since 2014. The investigation of differences in values, sociocultural attitudes and expectations of hosting communities in regard to IDPs (and vice versa, those of IDPs in regard to hosting communities) is important, as these attitudes and expectations significantly influence sociocultural and overall communal atmosphere. The knowledge of sociocultural moods and expectations of these social subjects serves as a scientific ground for the support of well-balanced relations between IDPs and hosting communities, including prevention of conflicts related to the discrimination of forced migrants. Adaptation of IDPs to the life in new communities depends on the realism of their expectations: both high and low, they negatively influence the process of adjusting to another cultural environment.The sufficient level of satisfying social, educational, and cultural needs is an important factor in adaptation of IDPs to their new places of residence. This is especially indicated by school enrollment and psychological assistance provided to families with children. Most forced internal migrants state that employment constitutes for them the key problem, sometimes even greater than that of accommodation and social protection. Thus, an account for changes in the identity system of the public and social life of the territorial community is crucial for overcoming the problem of integration and adaptation of IDPs to their new living conditions, preventing conflicts, increasing the level of communication, and, in a larger sense, facilitating national unity and reconciliation. ; У дослідженні розглядаються особливості змін у системі ідентичностей внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО) у процесі соціокультурної інтеграції та адаптації в нові територіальні громади. Внаслідок військово-політичного конфлікту, спричиненого збройною агресією Російської Федерації, починаючи з 2014 р., Україна зіткнулася з проблемою масової внутрішньої вимушеної міграції населення. Дослідження ціннісних розбіжностей та соціокультурних настроїв і очікувань приймаючих громад щодо ВПО (і, навпаки, ВПО щодо приймаючих громад) є важливим через те, що саме ці настрої та очікування значно впливають на соціокультурну та загальну суспільну атмосферу в громаді. Знання соціокультурних настроїв і очікувань цих соціальних суб'єктів виступає науковим підґрунтям підтримки гармонійних відносин між ВПО і приймаючими громадами, у тому числі шляхом запобігання конфліктів, пов'язаних із дискримінацією вимушених переселенців. Адаптація ВПО до життя у нових громадах залежить від реалізму очікувань: і завищені, і занижені очікування негативно впливають на процес адаптації в іншому культурному середовищі.Важливим чинником адаптації ВПО в нових місцях проживання є рівень забезпеченості освітньо-культурних та соціальних потреб. Одним із важливих показників є влаштування в заклади освіти та психологічна допомога родинам з дітьми. Більшість вимушених внутрішніх мігрантів зазначають, що найактуальнішою проблемою для них, іноді навіть більше, ніж житло і соціальний захист, є працевлаштування. Таким чином, врахування змін у системі ідентичності в процесі громадсько-суспільного життя територіальної громади має вирішальне значення для подолання проблем інтеграції та адаптації ВПО в нових умовах проживання, запобігання конфліктів, підвищення рівня комунікування, а також, у більш загальному сенсі, сприятиме національній єдності та примиренню.
The deepening digital transformation of society and the resulting changes in the organization of power have a significant impact on the process of creating electronic communities. One of the current trends is the active introduction of elements of the e-government system in the work of local governments. This is more active in cities, but has recently become more widespread in united territorial communities (UTGs). The purpose of the study is to systematize the problematic issues that arise during the creation and operation of electronic communities. The materials of the research "Electronic readiness of OTG of Dnipropetrovsk region" in the framework of preparation of the program "Electronic Dnipropetrovsk region for 2020-2023" are used. ; The deepening digital transformation of society and the resulting changes in the organization of power have a significant impact on the process of creating electronic communities. One of the current trends is the active introduction of elements of the e-government system in the work of local governments. This is more active in cities, but has recently become more widespread in united territorial communities (UTGs). The purpose of the study is to systematize the problematic issues that arise during the creation and operation of electronic communities. The materials of the research "Electronic readiness of OTG of Dnipropetrovsk region" in the framework of preparation of the program "Electronic Dnipropetrovsk region for 2020-2023" are used.
Питання сталого розвитку громад є вельми актуальним в українських реаліях. У статті встановлено, що до основних чинників, що визначають сталий розвиток громади відносять наявність та продуктивність використання видобувних ресурсів, людський капітал, екологізацію розвитку економіки, якість управління місцевим розвитком. У статті проаналізовано, що для громад, які володіють значними запасами корисних копалин та активно їх розробляють, питання сталого розвитку та активної участі громади в процесах формування та розподілу місцевих бюджетів є критично важливим. Адже в сучасних соціально-економічних умовах внаслідок порушення режиму виробничих процесів, у багатьох територіальних громадах України, де ведеться видобуток вуглеводнів, значно зросла загроза виникнення екологічно небезпечних техногенних аварій і катастроф. Це актуалізує потребу в посиленні цільового використання коштів, отриманих місцевими бюджетами територіальних громад від використання надр, зокрема шляхом їх спрямування на підтримку соціально-економічного розвитку територій, ремонти доріг і об'єктів інженерної та соціальної інфраструктури, посилення рівня екологічної безпеки. Мешканці майже всіх територіальних громад України як правило не мають навіть загального уявлення про величину надходжень до місцевого бюджету та структуру його дохідної й видаткової частин. В статті запропоновано посилення участі громади за допомогою демократичних практик (громадські слухання, бюджети участі, обговорення, конкурси місцевих ініціатив, електронні петиції тощо). Також окремими пунктом пропозицій є впровадження ресурсів з відкритими даними, що дозволить знизити корупційну складову та мінімізувати тіньову компоненту. Окрім того, ресурси з відкритими даними забезпечують суттєве нарощування ефективності використання фінансово-бюджетного потенціалу відповідних територіальних громад. ; The issue of sustainable community development is very relevant in Ukrainian realities. There is found in the article that the main factors that determine the sustainable development of the community are the availability and productivity of extractive resources, human capital, greening of economic development, the quality of local development management. There is analyzed in the article that communities which have significant mineral reserves and actively develop them, the issue of sustainable development and active community participation in the formation and distribution of local budgets is critical. After all, in modern socio-economic conditions due to the violation of the production processes, in many territorial communities of Ukraine, where hydrocarbon production is carried out, the threat of environmentally dangerous man-made accidents and catastrophes has increased significantly. This highlights the need to strengthen the targeted use of funds received by local budgets of territorial communities from the usage of subsoil, in particular by directing them to support socio-economic development, repair of roads and engineering and social infrastructure, strengthening environmental safety. Residents of almost all territorial communities of Ukraine, as a rule, do not even have a general idea of the amount of revenues to the local budget and the structure of its revenue and expenditure parts. There is proposed in the article strengthening community participation through democratic practices (public hearings, participation budgets, discussions, competitions for local initiatives, e-petitions, etc.). Also a separate item of the proposals is the introduction of open data resources, which will reduce the corruption component and minimize the shadow component. In addition, open data resources provide a significant increase in the efficiency of using the financial and budgetary potential of the respective territorial communities.
The purpose of the article is to analyze the formation of income of territorial communities in order to identify current trends, positive developments, existing problems and directions for their solutions. Pre-reform problems of the territorial communities that hampered their development and the inheritance of the part of them by the united communities are given. The features of the formation of incomes of local budgets are presented and the key characteristics of incomes of the united territorial communities are distinguished in comparison with the incomes of other local budgets. The dynamics of own revenues of local budgets has been analyzed and their evaluation by the elements has been carried out. According to the results of the analysis of the three-year period of local self-government reform, the systematic increase in the number of OTGs created and the uniform increase in the volume of the revenue part of the local budgets is justified by all possible sources. It is substantiated that established positive tendencies characterize the efficiency of tax changes (local budgets receive a higher percentage of tax funds mobilized in a certain territory), activation for work of local self-government bodies and increase the state participation through direct support in the development of regions. The emphasis is made on the substantial reduction in amount of subsidies provided, with a significant increase in targeted subventions, which encouraged local communities to make effective use of funds for declared goals. It has been established that, in addition to positive shifts, there are a number of destabilizing factors, such as low GDP growth, inflation, which do not allow to objectively assessing the dynamics of income formation of territorial communities. It is determined that the disincentive of development of certain territorial communities remains unconstitutional and the low level of management of financial revenues of local budgets, which is primarily due to the lack of clear individual development programs, as well as the insufficient level of training of local government employees ; Метою статті є аналіз стану формування доходів територіальних громад з метою виявлення сучасних тенденцій, позитивних зрушень, існуючих проблем та напрямів їх вирішення. Наведено дореформені проблеми територіальних громад, що стримували їх розвиток і обґрунтовано успадкування частини з них об'єднаними громадами. Представлено особливості формування доходів місцевих бюджетів та виділено ключові характеристики доходів об'єднаних територіальних громад у порівняні з доходами інших місцевих бюджетів. Проаналізовано динаміку власних доходів місцевих бюджетів та здійснено їх оцінку за основними елементами. Встановлено, що крім позитивних зрушень має місце низка дестабілізуючих факторів, таких як низький ріст ВВП, інфляція, що не дають змоги об'єктивно оцінити динаміку формування доходів територіальних громад. Визначено, що стримуючим чинником розвитку залишається незацікавленість окремих територіальних громад до об'єднання та низький рівень управління фінансовими надходженнями місцевих бюджетів, що спричинено, передусім, відсутністю чітких індивідуальних програм розвитку, а також недостатнім рівнем підготовки працівників органів місцевого самоврядування
The purpose of the article is to analyze the formation of income of territorial communities in order to identify current trends, positive developments, existing problems and directions for their solutions. Pre-reform problems of the territorial communities that hampered their development and the inheritance of the part of them by the united communities are given. The features of the formation of incomes of local budgets are presented and the key characteristics of incomes of the united territorial communities are distinguished in comparison with the incomes of other local budgets. The dynamics of own revenues of local budgets has been analyzed and their evaluation by the elements has been carried out. According to the results of the analysis of the three-year period of local self-government reform, the systematic increase in the number of OTGs created and the uniform increase in the volume of the revenue part of the local budgets is justified by all possible sources. It is substantiated that established positive tendencies characterize the efficiency of tax changes (local budgets receive a higher percentage of tax funds mobilized in a certain territory), activation for work of local self-government bodies and increase the state participation through direct support in the development of regions. The emphasis is made on the substantial reduction in amount of subsidies provided, with a significant increase in targeted subventions, which encouraged local communities to make effective use of funds for declared goals. It has been established that, in addition to positive shifts, there are a number of destabilizing factors, such as low GDP growth, inflation, which do not allow to objectively assessing the dynamics of income formation of territorial communities. It is determined that the disincentive of development of certain territorial communities remains unconstitutional and the low level of management of financial revenues of local budgets, which is primarily due to the lack of clear individual development programs, as well as the insufficient level of training of local government employees ; Метою статті є аналіз стану формування доходів територіальних громад з метою виявлення сучасних тенденцій, позитивних зрушень, існуючих проблем та напрямів їх вирішення. Наведено дореформені проблеми територіальних громад, що стримували їх розвиток і обґрунтовано успадкування частини з них об'єднаними громадами. Представлено особливості формування доходів місцевих бюджетів та виділено ключові характеристики доходів об'єднаних територіальних громад у порівняні з доходами інших місцевих бюджетів. Проаналізовано динаміку власних доходів місцевих бюджетів та здійснено їх оцінку за основними елементами. Встановлено, що крім позитивних зрушень має місце низка дестабілізуючих факторів, таких як низький ріст ВВП, інфляція, що не дають змоги об'єктивно оцінити динаміку формування доходів територіальних громад. Визначено, що стримуючим чинником розвитку залишається незацікавленість окремих територіальних громад до об'єднання та низький рівень управління фінансовими надходженнями місцевих бюджетів, що спричинено, передусім, відсутністю чітких індивідуальних програм розвитку, а також недостатнім рівнем підготовки працівників органів місцевого самоврядування
The purpose of the article was the coverage of the theoretical aspects of fiscal decentralization and clarification of the effects of Ukraine in the process of expanding the powers of local authorities regarding management decisions on the formation and use of budgetary resources. In the article the essence and role of fiscal decentralization, analyzes foreign experience. Systematized features of formation of financial relationships locally. It is shown that fiscal decentralization should not be limited to the redistribution of resources between levels of government, and should encourage local communities to build financial capacity and strengthen their self-sufficiency. Proved that fiscal decentralization in Ukraine not completed the following steps to start the process of strengthening the material and financial base of local communities must lie in the plane of the analysis results traversed phase of fiscal decentralization, identifying its strengths and contradictions, and the implementation of fiscal decentralization should be based on administrative territorial reform and a new philosophy of government JEL:H 20 ; Мета статті полягала в висвітленні теоретичних аспектів бюджетної децентралізації та з'ясуванні її наслідків впровадження в Україні в процесі розширення повноважень місцевих органів влади щодо прийняття управлінських рішень по формуванню та використанню бюджетних ресурсів. В статті розглянуто сутність та роль бюджетної децентралізації, проаналізовано зарубіжний досвід. Систематизовано особливості формування фінансових відносин на місцевому рівні. Показано, що бюджетна децентралізація не повинна обмежуватися виключним перерозподілом ресурсів між рівнями бюджетної системи, а повинна стимулювати територіальні громади до нарощування фінансового потенціалу та зміцнення їх самодостатності. Доведено, що бюджетна децентралізація в Україні не є завершеною, наступні етапи розпочатого процесу зміцнення матеріально-фінансової бази територіальних громад повинні лежати в площині аналізу результатів пройденого етапу реалізації бюджетної децентралізації, виявлення її переваг та суперечностей, при цьому реалізація бюджетної децентралізації повинна опиратися на адміністративно-територіальну реформу та нову філософію державного управління.
