The concept of transformation and social transformation are examined. The correlation between social and political transformation is investigated. The specificity of modern political transformation processes is defined. ; Рассмотрено понятие трансформации и социальной трансформации. Исследована взаимосвязь между социальной и политической трансформацией. Определена специфика современных политических трансформационных процессов. ; Розглянуто поняття трансформації та соціальної трансформації. Досліджено взаємозв'язок між соціальною та політичною трансформацією. Визначено специфіку сучасних політичних трансформаційних процесів.
Мета статті — дослідити досвід британського кейсу цифрової трансформації сектору креативних індустрій, окреслити подальші перспективи його розвитку з огляду на програмні документи та останні тенденції у цій галузі. Результати дослідження. Висвітлено основні сегменти британського кейсу цифрової трансформації сектору креативних індустрій — нормативно-законодавчі, політичні, технологічні та культурологічні. Доведено, що активна фаза цифрової трансформації розпочалася у ковідний і постковідний періоди, а сама цифрова трансформація є не просто використання технологій, а трансформація організаційної культури та багатьох бізнес-моделей і процесів, які відіграють ключову роль у національному розвитку та плануванні культурної політики Великої Британії на сучасному етапі. Наукова новизна полягає у тому, що вперше досліджено особливості британського кейсу цифрової трансформації креативних індустрій у ширшому культурологічному контексті з акцентом на сучасний етап. Висновки. У першій чверті ХХІ ст. креативна економіка переживає безпрецедентну цифрову трансформацію, прискорену цифровим поворотом унаслідок впливу пандемії COVID-19. Велика Британія залишається одним з лідерів цифрової трансформації у галузі: генерує «галузеві візії», які підхоплюють інші країни, та намагається закріпити за собою цей статус. Ініційовано три великі проєкти: The Creative Industries Clusters Programme, The Audience of the Future Challenge та Towards a National Collection. Для більшості креативних галузей країни характерний технологічно детермінований творчий процес і цифровий тип продукції, активне використання імерсивних технологій, штучного інтелекту, токенів тощо. Політичні пріоритети, визначені за підтримки експертів, охоплюють збільшення фінансування цифрових інновацій, боротьбу з різноманітністю секторів і реструктуризацію творчої освіти.
У статті синтезуються думки науковців щодо розуміння кризи, як явища, розглянуто підходи до трансформації соціальних інститутів в умовах криз та вплив індивідуальних та колективних дій, інтегрованих в діяльність соціальних інститутів, на їх трансформацію. Акцентовано увагу на тому, що процес трансформації відбувається в результаті розширення та зміцнення зав'язків між соціальними інститутами, колективними та індивідуальними діями, як внутрішніми та зовнішніми провідниками змін в кризових ситуаціях. На підставі структурно-інтеграційної моделі ілюструється як в умовах криз дані зв'язки допомагають провідникам змін спрямовувати свої дії не лише на досягнення стабільності, а й на подальший розвиток та трансформацію соціальних інститутів. Підкреслюється, що трансформація соціальних інститутів означає глибоку зміну не тільки зовнішнього, по відношенню до людини, середовища, вона передбачає також і зміну її цінностей, сприйняття, установок, яка відбувається, як показує значна кількість соціологічних досліджень, не лише під впливом екзогенних чинників, а є наслідком внутрішніх зрушень, які в свою чергу, є реакцією на кризу. Розглядаються окремі аспекти взаємодій між внутрішніми і зовнішніми провідниками змін, що призводять до трансформації соціальних інститутів, яка відбувається внаслідок пошуку шляхів подолання кризи на індивідуальному та системному рівнях. Відповідно створювані моделі розв'язання криз повинні враховувати характер взаємодій між внутрішніми і зовнішніми провідниками змін.
Трансформація НАТО як постійний процес адаптації до змін стратегічного середовища безпеки та набуття відповідної спроможності відбувається протягом всього існування Альянсу, втілюючи досвід, долаючи недоліки, формуючи нові завдання. Метою статті є дослідження процесу трансформації НАТО як безперервного процесу перспективної, організованої та випереджаючої адаптації можливостей і структур Альянсу до міжнародного безпекового середовища. Визначено поняття й зміст трансформації на різних етапах інтегрування в стратегію НАТО від оборонної до активної, вдосконалення потенціалів, комплексного підходу, протидії асиметричним й гібридним загрозам, необхідності дії в умовах стратегічної конкуренції й повернення до базової функції стримування та оборони, але в новій конфігурації з урахуванням отриманого досвіду. Висвітлено передумови, причини, стратегічний контекст, сукупність чинників, що обумовили розвиток трансформаційних процесів. Розглянуто ключові елементи трансформації, практичні інструменти і механізми, принципи забезпечення ефективності, проблемні питання та обрані шляхи подолання недоліків.
Проведений аналіз комплексного підходу, досягнень та впровадження передових практик, перспективних напрямків трансформації НАТО. Досліджено системні зрушення, що відбуваються в стратегічному безпековому середовищі й трансформаційний вплив стратегічної конкуренції на нього. Зазначено взаємопов'язаність та взаємозалежність загроз, тенденцій та потрясінь, які суттєво змінюють світ та спричиняють вплив на основні завдання й пріоритети НАТО. Проведено оцінювання методів реагування та стратегічних напрямів протистояння, що покликані подолати складність поточного середовища безпеки та підготувати Альянс до більш спірного та конкурентного світу. Результатом дослідження є висновки щодо безперервності процесу трансформації, циклічності її етапів, впливу різноспрямованих та взаємопов'язаних чинників та тенденцій, пріоритетних напрямків та можливостей виконання взятих зобов'язань.
UK: Національна держава та її особливості в умовах глобалізації являє собою багатогранний об'єкт наукового аналізу. Спроби наукового осмислення даної проблеми були зроблені в даній статті. Розкривається необхідність у комплексному аналізі особливостей політичної трансформації держави в умовах глобалізації та виявлення найбільш складних проблем, що стоять перед ним в контексті перспектив його розвитку, що дозволяє спрогнозувати подальший розвиток держави в ХХ1 столітті. RU: Национальное государство и его особенности в условиях глобализации представляет собой многогранный объект научного анализа. Попытки научного осмысления данной проблемы были предприняты в данной статье. Раскрывается необходимость в комплексном анализе особенностей политической трансформации государства в условиях глобализации и выявление наиболее сложных проблем, стоящих перед ним в контексте перспектив его развития, что позволяет спрогнозировать дальнейшее развитие государства в ХХ1 веке. EN: The nation-state and its peculiarities in the context of globalization is a multifaceted object of scientific analysis. Attempts of scientific study of this problem was made in this article. Reveals the need for an integrated analysis of the characteristics of political transformation of the state in the context of globalization and identify the most challenging problems faced by them in the context of prospects of its development, which allows to predict the further development of the state in 21 century.
У статті аналізуються політико-правові аспекти функціонування інституту президенства України в системі вищих органів державної влади. Визначено, що якість діяльності Глави держави залежить від конституційно встановлених повноважень, нормативно закріплених прав та обов'язків, а також індивідуальності особи, що займає посаду Президента. Методологічною основою дослідження стало використання історичного методу, що дозволило виявити чинники, які вплинули на зміни форми правління України в період незалежності, порівняльного методу для визначення зміни рівня довіри до Президентів України на початку їхньої каденції, через рік та в рік переобрання, а системний метод допоміг визначити перспективи розвитку інституту президентства в Україні, враховуючи обрану модель парламентарної республіки.Доведено, що соціально-політичне сприйняття українців, надмірна індивідуалізація та патерналізм по відношенню до посади Президента України прямо впливають на розподіл влади в країні, концентруючи її в одних руках. У результаті аналізу вдалося визначити механізми, які можуть Україні допомогти уникнути процесів, пов'язаних з узурпацією влади, акумулюванням повноважень в одному центрі прийняття рішень на сучасному етапі демократизації: чіткий конституційний розподіл повноважень, зниження політичної залежності правоохоронної системи від Головнокомандувача, викорінення «імунітету до корупції» українців, збереження незалежності ЗМІ й вироблення загальнонаціональної стратегії розвитку держави.Майбутнє Інституту президенства в Україні за парламентарної республіки буде мати символічний характер, обмежені повноваження та низьку політичну цікавість громадян, що позитивно вплине на здатність українців до свідомого й раціонального вибору представників, розвитку ідеологічної багатопартійності, формуванню стабільного та послідовного колегіального Кабінету Міністрів та відповідального Прем'єр-міністра, що реалізовуватиме програму Парламенту та нестиме відповідальність перед ним.
The article describes the historical background of the European Common Security and Defence Policy (CSDP). It was analyzed the basic historical generating mechanisms and trends of ESDP. It was studied the situation of the recent development of this European policy, it was marked out the intrinsic tendencies of leading European countries (France, Great Britain, Germany) against the further realization of the CSDP and their leadership in it. It was analyzed the effectiveness and efficiency of the CSDP ; В статье раскрываются основные предпосылки возникновения идеи общей политики безопасности и обороны (ЕПБО) ЕС. Проанализированы механизмы и тенденции формирования ЕПБО по ключевым историческим этапам. Исследовано состояние современного развития этой политики ЕС, выделены внутренние тенденции ведущих стран ЕС (Франции, Великобритании, Германии) в отношении дальнейшей реализации ЕПБО и их возможного лидерства в ней. Сделаны выводы относительно действенности и эффективности сущест-вующей ЕПБО ; У статті розкрито основні передумови виникнення ідеї спільної безпекової та оборонної політики (СЄПБО) ЄС. Проаналізовано механізми і тенденції формування СЄПБО по ключовим історичним етапам. Досліджено стан сучасного розвитку цієї політики ЄС, виокремлено внутрішні тенденції провідних країн ЄС (Франції, Великобританії, Німеччини) стосовно подальшої реалізації ЄПБО та їх можливого лідерства в ній. Зроблено висновки щодо дієвості та ефективності існуючої СЄПБО
В руслі модернізаційної парадигми під трансформацією розуміють розвиток суспільства від традиційного до модерного. Суспільство, що розглядається як система, на його шляху в модерн прийнято розділяти на чотири функціональні підсистеми: економічну, політичну, соціальну та культурну. Модернізаційними теоріями підкреслюється тісний взаємозв'язок між економічним розвитком та демократизацією. Ключові слова: соціальна трансформація, модернізація, парадигма, соціальні зміниВ русле модернизационной парадигмы под социальной трансформацией пониют развитие общества от традиционного до модерного. Общество на его пути в модерн принято разделять на четыре функциональные подсистемы: экономическую, политическую, социальную и культурную. Модернизационными теориями подчеркивается тесная связь между экономическим развитием и демократизацией.Ключевые слова: социальная трансформация, модернизация, парадигма, социальные измененияIn the river-bed of modernisation paradigm under social transformation пониют development of society from traditional to modern. Society on his way in a modern it is accepted to divide into four functional subsystems: economic, political, social and cultural. Modernisation theories are underline close connection between economic development and democratization.Keywords: social transformation, modernisation, paradigm, social changes
The article deals with the process of formation of Ukrainian literary trend'shestydesyatnytstvo' in the light of the Soviet government policy in the sphere ofliterature and art as well as the changes of the ideological grounding of this policy due to the changes in the party leadership ; В статье рассматривается процесс формирования украинского литера-турного шестидесятничества сквозь призму политики советского прави-тельства в области литературы и искусства и изменений идеологическогообоснования этой политики в соответствии со сменой партийногоруководства ; У статті розглядається процес формування українського літературногошістдесятництва крізь призму літературно-мистецької політики радянськогоуряду та змін ідеологічного обґрунтування цієї політики відповідно до змінпартійного керівництва
The study's purpose is to critically analyse approaches to international communi- cation in the global environment and clarify the specifics of processes that char- acterize the asymmetry of foreign-policy communication because the contem- porary communication tools allow forming both a positive perception of foreign policy initiatives and a negative attitude of politicians or the world community toward foreign-policy actions. As a result, the research focuses on studying the transformation of the EU foreign-policy communication tools; analysing the practice of foreign-policy communications of Germany and Ukraine; detecting the impact of destructive communications on the image of the EU, Germany, and Ukraine in the international information space. The main conclusions of the research are such statements: the aggravation of Ukrainian-Russian relations has demonstrated an imbalance in the existing for- eign-policy orientations; the EU leaders rethought the political impact of supra- national formation on the contemporary system of international relations; Germany's practice in foreign-policy communication concerns the preservation of the position as a world leader that is able to influence the solution of complex international political and security issues.
Мета статті — проаналізувати трансформацію компонентів дитячої субкультури на YouTube-каналах для дітей. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні наступного комплексу інструментів: феноменологічний підхід застосовано з метою розгляду субкультури дитинства як феномена культури та дитячих каналів YouTube як феномена сучасної аудіовізуальної культури; аксіологічний підхід використано для з'ясування змістового і ціннісного статусу дитячих каналів YouTube у сучасному аудіовізуальному мистецтві; ігрова теорія культури уможливила виявлення взаємозв'язків між грою та ігровими відео на YouTube; системний підхід допоміг вивчити дитячу субкультуру та канали YouTube як цілісні системи. Наукова новизна. Виділено найпопулярніші жанри дитячих каналів: розпакування (unpacking), «зроби сам» (DIY, або Do It Yourself) і музичні канали. Проаналізовано трансформацію таких компонентів дитячої субкультури як фольклор (словесна творчість), ігри (предметні, сюжетно- рольові, дидактичні), дитяча мода, гумор, естетика, табуювання, філософія. Виявлено, що фольклор і дитяче словотворення різноманітно представлені у зазначених каналах: у розмовах між дітьми та батьками, у монологах і діалогах самих дітей-блогерів, які впливають на культуру дітей-глядачів. З'ясовано, що предметні, дидактичні, сюжетно-рольові ігри є основою більшості відео на популярних дитячих каналах. Зазначено, що такі компоненти субкультури, як мода, гумор, естетичні уявлення, табуювання й філософія імпліцитно закладені й транслюються у дитячих відео на каналах YouTube. Висновки. Проаналізовано трансформацію компонентів дитячої субкультури: фольклору, ігор, моди, гумору, естетики, табуювання, філософії на YouTube-каналах для дітей в жанрах розпакування, музичних та «зроби сам». Визначено, що слово і гра є базовими компонентами дитячої субкультури на YouTube-каналах, інші компоненти закладені імпліцитно.
Автор проводить думку, що сучасні інноваційні перетворення в позашкільній освіті принципово змінюють наші погляди та оцінки щодо ролі зазначеної освітньої інституції в системі безперервного навчання протягом життя. Зміни, що мають стійку тенденцію до накопичення, поступово трансформують позашкільну освіту в нову освітню інституцію. Дані зміни обумовлені, в першу чергу, невизнаністю неформальної освіти України на законодавчому рівні. Проблема розповсюджується і на позашкільну освіту, як один із її секторів, враховуючи структуру освіти в Україні. По-друге, зміни обумовлені теорією та практикою реалізації компетентнісного підходу в позашкільній освіті, що також є наслідком приєднання до європейської концепції освіти. Автор наголошує на тому, що позашкільна педагогіка компенсує недоліки і протиріччя шкільної педагогіки завдяки своїй дитиноцентричності. Саме тому практика сучасної позашкільної освіти демонструє сталі приклади успішного вирішення завдань виховання особистості, кінцевим результатом яких є самореалізація та самоствердження вихованців позашкільних установ. Автор зазначає, що сучасний позашкільний педагогічний процес при вирішенні вищеозначених завдань спирається на категорії та ідеї, якими оперували відомі західні педагоги-прагматики минулого століття. Наразі перераховані зміни дають підставу стверджувати, що позашкільна освіта в нинішньому столітті акумулює в собі певну кількість ознак, які дозволяють характеризувати її як нову освітню інституцію, з переліком усіх притаманних їй характеристик.
У статті досліджено трансформацію комічного в історії європейського театру. Музичне виконання розширює семіотичний простір оригінального жанру на поле смислів та знаків, які є текучими та відкритими, воно містить і пропонує багато інтерпретацій, у тому числі іронічних. У сучасній естетиці стверджується, з одного боку, що мистецтво не може існувати без дискурсу, що його інтерпретує. З іншого боку, існує вимога уникати інтерпретації, яка водночас легітимізує естетичний ефект і каструє предмет мистецтва. Дотепність, іронія, комічність трансформуються в історії європейського театру і деконструюють межу між смішним та серйозним. У статті розглянуто органічність різних елементів сміхової культури та розглядаються комічні засобі для музично-драматичного театру.
