Suchergebnisse

The scientific potential of Ukrainian historiography in Galicia, created before World War I inparticular through the development of Shevchenko Scientific Society and the formation of theHrushevskyi's historical school brought Ukrainian history and historians in the international arena andforced the world community to begin overestimate the established Russian and Polish versions of thehistory of Central and Eastern Europe. However, the defeat in the Polish-Ukrainian War of 1918–1919and mastery of Galicia and Western Volhynia by Polish troops and the administration led to aggravationof relations between Ukrainian and Polish public authorities. This resulted in restrictions on rights andcultural development of the Ukrainian community in the eastern provinces of Poland. From the mid-1920s in the Ukrainian community of Galicia formed the mood to go "organic work" in terms of beinga part of the Polish state, to what largely professional historians lead to. In 1930, with the consent andsupport of the Polish government Ukrainian Research Institute in Warsaw was founded; it rallied agroup of scientists from the Dnipro Ukraine.Historians played leading role in national-cultural life in Galicia and Volhynia. They rallied aroundthe secret Ukrainian University in Lviv, Shevchenko Scientific Society, Ukrainian Research Institute,worked at Polish universities and education system. In Ukrainian historiography prevailed almostunchallenged state direction presented by scientists of older and younger generations – IvanKrypyakevych, Omelyan Terletskyi, Stepan Tomashivskyi and other. In the interwar period by theirefforts a new state conception of the history of Ukraine was designed and distributed; this conception,like the M. Hrushevskyi's scheme, was to serve as a scientific justification for the political aspirationsof the Ukrainian national elites and simultaneously bring together Ukrainian historiography withEuropean.Key words: Ukrainian historical science, interwar Poland, the history of Ukraine. ; Розглянуто відновлення і розвиток українських науково-історичних інституцій та історичноїнауки на західноукраїнських землях у складі Польщі міжвоєнного періоду й налагодженнянаукового життя істориків після закінчення Першої світової та польсько-української воєн.Показано, що українські історики з Галичини і Наддніпрянщини змогли, всупереч складнимполітичним обставинам, зберегти і примножити нагромаджений у попередній період національнийгуманітарний потенціал, розбудувати і зміцнити громадські наукові установи, розробити івпровадити нову "державницьку" схему української історії і, таким чином, відіграти важливуроль у формуванні національної самосвідомості українців.Ключові слова: українська історична наука, міжвоєнна Польща, історія України.

Метою написання статті є аналіз, класифікація й узагальнення історичної літератури, присвяченої селянському повстанському рухові на Чигиринщині наприкінці 10-х – на початку 20-х років ХХ століття; з'ясувати коректність вживання терміну «Холодноярська республіка» як назви селянської повстанської організації на Чигиринщині. Українську історіографію селянської повстанської боротьби на Чигиринщині умовно можна поділити за таким принципом: праці безпосередніх учасників та сучасників указаних історичних подій, опубліковані, головним чином, в українській діаспорі та наукові дослідження, здійснені українськими істориками в роки української незалежності. ; The purpose of this article is the analysis, classification and synthesis of the historical literature on peasant insurgent movement on Chyhyryn area in the late 10th – early 20th of the XX century; figuring out the correct use of the term "Holodny Yar Republic" as the name of the peasant insurgent organization on Chyhyrynshchyna. For the study of Ukrainian historiography was used comparative method. The author uses both general scientific methods (systemic) and speculation: historical-chronological, comparative-historical, typological, problem-chronological approach. The Ukrainian historiography of peasant insurgency in Chyhyrynshchyna can be divided according to this principle: works of direct participants and contemporaries of peasant liberation struggle, published mainly in Ukrainian diaspora and scientific research, carried out by Ukrainian historians in the years of Ukrainian independence. The problem of investigation of the peasant insurgency of the Kholodny Yar became widely popular after the publication of the memories of Y. Horlis-Horsky in the 1930s. Memories of the author were supplemented by the writings of M. Doroshenko, I. Liuty-Liutenko. Information about insurgent struggle in Chyhyrynshchyna contained in the memoirs of Ukrainian military leaders: N. Omelianovych-Pavlenko, Y. Tiutiunnyk, O. Vyshnivsky, O. Dotsenko, P. Diachenko, N. Avramenko, V. Simiantsev. In the years of Ukrainian independence the interest to peasant insurgency in Kholodny Yar has grown significantly. Access to archival materials, dedicated to the liberation struggle of Ukrainian people, has strengthened spring base of the research. Among modern researchers who have considered in their writings the issues of insurgency in Kholodny Yar, an important place is occupied by R. Koval. The topic of the insurgent movement in Kholodny Yar reflected in publications of M. Bukhalska, V. Dmytruk, V. Marayev, V. Savchenko, P. Stehniy and other researchers. The term "Holodnoyarska Republic" is not correct in scientific terms. The members of insurgents movement in Kholodny Yar had never proclaimed own "Republic". They fought not for a small area around Kholodny Yar, but for the liberation of Ukraine, part of which they themselves believed. The topic of peasant insurgency in Kholodny Yar area has not yet been disclosed finally, researchers have work to do. The article may be useful for historians, educators and anyone interested in the history of the liberation struggle in Ukraine.

The key issue of this article lies in the fact that Ukrainian historians in Ukraine and in the diaspora made a significant contribution over the last three decades to study the military, political, ideological and intellectual aspects of the national liberation movements in Ukraine during the Second World War0020and the post-war period.The article provides a comprehensive analysis of the key problems regarding the history of the OUN-UPA in Ukrainian historiography. The process of the Ukrainian Resistance Movement, in particular, the activities of the OUN-UPA and the factors, which influenced the relevance of study of Ukrainian problems in the USA, Canada, and France at the various historical stages are also considered.It is noted that a large number of western historical narratives were made by direct participants of events or emigrated party historians. The author considers that the OUN-UPA issue emerged at the final stage of the nationalist movement itself, that is, until the above phenomenon became the history issue. This is confirmed by a large number of opinion journalism on the above issue.It is stated that the renewal of systematic studies of the national liberation movement in Ukraine was caused by socio-political changes in the period when the totalitarian regime came to an end (late 1980s), when the freedom of historical thinking became possible and rethinking of the national historical past in the context of world history began. Democratic processes in Ukraine during Perestroika stimulated great interest of the society in the history of the national liberation struggle, especially the history of the OUN-UPA.Modern historiography of the national liberation movement is characterized by systematic analysis of sources (in particular, new unpublished documentary collections), by study of achievements of contemporary foreign historiography and modern historiographical interpretations of the anti-totalitarian Resistance Movement.The latest achievements (accomplishments, attainments) of the historiography of the national liberation movement include: exposure to ideological and programmatic tasks of the Ukrainian liberation movement of the 1920s and 1930s, as well as study of anti-German and anti-Soviet resistance movement during the Second World War; study the activities of the OUN in the national context in order to attract the population of eastern Ukraine to the national liberation struggle; clarification of the principles of the OUN in foreign policy and the activities of OUN offshore units in organizing an anti-Soviet uprising; analysis of OUN-UPA personnel training; outlining the activities of clandestine propaganda, press organs and centers; study of national identity issue in the OUN program and the unjustified stereotypes regarding the anti-Semitic motives in the ideology and activities of Ukrainian nationalists;The Ukrainian-Polish conflict during the Second World War is treated by modern Ukrainian historiography in a new way. The above confrontation is considered as a continuation of the Ukrainian- Polish war of 1918-1919. The inter-ethnic contradictions between the two nations did not disappear after the war, they only took another forms due to political situation of 1920-1940s.The research of the post-war decade in Ukrainian historiography is presented by works on the essence of Stalinist regime, interpretations of Soviet politics in the industrial and agricultural sectors. The processes of industrialization and collectivization in the western regions of the Ukrainian SSR, new facts and assessments of the national liberation struggle in the western Ukraine are also given much attention in the subject literature. ; Стаття присвячена висвітленню національно-визвольних процесів періоду Другої світової війни та післявоєнного часу у сучасній українській історіографії. Проаналізовано публікації з історії визвольного руху в період державної незалежності України, здійснено інформативне та теоретичне осмислення цього важливого етапу національної історії на основі нових документальних комплексів та здобутків сучасної історіографії. Зазначено, що дослідження українськими вченими історії національно-визвольного руху періоду Другої світової війни та післявоєнних років було обумовлено передовсім суспільно-політичними змінами, які відбувалися в кінці 1980-х років і вели до кризи тоталітарного радянського режиму, в умовах якої ставала можливою свобода історичної думки, окреслились перспективи переосмислення національного історичного минулого у контексті світової історії.

The article is devoted to an important person of Bohdan Khmelnytsky whose figure attracted and attracts the attention of Ukrainian and foreign researchers. These processes became more active after Ukraine gained its independence. Scientists are studying the works of predecessors and trying to answer the controversial issues about this remarkable personality. In Polish historiography in XIX – XX century, much attention was paid to Ukrainian hetman. Historians tried to find out the real reasons of the decline of the First Commonwealth and look for incentives to fight for the resurrection of the lost state. The representatives of various schools and methodological directions had different points of view about Bohdan Khmelnytsky personality. The article examines prejudiced judgments of amateur historian Frantsishek Ravita-Havronskyy and historian Lyudvik Kubalya from Lviv. The proclamation of Polish independence changed the situation in the Polish historical science in 1920. It was not necessary to encourage Poles to resist the invaders any more. Polish historians have tried to introduce an objective approach in assessing the past. Olgerd Gurka began to criticize the literary heritage of Henryk Senkevich, whose works were quite popular among ordinary Poles. In addition, the struggle between two political clans – pilsudchykiv and endekiv -influenced the position of the Polish historical science of 1920s – 1930s The article focuses on modern Polish historians such as: Tomash Chiselskyy, Yanush Kachmarchyk, Miroslav Nahelskyy, Yezhy Maternytskyy and others who are exploring the personality of Bohdan Khmelnytsky nowadays. Recently Ukrainian historians Oksana Ruda, Eugene Sinkevych, Victor Brekhunenko have drawn attention to the evaluation of modern Polish historiography on Khmelnitchiny. ; Личность Богдана Хмельницкого обращала и продолжает обращать внимание украинских и зарубежных исследователей. Активизировались эти процессы после обретения Украиной независимости. Ученые внимательно изучают работы предшественников, а также на новой методологической основе пытаются определиться с неоднозначными вопросами, которые требуют ответа на современном этапе изучения этой неординарной личности. ; Постать Богдана Хмельницького привертала і привертає увагу українських та закордонних дослідників. Активізувалися ці процеси після набуття Україною незалежності. Науковці ретельно опрацьовують праці попередників, а також на новій методологічній базі намагаються визначитися із контроверсійними питаннями, що потребують відповіді на сучасному етапі вивчення цієї непересічної особистості.

In modern Ukrainian historiography, there are no separate historiographical publications, which would systematically take up the range of issues devoted to the preparation and conducting of Ukrainian Nationalists anti-Polish uprising in Western Ukraine in the period of August-September 1939. The goal of the paper is to make a historiographical analysis of the modern historians' findings on certain aspects of preparation and conducting of the anti-Polish uprising by the Organization of Ukrainian Nationalists. Based on the goal, the objective of the paper is a comprehensive approach to modern historians' analysis of the preconditions, features of training, the description of the partyzan detachments operations, achievements, results, and consequences of anti-Polish actions for the OUN underground in the described period. The standpoints of modern Ukrainian historians on the issues of development of the anti-Polish uprising concept and plan; the scale of the conflict; misunderstanding of terminology, and quantitative composition of the OUN detachments are analyzed. It is concluded that a large-scale uprising did not take place. The major impediments for that were insufficient organizational and military training, unfavorable external factors, and an overestimation by the OUN underground leadership of the willingness of Western Ukraine population to support the anti-Polish uprising. It is promising for researchers to further study the impact of the armed Ukrainian-Polish confrontation at the beginning of World WarII concerning the repressive actions against the civilian Ukrainian and Polish population. The search for recent information and verification of existing facts regarding both sides' losses during the anti-Polish uprising is of great importance as well. ; В статье осуществлен историографический анализ наработок современными украинскими историками предпосылок, особенностей подготовки, сути акций партизанских отрядов, достижений, результатов и последствий для оуновского подполья антипольских выступлений в период августа-сентября 1939г. Проанализированы позиции современных украинских историков в вопросах разработки концепции и плана антипольского восстания; масштабов конфликта; дискуссионных вопросов терминологии, количественного состава оуновских отрядов. Сделан вывод, что организовать широкомасштабное антипольское восстание с целью возрождения Украинского государства ОУН не удалось. Выделен перспективный перечень вопросов, требующих дальнейших исследовательских стараний. ; У статті здійснено історіографічний аналіз напрацювань сучасними українськими істориками передумов, особливостей підготовки, суті акцій партизанських загонів, здобутків, результатів і наслідків для оунівського підпілля антипольських виступів у період серпня-вересня 1939р. Проаналізовано позиції сучасних українських істориків у питаннях розробки концепції та плану антипольського повстання; масштабів конфлікту; дискусійних питань термінології, кількісного складу оунівських загонів. Зроблено висновок, що зорганізувати широкомасштабне антипольське повстання з метою відродження Української держави ОУН не вдалося. Виокремлено перспективний перелік питань, що потребують подальших дослідницьких зусиль.

The article deals with the attempt to distinguish, analyse and generalize all the aspects of Ukraine-Poland relations in Eastern Galicia during the military-revolutionary period (1914–1919) in the Ukrainian historiography as the key issue of the international relations in the region in general. Your attention is focused on the existence of different concepts which are used for the interpretation of the above issue, including the frontier theory and border studies ; У статті робиться спроба виокремити, проаналізувати та узагальнити висвітлення питань українсько-польських відносин у Східній Галичині воєнно-рево- люційної доби (1914-1919 рр.) в українській історіографії як стрижневої проблеми міжнаціональних відносин у краї загалом. Наголошується на існуванні різних концептів у висвітленні означеної проблеми, в тому числі й з використанням теорії фронтиру

The article deals with the current state of studying of the activities of the League of Nations in Ukrainian historiography nowadays. It is worthwhile saying that there is a considerable interest to the international organization of peace and unation by Ukrainian scientists. This problem has attracted the attention of a wide range of researchers, which has contributed to the coverage of both historical and legal aspects. Modern Ukrainian historical science, relying on the new sources and devoiding of the ideological influence, has begun to raise new questions about the international political situation and the activities of international organizations. From a different side, scientists began to consider the activities of the League of Nations, which in Soviet times was reduced only to negative features, focusing on the and drawback andmistakes of the organization. This interpretation of events was carried out in accordance with the interests of the Soviet state. Due to the exclusion of the USSR from the League of Nations, in connection with the war in Finland, the party nomenclature was interested in presenting this international organization in a negative light. Although the League of Nations, as an international organization for the peace and security, has failed to fulfill its obligations fully, modern researchers, by providing an objective assessment of the League's activities, highlight not only its shortcomings but also highlight the positive aspects of the organization's work. and its contribution to the development of international unation. By the way, according to scientists, the League of Nations, as a collective security body, was of great historical importance because it gave humanity a positive experience of resolving conflicts at the international level peacefully. ; У статті висвітлюється стан дослідження діяльності Ліги Націй в українській історіографії на сучасному етапі. Варто зазначити про значний інтерес до міжнародної організації миру та співробітництва з боку українських науковців. Дана проблема привернула до себе увагу широкого кола дослідників, що сприяло висвітленню як історичних аспектів, так і правових. Сучасна українська історична наука, опираючись на нові джерела та позбавлена ідеологічного впливу, почала по-новому висвітлювати питання щодо міжнародної політичної ситуації та діяльності міжнародних організацій. Під іншим кутом почали науковці розглядати й діяльність Ліги Націй, яку в радянські часи зводили виключно до негативних рис, сконцентровуючи увагу на недоліках та помилках організації. Така інтерпретація подій здійснювалась відповідно до інтересів радянської держави. Через виключення СРСР з Ліги Націй, у зв'язку з військовими діями у Фінляндії, партійна номенклатура була зацікавлена у поданні даної міжнародної організації у негативному світлі. Хоча Ліга Націй як міжнародна організаціямиру та безпеки не змогла повною мірою виконати покладені на неї зобов'язання, сучасні дослідники, надаючи об'єктивну оцінку діяльності Ліги, висвітлюють не лише її недоліки, але й акцентують увагу на позитивних сторонах роботи організації та її внеску в розвиток міжнародного співробітництва. Зокрема, за твердженням науковців, Ліга Націй як колективний орган безпеки мала важливе історичне значення, оскільки дала людству позитивний досвід вирішення конфліктних ситуації на міжнародному рівні мирним шляхом.

The article deals with the historiographical analysis of the works of Ukrainian historians of the interwar period on the history of the relations between the Lower Zaporizhia Host and the Russian state in 1654–1775.The influence of marxists' ideology on the research of domestic historians of the above-mentioned problems, first of all, using their class and formational approach, is analyzed, created with the help of the socio-economic formation of Karl Marx and the historical concept of Mikhail Pokrovsky. The main thematic plots of Zaporizhia-Russian relations, which were revealed by Ukrainian scientists in their research, are identified. These include economic relations, foreign policy of the Russian Empire towards the Zaporizhian cossacks, the creation of defensive structures and the Russian-Turkish wars, the influence of the Haydamak and Siroma riots on relations between Lower Zaporizhia Host and Russia, the influence of prominent figures on relations between the two political entities, the reasons for liquidation of the Zaporizhian Sich by the government of Catherine II. A methodological toolkit has been clarified; the source base of their scientific studies is outlined. The social conditions in which researche, namely, during the "Ukrainization", "new economic politics", "decossackization" and the total absorption of Ukraine by authorities of the Communist Party; specifics of heuristic and archeographic work of Ukrainian scientists in the 1920s-30s are described, who gradually came under the influence of the Soviet authorities and their political course to study the history of Ukraine and in particular the history of the Zaporizhian Cossacks. The influence generation of historians of this period on creation of two different directions in the Ukrainian historiography of the 1940s and 1980s years – Soviet and emigration scientists.Manuscript received 12.03.2020 ; У статті здійснено історіографічний аналіз праць українських істориків міжвоєнного періоду з історії відносин Війська Запорозького Низового та Російської держави в 1654–1775 рр. Проаналізовано вплив марксистської ідеології на дослідження вітчизняними істориками зазначеної проблематики, насамперед, використання ними класового та формаційного підходу, створених за допомогою соціально-економічної формації Карла Маркса та історичної концепції Михайла Покровського. Визначено головні тематичні сюжети запорозько-російських відносин, які розкривали українські науковці у своїх дослідженнях. З'ясовано методологічний інструментарій, окреслено джерельну базу їхніх наукових студій. Описано суспільні умови, у яких проводились дослідження, а саме під час «українізації», «нової економічної політики» та «розкозачення» і тотального поглинання України владними органами комуністичної партії; специфіку евристичної та археографічної роботи українських учених 1920–1930-х рр., які поступово переходили під вплив радянської влади та їхнього політичного курсу щодо дослідження історії України та історії запорозького козацтва зокрема.Матеріал надійшов 12.03.2020

The article deals with the historiographical analysis of the works of Ukrainian historians of the interwar period on the history of the relations between the Lower Zaporizhia Host and the Russian state in 1654–1775.The influence of marxists' ideology on the research of domestic historians of the above-mentioned problems, first of all, using their class and formational approach, is analyzed, created with the help of the socio-economic formation of Karl Marx and the historical concept of Mikhail Pokrovsky. The main thematic plots of Zaporizhia-Russian relations, which were revealed by Ukrainian scientists in their research, are identified. These include economic relations, foreign policy of the Russian Empire towards the Zaporizhian cossacks, the creation of defensive structures and the Russian-Turkish wars, the influence of the Haydamak and Siroma riots on relations between Lower Zaporizhia Host and Russia, the influence of prominent figures on relations between the two political entities, the reasons for liquidation of the Zaporizhian Sich by the government of Catherine II. A methodological toolkit has been clarified; the source base of their scientific studies is outlined. The social conditions in which researche, namely, during the "Ukrainization", "new economic politics", "decossackization" and the total absorption of Ukraine by authorities of the Communist Party; specifics of heuristic and archeographic work of Ukrainian scientists in the 1920s-30s are described, who gradually came under the influence of the Soviet authorities and their political course to study the history of Ukraine and in particular the history of the Zaporizhian Cossacks. The influence generation of historians of this period on creation of two different directions in the Ukrainian historiography of the 1940s and 1980s years – Soviet and emigration scientists.Manuscript received 12.03.2020 ; У статті здійснено історіографічний аналіз праць українських істориків міжвоєнного періоду з історії відносин Війська Запорозького Низового та Російської держави в 1654–1775 рр. Проаналізовано вплив марксистської ідеології на дослідження вітчизняними істориками зазначеної проблематики, насамперед, використання ними класового та формаційного підходу, створених за допомогою соціально-економічної формації Карла Маркса та історичної концепції Михайла Покровського. Визначено головні тематичні сюжети запорозько-російських відносин, які розкривали українські науковці у своїх дослідженнях. З'ясовано методологічний інструментарій, окреслено джерельну базу їхніх наукових студій. Описано суспільні умови, у яких проводились дослідження, а саме під час «українізації», «нової економічної політики» та «розкозачення» і тотального поглинання України владними органами комуністичної партії; специфіку евристичної та археографічної роботи українських учених 1920–1930-х рр., які поступово переходили під вплив радянської влади та їхнього політичного курсу щодо дослідження історії України та історії запорозького козацтва зокрема.Матеріал надійшов 12.03.2020

The article deals with the historiographical analysis of the works of Ukrainian historians of the interwar period on the history of the relations between the Lower Zaporizhia Host and the Russian state in 1654–1775.The influence of marxists' ideology on the research of domestic historians of the above-mentioned problems, first of all, using their class and formational approach, is analyzed, created with the help of the socio-economic formation of Karl Marx and the historical concept of Mikhail Pokrovsky. The main thematic plots of Zaporizhia-Russian relations, which were revealed by Ukrainian scientists in their research, are identified. These include economic relations, foreign policy of the Russian Empire towards the Zaporizhian cossacks, the creation of defensive structures and the Russian-Turkish wars, the influence of the Haydamak and Siroma riots on relations between Lower Zaporizhia Host and Russia, the influence of prominent figures on relations between the two political entities, the reasons for liquidation of the Zaporizhian Sich by the government of Catherine II. A methodological toolkit has been clarified; the source base of their scientific studies is outlined. The social conditions in which researche, namely, during the "Ukrainization", "new economic politics", "decossackization" and the total absorption of Ukraine by authorities of the Communist Party; specifics of heuristic and archeographic work of Ukrainian scientists in the 1920s-30s are described, who gradually came under the influence of the Soviet authorities and their political course to study the history of Ukraine and in particular the history of the Zaporizhian Cossacks. The influence generation of historians of this period on creation of two different directions in the Ukrainian historiography of the 1940s and 1980s years – Soviet and emigration scientists.Manuscript received 12.03.2020 ; У статті здійснено історіографічний аналіз праць українських істориків міжвоєнного періоду з історії відносин Війська Запорозького Низового та Російської держави в 1654–1775 рр. Проаналізовано вплив марксистської ідеології на дослідження вітчизняними істориками зазначеної проблематики, насамперед, використання ними класового та формаційного підходу, створених за допомогою соціально-економічної формації Карла Маркса та історичної концепції Михайла Покровського. Визначено головні тематичні сюжети запорозько-російських відносин, які розкривали українські науковці у своїх дослідженнях. З'ясовано методологічний інструментарій, окреслено джерельну базу їхніх наукових студій. Описано суспільні умови, у яких проводились дослідження, а саме під час «українізації», «нової економічної політики» та «розкозачення» і тотального поглинання України владними органами комуністичної партії; специфіку евристичної та археографічної роботи українських учених 1920–1930-х рр., які поступово переходили під вплив радянської влади та їхнього політичного курсу щодо дослідження історії України та історії запорозького козацтва зокрема.Матеріал надійшов 12.03.2020

Напередодні та в період Першої світової війни сформувався україн­ський національний парамілітарний рух, який нині розглядається дос­лідниками як важливий початковий етап діяльності національних зброй­них сил. У статті з'ясовано дефініцію «парамілітарного руху», визначено періоди його вивчення та концептуальні характеристики сучасників, передовсім української репрезентації в Австрійському парламенті, діячів Української революції 1917-1921 рр., політиків міжвоєнного часу; окрему групу складають роботи вчених української діаспори; новий етап історіописання парамілітарних організацій визначився у 1990-их роках і триває донині. ; The Ukrainian paramilitary movement, which today is investigated by researchers as the important beginning stage of military forces activity, has been formed before and in the period of the First World War. The article determines the definition of the "paramilitary movement", periods of its research and conceptual characteristics by researchers such as the Ukrainian representation in the Austrian parliament, leaders of the Ukrainian revolution 1917-1921, politicians of the interwar period; the separate group consists of the Ukrainian diaspora works; the new stage of the paramilitary organizations history writing has been determined in 1990 and lasts till now.

Напередодні та в період Першої світової війни сформувався україн­ський національний парамілітарний рух, який нині розглядається дос­лідниками як важливий початковий етап діяльності національних зброй­них сил. У статті з'ясовано дефініцію «парамілітарного руху», визначено періоди його вивчення та концептуальні характеристики сучасників, передовсім української репрезентації в Австрійському парламенті, діячів Української революції 1917-1921 рр., політиків міжвоєнного часу; окрему групу складають роботи вчених української діаспори; новий етап історіописання парамілітарних організацій визначився у 1990-их роках і триває донині. ; The Ukrainian paramilitary movement, which today is investigated by researchers as the important beginning stage of military forces activity, has been formed before and in the period of the First World War. The article determines the definition of the "paramilitary movement", periods of its research and conceptual characteristics by researchers such as the Ukrainian representation in the Austrian parliament, leaders of the Ukrainian revolution 1917-1921, politicians of the interwar period; the separate group consists of the Ukrainian diaspora works; the new stage of the paramilitary organizations history writing has been determined in 1990 and lasts till now.

У статті проаналізована сучасна українська історіографія історії євреїв в українських землях, що перебували під владою Російської імперії наприкінці XVIII – на початку ХХ ст. Виділено основні напрями сучасних досліджень в українській юдаїці. Проаналізовано узагальнюючі роботи з історії українського єврейства; спеціальні розвідки, що досліджують історіографію історії євреїв, економічну історію, політику царизму в національному питанні, міграції, освіту та просвітництво, єврейське населення окремих регіонів та міст тощо. ; The article analyzes the contemporary Ukrainian historiography of the history of Jewry in the Ukrainian lands under the authority of the Russian Empire at the end of XVIII and the beginning of the XX century. The basic directions of contemporary research in the Ukrainian Judaica are marked. The general works on the history of Ukrainian Jewry; special works on the historiography of Jewish history, economic history, government policy in the national question, migration, education, the Jewish population of Ukrainian regions and cities are analyzed. The article can be useful to researchers of various aspects of imperial period Ukrainian history.

У статті проаналізована історіографія історії музейної справи Наддніпрянської України у ХІХ–на початку ХХ ст. (проаналізовано роботи, що висвітлюють історію музеїв провідних музейних центрів тогочасних українських губерній – Києва, Харкова, Полтави та Чернігова). За хронологічним принципом виділено основні етапи дослідження музейництва Наддніпрянщини, що мали свої особливості, проаналізовані як загальні роботи з історії міст, вищих навчальних закладів, органів місцевого самоврядування, так і спеціальні розвідки. Стаття може бути корисною дослідникам української культури, науки та музейництва імперського періоду. ; The article analyzes the historiography of the history of museum affairs on Naddniprians'ka Ukraine during XIX-early XX century. Were analyzed the works covering the history of Ukrainian provinces leading museums in Kyiv, Kharkiv, Poltava and Chernihiv. The key stages of the study of museums in Ukraine were identified. General works on the history of cities, universities, local governments, and special museum studies were explored. The article can be useful to researchers of Ukrainian culture, science and museum affairs of Imperial period.