Suchergebnisse

Наслідком аварії на Чорнобильській атомній електростанції була негативна дія опромінення на здоров'я населення значних територій України та прилеглих країн, наслідки цієї дії будуть виявлятися протягом багатьох років. Дослідження, проведені у 2011–2014 рр. у Київській, Житомирській і Чернігівській областях, показали, що йодний дефіцит у харчуванні населення на цих територіях зберігається та негативно діє на здоров'я мешканців, які зазнали впливу факторів Чорнобильської аварії. Розв'язання проблеми профілактики йододефіцитних захворювань лежить в аспекті прийняття законодавчих актів щодо масової і групової йодної профілактики. ; The result of the Chornobyl nuclear power plant accident was the negative effect of radiation on the health of population of large areas of Ukraine and surrounding countries, the impact of this action will be shown over the years. Studies conducted in the 2011–2014 in Kyiv, Zhytomyr and Chernihiv regions showed that iodine deficiency in the diet of the population in these areas remains and has a negative effect on the health of residents exposed to Chornobyl accident factors. Solution of the problem of iodine deficiency disorders prevention lies in the aspect of the adoption of legislation relating to the mass and group iodine prophylaxis.

Introduction. In recent years, there has been increased attention of researchers to the problems of psychogenic diseases due to the increasing prevalence of this pathology and a deeper understanding of their role in shaping social maladaptation. The social crisis, the ongoing, almost 4 years of hostilities in the east of Ukraine, the forced labor migration of the population in search of financial support for the family, and sometimes the only opportunity to survive in the conditions of socio-economic crisis have led to the disadaptation of a large part of society. Purpose. Investigate risk factors for non-psychotic mental and behavioral disorders among migrant workers and combatants in order to prevent mental illness. Materials and methods. Clinical-psychopathological and experimental-psychological studies of labor migrants and demobilized combatants were conducted in 2 districts of the Chernivtsi region, namely, Storozhinets and Zastavna districts. Results. The screening test surveyed 150 people - 80 combatants and 70 migrant workers. Stressful were: 30 combatants and 40 migrant workers. Risk factors such as low socioeconomic status, the absence of a large proportion of migrant workers and demobilized material-labor combatants at the time of the survey, lack of "full" understanding in the family and support from them led to emotional experiences. The "unfairness" and "frequent" undervaluation of undervalued labor by migrant workers provoked the onset of anxiety and craving for drinking. Demobilized combatants were "indifferent" to their problems on the part of society caused irritability, aggression, which were exacerbated by the use of psychoactive substances. Thus, the set of stressors (migrational, combat, psychological) has led to significant changes in the lives of forced labor migrants and demobilized combatants in Eastern Ukraine, provoked social disadaptation in society and impaired the quality of life and social functioning in society. These significant stressors have created a threatening background to the mental health disorder of Ukrainians. Therefore, labor migration and participation in combat are extremely strong stressors that deplete the individual both physically and mentally and in need of effective state and medical assistance. ; Вступ. В останні роки підвищена увага дослідників до проблем психогенних захворювань обумовлена зростаючою поширеністю цієї патології і більш глибоким розумінням їх ролі в формуванні соціальної дезадаптації. Соціальна криза, що триває майже 4 роки, бойові дії на сході України, вимушена трудова міграція населення в пошуках фінансової підтримки для сім'ї, а іноді і єдина можливість вижити в умовах соціально-економічної кризи призвели до дезадаптації значної частини суспільства.Мета. Вивчити фактори ризику психічних і поведінкових розладів, які пов'язані з психозом, серед трудящих-мігрантів і комбатантів з метою запобігання психічних захворювань.Матеріали та методи. Клініко-психопатологічні та експериментально-психологічні дослідження трудових мігрантів і демобілізованих комбатантів проводилися в 2 районах Чернівецької області, а саме в Сторожинецькому та ЗАСТАВСЬКИЙ районах. Отримані результати. Скринінг-тест опитав 150 осіб - 80 комбатантів і 70 робітників-мігрантів. Напруженими були: 30 комбатантів і 40 робітників-мігрантів. Фактори ризику, такі як низький соціально-економічний статус, відсутність значної частки трудящих-мігрантів і демобілізованих комбатантів на момент проведення опитування, відсутність «повного» розуміння в сім'ї і підтримки з боку, привели до емоційних переживань. «Несправедливість» і «часта» недооцінка працею-мігрантами недооцінений праці спровокували тривогу і спрагу пиття. Демобілізовані комбатанти були «байдужими», до їх проблем з боку суспільства викликали дратівливість, агресію, які поглиблювалися вживанням психоактивних речовин. Таким чином, сукупність стрессоров (міграційних, бойових, психологічних) привела до значних змін в житті вимушених трудових мігрантів і демобілізованих комбатантів на сході України, спровокувала соціальну дезадаптацію в суспільстві і погіршила якість життя і соціальне функціонування в суспільстві. Ці істотні фактори стресу створили загрозливий фон для розлади психічного здоров'я українців. Таким чином, трудова міграція та участь в бойових діях є надзвичайно сильними стрессорами, які виснажують людини як фізично, так і психічно, і потребують ефективної державної та медичної допомоги.

The analysis of actual aspects of the stages of development of political risk and factors which influence on this process is presented in this article. In particular, to the analysis of internal and external factors of influence on the stage of development of political risk paid attention. ; В данной статье представлен анализ актуальных аспектов стадий развития политического риска и факторов, которые влияют на этот процесс. В частности, внимание уделено анализу внутренним и внешним факторам влияния на стадии развития политического риска. ; В даній статті аналізуються актуальні питання щодо стадій та факторів політичного ризику. Зокрема, акцентується увага на вивченні підходів до розуміння внутрішніх та зовнішніх факторів та їх впливу на стадії розвитку політичного ризику.

Дослідження, проведене на 240 військовослужбовцях за призовом з позалікарняною пневмонією виявило ряд факторів ризику неефективності стартової антибактеріальної терапії, до яких з високою вірогідністю були віднесені обсяг ураження легень від 2-х сегментів і більше, двобічність ураження, лихоманка > 380С, плеврит, супутні гострі респіраторні захворювання верхніх дихальних шляхів, а також термін служби до 1 місяця. При наявності 2-х і більше факторів ризику стартову терапію рекомендують почати антибактеріальними препаратами більш широкого спектру дії («захищені» амінопеніциліни, респіраторні фторхінолони). Результати дослідження дозволяють розширити можливості профілактики неефективності стартової антибактеріальної терапії не тільки у військовослужбовців за призовом, а й у осіб молодого віку в популяції в цілому. ; Исследование, проведенное на 240 военнослужащих по призыву с внебольничной пневмонией выявило ряд факторов риска неэффективности стартовой антибактериальной терапии, к которым с высокой достоверностью были отнесены объем поражения легких от 2-х сегментов и более, двусторонность поражения, лихорадка >380 С, плеврит, сопутствующие острые респираторные заболевания верхних дыхательных путей, а также срок службы до 1 месяца. При наличии 2-х и более факторов риска стартовую терапию рекомендуют начать антибактериальными препаратами более широкого спектра действия («защищенные» аминопенициллины, респираторные фторхинолоны). Результаты исследования позволяют расширить возможности профилактики неэффективности стартовой антибактериальной терапии не только у военнослужащих по призыву, но и у лиц молодого возраста в популяции в целом. ; The aim is to identify risk factors of inefficiency of starting antibiotic therapy in soldiers with community- acquired pneumonia. Methods. 240 patients with community-acquired pneumonia (IP) were examined. According to the effectiveness of antibacterial therapy, the patients were divided into clinical groups: 211 patients (87.9%), in which antibiotic therapy was effective (ET ...

This is a conference abstract from the ІV Scientific and Practical Conference "Psychosomatic medicine: science and practice". It is dedicated to the suicide prevention in the world's armies. The suicidal behavior of military personnel is a complex process, for which it is necessary to consider the personality of a serviceman from different angles (anamnesis of the family and the serviceman himself, personality traits revealed during psychological study, observation of the behavior of a serviceman during military service) and take into account all possible risk factors for the development of suicidal behavior, there is a possibility of preventing suicide. ; Даний текст є тезами ІV науково-практичної конференції з міжнародною участю «Психосоматична медицина: наука та практика». Описане нижче присвячено превенції суїцидів в арміях світу. Cуїцидальна поведінка військовослужбовців - це складний процес, для чого необхідно розглядати особистість військовослужбовця з різних сторін (анамнез сім'ї та самого військовослужбовця, особливості особистості, які виявляються при психологічному вивченні, спостереження за поведінкою військовослужбовця в період військової служби) і врахувати всілякі чинники ризику розвитку суїцидальної поведінки, що імовірно зможе запобігти суїциду.

The result of the Chornobyl nuclear power plant accident was the negative effect of radiation on the health of population of large areas of Ukraine and surrounding countries, the impact of this action will be shown over the years. Studies conducted in the 2011–2014 in Kyiv, Zhytomyr and Chernihiv regions showed that iodine deficiency in the diet of the population in these areas remains and has a negative effect on the health of residents exposed to Chornobyl accident factors. Solution of the problem of iodine deficiency disorders prevention lies in the aspect of the adoption of legislation relating to the mass and group iodine prophylaxis. ; Следствием аварии на Чернобыльской атомной электростанции было отрицательное действие облучения на здоровье населения значительных территорий Украины и прилегающих стран, последствия этого воздействия будут проявляться в течение многих лет. Исследования, проведенные в 2011–2014 гг. в Киевской, Житомирской и Черниговской областях, показали, что йодный дефицит в питании населения на этих территориях сохраняется и оказывает негативное действие на здоровье жителей, испытавших влияние факторов Чернобыльской аварии. Решение проблемы профилактики йододефицитных заболеваний лежит в аспекте принятия законодательных актов, касающихся массовой и групповой йодной профилактики. ; Наслідком аварії на Чорнобильській атомній електростанції була негативна дія опромінення на здоров'я населення значних територій України та прилеглих країн, наслідки цієї дії будуть виявлятися протягом багатьох років. Дослідження, проведені у 2011–2014 рр. у Київській, Житомирській і Чернігівській областях, показали, що йодний дефіцит у харчуванні населення на цих територіях зберігається та негативно діє на здоров'я мешканців, які зазнали впливу факторів Чорнобильської аварії. Розв'язання проблеми профілактики йододефіцитних захворювань лежить в аспекті прийняття законодавчих актів щодо масової і групової йодної профілактики.

Background. The article is devoted to the problem of causal relationships between the effects of social risk factors in the form of excessive consumption of psychoactive substances on medical risk factors, the consequences of which are the formation and spread of addictive health disorders. The purpose of the study: Observation and processing of causal relationships between social and medical risk factors in the formation of addictive health disorders using the example of the Dniepropetrivsk region through a correlation analysis from the perspective of forensic pharmacy. Materials and methods. When conducting the study, we used the current legislative, regulatory and instructive documents, Internet resources. We applied documentary, forensic, statistical, correlation, comparative and graphical methods of analysis. Results. The article presents the results of forensic and pharmaceutical research, substantiates their relevance, formulates a goal, develops a design, and describes materials and research methods. The establishment of causal relationships between social and medical risk factors in the formation of addictive disorders was carried out on the example of the Dniepropetrivsk region, which is most typical for the Dnieper region of Ukraine, through a correlation analysis during 2014-2018. The collection, analysis and processing of peremptory data was carried out taking into account five indicators of social risk factors: circulation of a psychoactive substances of the 1st level of ethanol strength (beer); circulation of a psychoactive substances of the 2nd level of ethanol strength (liquors); circulation of a psychoactive substance of the 3rd level of ethanol strength (vodka); consumer price index; circulation of the joint use of psychoactive substances (in particular, alcoholic beverages + tobacco). The collection, analysis and processing of data on indicators of medical risk factors was carried out taking into account of four factors: the number of newly reported cases of addictive health disorders; the number of cases of diseases of the nervous system; the number of cases of addictive health disorders due to the use of a psychoactive substance of alcohol; the number of cases of addictive health disorders due to the combined use of psychoactive substances. According to the results of the study, found that indicators of social risk factors for the circulation of psychoactive substances of the 3rd level of ethanol strength (vodka) causally affect the indicators of medical risk factors, resulting in an increase in the number of cases of diseases of the nervous system. The structure of the normalized t-criterion of social and medical risk factors in the formation of addictive health disorders is determined. Conclusions. Established that the formation of addictive health disorders is caused by social risk factors (excessive and uncontrolled use of psychoactive substances in the form of alcoholic beverages of various strength levels or the combined use of psychoactive substances of various classification and legal groups, for example, alcoholic beverages + tobacco). Social risk factors affect medical risk factors, resulting in an increase in the number of newly reported cases of addictive health disorders and the number of cases of diseases of the nervous system. The data obtained are the basis for planning further forensic pharmaceutical research in this direction and focus the attention of state authorities on the need to develop socially-oriented preventive measures aimed at improving the circulation of alcoholic beverages of the 1st, 2nd and 3rd strength levels (beer, liquors, vodka), immoderate consumption of which leads to the formation of addictive health disorders. ; Актуальность. Статья посвящена проблеме причинно-следственных связей между воздействием социальных факторов риска в виде чрезмерного потребления психоактивных веществ на медицинские факторы риска, последствиями чего являются формирование и распространение аддиктивных расстройств здоровья. Цель исследования: установка и обработки причинно-следственных связей между социальными и медицинскими факторами риска при формировании аддиктивных расстройств здоровья на примере Днепропетровской области путем корреляционного анализа с позиции судебной фармации. Материалы и методы. При проведении исследования использовали действующие законодательные, нормативно-правовые и инструктивно-методические документы; Интернет-ресурсы. Применяли документальный, судебно-фармацевтический, статистический, корреляционный, сравнительный и графический методы анализа. Результаты. В статье приведены результаты судебно-фармацевтических исследований, обоснована их актуальность, сформулированы цель, разработан дизайн, описано материалы и методы исследования. Установление причинно-следственных связей между социальными и медицинскими факторами риска при формировании аддиктивных расстройств здоровья проводилось на примере наиболее типичной для Приднепровского региона Украины Днепропетровской области путем корреляционного анализа в течении 2014-2018 годов. Сбор, анализ и обработка императивных данных проводились с учетом 5 показателей социальных факторов риска: оборот психоактивного вещества I уровня крепости этанола (пиво); оборот психоактивного вещества II уровня крепости этанола (ликеры); оборот психоактивного вещества III уровня крепости этанола (водка); индекс потребительских цен; оборот совместного употребления психоактивных веществ (в частности, алкогольные напитки + табак). Сбор, анализ и обработка данных по показателям медицинских факторов риска проводились с учетом 4 факторов: количество впервые зарегистрированных случаев аддиктивных расстройств здоровья; количество случаев болезней нервной системы; количество случаев аддиктивных расстройств здоровья из-за употребления психоактивного вещества алкоголя; количество случаев аддиктивных расстройств здоровья вследствие совместного употребления психоактивных веществ. По результатам исследования было установлено, что показатели социальных факторов риска оборота психоактивных веществ III уровня крепости этанола (водка) причинно влияют на показатели медицинских факторов риска, следствием чего является рост количества случаев болезней нервной системы. Определена структура нормированного t-критерия социальных и медицинских факторов риска при формировании аддиктивных расстройств здоровья. Выводы. Установлено, что на формирование аддиктивных расстройств здоровья первопричиною выступают социальные факторы риска (чрезмерное и неконтролируемое употребление психоактивных веществ в виде алкогольных напитков различного уровня крепости или сочетанное применение психоактивных веществ различных классификационно-правовых групп, например алкогольные напитки + табак). Социальные факторы риска влияют на медицинские факторы риска, следствием чего является рост количества впервые зарегистрированных случаев аддиктивных расстройств здоровья и количества случаев болезней нервной системы. Полученные данные являются основанием для планирования дальнейших судебно-фармацевтических исследований в этом направлении и акцентируют внимание государственных органов власти на необходимость разработки социально ориентированных профилактических мероприятий, направленных на совершенствование оборота алкогольных напитков I, II и III уровней крепости (пиво, ликеры, водка), неумеренное потребление которых приводит к формированию аддиктивных расстройств здоровья. ; Актуальність. Стаття присвячена проблемі причинно-наслідкових зв'язків між впливом соціальних факторів ризику у вигляді надмірного споживання психоактивних речовин на медичні фактори ризику, наслідками чого є формування та розповсюдження адиктивних розладів здоров'я. Мета дослідження: встановлення та опрацювання причинно-наслідкових зв'язків між соціальними та медичними факторами ризику при формуванні адиктивних розладів здоров'я на прикладі Дніпропетровської області шляхом кореляційного аналізу з позиції судової фармації. Матеріали та методи. При проведенні дослідження використовували діючі законодавчі, нормативно-правові та інструктивно-методичні документи; Інтернет-ресурси. Застосовували документальний, судово-фармацевтичний, статистичний, кореляційний, порівняльний та графічний методи аналізу. Результати. У статті приведено результати судово-фармацевтичних досліджень, обгрунтовано їх актуальність, сформульовано мету, розроблено дизайн, описано матеріали та методи дослідження. Встановлення причинно-наслідкових зв'язків між соціальними та медичними факторами ризику при формуванні адиктивних розладів проводилося на прикладі найбільш типової для Придніпровського регіону України Дніпропетровської області шляхом кореляційного аналізу упродовж 2014–2018 років. Збір, аналіз та обробка імперативних даних проводилися із урахуванням 5 показників соціальних факторів ризику: обіг психоактивної речовини І рівня міцності етанолу (пиво); обіг психоактивної речовини ІІ рівня міцності етанолу (лікери); обіг психоактивної речовини ІІІ рівня міцності етанолу (горілка); індекс споживчих цін; обіг сумісного вживання психоактивних речовин (зокрема, алкогольні напої+тютюн). Збір, аналіз та обробка даних щодо показників медичних факторів ризику проводилися із урахуванням 4 факторів: кількість уперше зареєстрованих випадків адиктивних розладів здоров'я; кількість випадків хвороб нервової системи; кількість випадків адиктивних розладів здоров'я через вживання психоактивної речовини алкоголю; кількість випадків адиктивних розладів здоров'я внаслідок сумісного вживання психоактивних речовин. За результатами дослідження було встановлено, що показники соціальних факторів ризику щодо обігу психоактивних речовин ІІІ рівня міцності етанолу (горілка) причинно впливають на показники медичних факторів ризику, наслідком чого є зростання кількості випадків хвороб нервової системи. Визначено структуру нормованого t-критерію соціальних та медичних факторів ризику при формуванні адиктивних розладів здоров'я. Висновки. Встановлено, що на формування адиктивних розладів здоров'я первопричиною виступають соціальні фактори ризику (надмірне та неконтрольоване вживання психоактивних речовин у вигляді алкогольних напоїв різного рівня міцності або поєднане вживання психоактивних речовин різних класифікаційно-правових груп, наприклад алкогольні напої+тютюн). Соціальні фактори ризику впливають на медичні фактори ризику, наслідком чого є зростання кількості уперше зареєстрованих випадків адиктивних розладів здоров'я та кількості випадків хвороб нервової системи. Отримані дані є підставою для планування подальших судово-фармацевтичних досліджень у цьому напрямку та акцентують увагу державних органів влади на необхідність розробки соціально орієнтованих профілактичних заходів, направлених на удосконалення обігу алкогольних напоїв І, ІІ та ІІІ рівня міцності (пиво, лікери, горілка), непомірне споживання яких спричиняє формування адиктивних розладів здоров'я.

Purpose: to study prevalence and main risk factors for overweight and obesity in children and adolescents aged 6–17 and develop appropriate prevention measures. Materials and Methods. Bibliographic, statistical and sociological methods. Results. It is noted an insufficient level of registration of obesity among children. During the study it was found that true prevalence of obesity and overweight in children and adolescents in Kharkiv is significantly different from the official statistics in Kharkiv region ((151.0±5.2)‰). 22 factors of risk had a reliable impact on the development of overweight in children and adolescents. The main risk factors for the formation of the overweight were biological and social and hygienic. Based on the results of the research it was proved that the key measures to reduce the prevalence of obesity and its consequences should be aimed at modifying risk factors, namely: changing stereotypes and habitats that contribute to pathology and at improving the quality of health care, basically at the primary level. Thus priority measures for improvement the quality of health care for children and adolescents with obesity should include: mandatory monitoring of body mass index among children from the age of 3 and assessment of the harmony of physical development; introduction of an information system for accounting, monitoring of obesity and overweight and the main risk factors (electronic medical record of the patient); introduction of patient registers at the territorial and regional level; preferential supervision by the family doctor, involvement of all experts; raising public awareness at the group, individual level; timely identification of risk factors, formation of risk groups, organization of dynamic monitoring, creation of differentiated prevention programs and study of public awareness of the main risks of overweight; advanced training of doctors, conducting training seminars on nutrition. Conclusions. Thus, to solve the problem of obesity in children such structures as local governments, educational institutions, healthcare institutions and public organizations should be obligatory involved. Special attention is paid to measures to optimize medical care at the primary level for such children. ; Мета: вивчити поширеність та основні фактори ризику формування надмірної маси тіла і ожиріння у дітей та підлітків 6–17 років, розробити відповідні заходи щодо профілактики. Матеріали і методи. Використано бібліографічні, статистичні та соціологічні методи. Результати. Встановлено недостатній рівень реєстрації ожиріння серед дітей. У ході дослідження виявлено, що справжній рівень поширеності ожиріння та надмірної маси тіла у дітей та підлітків у м.Харкові суттєво відрізняється від офіційної статистики в Харківській області ((151,0±5,2) ‰). 22 фактори ризику мали достовірний вплив на розвиток надмірної маси тіла у дітей та підлітків. Основними факторами ризику формування надмірної маси тіла були біологічні та соціально-гігієнічні. На основі результатів дослідження доведено, що ключові заходи щодо зменшення поширеності ожиріння та його наслідків повинні бути спрямовані на модифікацію факторів ризику, а саме зміну стереотипів та середовища проживання, що сприяють розвитку патології, на покращення якості медичної допомоги, в основному на первинному рівні. Таким чином, пріоритетні заходи щодо поліпшення якості медичного обслуговування дітей та підлітків з ожирінням повинні включати: обов'язковий моніторинг індексу маси тіла серед дітей віком від 3років та оцінку гармонійності фізичного розвитку; запровадження інформаційної системи обліку, моніторингу ожиріння та надмірної маси тіла та основних факторів ризику (електронна медична карта пацієнта); запровадження реєстрів пацієнтів на територіальному та регіональному рівнях; переважне спостереження сімейним лікарем, залучення всіх експертів; підвищення обізнаності громадськості на груповому та індивідуальному рівнях; своєчасне виявлення факторів ризику, формування груп ризику, організація динамічного моніторингу, створення диференційованих програм з профілактики та вивчення обізнаності населення про основні ризики надмірної маси тіла; підвищення кваліфікації лікарів та проведення навчаль­них семінарів із питань нутриціології. Висновки. Для вирішення проблеми ожиріння у дітей обов'язково повинні бути залучені такі структури, як органи місцевого самоврядування, освітні установи, заклади охорони здоров'я та громадські організації. Особливу увагу приділяють заходам щодо оптимізації медичної допомоги на первинному рівні для таких дітей.

Pressing questions, which arise up in the economic sphere of vital functions societies, related to influence of political risk on investment activity, are studied in this publication. In particular, the analysis of essence of political risk is conducted in the aspect of investment activity, factors which influence on the level of political risk in the economic system are characterized, the models of estimation of political risk at the acceptance of investment decision are studied. ; В данной публикации изучаются актуальные вопросы, которые возникают в экономической сфере жизнедеятельности общества, связанные с влиянием политического риска на инвестиционную деятельность. В частности, проводится анализ сущности политического риска в аспекте инвестиционной деятельности, характеризуются факторы, которые влияют на уровень политического риска в экономической системе, изучаются модели оценки политического риска при принятии инвестиционного решения. ; В даній публікації вивчаються актуальні питання щодо політичного ризику в економічній сфері життєдіяльності суспільства. Здійснюється аналіз сутності політичного ризику в аспекті інвестиційної діяльності, окреслюються та характеризуються фактори, які впливають на рівень політичного ризику в економічній системі, вивчаються моделі оцінки політичного ризику при прийнятті інвестиційного рішення.

Background. The article is devoted to the problem of causal relationships between the effects of social risk factors in the form of excessive consumption of psychoactive substances on medical risk factors, the consequences of which are the formation and spread of addictive health disorders. The purpose of the study: Observation and processing of causal relationships between social and medical risk factors in the formation of addictive health disorders using the example of the Dniepropetrivsk region through a correlation analysis from the perspective of forensic pharmacy. Materials and methods. When conducting the study, we used the current legislative, regulatory and instructive documents, Internet resources. We applied documentary, forensic, statistical, correlation, comparative and graphical methods of analysis. Results. The article presents the results of forensic and pharmaceutical research, substantiates their relevance, formulates a goal, develops a design, and describes materials and research methods. The establishment of causal relationships between social and medical risk factors in the formation of addictive disorders was carried out on the example of the Dniepropetrivsk region, which is most typical for the Dnieper region of Ukraine, through a correlation analysis during 2014-2018. The collection, analysis and processing of peremptory data was carried out taking into account five indicators of social risk factors: circulation of a psychoactive substances of the 1st level of ethanol strength (beer); circulation of a psychoactive substances of the 2nd level of ethanol strength (liquors); circulation of a psychoactive substance of the 3rd level of ethanol strength (vodka); consumer price index; circulation of the joint use of psychoactive substances (in particular, alcoholic beverages + tobacco). The collection, analysis and processing of data on indicators of medical risk factors was carried out taking into account of four factors: the number of newly reported cases of addictive health disorders; the number of cases of diseases of the nervous system; the number of cases of addictive health disorders due to the use of a psychoactive substance of alcohol; the number of cases of addictive health disorders due to the combined use of psychoactive substances. According to the results of the study, found that indicators of social risk factors for the circulation of psychoactive substances of the 3rd level of ethanol strength (vodka) causally affect the indicators of medical risk factors, resulting in an increase in the number of cases of diseases of the nervous system. The structure of the normalized t-criterion of social and medical risk factors in the formation of addictive health disorders is determined. Conclusions. Established that the formation of addictive health disorders is caused by social risk factors (excessive and uncontrolled use of psychoactive substances in the form of alcoholic beverages of various strength levels or the combined use of psychoactive substances of various classification and legal groups, for example, alcoholic beverages + tobacco). Social risk factors affect medical risk factors, resulting in an increase in the number of newly reported cases of addictive health disorders and the number of cases of diseases of the nervous system. The data obtained are the basis for planning further forensic pharmaceutical research in this direction and focus the attention of state authorities on the need to develop socially-oriented preventive measures aimed at improving the circulation of alcoholic beverages of the 1st, 2nd and 3rd strength levels (beer, liquors, vodka), immoderate consumption of which leads to the formation of addictive health disorders. ; Актуальность. Статья посвящена проблеме причинно-следственных связей между воздействием социальных факторов риска в виде чрезмерного потребления психоактивных веществ на медицинские факторы риска, последствиями чего являются формирование и распространение аддиктивных расстройств здоровья. Цель исследования: установка и обработки причинно-следственных связей между социальными и медицинскими факторами риска при формировании аддиктивных расстройств здоровья на примере Днепропетровской области путем корреляционного анализа с позиции судебной фармации. Материалы и методы. При проведении исследования использовали действующие законодательные, нормативно-правовые и инструктивно-методические документы; Интернет-ресурсы. Применяли документальный, судебно-фармацевтический, статистический, корреляционный, сравнительный и графический методы анализа. Результаты. В статье приведены результаты судебно-фармацевтических исследований, обоснована их актуальность, сформулированы цель, разработан дизайн, описано материалы и методы исследования. Установление причинно-следственных связей между социальными и медицинскими факторами риска при формировании аддиктивных расстройств здоровья проводилось на примере наиболее типичной для Приднепровского региона Украины Днепропетровской области путем корреляционного анализа в течении 2014-2018 годов. Сбор, анализ и обработка императивных данных проводились с учетом 5 показателей социальных факторов риска: оборот психоактивного вещества I уровня крепости этанола (пиво); оборот психоактивного вещества II уровня крепости этанола (ликеры); оборот психоактивного вещества III уровня крепости этанола (водка); индекс потребительских цен; оборот совместного употребления психоактивных веществ (в частности, алкогольные напитки + табак). Сбор, анализ и обработка данных по показателям медицинских факторов риска проводились с учетом 4 факторов: количество впервые зарегистрированных случаев аддиктивных расстройств здоровья; количество случаев болезней нервной системы; количество случаев аддиктивных расстройств здоровья из-за употребления психоактивного вещества алкоголя; количество случаев аддиктивных расстройств здоровья вследствие совместного употребления психоактивных веществ. По результатам исследования было установлено, что показатели социальных факторов риска оборота психоактивных веществ III уровня крепости этанола (водка) причинно влияют на показатели медицинских факторов риска, следствием чего является рост количества случаев болезней нервной системы. Определена структура нормированного t-критерия социальных и медицинских факторов риска при формировании аддиктивных расстройств здоровья. Выводы. Установлено, что на формирование аддиктивных расстройств здоровья первопричиною выступают социальные факторы риска (чрезмерное и неконтролируемое употребление психоактивных веществ в виде алкогольных напитков различного уровня крепости или сочетанное применение психоактивных веществ различных классификационно-правовых групп, например алкогольные напитки + табак). Социальные факторы риска влияют на медицинские факторы риска, следствием чего является рост количества впервые зарегистрированных случаев аддиктивных расстройств здоровья и количества случаев болезней нервной системы. Полученные данные являются основанием для планирования дальнейших судебно-фармацевтических исследований в этом направлении и акцентируют внимание государственных органов власти на необходимость разработки социально ориентированных профилактических мероприятий, направленных на совершенствование оборота алкогольных напитков I, II и III уровней крепости (пиво, ликеры, водка), неумеренное потребление которых приводит к формированию аддиктивных расстройств здоровья. ; Актуальність. Стаття присвячена проблемі причинно-наслідкових зв'язків між впливом соціальних факторів ризику у вигляді надмірного споживання психоактивних речовин на медичні фактори ризику, наслідками чого є формування та розповсюдження адиктивних розладів здоров'я. Мета дослідження: встановлення та опрацювання причинно-наслідкових зв'язків між соціальними та медичними факторами ризику при формуванні адиктивних розладів здоров'я на прикладі Дніпропетровської області шляхом кореляційного аналізу з позиції судової фармації. Матеріали та методи. При проведенні дослідження використовували діючі законодавчі, нормативно-правові та інструктивно-методичні документи; Інтернет-ресурси. Застосовували документальний, судово-фармацевтичний, статистичний, кореляційний, порівняльний та графічний методи аналізу. Результати. У статті приведено результати судово-фармацевтичних досліджень, обгрунтовано їх актуальність, сформульовано мету, розроблено дизайн, описано матеріали та методи дослідження. Встановлення причинно-наслідкових зв'язків між соціальними та медичними факторами ризику при формуванні адиктивних розладів проводилося на прикладі найбільш типової для Придніпровського регіону України Дніпропетровської області шляхом кореляційного аналізу упродовж 2014–2018 років. Збір, аналіз та обробка імперативних даних проводилися із урахуванням 5 показників соціальних факторів ризику: обіг психоактивної речовини І рівня міцності етанолу (пиво); обіг психоактивної речовини ІІ рівня міцності етанолу (лікери); обіг психоактивної речовини ІІІ рівня міцності етанолу (горілка); індекс споживчих цін; обіг сумісного вживання психоактивних речовин (зокрема, алкогольні напої+тютюн). Збір, аналіз та обробка даних щодо показників медичних факторів ризику проводилися із урахуванням 4 факторів: кількість уперше зареєстрованих випадків адиктивних розладів здоров'я; кількість випадків хвороб нервової системи; кількість випадків адиктивних розладів здоров'я через вживання психоактивної речовини алкоголю; кількість випадків адиктивних розладів здоров'я внаслідок сумісного вживання психоактивних речовин. За результатами дослідження було встановлено, що показники соціальних факторів ризику щодо обігу психоактивних речовин ІІІ рівня міцності етанолу (горілка) причинно впливають на показники медичних факторів ризику, наслідком чого є зростання кількості випадків хвороб нервової системи. Визначено структуру нормованого t-критерію соціальних та медичних факторів ризику при формуванні адиктивних розладів здоров'я. Висновки. Встановлено, що на формування адиктивних розладів здоров'я первопричиною виступають соціальні фактори ризику (надмірне та неконтрольоване вживання психоактивних речовин у вигляді алкогольних напоїв різного рівня міцності або поєднане вживання психоактивних речовин різних класифікаційно-правових груп, наприклад алкогольні напої+тютюн). Соціальні фактори ризику впливають на медичні фактори ризику, наслідком чого є зростання кількості уперше зареєстрованих випадків адиктивних розладів здоров'я та кількості випадків хвороб нервової системи. Отримані дані є підставою для планування подальших судово-фармацевтичних досліджень у цьому напрямку та акцентують увагу державних органів влади на необхідність розробки соціально орієнтованих профілактичних заходів, направлених на удосконалення обігу алкогольних напоїв І, ІІ та ІІІ рівня міцності (пиво, лікери, горілка), непомірне споживання яких спричиняє формування адиктивних розладів здоров'я.

Background. The article is devoted to the problem of causal relationships between the effects of social risk factors in the form of excessive consumption of psychoactive substances on medical risk factors, the consequences of which are the formation and spread of addictive health disorders. The purpose of the study: Observation and processing of causal relationships between social and medical risk factors in the formation of addictive health disorders using the example of the Dniepropetrivsk region through a correlation analysis from the perspective of forensic pharmacy. Materials and methods. When conducting the study, we used the current legislative, regulatory and instructive documents, Internet resources. We applied documentary, forensic, statistical, correlation, comparative and graphical methods of analysis. Results. The article presents the results of forensic and pharmaceutical research, substantiates their relevance, formulates a goal, develops a design, and describes materials and research methods. The establishment of causal relationships between social and medical risk factors in the formation of addictive disorders was carried out on the example of the Dniepropetrivsk region, which is most typical for the Dnieper region of Ukraine, through a correlation analysis during 2014-2018. The collection, analysis and processing of peremptory data was carried out taking into account five indicators of social risk factors: circulation of a psychoactive substances of the 1st level of ethanol strength (beer); circulation of a psychoactive substances of the 2nd level of ethanol strength (liquors); circulation of a psychoactive substance of the 3rd level of ethanol strength (vodka); consumer price index; circulation of the joint use of psychoactive substances (in particular, alcoholic beverages + tobacco). The collection, analysis and processing of data on indicators of medical risk factors was carried out taking into account of four factors: the number of newly reported cases of addictive health disorders; the number of cases of diseases of the nervous system; the number of cases of addictive health disorders due to the use of a psychoactive substance of alcohol; the number of cases of addictive health disorders due to the combined use of psychoactive substances. According to the results of the study, found that indicators of social risk factors for the circulation of psychoactive substances of the 3rd level of ethanol strength (vodka) causally affect the indicators of medical risk factors, resulting in an increase in the number of cases of diseases of the nervous system. The structure of the normalized t-criterion of social and medical risk factors in the formation of addictive health disorders is determined. Conclusions. Established that the formation of addictive health disorders is caused by social risk factors (excessive and uncontrolled use of psychoactive substances in the form of alcoholic beverages of various strength levels or the combined use of psychoactive substances of various classification and legal groups, for example, alcoholic beverages + tobacco). Social risk factors affect medical risk factors, resulting in an increase in the number of newly reported cases of addictive health disorders and the number of cases of diseases of the nervous system. The data obtained are the basis for planning further forensic pharmaceutical research in this direction and focus the attention of state authorities on the need to develop socially-oriented preventive measures aimed at improving the circulation of alcoholic beverages of the 1st, 2nd and 3rd strength levels (beer, liquors, vodka), immoderate consumption of which leads to the formation of addictive health disorders. ; Актуальность. Статья посвящена проблеме причинно-следственных связей между воздействием социальных факторов риска в виде чрезмерного потребления психоактивных веществ на медицинские факторы риска, последствиями чего являются формирование и распространение аддиктивных расстройств здоровья. Цель исследования: установка и обработки причинно-следственных связей между социальными и медицинскими факторами риска при формировании аддиктивных расстройств здоровья на примере Днепропетровской области путем корреляционного анализа с позиции судебной фармации. Материалы и методы. При проведении исследования использовали действующие законодательные, нормативно-правовые и инструктивно-методические документы; Интернет-ресурсы. Применяли документальный, судебно-фармацевтический, статистический, корреляционный, сравнительный и графический методы анализа. Результаты. В статье приведены результаты судебно-фармацевтических исследований, обоснована их актуальность, сформулированы цель, разработан дизайн, описано материалы и методы исследования. Установление причинно-следственных связей между социальными и медицинскими факторами риска при формировании аддиктивных расстройств здоровья проводилось на примере наиболее типичной для Приднепровского региона Украины Днепропетровской области путем корреляционного анализа в течении 2014-2018 годов. Сбор, анализ и обработка императивных данных проводились с учетом 5 показателей социальных факторов риска: оборот психоактивного вещества I уровня крепости этанола (пиво); оборот психоактивного вещества II уровня крепости этанола (ликеры); оборот психоактивного вещества III уровня крепости этанола (водка); индекс потребительских цен; оборот совместного употребления психоактивных веществ (в частности, алкогольные напитки + табак). Сбор, анализ и обработка данных по показателям медицинских факторов риска проводились с учетом 4 факторов: количество впервые зарегистрированных случаев аддиктивных расстройств здоровья; количество случаев болезней нервной системы; количество случаев аддиктивных расстройств здоровья из-за употребления психоактивного вещества алкоголя; количество случаев аддиктивных расстройств здоровья вследствие совместного употребления психоактивных веществ. По результатам исследования было установлено, что показатели социальных факторов риска оборота психоактивных веществ III уровня крепости этанола (водка) причинно влияют на показатели медицинских факторов риска, следствием чего является рост количества случаев болезней нервной системы. Определена структура нормированного t-критерия социальных и медицинских факторов риска при формировании аддиктивных расстройств здоровья. Выводы. Установлено, что на формирование аддиктивных расстройств здоровья первопричиною выступают социальные факторы риска (чрезмерное и неконтролируемое употребление психоактивных веществ в виде алкогольных напитков различного уровня крепости или сочетанное применение психоактивных веществ различных классификационно-правовых групп, например алкогольные напитки + табак). Социальные факторы риска влияют на медицинские факторы риска, следствием чего является рост количества впервые зарегистрированных случаев аддиктивных расстройств здоровья и количества случаев болезней нервной системы. Полученные данные являются основанием для планирования дальнейших судебно-фармацевтических исследований в этом направлении и акцентируют внимание государственных органов власти на необходимость разработки социально ориентированных профилактических мероприятий, направленных на совершенствование оборота алкогольных напитков I, II и III уровней крепости (пиво, ликеры, водка), неумеренное потребление которых приводит к формированию аддиктивных расстройств здоровья. ; Актуальність. Стаття присвячена проблемі причинно-наслідкових зв'язків між впливом соціальних факторів ризику у вигляді надмірного споживання психоактивних речовин на медичні фактори ризику, наслідками чого є формування та розповсюдження адиктивних розладів здоров'я. Мета дослідження: встановлення та опрацювання причинно-наслідкових зв'язків між соціальними та медичними факторами ризику при формуванні адиктивних розладів здоров'я на прикладі Дніпропетровської області шляхом кореляційного аналізу з позиції судової фармації. Матеріали та методи. При проведенні дослідження використовували діючі законодавчі, нормативно-правові та інструктивно-методичні документи; Інтернет-ресурси. Застосовували документальний, судово-фармацевтичний, статистичний, кореляційний, порівняльний та графічний методи аналізу. Результати. У статті приведено результати судово-фармацевтичних досліджень, обгрунтовано їх актуальність, сформульовано мету, розроблено дизайн, описано матеріали та методи дослідження. Встановлення причинно-наслідкових зв'язків між соціальними та медичними факторами ризику при формуванні адиктивних розладів проводилося на прикладі найбільш типової для Придніпровського регіону України Дніпропетровської області шляхом кореляційного аналізу упродовж 2014–2018 років. Збір, аналіз та обробка імперативних даних проводилися із урахуванням 5 показників соціальних факторів ризику: обіг психоактивної речовини І рівня міцності етанолу (пиво); обіг психоактивної речовини ІІ рівня міцності етанолу (лікери); обіг психоактивної речовини ІІІ рівня міцності етанолу (горілка); індекс споживчих цін; обіг сумісного вживання психоактивних речовин (зокрема, алкогольні напої+тютюн). Збір, аналіз та обробка даних щодо показників медичних факторів ризику проводилися із урахуванням 4 факторів: кількість уперше зареєстрованих випадків адиктивних розладів здоров'я; кількість випадків хвороб нервової системи; кількість випадків адиктивних розладів здоров'я через вживання психоактивної речовини алкоголю; кількість випадків адиктивних розладів здоров'я внаслідок сумісного вживання психоактивних речовин. За результатами дослідження було встановлено, що показники соціальних факторів ризику щодо обігу психоактивних речовин ІІІ рівня міцності етанолу (горілка) причинно впливають на показники медичних факторів ризику, наслідком чого є зростання кількості випадків хвороб нервової системи. Визначено структуру нормованого t-критерію соціальних та медичних факторів ризику при формуванні адиктивних розладів здоров'я. Висновки. Встановлено, що на формування адиктивних розладів здоров'я первопричиною виступають соціальні фактори ризику (надмірне та неконтрольоване вживання психоактивних речовин у вигляді алкогольних напоїв різного рівня міцності або поєднане вживання психоактивних речовин різних класифікаційно-правових груп, наприклад алкогольні напої+тютюн). Соціальні фактори ризику впливають на медичні фактори ризику, наслідком чого є зростання кількості уперше зареєстрованих випадків адиктивних розладів здоров'я та кількості випадків хвороб нервової системи. Отримані дані є підставою для планування подальших судово-фармацевтичних досліджень у цьому напрямку та акцентують увагу державних органів влади на необхідність розробки соціально орієнтованих профілактичних заходів, направлених на удосконалення обігу алкогольних напоїв І, ІІ та ІІІ рівня міцності (пиво, лікери, горілка), непомірне споживання яких спричиняє формування адиктивних розладів здоров'я.

The article reveals the modern concept of a healthy way of life, its aspects. A brief analysis of the current state of health of Ukrainian youth, the main components of a healthy lifestyle, and directions concerning the strengthening of health is given. The article refers to legislative documents, and state actions on problems of stre ngthening the health of the population. The ways of influencing the formation of health-saving competence of future teachers are offered.The modern-day stage in the formation of a healthy, viable generation is determined by the social policy of states. The world community has already defined common views and requirements for the formation of health care through a number of documents and regulatory acts to promote the introduction of a healthy lifestyle. The issue of maintaining health will never lose its relevance. Among all the values that a person defines during his life, a significant place is occupied by his health and the health of his children. All that concerns the support, strengthening, the use of various technologies aimed at preserving health, ha s long attracted the attention of mankind and to even now has been highly relevant. A competent teacher, tutor , educator, coach has to establish relations between the government and the person through various public organizations, educational institutions, structural associations, to implement the Concept of the national target social program «Formation of a healthy lifestyle of young people of Ukraine». And when the pedagogues are ready for effective professional activity, we will be able to rely on a healthy, successful society of our country.Health-preserving competence, the basis of professional training of teachers of physical education, is a problem of paramount importance of higher education nowadays . There is no motivation for activities related to the preservation of children's health in future teachers , they do not know and do not know how to use health-preserving technologies in the educational process, ignore the scientific organization of labor in the pedagogical process. ; Стаття розкриває сучасне поняття здорового способу життя, його аспекти. Надається короткий аналіз сучасного стану здоров"я молоді України, основних складових здорового способу життя, напрямків, що стосуються укріплення здоров'я. В статті наводяться посилання на законодавчі акти, та державні заходи щодо проблем укріплення здоров'я населення, а також пропонуються шляхи впливу на формування здоровязберігаюч ої компетенції майбутніх педагогів. Сучасний етап формування здорового життєздатного покоління визначається соціальною політикою держав. Питання збереження здоров"я ніколи не втратить своєї актуальності. Серед всіх цінностей, що людина визначає за своє жи ття, найвагоміше місце займає її здоров"я та здоров"я її дітей. Все що стосується підтримки, зміцнення, застосування різних технологій спрямованих на збереження здоров"я, з давніх часів привертає увагу людства і до теперішнього часу є досить актуальним. Налагодити стосунки між урядом і особистістю через різноманітні громадські організації, навчальні заклади, структурні об"єднання, здійснювати Концепцію загальнодержавної цільової соціальної програми «Формування здорового способу життя молоді України» повин ен компетентний педагог, викладач. І, вразі готовності до ефективної професійної діяльності, ми зможемо розраховувати на здорове, успішне суспільство нашої країни. Сучасна статистика досить сумна, оскільки свідчить про велику кількість соматичних відхилень, які придбані дітьми і студентами під час навчання. Здоров"язбережувальна компетенція, основа професійної підготовки вчителів, проблема першочергової важливості вищої освіти сьогодення. Суспільство потребує нового спеціаліста, здатного втілити практичний досвід у галузі здоров'язбереження. Саме компетентнісний підхід у підготовці майбутніх вчителів формує нові технології в освіті та вирішує суперечності між соціальним замовленням та недостатнім рівнем сформованості здоров'язбережувальної компетентності.

Презентовано основні положення соціально-психологічної концепції запобігання та протидії негативним психологічним явищам у політико-правовій сфері, пов'язаним зі збройним протистоянням на сході країни.
Представлено головні внутрішні і зовнішні фактори, які призводять до виникнення і поширення негативних психологічних явищ у політико-правовій сфері країни або породжують відповідні причини та умови.
Визначено основні тенденції прояву таких явищ: 1) зростання маргіналізації суспільства внаслідок розмивання загальноукраїнської ідентичності; 2) наростання труднощів у побудові програм перспективного майбутнього; 3) посилення взаємозв'язку негативних психологічних явищ у політико-правовій сфері та криміналізації побутових конфліктів; 4) підвищення сенситивності громадян до маніпулятивних впливів (у тому числі через ЗМК) з боку агресора; 5) посилення маніпулятивних впливів з боку агентів внутрішньої політики задля досягнення парціальних політичних цілей; 6) поширення настроїв, які перешкоджають інтеграційним процесам у суспільстві; 7) посилення комбінованого впливу різних внутрішніх і зовнішніх – соціальних, політичних, економічних та інших – факторів на виникнення й поширення негативних психологічних явищ у політико-правовій сфері.
Запобігання негативним психологічним явищам слід розуміти як розроблення комплексу рекомендацій, прийомів та дій суб'єктів громадянського суспільства, спрямованих на запобігання прояву (профілактику) та зменшення можливих наслідків впливу цих явищ на суспільні та політико-правові процеси.
Протидію негативним психологічним явищам запропоновано тлумачити як комплекс рекомендацій, прийомів та дій, спрямованих на припинення, мінімізацію та (або) ліквідацію наслідків проявів негативних наслідків у політико-правовій сфері. Представлено ключові напрями запобігання та протидії таким негативним психологічним явищам.
Окреслено групи завдань: 1) щодо запобігання наслідкам прояву негативних психологічних явищ у політико-правовій сфері, 2) щодо боротьби з ними та 3) щодо їх мінімізації та (або) ліквідації.
Запропоновано бачення основних заходів щодо запобігання таким явищам (їх профілактики). Визначено ресурсність громадянської злагоди як механізму пошуку та відновлення миру і паритетності між суб'єктами.
Означено підходи до використання ідей громадянської злагоди для побудови образу спільного перспективного майбутнього та пошуку узгодженої позиції громадян та груп, що мають різні погляди і переконання.

В результате проведения системного анализа среды менеджмента авиапредприятия классифицированы и формализованы разнородные факторы, влияющие на авиационную деятельность. С помощью теоретикомножественного метода системно обобщены неоднородные факторы внутренней и внешней среды менеджмента авиапредприятия. Методом экспертных оценок определена степень влияния факторов среды менеджмента авиапредприятия на безопасность авиационной деятельности. ; International Civil Aviation Organization (ІСАО) requires further improvement based on the risk assessment methods which focused on further quantity reduction of aviation accidents in the world. The modern approach gives us an opportunity to verify different objects and subjects of aviation as a single system. For this reason, today, it is very important to investigate the combined influence of inhomogeneous factors of internal and external management environment of aviation enterprise on the aviation safety and to identify all the risk factors. The structural analysis of management environment of aviation enterprise was carried out. And, as follows it from the analysis, inhomogeneous factors which influence the aviation activity were classified and formalized: factors of internal management environment of aviation enterprise (goals, tasks, structures, technology and personnel); factors of external management environment of aviation enterprise of direct influence (consumers, competitors, partners, laws and authorities) factors of external management environment of aviation enterprise of indirect influence (economic situation, progress in science and technology, political factors, sociocultural factors, international events). Hierarchic composition of priorities is based on the example of «Technology» factor of internal management environment of aviation enterprise. Settheoretical approach was suggested in order to generalize the inhomogeneous factors of management environment of aviation enterprise. It allows to take into account structural hierarchical pattern, inhomogeneity, dynamic instability and to define conditions for their estimation. The variables of significance were obtained with the help of expert estimation. The variables show the influence of parameters of factors of internal and external management environment on aviation safety. It was determined that the aircraft performance characteristics among the parameters of factor of internal management environment «Technology» have the greatest influence. The level of vehicles, buildings and constructions dilapidation as well as technological operations on airport servicing have the lowest influence. The value of multiplicative function of estimation of parameters of factor of internal management environment «Technology» was obtained while aviation enterprise examination. Estimation method of influence of inhomogeneous factors of management environment of aviation security will be applied to the «Passports of aviation safety». The passport will be used by the State Aviation Service of Ukraine for the quantative evaluation during audits aviation companies.

Цель. Наиболее наболевшая проблема, с которой сталкиваются специалисты безопасности железнодорожного транспорта, это происшествия на железнодорожных переездах. Цель – исследовать обстоятельства, которые влияют на безопасность движения на переездах, и предложить специалистам по повышению безопасности эффективные инструменты решения проблем на этих опасных местах инфраструктуры железных дорог. Методика. В статье представлен метод логической регрессии для оценки аварийности на железнодорожных переездах Литвы. Авторами были исследованы и оценены основные факторы, влияющие на безопасность железнодорожных переездов. Это – интенсивность движения поездов и автомобилей через железнодорожный переезд, видимость приближающегося поезда с обеих сторон переезда, максимальная допустимая скорость движения поездов, число железнодорожных путей (однопутный, двухпутный, многопутный), уровень оборудования сигнализации и автоматики переезда, населённость местности, наличие ограждений и т. д. Были выделены те факторы, которые возможно описать математическими выражениями (числами). Результаты. Методом логической регрессии, установлено, что самые острые проблемы на железнодорожных переездах – это максимальная допустимая скорость поездов, плохая видимость переезда (менее 1000 м), интенсивность движения дорожного транспорта на переездах и неправильное оборудование автомобильных дорог, пересекающих рельсы. На основе результатов исследования, формулируются выводы и рекомендации специалистам безопасности железнодорожного движения о том, какие первостепенные меры по предотвращению несчастных случаев и на каких железнодорожных переездах необходимо принять незамедлительно. Научная новизна. Раскрыты тенденции и основные причины происшествий на железнодорожных перекрёстках Литвы за 2004-2011 год. Обоснована необходимость внедрения прогрессивных технических мер для предотвращения инцидентов на железнодорожных перекрёстках. Практическая значимость. Около 50% железнодорожных переездов Литвы не соответствуют законодательству по требованиям видимости переездов. Именно этот параметр железнодорожных переездов является одним из решающих факторов риска безопасности движения. В целях устранения влияния на аварийность из-за плохой видимости переезда, предлагается использовать «лежачих» полицейских. Вопрос о ликвидации переездов одного уровня позволит предотвратить инциденты и оптимизировать риски в условиях увеличения объёма перевозок по автомобильным и железным дорогам, роста скорости движения поездов и осуществления важных крупномасштабных автомобильных и железнодорожных проектов. ; Purpose. The most pressing problem facing the rail traffic safety experts is an accident rate at the railway level crossings. The purpose is to investigate the circumstances, which affect traffic safety at the level crossings, and to offer effective tools for experts to improve the safety the problems of these dangerous spaces of railway infrastructure. Methodology. This paper observes the logistic regression as a method to estimate the accident rate at level crossings in Lithuania. The authors have studied and evaluated the key factors affecting the safety of railway crossings. These factors are the intensity of trains and road transport means through the railway level crossing, the visibility of the approaching train from both sides of the traffic, the maximum permissible speed of the trains, the number of tracks (single track, double track, and multi-track), the level of installed alarm and automatic equipment, a density of population in this area, etc. Finally, only the factors, which might be described by mathematical expressions (numbers), were identified. Findings. By using logistic regression method, it was found that the most determinant factors at level crossings are the maximum speed of trains, poor visibility crossing (less than 1,000 m), intensity of the road traffic at crossings, and inappropriate implementation of roads crossing the rails. Based on the study results, the conclusions and recommendations were formulated which primary measures to prevent accidents at level crossing and on what level crossing should be taken urgently. Originality. Revealed trends and major causes of accidents at railway crossings of Lithuania for 2004-2011 year. The necessity of implementation of progressive technical measures for the prevention accidents on railway level crossing is proved. Practical value. About 50% of Lithuanian railway crossings do not meet the requirements of the level crossing legislation. This parameter is one of the key risk factors for traffic safety at level crossings. In order to eliminate the effect on accident due to poor visibility of moving train, it is proposed to use the "speed bumps". Question of the elimination of one level crossing is becoming more and more important due to the increased volume of traffic on the roads and railways, growing the speed of trains and the implementation of important large-scale road and rail projects.