Параграф навчального посібника, у якому розкрито основні положення регіональної економічної інтеграції, історичні етапи європейської інтеграції, галузеву політику Європейського Союзу, відносини між Україною та ЄС, а також особливості процесів розширення економічної інтеграції. Для студентів-міжнародників і всіх, хто цікавиться європейськими інтеграційними процесами. ; Видання здійснено за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження»
У статті розглянутий взаємозв'язок між брендингом території у новостворених об'єднаних територіальних громадах (далі ОТГ) та формуванням локальної ідентичності ОТГ як фактора її конкурентоспроможності.
Надано визначення понять «бренд» та «брендинг», які пропонуються вітчизняною на зарубіжною науковими школами. Доведено, що брендинг території ОТГ – це своєрідна стратегія, спрямована на поліпшення іміджу адміністративно-територіальної одиниці для залучення інвесторів, туристів, бізнесменів. Виділено функції бренду території ОТГ, які стосуються користувача (ідентифікації, персоналізації, гарантії, спрощення рішення та задоволення) і зазначено, що ефективне просування бренду залежить від інвестицій вкладених в його первісне просування, насамперед, в інформативну рекламу.
Доведено, що локальна ідентичність, як місце проживання, територія, що має певні відмінності, характеристики і стає брендом, а брендинг – механізм спрямований на згуртування локальних співтовариств, що проживають на території ОТГ, формування уявлення про власну ідентичність до цієї території. У статті бренди окремих територій громад визначені, як локальні бренди, що характеризують ментальність місцевого населення, його наближеність до культурних та історичних традицій, що обумовлене природно-географічними, економічними, історичними та соціально-культурними факторами. Зроблено акцент на використанні логотипу та інших візуальних атрибутів бренду громади для посилення локальної ідентичності, тобто самоототожнення індивідів з місцевим співтовариством, заснованої на культурно-психологічній єдності населення. Бренд території ОТГ є інструментом реалізації стратегії розвитку громади, тому що акумулює інтереси її населення, інвесторів, бізнесу, влади, і, таким чином, виступає фактором конкурентоспроможності.
У статті висвітлено стан розвитку музейної справи на теренах Надвірнянського району Івано-Франківщини та роль музейної педагогіки у формуванні національно-культурної ідентичності молодого покоління. Акцентовано увагу на важливості функціонування громадських, відомчих і приватних музеїв Надвірнянщини як осередків духовності, історичної пам'яті та патріотичного виховання молоді. Розкрито досвід роботи кращих музеїв у справі збереження, дослідження і популяризації історико-культурної спадщини Гуцульщини і Покуття. Визначено подальші напрями досліджень і діяльності у сфері музейної педагогіки і музеєзнавства.
Ключові слова: Надвірнянщина, Гуцульщина, Покуття, музейна педагогіка, музеєзнавство, національно-культурна ідентичність, національно-патріотичне виховання, історико-культурна спадщина.
У статті аналізується тісний, хоча й ідеологічно контр- оверсійний зв'язок між філософами-постструктуралістами Мішелем Фуко і Жаком Деррідою та постколоніальними авторами Едвардом Саїдом і Гаятрі Чакраворті Співак. Останні використали інтелектуальні надбання європейців, щоб створити власну ідентичність та протиставити її образові "Іншого", який накидувався їхнім народам західно- європейськими загарбниками. ; The article discusses intellectual connection between poststructuralism and postcolonialism theories through juxtaposition of two leading postcolonial thinkers Edward Said and Gayatri C. Spivak to their poststructuralist "predecessors", Michel Foucault and Jacques Derrida. Unmasking of European authority has been an essential political and cultural strategy towards decolonization; however, postcolonial writers attain their goals by applying methodology of the unfriendly to them Western culture.
В статті розглядаються особливості та проблеми формування політичної танаціонально-цивілізаційної ідентичності в умовах глобалізації та інформатизації сучасного світу.Досліджуються елементи, що складають структуру політичної ідентичності та її типи.Аналізується вплив на політичну ідентичність процесів глобалізації та інформатизаціїсуспільства.Л.А. ТіхоноваПРОБЛЕМЫ ФОРМИРОВАНИЯ ПОЛИТИЧЕСКОЙ ИДЕНТИЧНОСТИСОВРЕМЕННОГО УКРАИНСКОГО ОБЩЕСТВАВ статье рассматриваются особенности и проблемы формирования политической инационально-цивилизационной идентичности в условиях глобализации и информатизациисовременного мира. Исследуются элементы, составляющие структуру политическойидентичности и ее типы. Анализируется влияние на политическую идентичность процессовглобализации и информатизации общества.Ключевые слова: информационное общество, политическая идентичность,идентификация, самоидентификация.L. TіchonovaPROBLEMS OF FORMING OF POLITICAL IDENTITY OF MODERN UKRAINIAN SOCIETYFeatures and problems of formation of political, national and civilized identity in conditions ofglobalization and informatization of the modern world are considered in this article. Elements which aremade structure of political identity and its types are researched. Influence on the political identity of theprocesses of globalization and information of society are analyzed.Key words: information society, political identity, identification, self-identity.
This article analyzes the context of professional identity development of the Border Guard Service of Ukraine officers, considers the theoretical and practical approaches to the formation of professional identity, examines of service on the border conditions. The nature and intensity of the professional identity formation of border guard service offic-ers determined the social environment and characteristics of the professional activities. Professional identity of a person depends on the content and activities and forms only during its implementation. Therefore, based on the principle active approach, profession-al identity can be considered as a relatively independent factor. It is concluded that not only objective and subjective factors determine the contents of the existing qualities of the border guard services officers. These factors also determine the content and effective-ness of necessary qualities formation, and intensity of professional identity formation. ; У статті аналізуються контексти формування професійної ідентичності посадових осіб Прикордонної служби України, досліджуються теоретичні та практичні підходи до формування професійної ідентичності, розглядаються умови служби на кордоні. Характер та інтенсивність формування професійної ідентичності посадових осіб при-кордонної служби визначається соціальним середовищем та особливостями профе-сійної діяльності. Отже, спираючись на принцип діяльнісного підходу, можна роз-глядати її як відносно самостійний чинник, оскільки професійна ідентичність особи залежить від змісту діяльності і формується тільки під час її здійснення. Робиться висновок про те, що не лише об'єктивні і суб'єктивні чинники детермінують зміст існуючих якостей посадової особи прикордонної служби. Ці чинники також визна-чають зміст і ефективність процесу формування необхідних якостей, інтенсивність формування професійної ідентичності. ; У статті аналізуються контексти формування професійної ідентичності посадових осіб Прикордонної служби України, досліджуються теоретичні та практичні ...
The article examines topical issues of political theory and practice – the formation of political identity. Determined its features in postcommunist Ukraine, сomposition and analyzed such as national, socio-cultural, regional, civilization, civic identity. ; В статье исследуется актуальный вопрос политической теории и практики – процесс формирования политической идентичности в условиях глобализации. Определены его особенности в посткоммунистической Украины и проанализированы такие составляющие, как национальная, социокультурная, региональная, цивилизационная, гражданская идентичности. ; У статті досліджується актуальне питання політичної теорії та практики – процес формування політичної ідентичності в умовах глобалізації. Визначено його особливості у посткомуністичній Україні та проаналізовано такі складові, як національна, соціокультурна, регіональна, цивілізаційна, громадянська ідентичності.
Introduction: the development of the professional identity of law enforcement officers at the stage of professional training has been considered. A number of factors of subjective nature, psychological and pedagogical conditions, which are based on understanding of the structure, functions, mechanisms and regularities of the development of a person's identity have been highlighted. The author has studied the factors related to the specifics of studying at higher educational institutions with specific learning conditions that are of particular importance in the process of developing the professional identity of future law enforcement officers.Contemporary changes in the social environment need to have increased requirements for a modern specialist, where the professional identity of an individual is one of the main preconditions for the adaptation at the stage of professional formation. The formed professional identity is a significant factor.The urgency of the problem of the professional identity is also due to the fact that the country strives for reliable, well-trained and motivated law enforcement officers in the conditions of a protracted economic, political crisis and active social changes that led to a certain weakening of the socio-psychological mechanisms of society's regulation, for the stabilization of the situation in the country.The purpose is to study and analyze the factors and conditions for the development of the professional identity of future law enforcement officers who are trained at higher educational institutions with specific learning conditions.Methods. Theoretical analysis of scientific literature.Results. Analysis of recent research reveals the peculiarities of criteria for professional psychological selection for studying at higher educational institutions with specific learning conditions, self-actualization at different stages of professional formation, motivational basis for the professional development of law enforcement officers.Originality. There is nowadays the need of a thorough study of the peculiarities of the professional formation of law enforcement officers at the stage of professional training in order to develop psychological methods for training future law enforcement officers that they perform their professional duties as law enforcement officers.Conclusions. The mechanism of formation of the professional identity of cadets includes: the organization of self-comprehension and self-awareness within future professional activities in the process of studying at higher educational institutions; independent decision-making on solving professional tasks; determining life and professional perspectives in the process of training; creation of the conditions for the disclosure of cadets' abilities, development of the needs for mastering professional knowledge, information seeking, and the solution of professionally oriented tasks. Consequently, the analysis of the peculiarities of these factors and the conditions for the development of the professional identity of future law enforcement officers provides grounds to emphasize the special role of the factors in this process related to the specificity of studying at higher educational institutions with specific learning conditions. ; Рассмотрено развитие профессиональной идентичности личности в процессе профессиональной подготовки. Освещен ряд факторов субъективного характера а также психолого – педагогические условия, основанные на понимании структуры, функций, механизмов и закономерностей развития идентичности личности. Рассмотрены факторы, связанные со спецификойобучением в вузах со специфическими условиями обучения, которые имеют особое значение в процессе развития профессиональной идентичности будущих правоохранителей. ; Розглянуто розвиток професійної ідентичності правоохоронців на етапі фахової підготовки. Висвітлена низка чинників суб'єктивного характеру та психолого-педагогічні умови, що ґрунтуються на розумінні структури, функцій, механізмів і закономірностей розвитку ідентичності особистості. Розглянуті чинники, що пов'язані із специфікою навчанням у ВНЗ зі специфічними умовами навчання, які мають особливе значення у процесі розвитку професійної ідентичності майбутніх правоохоронців.
Introduction: the development of the professional identity of law enforcement officers at the stage of professional training has been considered. A number of factors of subjective nature, psychological and pedagogical conditions, which are based on understanding of the structure, functions, mechanisms and regularities of the development of a person's identity have been highlighted. The author has studied the factors related to the specifics of studying at higher educational institutions with specific learning conditions that are of particular importance in the process of developing the professional identity of future law enforcement officers.Contemporary changes in the social environment need to have increased requirements for a modern specialist, where the professional identity of an individual is one of the main preconditions for the adaptation at the stage of professional formation. The formed professional identity is a significant factor.The urgency of the problem of the professional identity is also due to the fact that the country strives for reliable, well-trained and motivated law enforcement officers in the conditions of a protracted economic, political crisis and active social changes that led to a certain weakening of the socio-psychological mechanisms of society's regulation, for the stabilization of the situation in the country.The purpose is to study and analyze the factors and conditions for the development of the professional identity of future law enforcement officers who are trained at higher educational institutions with specific learning conditions.Methods. Theoretical analysis of scientific literature.Results. Analysis of recent research reveals the peculiarities of criteria for professional psychological selection for studying at higher educational institutions with specific learning conditions, self-actualization at different stages of professional formation, motivational basis for the professional development of law enforcement officers.Originality. There is nowadays the need of a thorough study of the peculiarities of the professional formation of law enforcement officers at the stage of professional training in order to develop psychological methods for training future law enforcement officers that they perform their professional duties as law enforcement officers.Conclusions. The mechanism of formation of the professional identity of cadets includes: the organization of self-comprehension and self-awareness within future professional activities in the process of studying at higher educational institutions; independent decision-making on solving professional tasks; determining life and professional perspectives in the process of training; creation of the conditions for the disclosure of cadets' abilities, development of the needs for mastering professional knowledge, information seeking, and the solution of professionally oriented tasks. Consequently, the analysis of the peculiarities of these factors and the conditions for the development of the professional identity of future law enforcement officers provides grounds to emphasize the special role of the factors in this process related to the specificity of studying at higher educational institutions with specific learning conditions. ; Рассмотрено развитие профессиональной идентичности личности в процессе профессиональной подготовки. Освещен ряд факторов субъективного характера а также психолого – педагогические условия, основанные на понимании структуры, функций, механизмов и закономерностей развития идентичности личности. Рассмотрены факторы, связанные со спецификойобучением в вузах со специфическими условиями обучения, которые имеют особое значение в процессе развития профессиональной идентичности будущих правоохранителей. ; Розглянуто розвиток професійної ідентичності правоохоронців на етапі фахової підготовки. Висвітлена низка чинників суб'єктивного характеру та психолого-педагогічні умови, що ґрунтуються на розумінні структури, функцій, механізмів і закономірностей розвитку ідентичності особистості. Розглянуті чинники, що пов'язані із специфікою навчанням у ВНЗ зі специфічними умовами навчання, які мають особливе значення у процесі розвитку професійної ідентичності майбутніх правоохоронців.
У представленій статті автором розкривається механізм реалізації індивідуальної свободи в сучасному суспільстві, виявлено основні гендерні відмінності та аналізується їх вплив на самореалізацію особистості, а також визначаються особливості рольової соціалізації та формування гендерної ідентичності. Досліджуються поняття маскулінність, фемінність та андрогінність, а також сучасні гендерні стереотипи і їх вплив на формування соціальної поведінки людини. Констатується, що емоції і почуття у чоловіків і жінок практично однакові, але у зв'язку з існуючими гендерними ролями вони висловлюються порізному. Найбільші гендерні відмінності спостерігаються всфері материнства та батьківства. Підкреслюється, що відмінності між чоловіком і жінкою мають більш психологічний, ніж фізіологічний характер. Досліджується гендерний розподіл праці, який базується на умовному розподілі праці на продуктивну та репродуктивну. Продуктивна праця (оплачувана) піднімає соціальний статус особи, оцінюється суспільством як «робота» в прямому значенні слова. Репродуктивна праця (неоплачувана) включає в себе народження і виховання дітей, піклування про членів родини, ведення домашнього господарства. Зроблено висновки, що гендерні ролі мають бути гнучкими і виконуватися різними членами сім'ї в залежності від життєвих обставин та актуальних проблем окремих індивідів, з яких складається кожна конкретна сім'я. Також гендерні ролі в суспільстві в цілому можуть бути взаємозамінними та реалізовуватися індивідами залежно від їх природних здібностей та психофізіологічних особливостей.
In: Naukovi studi͏ï iz social'noiï ta polityc̆noï psycholohiï: z'irnyk statej = Scientific studios on social and political psychology : collection of articles, Heft 40(43), S. 157-171
Програмою емпіричного дослідження передбачено визначити структуру рольової взаємодії в учнівському колективі старшокласників, статус кожного з них та характеристики їхньої особистісної ідентичності, обумовленість її формування особливостями рольової взаємодії. Сформульовано основну гіпотезу дослідження, яка полягає в тому, що особливості побудови рольової взаємодії в малій групі, до якої належить особа, визначають рівні сформованості та характеристики її особистісної ідентичності: суб'єктності особистості, усвідомленості Я-образу, інтеграції Я-концепції в часі, цілісності та структурованості Я-концепції за когнітивними, емоційними та поведінковими складовими. Розроблено загальну модель впливу рольової взаємодії старшокласника на формування його особистісної ідентичності, а також часткові моделі, які деталізують особливості взаємодії групових очікувань та індивідуальної рольової Я-концепції в процесі формування ідентичності: від дифузної – до "мораторію" на самовизначення або формування запозиченої ідентичності, а від цих станів – до сформованої ідентичності. Ці типові стани ідентичності юнацького віку за Дж. Марсіа розглянуто як етапи її формування в онтогенезі. Висунуто декілька додаткових гіпотез дослідження: про існування зв'язку між соціометричним статусом учня в шкільному класі, який формується на основі рольової взаємодії, та рівнем сформованості особистісної ідентичності; про вплив змісту ролей, які виконує учень (позитивних, негативних, домінуючих, залежних, соціальних або міжособових, формальних або життєвих), на особливості сформованості особистісної ідентичності; про спроможність учня чинити спротив тиску учнівської групи в процесі рольової взаємодії, узгоджувати власні рольові домагання з груповими очікуваннями як провідними чинниками становлення його зрілої особистісної ідентичності.
У статті висвітлюються зв'язки між гастрономічною культурою та процесами громадянської ідентифікації, як наслідок, формування солідарного суспільства, консолідованої демократії. Зроблено наголос, що гастрономічні маркери репрезентації суспільства мають, зпоміж іншого, вагомий праксеологічний потенціал, насамперед для інституціоналізації соціально спаяного соціуму, підвищення якості життя масової особи. На прикладі теоретичного аналізу наукової/документальної літератури виокремлюються дані, які свідчать, що гастрономічне, з одного боку, може прискорювати процеси формування нової ідентичності, а з іншого – виступати в якості потужного ідентитету, який зберігає почуття традиційної приналежності до певної соціокультурної спільноти. Підкреслюється, що на цьому тлі практики харчування, окрім задоволення фізіологічних потреб людини в макро та мікроелементах, тлумачаться як продовження соціокультурного контексту, суспільний феномен, отже, мають неабияку соціалізаційну силу. Зважаючи на це, зроблено висновок, що такі практики дозволяють як активізувати внутрішньогрупову взаємодію/інтеграцію, так і набувати важливого сенсу в процесах іншування.
Adoption of national identity civil type in Ukraine becomes a special task of the state, which is the basis for the implementation of the necessary reforms, the legitimation of political system, further development of civil society and theestablishment of national unity. Obviously, this causes the actualization of the discourses of identity, especially in the identification of problems of co-evolution of searches and institutional development.organizational and legal framework, as a system of organizational and regulatory instruments aimed at efficient and effective use of resources of the state, local governments and civil institutions in the process of constructing a national identity space, there is a base relative to other mechanisms for the formation of a civil nation ; Утверждение общенациональной идентичности гражданского типа в Украине становится особой задачей государства, что является основой для осуществления необходимых реформ, легитимации политического устройства, дальнейшего становления гражданского общества и утверждения национального единства. Очевидно, это и обуславливает актуализациюдискурсов идентичности, особенно в сфере проблем коэволюции идентификационных поисков и институционального развития. Организационноправовой механизм, как система организационных и нормативно-правовых инструментов, направленных на оптимальное и эффективное использование ресурсов государства, органов местного самоуправления и гражданских институтов в процессах конструирования национального идентификационного пространства, есть базовым относительно других механизмов формирования гражданской нации. ; Утвердження загальнонаціональної ідентичності громадянського типу в Україні постає особливим завданням державотворення, що є основою для здійснення суспільно необхідних реформ, легітимації політичного устрою, подальшого становлення громадянського суспільства та утвердження національної єдності. Очевидно, це й зумовлює актуалізацію дискурсів ідентичностей, особливо у сфері проблем коеволюції ідентифікаційних пошуків та інституціонального розвитку. Організаційно-правовий механізм,як система організаційних та нормативно-правових інструментів, спрямованих на оптимальне та ефективне використання ресурсів держави, органів місцевого самоврядування й громадянських інституцій в процесах конструювання національного ідентифікаційного простору, постає базовим щодо інших механізмів формування громадянської нації.
