Suchergebnisse

У статті досліджено ранні приклади проникнення у Китай зразків мистецтва європейських клавішних інструментів. Розглянуто приклади європейського клавірного репертуару, що спорадично з'являвся в Китаї у XVII–XIX ст.; діяльність західних та українських місіонерів; установки провідних ідеологів Китаю Тань Ситуна і Сунь Ятсена, що сприяли посиленню зацікавлення мистецькими колами Китаю європейським клавірним мистецтвом. Охарактеризовано значення ролі місіонерів та ідеологів Китаю, а також наслідків експансії іноземних колонізаторів у процесах впровадження в китайський культурний простір фортепіанного мистецтва і педагогіки. ; The first key instrument of European example appeared in China in the very end of XVII cent., when at the court of emperor Kansi (1654–1722 ) was already existed the music making on the clavichord. In the context of spreading some leaks investigation in China of clavier art arises the fact of serious interest by the emperor of eastern and western music and drawing by him to the court the most authoritative those days teachers-missioners, who by the Pope's authorization were sent to China with spiritual mission.In China from the beginning of XVII cent. there were many Christian church missioners from the West: fleming Ferdinand Verbist, Italians Mario Ricci and Teodoriko Pedrini, portuguese Tomas Pereira, French Jean Francois Herbilion and Josef Amino, from America – Semuel Robins Broun, Jung John Allen and others.The first concert of Chinese musical history where the composition of European music was sounded, was the Ode to Horazio, which the choir of eunuchs under the Italian missioner – jesuit Mario Ricci guidance performed for the Kansi emperor.In the crossing conditions of very distant civilizations of East and West the religion became the core of intercultural contacts. The biggest influence on the art of Far East development made the Christian religion validation.Chinese and western music historians show the sources of penetration to China the European clavier instruments and separate clavier compositions of western European composers through the western missioners activity. Their activity became very important on the road of stable continuity achievement in the professional fortepiano education. Among first examples of compositions performed by western European composers in China – play of J. F. Ramo, "Un appels un oiseaux" and "Les Sauvages", F. Кuperen "Butterfly", "Znicky", "Faithful" and dances from clavier suite by J. Shambonier "Saraband" and "Garbage". An important role belongs to the missioner from Ukraine: Demian Mnogogrishnyі, archimandrites Ilarion Legayskyі and Antoniy Platkowskyі. The result of their being in China became the Christian doctrine development activization assistance, which caused the Chinese population interest to the eastern European music tradition: church singing learning, European system of notes writing. The Worship in Christian churches was in the same way as it was in catholic – in accompaniment of clavier-winds small organ.The beginning of the serious changes period became the period of XIX cent. As a result of English, German, French influence on China the national liberation movement took place. The founders of its ideology became Tan Sytun and Sun Jatsen. While the strive of finishing with foreign colonizers power domination, they started the activity with democratization of the society and separately supported the spreading of European forms of cultural life. That has appeared in the sphere of education – the foreign teachers-musicians support in Chinese educational institutes of western form of fortepiano play teaching. The weak position of cultural infrastructure of Chinese state positively assisted fastening of the common development of artistic processes. As separated influence – rebel movement against the domination of Manchu dynasties, movement against expansion of foreign colonizers and in spite of this – start of the active open cooperation with West on the all levels supported gradual distribution of the cultural life forms. The period of the end of XIX-beginning of XX cent. became the beginning of the Chinese art approach to the European art and its separate achievement – fortepiano performing and composing art.

The article analyses the role and significance of the Zhytomyr period of V. Kosenko's activity for the whole composer's creative path. The research objective is to outline the general features of the significance of the Zhytomyr period of V. Kosenko's creative work for the whole master's creative path. The master's performing and creative activity during the 1920's is considered. The author studied the Cello and Piano Sonata, created in 1923. Peculiarities of V. Kosenko's author's concerts are revealed. The significance of the composer's work for Ukrainian piano music is studied. It was found that V. Kosenko's piano works are rich in many different pianistic techniques. The research methodology involves the application of the historico-logical method. This methodological approach allows revealing and analysing the origin and formation of Ukrainian Soviet musical culture of the 1920's. The scientific novelty of the work is to establish that Kosenko's romances are perfect in form and texture, easy to understand, are melodious, marked by emotionally excited character. V. Kosenko's concert and propaganda activity deserves special attention, as its focus was conditioned by the tasks set before the intelligentsia of that time related to radical transformations in the field of education and culture (to help different segments of the population to acquire knowledge, understand the values of literature and art). Conclusions. The article notes that it was during the Zhytomyr period of creativity (during 1918-1929) that the talent of V. Kosenko as a performer-pianist and composer-lyricist was formed. It is proved that in a difficult period V. Kosenko created highly artistic pieces of chamber vocal and instrumental music, a number of songs, choirs and solo songs, as well as several symphonic works, which testified to the composer's high professionalism, the democratic focus of his music, and received wide public recognition. It was found out that in the years of origin and formation of Ukrainian music of the Soviet period V. Kosenko did not set himself cardinal tasks of the formation of the national musical language, the search for new means of expression. Instead, he was very active in defending the classical style, actively implementing its forms and methods. The composer constantly sought to raise national art to high professionalism, to the top of world classics. ; Мета дослідження – окреслення загальних рис значення житомирського періоду творчості В.Косенка для усього творчого шляху митця. У статті проаналізовані роль і значення житомирського періоду діяльності В.Косенка для усього творчого шляху композитора. Розглянута виконавська і творча діяльність майстра упродовж 1920-х років. Досліджена створена в 1923 році Соната для віолончелі й фортепіано. Виявлені особливості авторських концертів В.Косенка. Вивчене значення творчості композитора для української фортепіанної музики. З'ясовано, що фортепіанні твори В.Косенка насичені багатьма різноманітними піаністичними прийомами. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико - логічного методу. Зазначений методологічний підхід дозволяє розкрити та піддати аналізу зародження й становлення української радянської музичної культури 1920-х рр. Наукова новизна роботи полягає у встановленні, що романси В. Косенка досконалі за формою й текстурою, легко засвоюються, відзначаються наспівною мелодикою й емоційно-схвильованим характером. Велику увагу заслуговує концертно-пропагандистська діяльність В. Косенка, оскільки її спрямованість була зумовлена поставленими перед тодішньою інтелігенцією завданнями, пов'язаними з корінними перетвореннями в галузі освіти й культури (допомогти різним верствам населення оволодіти знаннями, осягнути цінності літератури й мистецтва). Висновки. У статті зазначається, що у ході житомирського періоду творчості (протягом 1918-1929 рр.) сформувався талант В. Косенка як виконавця-піаніста і композитора-лірика. Доведено, що у складний період В. Косенко створив високохудожні зразки камерної вокальної та інструментальної музики, ряд пісень, хорів і солоспівів та кілька симфонічних творів, що свідчили про високу професіональну майстерність композитора, демократичне спрямування його музики і дістали тоді широке громадське визнання. З'ясовано, що у роки зародження й становлення української музики радянського періоду В. Косенко не ставив перед собою кардинальних завдань щодо формування національної музичної мови, пошуків нових засобів виразності. Натомість він вельми активно відстоював класичний стиль, активно впроваджував його форми й методи. Композитор постійно прагнув підносити національне мистецтво до високого професіоналізму, до вершин світової класики.

The article analyses the role and significance of the Zhytomyr period of V. Kosenko's activity for the whole composer's creative path. The research objective is to outline the general features of the significance of the Zhytomyr period of V. Kosenko's creative work for the whole master's creative path. The master's performing and creative activity during the 1920's is considered. The author studied the Cello and Piano Sonata, created in 1923. Peculiarities of V. Kosenko's author's concerts are revealed. The significance of the composer's work for Ukrainian piano music is studied. It was found that V. Kosenko's piano works are rich in many different pianistic techniques. The research methodology involves the application of the historico-logical method. This methodological approach allows revealing and analysing the origin and formation of Ukrainian Soviet musical culture of the 1920's. The scientific novelty of the work is to establish that Kosenko's romances are perfect in form and texture, easy to understand, are melodious, marked by emotionally excited character. V. Kosenko's concert and propaganda activity deserves special attention, as its focus was conditioned by the tasks set before the intelligentsia of that time related to radical transformations in the field of education and culture (to help different segments of the population to acquire knowledge, understand the values of literature and art). Conclusions. The article notes that it was during the Zhytomyr period of creativity (during 1918-1929) that the talent of V. Kosenko as a performer-pianist and composer-lyricist was formed. It is proved that in a difficult period V. Kosenko created highly artistic pieces of chamber vocal and instrumental music, a number of songs, choirs and solo songs, as well as several symphonic works, which testified to the composer's high professionalism, the democratic focus of his music, and received wide public recognition. It was found out that in the years of origin and formation of Ukrainian music of the Soviet period V. Kosenko did not set himself cardinal tasks of the formation of the national musical language, the search for new means of expression. Instead, he was very active in defending the classical style, actively implementing its forms and methods. The composer constantly sought to raise national art to high professionalism, to the top of world classics. ; Мета дослідження – окреслення загальних рис значення житомирського періоду творчості В.Косенка для усього творчого шляху митця. У статті проаналізовані роль і значення житомирського періоду діяльності В.Косенка для усього творчого шляху композитора. Розглянута виконавська і творча діяльність майстра упродовж 1920-х років. Досліджена створена в 1923 році Соната для віолончелі й фортепіано. Виявлені особливості авторських концертів В.Косенка. Вивчене значення творчості композитора для української фортепіанної музики. З'ясовано, що фортепіанні твори В.Косенка насичені багатьма різноманітними піаністичними прийомами. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико - логічного методу. Зазначений методологічний підхід дозволяє розкрити та піддати аналізу зародження й становлення української радянської музичної культури 1920-х рр. Наукова новизна роботи полягає у встановленні, що романси В. Косенка досконалі за формою й текстурою, легко засвоюються, відзначаються наспівною мелодикою й емоційно-схвильованим характером. Велику увагу заслуговує концертно-пропагандистська діяльність В. Косенка, оскільки її спрямованість була зумовлена поставленими перед тодішньою інтелігенцією завданнями, пов'язаними з корінними перетвореннями в галузі освіти й культури (допомогти різним верствам населення оволодіти знаннями, осягнути цінності літератури й мистецтва). Висновки. У статті зазначається, що у ході житомирського періоду творчості (протягом 1918-1929 рр.) сформувався талант В. Косенка як виконавця-піаніста і композитора-лірика. Доведено, що у складний період В. Косенко створив високохудожні зразки камерної вокальної та інструментальної музики, ряд пісень, хорів і солоспівів та кілька симфонічних творів, що свідчили про високу професіональну майстерність композитора, демократичне спрямування його музики і дістали тоді широке громадське визнання. З'ясовано, що у роки зародження й становлення української музики радянського періоду В. Косенко не ставив перед собою кардинальних завдань щодо формування національної музичної мови, пошуків нових засобів виразності. Натомість він вельми активно відстоював класичний стиль, активно впроваджував його форми й методи. Композитор постійно прагнув підносити національне мистецтво до високого професіоналізму, до вершин світової класики.