It is known that effective prevention of skin cancer is to identify individuals with a high level of risk factors for skin cancer, timely diagnosis and active treatment of precancerous skin lesions. Among the diseases that pose an increased risk of squamous cell carcinoma are actinic keratosis. Thus, effective prevention of actinic keratosis is one of the crucial factors in justifying cost minimization and improving patients' quality of life. Aim – to substantiate the improvement of secondary prevention of actinic keratosis by developing a functional-organizational model based on a process approach. Material and methods.The methods of system and process approach, system and content analysis are applied in the research; medical-statistical, descriptive modeling. Statistical processing of material using EZR v. 1.35. Results. The proposed model envisages a number of structural elements and functions inherent in them, from the provision of health services at the level of a health care facility to communicative, informational-analytical, educational-methodological and scientific, resource and regulatory support at the territorial and national levels of government. The advantages of the proposed model include its justification based on the results of research, international developments, as well as current regulatory documents, medical standards. The implementation of the model will allow the healthcare provider to select and apply the necessary set of preventive measures in accordance with the medical-technological standards of medical care. The values of the coefficients of variation for all the distinguished advantages of the model, which were evaluated during the examination, did not exceed 10.0%, which indicates a low degree of variability and unanimity of expert estimates. Conclusions. The proposed functional and organizational model for improving the secondary prevention of actinic keratosis is in line with the principles of comprehensiveness and continuity of medical care and provides patients with quality and ...
The aim of the work – to offer the scientifically reasonable organizationally structural model of regional center of infectious diseases unlike existent separate structural subdivisions of infectious profile in the hospitals of different levels of medicare.Conclusions. We have developed a concept of optimization of care for patients with infectious pathology served as one of the stages on the way to radical changes, the content of which is contained in draft legal documents to government agencies proposed for adoption at the national level. Scientifically grounded optimization contagious service and its model for region (Rivne region), in which the structural basis is existing items and resources (infectious disease clinic for adult infectious disease clinic for children and hepatological center), existing and partially modified (laboratory service, specialized physical separation) and new (advisory cabinet of infectious patients, organizational and methodical study, information and analytical department, educational and training room). An inalienable element must be an educational center for the increase of level of knowledge in the system of continuous professional development of not only doctors-infectiologists but also doctors of other specialities on infectious diseases questions. ; Мета – запропонувати науково обґрунтовану організаційно-структурну модель обласного центру інфекційних захворювань на відміну від існуючих окремих структурних підрозділів інфекційного профілю у лікарнях різних рівнів медичної допомоги.Висновки. Пропонується створити обласний центр інфекційних захворювань на засадах функціонального об`єднання при єдиному методичному керівництві. До його складу увійдуть існуючі структури: інфекційне відділення для дорослих, інфекційне відділення для дітей, гепатологічний центр, ліжка профільних відділень. Новими структурними елементами мають стати консультативний кабінет інфекційних захворювань, окремий організаційно-методичний кабінет та інформаційно-аналітичний відділ. Невід`ємним елементом має бути навчально-тренінговий центр для підвищення рівня знань у системі безперервного професійного розвитку не тільки лікарів-інфекціоністів, а й лікарів інших спеціальностей з питань інфекційних захворювань.
The aim of the work – to offer the scientifically reasonable organizationally structural model of regional center of infectious diseases unlike existent separate structural subdivisions of infectious profile in the hospitals of different levels of medicare.Conclusions. We have developed a concept of optimization of care for patients with infectious pathology served as one of the stages on the way to radical changes, the content of which is contained in draft legal documents to government agencies proposed for adoption at the national level. Scientifically grounded optimization contagious service and its model for region (Rivne region), in which the structural basis is existing items and resources (infectious disease clinic for adult infectious disease clinic for children and hepatological center), existing and partially modified (laboratory service, specialized physical separation) and new (advisory cabinet of infectious patients, organizational and methodical study, information and analytical department, educational and training room). An inalienable element must be an educational center for the increase of level of knowledge in the system of continuous professional development of not only doctors-infectiologists but also doctors of other specialities on infectious diseases questions. ; Мета – запропонувати науково обґрунтовану організаційно-структурну модель обласного центру інфекційних захворювань на відміну від існуючих окремих структурних підрозділів інфекційного профілю у лікарнях різних рівнів медичної допомоги.Висновки. Пропонується створити обласний центр інфекційних захворювань на засадах функціонального об`єднання при єдиному методичному керівництві. До його складу увійдуть існуючі структури: інфекційне відділення для дорослих, інфекційне відділення для дітей, гепатологічний центр, ліжка профільних відділень. Новими структурними елементами мають стати консультативний кабінет інфекційних захворювань, окремий організаційно-методичний кабінет та інформаційно-аналітичний відділ. Невід`ємним елементом має бути навчально-тренінговий центр для підвищення рівня знань у системі безперервного професійного розвитку не тільки лікарів-інфекціоністів, а й лікарів інших спеціальностей з питань інфекційних захворювань.
In: Naukovi studi͏ï iz social'noiï ta polityc̆noï psycholohiï: z'irnyk statej = Scientific studios on social and political psychology : collection of articles, Issue 48(51), p. 124-144
У світі поширюється епідемія суїциду, який для юнаків 15-19 років, за даними UNICEF, став третьою за частотою причиною смертності. Зазвичай один шкільний суїцид зачіпає близько 135 осіб з оточення суїцидента, призводячи до виникнення суїцидальних кластерів, психічних розладів та інших небезпечних наслідків. На цей час в Україні розроблено науково обґрунтований комплекс засобів діагностики суїцидальних намірів, раннього втручання і кризової інтервенції в разі суїцидальних спроб, зокрема в закладах освіти. Водночас поственція як психологічний супровід постраждалих груп та осіб залишається найменш розробленою ланкою системи профілактики суїцидів у закладах освіти. Метою статті є аналіз зарубіжних моделей (протоколів) поственції суїциду та визначення на цій основі напрямів розроблення вітчизняної моделі поственційного супроводу колективу закладу освіти, в якому трапилися суїцид (буліцид) або його спроба. Проаналізовано протоколи поственційних заходів, що розроблені та застосовуються як модельні в п'яти країнах: Австралії, Великій Британії, Бельгії, Канаді, США. За результатами аналізу виокремлено інваріантні (які є в усіх протоколах) та варіативні (які є в одних, але немає в інших протоколах) складові поственції. Інваріантними складовими протоколів поственції є: створення кризової команди, відповідальної за кризове реагування, завчасне розроблення та створення маршрутів кризового реагування, завчасна підготовка відповідних фахівців, хронологічне регламентування процесу поственції, унормування поведінки, комунікації та організації соціального простору. Варіативні складові здебільшого відображають культурну, соціально-економічну, політико-психологічну специфіку спільноти, для якої розробляється протокол поственції. Створення адаптованого до вітчизняних реалій протоколу поственції суїциду (буліциду) або його спроби в закладі освіти дасть змогу зменшити деструктивний вплив суїцидального епізоду на осіб з групи ризику, зокрема ймовірність виникнення суїцидальних кластерів, ретравматизації близького оточення тощо; сприятиме більш швидкій нормалізації соціально-психологічного клімату в закладі освіти та поверненню його до звичних умов функціонування.
Even though the Polish cooperative banks were affected by the global crisis only indirectly, yet after the crisis their condition has begun to deteriorate. This was the result of numerous changes taking place within the macroeconomic and regulatory environment. This paper is to define the impact of crucial post-crisis regulations passed by the EU – CRDIV/CRR package, the directives on DGS and BRR – on the directions in which the organizational model of domestic cooperative banking should evolve.CRDIV/CRR is a regulatory package implementing the provisions of Basel III (Third Capital Agreement, Basel III). As part of the package, changes were made in two main areas determining banks' security: the first one is capital adequacy, the second – liquidity and liquidity risk. Implementation of the provisions of the CRD IV/CRR package regarding banks' capital base policy into the Polish legal regime began in mid-2015 on the back of the act on macro-prudential supervision of the financial system and crisis management in the financial system dated 5 August 2015.Directive 2014/49/EU of the European Parliament and of the Council concerning Deposit Guarantee Schemes (DGS) essentially increases the protection of depositors' savings and one of its main provisions is harmonizing the methods of financing deposit-guarantee schemes ex ante. The Directive of the European Parliament and Council 2014/59/EU (BRRD) defines the principles of establishing national recovery and resolution mechanisms. The DGS and BRR Directives were introduced into the Polish legal regime by means of the act on the bank guarantee fund, deposit guarantee scheme and resolution of 10 June 2016.Based on an analysis of the impact of selected EU and national post-crisis regulations on the cooperative banking sector in Poland, two final conclusions were reached. First and foremost, in the hitherto existing regulatory environment imposing additional burdens on all banks, privileges were foreseen mainly for Institutional Protection Schemes (IPSs) members, while in the new legal regime the proportionality rule was applied to a limited extent. Secondly, due to the privileges arising from existing regulations, the evolution of the organizational model of Poland's cooperative banking sector towards IPS seems to be inevitable. ; Несмотря на то, что польские кооперативные банки пострадали от глобального кризиса лишь частично, но после кризиса их состояние ухудшалось. Это стало результатом многочисленных изменений, происходящих в рамках макроэкономического и регуляторной среды.На основании анализа влияния отдельных посткризисных правил ЕС и национальных посткризисных мер на кооперативный банковский сектор в Польше было достигнуто двух окончательных выводов. Прежде всего, в существующем в настоящее время регуляторной среде, создает дополнительное бремя для всех банков, льготы предусматривались в основном для членов институциональных схем защиты (ИПС), тогда как в новом правовом режиме применялось ограничение пропорциональности. Во-вторых, из-за привилегии, вытекающие из существующих правил, эволюция организационной модели кооперативного банковского сектора Польши в IPS, кажется, неизбежна. ; Незважаючи на те, що польські кооперативні банки постраждали від глобальної кризи лише частково, але після кризи їх стан погіршувався. Це стало результатом численних змін, що відбуваються в рамках макроекономічного та регуляторного середовища. Цей документ визначає вплив вирішальних посткризових правил, прийнятих у пакеті ЄС - CRDIV / CRR, директиви щодо DGS та BRR - щодо напрямків розвитку організаційної моделі вітчизняного кооперативного банкінгу.CRDIV / CRR є регуляторним пакетом, який реалізує положення Базель III (Третя столична угода, Базель III). У рамках пакету були внесені зміни у двох основних сферах, що визначають безпеку банків: перша - достатність капіталу, друга - ризик ліквідності та ліквідності. Реалізація положень пакету CRD IV / CRR щодо політики розрахункової бази капіталу у польському правовому режимі розпочалася в середині 2015 року на тлі акту про макропруденційний нагляд за фінансовою системою та врегулювання кризових ситуацій у фінансовій системі від 5 серпня 2015 року.Директива 2014/49 / ЄС Європейського Парламенту та Ради щодо схем гарантування вкладів (ДГС) суттєво підвищує захист заощаджень вкладників, і одним із основних положень є гармонізація методів фінансування схем гарантування депозитів ex ante. Директива Європейського Парламенту та Ради 2014/59 / ЄС (BRRD) визначає принципи створення національних механізмів відновлення та регулювання. Директиви DGS та BRR були введені в правовий режим Польщі шляхом акту Банківського гарантійного фонду, схеми гарантування вкладів та постанови від 10 червня 2016 року.На підставі аналізу впливу окремих посткризових правил ЄС та національних посткризових заходів на кооперативний банківський сектор у Польщі було досягнуто двох остаточних висновків. Перш за все, в існуючому в даний час регуляторному середовищі, що створює додатковий тягар для всіх банків, пільги передбачалися в основному для членів Інституціональних схем захисту (ІПС), тоді як в новому правовому режимі застосовувалося обмеження пропорційності. По-друге, через привілеї, що випливають з існуючих правил, еволюція організаційної моделі кооперативного банківського сектора Польщі до IPS, здається, неминуча.
Even though the Polish cooperative banks were affected by the global crisis only indirectly, yet after the crisis their condition has begun to deteriorate. This was the result of numerous changes taking place within the macroeconomic and regulatory environment. This paper is to define the impact of crucial post-crisis regulations passed by the EU – CRDIV/CRR package, the directives on DGS and BRR – on the directions in which the organizational model of domestic cooperative banking should evolve.CRDIV/CRR is a regulatory package implementing the provisions of Basel III (Third Capital Agreement, Basel III). As part of the package, changes were made in two main areas determining banks' security: the first one is capital adequacy, the second – liquidity and liquidity risk. Implementation of the provisions of the CRD IV/CRR package regarding banks' capital base policy into the Polish legal regime began in mid-2015 on the back of the act on macro-prudential supervision of the financial system and crisis management in the financial system dated 5 August 2015.Directive 2014/49/EU of the European Parliament and of the Council concerning Deposit Guarantee Schemes (DGS) essentially increases the protection of depositors' savings and one of its main provisions is harmonizing the methods of financing deposit-guarantee schemes ex ante. The Directive of the European Parliament and Council 2014/59/EU (BRRD) defines the principles of establishing national recovery and resolution mechanisms. The DGS and BRR Directives were introduced into the Polish legal regime by means of the act on the bank guarantee fund, deposit guarantee scheme and resolution of 10 June 2016.Based on an analysis of the impact of selected EU and national post-crisis regulations on the cooperative banking sector in Poland, two final conclusions were reached. First and foremost, in the hitherto existing regulatory environment imposing additional burdens on all banks, privileges were foreseen mainly for Institutional Protection Schemes (IPSs) members, while in the new legal regime the proportionality rule was applied to a limited extent. Secondly, due to the privileges arising from existing regulations, the evolution of the organizational model of Poland's cooperative banking sector towards IPS seems to be inevitable. ; Несмотря на то, что польские кооперативные банки пострадали от глобального кризиса лишь частично, но после кризиса их состояние ухудшалось. Это стало результатом многочисленных изменений, происходящих в рамках макроэкономического и регуляторной среды.На основании анализа влияния отдельных посткризисных правил ЕС и национальных посткризисных мер на кооперативный банковский сектор в Польше было достигнуто двух окончательных выводов. Прежде всего, в существующем в настоящее время регуляторной среде, создает дополнительное бремя для всех банков, льготы предусматривались в основном для членов институциональных схем защиты (ИПС), тогда как в новом правовом режиме применялось ограничение пропорциональности. Во-вторых, из-за привилегии, вытекающие из существующих правил, эволюция организационной модели кооперативного банковского сектора Польши в IPS, кажется, неизбежна. ; Незважаючи на те, що польські кооперативні банки постраждали від глобальної кризи лише частково, але після кризи їх стан погіршувався. Це стало результатом численних змін, що відбуваються в рамках макроекономічного та регуляторного середовища. Цей документ визначає вплив вирішальних посткризових правил, прийнятих у пакеті ЄС - CRDIV / CRR, директиви щодо DGS та BRR - щодо напрямків розвитку організаційної моделі вітчизняного кооперативного банкінгу.CRDIV / CRR є регуляторним пакетом, який реалізує положення Базель III (Третя столична угода, Базель III). У рамках пакету були внесені зміни у двох основних сферах, що визначають безпеку банків: перша - достатність капіталу, друга - ризик ліквідності та ліквідності. Реалізація положень пакету CRD IV / CRR щодо політики розрахункової бази капіталу у польському правовому режимі розпочалася в середині 2015 року на тлі акту про макропруденційний нагляд за фінансовою системою та врегулювання кризових ситуацій у фінансовій системі від 5 серпня 2015 року.Директива 2014/49 / ЄС Європейського Парламенту та Ради щодо схем гарантування вкладів (ДГС) суттєво підвищує захист заощаджень вкладників, і одним із основних положень є гармонізація методів фінансування схем гарантування депозитів ex ante. Директива Європейського Парламенту та Ради 2014/59 / ЄС (BRRD) визначає принципи створення національних механізмів відновлення та регулювання. Директиви DGS та BRR були введені в правовий режим Польщі шляхом акту Банківського гарантійного фонду, схеми гарантування вкладів та постанови від 10 червня 2016 року.На підставі аналізу впливу окремих посткризових правил ЄС та національних посткризових заходів на кооперативний банківський сектор у Польщі було досягнуто двох остаточних висновків. Перш за все, в існуючому в даний час регуляторному середовищі, що створює додатковий тягар для всіх банків, пільги передбачалися в основному для членів Інституціональних схем захисту (ІПС), тоді як в новому правовому режимі застосовувалося обмеження пропорційності. По-друге, через привілеї, що випливають з існуючих правил, еволюція організаційної моделі кооперативного банківського сектора Польщі до IPS, здається, неминуча.
Background. Today, an incidence and a mortality of incurable chronic diseases is increasing in the world, growing the relevance of Palliative and Hospice Care (PHC) systems and services creating and developing. The unfavorable medical and demographic situation in Ukraine requires a substantiation and implementation of an affordable, high-quality and effective PHC System that requires of health care providers of all levels involving, interagency and intersectoral coordination and cooperation in the PHC delivery. The purpose was to substantiate the optimal functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine. Materials and methods. Medical statistics, national and international scientific literature, results of sociological research were used in the work; methods of systematic and structural-functional analysis, medical cartography, biblio-semantic, statistical and sociological methods of research were applied in the work. Results. The optimum functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine is substantiated, in particular the health care providers involved in specialized PHC providing and their tasks were defined. Conclusions. 1. A medical and social analysis of morbidity and mortality rates and medical and demographic data shows high mortality rate from malignant neoplasms and severe complications of chronic noncommunicable diseases, rapid aging of the population in Ukraine, which determine the high need of the population in PHC. This requires the substantiation and development of an accessible, high-quality and efficient PHC System based on innovative multidisciplinary, interagency and intersectoral approaches, which requires the coordination of the work of institutions that subordinated to different ministries and departments, involvement in PHC providing and social care for palliative patients of health care providers of all levels and social care institutions. 2. A systematic analysis of the PHC worldwide experience in many countries around the world, the recommendations of WHO, the European Association for Palliative Care (EAPC) and other reputable international professional organizations, allows us to propose a three-levels model of PHC System in Ukraine: 1) Palliative care approach or primary PHC; 2) General palliative care; 3) Specialized PHC (hospice or end-of-life care). This was the basis of the developed of the PHC System delivery to the population in Ukraine concept. 3. It is grounded, developed and tested at the level of the innovative components of the functional and organizational model of specialized PHC that based on a patient-family-oriented paradigm, a multidisciplinary, interagency and intersectoral approach at all levels of health care delivery that meets current international standards and norms, to integrate PHC into the Health Care System, the continuity of its delivery, and feedback through the involvement and cooperation of health care providers and social care institutions, public and charitable organizations, patients and their families. 4. The functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine is a high-tech, highly professional component of the Healthcare System, which requires modern high-tech equipment and effective medicines, special professional training and continuous professional development and motivation of the staff, appropriate legal framework and, of course, proper financial and political support of the Government of Ukraine, regional and local authorities and the interest and support of the whole society. ; Актуальность. Сегодня в мире растет распространенность и смертность населения от инкурабельные хронических заболеваний, что увеличивает актуальность создания и развития систем и служб оказания паллиативной и хосписной помощи (ПХП) населению. Неблагоприятная медико-демографическая ситуация в Украине требует обоснования и внедрения системы доступной, качественной и эффективной ПХП, что требует привлечения к оказанию ПХП медицинских работников учреждений здравоохранения (УЗ) всех уровней медицинской помощи, межведомственной и межсекторальной координации и сотрудничества. Цель работы: обосновать оптимальную функционально-организационная модель оказания специализированной ПХП населению в Украине. Материалы и методы. В работе были использованы данные медицинской статистики, национальная и международная научная литература, результаты социологического исследования; применены методы системного и структурно-функционального анализа, медицинской картографии, библиосемантический, статистический и социологический методы исследования. Результаты. Обоснована оптимальная функционально-организационная модель оказания специализированной ПХП населению в Украине, в частности определены учреждения, которые привлекаются к оказанию специализированной ПХП, и их задачи. Выводы. 1. Медико-социальный анализ показателей заболеваемости, смертности и медико-демографических данных свидетельствует о высоком уровне смертности от злокачественных новообразований (ЗН) и тяжелых осложнений хронических неинфекционных заболеваний (ХНИЗ), быстрое постарение населения в Украине, определяющих высокую потребность населения в ПХП. Указанное требует создания и развития системы доступной, качественной и эффективной ПХП, основанной на инновационных мультидисциплинарных, межведомственных и межсекторальных подходах, что требует координации работы учреждений, подчиненных различным министерствам и ведомствам, привлечения к оказанию ПХП и социальной услуги по паллиативному уходу (СУПУ) медицинских работников УЗ всех уровней медицинской помощи и работников учреждений социальной защиты населения. 2. Системный анализ мирового опыта внедрения ПХП во многих странах мира, рекомендаций ВОЗ, Европейской Ассоциации паллиативной помощи (ЕАРС) и других авторитетных международных профессиональных организаций позволяет предложить внедрить в Украине трехуровневую модель системы оказания ПХП: 1) Паллиативный подход или первичная ПХП; 2) Общая паллиативная помощь; 3) Специализированная ПХП (хосписная помощь или «помощь в конце жизни» - «end of life care». Отмеченное выше было положено в основу разработанной концепции системы оказания ПХП населению в Украине. 3. Обоснована, разработана и апробирована на уровне отдельных инновационных составляющих функционально-организационная модель специализированной ПХП, основой которой является пациент-семья-ориентированная парадигма, мультидисциплинарный, межведомственный и межсекторальный подход на всех уровнях оказания медицинской помощи, которая соответствует современным международным стандартам и нормам. Это обеспечит интеграцию ПХП в систему здравоохранения, непрерывность и преемственность ее оказания и обратная связь путем привлечения и сотрудничества учреждений здравоохранения и учреждений социальной защиты населения, общественных и благотворительных организаций, пациентов и их семей. 4. Предложенная функционально-организационная модель специализированной ПХП представляет собой наукоемкую высокопрофессиональную составляющую здравоохранения, требует современного высокотехнологичного оборудования и эффективных лекарственных средств, специальной профессиональной подготовки, безпрерывого профессионального развития и мотивации кадров, соответствующей нормативно-правовой базы и, безусловно, надлежащего финансового обеспечения и политической поддержки Правительства Украины, региональных и местных органов власти, заинтересованности и поддержки всего общества. ; Актуальність. Сьогодні у світі зростає поширеність і смертність населення від інкурабельних хронічних захворювань, що збільшує актуальність створення і розвитку систем і служб надання паліативної і хоспісної допомоги (ПХД) населенню. Несприятлива медико-демографічна ситуація в Україні вимагає обґрунтування і впровадження системи доступної, якісної і ефективної ПХД, що потребує залучення до надання ПХД медичних працівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) усіх рівнів медичної допомоги, міжвідомчої та міжсекторальної координації і співпраці. Мета роботи: обґрунтувати оптимальну функціонально-організаційну модель надання спеціалізованої ПХД населенню в Україні. Матеріали та методи. У роботі були використані дані медичної статистики, національна та міжнародна наукова література, результати соціологічного дослідження; застосовані методи системного та структурно-функціонального аналізу, медичної картографії, бібліосемантичний, статистичний і соціологічний методи дослідження. Результати. Обґрунтована оптимальна функціонально-організаційна модель надання спеціалізованої ПХД населенню в Україні, зокрема визначені заклади, що залучаються до надання спеціалізованої ПХД, та їх завдання. Висновки. 1. Медико-соціальний аналіз показників захворюваності і смертності та медико-демографічних даних свідчить про високий рівень смертності від злоякісних новоутворень (ЗН) і тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювань (ХНІЗ), швидке постаріння населення в Україні, що визначають високу потребу населення у ПХД. Зазначене вимагає створення і розвитку системи доступної, якісної і ефективної ПХД, заснованої на інноваційних мультидисциплінарних, міжвідомчих та міжсекторальних підходах, що потребує координації роботи закладів, підпорядкованих різним міністерствам і відомствам, залучення до надання ПХД та соціальної послуги з паліативного догляду (СППД) медичних працівників ЗОЗ усіх рівнів медичної допомоги та працівників закладів соціального захисту населення. 2. Системний аналіз світового досвіду впровадження ПХД у багатьох країнах світу, рекомендацій ВООЗ, Європейської Асоціації паліативної допомоги (ЕАРС) та інших авторитетних міжнародних фахових організацій дозволяє пропонувати впроваджувати в Україні трирівневу модель системи надання ПХД: 1) Паліативний підхід або первинна ПХД; 2) Загальна паліативна допомога; 3) Спеціалізована ПХД (хоспісна допомога або «допомога наприкiнцi життя» – «end of life care». Зазначене було покладено в основу розробленої концепції системи надання ПХД населенню в Україні. 3. Обґрунтовано, розроблено та апробовано на рівні окремих інноваційних складових функціонально-організаційну модель спеціалізованої ПХД, основою якої є пацієнт-сім'я-орієнтована парадигма, мультидисциплінарний, міжвідомчий і міжсекторальний підхід на усіх рівнях надання медичної допомоги, що відповідає сучасним міжнародним стандартам і нормам. Це забезпечить інтеграцію ПХД в систему охорони здоров'я, безперервність та наступність її надання і зворотний зв'язок шляхом залучення і співпраці закладів охорони здоров'я і установ соціального захисту населення, громадських і благодійних організацій, пацієнтів і їх родин. 4. Запропонована функціонально-організаційна модель спеціалізованої ПХД являє собою наукоємну високопрофесійну складову охорони здоров'я, що потребує сучасного високотехнологічного обладнання та ефективних лікарських засобів, спеціальної професійної підготовки, безперервного професійного розвитку і мотивації кадрів, відповідної нормативно-правової бази і, безумовно, належного фінансового забезпечення і політичної підтримки Уряду України, регіональних і місцевих органів влади та зацікавленості і підтримки усього суспільства.
Background. Today, an incidence and a mortality of incurable chronic diseases is increasing in the world, growing the relevance of Palliative and Hospice Care (PHC) systems and services creating and developing. The unfavorable medical and demographic situation in Ukraine requires a substantiation and implementation of an affordable, high-quality and effective PHC System that requires of health care providers of all levels involving, interagency and intersectoral coordination and cooperation in the PHC delivery. The purpose was to substantiate the optimal functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine. Materials and methods. Medical statistics, national and international scientific literature, results of sociological research were used in the work; methods of systematic and structural-functional analysis, medical cartography, biblio-semantic, statistical and sociological methods of research were applied in the work. Results. The optimum functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine is substantiated, in particular the health care providers involved in specialized PHC providing and their tasks were defined. Conclusions. 1. A medical and social analysis of morbidity and mortality rates and medical and demographic data shows high mortality rate from malignant neoplasms and severe complications of chronic noncommunicable diseases, rapid aging of the population in Ukraine, which determine the high need of the population in PHC. This requires the substantiation and development of an accessible, high-quality and efficient PHC System based on innovative multidisciplinary, interagency and intersectoral approaches, which requires the coordination of the work of institutions that subordinated to different ministries and departments, involvement in PHC providing and social care for palliative patients of health care providers of all levels and social care institutions. 2. A systematic analysis of the PHC worldwide experience in many countries around the world, the recommendations of WHO, the European Association for Palliative Care (EAPC) and other reputable international professional organizations, allows us to propose a three-levels model of PHC System in Ukraine: 1) Palliative care approach or primary PHC; 2) General palliative care; 3) Specialized PHC (hospice or end-of-life care). This was the basis of the developed of the PHC System delivery to the population in Ukraine concept. 3. It is grounded, developed and tested at the level of the innovative components of the functional and organizational model of specialized PHC that based on a patient-family-oriented paradigm, a multidisciplinary, interagency and intersectoral approach at all levels of health care delivery that meets current international standards and norms, to integrate PHC into the Health Care System, the continuity of its delivery, and feedback through the involvement and cooperation of health care providers and social care institutions, public and charitable organizations, patients and their families. 4. The functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine is a high-tech, highly professional component of the Healthcare System, which requires modern high-tech equipment and effective medicines, special professional training and continuous professional development and motivation of the staff, appropriate legal framework and, of course, proper financial and political support of the Government of Ukraine, regional and local authorities and the interest and support of the whole society. ; Актуальность. Сегодня в мире растет распространенность и смертность населения от инкурабельные хронических заболеваний, что увеличивает актуальность создания и развития систем и служб оказания паллиативной и хосписной помощи (ПХП) населению. Неблагоприятная медико-демографическая ситуация в Украине требует обоснования и внедрения системы доступной, качественной и эффективной ПХП, что требует привлечения к оказанию ПХП медицинских работников учреждений здравоохранения (УЗ) всех уровней медицинской помощи, межведомственной и межсекторальной координации и сотрудничества. Цель работы: обосновать оптимальную функционально-организационная модель оказания специализированной ПХП населению в Украине. Материалы и методы. В работе были использованы данные медицинской статистики, национальная и международная научная литература, результаты социологического исследования; применены методы системного и структурно-функционального анализа, медицинской картографии, библиосемантический, статистический и социологический методы исследования. Результаты. Обоснована оптимальная функционально-организационная модель оказания специализированной ПХП населению в Украине, в частности определены учреждения, которые привлекаются к оказанию специализированной ПХП, и их задачи. Выводы. 1. Медико-социальный анализ показателей заболеваемости, смертности и медико-демографических данных свидетельствует о высоком уровне смертности от злокачественных новообразований (ЗН) и тяжелых осложнений хронических неинфекционных заболеваний (ХНИЗ), быстрое постарение населения в Украине, определяющих высокую потребность населения в ПХП. Указанное требует создания и развития системы доступной, качественной и эффективной ПХП, основанной на инновационных мультидисциплинарных, межведомственных и межсекторальных подходах, что требует координации работы учреждений, подчиненных различным министерствам и ведомствам, привлечения к оказанию ПХП и социальной услуги по паллиативному уходу (СУПУ) медицинских работников УЗ всех уровней медицинской помощи и работников учреждений социальной защиты населения. 2. Системный анализ мирового опыта внедрения ПХП во многих странах мира, рекомендаций ВОЗ, Европейской Ассоциации паллиативной помощи (ЕАРС) и других авторитетных международных профессиональных организаций позволяет предложить внедрить в Украине трехуровневую модель системы оказания ПХП: 1) Паллиативный подход или первичная ПХП; 2) Общая паллиативная помощь; 3) Специализированная ПХП (хосписная помощь или «помощь в конце жизни» - «end of life care». Отмеченное выше было положено в основу разработанной концепции системы оказания ПХП населению в Украине. 3. Обоснована, разработана и апробирована на уровне отдельных инновационных составляющих функционально-организационная модель специализированной ПХП, основой которой является пациент-семья-ориентированная парадигма, мультидисциплинарный, межведомственный и межсекторальный подход на всех уровнях оказания медицинской помощи, которая соответствует современным международным стандартам и нормам. Это обеспечит интеграцию ПХП в систему здравоохранения, непрерывность и преемственность ее оказания и обратная связь путем привлечения и сотрудничества учреждений здравоохранения и учреждений социальной защиты населения, общественных и благотворительных организаций, пациентов и их семей. 4. Предложенная функционально-организационная модель специализированной ПХП представляет собой наукоемкую высокопрофессиональную составляющую здравоохранения, требует современного высокотехнологичного оборудования и эффективных лекарственных средств, специальной профессиональной подготовки, безпрерывого профессионального развития и мотивации кадров, соответствующей нормативно-правовой базы и, безусловно, надлежащего финансового обеспечения и политической поддержки Правительства Украины, региональных и местных органов власти, заинтересованности и поддержки всего общества. ; Актуальність. Сьогодні у світі зростає поширеність і смертність населення від інкурабельних хронічних захворювань, що збільшує актуальність створення і розвитку систем і служб надання паліативної і хоспісної допомоги (ПХД) населенню. Несприятлива медико-демографічна ситуація в Україні вимагає обґрунтування і впровадження системи доступної, якісної і ефективної ПХД, що потребує залучення до надання ПХД медичних працівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) усіх рівнів медичної допомоги, міжвідомчої та міжсекторальної координації і співпраці. Мета роботи: обґрунтувати оптимальну функціонально-організаційну модель надання спеціалізованої ПХД населенню в Україні. Матеріали та методи. У роботі були використані дані медичної статистики, національна та міжнародна наукова література, результати соціологічного дослідження; застосовані методи системного та структурно-функціонального аналізу, медичної картографії, бібліосемантичний, статистичний і соціологічний методи дослідження. Результати. Обґрунтована оптимальна функціонально-організаційна модель надання спеціалізованої ПХД населенню в Україні, зокрема визначені заклади, що залучаються до надання спеціалізованої ПХД, та їх завдання. Висновки. 1. Медико-соціальний аналіз показників захворюваності і смертності та медико-демографічних даних свідчить про високий рівень смертності від злоякісних новоутворень (ЗН) і тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювань (ХНІЗ), швидке постаріння населення в Україні, що визначають високу потребу населення у ПХД. Зазначене вимагає створення і розвитку системи доступної, якісної і ефективної ПХД, заснованої на інноваційних мультидисциплінарних, міжвідомчих та міжсекторальних підходах, що потребує координації роботи закладів, підпорядкованих різним міністерствам і відомствам, залучення до надання ПХД та соціальної послуги з паліативного догляду (СППД) медичних працівників ЗОЗ усіх рівнів медичної допомоги та працівників закладів соціального захисту населення. 2. Системний аналіз світового досвіду впровадження ПХД у багатьох країнах світу, рекомендацій ВООЗ, Європейської Асоціації паліативної допомоги (ЕАРС) та інших авторитетних міжнародних фахових організацій дозволяє пропонувати впроваджувати в Україні трирівневу модель системи надання ПХД: 1) Паліативний підхід або первинна ПХД; 2) Загальна паліативна допомога; 3) Спеціалізована ПХД (хоспісна допомога або «допомога наприкiнцi життя» – «end of life care». Зазначене було покладено в основу розробленої концепції системи надання ПХД населенню в Україні. 3. Обґрунтовано, розроблено та апробовано на рівні окремих інноваційних складових функціонально-організаційну модель спеціалізованої ПХД, основою якої є пацієнт-сім'я-орієнтована парадигма, мультидисциплінарний, міжвідомчий і міжсекторальний підхід на усіх рівнях надання медичної допомоги, що відповідає сучасним міжнародним стандартам і нормам. Це забезпечить інтеграцію ПХД в систему охорони здоров'я, безперервність та наступність її надання і зворотний зв'язок шляхом залучення і співпраці закладів охорони здоров'я і установ соціального захисту населення, громадських і благодійних організацій, пацієнтів і їх родин. 4. Запропонована функціонально-організаційна модель спеціалізованої ПХД являє собою наукоємну високопрофесійну складову охорони здоров'я, що потребує сучасного високотехнологічного обладнання та ефективних лікарських засобів, спеціальної професійної підготовки, безперервного професійного розвитку і мотивації кадрів, відповідної нормативно-правової бази і, безумовно, належного фінансового забезпечення і політичної підтримки Уряду України, регіональних і місцевих органів влади та зацікавленості і підтримки усього суспільства.
Background. Today, an incidence and a mortality of incurable chronic diseases is increasing in the world, growing the relevance of Palliative and Hospice Care (PHC) systems and services creating and developing. The unfavorable medical and demographic situation in Ukraine requires a substantiation and implementation of an affordable, high-quality and effective PHC System that requires of health care providers of all levels involving, interagency and intersectoral coordination and cooperation in the PHC delivery. The purpose was to substantiate the optimal functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine. Materials and methods. Medical statistics, national and international scientific literature, results of sociological research were used in the work; methods of systematic and structural-functional analysis, medical cartography, biblio-semantic, statistical and sociological methods of research were applied in the work. Results. The optimum functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine is substantiated, in particular the health care providers involved in specialized PHC providing and their tasks were defined. Conclusions. 1. A medical and social analysis of morbidity and mortality rates and medical and demographic data shows high mortality rate from malignant neoplasms and severe complications of chronic noncommunicable diseases, rapid aging of the population in Ukraine, which determine the high need of the population in PHC. This requires the substantiation and development of an accessible, high-quality and efficient PHC System based on innovative multidisciplinary, interagency and intersectoral approaches, which requires the coordination of the work of institutions that subordinated to different ministries and departments, involvement in PHC providing and social care for palliative patients of health care providers of all levels and social care institutions. 2. A systematic analysis of the PHC worldwide experience in many countries around the world, the recommendations of WHO, the European Association for Palliative Care (EAPC) and other reputable international professional organizations, allows us to propose a three-levels model of PHC System in Ukraine: 1) Palliative care approach or primary PHC; 2) General palliative care; 3) Specialized PHC (hospice or end-of-life care). This was the basis of the developed of the PHC System delivery to the population in Ukraine concept. 3. It is grounded, developed and tested at the level of the innovative components of the functional and organizational model of specialized PHC that based on a patient-family-oriented paradigm, a multidisciplinary, interagency and intersectoral approach at all levels of health care delivery that meets current international standards and norms, to integrate PHC into the Health Care System, the continuity of its delivery, and feedback through the involvement and cooperation of health care providers and social care institutions, public and charitable organizations, patients and their families. 4. The functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine is a high-tech, highly professional component of the Healthcare System, which requires modern high-tech equipment and effective medicines, special professional training and continuous professional development and motivation of the staff, appropriate legal framework and, of course, proper financial and political support of the Government of Ukraine, regional and local authorities and the interest and support of the whole society. ; Актуальность. Сегодня в мире растет распространенность и смертность населения от инкурабельные хронических заболеваний, что увеличивает актуальность создания и развития систем и служб оказания паллиативной и хосписной помощи (ПХП) населению. Неблагоприятная медико-демографическая ситуация в Украине требует обоснования и внедрения системы доступной, качественной и эффективной ПХП, что требует привлечения к оказанию ПХП медицинских работников учреждений здравоохранения (УЗ) всех уровней медицинской помощи, межведомственной и межсекторальной координации и сотрудничества. Цель работы: обосновать оптимальную функционально-организационная модель оказания специализированной ПХП населению в Украине. Материалы и методы. В работе были использованы данные медицинской статистики, национальная и международная научная литература, результаты социологического исследования; применены методы системного и структурно-функционального анализа, медицинской картографии, библиосемантический, статистический и социологический методы исследования. Результаты. Обоснована оптимальная функционально-организационная модель оказания специализированной ПХП населению в Украине, в частности определены учреждения, которые привлекаются к оказанию специализированной ПХП, и их задачи. Выводы. 1. Медико-социальный анализ показателей заболеваемости, смертности и медико-демографических данных свидетельствует о высоком уровне смертности от злокачественных новообразований (ЗН) и тяжелых осложнений хронических неинфекционных заболеваний (ХНИЗ), быстрое постарение населения в Украине, определяющих высокую потребность населения в ПХП. Указанное требует создания и развития системы доступной, качественной и эффективной ПХП, основанной на инновационных мультидисциплинарных, межведомственных и межсекторальных подходах, что требует координации работы учреждений, подчиненных различным министерствам и ведомствам, привлечения к оказанию ПХП и социальной услуги по паллиативному уходу (СУПУ) медицинских работников УЗ всех уровней медицинской помощи и работников учреждений социальной защиты населения. 2. Системный анализ мирового опыта внедрения ПХП во многих странах мира, рекомендаций ВОЗ, Европейской Ассоциации паллиативной помощи (ЕАРС) и других авторитетных международных профессиональных организаций позволяет предложить внедрить в Украине трехуровневую модель системы оказания ПХП: 1) Паллиативный подход или первичная ПХП; 2) Общая паллиативная помощь; 3) Специализированная ПХП (хосписная помощь или «помощь в конце жизни» - «end of life care». Отмеченное выше было положено в основу разработанной концепции системы оказания ПХП населению в Украине. 3. Обоснована, разработана и апробирована на уровне отдельных инновационных составляющих функционально-организационная модель специализированной ПХП, основой которой является пациент-семья-ориентированная парадигма, мультидисциплинарный, межведомственный и межсекторальный подход на всех уровнях оказания медицинской помощи, которая соответствует современным международным стандартам и нормам. Это обеспечит интеграцию ПХП в систему здравоохранения, непрерывность и преемственность ее оказания и обратная связь путем привлечения и сотрудничества учреждений здравоохранения и учреждений социальной защиты населения, общественных и благотворительных организаций, пациентов и их семей. 4. Предложенная функционально-организационная модель специализированной ПХП представляет собой наукоемкую высокопрофессиональную составляющую здравоохранения, требует современного высокотехнологичного оборудования и эффективных лекарственных средств, специальной профессиональной подготовки, безпрерывого профессионального развития и мотивации кадров, соответствующей нормативно-правовой базы и, безусловно, надлежащего финансового обеспечения и политической поддержки Правительства Украины, региональных и местных органов власти, заинтересованности и поддержки всего общества. ; Актуальність. Сьогодні у світі зростає поширеність і смертність населення від інкурабельних хронічних захворювань, що збільшує актуальність створення і розвитку систем і служб надання паліативної і хоспісної допомоги (ПХД) населенню. Несприятлива медико-демографічна ситуація в Україні вимагає обґрунтування і впровадження системи доступної, якісної і ефективної ПХД, що потребує залучення до надання ПХД медичних працівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) усіх рівнів медичної допомоги, міжвідомчої та міжсекторальної координації і співпраці. Мета роботи: обґрунтувати оптимальну функціонально-організаційну модель надання спеціалізованої ПХД населенню в Україні. Матеріали та методи. У роботі були використані дані медичної статистики, національна та міжнародна наукова література, результати соціологічного дослідження; застосовані методи системного та структурно-функціонального аналізу, медичної картографії, бібліосемантичний, статистичний і соціологічний методи дослідження. Результати. Обґрунтована оптимальна функціонально-організаційна модель надання спеціалізованої ПХД населенню в Україні, зокрема визначені заклади, що залучаються до надання спеціалізованої ПХД, та їх завдання. Висновки. 1. Медико-соціальний аналіз показників захворюваності і смертності та медико-демографічних даних свідчить про високий рівень смертності від злоякісних новоутворень (ЗН) і тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювань (ХНІЗ), швидке постаріння населення в Україні, що визначають високу потребу населення у ПХД. Зазначене вимагає створення і розвитку системи доступної, якісної і ефективної ПХД, заснованої на інноваційних мультидисциплінарних, міжвідомчих та міжсекторальних підходах, що потребує координації роботи закладів, підпорядкованих різним міністерствам і відомствам, залучення до надання ПХД та соціальної послуги з паліативного догляду (СППД) медичних працівників ЗОЗ усіх рівнів медичної допомоги та працівників закладів соціального захисту населення. 2. Системний аналіз світового досвіду впровадження ПХД у багатьох країнах світу, рекомендацій ВООЗ, Європейської Асоціації паліативної допомоги (ЕАРС) та інших авторитетних міжнародних фахових організацій дозволяє пропонувати впроваджувати в Україні трирівневу модель системи надання ПХД: 1) Паліативний підхід або первинна ПХД; 2) Загальна паліативна допомога; 3) Спеціалізована ПХД (хоспісна допомога або «допомога наприкiнцi життя» – «end of life care». Зазначене було покладено в основу розробленої концепції системи надання ПХД населенню в Україні. 3. Обґрунтовано, розроблено та апробовано на рівні окремих інноваційних складових функціонально-організаційну модель спеціалізованої ПХД, основою якої є пацієнт-сім'я-орієнтована парадигма, мультидисциплінарний, міжвідомчий і міжсекторальний підхід на усіх рівнях надання медичної допомоги, що відповідає сучасним міжнародним стандартам і нормам. Це забезпечить інтеграцію ПХД в систему охорони здоров'я, безперервність та наступність її надання і зворотний зв'язок шляхом залучення і співпраці закладів охорони здоров'я і установ соціального захисту населення, громадських і благодійних організацій, пацієнтів і їх родин. 4. Запропонована функціонально-організаційна модель спеціалізованої ПХД являє собою наукоємну високопрофесійну складову охорони здоров'я, що потребує сучасного високотехнологічного обладнання та ефективних лікарських засобів, спеціальної професійної підготовки, безперервного професійного розвитку і мотивації кадрів, відповідної нормативно-правової бази і, безумовно, належного фінансового забезпечення і політичної підтримки Уряду України, регіональних і місцевих органів влади та зацікавленості і підтримки усього суспільства.
Мета роботи: розробка математичної моделі опису фону автомобільних транспортних засобів, що функціонують у контрольованій зоні біля стратегічного об'єкта.
Метод дослідження: дослідження здійснювалися з використанням методів систем масового обслуговування та функціональ-ного аналізу, системного аналізу та математичного моделювання, теорії систем та теорії автоматизованого управління.
Результати дослідження: математична модель опису фону автомобільних транспортних засобів, що функціонують у контрольованій зоні біля стратегічного об'єкта.
Теоретична цінність дослідження: уточнено визначення ситуаційного фону автомобільних транспортних засобів та класифікацію порушень використання автомобільних транспортних засобів; розроблено математичну модель, яка описує ситуаційний фон автомобільних транспортних засобів.
Тип статті: функціонально-синтезуючий, що описує нову модель динамічного процесу.
In the article the Ukrainian model of interaction between church and state, the main elements of the mechanism of this interaction, such as political and legal framework, institutional, organizational and economic components are examined. Measures of improving the state-church relations are proposed. ; В статье рассматривается украинская модель взаимодействия государства и Церкви, выделены основные элементы механизма такого взаимодействия, а именно: политико-правовая основа, институциональная, организационная и экономическая составляющие. Предложены меры, направленные на улучшение государственно-церковных отношений. ; У статті розглядається українська модель взаємодії держави та Церкви, виділені основні елементи механізму такої взаємодії, а саме: політико-правова основа, інституційна, організаційна та економічна складові. Запропоновані заходи, спрямовані на покращення державно-церковних відносин.
Проаналізована математична модель своєчасного та впорядкованого управління бойовими діями авіації з пунктів управління. Обґрунтована якісна та кількісна оцінка особливо важливих об`єктів державного та військово-управлінського характеру. Побудована модель роботи обслуги командного пункту при управлінні винищувальною авіацією. Обслуги командних пунктів практично та функціонально забезпечують виконання бойового завдання здійснюючи управління авіаційними підрозділами керуючись основними законами ураження цілі. Виведені математичні закони та залежності ймовірного ураження цілей. ; Выполнен анализ математической модели своевременного и последовательного управления боевыми действиями авиации с пунктов управления. Обоснована качественная и количественная оценка особо важных объектов государственного и военно-управленческого характера. Построена модель роботы обслуги командных пунктов при управлении истребительной авиации. Обслуги командных пунктов практически и функционально обеспечивают выполнение боевой задачи осуществляя управление авиационными подразделениями используя основные законы поражения целей. Выведены математические законы и зависимости вероятного уничтожения целей. ; Analyzed a mathematical model in a timely and orderly management fighting aircraft from air control center. Reasonable qualitative and quantitative assessment of the critical objects of state and military-administrative nature. Constructed model of subservient command post in the management of fighter aircraft. Almost subservient command posts and provide necessary combat mission carrying aviation management departments with the basic laws of defeats the purpose. The derived mathematical laws and depending likely hit targets.
Проаналізовано основні моделі ефективності діяльності організацій. Вивчено головні проблеми визначення критеріїв ефективності неприбуткових організації, а саме органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Запропоновано модель ефективності діяльності публічних адміністрацій. Ключові слова: публічна адміністрація, управлінська послуга, ефективність організації, фінансова ефективність, організаційна ефективність.Махначова Н.М., кандидат экономических наук, Головащенко Л.В., соискатель образовательной степени магистр, Винницкий торгово-экономический институт КНТЭУ, Украина, г. Винница /Анализ моделей эффективности деятельности органов публичной администрации.Проанализированы основные модели эффективности деятельности организаций. Изучены главные проблемы определения критериев эффективности неприбыльных организаций, а именно органов государственной власти и органов местного самоуправления. Предложена модель эффективности деятельности публичных администраций.Ключевые слова: публичная администрация, управленческая услуга, эффективность организации, финансовая эффективность, организационная эффективность. Makhnachova N., Candidate of Economic Sciences, Golovaschenko L., Researcher education master's degree, Vinnytsya Trade and Economic Institute KNTEU, Ukraine, Vinnytsya / Analysis models of efficiency of public administration.The basic model of the efficiency of organizations. Studied the main problem of determining the performance criteria of non-profit organizations, such as government and local authorities. The model of the efficiency of public administrations.Key words: public administration, management service, organization effectiveness, cost-effectiveness, organizational effectiveness.
У статті розглянуто питання, що пов'язані із визначенням особливостей оцінювання мережевих систем місцевого розвитку, орієнтованого на громаду, які ще не знайшли достатнього опрацювання у фахових виданнях із державного управління в Україні. На підґрунті вивчення сучасних підходів до оцінювання організаційної зрілості (технологічної, проектної, процесної, організаційної) дістав подальшого розвитку підхід щодо визначення рівнів зрілості організаційних систем у сфері публічного управління. Це дозволяє робити оцінювання відповідності систем управління міжнародним нормам, стандартам та усталеним практикам на основі призмової моделі зрілості мережевої системи місцевого розвитку, орієнтованого на громаду, із застосуванням матриць зрілості за трьома вимірами, які забезпечують успішність діяльності у сфері забезпечення місцевого розвитку, орієнтованого на громаду (зрілість у сфері місцевого розвитку, орієнтованого на громаду; проектна зрілість; зрілість мережевої взаємодії) та з використанням чотирирівневої якісної шкали «знати» – «розуміти» – «використовувати» – «розвивати». Визначено необхідність подальшої розробки комплексу показників зрілості мережевої системи місцевого розвитку, орієнтованого на громаду, й формування відповідних матриць із описом характерних особливостей кожного рівня та переходів на наступний рівень зрілості. ; In order to find out and evaluate various aspects of the development of social and technical systems, a wide range of approaches has been developed in recent years.Models that describe the stages (levels) of the organization's development, called Maturity Models. Currently, the International Organization for Standardization defines the concept of «maturity model» as a model that reflects the necessary elements of effective processes and describes the way for continuous improvement from immature processes to regulated mature processes with improved qualities and efficiency. In the conditions of decentralization in Ukraine, a key role in the implementation of the community-based approach to ...
Goal: The formation of structural system model of military-applied physical cadets training of higher military institutions. Material and methods: scientific, managerial and documentary sources. Results: Usage of the basic theory tenets of outrunning reality reflection lets us to define the main structural model's characteristics and components (directionally informative, functional implementing, effective) of military-applied system of cadets physical training in the higher military school. This model, reflecting the interaction of its two major subsystems (subject and object of training and education), reasonably formed with respect to the direction of the educational process for outstripping cadets adapt to the specific mode of future professional activity. Usage of certain provisions (on the study results) reflected during the programmed stages of learning: adaptive, base-formational, fixing, realizable. Conclusions: The structural system model of military-applied physical training that was developed, marked the beginning of practical realization of its content component in the cadets educational process of higher military educational institutions. ; Цель: формирование структурной модели системы военно-прикладной физической подготовки курсантов высших военных учебных заведений. Материал и методы: анализ научных, руководящих и документальных источников. Результаты: использование основных положений теории опережающего отражения действительности обеспечило определение основных черт и компонентов (направленно-содержательный, функционально-реализующий, результативный) структурной модели военно-прикладной системы физической подготовки курсантов высшей военной школы. Эта модель, отражая взаимодействие ее двух основных подсистем (субъекта и объекта обучения и воспитания), обоснованно сформирована с учетом направления учебно-воспитательного процесса на опережающую адаптацию курсантов к специфическому режиму будущей профессиональной деятельности. Использование определенных по результатам проведенных исследований положений отражено в ходе запрограммированного прохождения этапов обучения: адаптационного, базово-формирующего, закрепляющего, реализационного. Выводы: разработанная структурная модель системы военно-прикладной физической подготовки стала началом практической реализации ее содержательной составляющей в учебно-воспитательном процессе курсантов высших военных учебных заведений. ; Мета: формування структурної моделі системи військово-прикладної фізичної підготовки курсантів вищих військових навчальних закладів. Матеріал і методи: аналіз наукових, керівних та документальних джерел. Результати: застосування основних положень теорії випереджаючого відображення дійсності забезпечило визначення основних рис та компонентів (спрямовано-змістовий, функціонально-реалізуючий, результативний) структурної моделі військово-прикладної системи фізичної підготовки курсантів вищої військової школи. Ця модель, відображаючи взаємодію її двох основних підсистем (суб'єкта й об'єкта навчання та виховання), обґрунтовано сформована з урахуванням спрямування навчально-виховного процесу на випереджуючу адаптацію курсантів до специфічного режиму майбутньої професійної діяльності. Використання визначених за результатами проведених досліджень положень відображено у ході запрограмованого проходження етапів навчання: адаптаційного, базово-формуючого, закріплюючого, реалізаційного. Висновки: розроблена структурна модель системи військово-прикладної фізичної підготовки постала початком практичної реалізації її змістової складової у навчально-виховному процесі курсанті вищих військових навчальних закладів.
